Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B
Досліджені особливості фазових перетворень у потрійних сплавах перерізу діаграми стану Fe–P–B із вмістом 12% P й 0–4% B в інтервалі швидкостей охолодження 10–100 К/с. Використано методи диференціальної термографії, кількісної металографії, рентгеноструктурний і мікрорентгеноспектральний аналізи. Зак...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37220 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B / I.М. Спиридонова, O. В. Сухова, Н.В. Карпенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860109298689900544 |
|---|---|
| author | Спиридонова, І.М. Сухова, O.В. Карпенко, Н.В. |
| author_facet | Спиридонова, І.М. Сухова, O.В. Карпенко, Н.В. |
| citation_txt | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B / I.М. Спиридонова, O. В. Сухова, Н.В. Карпенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Досліджені особливості фазових перетворень у потрійних сплавах перерізу діаграми стану Fe–P–B із вмістом 12% P й 0–4% B в інтервалі швидкостей охолодження 10–100 К/с. Використано методи диференціальної термографії, кількісної металографії, рентгеноструктурний і мікрорентгеноспектральний аналізи. Закономірності структуроутворення потрійних сплавів пов'язані з результатами визначення їх опору абразивному зносу та окисненню. Показано, що максимальну абразивну зносостійкість має сплав Fe — 12% P із вмістом B до 1%, а найбільшу окалиностійкість — із вмістом B 4%. Отримані результати пояснені з урахуванням механізмів руйнування сплавів у абразивному та окиснювальному середовищах.
The peculiarities in the phase transformations of Fe–P–B alloys containing 12 wt. % P and from 0 to 4 wt. % B cooled within the range of 10 to 100 K/s have been investigated. The methods of differential thermal, quantitative metallographic, X-Ray, and micro-X-Ray analyses have been used. The regularities in the structure formation of the studied alloys have been connected with their resistance to abrasive wear and oxidation. When containing up to 1% boron, the investigated Fe–P–B alloys have been shown to be of the maximal abrasive wear resistance and with boron content increasing up to 4% — of the maximal oxidation resistance. The results obtained have been explained with mechanisms of fracture of the alloys in abrasive and oxidative media taken into account.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:32:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 532.696:621.92
© 2011
I.М. Спиридонова, O. В. Сухова, Н. В. Карпенко
Фазовi перетворення у сплавах трикутника
Fe3P−Fe2P−Fe2B
(Представлено членом-кореспондентом НАН України О. Г. Величком)
Дослiдженi особливостi фазових перетворень у потрiйних сплавах перерiзу дiаграми
стану Fe−P−B iз вмiстом 12% P й 0–4% B в iнтервалi швидкостей охолодження 10–
100 К/с. Використано методи диференцiальної термографiї, кiлькiсної металографiї,
рентгеноструктурний i мiкрорентгеноспектральний аналiзи. Закономiрностi структу-
роутворення потрiйних сплавiв пов’язанi з результатами визначення їх опору абразив-
ному зносу та окисненню. Показано, що максимальну абразивну зносостiйкiсть має
сплав Fe — 12% P iз вмiстом B до 1%, а найбiльшу окалиностiйкiсть — iз вмiстом
B 4%. Отриманi результати поясненi з урахуванням механiзмiв руйнування сплавiв
у абразивному та окиснювальному середовищах.
Сплави трикутника Fe3P−Fe2P−Fe2B можуть бути використанi як основи для розробки
сплавiв-наповнювачiв композицiйних матерiалiв. Це випливає з огляду на їх вiдносну ту-
гоплавкiсть, твердiсть, окалиностiйкiсть тощо [1]. Однак для остаточного вибору складу
сплавiв-наповнювачiв у науково-технiчнiй лiтературi бракує даних про вплив бору на за-
кономiрностi формування структури та властивостей сплавiв Fe−P вказаного дiапазону.
Так, у статтi [2] описаний фазовий склад сплавiв системи Fe−P−B, дослiджений методом
рентгеноструктурного аналiзу, але вiдсутнi вiдомостi про механiзм та кiнетику фазових
перетворень, що ведуть до його утворення. Тому для з’ясування цих питань нами було
виконано подальшi дослiдження.
