Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості
На основі аналізу формування світового ПЕК в умовах світової фінансово-економічної кризи з використанням останнього прогнозу Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) уточнено пріоритетні напрями розвитку ПЕК України з урахуванням сучасних тенденцій підвищення ролі та значення відновлюваної енерг...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37304 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37304 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бурлака, В.Г. Бурлака, В.Г. Burlaka, V.H. 2012-10-02T17:17:16Z 2012-10-02T17:17:16Z 2011 Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37304 339.9:658.26+332.1 На основі аналізу формування світового ПЕК в умовах світової фінансово-економічної кризи з використанням останнього прогнозу Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) уточнено пріоритетні напрями розвитку ПЕК України з урахуванням сучасних тенденцій підвищення ролі та значення відновлюваної енергетики, альтернативних видів палива та прискорення темпів зростання енергоефективності. Ключові слова: структура енергетичного сектору, нафта, природний газ, вугілля, гідроелектроенергія, відновлювані джерела енергії. На основе анализа формирования мирового ТЭК в условиях мирового финансово-экономического кризиса с использованием последнего прогноза Международного энергетического агентства (МЭА) уточнены приоритетные направления развития ТЭК Украины с учетом современных тенденций повышения роли и значения возобновляемой энергетики, альтернативных видов топлива и ускорения темпов роста энергоэффективности. Ключевые слова: структура энергетического сектора, нефть, природный газ, уголь, гидроэлектроэнергия, возобновляемые источники энергии. Based on analysis of the the world fuel-and-energy complex formation, and using the recent fore-casts made by the International Energy Agency (IEA), the author defines the priority development of Ukraine's fuel-and-energy complex taking into account modern tendencies of increasing the role and significance of renewable power industry, alternative fuels, and increased rates of energy efficiency. Keywords: structure of power sector, oil, natural gas, coal, hydroelectricity, renewable energy sources. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми сучасної економіки Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості Стратегия розвития мирового ТЭК и его региональные особенности Strategy for the development of the world fuel-and-energy complex and its regional features Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості |
| spellingShingle |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості Бурлака, В.Г. Бурлака, В.Г. Burlaka, V.H. Проблеми сучасної економіки |
| title_short |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості |
| title_full |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості |
| title_fullStr |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості |
| title_full_unstemmed |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості |
| title_sort |
стратегія розвитку світового пек та його регіональні особливості |
| author |
Бурлака, В.Г. Бурлака, В.Г. Burlaka, V.H. |
| author_facet |
Бурлака, В.Г. Бурлака, В.Г. Burlaka, V.H. |
| topic |
Проблеми сучасної економіки |
| topic_facet |
Проблеми сучасної економіки |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Стратегия розвития мирового ТЭК и его региональные особенности Strategy for the development of the world fuel-and-energy complex and its regional features |
| description |
На основі аналізу формування світового ПЕК в умовах світової фінансово-економічної кризи з використанням останнього прогнозу
Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) уточнено пріоритетні напрями розвитку ПЕК України з урахуванням сучасних тенденцій підвищення ролі та значення відновлюваної енергетики, альтернативних видів палива та прискорення темпів зростання енергоефективності.
Ключові слова: структура енергетичного сектору, нафта, природний газ, вугілля, гідроелектроенергія, відновлювані джерела енергії.
На основе анализа формирования мирового ТЭК в условиях мирового финансово-экономического кризиса с использованием последнего прогноза Международного энергетического агентства (МЭА) уточнены приоритетные направления развития ТЭК Украины с учетом современных тенденций повышения роли и значения возобновляемой энергетики, альтернативных видов топлива и ускорения темпов роста энергоэффективности.
Ключевые слова: структура энергетического сектора, нефть, природный газ, уголь, гидроэлектроэнергия, возобновляемые источники энергии.
Based on analysis of the the world fuel-and-energy complex formation, and using the recent fore-casts made by the International Energy Agency (IEA), the author defines the priority development of Ukraine's fuel-and-energy complex taking into account modern tendencies of increasing the role and significance of renewable power industry, alternative fuels, and increased rates of energy efficiency.
