Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів
Охарактеризовано інструменти забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів. Запропоновано варіанти структур, які могли б займатися моніторингом реалізації транскордонних проектів. Наведено інструменти забезпечення розробки механізму моніторингу співфінансування транскордонних проектів....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37270 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів / О.Б. Цісінська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 40-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859814478122582016 |
|---|---|
| author | Цісінська, О.Б. |
| author_facet | Цісінська, О.Б. |
| citation_txt | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів / О.Б. Цісінська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 40-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Охарактеризовано інструменти забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів. Запропоновано варіанти структур, які могли б займатися моніторингом реалізації транскордонних проектів. Наведено інструменти забезпечення розробки механізму моніторингу співфінансування транскордонних проектів.
Ключові слова: програми транскордонного співробітництва, транскордонні проекти, моніторинг, моніторинг реалізації транскордонних проектів, моніторинговий комітет.
Охарактеризованы инструменты обеспечения мониторинга реализации трансграничных проектов. Предложены варианты структур, которые могли бы заниматься мониторингом реализации трансграничных проектов. Представлены инструменты обеспечения разработки механизма мониторинга софинансирования трансграничных проектов.
Ключевые слова: программы трансграничного сотрудничества, трансграничные проекты, мониторинг, мониторинг реализации трансграничных проектов.
The paper characterizes the instruments of cross-border projects implementation monitoring. The variants of structures that could do monitoring of cross-border projects implementation are proposed. The instruments which provide the development of the mechanism for monitoring of co-financing of cross-border projects are presented.
Keywords: cross-border cooperation programmes, cross-border projects, monitoring, cross-border projects implementation monitoring.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 339.92:005.8 Оксана Богданівна Цісінська
Інститут регіональних досліджень
НАН України, Львів
ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МОНІТОРИНГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННИХ ПРОЕКТІВ
На сьогоднішній день держава активно
проводить політику європейської інтеграції і
намагається створювати необхідні умови для
поглиблення співробітництва з країнами ЄС
у всіх сферах і напрямах діяльності,
включаючи транскордонний, ставить на
порядок денний необхідність пошуку
сучасних механізмів регіонального розвитку,
які дозволять підвищити ефективність
функціонування економічних систем
прикордонних регіонів та поліпшити якість
життя їх мешканців, використовуючи
значною мірою застарілу централізовану
адміністративно-бюджетну систему,
створюючи тим самим для регіональних
органів державної влади та органів місцевого
самоврядування цих регіонів України низку
проблем і труднощів.
Одним із важливих напрямів
ефективності соціально-економічного
розвитку прикордонних територій України
загалом є реалізація транскордонних
проектів на цій території та удосконалення
діючої моделі співфінансування
транскордонних проектів на основі
формування сучасних механізмів їхнього
моніторингу.
Важливим інструментом розвитку
транскордонного співробітництва є
існування відповідних фінансових ресурсів,
таких як кошти структурних фондів ЄС, що
суттєво полегшують реалізацію
транскордонних проектів. Так, наприклад, у
1990 р. Європейською Комісією було
створено програму INTERREG, яка
спрямована на активізацію участі
прикордонних регіонів у створенні
внутрішнього ринку, усунення кордонів,
створення однорідного європейського
економічного простору та об’єднання в одне
ціле соціальних, економічних та культурних
компонентів Європи. У рамках програми
INTERREG I (період 1991-1993 рр.) було
виділено приблизно 9030 млн. екю. Обсяг
коштів програми INTERREG ІІ (1994-
1999 рр.) був утричі більшим і склав 2,9
млрд. екю, а бюджет програми INTERREG
ІІІ (2000-2006 рр.) збільшився до 4,6 млрд.
євро. На період 2007-2013 рр. обсяг коштів
структурних фондів, спрямованих на
розвиток прикордонного співробітництва,
складає приблизно 308 млрд. євро.