Методика та результати експериментального дослiдження. Визначали струк-
туру та властивостi сплавiв перерiзу дiаграми стану Fe−P−B iз вмiстом 12% Р, 0–4% В,
Fe — залишок за масою в iнтервалi швидкостей охолодження 10–100 К/с. Вмiст домi-
шок у дослiджених сплавах, включаючи вуглець, не перевищував 0,07%. Використовували
методи кiлькiсного металографiчного, рентгеноструктурного, диференцiального термiчно-
го аналiзiв. Рентгеноспектральний мiкроаналiз виконували на приладi фiрми “Joel”. Опiр
композицiйних матерiалiв абразивному зносу закрiпленим абразивом вивчали на установцi
НК-М [3]. Пiд час випробувань оцiнювали абсолютне i вiдносне зменшення маси та лiнiй-
них розмiрiв зразкiв при стираннi шлiфувальною шкуркою на шляху завдовжки 140 м.
Для визначення абразивної зносостiйкостi використовували зразки сплавiв, охолоджених
зi швидкiстю 100 К/с, через хiмiчну неоднорiднiсть бiльш повiльно охолоджених зразкiв,
викликану гравiтацiйною лiквацiєю. Окалиностiйкiсть вимiрювали при природнiй цирку-
ляцiї повiтря термогравiметричним методом iз перiодичною фiксацiєю маси на дериватог-
рафi МОМ.
Результати дослiдження та їх обговорення. Залежно вiд вмiсту бору фазовий
i структурний склад вказаних сплавiв перерiзу дiаграми стану Fe–P–B за 12% Р змiнюється
96 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
Рис. 1. Мiкроструктура сплавiв перерiзу Fe — 12% Р — В, охолоджених зi швидкiстю 10 К/с (а, в, д, ж),
×200 та 100 К/с (б, г, е, з), ×1000 iз масовим вмiстом B, %: а, б — 0,5; в, г — 1,0; д, е — 2,0; ж, з — 4,0
(табл. 1). При вмiстi до 0,5% В у структурi сплавiв наявнi первиннi призматичнi кристали
Fe3P, легованi бором, та евтектика Fe−Fe3(P, B), що має стрижневу морфологiю (рис. 1, а).
Введення бору приводить до пiдвищення температури плавлення цiєї евтектики в середньо-
му на 15 К. Її об’ємний вмiст при цьому зменшується з 50 до 35%. Цей факт свiдчить про
те, що в присутностi до 0,5% бору лiнiї на дiаграмi стану Fe−P зсуваються у бiк заев-
тектичної областi. У повiльно охолоджених сплавах наявнi ознаки гравiтацiйної лiквацiї,
що призводять до нерiвномiрного розподiлу структурних складових уздовж поперечного
перерiзу зразкiв. Пiдвищення швидкостi охолодження сплавiв з 10 до 100 К/с усуває озна-
Таблиця 1. Фазовий та структурний склад сплавiв перерiзу Fe — 12% P — В
Вмiст
бору, %
Послiдовнiсть фазових
перетворень
Температура
фазових
перетворень, ◦С
Склад
структурний фазовий
0,0 P → Fe3P+ P1 1150–1050 Первиннi кристали Fe3P, Fe,
P1 → Fe + Fe3P 1050 евтектика Fe−Fe3P Fe3P
0,5 P → Fe3(P, B) + P1 1175–1065 Первиннi кристали Fe3(P, B), Fe,
P1 → Fe + Fe3(P, B) 1065–1040 евтектика Fe−Fe3(P, B) Fe3(P, B)
1,0 P → Fe3(P, B) + P1 1160–1060 Первиннi кристали Fe3(P, B), Fe
P1 → Fe + Fe3(P, B) + P2 1065–995 евтектика Fe−Fe3(P, B), Fe5PB2
P2 → Fe + Fe3(P, B) + Fe5PB2 995 евтектика Fe−Fe3(P, B)−Fe5PB2 Fe3(P, B)
2,0 P → Fe2(P, B) + P1 1370–1120 Перитектичнi i первиннi Fe5PB2
P1 +Fe2(P, B) → Fe3(P, B) + P2 1120–1090 кристали Fe3(P, B), Fe3(P, B)