Keywords: structure of power sector, oil, natural gas, coal, hydroelectricity, renewable energy sources.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37304 |
| citation_txt |
Стратегія розвитку світового ПЕК та його регіональні особливості / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT burlakavg strategíârozvitkusvítovogopektaiogoregíonalʹníosoblivostí AT burlakavg strategíârozvitkusvítovogopektaiogoregíonalʹníosoblivostí AT burlakavh strategíârozvitkusvítovogopektaiogoregíonalʹníosoblivostí AT burlakavg strategiârozvitiâmirovogotékiegoregionalʹnyeosobennosti AT burlakavg strategiârozvitiâmirovogotékiegoregionalʹnyeosobennosti AT burlakavh strategiârozvitiâmirovogotékiegoregionalʹnyeosobennosti AT burlakavg strategyforthedevelopmentoftheworldfuelandenergycomplexanditsregionalfeatures AT burlakavg strategyforthedevelopmentoftheworldfuelandenergycomplexanditsregionalfeatures AT burlakavh strategyforthedevelopmentoftheworldfuelandenergycomplexanditsregionalfeatures |
| first_indexed |
2025-11-26T19:54:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:54:53Z |
| _version_ |
1850772152548065280 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
3
УДК 339.9:658.26+332.1 Володимир Григорович Бурлака,
канд. екон. наук, ст.н.с.
ДУ «Інститут економіки та прогнозування
НАН України», Київ
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ПЕК
ТА ЙОГО РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Непередбачений стрибок світових цін
на енергоносії призвів до необхідності
перегляду раніш виконаних прогнозів
споживання енергоносіїв на
загальносвітовому та регіональному рівнях.
Ці процеси значно позначились на уточненні
та розробці окремих положень енергетичної
політики і зміни пріоритетів розвитку
світового ПЕК з метою підвищення ролі і
значення відновлюваної енергетики,
альтернативних видів палива та прискорення
темпів зростання енергоефективності.
Питанням енергетичної політики та її
регіональних аспектів присвячено ряд
досліджень вітчизняних та іноземних вчених,
законодавчих актів на рівні МЕА, країн ЄС
та Уряду України [1-3, 14, 15]. Найбільш
відомими вітчизняними фахівцями в даній
галузі вважаються В. Бондаренко,
Г. Варламов, І. Вольчин, Л. Назарчук,
Б. Піріашвілі, Б. Чиркін, І. Чукаєва,
Р. Шерстюк, [5, 7, 8, 10, 12] та іноземними –
Л. Беляєв, В. Бушуєв, К. Манділ,
О. Марченко, С. Філліпов, А. Троїцький [4, 6,
11].
Метою статті є уточнення напрямів
розвитку ПЕК України на основі оцінки
сучасних тенденцій розвитку світового ПЕК
та його регіональних особливостей з
використанням останнього пронозу МЕА.
Світова цивілізація зустріла ХХІ ст. в
умовах загострення кризових явищ у
паливно-енергетичному комплексі (ПЕК)
(рис. 1). Останнє було відзначено
супроводом нового сплеску цін на первинні
енергоносії, особливо на нафту, яка за
станом на 11 червня 2008 р. досягла свого
рекордного історичного рівня 147,5 дол./бар.
Серед основних факторів, що привели до
цього подорожчання, експерти енергоринку
відзначали: падіння темпів її виробництва у
зв'язку з воєнними діями в Іраку і стихійними
природними явищами у зоні Мексиканської
затоки, нестабільною політичною ситуацією у
Венесуелі і деяких країнах Африки і
Близького Сходу. Крім того, на зміну
стабільного розвитку споживання нафти у
світі позначились високі темпи зростання
економіки таких країн, як Китай, Індія та
Бразилія. Слід зазначити, що зміни, які
сталися у світі, носили глобальний характер і
мали негативні для економіки країн наслідки
та охопили у тому числі й Україну.
З аналізу сучасного стану і
перспективи розвитку світового ринку ПЕК
Євростатом визначено привабливість на
ньому окремих енергетичних секторів за
допомогою показників конкурен-
тоспроможності і життєвого циклу (рис. 2).
З огляду тенденцій розвитку світового
ринку пріоритетних первинних енергоносіїв
можна зробити висновок, що він у цілому
перебуває в стадії зрілості, єдиним винятком
із якого є поведінка природного газу, що
перебуває в стадії розвитку, тоді як по
вугіллю, незважаючи на деяке піднесення
попиту на цей енергоносій, взагалі
спостерігалися нестабільні по роках
тенденції. Відновлювані види енергії за
своїми обсягами усе ще залишаються
другорядними для світового ПЕК (крім
гідроелектроенергії у деяких географічних
регіонах). За даними BP Statistical Review of
World Energy 2011 їх споживання у 2010 р.