Три головних завдання, спрямовані на
підтримку транскордонного співробітництва
на період 2007-2013 рр., визначені
програмою INTERREG, що чітко
узгоджуються з плануванням прикордонного
співробітництва, націлені на:
подолання проблем у прикордонних
регіонах, викликаних їх відносною ізоляцією,
у різних галузях (захист навколишнього
середовища, транспорт, територіальне
планування, інвестиції, зайнятість населення,
професійна підготовка, культура та охорона
здоров’я тощо);
запровадження або продовження «мік-
роінтеграції» між прикордонними регіонами
у межах Європейського Союзу в контексті
єдиного ринку в економічному, соціальному
та територіальному просторі;
допомогу прикордонним регіонам на
зовнішніх кордонах Європейського Союзу
для усвідомлення їх значення у ролі зов-
нішніх кордонів ЄС у рамках економічного
та культурного розвитку, що є
перспективною метою нової політики добро-
сусідства ЄС.
Україна є учасником чотирьох програм
(де відбувається відбір транскордонних
проектів, на реалізацію яких виділяються
кошти), які покривають більшу частину її
території, за винятком окремих північних та
східних областей, що не потрапляють у зону
дії Інструменту європейського сусідства і
партнерства ні як основні, ні як прилеглі [4,
76]:
© О.Б. Цісінська, 2011
1. Програма Польща–Білорусь–Україна
[8] (Загальний бюджет 2007-2013 – 186,201
млн. євро, з них 2007-2010 – 97107000 євро,
2010-2013 – 89094000 євро).
2. Програма Румунія–Україна–Респуб-
ліка Молдова [10] (Загальний бюджет 2007-
2013 – 126,718 млн.євро, з них 2007-2010 –
66086000 євро, 2010-2013 – 60632000 євро).
3. Програма "Басейн Чорного моря"[7]
(Загальний бюджет 2007-2013 – 17,306 млн.
євро, з них 2007-2010 – 9025000 євро, 2010-
2013 – 8281000 євро).
4. Програма "Угорщина–Словаччина–
Румунія–Україна" [9] (Загальний бюджет
2007-2013 – 68,6 млн.євро, з них 2007-2010 –
35796000 євро, 2010-2013 – 32842000 євро).
Питання теорії і методики
впровадження та використання моніторингу
в різних сферах діяльності висвітлювали у
своїх працях такі вчені, як: В.Артеменко, Ю.
Бакаєв, І. Бестужев-Лада, З. Варналій, М.
Гладій, М. Губіна, М. Долішній, М. Козоріз,
С. Кравченко, В.Крупін, А. Лукашенок, Л.
Ноздріна, М. Паладій, І. Плікус, С.
Писаренко, Т. Смовженко, А. Толстих,
В. Шинкаренко та ін.
Серед зарубіжних вчених теоретичні та
прикладні аспекти організації проведення
моніторингу в державному управлінні
досліджено у наукових працях: Л. Віліс, М.
Гольдштейн, А. Гоне, Р. Лахей, К. Маккей,
С. Манніли, Н. Реймерса та ін. Питанням
моніторингу транскордонних проектів займа-
лися В. Борщевський, З. Бройде, І. Журба,
В. Засадко, М. Лендьєл, Ю. Макогон, Ю.
Мігущенко, Н. Мікула, С. Мітряєва, А.
Мокій, Н. Павліха, І. Студенніков.
Основна ідея роботи полягає у тому,
щоб на основі узагальнення зарубіжного та
вітчизняного досвіду, проведеного дослід-
ження та практичних засад здійснення
моніторингу визначити інструменти та
механізми забезпечення моніторингу
реалізації транскордонних проектів.
Метою статті є визначення суб’єктів
моніторингу фінансування транскордонних
проектів та інструментів їх забезпечення,
висвітлення можливостей і перепон
адміністративних та громадських структур у
проведенні моніторингу механізмів
співфінансування транскордонних проектів,
представлення проблемних питань і шляхів
їх усунення для співпраці громадських та
державних структур.
