Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності
Проблему енергоефективності розглянуто з позицій структурної перебудови промисловості. Здійснено оцінку структури промисловості на період початку формування економіки незалежної держави. Проведено порівняльний аналіз енергоспоживання в промисловості (1990-2010 рр.) з використанням даних енергетичног...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37293 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності / В.А. Романенко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 76-81. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859651039997722624 |
|---|---|
| author | Романенко, В.А. |
| author_facet | Романенко, В.А. |
| citation_txt | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності / В.А. Романенко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 76-81. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проблему енергоефективності розглянуто з позицій структурної перебудови промисловості. Здійснено оцінку структури промисловості на період початку формування економіки незалежної держави. Проведено порівняльний аналіз енергоспоживання в промисловості (1990-2010 рр.) з використанням даних енергетичного балансу України. Надано пропозиції щодо вдосконалення структури промисловості, спрямовані на зменшення енергоспоживання.
Ключові слова: енергоефективність, промисловість, енергоспоживання, незалежна держава.
Проблема энергоэффективности рассматривается с позиций структурной перестройки промышленности. Сделана оценка структуры промышленности на период начала формирования экономики независимого государства. Проведен сравнительный анализ энергопотребления в промышленности (1990-2010 гг.) с использованием данных энергетического баланса Украины. Даны предложения по совершенствованию структуры промышленности, которые направлены на уменьшение энергопотребления.
Ключевые слова: энергоэффективность, промышленность, энергопотребление, независимое государство.
The problem of energy efficiency is considered from the view of structural restructuring of industry. The industrial structure is estimated for the period of the beginning of formation of the economy of the independent state. A comparative analysis of energy consumption in industry (1990-2010) using the data on Ukraine’s energy balance was made. The proposals are given to improve the industrial structure, they are aimed at reducing energy consumption.
Keywords: energy efficiency, industry, energy consumption, independent state.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:33:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 330.034:658.26 Володимир Анатолійович Романенко,
д-р екон. наук, проф.
Київський національний
торговельно-економічний університет
СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ В ПРОМИСЛОВОСТІ
ЯК ФАКТОР ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Одним з основних напрямків енерго-
збереження та підвищення
енергоефективності є впровадження
енергозберігаючих технологій у всі сфери
економіки. Підтримуючи цю тезу, слід
зазначити, що в умовах України є ще одне
потужне джерело підвищення
енергоефективності – це структурна
перебудова промислового виробництва.
Досвід розвинених країн показує що
для більшості галузей промисловості
зниження величини енергомісткості
відбувалося за рахунок підвищення
ефективності енерговикористання, а в
найбільш енергомістких галузях і
технологіях – за рахунок згортання
виробництва. Поряд зі зниженням у
структурі економіки частки найбільш
енергомістких галузей прискореного
розвитку набули наукомісткі галузі [1].
На необхідність структурної
перебудови промисловості вказується в
Державній програмі розвитку внутрішнього
виробництва. Так, у розділі «Промисловість»
стверджується: «Основним завданням є
відтворення вітчизняного промислового
комплексу шляхом його структурної
перебудови… Галузева структура
національної економіки має наблизитися до
стандартів розвинених держав світу» [2].
Питанням структурної перебудови
промисловості присвячено праці таких укра-
їнських вчених, як: О.М. Алимов, В.М. Геєць,
М.Г. Чумаченко, І.В. Крючкова, В.В. Ми-
китенко, Н.В. Тарасова, І.С. Калініченко та
ін. Разом з тим підхід, який розглядає
енергоефективність з позицій структурної
перебудови промисловості (мається на увазі
зміни її галузевої структури), є недостатньо
висвітленим у працях українських вчених.
Мета даної статі – дослідити вплив
структурної перебудови в промисловості на
підвищення її енергоефективності та
розробити заходи зі стимулювання цього
процесу.
Проблема структурної перебудови
промисловості не є новою у світовій
економіці. Стрімке зростання цін на паливо і
мінеральні ресурси в 1973-1975 рр. і 1979-
1981 рр. дало поштовх до структурної
перебудови всієї економіки, в тому числі
промисловості. Посилилося докорінне
переоснащення матеріального виробництва
на основі електронної техніки, промислових
роботів і ресурсозберігаючих технологій, що
по суті означає новий етап індустріального
розвитку.