становило 158,6 млн.т н.е., або 1,3%, у тому
числі в країнах ОЕСР – 123,0 млн.т н.е., або
2,2%, Євросоюзу – 66,9 млн.т н.е., або 3,9% і
колишнього СРСР – 0,3 млн. т н.е. [13].
© В.Г. Бурлака, 2011
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
4
Рис. 1. Структура енергетичного сектору [12]
Тенденцію до зміни тенденцій
більшою мірою можна віднести до сегмента
споживання природного газу, що
характеризується безперервним зростанням і
призводить до переорієнтації основних
нафтових компаній на диверсифікацію своєї
діяльності. На цьому фоні слід розглядати
енергетичні компанії, які об’єдналися з
газовими постачальниками.
Посилення позицій газу як одного з
основних первинних енергоносіїв
супроводжується не тільки зростанням
обсягів його споживання в країнах Заходу,
але й радикальними перетвореннями
національних ринків.
Транспорт нафти
(нафтопроводи
або танкери)
Промислове
і домашне
використання
Транспортування
і розподіл
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
5
Впровадження Розвиток Кульмінація Спад
Д
уж
е
си
ль
на
Нафта
С
ил
ьн
а
Природний
газ Електроенергія
С
ер
ед
ня Нові
відновлювані
джерела енергії
Уран Вугілля
С
ла
бк
а
Рис. 2. Привабливість окремих сегментів світового енергетичного ринку [17]
Одним із проявів впливу показників
кон'юнктури світових енергетичних ринків і
процесів їхньої глобалізації на стан
нафтогазової галузі України мало б бути
підвищення частки нафти в загальному
споживанні первинних енергоносіїв, як це і
передбачалося „Енергетичною стратегією
України на період до 2030 р.” – з 18 млн.т у
2005 р. до 23,8 млн. т у 2030 р., або на
третину, тоді як станом за 2010 р. цей
показник становив 11,6 млн.т проти 19,3
млн.т передбачених стратегією [1]. Причину
такого відставання слід вбачати у глобальній
фінансово-економічній кризі, що значно
вплинула на загальносвітове сповільнення
споживання енергії, особливо
нафтопродуктів (табл. 1). Так, за 2006-2010
рр. загальне світове споживання енергії
зросло тільки на 10,3%, у тому числі по
країнах ЄС – на 0,6%, ОЕСР – на 0,3%,
колишньому СРСР – на 2,2%, а в Україні,
навпаки, знизилося на 14,4%. У той же час,
коли у світі збільшення загального
споживання енергії сталося за рахунок
більшості первинних
енергоносіїв, за винятком тільки атомної
енергії, то в Україні спостерігалося
скорочення її споживання за всіма
енергоносіями, окрім гідроенергії.
Найбільші темпи характеризували
падіння в Україні споживання нафти – на
22,7%, природного газу – на 21,6, вугілля –
на 8,1 і по атомній енергетиці – на 1,0%.
Різнонаправлені тенденції у зміні показників
визначили рівень їх питомої ваги, яка по
нафті скоротилася з 10,9% у 2005 р. до 9,8%
у 2010 р. і природному газу – з 43,4 до 39,8%,
тоді як по вугіллю вона зросла з 28,7 до
30,8%, атомній енергетиці – з 14,8 до 17,1% і
гідроенергії – з 2,1 до 2,5% відповідно [13].
