Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України
Проаналізовано причини низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України на підставі даних офіційної статистики і Системи розкриття інформації на фондовому ринку України, надано рекомендації, спрямовані на реалізацію Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37306 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України / О.І. Амоша, Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 165-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859648174669430784 |
|---|---|
| author | Амоша, О.І. Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. |
| author_facet | Амоша, О.І. Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. |
| citation_txt | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України / О.І. Амоша, Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 165-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проаналізовано причини низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України на підставі даних офіційної статистики і Системи розкриття інформації на фондовому ринку України, надано рекомендації, спрямовані на реалізацію Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні.
Ключові слова: інноваційна активність, підприємства України, фондовий ринок.
Проанализированы причины низкой инновационной активности высокотехнологичных предприятий Украины, основанные на данных официальной статистики и Системы раскрытия информации на фондовом рынке Украины, предложены рекомендации, направленные на реализацию Программы развития инвестиционной и инновационной деятельности в Украине.
Ключевые слова: инновационная активность, предприятия Украины, фондовый рынок.
The paper analyses the reasons for the low innovation activity of high-tech enterprises of Ukraine. The analysis is based on the official statistics and the System of Information Disclosure on the Stock Market of Ukraine. The recommendations are offered how to implement the Programme of Developing the Investment and Innovation Activity in Ukraine.
Keywords: innovation activity, Ukraine’s enterprises, stock market.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:30:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 330.341.1:334.716(477) Олександр Іванович Амоша,
академік НАН України, директор,
Лілія Миколаївна Саломатіна,
д-р екон. наук,
Сергій Леонідович Передерій
Інститут економіки промисловості
НАН України, Донецьк
АНАЛІЗ ПРИЧИН НИЗЬКОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
У зв’язку з практичною значущістю ін-
новаційного і технологічного розвитку в Ук-
раїні ця проблематика вийшла на рівень
національного престижу, що знайшло
відображення в програмі економічних
реформ на 2010-2014 рр. у підрозділі з
розвитку науково-технічної і інноваційної
сфери [1]. Метою реформи є активізація
інноваційних процесів в економіці,
повноцінне використання потенціалу науки в
процесі технологічної модернізації
економіки.
В Україні проводиться велика
організаційно-методична робота в даному
напрямі. про це свідчить створена
інноваційна інфраструктура. У 2007 р.
Академією технологічних наук України був
ініційований і реалізований проект щодо
створення в Україні мережі трансферу
технологій UTTN. Мережа UTTN реалізує
європейську і російську моделі роботи мереж
трансферу технологій. Подальший розвиток і
формування мережі UTTN спрямований на
консолідацію інформаційних ресурсів
державних структур України,
спеціалізованих організацій, інноваційних
центрів міст і регіонів України в єдину
мережу і її подальшу інтеграцію в
європейські мережі.
У 2009 р. державне агентство України з
інвестицій і інновацій презентувало систему
трансферу технологій. Вона є ще одним
елементом інноваційної інфраструктури, яка
має сприяти комерціалізації науково-
технічного потенціалу України і розвитку
національного високотехнологічного бізнесу.
Система трансферу технологій повинна була
об'єднати наукові установи, організації,
підприємства
і підприємців, які професійно займаються
трансфером технологій.
Система трансферу технологій
державного агентства України з інвестицій і
інновацій інтегрована в українську мережу
трансферу технологій (UTTN), а також,
завдяки шлюзу UTTN, отримала доступ до
російської, білоруської і європейської мереж
трансферу технологій [2].
Технічний супровід процесу, а також
експертну і консалтингову допомогу з
підготовки і оформлення технологічних
профілів відповідно до міжнародних
стандартів здійснюють фахівці національної
мережі регіональних центрів інноваційного
розвитку (РЦІР), яка нині включає 13 центрів
і п'ять їх представництв і охоплює своєю
діяльністю усю територію України.
Упродовж підготовчого періоду
співробітники РЦІР вже підготували і
оформили 62 технологічних профілі.
В Україні створений український центр
комерціалізації і трансферу технологій. Місія
центру – створення сполучної ланки, яка
повинна була з'єднати українську науку і
світовий інвестиційний бізнес з метою
задоволення зростаючих потреб суспільства
в інноваційних рішеннях.