Головним напрямом реалізації
економічних і соціальних програм є
розбудова демократії та формування
громадянського суспільства. Але здійснити
результативний вплив на державу, її органи
та посадові особи можливо лише через різні
форми їх об’єднань. До таких об’єднань
належать громадські організації – формальні
та неформальні групи індивідів або
асоціацій, які не належать ні владним, ні
бізнесовим структурам, працюють над
питаннями гуманітарної допомоги, захисту
прав людини, екологічної безпеки, беруть
участь у написанні грантових проектів, тобто
займаються пошуками шляхів залучення
позабюджетних коштів з метою розвитку
певного регіону.
Оскільки дані організації не є
прибутковими, а їх діяльність є непрозорою
для органів місцевого самоврядування, це
створює труднощі при забезпеченні
моніторингу фінансування транскордонних
проектів. Тому потрібно розглянути стан,
проблеми та перспективи процесу взаємодії
громадських і державних інститутів;
проаналізувати нормативно-правову базу
функціонування громадських організацій з
огляду на міжнародний досвід та загальний
стан; розробити комплекс заходів,
спрямованих на співпрацю громадських і
державних структур, а також внесення змін
до законодавства України.
Серед проблемних питань потрібно
відзначити відсутність налагодження та
координації співпраці між місцевими
органами виконавчої влади та громадськими
організаціями, що зумовлюється різним
ступенем централізації влади в Україні.
Рішення Європейської Комісії про
виділення коштів [3] для західних регіонів
України створює сприятливі умови для
розроблення і реалізації спільних
транскордонних проектів. За таких умов
важливо використати надані кошти з
найбільшою користю та віддачею для всіх
громадян України, які
мешкають у прикордонній зоні. Недоліком у
використанні наданих коштів є те, що не-
можливо простежити за напрямом і рухом
коштів у ті чи інші галузі господарства
регіону. Але найголовніша проблема тут
полягає в тому, що інколи левова частка
грантових коштів приходить у галузь
господарства регіону, де немає глобальних
проблем, а ті галузі, що потерпають від
недостатнього фінансування держави, також
залишаються без фінансової допомоги ЄС.
Така ситуація відбувається лише з однієї
причини: дані проблеми просто не цікавлять
або невідомі громадським організаціям, а ті в
свою чергу не визначають їх пріоритетними
для даного регіону.
Через незбалансований розподіл
повноважень і відповідальностей владних
структур по вертикалі місцеві органи влади
не мають доступу до банку даних про роботу
громадських організацій, що дало б змогу
аналізувати на місцях виконану роботу і
планувати проекти на наступний рік для
пріоритетних галузей розвитку економіки
регіону, що потребують вкладання грантових
коштів.
Місцеві органи влади бачать один
вихід з даної ситуації – це проведення
моніторингу реалізації та фінансування
транскордонних проектів. Моніторинг (рос.
мониторинг, англ. monitoring, нім.
Monitoringn) – безперервне стеження за
яким-небудь процесом з метою виявлення
його відповідності бажаному результату [5].
У нашому випадку застосовується
інформаційний вид моніторингу –
структуризація, накопичення і
розповсюдження інформації, яка не
передбачає спеціально організованого
вивчення.
Але перед тим потрібно чітко
визначити, що саме потрібно моніторити:
галузь (що неможливо зробити), конкретний
проект чи ефект через кілька років? Для
проведення моніторингу проектів потрібна
загальна інформаційна база вже виконаних і
профінансованих проектів, яка на даний час
не існує. Найбільшою проблемою при зборі
статистичних даних є те, що різні управління
місцевих органів влади мають лише ці дані,
що безпосередньо відносяться до їх галузі.
Недоліками також є те, що немає вільного
доступу до місцевих чи регіональних
програм, видатків цих програм, не існує
загального критерію, за яким будувати цю
спільну базу даних, оскільки розробляються
різні проекти і співпрацюють різні партнери
цих проектів. Якщо це можливо буде
опрацювати, то немає чіткої системи для
збору інформації за кордоном. Ще однією
проблемою є те, що не кожна громадська
організація погодиться на розкриття своїх
особистих даних, тому що це власні
напрацювання, знання, досвід і т.д. [2].