Аналіз даних, наведених у табл. 1, дає
можливість оцінити роль і значення
нафтового сектору в Україні та інших
країнах світу. Так, в Україні у 2010 р. частка
нафти (9,8%) в енергоспоживанні значно
поступалася світовому рівню (33,6%), у тому
числі країнам
ЄС – 25 (38,2%), ОЕСР (38,0%) і колишнього
СРСР (19,7%). З наведених даних можна
зробити висновок, що Україна порівняно з
більшістю країн світу не повною мірою
використовує переваги нафти як основного у
світовому ПЕК первинного енергоносія, за
яким закріпився пріоритет як по показниках
життєвого циклу (кульмінація), так і за
конкурентоспроможністю (дуже сильна). У
той же час якщо й у майбутньому в Україні
не підвищаться темпи зростання споживання
Ко
нк
ур
ен
т
ос
пр
ом
ож
ні
ст
ь
Життєвий цикл
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
4
нафти, то за показником питомої ваги в
загальному обсязі споживання енергоносіїв
во-
на не досягне світового рівня або досягне за
Таблиця 1
Ринок споживання первинних енергоносіїв в Україні й у світі
у 2005 і 2010 рр., млн. т н.е. [13]
Країни Нафта Газ Вугілля Атомна
енергія Гідроенергія
Разом, включно
відновлювану
енергетику
Україна 15,0/11,6 59,8/46,9 39,6/36,4 20,4/20,2 2,9/2,9 137,8/118,0
Світ 3889,8/4028,1 2574,9/2858,1 3090,1/3558,8 635,5/626,2 688,1/775,6 10878,5/12002,4
ЄС – 25 706,3/662,5 420,6/443,3 305,0/269,7 219,5/207,5 71,4/83,0 1722,8/1732,9
ОЕСР 2259,0/2113,8 1287,0/1397,6 1171,5/1103,6 537,0/620,9 299,2/309,5 5553,7/5568,3
Колишній
СРСР 188,3/201,5 559,0/537,1 183,9/169,1 58,4/59,3 56,4/55,9 1046,1/1023,3
Примітки: у чисельнику наведено дані за 2005 р., а в знаменнику – за 2010 р.
умови, коли в більшості країн ОЕСР
почнеться зворотний процес – зниження
споживання нафти через виснаження
світових покладів. Про значення нафти для
сучасної економіки наочно свідчать дані про
її споживання у Євросоюзі країнами-
імпортерами. Так, наприклад, у Польщі цей
показник у 2010 р. досяг 26,3 млн.т, у
Чеській Республіці – 9,2 млн.т, у Франції –
83,4 млн.т, які повністю забезпечують свою
потребу за рахунок імпорту нафти [13]. Із
цього випливає стратегія світового ринку
ПЕК, яка характеризується орієнтацією країн
ОЕСР на задоволення своєї потреби в
нафтопродуктах більшою мірою за рахунок
організації їх виробництва на національних
НПЗ з використанням імпортованої нафти. У
той же час в експорті переважають більш
дорогі нафтопродукти, що дає цим країнам
можливість використовувати частину
прибутку від їх реалізації на придбання
нафти і модернізацію своїх НПЗ з метою
підвищення якості нафтопродуктів. Саме
такого підходу до свого нафтового сектору
бракує Україні на всьому шляху її
незалежності.
На сучасному етапі
енергозабезпечення виступає
найважливішим фактором розвитку світової
економіки, а виробництво енергоносіїв
характеризується стійкою сприйнятливістю
до інновацій. Більша частина енергоресурсів
використовується у світовій економіці для
загального кінцевого споживання (ЗКС) у
промисловості (27,3%), на транспорті
(27,3%), житлово-комунальному
господарстві (36,3%) та неенергетичного
споживання (9,1%) (рис. 3). Значну роль
енергоресурси відіграють у формуванні
прибуткової частини бюджету і собівартості
промислового й сільськогосподарського
виробництва, у сфері надання послуг.
Інвестиції світового ПЕК на період 2011-
2035 рр. досягнуть 38,0 трлн.дол., або 1,52
трлн.дол. на рік, у тому числі в
електроенергетиці – 16,9 трлн.дол. і 0,67
трлн.дол., нафтовому секторі – 10,0. і 0,4
трлн.дол., газовому секторі – 9,5 і 0,38
трлн.дол. та вугільному секторі – 1,2 і 0,048
трлн.дол. Таким чином, левова частка
інвестицій буде спрямована на розвиток
електроенергетики (44,4%), нафтовий
(26,3%) і газовий сектор (25,0%) [19].
Однією з головних економічних
характеристик енергетичного сектору є
рентний характер окремих його складових.
Так, у добувних галузях рента утворюється
за рахунок розходжень у витратах на
видобуток 1 бареля нафти, які можуть
коливатися від 1 дол. (Саудівська Аравія) до
15 дол. (США), а також залежить від якості
нафти (вміст легких фракцій, сірки та ін.), що
впливає на витрати по її переробці.
Пріоритет нафти й природного газу в
енергетичному секторі підтверджується
даними про їхнє споживання по окремих
видах господарської діяльності і про
структуру інвестування цього комплексу.
