Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки
Дослiджено вплив рiзнометалiчного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen = N,N-диметилетилендiамiн, код KL447) на морфофункцiональний стан печiнки щурiв при субхронiчному пероральному введеннi його в органiзм. Встановлено, що KL447 викликає дозозалежну реакцiю печiнки. Доза 2,5 мг/кг є неефективно...
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37260 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки / Н.О. Карпезо, I.В. Бєлiнська, Т.В. Рибальченко, В.М. Кокозей, В.К. Рибальченко, О.В. Врещ / Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 158-163. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860189668984750080 |
|---|---|
| author | Карпезо, Н.О. Бєлінська, І.В. Рибальченко, Т.В. Кокозей, В.М. Рибальченко, В.К. Врещ, О.В. |
| author_facet | Карпезо, Н.О. Бєлінська, І.В. Рибальченко, Т.В. Кокозей, В.М. Рибальченко, В.К. Врещ, О.В. |
| citation_txt | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки / Н.О. Карпезо, I.В. Бєлiнська, Т.В. Рибальченко, В.М. Кокозей, В.К. Рибальченко, О.В. Врещ / Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 158-163. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено вплив рiзнометалiчного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen = N,N-диметилетилендiамiн, код KL447) на морфофункцiональний стан печiнки щурiв при субхронiчному пероральному введеннi його в органiзм. Встановлено, що KL447 викликає дозозалежну реакцiю печiнки. Доза 2,5 мг/кг є неефективною. При дозi 25 мг/кг вiдбувається збiльшення розмiру гепатоцитiв та розширення синусоїдних гемокапiлярiв. Така доза за вмiстом залiза порiвнянна з терапевтичною, що використовується при лiкуваннi анемiй. KL447 у цiй дозi впливає на морфофункцiональний стан печiнки, проте не пошкоджує її. При дiї KL447 у дозi 100 мг/кг з’являються осередки запалення навколо судин та жовчних протокiв, значних змiн зазнає мiкроциркуляторна система печiнки (нерiвномiрне значне розширення та звуження синусоїдних гемокапiлярiв), максимально збiльшується розмiр гепатоцитiв. Виявлено вiдмiнностi в реакцiї ядер гепатоцитiв центролобулярної i перипортальної зон печiнкової часточки. Збiльшення розмiру ядер гепатоцитiв центролобулярної зони вказує на активацiю процесiв детоксикацiї в печiнцi.
The influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-dimethylethy-lenediamine, code KL447) on the morpho-functional condition of rat liver after the subchronic peroral introduction during a month is studied. It is established that KL447 has the dose-dependent action on liver. In the dose of 2.5 mg/kg, it wasn’t effective. KL447 in the dose of 25 mg/kg leaded to hepatocytes enlargement and sinusoid hemocapillars dilatation. This dose by the Fe content is comparable to the theurapeutic one in anemia treatment. KL447 in this dose had the influence on the morpho-functional condition of liver, but didn’t damage it. KL447 in the dose of 100 mg/kg provoked the appearance of inflammation focuses around vessels and bile ducts. KL447 caused the significant changes in the liver microcirculatory system such as the irregular significant dilatation and the constriction of sinusoid hemocapillars. The enlargement of hepatocytes was the greatest. The differences of hepatocites nuclei reactions in periportal and centrolobular zones were ascertained. The increase of centrolobular zone hepatocites nuclei indicates the activation of the hepatic detoxication function.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:05:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 616.36+612.359+612.354
© 2011
Н.О. Карпезо, I. В. Бєлiнська, Т.В. Рибальченко, В.М. Кокозей,
В.К. Рибальченко, О. В. Врещ
Вплив рiзнометалiчного комплексу
[Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)]
(dmen=N,N-диметилетилендiамiн)
на морфофункцiональний стан печiнки
(Представлено членом-кореспондентом НАН України М.Ю. Євтушенком)
Дослiджено вплив рiзнометалiчного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen = N,N-
диметилетилендiамiн, код KL447) на морфофункцiональний стан печiнки щурiв при
субхронiчному пероральному введеннi його в органiзм. Встановлено, що KL447 викли-
кає дозозалежну реакцiю печiнки. Доза 2,5 мг/кг є неефективною. При дозi 25 мг/кг
вiдбувається збiльшення розмiру гепатоцитiв та розширення синусоїдних гемокапiля-
рiв. Така доза за вмiстом залiза порiвнянна з терапевтичною, що використовується
при лiкуваннi анемiй. KL447 у цiй дозi впливає на морфофункцiональний стан печiнки,
проте не пошкоджує її. При дiї KL447 у дозi 100 мг/кг з’являються осередки запалення
навколо судин та жовчних протокiв, значних змiн зазнає мiкроциркуляторна систе-
ма печiнки (нерiвномiрне значне розширення та звуження синусоїдних гемокапiлярiв),
максимально збiльшується розмiр гепатоцитiв. Виявлено вiдмiнностi в реакцiї ядер
гепатоцитiв центролобулярної i перипортальної зон печiнкової часточки. Збiльшення
розмiру ядер гепатоцитiв центролобулярної зони вказує на активацiю процесiв деток-
сикацiї в печiнцi.
