Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення
Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема, значний розкид результатів мож...
Gespeichert in:
| Datum: | 2001 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
нститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2001
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3726 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення / Р.В. Ліхньовский, А.В. Яковенко, Л.К. Патриляк, І.А. Манза, К.І. Патриляк // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 1-4. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3726 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ліхньовский, Р.В. Яковенко, А.В. Патриляк, Л.К. Манза, І.А. Патриляк, К.І. 2009-07-09T13:43:27Z 2009-07-09T13:43:27Z 2001 Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення / Р.В. Ліхньовский, А.В. Яковенко, Л.К. Патриляк, І.А. Манза, К.І. Патриляк // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 1-4. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3726 665.644 Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема, значний розкид результатів може бути притаманний методові у теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією контрольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить суттєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кількісної оцінки розподілу продуктів ущільнення. Существенным ограничением импульсного метода крекинга кумола является то, что он, не позволяя сводить материальный баланс опыта, не может служить надежной базой для однозначной увязки некоторых особенностей экспериментальных результатов с природой катализатора. В частности, значительный разброс результатов может быть свойствен методу в настоящем его выполнении. Предложено дополнить его стадией контролируемого окислительного удаления углистых отложений с поверхности катализатора, что дает возможность существенно повысить информативность эксперимента благодаря возможности сведения материального баланса и количественной оценки распределения продуктов уплотнения. As an essential restriction of the pulse cumene cracking method is the fact that the last, giving not the possibility to balance the cumene and reaction products, cannot serve as a reliable base for unambiguous treating of some peculiarities of experimental results through the catalyst nature. In particular, the considerable dispersion of the results may be peculiar to the method proper in its present fulfillment. It has been proposed to supplement the method with a stage of controlled oxidizing removal of the carbonaceous deposits from the catalyst surface what promises to heighten substantially the information obtained in consequence of the possibility to strike a matter balance as well as to evaluate the quantitative distribution of the carbonization products. uk нститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення Микрокаталитический крекинг кумола: особенности экспериментальных результатов и пути совершенствования Microcatalytic Cumene Cracking: Some Peculiarities of Experimental Results and Ways to the Improvement Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| spellingShingle |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення Ліхньовский, Р.В. Яковенко, А.В. Патриляк, Л.К. Манза, І.А. Патриляк, К.І. |
| title_short |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| title_full |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| title_fullStr |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| title_full_unstemmed |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| title_sort |
мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення |
| author |
Ліхньовский, Р.В. Яковенко, А.В. Патриляк, Л.К. Манза, І.А. Патриляк, К.І. |
| author_facet |
Ліхньовский, Р.В. Яковенко, А.В. Патриляк, Л.К. Манза, І.А. Патриляк, К.І. |
| publishDate |
2001 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
нститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Микрокаталитический крекинг кумола: особенности экспериментальных результатов и пути совершенствования Microcatalytic Cumene Cracking: Some Peculiarities of Experimental Results and Ways to the Improvement |
| description |
Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема, значний розкид результатів може бути притаманний методові у теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією контрольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить суттєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кількісної оцінки розподілу продуктів ущільнення.
Существенным ограничением импульсного метода крекинга кумола является то, что он, не позволяя сводить материальный баланс опыта, не может служить надежной базой для однозначной увязки некоторых особенностей экспериментальных результатов с природой катализатора. В частности, значительный разброс результатов может быть свойствен методу в настоящем его выполнении. Предложено дополнить его стадией контролируемого окислительного удаления углистых отложений с поверхности катализатора, что дает возможность существенно повысить информативность эксперимента благодаря возможности сведения материального баланса и количественной оценки распределения продуктов уплотнения.
