Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки
Досліджено проблему збалансованості структурних пропорцій економіки, в тому числі її промислового комплексу, задля підвищення стійкості до різного роду дестабілізаційних впливів; проведено структурування промисловості України за технологічними секторами на предмет визначення її якісного відтворення,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37294 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37294 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ромусік, Я.В. 2012-10-01T20:26:50Z 2012-10-01T20:26:50Z 2011 Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37294 338.33:330.341.42(477) Досліджено проблему збалансованості структурних пропорцій економіки, в тому числі її промислового комплексу, задля підвищення стійкості до різного роду дестабілізаційних впливів; проведено структурування промисловості України за технологічними секторами на предмет визначення її якісного відтворення, тобто наявності в експорті та реалізації промисловості продукції високої технології обробки; сегментовано інвестиції в основний капітал промисловості країни за технологічними секторами. Ключові слова: відтворювальні процеси, нерівноважний розвиток, технологічна структура, збалансованість, диспропорції. Исследована проблема сбалансированности структурных пропорций экономики, в том числе её промышленного комплекса, для повышения устойчивости к различного рода дестабилизационным влияниям; проведено структурирование промышленности Украины по технологическим секторам на предмет определения качества её воспроизводственных процессов, то есть наличия в экспорте и реализации промышленности продукции высокой технологии обработки; сегментированы инвестиции в основной капитал промышленности страны в разрезе технологических секторов. Ключевые слова: воспроизводственные процессы, неравновесное развитие, технологическая структура, сбалансированность, диспропорции. The paper studies the problem concerning balance of structural economic proportions including its industrial complex in order to raise the stability in regard to different destabilization impacts. The structuring of Ukraine’s industry was made by the technological sectors to determine the quality of its reproduction processes, i.e. presence of products of high technology processing in export and realization. The investments in basic assets of the country’s industry have been segmented in the aspect of technological sectors. Keywords: reproduction processes, unbalanced development, technological structure, balance, disproportions. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Промисловість: проблеми розвитку та управління Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки Технологическая структура промышленности Украины в контексте сбалансированности структурных пропорций экономики Technological structure of Ukraine’s industry in the context of balanced structural economic proportions Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| spellingShingle |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки Ромусік, Я.В. Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| title_short |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| title_full |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| title_fullStr |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| title_full_unstemmed |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| title_sort |
технологічна структура промисловості україни в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки |
| author |
Ромусік, Я.В. |
| author_facet |
Ромусік, Я.В. |
| topic |
Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| topic_facet |
Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Технологическая структура промышленности Украины в контексте сбалансированности структурных пропорций экономики Technological structure of Ukraine’s industry in the context of balanced structural economic proportions |
| description |
Досліджено проблему збалансованості структурних пропорцій економіки, в тому числі її промислового комплексу, задля підвищення стійкості до різного роду дестабілізаційних впливів; проведено структурування промисловості України за технологічними секторами на предмет визначення її якісного відтворення, тобто наявності в експорті та реалізації промисловості продукції високої технології обробки; сегментовано інвестиції в основний капітал промисловості країни за технологічними секторами.
Ключові слова: відтворювальні процеси, нерівноважний розвиток, технологічна структура, збалансованість, диспропорції.
Исследована проблема сбалансированности структурных пропорций экономики, в том числе её промышленного комплекса, для повышения устойчивости к различного рода дестабилизационным влияниям; проведено структурирование промышленности Украины по технологическим секторам на предмет определения качества её воспроизводственных процессов, то есть наличия в экспорте и реализации промышленности продукции высокой технологии обработки; сегментированы инвестиции в основной капитал промышленности страны в разрезе технологических секторов.
Ключевые слова: воспроизводственные процессы, неравновесное развитие, технологическая структура, сбалансированность, диспропорции.