Рiзнометалiчний комплекс [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen = N,N-диметилетилендiамiн,
код KL447), синтезований на хiмiчному факультетi Київського нацiонального унiверситету
iм. Тараса Шевченка, завдяки наявностi в його складi атомiв мiдi та залiза є потенцiйним
стимулятором кровотворення, зокрема синтезу гемоглобiну, оскiльки залiзо є складовою
частиною останнього, а мiдь входить до складу бiлкiв, якi беруть участь у зв’язуваннi
i транспортi iонiв залiза та синтезi молекули гемоглобiну.
Вивчення впливу будь-якої хiмiчної сполуки на органiзм потребує детального дослiд-
ження реакцiї печiнки, яка вiдiграє провiдну роль у метаболiзмi i бiотрансформацiї бiль-
шостi речовин i водночас є найбiльш чутливим до дiї шкiдливих факторiв органом. Саме
в нiй вiдбувається детоксикацiя ксенобiотикiв. Вiдомо, що рiзнометалiчнi комплекси, зокре-
ма комплекси мiдi та кобальту, впливають на штучнi лiпiднi мембрани [1], на екто-АТФазну
та Mg 2+, Са2+-АТФазнi активностi плазматичних мембран гепатоцитiв щурiв [2], на жов-
чосекреторну функцiю печiнки [3]. Використовуючи поведiнковi реакцiї як iнтегральний
показник фiзiологiчного стану органiзму та впливу на нервову систему хiмiчних сполук,
ми показали, що рiзнометалiчний комплекс KL447 сприяє зниженню тривожностi та зро-
станню орiєнтовно-дослiдницької активностi щурiв, тобто не має токсичної дiї на ЦНС [4].
Проте особливо доцiльним є аналiз морфофункцiонального стану печiнки при дiї KL447,
158 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
оскiльки печiнка — основний орган, що депонує i виводить з жовчю залiзо i мiдь [5, 6], якi
мiстить ця сполука.
У данiй роботi наведено результати дослiдження впливу рiзнометалiчного комплексу
KL447 на морфофункцiональний стан печiнки щурiв при субхронiчному пероральному вве-
деннi його в органiзм. Дослiди проводили на самках нелiнiйних бiлих щурiв з початко-
вою масою 160–190 г. Щурiв утримували при стандартному свiтловому днi на нормаль-
ному харчовому рацiонi. KL447, розведений у дистильованiй водi, вводили протягом мiся-
ця iнтрагастрально за допомогою зонда щоденно вранцi до годування тварин у дозах 2,5,
25 та 100 мг/кг. Контрольнi тварини у вищезазначений спосiб отримували дистильова-
ну воду.