As an essential restriction of the pulse cumene cracking method is the fact that the last, giving not the possibility to balance the cumene and reaction products, cannot serve as a reliable base for unambiguous treating of some peculiarities of experimental results through the catalyst nature. In particular, the considerable dispersion of the results may be peculiar to the method proper in its present fulfillment. It has been proposed to supplement the method with a stage of controlled oxidizing removal of the carbonaceous deposits from the catalyst surface what promises to heighten substantially the information obtained in consequence of the possibility to strike a matter balance as well as to evaluate the quantitative distribution of the carbonization products.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3726 |
| citation_txt |
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення / Р.В. Ліхньовский, А.В. Яковенко, Л.К. Патриляк, І.А. Манза, К.І. Патриляк // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 1-4. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT líhnʹovskiirv míkrokatalítičniikrekíngkumoluosoblivostíeksperimentalʹnihrezulʹtatívtašlâhivdoskonalennâ AT âkovenkoav míkrokatalítičniikrekíngkumoluosoblivostíeksperimentalʹnihrezulʹtatívtašlâhivdoskonalennâ AT patrilâklk míkrokatalítičniikrekíngkumoluosoblivostíeksperimentalʹnihrezulʹtatívtašlâhivdoskonalennâ AT manzaía míkrokatalítičniikrekíngkumoluosoblivostíeksperimentalʹnihrezulʹtatívtašlâhivdoskonalennâ AT patrilâkkí míkrokatalítičniikrekíngkumoluosoblivostíeksperimentalʹnihrezulʹtatívtašlâhivdoskonalennâ AT líhnʹovskiirv mikrokatalitičeskiikrekingkumolaosobennostiéksperimentalʹnyhrezulʹtatoviputisoveršenstvovaniâ AT âkovenkoav mikrokatalitičeskiikrekingkumolaosobennostiéksperimentalʹnyhrezulʹtatoviputisoveršenstvovaniâ AT patrilâklk mikrokatalitičeskiikrekingkumolaosobennostiéksperimentalʹnyhrezulʹtatoviputisoveršenstvovaniâ AT manzaía mikrokatalitičeskiikrekingkumolaosobennostiéksperimentalʹnyhrezulʹtatoviputisoveršenstvovaniâ AT patrilâkkí mikrokatalitičeskiikrekingkumolaosobennostiéksperimentalʹnyhrezulʹtatoviputisoveršenstvovaniâ AT líhnʹovskiirv microcatalyticcumenecrackingsomepeculiaritiesofexperimentalresultsandwaystotheimprovement AT âkovenkoav microcatalyticcumenecrackingsomepeculiaritiesofexperimentalresultsandwaystotheimprovement AT patrilâklk microcatalyticcumenecrackingsomepeculiaritiesofexperimentalresultsandwaystotheimprovement AT manzaía microcatalyticcumenecrackingsomepeculiaritiesofexperimentalresultsandwaystotheimprovement AT patrilâkkí microcatalyticcumenecrackingsomepeculiaritiesofexperimentalresultsandwaystotheimprovement |
| first_indexed |
2025-11-27T01:58:44Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:58:44Z |
| _version_ |
1850792417890926592 |
| fulltext |
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 1
УДК 665.644 © 2001
Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості
експериментальних результатів та шляхи
вдосконалення
Р.В. Ліхньовский, А.В. Яковенко, Л.К. Патриляк, І.А. Манза, К.І. Патриляк
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України,
Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська, 1; факс: (044) 573-25-52
Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріа-
льний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливос-
тей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема, значний розкид результатів може
бути притаманний методові у теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією конт-
рольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить сут-
тєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кі-
лькісної оцінки розподілу продуктів ущільнення.
Пріоритетним напрямком розвитку вітчизняної на-
фтопереробної та нафтохімічної галузей є подальше
поглиблення переробки нафти із застосуванням таких
процесів, як крекінг, ізомеризація, алкілування, арома-
тизація тощо. Усі вони проходять за карбоній-іонним
механізмом з активацією тієї чи іншої молекули через
протонування на твердих кислотних каталізаторах, у
яких активною компонентою виступає переважно цео-
літ. Для вивчення кислотності каталізаторів розробле-
но цілий ряд методів, серед яких [1–10]:
– інфрачервона спектроскопія;
– метод термопрограмованої десорбції основ Льюїса;
– електронний парамагнітний резонанс;
– титрування з індикаторами Гаммета;
– калориметричне титрування основами Льюїса;
– крекінг індивідуальних вуглеводнів.
При використанні останнього методу характерис-
тику кислотності одержують не прямо, а опосередко-
вано – через каталітичну активність та розподіл проду-
ктів крекінгу.
Крекінг індивідуальних вуглеводнів є найціннішим
серед усіх вищезазначених методів, оскільки дає суку-
пну інформацію як щодо кислотності, так і щодо акти-
вності. Достоїнство крекінгових тестових реакцій по-
лягає у відносній методичній простоті в поєднанні з
надійністю, тому що методика легко реалізується у
мікромасштабі при імпульсному варіанті подачі вугле-
водню з використанням схеми серійного хроматогра-
фа. Останнє виключає будь-який відбір проб – дуже
небажану процедуру, яка завжди пов'язана з незручно-
стями і є джерелом додаткових помилок. Застосування
полум'яно-іонізаційного детектора для аналізу продук-
тів підносить метод крекінгу до рівня найчутливіших у
сучасній хімії.