The paper studies the problem concerning balance of structural economic proportions including its industrial complex in order to raise the stability in regard to different destabilization impacts. The structuring of Ukraine’s industry was made by the technological sectors to determine the quality of its reproduction processes, i.e. presence of products of high technology processing in export and realization. The investments in basic assets of the country’s industry have been segmented in the aspect of technological sectors.
Keywords: reproduction processes, unbalanced development, technological structure, balance, disproportions.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37294 |
| citation_txt |
Технологічна структура промисловості України в контексті збалансованості структурних пропорцій економіки / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT romusíkâv tehnologíčnastrukturapromislovostíukraínivkontekstízbalansovanostístrukturnihproporcíiekonomíki AT romusíkâv tehnologičeskaâstrukturapromyšlennostiukrainyvkontekstesbalansirovannostistrukturnyhproporciiékonomiki AT romusíkâv technologicalstructureofukrainesindustryinthecontextofbalancedstructuraleconomicproportions |
| first_indexed |
2025-11-27T05:19:58Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:19:58Z |
| _version_ |
1850798144811433984 |
| fulltext |
УДК 338.33:330.341.42(477) Яніна Василівна Ромусік,
канд. екон. наук
Інститут економіки та прогнозування
НАН України, Київ
ТЕХНОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
В КОНТЕКСТІ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ СТРУКТУРНИХ
ПРОПОРЦІЙ ЕКОНОМІКИ
Нерівновага соціально-економічної
системи, викликана як трансформаційними
процесами в економіці, аномальною
технологічною багатоукладністю
промислового комплексу країни, так і
розбалансуванням на зовнішніх ринках та
підвищеною чутливістю економіки до
зовнішніх впливів, актуалізують проблему
збалансованості структурних пропорцій
економіки, в тому числі її промислового
комплексу, задля підвищення стійкості
вітчизняної економічної системи до
негативних впливів різного походження.
Дослідженням збалансованості
соціально-економічних систем займалися як
представники неокласичної теорії, так і
представники кейнсіанської теорії. Вагомий
внесок у дослідження теорії
макроекономічної рівноваги та
збалансованості відтворювальних процесів
внесли праці відомих зарубіжних та
вітчизняних вчених: Л. Вальраса, В. Парето,
А. Маршалла, Я. Тінбергена, Дж. Хікса,
В. Ойкена, Л. Роббінса, Ф. Хайєка, М. Конд-
ратьєва, С. Кузнеця, Ю. Яковця, Ю. Яремен-
ко, В. Гейця, Б. Кваснюка, Н. Горшкової,
І. Крючкової та ін. Однак досить
актуальними залишаються питання
збалансованості структурних пропорцій
трансформаційних економік, у тому числі
вітчизняного технологічного базису,
підвищення стійкості економіки до зовнішніх
дестабілізаційних впливів.
Метою статті є структурування
промисловості України за технологічними
секторами на предмет визначення її якісного
відтворення, тобто наявності в експорті та
реалізації промисловості продукції високої
технології обробки; структурування
інвестицій в основний капітал промисловості
країни за технологічними секторами та
надання рекомендацій щодо покращення
інвестиційного стану промислового
комплексу задля підвищення якісного рівня
та гармонізації відтворювальних процесів у
промисловості країни.
Сучасний структурний розвиток укра-
їнської економіки, в тому числі її виробнича
сфера, потребує ґрунтовного аналізу в
контексті збалансованості структурних
пропорцій та задіяння відповідних
механізмів регуляції задля сталого розвитку
країни, протистояння зовнішнім негативним
дестабілізаційним впливам, підвищення
конкурентності промислового комплексу
країни на світовому ринку.
Технологічна структура реалізованої
промислової продукції країни (табл. 1) від-
творює внесок рівнів технологічності
вітчизняної промисловості в структуру
реалізації внутрішнього ринку. Визначено,
що частка продукції високотехнологічного та
середньо-високотехнологічного секторів у
структурі реалізованої промислової
продукції України у 2011 р. становила –
27,9%, тобто в цілому частка продукції з
низькою та середньо-низькою технологією
обробки становила більше ⅔ реалізованої
продукції переробної промисловості країни.