Для гiстологiчного аналiзу шматочки печiнки фiксували в рiдинi Буена, пiсля стандар-
тної гiстологiчної обробки заливали в парафiн, робили зрiзи завтовшки 5–7 мкм та забарв-
лювали їх гематоксилiном Б’ємера з дофарбуванням еозином та оранжем G. Функцiональ-
ний стан печiнки оцiнювали, базуючись на вiзуальному аналiзi препаратiв та морфометри-
чних вимiрах. У печiнцi вимiрювали площу (мкм2) поперечного перерiзу гепатоцитiв та їх
ядер у центролобулярнiй та перипортальнiй зонах печiнкової часточки окремо, оскiльки
гепатоцити рiзних зон печiнкової часточки можуть по-рiзному реагувати на вплив хiмiчних
речовин у зв’язку з гетерогеннiстю їх ферментативної активностi, а саме: гепатоцити пери-
ферiї печiнкової часточки пов’язанi перш за все з бiлково-синтетичною функцiєю печiнки,
а гепатоцити центрiв часточок — з антитоксичною її функцiєю. Вираховували ядерно-ци-
топлазматичне вiдношення, що є показником функцiональної активностi клiтин. Для ха-
рактеристики мiкроциркуляторного русла печiнки вимiрювали дiаметр (мкм) синусоїдних
гемокапiлярiв, якi впадають у центральнi вени. Морфометричнi дослiдження проводили за
допомогою свiтлового мiкроскопа Olympus BX-41 та програми Image J. Статистичну оброб-
ку результатiв виконували з використанням стандартного пакета програм статистичного
аналiзу Microsoft Excel 97 для персонального комп’ютера. Вiрогiдною вважалась рiзниця
при значеннi p 6 0,05 за t-критерiєм Стьюдента.
Гiстологiчнi дослiдження показали, що у щурiв контрольної групи печiнка має типо-
ву для цього виду тварин будову. Печiнкова часточка у щурiв нечiтко виражена. Гепато-
цити мають округло-полiгональну форму, мiстять округле ядро з ядерцями, утворюють
тяжi, якi галузяться i сходяться до центральної вени. Синусоїднi гемокапiляри, якi впа-
дають у центральнi вени, добре вираженi, мiстять форменi елементи кровi. Гепатоцити
центролобулярної та перипортальної зон печiнкової часточки не вiдрiзняються за своєю
будовою.
Площа поперечного перерiзу гепатоцитiв центролобулярної зони печiнкової часточки
становить (227,6 ± 8,9) мкм2, а їх ядер — (38,3 ± 2,1) мкм2. Площа поперечного перерi-
зу гепатоцитiв та їх ядер у перипортальнiй зонi становить вiдповiдно (224,4 ± 10,4) мкм2
i (33,2 ± 1,6) мкм2. Ядерно-цитоплазматичне вiдношення у центролобулярнiй зонi дорiв-
нює 0,20 ± 0,02, а у перипортальнiй зонi — 0,17 ± 0,01. Дiаметр синусоїдних гемокапiлярiв
дорiвнює (1,79 ± 0,36) мкм.
KL447 у дозi 2,5 мг/кг не викликає помiтних структурних змiн у печiнцi щурiв. Гепа-
тоцити зберiгають округло-полiгональну форму, мiстять округле ядро з ядерцями. В пооди-
ноких гепатоцитах обох зон печiнкової часточки в цитоплазмi з’являється невелика кiль-
кiсть дрiбних вакуолей. Розмiри гепатоцитiв та їх ядер не змiнюються. Площа поперечно-
го перерiзу гепатоцитiв центролобулярної зони становить (232,2 ± 9,1) мкм2, а їх ядер —
(39,1±2,0) мкм2. У перипортальнiй зонi площа поперечного перерiзу гепатоцитiв та їх ядер
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 159
Рис. 1. Вплив рiзних доз KL447 на гепатоцити та синусоїднi гемокапiляри.
⋆ — рiзниця вiрогiдна мiж дослiдом i контролем для значень площi поперечного перерiзу гепатоцитiв
при p 6 0,05;
— рiзниця вiрогiдна мiж дослiдом i контролем для значень дiаметра синусоїдiв при p 6 0,05
дорiвнює вiдповiдно (228,1± 11,2) мкм2 та (33,5± 1,9) мкм2. Ядерно-цитоплазматичне вiд-
ношення як у центролобулярнiй, так i у перипортальнiй зонах не змiнюється i становить
вiдповiдно 0,20 ± 0,02 та 0,17 ± 0,02. Мiкроциркуляторне русло печiнки залишається без
помiтних змiн. Дiаметр синусоїдних гемокапiлярiв дорiвнює (2,09 ± 0,69) мкм (рис. 1).