P2 → Fe3(P, B) + P3 1090–1045 евтектика
P3 → Fe3(P, B) + Fe5PB2 1045–995 Fe3(P, B)−Fe5PB2
4,0 P → Fe2(P, B) + P1 1375–1270 Первиннi кристали Fe2(P, B), Fe
P1 +Fe2(P, B) → Fe5PB2 + P2 1270–1240 перитектичнi кристали Fe5PB2, Fe5PB2
P2 +Fe2(P, B) → Fe5PB2+ 1140 сумiш перитектичних фаз Fe2(P, B)
+Fe3(P, B) + P3 Fe5PB2 + Fe3(P, B), Fe3(P, B)
P3 → Fe3(P, B) + Fe5PB2 + P4 1110–1090 евтектика Fe3(P, B)−Fe5PB2,
P4 → Fe + Fe3(P, B) + Fe5PB2 1000 евтектика Fe–Fe3(P, B)−Fe5PB2
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 97
ки лiквацiї i викликає подрiбнення структури (див. рис. 1, б ). Лiнiйнi розмiри первинних
кристалiв зменшуються майже в 1,5 раза. Об’ємний вмiст евтектики в швидко охолоджених
сплавах збiльшується в середньому на 15–20%.
У разi пiдвищення концентрацiї бору до 1% у структурi сплавiв перерiзу дiаграми
стану Fe−P−B iз вмiстом 12% Р додатково утворюється дрiбнодисперсна потрiйна ев-
тектика Fe−Fe3(P, B)−Fe5PB2 (див. рис. 1, в). Появу нової евтектичної фази Fe5PB2
пiдтверджують результати рентгеноструктурних дослiджень. Температура плавлення
потрiйної евтектики дорiвнює (995 ± 5) К (див. табл. 1). Зi збiльшенням швидкостi охо-
лодження до 100 К/с змiна об’ємного вмiсту структурних складових знаходиться в межах
похибки вимiрювань (див. рис. 1, г). Крiм того, оцiнку впливу швидкостi охолодження
на цю характеристику утруднює наявнiсть гравiтацiйної лiквацiї у структурi повiльно
охолоджених зразкiв.
З пiдвищенням вмiсту бору до 2% у структурi сплавiв перерiзу дiаграми стану Fe−P−B
при 12% Р вказаного дiапазону швидкостей охолодження спостерiгаються призматичнi кри-
стали фази Fe3(P, B) (див. рис. 1, д). Вони утворюються як внаслiдок перитектичної реак-
цiї, так i кристалiзацiї безпосередньо з рiдини через малий вмiст первинної фази Fe2(P, B)
у цих сплавах (див. табл. 1). Завершується кристалiзацiя видiленням по границях криста-
лiв Fe3(P, B) подвiйної евтектики Fe3(P, B)−Fe5PB2 зi стрижневою морфологiєю. У разi
збiльшення швидкостi охолодження до 100 К/с кiлькiсть рiдини, що зазнає евтектичного
розпаду, зменшується до 3–5% за об’ємом (рис. 1, е). Внаслiдок роздiльної кристалiзацiї по
границях кристалiв Fe3(P, B) спостерiгаються збагаченi бором дiлянки, що наближаються
за складом до фази Fe5PB2.
У сплавах перерiзу дiаграми стану Fe−P−B при 12% Р, вмiст бору в яких пiдви-
щений до 4%, утворюється багатофазова структура внаслiдок перебiгу низки реакцiй
(див. табл. 1). Спочатку вiдбувається первинна кристалiзацiя фази Fe2(P, B) сiрого ко-
льору (див. рис. 1, ж). Її залишки видно на фонi фази Fe5PB2 темного кольору, видiле-
ння якої супроводжується перитектичним розчиненням первинної фази Fe2(P, B). Потiм
вiдбувається чотирифазова перитектична реакцiя P + Fe2(P, B) → Fe5PB2 + +Fe3(P, B),
внаслiдок якої в структурi додатково з’являються призматичнi кристали Fe3(P, B) свiт-
лого кольору. Наявнiсть теплових ефектiв на термограмах свiдчить також про утворен-
ня подвiйної евтектики Fe5PB2−Fe3(P, B) та потрiйної евтектики Fe−Fe5PB2−Fe3(P, B).