Найбільш поширеною тестовою реакцією є крекінг
кумолу [8–10]. Додаткова перевага цієї реакції перед
крекінгом, наприклад парафінів, полягає в порівняно
простому складі каталізату, який крім неконвертовано-
го кумолу вміщує пропілен і бензол з невеликими до-
мішками етилбензолу і толуолу.
Мета даної роботи – спроба вдосконалити класич-
ний імпульсний метод крекінгу кумолу виходячи з
власного досвіду тривалого його використання при
тестуванні великої кількості зразків кислотного типу.
Одним з вузлів типової установки (рис. 1) є мікро-
реактор з внутрішнім діаметром 8 мм, в якому стаціо-
нарно розташовують наважку каталізатора масою 0,1г і
розміром зерна 40–100 мкм. З обох боків наважку об-
межують кварцовою кришкою. При зазначеному внут-
рішньому діаметрі реактора висота шару наважки ста-
новить близько 2 мм. Контроль температури зразка в
процесі його підготовки та роботи здійснює термопара,
гарячий спай якої розташований точно на рівні шару
зразка. Після завантаження реактора наважку дегідра-
тують в потоці газу-носія гелію (8,0 см3/хв) програмо-
ваним підвищенням (22 °С/хв) температури до 500 °С з
наступним витримуванням наважки за такої темпера-
тури протягом 1 год. Відтак, не змінюючи параметрів
потоку гелію, реактор охолоджують до визначеної те-
мператури тестування каталізатора – як правило,
320 °С для свіжосинтезованих та 400 °С для термопа-
рооброблених зразків. У своїй верхній частині реактор
має спеціальну головку, охолоджувану проточною во-
дою для попередження перегріву мембрани з полісилі-
конової резини, яка призначена для введення за допо-
могою мікрошприца строго каліброваних доз кумолу
(наприклад по 2 мкл). Підхоплені потоком гелію пари
кумолу проходять через шар каталізатора, де креку-
ються. Продукти реакції надходять у ловушку з рідким
азотом і конденсуються в ній. Далі, в момент різкого
підняття температури з використанням портативної
електропечі, вміст ловушки виноситься потоком гелію
2 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
на розділення у хроматографічну колонку, а потім – у
полум'яно-іонізаційний детектор. Типову хроматогра-
му продуктів крекінгу однієї дози кумолу наведено на
рис. 2.
Рис. 1. Схема імпульсної установки крекінгу кумолу: 1 –
реактор, 2 – кришка кварцова, 3 – каталізатор, 4 – потен-
ціометр ПП-63, 5 – манометр зразковий, 6 – термопара,
7 – вентиль тонкого регулювання подачі газу, 8 – фільтр-
осушувач, 9 – редуктор, 10 – балон з гелієм, 11 – дьюар,
12 – петля-ловушка, 13 – колонка хроматографічна, 14 –
блок живлення детектора, 15 – детектор полум’яно-
іонізаційний, 16 – вимірювач малих струмів, 17 – потен-
ціометр-самописець, 18 – терморезисторний елемент, 19 –
блок регулювання та програмування температури, 20 –
кожух теплоізоляційний, 21 – мембрана силіконова, 22 –
спіраль ніхромова
При експериментальному вивченні сотень зразків
кислотних цеолітвмісних каталізаторів ми наштовхну-
лись на ряд цікавих особливостей. Зокрема, незважаю-
чи на те, що кумол теоретично розпадається лише на
пропілен і бензол у молярному співвідношенні 1:1,
останнє спостерігається рідко. Загалом воно колива-
ється в межах від 0,5–1 до 1–2,5. Якщо заниженість
співвідношення по пропілену ще більш-менш зрозумі-
ла через високу схильність останнього до полімерізації,
то значно менш зрозумілою є заниженість по бензолу.
Крім того, спостерігаються:
– різко занижена кількість каталізату від перших
імпульсів для деяких зразків;
– значні розбіжності між кількістю каталізату на рі-
зних зразках;
– розбаланс між кількістю поданого кумолу та кіль-
кістю каталізату.
Намагання відокремити те, що викликано можли-
вою негерметичністю чи іншими методичними недос-
коналостями, від спричиненого природою каталізато-
ра породило статистичний масив даних, у якому ко-
жен зразок випробовували мінімум 2–3 рази, а деякі
зразки – до 10 разів. У результаті аналізу напрацьова-
ного матеріалу сформульовано перелічені особливос-
ті як такі, що спричинені винятково природою каталі-
затора, тобто його хімічним складом та способом си-
нтезу.