Так, у виробництві електроенергії частка газу
становить 27,7%, нафти – 10,08%; у
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
4
промисловості – 19,3 і 14,0% у житлово-
комунальному господарстві – 20,3 і 14,2%, на
транспорті – 3 і 93,4% та в енергетичному
споживанні – 18,2 і 76,8% відповідно [16].
Основні фінансові показники п’яти
провідних нафтогазових транснаціональних
компаній наведено у табл. 2.
Рис. 3. Структура кінцевого споживання енергії у світі [16]
Таблиця 2
Основні фінансові показники п’яти провідних нафтогазових
транснаціональних компаній, млн. дол. [18]
2006 2007 2008 2009 2010
BP
Доход від реалізації продукції 274316 291438 367053 246138 308298
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 12331 10442 12617 8365 -1501
Чистий прибуток (збиток) 22222 18370 25593 13955 -4914
Exxon Mobil
Доход від реалізації продукції 377635 404552 477359 310586 383221
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 27902 29864 36530 15119 21561
Чистий прибуток (збиток) 39500 40610 45220 19280 30460
Total
Доход від реалізації продукції 193114 217554 264709 183175 211143
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 17227 18603 20806 10811 13559
Чистий прибуток (збиток) 14776 18063 15576 11782 14014
Royal Dutch/Shell
Доход від реалізації продукції 318845 355782 458361 278188 368056
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 18317 18650 24344 8302 14870
Чистий прибуток (збиток) 25442 31331 26277 12518 20127
Chevron
Доход від реалізації продукції 210118 220904 273005 171636 204928
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 14838 13479 19029 7965 12919
Чистий прибуток (збиток) 17138 18688 23931 10483 19024
Всього
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
4
Доход від реалізації продукції 1374028 1490230 1840487 1189723 1475646
Фінансовий результат до оподаткування
(прибуток) 90615 91038 113323 50562 61408
Чистий прибуток (збиток) 119078 127062 136597 68018 78711
Розглянемо систему розподілу в
країнах ЄС первинних енергоносіїв і
продуктів їхньої переробки. Схема відбиває
важливість спеціалізації, зокрема, мережних
енергоресурсів (газ і електроенергія).
Протягом кінця минулого сторіччя ці два
сегменти й виробництво електрики були
відкриті для конкуренції на просторі
Євросоюзу. Малі споживачі природного газу
або електрики залишилися вільними у виборі
постачальників. Лібералізація ринку
розподілу видів палива в Західній Європі
призвела до появи великої кількості нових
гравців, які брали участь в інвестуванні
будівництва доріг, чим раніше займалися
переважно нафтові компанії.
Для визначення пріоритетів у розвитку
ПЕК України на коротку і більш віддалену
перспективу було розглянуто основні
положення енергетичного прогнозу МЕА на
період 2011-2035 рр., які не виключають
виникнення нової ситуації в світовому
енергетичному секторі: тривале зростання
потреби в енергоресурсах і зниження емісії
CO2, збільшення різниці в енергоспоживанні
на душу населення між промисловими й
країнами, що розвиваються; зростання
кількості населення, яка зможе постійно
користуватися електроенергією; посилення
впливу основних країн – виробників нафти й
газу на ринку енергоносіїв; послаблення
факторів, що впливають на підвищення цін
на енергоносії; інституціональні передумови
до стабілізації або скорочення емісії CO2.
У той же час сучасний стан енергетики
не відповідає бажаному рівню. Дуже
проблематичним виглядає стабілізація
розвитку світової економіки і більш
ефективне використання енергоресурсів,
попит на які у світі за 2010 р. збільшився на
5%, і відповідно викиди CO2 вийшли на
новий рівень. У той же час залишається
неприйнятно високою кількість людей, що не
мають доступу до електроенергії, – 1,3
млрд.осіб, або близько 20% світового
населення. Незважаючи на те що підвищення
енергоефективності у багатьох країнах є
пріоритетним завданням уряду, показник
енергоємності у світі погіршується другий
рік поспіль за 2009-2010 рр. Крім того, події,
що сталися на атомній електростанції
"Фукусіма Дайчі", і безлади в деяких районах
Близького Сходу і Північної Африки
(MENA) поставили під сумнів надійність
постачань енергоресурсів. Цьому також не
сприяли останні події в країнах Євросоюзу,
де в центрі уваги урядів опинилася проблема
збереження цілісності державних фінансових
систем, відсунувши на другий план
енергетичну політику і обмеживши засоби
для стратегічної дії. Така ситуація не придає
оптимізму для вирішення поставлених цілей
у частині відвертання глобальної зміни
клімату [19].