Аналогічна картина щодо частки товарів з
високим та середньо-високим рівнями
технології обробки у технологічній
структурі експорту товарів промисловості
України – в цілому низькотехнологічний та
середньо-низькотехнологічний експорт
становить більше ⅔ (70,6%) переробної
промисловості країни, що на 3,3% більше
показника докризового 2007 р., тобто
Україна втрачає зовнішні ринки продукції
високої технології обробки.
Вищенаведені розрахунки
технологічної структури експорту товарів
© Я.В. Ромусік, 2011
промисловості та реалізації промислової
продукції підтверджують висновки про
наявність структурної кризи в промисловості
країни.
Таблиця 1
Технологічна структура реалізованої промислової продукції та
експорту товарів переробної промисловості у зовнішній торгівлі України у 2011 р., %
Розрахунки коефіцієнта покриття
імпорту експортом продукції високо- та
середньо-високотехнологічного рівня
обробки за 2011 р. (табл. 2) дають підставу
зробити такі висновки: у
високотехнологічному секторі промисловості
імпорт покривається експортом менш ніж на
чверть (коефіцієнт покриття = 0,23); у
середньо-високотехнологічному секторі
промисловості значно краща картина –
імпорт покривається експортом більш ніж на
⅔ (коефіцієнт покриття = 0,75).
Таблиця 2
Коефіцієнт покриття імпорту експортом основних товарних груп
продукції високо- та середньо-високотехнологічного рівня обробки
Розраховано за даними Держстату України.
Такий незбалансований розподіл
промисловості країни за технологічними
секторами із значним домінуванням
продукції з низьким та середньо-низьким
рівнями технології обробки впливають на
загальний технологічний рівень країни, що
відображається в показниках продуктивності
праці країни. За рейтингами IMD World
Competitiveness Yearbook Україна у 2011 р.
посіла 53 місце серед 59 країн за суб-
фактором «Продуктивність та ефективність»,
що на п’ять позицій вище рейтингу країни у
2010 р. – 58 місце [2]. Загалом по економіці
України продуктивність праці, розрахована
відносно ВВП, ще не досягла рівня 1990 р.
(82,6%). З 2000 по 2007 р. ПП зросла в 1,6
раза, а за умов фінансової кризи даний
показник погіршився до 1,5 раза (2009
Рівень технологій товарів, що реалізуються Реалізація Експорт
Всього реалізація промисловості, 100,0 100,0
У тому числі:
Низький рівень технологічності (low technology) 26,5 19,4
Середньо-низькотехнологічні (medium-low technology) 45,6 51,2
Середньо-високотехнологічні (medium-high technology) 21,3 26,9
Високотехнологічні (high technology) 6,6 2,6
Розраховано за даними Держстату України; класифіковано за джерелом [1].
Сектори за рівнем технологічності 2011
Високотехнологічні (high technology):
фармацевтика, медична хімія та препарати рослинного походження;
виробництво офісного устаткування і комп’ютерів;
виробництво радіо, телевізійного і комунікаційного устаткування;
виробництво медичних, точних та оптичних інструментів, годинників;
космічні та літальні апарати
0,23
Середньо-високотехнологічні (medium-high technology):
хімія та продукти хімічного виробництва (за виключенням фармацевтики,
медичної хімії та препаратів рослинного походження);
виробництво машин та устаткування;
виробництво електричних машин та апаратів;
виробництво автомобілів, трейлерів;
інше транспортне устаткування (за виключенням будівництва та ремонту
кораблів та виробництва літаків і космічних апаратів)
0,75
відносно 2000 р.), у 2010 р. показник
становив 152,2 відсотка (2010 до 2000 р.).