У створенні такої бази даних
громадські організації може зацікавити лише
мінімум інформації про проект: тема,
бюджет, донор, період виконання і яка
структура виконала даний проект. Але
питання в тому, чи захоче надати таку
інформацію донор проекту, який зазвичай
веде власний моніторинг і вкрай неохоче
ділиться відповідною інформацією, особливо
на стадії реалізації проекту?
Моніторити співфінансування проектів
потрібно тоді, коли є пріоритетні напрями
розвитку в регіоні (наприклад туризм), коли
в окремих прикордонних регіонах
приймаються однакові рішення, тоді
потрібно створювати спільні сайти і
реалізовувати спільне виконання проектів.
Формування сучасної системи
регіонального моніторингу співфінансування
транскордонних проектів повинно
здійснюватися на основі використання
сучасних теоретико-методологічних підходів
з урахуванням досвіду розвинутих держав
Європи та світу, а також спираючись на
вивчення механізмів моніторингу, що діють
в інших сферах проектної та економічної
діяльності. Тому наведемо декілька варіантів
структур, які могли б займатися
моніторингом реалізації транскордонних
проектів:
головне управління статистики
обласного підпорядкування. Та проблема
полягає в тому, що завдяки бюрократичній
системі неможливо зібрати достовірну
статистичну інформацію. Тому для таких
цілей і обліку такої діяльності у розрізі
регіонів потрібно внести зміни до
законодавства, що регулює діяльність
Держкомстату, або докорінно міняти
структуру статистичного управління на
державному рівні, що в сучасних умовах
просто неможливо;
новостворене або вже існуюче
управління чи відділ при обласній державній
адміністрації (наприклад, головне управління
з питань європейської інтеграції, зовнішніх
економічних зв’язків та туризму). Проблема
полягає в тому, що працівники існуючих
відділів чи управлінь адміністрації настільки
зайняті своєю рутинною роботою, що це
буде для них лише тягарем і не дозволить
якісно виконувати дану роботу;
агенції регіонального розвитку та їхні
мережі, які ефективно співпрацюють з
місцевою та центральною владою, як фокусні
центри стратегічного планування та
супроводження проектів розвитку територій,
забезпечують ефективну міжсекторну
співпрацю влади–бізнесу–громадськості та
створюють якісно нове економічне
середовище, мали б скоординовувати спільні
дії з центральними та місцевими
виконавчими органами влади й органами
місцевого самоврядування з розробки і
впровадження програм та проектів територій,
інформаційно забезпечити діяльністю членів
агенцій регіонального розвитку (зокрема
поширення кращих практик розробки
проектів та внесення коректив і пропозицій
до пріоритетних напрямів діяльності в
регіоні), надавати консультацію про
створення агентств чи організацій. Але
створені подібні структури не дають такого
результату, оскільки конкурують нарівні з
іншими агенціями і громадськими
організаціями, бо мають більшу перевагу над
іншими в регіоні, тому що ресурсне
забезпечення їх діяльності відбувається з
бюджетів розвитку різних рівнів, за кошти
урядових програм регіонального розвитку та
державних фондів України;
для ефективної роботи реалізації про-
ектів, направлених на соціально-економічний
розвиток громади та покращення якості
життя і небажання конкурувати з іншими
громадськими організаціями в одному і тому
ж напрямку діяльності, є єдиний вихід – це
добровільна співпраця всіх громадських орга-
нізацій і створення ними структури, яка б
займалася збором, аналізом і моніторингом
їх транскордонних проектів, просувала
пріоритетні питання, аналізувала та надавала
шляхи їх вирішення, а також була тим
посередником між мережею громадських
ініціатив та владною вертикаллю для
вирішення проблем розвитку громад у тісній
співпраці з органами виконавчої влади.