Через малий вмiст рiдини, з якої кристалiзуються цi структурнi складовi, їх утворен-
ня вiдбувається переважно за роздiльним механiзмом. Описаний фазовий склад спла-
ву Fe — 12% Р — 4% В пiдтверджують результати рентгеноспектрального мiкроана-
лiзу (рис. 2). Збiльшення швидкостi охолодження до 100 К/с не впливає на послiдов-
нiсть фазових перетворень. Морфологiя фази Fe3(P, B) змiнюється i замiсть призматич-
ної вона набуває округлої форми (див. рис. 1, з). Її об’ємний вмiст зменшується на 15%,
а первинної фази Fe2(P, B) збiльшується в середньому на 20%. Це може бути пов’яза-
не зi збiльшенням ступеня незавершеностi перитектичної реакцiї у швидко охолоджених
сплавах.
Закономiрностi структуроутворення сплавiв перерiзу Fe — 12% Р трикутника
Fe3P−Fe2P−Fe2B дозволяють пояснити результати визначення їх експлуатацiйних власти-
востей. Зi збiльшенням вмiсту B до 1% загальна мiкротвердiсть сплавiв збiльшується через
зростання мiкротвердостi кристалiв Fe3(P, B) та евтектики Fe−Fe3(P, B). Максимального
значення ця характеристика набуває в сплавi Fe — 12% P — 2% B (табл. 2), в якому об’єм-
ний вмiст фази Fe3(P, B) досягає 95–97%. Одночасно збiльшується мiкрокрихкiсть цiєї фази
98 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
Рис. 2. Сканована мiкрограма (а) та спектри дiлянок сплаву Fe — 12% Р — 4% В (б, в, г). Фаза: б — Fe5PB2;
в — Fe2(P, B); г — Fe3(P, B)
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 99
та зменшується її крихка мiкромiцнiсть. Через це мiцнiсть на стиск швидко охолоджених
зразкiв можна визначити тiльки при вмiстi бору до 1% (табл. 3).
З пiдвищенням швидкостi охолодження сплавiв спостерiгається одночасне зростання
мiкротвердостi та зниження мiкрокрихкостi кристалiв Fe3(P, B), що є позитивним резуль-
татом (див. табл. 2). Зi збiльшенням вмiсту бору абразивна зносостiйкiсть зразкiв, яка оцi-
нена за вiдносною змiною їх маси (рис. 3, а) та лiнiйних розмiрiв (див. рис. 3, б ), спочатку
зростає, досягаючи максимального значення при 1% В, а потiм при бiльшому вмiстi бору
падає (див. табл. 3). Пiд час випробувань зразки сплавiв зношуються зi змiнною швидкiстю,
про що свiдчить рiзна крутизна графiчних залежностей (див. рис. 3, в, г). Спочатку швид-
кiсть зносу збiльшується, однак пiсля проходження в середньому 25 м шляху стирання ця
характеристика для всiх сплавiв, крiм зразка Fe — 12% P — 2% B, незначно зменшується.
Потiм пiсля проходження 85 м шляху для дослiджених зразкiв, за винятком сплаву Fe —
12% P — 1% B, спостерiгається зростання абсолютної втрати маси та лiнiйних розмiрiв.
Характер отриманих залежностей свiдчить про те, що на початковiй стадiї, яка супрово-
джується зростанням швидкостi зносу з часом, руйнування вiдбувається в нестацiонарному
режимi. На цiй стадiї формується рельєф поверхнi та змiнюється її структура. Зi збiльшен-
ням загальної мiкротвердостi зразкiв тривалiсть першої стадiї зношування зменшується
i досягає мiнiмуму для зразка Fe — 12% P — 1% B. У подальшому фiзико-механiчнi власти-
востi поверхневих шарiв набувають граничних значень, що забезпечує зменшення швидко-
стi зносу та його стабiлiзацiю. На цьому перiод припрацювання завершується i починається
стадiя стацiонарного зносу, коли втрата маси (лiнiйних розмiрiв) зростає пропорцiйно три-
валостi випробувань. На цiй стадiї зразок Fe — 12% P — 1% B має найбiльший опiр зносу.