Беззаперечно позитивним моментом є те, що
найбільше зростання продуктивності праці,
розрахованої на базі валової доданої вартості
(ВДВ) (2010 у відсотках до 2001),
спостерігається в реальному секторі
економіки – промисловому комплексі країни
171,2%.
З точки зору рівня продуктивності
праці розрив між ПП у розвинених країнах і
країнах, що розвиваються, скоротився за
останні два десятиліття, але залишається
значним: вироблення на одного працюючого
в розвинених країнах та країнах ЄС було
72 900 дол. США в 2011 р., порівняно в
середньому з 13 600 дол. США в регіонах,
що розвиваються, тобто з корегуванням на
різницю в цінах у різних країнах середній
робітнику у країнах, що розвиваються,
виробляє менш ніж 1
5
випуску середнього
робітника в розвинених країнах. Країни, що
розвиваються, також не є однорідними і
мають значні розбіжності в рівні
продуктивності та темпах її зростання. Три
регіони з найбільш високим рівнем ПП:
Центральна і Південно-Східна Європа (не
члени ЄС) та СНД (з випуском на одного
робітника в еквіваленті 35% від рівня ПП
розвинених країн у 2011 р.). Між 2011 та
2016 рр. лише регіон Центральної та
Південно-Східної Європи (не члени ЄС) та
СНД єдиний, де прогнозується скорочення
розриву в продуктивності відносно
розвинених економік і країн ЄС, зростання
продуктивності становитиме 35-39% від
рівня продуктивності розвинених країн [3]. У
розвинених економіках та ЄС у кризовий
2009 р. знизилася як зайнятість, так і
продуктивність праці, хоча вплив на
зайнятість був більш значним. У регіоні
Центральної та Південно-Східної Європи (не
ЄС) та СНД зайнятість та продуктивність
праці теж скоротилися протягом кризового
періоду, однак вплив на продуктивність
праці був більш значним [4], Україна в цьому
плані не є виключенням.
Розрахунки за даними Держстату Ук-
раїни свідчать, що інноваційний рівень
продукції промисловості за кризові 2008-
2009 рр. зменшився і у 2009 р. був майже
тотожним показнику 2000 р. (0,99%), однак
за підсумком 2010 р. показник зріс до 1,59%.
Разом з тим упродовж зазначеного періоду
(2000–2010 рр.) наукомісткість ВВП
зменшилась в 1,3 раза, а скорочення питомої
ваги реалізованої інноваційної продукції
протягом 10 (2001-2010) становило 1,8 раза.
Аналіз структурної частки інноваційно
активних підприємств та підприємств, що
впроваджували інновації, виявив зменшення
активності підприємств щодо здійснення
інноваційної діяльності у 2010 р. порівняно з
2000 р. та докризовим 2007 р., однак
збільшення відносно попереднього 2009 р.
Освоєння виробництва нової техніки
спостерігалося лише на кожному 7-8
підприємстві, а нової продукції – на кожному
2 підприємстві (2010 р.) від загальної
кількості інноваційно активних підприємств,
що поступається рівню 2000 р. і є майже на
рівні докризового 2007 р. Отже, кризові
явища вплинули на кількість інноваційно
активних суб’єктів
господарювання та обсяги виконуваних ними
робіт, що в тому числі було обумовлено
скороченням платоспроможного попиту на
продукцію вищих технологічних сходинок і
відповідне обмеження фінансування.
Значний вплив на технологічний рівень
країни має стан, забезпечення та
ефективність використання основного
капіталу економіки країни. За розрахунками
робимо висновок про перевищення
амортизації основного капіталу над
введенням нових основних засобів (ОЗ) у
2009 р. по всій економіці та переважній
кількості видів економічної діяльності. Дане
погіршення балансу ОЗ у 2009 р. було
викликано кризовими явищами в економіці,
тоді як у докризовий 2007 р. така
диспропорційність проглядається лише
у легкій промисловості та у виробництві й
розподіленні електроенергії, газу і води. У
2010 р. ситуація змінилася на краще –
введення основних засобів перевищило
амортизацію основного капіталу як по всій
економіці, так і по промисловості країни.