Пiсля дiї KL447 у дозi 25 мг/кг печiнка щурiв зазнає певних змiн. Серед переважної
бiльшостi майже незмiнених печiнкових часточок є такi, що мають гепатоцити з вакуолi-
зованою цитоплазмою. Розмiр вакуолей варiює вiд дрiбних до середнiх. Розмiр гепатоцитiв
в обох зонах печiнкової часточки вiрогiдно збiльшується вiдносно контролю та попередньої
серiї дослiду. Площа поперечного перерiзу гепатоцитiв центролобулярної зони становить
(250,8 ± 8,8) мкм2, а перипортальної — (250,1 ± 14,8) мкм2. Площа поперечного перерiзу
ядер гепатоцитiв не змiнюється i становить у центролобулярнiй та перипортальнiй зонах
вiдповiдно (38,9± 1,7) мкм2 та (34,7± 2,6) мкм2. Ядерно-цитоплазматичне вiдношення має
тенденцiю до зменшення: у центролобулярнiй зонi дорiвнює 0,18 ± 0,02, а у перипорталь-
нiй — 0,16± 0,01. Вiдмiчено реакцiю мiкроциркуляторного русла. Синусоїднi гемокапiляри
мiсцями мають розширення, в яких iнодi зосереджуються лейкоцити. З’являються лейко-
цити i в деяких навколосудинних зонах. Дiаметр синусоїдних гемокапiлярiв збiльшується
до (3,09 ± 0,86) мкм (див. рис. 1).
KL447 у дозi 100 мг/кг призводить до iстотних змiн у печiнцi щурiв. З’являють-
ся невеликi осередки запалення, локалiзованi як навколо центральних вен, так i в пери-
портальнiй зонi печiнкової часточки, де вони займають не тiльки периваскулярну зону,
а й охоплюють жовчнi протоки. Переважна бiльшiсть гепатоцитiв збiльшується в розмi-
рах. Цитоплазма їх мiстить рiзного розмiру, часто великi, неправильної форми оптично
пустi вакуолi, якi займають значну частину об’єму клiтини. Цi вакуолi локалiзованi пе-
реважно на периферiї клiтин або поширюються i в центральну їх частину. Окремi гепа-
тоцити або групи гепатоцитiв, якi оточують центральнi вени, а також поодинокi клiтини
перипортальної зони мають пiдвищену еозинофiлiю i меншi розмiри. Вони мiстять дрiбнi
вакуолi або зовсiм не вакуолiзованi. Ядра значної бiльшостi гепатоцитiв набувають непра-
вильної форми, часто стають темними, зрiдка — фрагментованi. Серед гепатоцитiв спосте-
рiгаються невеликi осередки без’ядерних клiтин, що свiдчить про початок некротичного
процесу. Треба вiдзначити рiзний ступiнь пошкодження гепатоцитiв як у рiзних печiнко-
160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
Рис. 2. Варiабельнiсть значень площi ядер гепатоцитiв центролобулярної (а) та перипортальної (б ) зон пiсля
дiї KL447
вих часточках у межах однiєї печiнки, так i в печiнцi рiзних особин. Площа поперечно-
го перерiзу гепатоцитiв центролобулярної та перипортальної зон збiльшується вiдповiдно
до (287,3 ± 12,4) мкм2 та (302,9 ± 13,1) мкм2 (див. рис. 1). Площа поперечного перерiзу
ядер гепатоцитiв центролобулярної зони збiльшується до (45,0 ± 2,0) мкм2. На графiку
(рис. 2, а) видно зсув праворуч кривої варiабельностi значень площi ядер гепатоцитiв цен-
тролобулярної зони тiльки при дiї KL447 у максимальнiй дозi. При цьому зменшується
кiлькiсть ядер розмiром вiд 22 до 43 мкм2 i зростає кiлькiсть ядер, розмiр яких бiльший
за 43 мкм2. Появи ядер меншого чи бiльшого розмiру, нiж у контрольнiй серiї, не вияв-
лено. Площа поперечного перерiзу ядер гепатоцитiв перипортальної зони не змiнюється
(див. рис. 2, б ) i дорiвнює (33,3 ± 1,6) мкм2. Ядерно-цитоплазматичне вiдношення в цен-
тролобулярнiй зонi залишається практично без змiн (0,19 ± 0,02), а у перипортальнiй зонi
зменшується до 0,12 ± 0,02, що свiдчить про зниження функцiональної активностi гепа-
тоцитiв цiєї зони печiнкової часточки. Зазнає помiтних змiн i мiкроциркуляторне русло
печiнки. Синусоїднi гемокапiляри нерiвномiрно розширенi i звуженi. Часто вони утворю-
ють лакуни, заповненi лейкоцитами. Дiаметр синусоїдних гемокапiлярiв збiльшується до
(4,4 ± 0,97) мкм (див. рис. 1).