Крiм цього, для даного зразка характерна стабiлiзацiя i навiть зменшення швидкостi зносу
Таблиця 2. Результати визначення мiкромеханiчних характеристик фази Fe3(P, B) у структурi сплавiв
перерiзу Fe — 12% P — В
Вмiст бору,
% за масою
Мiкротвердiсть, ГПа Мiкрокрихкiсть, в. о. Крихка мiкромiцнiсть, ГПа
10* 100* 10* 100* 10* 100*
0,0 5,19 ± 1,20 7,30 ± 0,70 0 0,49± 0,04 0 1,30± 0,04
0,5 5,92 ± 1,00 7,70 ± 0,70 1,98± 0,05 0,34± 0,04 0,80± 0,04 1,40± 0,04
1,0 6,16 ± 1,20 8,90 ± 0,80 1,81± 0,05 0,48± 0,04 0,85± 0,04 1,30± 0,04
2,0 6,68 ± 1,00 9,70 ± 0,90 5,16± 0,18 0,55± 0,04 0,63± 0,01 1,20± 0,01
4,0 5,82 ± 1,20 9,70 ± 0,90 5,19± 0,20 0,49± 0,04 0,65± 0,02 1,30± 0,02
∗
Vo вимiрювали у K/с.
Таблиця 3. Вплив вмiсту бору на експлуатацiйнi властивостi сплавiв перерiзу Fe — 12% P — В
Вмiст бору,
% за масою
Мiцнiсть
на стиск, МПа
Коефiцiєнт вiдносної
окалиностiйкостi, в. о.
Коефiцiєнт вiдносної абразивної
зносостiйкостi, в. о.
за втратою
маси
за втратою
лiнiйних розмiрiв
0,0 3000 ± 300 1,0 4,0 1,2
0,5 3000 ± 130 1,2 4,0 2,8
1,0 1550 ± 155 1,5 8,0 5,7
2,0 — 1,3 1,0 1,0
4,0 — 2,8 — —
Пр и м i т ка . Vo = 100 К/с.
100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
Рис. 3. Вплив вмiсту бору в сплавах перерiзу Fe — 12% Р — В (а, б ) та довжини шляху стирання пiд час
абразивних випробувань (в, г) на вiдносну (а, б ) й абсолютну (в, г) змiни маси зразкiв (а, в) i їх лiнiйних
розмiрiв (б, г). Масовий вмiст B, %: 1, 1
′ — 0; 2, 2
′ — 0,5; 3, 3
′ — 1,0; 4, 4
′ — 2,0
на завершальнiй стадiї випробувань, тодi як швидкiсть зношування iнших зразкiв на цiй
стадiї збiльшується.
Аналiз поверхнi зносу дослiджених сплавiв показує, що спочатку зношуються їх дi-
лянки, якi мають евтектичну структуру. Руйнування зразкiв вiдбувається внаслiдок дря-
пання та рiзання абразивом цiєї структурної складової. Тому швидкiсть зношування на
стадiї припрацювання зростає пропорцiйно об’ємному вмiсту евтектик у структурi. Зно-
шування бiльш твердих кристалiв Fe3(P, B) за рахунок дряпання та рiзання абразивом
вiдносно утруднене. Поступове руйнування бiльш м’якої евтектичної складової призводить
до утворення рельєфу на поверхнi зносу. Кристали Fe3(P, B) пiднiмаються над рiвнем ев-
тектичної матрицi та викришуються пiд дiєю абразиву. Як наслiдок, руйнування дiля-
нок iз евтектичною структурою прискорюється, що призводить iз часом до збiльшення
швидкостi зношування. Описанi процеси не спостерiгаються пiд час випробувань зразкiв
iз вмiстом B 1% завдяки як зменшенню кiлькостi подвiйної евтектики Fe−Fe3(P, B) до
25–30% за об’ємом, так i, можливо, появi в їх структурi бiльш твердої потрiйної евтектики
Fe−Fe5PB2−Fe3(P, B). Тому абразивна зносостiйкiсть дослiджених сплавiв зростає з пiд-
вищенням їх загальної мiкротвердостi та досягає максимального значення для зразка Fe —
12% P — 1% B.