Прикладом добровільної співпраці
більшості громадських організацій і
створення ними структури, яка б займалася
збором, аналізом і моніторингом їх
транскордонних проектів є Громадська
асоціація розвитку території (ГАРТ) у
Закарпатській області [6]. Та проблема в
тому, що не передбачається фінансова
підтримка Європейським Союзом таких
проектів, жоден європейський фонд не хоче
фінансувати ці проекти, які націлені на
моніторинг коштів, що виділяють ці фонди,
через те що основною їх метою є
фінансування тих проектів, які впливають на
соціально-економічний розвиток
транскордонного регіону. На наш погляд,
така позиція не зовсім відповідає
економічним інтересам регіону, оскільки
даний механізм позбавляється можливого
джерела фінансування. Це є однією з
проблем, яка на сьогодні стоїть перед
створенням такої структури. Тому
залишається єдиний вихід – це отримати
грантові кошти у державних фондах або
фінансуватися з державного, обласного чи
районного бюджету. Хоча вже стало
традиційним посилання на нестачу коштів
для реалізації заходів транскордонного
співробітництва в державному та обласному
бюджетах. Але фінансова автономія
місцевих влад передбачає наявність
достатнього обсягу власних ресурсів для
фінансування значної частини проектів,
пов’язаних з виконанням їх функцій,
відповідно до положень чинного
законодавства. У зв’язку з цим наголошуємо,
що в Законі України “Про транскордонне
співробітництво” передбачено: “…державна
фінансова підтримка може надаватися
проектам (програмам) транскордонного
співробітництва, які мають достатню
аргументацію щодо ефективного розв’язання
актуальних проблем і були відібрані на
конкурсній основі”[1]. Однак, на превеликий
жаль, джерела та механізми надання такої
підтримки з боку нашої держави не
визначаються.
Для організації, яка буде займатися
моніторингом фінансування транскордонних
проектів, незважаючи на те, за яким
механізмом вона буде створена, мають бути
передбачені належні умови: надання
пільгового режиму функціонування;
виділення бюджетних коштів місцевою
владою для надання матеріальної та
технічної бази; і, найголовніше – тісна
співпраця громадських організацій та
обов’язкова взаємодія і розробка єдиної
стратегії транскордонного співробітництва з
органами місцевого самоврядування та
виконавчою владою.
Все це має привести до покращення
умов діяльності в пріоритетних напрямках
транскордонного регіону. Це також
дозволило б спільно працювати з
організаціями такого рівня за кордоном,
оскільки в держав-сусідів, таких як
Угорщина і Словаччина, є такі самі цілі щодо
створення аналогічних механізмів та
структур.
Як було зазначено вище, не кожна
громадська організація погодиться на
розкриття своїх особистих даних, тому що це
власні напрацювання, знання і досвід. Тому з
цієї ситуації можна знайти єдиний вихід:
громадські організації, які добровільно
приєдналися до збору, аналізу і моніторингу
транскордонних проектів, мають право
обмежити в доступі до цієї статистичної бази
ці структури, які не захотіли долучитися до
них, або на правах власника вимагати
фінансових компенсацій. Створення такої
організації не дасть стовідсотковий результат
збору інформації, але це буде хоча б
початкова статистична база розроблених
проектів у регіоні.
Створена організація може також зай-
матися підбором та підготовкою кадрів для
розвитку інтелектуального потенціалу, який
є джерелом економічного зростання. Адже
голови сільських рад, жителі сіл і містечок
можуть мати хороші ідеї для розвитку свого
регіону, але через брак досвіду реалізовувати
і правильно оформляти документи для подачі
проекту на отримання грантів не зможуть.
Таку програму можна реалізувати на
громадських засадах з фінансовою
підтримкою обласної державної
адміністрації.