У здійсненні реіндустріалізації
(переводу всієї економіки на найновішу
технологію), великих зрушень у структурі
матеріального виробництва сучасного
капіталізму посилюється роль
машинобудування як найбільшого
ключового комплексу промисловості. У 1982
р. його питома вага в обробній
промисловості економічно розвинутих
капіталістичних країн збільшилася в
середньому до 43-44 % проти 36-37% у 1973
р. Випереджаючими темпами зростає
виробництво електронно-обчислювальної
техніки, мікропроцесорів і промислових
роботів [3].
Якою ж була галузева структура
промисловості України на момент створення
власної держави і які структурні
трансформації відбулися за роки
незалежності?
У складі СРСР розвиток промисловості
був фактично підпорядкований
максимальному залученню до виробництва
місцевих мінерально-сировинних ресурсів і
включення їх до загального поділу праці.
Через це їх видобуток постійно зростав: так,
видобуток залізної руди збільшився з 21 млн.
© В.А. Романенко, 2011
т у 1950 р. до 125 млн. т у 1978 р., нафти – з
0,3 млн. т 1950 р. до 21 млн. т у 1960 р., газу
– з 0,5 млн. у 1950 р. до 72 млн. м3 у 1970 р.,
вугілля – з 74,9 млн. т у 1950 р. до 257,5 млн.
т у 1970 р.
Екстенсивне і марнотратне
використання мінерально- сировинних
ресурсів призвело до їх швидкого
виснаження і деградації, до звуження
природної бази для розвитку промисловості.
При переважанні природо-, ресурсо-,
матеріало-, енерго-, трудо- і капіталомістких
галузей промисловості недостатньо
розвивалися електротехніка,
мікроелектроніка, радіотехніка і
комп’ютерна галузь, середнє. точне і
медичне машинобудування, а також легка та
харчова промисловість [4].
Здавалося б, що в такій ситуації
промислова політика вже незалежної
держави мала бути націлена на пріоритетний
розвиток менш ресурсомістких і
енергомістких галузей, якими є, зокрема,
машинобудування і легка промисловість.
Як видно із табл. 1, найбільш енерго-
ощадливими і енергоефективними були
машинобудування і металообробка та легка
промисловість. Так, енергоємність товарної
продукції в цих галузях відповідно в 7,5 і 29
разів менша, ніж у чорній металургії,
енергоємність національного доходу –
відповідно в 10,3 і 26,5 раза.
Таблиця 1
Витрати енергоресурсів по галузях промисловості у 1990 р.т.т у.п.
Галузі
промисловості
Частка палива
електроенергії в структурі
витрат на
виробництво продукції, %
Енергоємність
товарної продукції
Енергоємність
національного
доходу
Електроенергетика 60,2 1.53 5,2
Паливна промисловість 3.7 1,54 3,3
Металургія 20,8 4,35 17,5
Хімічна і нафтохімічна
промисловість 9,8 1.97 8,1
Машинобудування і
металообробка 3,2 0,58 1.7
Лісова, деревообробна
і целюлозно-паперова
промисловість 5,0 0,57 1,6
Промисловість
будівельних матеріалів 13,0 3,25 10,2
Легка промисловість 1,2 0,15 0,66
Харчова промисловість 2,5 0,46 3,7
Розраховано автором на підставі даних Мінстату України.
Які ж зміни в структурі промисловості
України відбулися за останні більш як 20
років.
Як видно із табл. 2 і 3, відбулося
зростання частки найбільш енергоємного
виробництва – металургії, а частка найменш
енергоємних скоротилася.
Так, частка машинобудування в
промисловості з 1990 по 2010 р. скоротилася
приблизно в 3 рази, легкої промисловості –
більш як у 10 разів. Причому найбільшого
скорочення зазнало виробництво
високотехнологічної продукції. Так, в
Україні припинилося виробництво
промислових роботів, роторних та роторно-
конвеєрних ліній і багатьох інших видів
продукції. Проте чи не найбільших втрат
зазнала електронна промисловість.