Аналiз отриманих даних показав, що рiзнометалiчний комплекс KL447 викликає дозо-
залежну реакцiю печiнки щурiв. Найменша доза KL447 (2,5 мг/кг) є неефективною. При
збiльшеннi дози KL447 до 25 мг/кг у цитоплазмi частини гепатоцитiв з’являються дрiб-
нi та середнiх розмiрiв вакуолi, що призводить до збiльшення об’єму клiтин приблизно
на 10 %. Iстотних змiн у ядерному апаратi гепатоцитiв не виявлено. Iз збiльшенням дози
KL447 до 100 мг/кг iстотно пiдвищується вакуолiзацiя гепатоцитiв (кiлькiсть та розмiри
вакуолей у цитоплазмi гепатоцитiв). Розмiри гепатоцитiв зростають у центролобулярнiй
i перипортальнiй зонах печiнкової часточки вiдповiдно на 26 та 35%. Вiдбуваються змiни
i в ядерному апаратi клiтин. Ядра гепатоцитiв часто втрачають правильну форму, стають
темними. Збiльшуються розмiри ядер гепатоцитiв центролобулярної зони. Оскiльки вiдо-
мо, що антитоксична функцiя печiнки забезпечується переважно гепатоцитами цiєї зони
печiнкової часточки i саме в них виявлена висока активнiсть ферменту метаболiзму ксе-
нобiотикiв — цитохрому Р-450 [7], збiльшення розмiрiв ядер гепатоцитiв центролобулярної
зони свiдчить про активацiю процесiв детоксикацiї ксенобiотика. У перипортальнiй зонi
розмiри ядер гепатоцитiв не змiнюються.
З пiдвищенням дози KL447 поглиблюються змiни у мiкроциркуляторному руслi печiн-
ки вiд незначних поодиноких розширень синусоїдних гемокапiлярiв при мiнiмальнiй дозi
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 161
до збiльшення просвiту капiлярiв в 1,7 раза при середнiй i в 2,5 раза при максимальнiй
дозi. Водночас посилюється нерiвномiрнiсть розширення синусоїдних гемокапiлярiв i зрос-
тає кiлькiсть лакун та вмiст у них лейкоцитiв. Значнi нерiвномiрнi розширення є ознакою
токсичної дiї на печiнку KL447, особливо, у максимальнiй дозi. Накопичення лейкоцитiв
в утворених лакунах є передумовою або, навiть, початком лобулярного гепатиту. Про на-
явнiсть гепатиту свiдчить також поява осередкiв запалення [8, 9].
Важливо пiдкреслити, що сполуки залiза i, особливо, мiдi є досить токсичними речови-
нами [10, 11], а печiнка в першу чергу зазнає їх ушкоджуючого впливу. Так, перевантаження
залiзом призводить до активацiї клiтин Купфера, посилення синтезу колагену, некрозу по-
одиноких гепатоцитiв та перипортального фiброзу; надлишок мiдi викликає стеатоз, а потiм
некроз гепатоцитiв, розвиток хронiчного гепатиту i надалi фiброз та цироз печiнки [8, 9].
Дослiджуваний комплекс у дозi 25 мг/кг, порiвняннiй за вмiстом залiза з терапевтичною
дозою, яка використовується при лiкуваннi анемiй, хоча i викликає певнi структурнi та
функцiональнi змiни в печiнцi щурiв, не призводить до незворотних її пошкоджень. А значнi
морфофункцiональнi змiни в печiнцi щурiв вiдбуваються лише при дiї KL447 у максималь-
нiй дозi 100 мг/кг.