Незважаючи на невизначеність
перспектив короткострокового економічного
зростання за період 2010-2035 рр.,
сценаріями нових стратегій передбачається
стабільне зростання попиту на енергоресурси
на одну третину.
За період 2010-2035 рр. динаміку енер-
гетичних ринків все більше визначатимуть
країни, що не входять до ОЕСР, на які при-
падає 90% приросту населення, 70%
збільшення обсягу промислового
виробництва і 90% приросту попиту на
енергоресурси. Так, наприклад, Китай
зміцнить свої позиції провідного споживача
енергоресурсів у світі, а його
енергоспоживання у 2035 р. майже на 70%
перевищить показник США. Проте навіть у
цьому випадку споживання енергоресурсів
на душу населення в Китаї не досягне і
половини від рівня США. У той же час
сьогодні за темпами зростання
енергоспоживання Індія, Індонезія, Бразилія і
країни Середнього Сходу випереджають
відповідні показники Китаю [19].
Глобальні інвестиції в транспортну
енергетичну інфраструктуру на період 2011-
2035 рр. повинні скласти 38 трлн. дол. (за
курсом долара США у 2010 р.). Майже дві
третини цих інвестицій припадає на країни,
що не входять до ОЕСР. Частка
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
9
нафтогазового комплексу дорівнює 20 трлн.
дол. від загальних капіталовкладень,
оскільки необхідні інвестиції в розробку
родовищ і видобуток вуглеводних, так само
як і пов'язані з цим витрати, зростають у
середньостроковій і довгостроковій
перспективі. Більша частка
капіталовкладень, що залишається, буде
використана електроенергетичними
компаніями, причому з них більше 40%
припаде на мережі електропередач і
розподільні мережі [19].
У прогнозі МЕА відзначають, що ера
викопних видів палива ще далека від
завершення, але їх позиції на світовому
ринку слабшають. Так, при загальному
зростанні попиту на основні види
енергоносіїв, частка викопних видів палива у
споживанні первинних енергоресурсів
зменшиться з 81% у 2010 р. до 75% у 2035 р.
У той же час природний газ – єдиний вид
викопного палива, частка якого у світовому
енергетичному балансі зросте упродовж
усього прогнозованого періоду 2010-2035 рр.
У секторі електроенергетики на
відновлювані джерела енергії на чолі з гідро-
і вітроенергетикою припадає половина нових
потужностей, введених у дію для
задоволення зростаючого попиту [19].
Особливо незадовільний стан, який
зазначається в «Прогнозі» МЕА, склався у
частині виконання завдань з підвищення
енергоефективності. Незважаючи на те, що
нові заходи з підвищення
енергоефективності діють, від них
вимагається значно більше. Завдяки
жорсткішим стандартам в усіх секторах
економіки і частковій відмові від субсидій на
викопні види палива, енергоефективність у
Сценарії нових стратегій на період 2010-2035
рр. підвищується в 2 рази швидше, ніж
упродовж останніх двох з половиною
десятиліть [19].
Тимчасова напруга на нафтових ринках
може ослабіти внаслідок повільнішого
економічного зростання і очікуваного
повернення на ринок лівійської нафти, але
динаміка попиту і пропозиції продовжує
сильно впливати на ціни.
Більша частка зростання попиту на
нафту відбувається в транспортному секторі
країн з економікою, що швидко
розвивається. У цьому разі разом з
економічним зростанням підвищується
попит на індивідуальні транспортні засоби і
вантажоперевезення.
Імпорт нафти в США, які на сьогодні є
головним імпортером у світі, падатиме у
міру скорочення попиту. Цьому сприятиме
підвищення енергоефективності і розробка
нових родовищ, таких як легка нафта з мало-
проникних пластів.
Недостатні інвестиції в освоєння
родовищ і видобуток сировини в регіоні
MENA (райони Близького Сходу та
Північної Африки) можуть мати далекосяжні
наслідки для світових енергетичних ринків.
Велике значення для країн Євросоюзу
має інституціональна діяльність його уряду з
метою удосконалення енергетичної політики.