Виробництво продукції мікроелектроніки
упродовж 1992-1996 рр. знизилось на 90%.
Звертає на себе увагу і факт зростання
частки електроенергетики та паливної
промисловості з 1990 по 2000 р. у 2,5 раза, а
також виробництво та розподілення електро-
енергії, газу та води з 2000 по 2010 р. в 1,4
раза.
Таблиця 2
Галузева структура промислового виробництва % ( у діючих цінах відповідних років)*
Галузь 1990 2000
Промисловість – усього
У тому числі: 100,0 100,0
Електроенергетика 3,2 12,1
Паливна промисловість 5,7 10,1
Металургійна промисловість 12,1 29,8
Хімічна і нафтохімічна промисловість 5,5 5,9
Машинобудування і металообробка 30,5 13,4
Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 2,9 2,4
Промисловість будівельних матеріалів 3,4 2,7
Легка промисловість 10,8 1,6
Харчова промисловість 18,6 16,8
Інші промислові виробництва 7,3 5,2
* Статистичний щорічник України за відповідні роки.
Таблиця 3
Структура промислової продукції, робіт, послуг за видами економічної діяльності*
Види економічної діяльності 2000 2010
Уся промисловість 100,0 100,0
Добувна промисловість 12,0 10,1
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 17,7 18,1
Легка промисловість 1,7 0,8
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 3,7 6,9
Хімічна і нафтохімічна промисловість 6,7 5,8
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих
виробів 23,0 18,8
Машинобудування 11,3 10,9
Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води 15,2 21,3
Іінші 8,7 7,3
* Статистичний щорічник України за відповідні роки.
Для ознайомлення із сучасним станом
енергоспоживання та енергоефективності за
видами економічної діяльності промисловості
звернемося до інформації, наведеної в табл. 4.
Таблиця 4
Кінцеве споживання енергоресурсів у промисловості за видами економічної діяльності,
тис. т нафтового еквівалента за 2010 р.
Види економічної діяльності
Спожито
енергоресурсів –
усього
Енергоємність
реалізованої
продукції
Металургія 14685 0,073
Хімічна та нафтохімічна промисловість 2075 0,034
Машинобудування 767 0,0066
Виробництво харчових продуктів, напоїв та 1887 0,01
тютюнових виробів
Легка промисловість 75 0,009
Добувна промисловість (за виключенням палива) 2097 0,039
Розраховано за даними енергетичного балансу України за 2010 р. (www.ukr.stat.gov.ua) та
статистичного щорічника України за 2010 р.
Як видно із таблиці, найбільше
спожито енергоресурсів в металургії – 14685
т.т н.е., що становить більшу половину
спожитого в промисловості. Енергоємність
реалізованої продукції тут також є
найбільшою, вона в 11,1 раза вище, ніж у
машинобудуванні. Не набагато за
енергоємністю металургії поступається
добувна промисловість. Найменш
енергоємним є виробництво продукції легкої
промисловості та машинобудування. Це
якраз ті галузі, частка яких найбільше
скоротилась у структурі промислового
виробництва.
Порівняно з 1990 р. розрив в
енергоємності між металургією і
машинобудуванням збільшився в 1,5 раза. Це
при тому, що в самому машинобудуванні за
цей період інтенсивно відбувалися процеси зі
скорочення частки наукоємних, а відтак
малоенергоємних виробництв у
радіоелектроніці та приладобудуванні.
Вищевикладене дозволяє припустити, що за
аналізований період у металургії відбувалося
зростання енергоємності продукції. Про те,
що це дійсно так, свідчить динаміка питомих
витрат котельно-пічного палива у
виробництві чавуну, які з 1990 по 2000 р.
зросли з 652,2 до 660,0 кг у.п.
Енергоємність продукції
металургійних підприємств України в 2-2,5
раза вище енергоємності металургійної
продукції країн Європи і світу, в тому числі в
доменному виробництві на 14-20%,
сталеплавильному – на 16-40%, прокатному
на 20-50%. У той же час бізнес-плани
розвитку підприємств ГМК України
орієнтовані на реалізацію відомих і добре
відпрацьованих процесів отримання чавуна,
сталі без урахування перспектив розвитку
металургії, пов’язаних з останніми
досягненнями металургійної науки, в тому
числі вітчизняної [5].