Основними факторами, які зумовлюють розкид
експериментальних результатів, є різна крекуюча здат-
ність досліджуваних зразків, а також різне утримуван-
ня ними як самого кумолу, так і продуктів його крекін-
гу. Останнє не обов'язково безпосередньо пов’язано з
коксоутворенням, яке, безумовно, проходить (деякі
зразки чорніють). Крім коксоутворення велику роль
відіграють процеси хемосорбції кумолу та продуктів
його розщеплення кислотними центрами Бренстеда та
Льюїса. І ті й інші представлені на зразках різними кі-
лькістю, співвідношеннями та кислотною силою, а от-
же, хемосорбція компонентів теж є дуже різноманіт-
ною.
Рис. 2. Типова хроматограма продуктів крекінгу кумолу
у мікрокаталітичному імпульсному методі: 1 – пропілен,
2 – бензол, 3 – толуол, 4 – етилбензол, 5 – неперетворений
кумол
Звідси випливає висновок про властиву даному ме-
тоду обмеженість, яка на перший погляд здається не-
здоланною, оскільки його можливості не дозволяють
визначати ні якісно, ні кількісно утримувані каталіза-
тором компоненти. Частково на це питання можна від-
повісти шляхом додаткової термодеструкції з наступ-
ним вловлюванням та аналізом утримуваних продуктів
[11–13]. Для одержання повнішої відповіді використо-
вують цілий арсенал сучасних методів [14], далеко не
завжди доступних.
Незворотне утримування зразком тих чи інших
компонентів як джерела коксоутворення, а також сам
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 3
процес коксоутворення – це корінні проблеми роботи
кислотних каталізаторів у карбоній-іонних реакціях
перетворення вуглеводнів. Інформативність імпульс-
ного методу набагато б зросла, якби вдалося звести
повний матеріальний баланс у кожному досліді.
Шлях до цього ми вбачаємо у кількісному визна-
ченні утримуваних зразком продуктів завдяки посту-
повому їх окисленню з одночасною фіксацією кількос-
ті виділеного оксиду вуглецю та води, що дасть сумар-
ну кількість утримуваних компонентів, рівно ж як і
зробить можливою диференціацію продуктів ущіль-
нення за співвідношенням вуглецю та водню.
Hacкільки нам відомо, такого роду комплексна оці-
нка в рамках імпульсного методу крекінгу кумолу ще
ніким не реалізована. У зв'язку з цим існуючу імпульс-
ну мікрокаталітичну установку крекінгу кумолу ми
дообладнали вузлом регенерації каталізатора, що від-
криває перед даним класичним методом нові перспек-
тиви.
Таким чином, використання імпульсного методу
крекінгу кумолу дозволило виявити ряд особливостей
каталізаторів залежно від їх хімічного складу та спосо-
бу синтезу. Показано, що можливості методу можна
суттєво розширити за рахунок доповнення звичайної
мікрокаталітичної імпульсної установки вузлом реге-
нерації каталізатора, що дасть змогу визначати не тіль-
ки кількість утримуваних каталізатором компонентів, а
й співвідношення у них вуглецю та водню.
Література
1. Якобс П.А., Карбонийионная активность цеоли-
тов, Москва, Химия, 1983.
2. Химия цеолитов и катализ на цеолитах, Под ред.
Дж. Рабо, Москва, Мир, Т.1, 1980.
3. Маркарян Г.Л., Лунина Е.В., Журн. физ. химии,
1996, 70 ( 9), 1670.
4. Konovalova T.A., Volodin A.M., Chesnokov V.V. et
al., React. Kinet. Catal. Lett., 1991, 43 (1), 225.
5. Патриляк Л., Тарануха О., Вісн. Держ. ун-ту
«Львівська політехніка», Сер. Хімія, технологія речо-
вин та їх застосування, 1998, (342), 235.
6. Patrylak L., Adsorp. Sci Technol., 1999, 17 (2), 115.
7. Wojciechowski B.W., Catal. Rev.-Sci. Eng., 1998, 40
(3), 209.
8. Corma A., Wojciechowski B.W., Ibid., 1982, 24 (1), 1.
9. Liu Z., Dadyburjor D.B., J. Catal., 1992, 134 (2),
583.