1. Фiлiнська О.М., Бичко А.В., Рибальченко Т.В. та iн. Вплив гетерополiядерних сполук мiдi (II) та
кобальту (III) з диетаноламiном на штучнi лiпiднi мембрани // Пробл. екол. та мед. генетики i клiнiч.
iмунологiї. Зб. наук. праць. – 2004. – Вип. 10 (63). – С. 35–41.
2. Фiлiнська О.М., Рибальченко Т. В., Островська Г. В. та iн. Екто-АТФазна та Mg2+, Са2+-АТФазна
активностi плазматичних мембран гепатоцитiв щурiв за умов дiї гетерополiядерних Cu(II)/Co(III)
комплексiв з дiетаноламiном // Доп. НАН України. – 2006. – № 3. – С. 173–175.
3. Синельник Т. Б., Весельський С.П., Кокозей В.М., Маханькова В. Г., Рибальченко Т.В. Гальмiвнi
ефекти гетерополiядерних комплексiв Сu(II)/Co(III) з дiетаноламiном на секрецiю жовчi у щурiв //
Там само. – 2008. – № 9. – С. 163–166.
4. Карпезо Н.О., Бєлiнська I. В., Кокозей В.М., Врещ О.В., Линчак О.В., Гурняк О.М., Рибальчен-
ко В.К. Вплив рiзнометалiчного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N′диметилетилен-
дiамiн) на поведiнковi реакцiї щурiв // Пробл. екол. та мед. генетики i клiнiч. iмунологiї. Зб. наук.
праць. – 2009. – Вип. 8 (95). – С. 36–42.
5. Хендерсон Д.М. Патофизиология органов пищеварения. – Москва: Изд-во БИНОМ, 2005. – 272 с.
6. Schumann K., Classen H.G., Dieter H.H. et al. Hohenheim Consensus Workshop: Copper // Eur. J. Chem.
Nutrit. – 2002. – 56. – С. 469–483.
7. Секамова С.М., Бекетова Т.П. Функциональная морфология печени // Морфологическая диагно-
стика заболеваний печени. – Москва: Медицина, 1989. – С. 8–37.
8. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практич. руководство / Пер. с англ.
под ред. З. Г. Апроксееной, Н.А. Мухана. – Москва: ГЕОТАР-МЕД, 2002. – 864 с.
9. Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей. – 3-е изд. – Москва: Медицина, 2005. –
767 с.
10. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Т. III. Неорга-
нические и элементорганические соединения / Под ред. Н.В. Лазарева, И.Д. Гадаскиной. – Ленин-
град: Химия, 1977. – 608 с.
11. Блошанский Ю.М., Geisser P., Хасабов Н.Н. Анемiя беременных // Гинекология. – 2006. – 8, № 2. –
С. 47–50.
Надiйшло до редакцiї 12.04.2010Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
162 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
N.O. Karpezo, I.V. Byelinska, T.V. Rybalchenko, V. M. Kokozay,
V.K. Rybalchenko, O.V. Vreshch
Influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)]
(dmen=N,N-dimethylethylenediamine) on the morpho-functional
condition of rat liver
The influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-dimethylethy-
lenediamine, code KL447) on the morpho-functional condition of rat liver after the subchronic
peroral introduction during a month is studied. It is established that KL447 has the dose-dependent
action on liver. In the dose of 2.5 mg/kg, it wasn’t effective. KL447 in the dose of 25 mg/kg leaded
to hepatocytes enlargement and sinusoid hemocapillars dilatation. This dose by the Fe content is
comparable to the theurapeutic one in anemia treatment. KL447 in this dose had the influence on
the morpho-functional condition of liver, but didn’t damage it. KL447 in the dose of 100 mg/kg
provoked the appearance of inflammation focuses around vessels and bile ducts. KL447 caused the
significant changes in the liver microcirculatory system such as the irregular significant dilatation
and the constriction of sinusoid hemocapillars. The enlargement of hepatocytes was the greatest.