Незважаючи на окремі позитивні
зрушення, в цілому в металургії України
прослідковується тенденція до вичавлювання
останніх краплин з наявних виробничих
потужностей, не вкладаючи в їх оновлення
суттєвих коштів. А вони вкрай необхідні,
оскільки «знос основних засобів
металургійних підприємств України складає
60%, ЄС і США – 25-30%, Японії – 15-20%»
[5].
Але факт полягає в тому, що сьогодні
Метінвест, як і «Криворіжсталь (Арселор
Міттал Кривий ріг)» заробляє переважно на
видобутку залізної руди. А інвестувати
прибуток у відновлення металургійних
активів до останнього часу не поспішали [6].
Складається враження, що
металургійне, а також інше енергоємне
виробництво (в першу чергу хімічна і
нафтохімічна промисловість) поступово
скочуються до прірви, за якою зупинка
багатьох виробництв і як наслідок тисячі
безробітних.
Те, що українські енергоємні
виробництва втрачають
конкурентоспроможність, свідчить той факт,
що у Росії ціна газу 1 м3 майже в 6 разів
нижча, ніж в Україні. Це безперечно
призводить до подорожчання продукції
багатьох хімічних виробництв, для яких газ є
основною сировиною і складає 60-70%
собівартості продукції .
Який же вихід із глухого кута, у якому
опинилась промисловість України?
З метою зменшення енергоємності
промислового виробництва слід не лише
впроваджувати енергозберігаючі технології,
а й змінювати його структуру.
У першу чергу річ має йти про
випереджаючий розвиток машинобудування,
яке є пріоритетною галуззю промисловості,
без розвитку якої неможливий технічний і
технологічний прогрес у будь-якій
економічній діяльності, підвищення рівня
життя і добробуту населення.
Машинобудування в своїй структурі є
досить неоднорідне: існують види діяльності
матеріаломісткі (виробництво обладнання
для гірничо-рудної, металургійної
www.ukr.stat.gov.ua
промисловості) і наукоємні (виробництво
електронного устаткування ). Якщо ми
дійсно хочемо зменшити енергоємність
промислового виробництва, акцент слід
робити на наукоємних видах діяльності. І тут
ключовою ланкою має стати електронна
промисловість , яка створює елементну базу
для великого спектра наукоємних
виробництв: У зв’язку з цим вкрай важливо
прийняти Закон України «Про засади
відродження та розвитку електронної
промисловості в Україні». Проект цього
закону вже досить давно підготовлений
народними депутатами України, але до цього
часу не прийнятий. Цей закон спрямований
на надання пріоритетів наукоємним галузям,
які виробляють або в перспективі здатні
випускати конкурентоспроможну продукцію.
Без застосування електронної техніки
на основі новітніх досягнень
фундаментальної та прикладної науки
сьогодні неможливо створювати жодну
конкурентоспроможну галузь
Важливим моментом економічної
доцільності повсюдного використання
засобів електроніки є той факт, що саме тут
створюються сучасні енергозберігаючі
технології. Яскравим прикладом щодо цього
є прийняття Державної цільової науково-
технічної програми «Розробка і
впровадження енергозберігаючих
світлодіодних джерел світла та
освітлювальних систем на їх основі» [7].
Незважаючи на безпрецедентні
руйнівні процеси, які відбулися в
електронній промисловості України, вона в
окремих напрямках ще зберегла науковий і
виробничий потенціал і має хороші
перспективи для розвитку.
До найменш енергоємних галузей
промисловості відноситься і легка
промисловість. Заходи щодо відродження
легкої промисловості відображені в
Державній програмі розвитку внутрішнього
виробництва [2].
Слід виділити саме три важливих ас-
пекти:
перекриття каналів контрабанди,
оскільки за інформацією голови правління
Української асоціації підприємств легкої
промисловості Валентини Ізовіт, серед
товарів легпрому, що продаються в Україні,
легально ввезено не більше 20%;
створення (відновлення) власної
сировинної бази, в першу чергу, це
стосується льону, натурального шовку,
вовни;
налагодження виробництва
високотехнологічного обладнання для легкої
промисловості.