10. Youseff A.M., Ahmed A.J., Samra S.E. et al.,
Adsorp. Sci. Technol., 1998, 16 (3), 175.
11. Патриляк К.І., Ліхньовський Р.В., Патриляк Л.К.
та ін., Каталіз та нафтохімія, 2000, (4), 19.
12. Patrylak K.I., Likhnyovskyi R.V., Patrylak L.K.,
Abstracts of Dutch-Ukrainian International Colloquium on
Catalysis, M. Sychev (Ed.), Kiev, Ukraine, June 26–30,
2000, 85.
13. Patrylak K., Likhnyovskyi R., Patrylak L. et al.,
Abstracts of 5th Ukrainian-Polish Symposium “Theoretical
and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and
Their Technological Application", Yu.I. Tarasevich, R.
Leboda, B. Kats (Eds), 4–9 Sept. 2000, Odessa, SCSEIO,
149.
14. Da-Zhen J., Sheng W., Shu-Guang F. et al., J. Catal.
(China), 1990, 11 (3), 210.
Надійшла до редакції 19 лютого 2001 р.
Микрокаталитический крекинг кумола: особенности
экспериментальных результатов и пути
совершенствования
Р.В. Лихневский, А.В. Яковенко, Л.К. Патриляк, И.А. Манза, К.И. Патриляк
Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины,
Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская, 1; факс: (044) 573-25-52
Существенным ограничением импульсного метода крекинга кумола является то, что он, не позволяя
сводить материальный баланс опыта, не может служить надежной базой для однозначной увязки неко-
торых особенностей экспериментальных результатов с природой катализатора. В частности, значи-
тельный разброс результатов может быть свойствен методу в настоящем его выполнении. Предложено
дополнить его стадией контролируемого окислительного удаления углистых отложений с поверхности
катализатора, что дает возможность существенно повысить информативность эксперимента благодаря
возможности сведения материального баланса и количественной оценки распределения продуктов уп-
лотнения.
2 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
Microcatalytic Cumene Cracking: Some Peculiarities of
Experimental Results and Ways to the Improvement
R.V. Likhnyovskyi, A.V. Yakovenko, L.K. Patrylak, I.A. Manza, K.I. Patrylak
Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of National Academy of Sciences
of Ukraine; 1, Murmanskaya Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax: (044) 573-25-52
As an essential restriction of the pulse cumene cracking method is the fact that the last, giving not the possibility
to balance the cumene and reaction products, cannot serve as a reliable base for unambiguous treating of some
peculiarities of experimental results through the catalyst nature. In particular, the considerable dispersion of the
results may be peculiar to the method proper in its present fulfillment. It has been proposed to supplement the
method with a stage of controlled oxidizing removal of the carbonaceous deposits from the catalyst surface what
promises to heighten substantially the information obtained in consequence of the possibility to strike a matter
balance as well as to evaluate the quantitative distribution of the carbonization products.
Вам потрібно знати октанове число бензину ?
У Вас немає коштів на закупівлю установки УИТ-85 ?
У Вас немає приміщення для моторної установки ?
Інститут біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України має
унікальну, малогабаритну, просту в експлуатації, екологічно чисту
лабораторну установку для експрес-аналізу детонаційної стійкості
автомобільних бензинів і компонентів за моторним і дослідницьким
методами.
Робота приладу грунтується на визначені параметрів реакції
холодно-полум'яного окиснення вуглеводневого палива в потоці повітря
і порівнянні теплових ефектів, які спричинені продуктом дослідження і
еталонною сумішшю.
Прилад дозволяє робити 80–100 аналізів за добу; потребує для
аналізу менш ніж 10 г палива (2 мкг на один вимір). Прилад незамінний
при рутинних вимірах октанового числа в умовах нафтопереробного
заводу, науково-дослідної лабораторії та випробувальної лабораторії
нафтобази.
Основні характеристики приладу:
• метод аналізу − метод холодно-полум'яного окиснення вуглеводневої
сировини;
• межі виміру 50 −100 октанових одиниць ( о.о.);
• збіжність − ± 0,5 о.о.;
• час одного виміру - не більше 10 хв;
• час виходу приладу на режим для повторного аналізу − не більше 5 хв;
• час підготовки приладу до роботи − не більше 30 хв;
• час безупинної роботи − 8 год;
• маса − не більше 10 кг.
Прилад і методика виміру проходять атестацію в Українському
центрі стандартизації і метрології на відповідність вимогам ДСТУ
за моторним і дослідницьким методами.
Телефон 559-71-30
|