The differences of hepatocites nuclei reactions in periportal and centrolobular zones were ascertai-
ned. The increase of centrolobular zone hepatocites nuclei indicates the activation of the hepatic
detoxication function.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 163
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37260 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:05:18Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карпезо, Н.О. Бєлінська, І.В. Рибальченко, Т.В. Кокозей, В.М. Рибальченко, В.К. Врещ, О.В. 2012-09-30T19:49:30Z 2012-09-30T19:49:30Z 2011 Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки / Н.О. Карпезо, I.В. Бєлiнська, Т.В. Рибальченко, В.М. Кокозей, В.К. Рибальченко, О.В. Врещ / Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 158-163. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37260 616.36+612.359+612.354 Дослiджено вплив рiзнометалiчного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen = N,N-диметилетилендiамiн, код KL447) на морфофункцiональний стан печiнки щурiв при субхронiчному пероральному введеннi його в органiзм. Встановлено, що KL447 викликає дозозалежну реакцiю печiнки. Доза 2,5 мг/кг є неефективною. При дозi 25 мг/кг вiдбувається збiльшення розмiру гепатоцитiв та розширення синусоїдних гемокапiлярiв. Така доза за вмiстом залiза порiвнянна з терапевтичною, що використовується при лiкуваннi анемiй. KL447 у цiй дозi впливає на морфофункцiональний стан печiнки, проте не пошкоджує її. При дiї KL447 у дозi 100 мг/кг з’являються осередки запалення навколо судин та жовчних протокiв, значних змiн зазнає мiкроциркуляторна система печiнки (нерiвномiрне значне розширення та звуження синусоїдних гемокапiлярiв), максимально збiльшується розмiр гепатоцитiв. Виявлено вiдмiнностi в реакцiї ядер гепатоцитiв центролобулярної i перипортальної зон печiнкової часточки. Збiльшення розмiру ядер гепатоцитiв центролобулярної зони вказує на активацiю процесiв детоксикацiї в печiнцi. The influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-dimethylethy-lenediamine, code KL447) on the morpho-functional condition of rat liver after the subchronic peroral introduction during a month is studied. It is established that KL447 has the dose-dependent action on liver. In the dose of 2.5 mg/kg, it wasn’t effective. KL447 in the dose of 25 mg/kg leaded to hepatocytes enlargement and sinusoid hemocapillars dilatation. This dose by the Fe content is comparable to the theurapeutic one in anemia treatment. KL447 in this dose had the influence on the morpho-functional condition of liver, but didn’t damage it. KL447 in the dose of 100 mg/kg provoked the appearance of inflammation focuses around vessels and bile ducts. KL447 caused the significant changes in the liver microcirculatory system such as the irregular significant dilatation and the constriction of sinusoid hemocapillars. The enlargement of hepatocytes was the greatest. The differences of hepatocites nuclei reactions in periportal and centrolobular zones were ascertained. The increase of centrolobular zone hepatocites nuclei indicates the activation of the hepatic detoxication function. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біологія Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки Influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-dimethylethylenediamine) on the morpho-functional condition of rat liver Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки Карпезо, Н.О. Бєлінська, І.В. Рибальченко, Т.В. Кокозей, В.М. Рибальченко, В.К. Врещ, О.В. Біологія |
| title | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| title_alt | Influence of the mixed-metal complex [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-dimethylethylenediamine) on the morpho-functional condition of rat liver |
| title_full | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| title_fullStr | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| title_full_unstemmed | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| title_short | Вплив різнометалічного комплексу [Cu(dmen)2][Fe(CN)5(NO)] (dmen=N,N-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| title_sort | вплив різнометалічного комплексу [cu(dmen)2][fe(cn)5(no)] (dmen=n,n-диметилетилендіамін) на морфофункціональний стан печінки |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37260 |
| work_keys_str_mv | AT karpezono vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT bêlínsʹkaív vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT ribalʹčenkotv vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT kokozeivm vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT ribalʹčenkovk vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT vreŝov vplivríznometalíčnogokompleksucudmen2fecn5nodmennndimetiletilendíamínnamorfofunkcíonalʹniistanpečínki AT karpezono influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver AT bêlínsʹkaív influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver AT ribalʹčenkotv influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver AT kokozeivm influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver AT ribalʹčenkovk influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver AT vreŝov influenceofthemixedmetalcomplexcudmen2fecn5nodmennndimethylethylenediamineonthemorphofunctionalconditionofratliver |