Забезпечення пiдвищеного опору абразивному зносу потребує не тiльки збiльшення мiк-
ротвердостi, але й пластичностi сплавiв. Про це свiдчать результати випробувань зразка
Fe — 12% P — 2% B, у структурi якого наявнi кристали Fe3(P, B), а об’ємний вмiст евтек-
тики не перевищує 3–5%. Руйнування цього зразка вiдбувається за крихким механiзмом,
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 101
Рис. 4. Абсолютний (а) та вiдносний (б ) прирiст маси сплавiв перерiзу Fe — 12% Р — В пiд час вимiрювання
окалиностiйкостi.
Вплив: а — вмiсту бору; б — тривалостi окиснення. Окалиностiйкiсть зразка з масовим вмiстом B, %: 1 —
0; 2 — 0,5; 3 — 1,0; 4 — 2,0; 5 — 4,0
що пiдтверджують чисельнi сколи та трiщини на поверхнi зносу. З цiєї причини опiр даного
зразка абразивному зносу є мiнiмальним. Таким чином, максимальну абразивну зносостiй-
кiсть зразка Fe — 12% P — 1% B забезпечує наявнiсть у його структурi оптимального
вмiсту евтектики. Цей зразок, з одного боку, не зазнає крихкого руйнування, а з iншого —
вiдрiзняється малою схильнiстю до деформування, а отже, не руйнується за в’язким ме-
ханiзмом. Його зношування вiдбувається на межi двох указаних механiзмiв руйнування,
тобто за крихков’язким механiзмом.
Введення бору сприяє також пiдвищенню окалиностiйкостi сплавiв перерiзу Fe — 12%
Р (див. табл. 3), особливо в iнтервалi вiд 0,5 до 1,0% B (рис. 4, а). Найбiльш iнтенсивний
вiдносний прирiст маси спостерiгається протягом першої години окиснення (див. рис. 4, б ).
Потiм прирiст маси з часом практично не змiнюється, що можна пояснити захисною дiєю
боровмiсних плiвок, якi утворюються на поверхнi зразкiв пiд час окиснення. Найбiльшу
окалиностiйкiсть має зразок iз вмiстом бору 4%, у структурi якого присутнi фази Fe2(P, B)
та Fe5PB2 з пiдвищеним опором окисненню. Бор також полiпшує опiр сплаву Fe — 12% Р
до дiї спиртового розчину азотної кислоти. Час травлення в цьому реактивi подовжується
бiльш нiж у 50 разiв iз пiдвищенням вмiсту B до 4%.
Таким чином, отриманi в роботi вiдомостi про механiзм i кiнетику фазових перетворень
у сплавах перерiзу дiаграми стану Fe−P−B за вмiсту 12% P дозволяють визначити опти-
мальний вмiст бору в iнтервалi вiд 0 до 4%, при якому цi сплави мають максимальний опiр
руйнування в абразивному та окиснювальному середовищах.
1. Самсонов Г.В., Верейкина Л.Л. Фосфиды. – Киев: Изд-во АН УССР, 1961. – 128 с.
2. Runquist S. X-ray investigations of the ternary system Fe−P−B. Some features of the systems Cr−P−B,
Mn−P−B, Co−P−B and Ni−P−B // Acta. Chem. Scand. – 1962. – 16, No 1. – P. 1–19.
3. Юзвенко Ю.А., Гавриш В.А., Марьенко В.Ю. Лабораторные установки для оценки износостой-
кости наплавленного металла // Теоретические и технологические основы наплавки. Свойства и
испытания наплавленного металла. – Киев: Ин-т электросварки им. Е. О. Патона АН УССР, 1979. –
С. 23–27.