За даними Science and engineering
indicators, що розраховуються National
Science Foundation (USA), частка ВДВ
високотехнологічних галузей у ВДВ усієї
перероб-
ної промисловості світу становить 13,6%
(2010 р.). Тоді як в Україні цей показник
становив 6,8%, тобто був нижче
загальносвітового в 2 рази. Для порівняння
даний показник у 2010 р. у США становив
20,6%, ЄС – 12,0, Японії – 15,8, Китаї – 13,1,
Росії – 4,3% [5].
Структуризація інвестицій в основний
капітал промисловості країни за
технологічними секторами (табл. 3)
доводить, що структура технологічних
інвестицій не є збалансованою для
кардинального покращення структури
промисловості щодо підвищення частки
продукції вищих технологічних сходинок
(інвестиції в сектори з низьким та середньо-
низьким рівнем технологій становили 58,9%
у 2010 р.), хоча спостерігається значне
поліпшення структурного розподілу
протягом зазначеного періоду.
Таблиця 3
Технологічна структура інвестицій в основний капітал України, %
Рівень технологій товарів, що реалізуються Роки
2006 2010
Всього реалізація промисловості 100,0 100,0
У тому числі:
Низький рівень технологічності (low technology) 37,2 15,5
Середньо-низькотехнологічні (medium-low technology) 45,8 43,4
Середньо-високотехнологічні (medium-high technology) 13,9 35,2
Високотехнологічні (high technology) 3,2 5,9
Розраховано за статистичними збірниками Держстату України "Капітальні інвестиції" за 2009,
2010 рр.
За період 1996-2010 рр. частка
інвестицій в основний капітал у ВВП
коливалася нерівномірно від 15,4 до 26,2%,
зокрема, протягом 1997-2004 рр. та 2005-
2007 рр. відбувалося зростання даного
відсотка з 13,3 до 21,9 та з 21,1 до 26,2%
відповідно. За періоди 2004-2005 рр. та 2008-
2010 рр. відбулося падіння показника, в тому
числі за роки кризи (2008-2009) показник
упав до рівня 2002 р., а у 2010 р. знизився ще
на 1%
(див. рисунок).
Рисунок. Інвестиції в основний капітал, % до ВВП
15,4
13,3 13,6 13,5 13,9
16,0
16,5
19,1 21,9 21,1 23,0
26,2 24,6
16,6
0,0
5,0
10,0
15,0
20,0
25,0
30,0
1996 1997 1998 1999 2000 2002 20032001 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
15,6
%
Аналіз інвестиційної діяльності
виявив, що відношення інвестицій в основний
капітал до основних засобів (2010 р.)
становило 5,5% за всіма видами промислової
діяльності (докризовий 2007 р. – 10%), при
цьому у добувній промисловості та за 5
видами діяльності переробної промисловості
даний показник перевищував на момент
2010 р. середній рівень по промисловості,
зокрема: виробництво харчових продуктів,
напоїв та тютюнових виробів – 10%, легка
промисловість – 7%, оброблення деревини та
виробництво виробів з деревини, крім меблів
– 23,0%, хімічна та нафтохімічна
промисловість – 8,2%, виробництво іншої
неметалевої мінеральної продукції – 9,2%
(табл. 4).
Таблиця 4
Відношення інвестицій в основний капітал до основних засобів
Розраховано за даними Держстату України.
Висновок з аналізу інвестиційної ак-
тивності – показники інвестування в
основний капітал є невисокими як у
кризовий, так і в докризовий періоди для
якісного покращення стану та структури
основного капіталу країни, зокрема,
необхідно, щоб темпи приросту інвестицій в
основний капітал перевищували темпи
приросту ВВП країни (табл. 5). Задля цього
потрібно активізувати попит на інноваційні
засоби виробництва за допомогою
фінансового заохочення, зокрема податкових
пільг: виведення з-під оподаткування
прибутку, що інвестується на амортизоване
майно та позбавлення відповідних
податкових пільг, якщо інвестується не за
призначенням.