Тому для розробки механізму
моніторингу співфінансування
транскордонних проектів у першу чергу
необхідно застосувати такі інструменти
моніторингу забезпечення реалізації
транскордонних проектів:
визначити єдиний орган виконавчої
влади на регіональному рівні (наприклад,
головне управління з питань європейської
інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та
туризму), який від імені обласної
адміністрації здійснюватиме координацію
транскордонного співробітництва регіону,
тобто буде інструментом налагодження
ділових стосунків між Міністерством
регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства
України та Міністерством економічного
розвитку і торгівлі України, органами
місцевого самоврядування та громадськими
організаціями, що діють у цьому регіоні, та
займатиметься пошуком зовнішніх і
внутрішніх інвестицій і затягуванням їх у
регіон; отриманням грантових коштів та
реалізацією проектів;
створити регіональний інноваційно-
інвестиційний фонд підтримки місцевих
ініціатив для забезпечення партнерського
співфінансування грантових проектів, а
також надати можливість державі бути
одним із партнерів у співфінансуванні
проектів;
усунути від моніторингу
транскордонних проектів контролюючі
організації, такі як: контрольно-ревізійне
управління, управління боротьби з
економічними злочинами, прокуратура,
податкова служба та інших, шляхом
створення організації з чіткими визначеними
повноваженнями та компетенцією;
регулювати проблеми законодавчого
характеру щодо співробітництва України та
ЄС на регіональному рівні з метою усунення
проблем передачі траншів,
нерегламентованих перевірок
контролюючими органами, бюрократизації
процесу надання і використання фінансових
ресурсів надлишкової звітності, полегшення
процедури отримування кредитів для
співфінансування проектів у банківських
установах; спрощення процедури
перерозподілу коштів між аплікатами.
Досвід Європейського Союзу показує,
що однією із серйозних проблем, яка нікуди
не зникла навіть у контексті його
розширення (спостерігається також в
Україні), для подальшого розвитку
транскордонного співробітництва досі
залишається проблема інституційного
характеру. Через те що у більшості країн
використання та управління коштами,
наданими ЄС для фінансування програм
транскордонного співробітництва,
здійснюють національні органи управління,
стосунки між державами та регіонами інколи
є досить чутливими. Більше того, суттєвою
перепоною на шляху до повноцінного
транскордонного співробітництва
залишається неузгодженість повноважень
органів державної влади, місцевих і
регіональних влад по обидва боки кордону,
відсутність або недостатність децентралізації
повноважень у багатьох країнах. Тому для
усунення цієї проблеми Європейський
Парламент та Комітет регіонів ЄС
закликають до більш децентралізованого
управління коштами структурних фондів
ЄС.
В Угорщині питанням моніторингу
фінансування та реалізації транскордонних
проектів (див. рисунок) більшою мірою
займається центральна влада, а на
регіональному рівні приділяється увага
інформаційним та консультативним
послугам для розроблення проектів.
Рисунок. Організаційна схема моніторингу співфінансування проектів Угорщини
(розроблено автором)
Моніторинговий комітет є головним
органом, що приймає рішення, здійснює
нагляд та моніторинг за реалізацією програм,
відповідає за відбір проектів на
регіональному та національному рівні. Він
підпорядковується Національному агентству
розвитку Угорщини, яке несе загальну
відповідальність за управління та реалізацію
програм перед Європейською Комісією.
Міністерство економіки та транспорту – це
національний орган влади, що відповідає за
координацію процесу програмування та
реалізацію програм під час їх упровадження.
Фінансування моніторингового комітету
робиться Європейським Союзом, тому
наступний етап передачі інформації –
європейським фондам, що фінансують
реалізацію проектів програм. У свою чергу
Європейська Комісія
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
СОЮЗ
Європейські структурні фонди
УГОРЩИНА
Міністерство економіки та транспорту
Національне агентство розвитку
Одержувач
допомоги інформація Моніторинговий
комітет
інформація
кошти
Місцеві консультативні
мережі
інформаціяконсультація
інформація
Європейська Комісія надає інформацію про
програми та їх фінансування для розвитку
депресивних регіонів. Після того як дану
інформацію отримує моніторинговий
комітет, вона надходить до громадських
організацій або зацікавлених структур (на
рисунку «одержувачів допомоги»), що
будуть розробляти проекти для розвитку
регіону. Для цього у Новому плані розвитку
Угорщини на 2007-2013 рр. прописана на
національному рівні операційна програма
«Реалізація» [11], де мова йде про
розроблення цілей конвергенції для
забезпечення адміністративного потенціалу
та проведення навчальних заходів
центральних установ, що відповідають за
розгортання підтримки ЄС та розробку
інформаційної системи для моніторингу
коштів ЄС: оцінки реалізації оперативних
програм, надання інформації бенефіціарами
та громадськістю, проведення партнерської
діяльності та створення місцевих
консультативних мереж для підготовки
проектів. Дану програму фінансує
європейський фонд «Єдність».