Що стосується гірничо-металургійного
комплексу, то хоч він і є найбільш
енергоємним, Україна не може відмовитися
від цього виду економічної діяльності,
оскільки тут сконцентрована третина
промислового
виробництва і забезпечується близько 40%
експортної виручки.
Перспективи зменшення енергоємності
в металургії пов’язані не лише з технічним
переозброєнням і впровадженням сучасних
технологій, вони полягають і в налагодженні
виробництва технологічних переділів з
більшою доданою вартістю.
Великою проблемою металургії і в
цілому промисловості, що впливає на енерго-
ефективність, є те що експортується 80%
виробленої продукції, і це переважно
напівфабрикати (заготовки, сляби), які є
найбільш енергоємними.
Тож перспектива тут полягає у пере-
орієнтації металургії на потреби
внутрішнього ринку, і в першу чергу
вітчизняного машинобудування. Зменшення
експорту металу при одночасному
нарощуванні експорту продукції
машинобудування є більш енерго-
ефективним.
Особливої уваги заслуговує питання
розвитку добувної промисловості, яка за
енергоємністю не набагато поступається
металургії (див. табл. 4) За потенціалом
мінерально-сировинної бази Україна посідає
одне з провідних місць у світі. Але головна
проблема сьогодні полягає у тому, що ця
база стає все більше підґрунтям для розвитку
переробної промисловості не України, а
іноземних держав.
Україна експортує значні обсяги
залізної, марганцевої руди, уранового,
титано- цирконієвого концентрату, інших
мінералів. Перспектива тут полягає у
створенні і підтримці виробництв, які
комплексно використовують мінеральні
ресурси .
Експортувати потрібно не мінерали, а
готову продукцію, яка створена на їх основі і
містить значно більше доданої вартості, а
відтак, є більш енергоефективною
Окремо, але надзвичайно гостро, стоїть
питання про запровадження організаційно-
економічного механізму структурної
перебудови промисловості. Важливою його
складовою є система диференційованого
оподаткування. Так, у США «податкова
система влаштована таким чином, що
прибуток в обробній промисловості після
сплати податків виявляється більше, ніж у
добувній. Розвинуті країни вирішують свої
фіскальні проблеми в основному за рахунок
оподаткування ресурсів, знижуючи ставки
податків на прибуток тих, хто зменшує
норми використання ресурсів на одиницю
продукції. Таким чином, через податки
природна рента вилучається на суспільні
потреби , а більша частина технологічної
ренти залишається в розпорядженні
підприємств для створення і застосування
нових технологій» [8].
В Україні ж прослідковуються
абсолютно протилежні тенденції. Так,
розрахунками вчених НАН України «…за
рахунок податків з машинобудування
надаються субсидії іншим видам діяльності»
[11], серед яких переважають найбільш
енергоємні, зокрема металургія.
Про неефективність структурної
політики в промисловості свідчать і дані про
рентабельність операційної діяльності
підприємств за видами промислової
діяльності. Так, рентабельність операційної
діяльності в цілому в промисловості за січень
– вересень 2011 р. становила 6,0 %, у тому
числі у добувній промисловості 21,6 %, а в
добуванні корисних копалин, крім паливно-
енергетичних, – аж 44,1 % (www.ukrstat
gov.ua). У той час як у переробній
промисловості цей показник становив лише
3,1 %. Тож про яку структурну перебудову
ми говоримо, зрозуміло, що бізнес буде йти
туди, де більші прибутки. Закономірно
виникає питання, а хто ж в Україні буде
займатися питаннями структурної
перебудови? Найпростішою відповіддю була
б пропозиція відновити діяльність
Міністерства промислової політики, яке
ліквідували, хоч було збережено
Міністерство аграрної політики. Дійсно,
виходить дивна ситуація, Україна є
потужною промисловою державою, а
відповідного державного органу, який
опікувався б проблемами цієї галузі, немає,
хоч подібні адміністративні структури є в
багатьох країнах світу. Але проблема полягає
в тому, що діяльність Мінпромполіти-
ки в попередні роки жодним чином не
вплинула на зменшення енергоємності
промислового виробництва, перебудову його
структури. Напевне, корінь проблеми значно
глибше, сутність його полягає в необхідності
зміни парадигми економічного розвитку,
формуванні нової соціально-економічної, а
відтак, і промислової політики держави.