Таблиця 5
Види промислової діяльності 2001 2003 2005 2007 2009 2010
Промисловість – всього 4,5 9,5 7,7 10,0 5,9 5,5
Добувна промисловість 7,1 9,5 10,1 12,9 10,9 12,0
добування паливно-енергетичних корисних
копалин 9,0 11,5 11,3 13,3 12,7 12,7
добування корисних копалин, крім паливно-
енергетичних 3,4 5,9 7,8 11,9 7,8 10,8
Переробна промисловість 4,2 8,7 9,1 12,7 5,7 5,0
виробництво харчових продуктів, напоїв та
тютюнових виробів 10,3 18,0 14,7 20,7 13,0 10,0
легка промисловість 2,9 7,5 9,8 8,7 5,5 7,0
оброблення деревини та виробництво виробів з
деревини, крім меблів 8,1 16,7 19,4 22,2 17,7 23,0
целюлозно-паперове виробництво; видавнича
діяльність 9,8 14,7 10,7 16,9 8,7 4,6
виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 10,7 15,2 17,2 13,8 4,0 4,2
хімічна та нафтохімічна промисловість 2,4 5,2 6,5 5,8 4,3 8,2
виробництво іншої неметалевої мінеральної
продукції 2,9 10,4 11,1 29,5 13,6 9,2
металургійне виробництво та виробництво
готових металевих виробів 4,0 8,1 9,2 14,0 5,0 3,7
машинобудування 1,7 4,1 3,8 6,0 1,8 1,9
Виробництво та розподілення електроенергії, газу
та води 3,1 5,0 3,5 3,7 3,7 3,6
Співставлення темпів приросту інвестицій в ОК та темпів приросту ВВП країни
У % до попереднього року 2010 2009 2008 2007 2006 2005
Темпи приросту інвестицій
в ОК промисловості -9,5 -32,4 -5,3 27,0 15,3 4,1
Темпи приросту ВВП
(у пост. цінах 2007 р.) 4,2 -14,4 2,9 8,6 8,1 3,5
Незначна частина прямих іноземних
інвестицій в Україну перетворюється на
інвестиції в основний капітал промислового
комплексу країни. За умов кризових явищ в
економіці доцільними є заходи
протекціонізму національного капіталу
відносно іноземного, продиктовані заходами
національної безпеки стосовно виведення
капіталу іноземними інвесторами, зокрема
при проведенні державних закупівель
надавати переваги вітчизняним виробникам.
Висновки. В умовах нестабільності в
світі, викликаної проблемами на фінансових
ринках, значними борговими зобов`язаннями
країн, зменшенням споживчого попиту
внаслідок проблем з кредитуванням
збільшиться значення секторів, призначених
гарантувати національну безпеку країни та
соціальну стабільність. Тому витрати на
модернізаційні цілі потрібно спрямовувати в
ті напрямки, де вони дадуть найбільший
економічний ефект одразу в багатьох галузях
економіки країни. Важливою є частина
високотехнологічного сектору, пов`язана з
альтернативною енергетикою та пошуком
нових джерел енергії, як така, що зменшує
енергозалежність та енерговитрати країни.
Беззаперечно важливим залишається
згладжування аномальної технологічної
багатоукладності відтворювальної
вітчизняної системи, що гальмує динамічний
розвиток продуктивних сил країни та
підвищення якості економічного зростання,
демонструє неспроможність вітчизняної ви-
робничої бази до впровадження новітніх
технологічних розробок. Одним з
пріоритетних напрямів державної політики
модернізації виробничої сфери має стати
розробка комплексу інноваційно-
інвестиційних програм,
у тому числі на базі державно-приватного
партнерства, що мають згладити
технологічну неоднорідність та підвищити
технологічну конкурентоспроможність
країни. Актуальним є застосування
кластерного підходу до структурування
виробничої сфери країни, що дозволить
розглядати розвиток певної галузі відповідно
до конкретної території в довгостроковому
періоді.