На регіональному рівні в Новому плані
розвитку Угорщини на 2007-2013 рр. про-
писані регіональні програми розвитку
кожного медьє (області) країни, які є меха-
нізмами для національної стратегії та
стратегій транскордонного,
транснаціонального та
міжрегіонального співробітництва, реалізація
та моніторинг яких фінансується європейсь-
ким фондом регіонального розвитку.
Тому для налагодження системи моні-
торингу співфінансування транскордонних
проектів потрібно створити організацію, яка
б об’єднувала співпрацю таких суб’єктів сус-
пільно-економічного розвитку, як громадські
організації, навчальні, освітні та медичні
заклади спільно з органами регіонального
управління та місцевого самоврядування. Це
дозволить залучити до моніторингу реалі-
зації транскордонних проектів більшу кіль-
кість зацікавлених структур і зробити
результати прозорими й відкритими для
переважної їх частини і доступними для регі-
ональних органів державної влади та місце-
вого самоврядування. Такі дії позитивно
вплинуть на показники соціально-економіч-
ного розвитку та якості життя населення
регіону, оскільки буде оптимізовано процес
виділення коштів з місцевого та обласного
бюджетів на ті галузі господарства, де спо-
стерігається занепад.
Отже, обов’язковою умовою для
використання потенційних можливостей
удосконалення організаційної системи
моніторингу реалізації транскордонних
проектів з найбільшим коефіцієнтом
корисної дії є те, що усі учасники повинні
виявити більше ініціативності, послідовності
та рішучості в реалізації поставлених цілей.
Література
1. Закон України «Про транскордонне
співробітництво» від 24 червня 2004 року,
№ 18-61-ІV [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.rada.gov.ua.
2. Звіт про виконання науково-дослід-
ної теми «Розробка механізмів
співфінансування транскордонних проектів
та їх моніторингу у Закарпатській області» /
Керівник НДР Мікула Н.А. – Львів, 2011. –
107 с. (№ Держреєстрації 0111U003848).
3. Кравчук С.Є. Парламентські
слухання про інтенсифікацію
співробітництва України з Європейським
Союзом у рамках єврорегіонів / Кравчук С.Є.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://static.rada.
gov.ua/zakon/skl5/par_sl/sl1605107.htm.
4. Мікула Н.А. Міжнародна технічна
допомога в фінансовій системі регіону /
Н.А. Мікула, О.П. Жук, Ю.О. Цибульська //
Фінансова система регіонів: новітні погляди
та перспективи / під заг. ред. А.Б.
Кондрашихіна, В.К. Присяжнюка. – Київ;
Севастополь: Телескоп, 2011. – С. 69-86.
5. Моніторинг [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Спільні проблеми – через проекти
[Електронний ресурс] / Офіційний веб-
ресурс Іршавської районної ради. – Режим
доступу: www.irshava-rada.gov.ua.
7. Black Sea Basin Joint Operational
Programme 2007-2013. Programme Document
[Internet resource] / Black Sea Basin Joint
Operational Programme Official Website. –
Available from: http://www.blacksea-
cbc.net/index. php/eng/Documents/Programme-
documents.
8. Cross-Border Cooperation Program-
me Poland – Belarus – Ukraine 2007-2013
(CBC). [Internet resource] / Programme Poland
www.rada.gov.ua
http://static.rada
http://uk.wikipedia.org/wiki
www.irshava-rada.gov.ua
http://www.blacksea-
– Belarus – Ukraine Official Website. –
Available from:
http://www.cpe.gov.pl/pliki/127-pl-by-ua-eng-
5b1-5d.pdf.