Надiйшло до редакцiї 17.05.2010Днiпропетровський нацiональний унiверситет
iм. Олеся Гончара
102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
I.M. Spyrydonovа, O.V. Sukhova, N.V. Каrpenkо
Phase transformations in alloys of the Fe3P−Fe2P−Fe2B phase triangle
The peculiarities in the phase transformations of Fe−P−B alloys containing 12 wt. % P and from 0
to 4 wt. % B cooled within the range of 10 to 100 K/s have been investigated. The methods of di-
fferential thermal, quantitative metallographic, X-Ray, and micro-X-Ray analyses have been used.
The regularities in the structure formation of the studied alloys have been connected with their resi-
stance to abrasive wear and oxidation. When containing up to 1% boron, the investigated Fe−P−B
alloys have been shown to be of the maximal abrasive wear resistance and with boron content
increasing up to 4% — of the maximal oxidation resistance. The results obtained have been explai-
ned with mechanisms of fracture of the alloys in abrasive and oxidative media taken into account.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 103
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37220 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:32:50Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Спиридонова, І.М. Сухова, O.В. Карпенко, Н.В. 2012-09-30T16:21:26Z 2012-09-30T16:21:26Z 2011 Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B / I.М. Спиридонова, O. В. Сухова, Н.В. Карпенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37220 532.696:621.92 Досліджені особливості фазових перетворень у потрійних сплавах перерізу діаграми стану Fe–P–B із вмістом 12% P й 0–4% B в інтервалі швидкостей охолодження 10–100 К/с. Використано методи диференціальної термографії, кількісної металографії, рентгеноструктурний і мікрорентгеноспектральний аналізи. Закономірності структуроутворення потрійних сплавів пов'язані з результатами визначення їх опору абразивному зносу та окисненню. Показано, що максимальну абразивну зносостійкість має сплав Fe — 12% P із вмістом B до 1%, а найбільшу окалиностійкість — із вмістом B 4%. Отримані результати пояснені з урахуванням механізмів руйнування сплавів у абразивному та окиснювальному середовищах. The peculiarities in the phase transformations of Fe–P–B alloys containing 12 wt. % P and from 0 to 4 wt. % B cooled within the range of 10 to 100 K/s have been investigated. The methods of differential thermal, quantitative metallographic, X-Ray, and micro-X-Ray analyses have been used. The regularities in the structure formation of the studied alloys have been connected with their resistance to abrasive wear and oxidation. When containing up to 1% boron, the investigated Fe–P–B alloys have been shown to be of the maximal abrasive wear resistance and with boron content increasing up to 4% — of the maximal oxidation resistance. The results obtained have been explained with mechanisms of fracture of the alloys in abrasive and oxidative media taken into account. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Матеріалознавство Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B Phase transformations in alloys of the Fe3P–Fe2P–Fe2B phase triangle Article published earlier |
| spellingShingle | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B Спиридонова, І.М. Сухова, O.В. Карпенко, Н.В. Матеріалознавство |
| title | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B |
| title_alt | Phase transformations in alloys of the Fe3P–Fe2P–Fe2B phase triangle |
| title_full | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B |
| title_fullStr | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B |
| title_full_unstemmed | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B |
| title_short | Фазові перетворення у сплавах трикутника Fe3P–Fe2P–Fe2B |
| title_sort | фазові перетворення у сплавах трикутника fe3p–fe2p–fe2b |
| topic | Матеріалознавство |
| topic_facet | Матеріалознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37220 |
| work_keys_str_mv | AT spiridonovaím fazovíperetvorennâusplavahtrikutnikafe3pfe2pfe2b AT suhovaov fazovíperetvorennâusplavahtrikutnikafe3pfe2pfe2b AT karpenkonv fazovíperetvorennâusplavahtrikutnikafe3pfe2pfe2b AT spiridonovaím phasetransformationsinalloysofthefe3pfe2pfe2bphasetriangle AT suhovaov phasetransformationsinalloysofthefe3pfe2pfe2bphasetriangle AT karpenkonv phasetransformationsinalloysofthefe3pfe2pfe2bphasetriangle |