Саме в зв’язку з цим було розроблено
документ під назвою “Зелена Книга”, де
викладена довгострокова енергетична
стратегія, спрямована на диверсифікацію,
надійність, економічну безпеку й економічну
ефективність поставок енергоресурсів у
Європейський Союз. Вона декларує два
основних напрями: перший – контроль над
зростаючим попитом на енергоресурси і
другій – керування залежністю поставок
енергоносіїв. Що стосується другого шляху,
то тут одним з основних питань є зміцнення
надійності поставок. Останнє пов'язано з
необхідністю транспортування
енергоресурсів і забезпечення безпеки
поставок, що, у свою чергу, залежить від
нарощування потужностей з підземного
зберігання газу [15].
Висновки. Необхідність кардинального
реформування паливно-енергетичного
комплексу України можна розглядати у
контексті її зобов'язань, узятих відповідно до
Угоди про партнерство і співробітництво з
Євросоюзом [9]. Основні вимоги ЄС до
енергетичних секторів країн-кандидатів на
вступ до цієї організації включають: загальне
положення, вимоги щодо забезпечення
енергетичної безпеки і формування
внутрішнього енергетичного ринку. У
частині забезпечення енергетичної безпеки
України найбільш актуальними можуть бути
такі завдання:
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
10
готовність до можливих кризових
ситуацій з поставками нафти, що
забезпечується шляхом створення
стратегічних нафтових запасів обсягом, що
дорівнює 90-денному її споживанню;
підвищити в енергетичному балансі
частки використовуваних відновлювальних
видів енергії (ВВЕ) до 2% у 2005 р., до 5% у
2010 р. і до 19% у 2030 р.
Формування енергетичного ринку
припускає:
готовність до створення загального
внутрішнього ринку енергії (імплементація
газових, електроенергетичної директив і
директиви з виробництва електроенергії із
ВВЕ);
поліпшення стану енергетичних мереж
із метою забезпечення реальної можливості
створення внутрішнього європейського
енергетичного ринку;
створення основ для вирішення соці-
альних, економічних, регіональних проблем,
які виникають у зв'язку з реструктуризацією
вугільних шахт.
Таким чином, більша частина проблем
з імплементацією країнами-кандидатами
енергетичного акценту стосується в
основному складних і комплексних змін в
окремих галузях ПЕК і в економіці в цілому,
реалізація яких потребує більших витрат
часу й інвестицій.
Важливого значення для
інтеграційного розвитку енергетики України
набуває виконання «Державної цільової
економічної програми енергоефективності і
розвитку сфери виробництва енергоносіїв з
відновлюваних джерел енергії та
альтернативних видів палива на 2010-2015
роки» (Постанова Кабінету Міністрів
України від 1 березня 2010 р. № 243),
зважаючи на те, що попередня Комплексна
державна програма енергозбереження
України (Постанова Кабінету Міністрів
України від 5 лютого 1997 р. №148) не була
повністю реалізована [2, 3].
Серед першочергових завдань в
енергетичному секторі України важливе
місце посідає проблема трансформації
“ринку продавця” в “ринок покупця”.
Сьогодні існує ринок нафтопродуктів, що
більшою мірою відповідає інтересам
продавця, пов'язаним в основному з
дефіцитом високоякісних моторних палив і
мастильних матеріалів, відсутністю прозорої
конкуренції, недосконалістю законодавства
про економічну конкуренцію, що створює
різні умови для окремих продавців. До цього
ж можна додати, що в умовах дефіциту
держава не забезпечує надійний контроль за
якістю нафтопродуктів, які надходять на
національний ринок [5].
Загострення цінової ситуації на ринку
нафти й інших енергоносіїв викликає
необхідність коригування намічених раніше
темпів економічного зростання. У той же час
для ослаблення впливу цього фактора на
зниження ВВП першочерговими завданнями
для України варто вважати збільшення
інвестицій у нафтовидобуток, особливо на
шельфі Чорного й Азовського морів,
стимулюванням якого є високі ціни
довгострокових ф'ючерсних контрактів, і
модернізацію нафтопереробної
промисловості, доцільність якої
обґрунтовується широким діапазоном цін на
легку малосірчисту і важку нафту й можли-
вістю виробництва більшого обсягу світлих
нафтопродуктів із близькосхідної сировини.