9. Hungary – Slovakia – Romania –
Ukraine ENPI. Cross-border Cooperation
Programme 2007-2013. Programme Document
[Internet resource] / Programme Hungary –
Slovakia – Romania – Ukraine Official Website.
– Available from: www.nfu.hu/download/1472/
JPD_Draft_070314.pdf
10. Joint Operational Programme
Romania-Ukraine-Republic of Moldova 2007-
2013. [Internet resource] / European
Commission Official Website. – Available from:
http://ec.europa.eu/europeaid/where/neighbourh
ood/regional-cooperation/enpi-cross-border/do-
cuments/Romania_ukraine_republic_of_moldo-
va_adopted_programme.pdf.
11. Operational Programme
«Implementation». [Internet resource] /
European Commission Official Website. –
Available from:
http://ec.europa.eu/regional_policy/country/pro-
rdn/details_new.cfm?gv_PAY=HU&gv_reg=16
67&gv_PGM=1171&LAN=7&gv_per=2&gv_
defL=7.
Надійшла до редакції 02.12.2011 р.
http://www.cpe.gov.pl/pliki/127-pl-by-ua-eng-
www.nfu.hu/download/1472/
http://ec.europa.eu/europeaid/where/neighbourh
http://ec.europa.eu/regional_policy/country/pro-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37270 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:16Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цісінська, О.Б. 2012-09-30T20:31:44Z 2012-09-30T20:31:44Z 2011 Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів / О.Б. Цісінська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 40-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37270 339.92:005.8 Охарактеризовано інструменти забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів. Запропоновано варіанти структур, які могли б займатися моніторингом реалізації транскордонних проектів. Наведено інструменти забезпечення розробки механізму моніторингу співфінансування транскордонних проектів. Ключові слова: програми транскордонного співробітництва, транскордонні проекти, моніторинг, моніторинг реалізації транскордонних проектів, моніторинговий комітет. Охарактеризованы инструменты обеспечения мониторинга реализации трансграничных проектов. Предложены варианты структур, которые могли бы заниматься мониторингом реализации трансграничных проектов. Представлены инструменты обеспечения разработки механизма мониторинга софинансирования трансграничных проектов. Ключевые слова: программы трансграничного сотрудничества, трансграничные проекты, мониторинг, мониторинг реализации трансграничных проектов. The paper characterizes the instruments of cross-border projects implementation monitoring. The variants of structures that could do monitoring of cross-border projects implementation are proposed. The instruments which provide the development of the mechanism for monitoring of co-financing of cross-border projects are presented. Keywords: cross-border cooperation programmes, cross-border projects, monitoring, cross-border projects implementation monitoring. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми сучасної економіки Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів Инструменты и механизмы обеспечения мониторинга реализации трансграничных проектов Instruments and mechanisms for providing monitoring of cross-border projects implementation Article published earlier |
| spellingShingle | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів Цісінська, О.Б. Проблеми сучасної економіки |
| title | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| title_alt | Инструменты и механизмы обеспечения мониторинга реализации трансграничных проектов Instruments and mechanisms for providing monitoring of cross-border projects implementation |
| title_full | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| title_fullStr | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| title_full_unstemmed | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| title_short | Інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| title_sort | інструменти та механізми забезпечення моніторингу реалізації транскордонних проектів |
| topic | Проблеми сучасної економіки |
| topic_facet | Проблеми сучасної економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37270 |
| work_keys_str_mv | AT císínsʹkaob ínstrumentitamehanízmizabezpečennâmonítoringurealízacíítranskordonnihproektív AT císínsʹkaob instrumentyimehanizmyobespečeniâmonitoringarealizaciitransgraničnyhproektov AT císínsʹkaob instrumentsandmechanismsforprovidingmonitoringofcrossborderprojectsimplementation |