Література
1. Микитенко В.В.
Енергоефективність промислового
виробництва: моногр.
/ В.В. Микитенко. – К.: Об’єднаний ін-т
економіки НАН України, 2004. – С.64.
2. Державна програма розвитку
внутрішнього виробництва // Урядовий
кур'єр. – 2011. – 15 листоп. – С.11.
3. Современный капитализм: соц-
екон. справчник / Н.М.Брагина, Г.Н.
Василькова, В.П. Волобуев и др. – М.:
Политиздат, 1985. – С. 31.
4. Іванух Р. Економічні реформи і
розвиток продуктивних сил України /
Р. Іванух, Б. Крижанівський // Економіка
України. – 1994. – № 3. – С. 35- 44.
5. Поклонский Ф.Е. Основные
направления решения проблемы
энергоемкости продукции металлургических
предприятий Украины // Економіка
промисловості. – 2010. – № 3. – С. 74.
6. Підстав для ейфорії немає. Реалії
гірничорудної та металургійної
промисловості // Голос України. – 2012. – 1
лют. – С. 10.
7. Урядовий кур’єр / Орієнтир. –
2012. – 8 лют. – С. 9-16, 20.
8. Клинов В. Современные тенденции
розвития машиностроения / В. Клинов //
www.ukrstat
Вопросы экономики. – 2006. – № 9. – С. 43-
44.
9. Машинобудування в Україні:
тенденції, проблеми, перспективи. – Ніжин:
ТОВ «Видавництво Аспект» - Поліграф,
2007. – С. 34.
Надійшла до редакції 04.10.2011 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37293 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:33:23Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романенко, В.А. 2012-10-01T20:23:04Z 2012-10-01T20:23:04Z 2011 Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності / В.А. Романенко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 76-81. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37293 330.034:658.26 Проблему енергоефективності розглянуто з позицій структурної перебудови промисловості. Здійснено оцінку структури промисловості на період початку формування економіки незалежної держави. Проведено порівняльний аналіз енергоспоживання в промисловості (1990-2010 рр.) з використанням даних енергетичного балансу України. Надано пропозиції щодо вдосконалення структури промисловості, спрямовані на зменшення енергоспоживання. Ключові слова: енергоефективність, промисловість, енергоспоживання, незалежна держава. Проблема энергоэффективности рассматривается с позиций структурной перестройки промышленности. Сделана оценка структуры промышленности на период начала формирования экономики независимого государства. Проведен сравнительный анализ энергопотребления в промышленности (1990-2010 гг.) с использованием данных энергетического баланса Украины. Даны предложения по совершенствованию структуры промышленности, которые направлены на уменьшение энергопотребления. Ключевые слова: энергоэффективность, промышленность, энергопотребление, независимое государство. The problem of energy efficiency is considered from the view of structural restructuring of industry. The industrial structure is estimated for the period of the beginning of formation of the economy of the independent state. A comparative analysis of energy consumption in industry (1990-2010) using the data on Ukraine’s energy balance was made. The proposals are given to improve the industrial structure, they are aimed at reducing energy consumption. Keywords: energy efficiency, industry, energy consumption, independent state. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Промисловість: проблеми розвитку та управління Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності Структурные сдвиги в промышленности как фактор энергоэффективности Structural changes in industry as a factor of energy efficiency Article published earlier |
| spellingShingle | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності Романенко, В.А. Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| title | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| title_alt | Структурные сдвиги в промышленности как фактор энергоэффективности Structural changes in industry as a factor of energy efficiency |
| title_full | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| title_fullStr | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| title_full_unstemmed | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| title_short | Структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| title_sort | структурні зрушення в промисловості як фактор енергоефективності |
| topic | Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| topic_facet | Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37293 |
| work_keys_str_mv | AT romanenkova strukturnízrušennâvpromislovostíâkfaktorenergoefektivností AT romanenkova strukturnyesdvigivpromyšlennostikakfaktorénergoéffektivnosti AT romanenkova structuralchangesinindustryasafactorofenergyefficiency |