У сучасних умовах важливим фактором
підвищення рентабельності НПЗ є їхня
інтеграція з нафтохімічними виробництвами
і виробництво моторних палив за
стандартами Євросоюзу (Євро - 3, Євро - 4,
Євро - 5).
Безперервне зростання світового
споживання первинних енергоносіїв в
умовах обмеження потенційних покладів)
припускає необхідність підвищення в
Україні енергетичної ефективності, яка
вимагає активізації інноваційної й
інституціональної діяльності держави [8].
Література
1. Енергетична стратегія України до
2030 р.: Указ Кабінету Міністрів №145-р від
15 березня 2006 р. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua.
2. Комплексна державна програма
енергозбереження України: Постанова
Кабінету Міністрів України від 5 лютого
1997 р. №148 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: zakon1.rada.gov.ua.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2011, № 4 (56)
11
3. Про затвердження Державної
цільової економічної програми
енергоефективності і розвитку сфери
виробництва енергоносіїв з відновлюваних
джерел енергії та альтернативних видів
палива на 2010-2015 роки: Постанова
Кабінету Міністрів України від 1 березня
2010 р. №243 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: zakon1.rada.gov.ua.
4. Беляев Л.С. Мировая энергетика и
переход у устойчивому развитию /
[Беляев Л.С., Марченко О.В., Филиппов С.П.
и др.]. – Новосибирск : Наука. Сибирская
издательская фирма РАН, 2000. – 269 с.
5. Бурлака В.Г. Трансформация
рынков нефти и газа: моногр. / В.Г. Бурлака,
Р.В. Шерстюк; за ред. Г.Г. Бурлаки. – К.:
НАУ, 2005. – 320 с.
6. Бушуев В. В. Прогнозные сценарии
инновационного развития России до 2050 г. /
В.В. Бушуев, А.А. Троицкий //
Энергетическая политика. – 2006. – № 2. – C.
23-31.
7. Бондаренко В.І. Енергетика: історія,
сучасність і майбутнє / В.І. Бондаренко,
Г.Б. Варламов, І.А. Вольчин та ін; Т. 1: Від
вогню та води до електрики. – Ред. вид.
"Енергетика: історія сучасність і майбутнє. –
К., 2006. – 304 с.
8. Назарчук Л.М. Инновации в
нефтегазовом комплексе / Л.М. Назарчук; за
ред. Г.Г. Бурлаки. – К.: НАУ, 2007. – 280 с.
9. Паливно-енергетичний комплекс
України: готовність до євроінтеграції //
Національна безпека і оборона. – К. – 2002. –
№ 9. – C. 2-27.
10. Піріашвілі Б.З. Перспективний
паливно-енергетичний баланс – основа
формування енергетичної стратегії України
до 2030 року / Б.З. Піріашвілі, Б.П. Чиркін,
І.К. Чукаєва. – К.: Наукова думка, 2002. – 240
с.
11. Україна. Огляд енергетичної
політики 2006. – Міжнародне енергетичне
агентство / під ред. К. Манділ. – Paris: IEA
Publications, 2006. – 377 c.
12. Шерстюк Р.В. Механізм
інноваційного розвитку нафтогазового
комплексу / Р.В. Шерстюк; за ред. Г.Г.
Бурлаки. – К.: Освіта України, 2006. – 218 с.
13. BP Statistical Review of World
Energy 2011. – BP, 2011. – 45 p. [Electronic
resource]. – Access mode: http://www.bp.com.
14. Feuille de route pour les sources
d’energie renouvelables. Les sources d’energie
renouvelables au 21-e sciecle: construire un
avenir plus durable. COMMISSION DES
COMMUNAUTES EUROPEENNES. – 2007. –
26 p.
15. Green paper. A European Strategy
for Sustainable, Competitive and Secure Energy.
COMMISSION OF THE EUROPEAN COM-
MUNITIES, 2006. – 20p.
16. Key world energy statistics. – Paris:
IEA, 2011. – 80 p.
17. L’energie dans le monde (Panorama
strategique des grands secteurs) // les Echo’s
Etudes. – 2001. – 92 р.
18. OPEC Annual Statistical Bulletin
2010/2011. – Vienna: OPEC, 2011. – 104 p.
19. World Energy Outlook 2011. – Paris:
IEA, 2011. – 696 p.
http://www.bp.com
|