Для активізації інвестиційних процесів
задля пришвидшення структурно-технологіч-
ної модернізації виробничої сфери доцільним
є:
прийняти закон „Про засади
стратегічного планування розвитку
промисловості”, де визначити ключові
напрями розвитку промислового комплексу в
довгостроковій перспективі та можливості
оперативного корегування розвитку залежно
від зміни зовнішнього середовища або
кон’юнктури внутрішнього ринку;
у Програмі розвитку інвестиційної та
інноваційної діяльності прописати прозорі
механізми гарантування довгострокових
інвестиційних вкладень для суб’єктів
господарювання, в тому числі недержавного
сектору, що здійснюють інвестування у
високотехнологічні сектори та створюють
замкнені виробничі цикли на території
країни;
збільшити частку інвестиційних
вкладень в основний капітал секторів з
високим та середньо-високим рівнями
технологічності;
розвивати механізми державно-приват-
ного партнерства в стратегічно важливих
галузях і проектах;
стимулювати виробничо-технологічну
кооперацію з країнами – світовими
технологічними лідерами;
запровадити ефективний механізм
регулювання інвестиційної діяльності на
засадах комплексного оцінювання
інвестиційної привабливості регіонів та
створення інвестиційних кластерів;
створити стимули для акумулювання
інвестиційних ресурсів через визначення
середньорічного інфляційного орієнтиру на
рівні менше 10% та довгострокового
орієнтиру на рівні збалансованих ринкових
економік – 3%.
Напрямками імплементації
фінансового потенціалу інвестиційної
діяльності в Україні з урахуванням
міжнародного досвіду є:
1) програмно-цільова орієнтація,
стратегічна взаємодія між науковим і
промисловим секторами;
2) урахування критеріїв підтримки до-
статнього рівня фінансової безпеки у процесі
залучення зовнішніх фінансових ресурсів;
3) усунення регіональних дисбалансів з
використанням механізму технопарків;
4) сприяння розвитку
інфраструктурних проектів та інтеграції в
глобальний інфраструктурний простір через
механізм державно-приватного партнерства,
що має сприяти підвищенню ефективності
економіки в цілому і є особливо актуальним
в умовах нерівноважного розвитку та
кризових явищ;
5) забезпечення ефективності та
скоординованості державних установ та
інституцій зі стимулювання залучення
інвестицій і оптимального використання
потенційних фінансових можливостей.
Література
1. Science, technology and innovation in
Europe 2010 edition / European Commission. –
Р.134 [Electronic resource]. – Access mode:
http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFF
PUB/KS-32-10-225/EN/KS-32-10-225-EN.PDF.
2. IMD World Competitiveness
Yearbook 2011 [Electronic resource]: IMD,
2012. – P. 284. Access mode:
http://www.worldcompetiti-
veness.com/Respondents/Start2/.%5Cpdf%5
CCountryProfile%5CUA.pdf
3. Global employment trends 2012
Preventing a deeper jobs crisis / International
Labour Office. – Geneva : ILO, 2012. – Р.39-
40.
4. Global employment trends 2011
Preventing a deeper jobs crisis / International
Labour Office. – Geneva: ILO, 2011. – Р.17.
5. Science and engineering indicators
2012 appendix tables: National Science
Foundation (USA) [Electronic resource]. –
Access mode:
http://www.nsf.gov/statistics/seind12/ap-
pendix.htm.
http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFF
http://www.worldcompetiti-
http://www.nsf.gov/statistics/seind12/ap-
|