Інноваційні проекти належать до сфери
машинобудування, металургії і матеріало-
знавства, нових матеріалів і наноструктурних
форм, альтернативної енергетики,
ресурсозберігаючих технологій, медицини,
екології, безпеки і протидії тероризму.
Встановлено співпрацю з більш ніж 1 500
українських учених.
Центр співпрацює з:
венчурними фондами і міжнародними
бізнес-ангелами;
технологічними брокерськими
мережами;
центрами трансферу технологій.
© О.І. Амоша, Л.М. Саломатіна,
С.Л. Передерій, 2011
До інноваційної інфраструктури слід
віднести створення українського центру
інноватики і патентно-інформаційних послуг.
Перед центром поставлено декілька цілей:
забезпечення винахідників актуальною
інформацією для охорони, захисту і
використання своєї інтелектуальної
власності;
надання підприємцям і виробничникам
методичної допомоги у сфері комерціалізації
об'єктів промислової власності – винаходів,
корисних моделей, промислових зразків,
торгових марок;
допомога у просуванні перспективних
технічних рішень на внутрішній і зарубіжний
ринки.
Центр підтримує тісні партнерські
відносини з регіональними центрами
науково-технічної і економічної інформації,
науково-технічними і патентними
бібліотеками СНД, інноваційними центрами
Росії і багатьох високорозвинених країн
(зокрема, США, Японії, Франції).
В Україні розроблений і діє
всеукраїнська "інтернет-профспілка". Це
доступна в будь-який час доби і з будь-якого
місця України виставка передових розробок і
технологій. Поставлено за мету, щоб на web-
ресурсі спілки знайшли один одного
розробники, підприємці і промисловці,
партнери з кооперації і інвестори.
Нормативно-правовою базою транс-
феру технологій є закон України "Про
державне регулювання діяльності у сфері
трансферу технологій" від 14.09.2006 р.
№143-V (зі змінами у 2010 р.). Цей закон
визначає правові, економічні, організаційні і
фінансові основи державного регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій і
спрямований на забезпечення ефективного
використання науково-технічного і
інтелектуального потенціалу України,
технологічності виробництва продукції,
охорону майнових прав на вітчизняні
технології на території держав, де планується
або здійснюється їх використання,
розширення міжнародної науково-технічної
співпраці цієї сфери.
Таким чином, проведений аналіз
організаційно-методичного забезпечення
трансферу технологій свідчить, що на
державному і регіональному рівнях
спостерігається скоординований підхід до
вирішення проблеми підвищення
національного технологічного рівня. Проте
на підприємствах це не викликало активізації
впровадження прогресивних технологічних
процесів і освоєння нових видів техніки. Про
це свідчать дані статистичної звітності (табл.
1).
Дані таблиці показують, що від
загальної кількості підприємств, які
впроваджували інновації, 38,3%
впроваджували нові технологічні процеси,
15,9% – освоювали нові види техніки.
Таблиця 1
Кількість промислових підприємств, які впроваджували інновації [4]
2007 2008 2009
Усьог
о
% від
загальної
кількості під-
приємств, які
впроваджувал
и
інновації
Усьог
о
% від
загальної
кількості під-
приємств, які
впроваджувал
и
інновації
Усьог
о
% від
загальної
кількості під-
приємств, які
впроваджувал
и
інновації
Усього 1186 Х 1160 Х 1180 Х
Упроваджувал
и нові
технологічні
процеси
515 43,4 515 44,4 452 38,3
Освоювали
нові види 178 15,0 201 17,3 188 15,9
техніки
У цілому частка інноваційно активних
промислових підприємств у загальній
кількості промислових підприємств у 2009 р.
склала 12,8%, у 2010 р. – 13,8%, тобто
зростання інноваційно активних промислових
підприємств за рік склало всього 1% [3]. Слід
зазначити, що аналогічний показник у країнах
Європейського Союзу складає 53%, США –
33%. Програмою економічних реформ
передбачено до 2014 р. збільшити частину
інноваційно активних підприємств до 25%.
Аналіз загальних інноваційних витрат
у промисловості в 2009 р. свідчить, що
дослідження і розробки склали усього 10,7%,
у той час коли витрати на придбання машин і
устаткування – 62,6%. Це вказує на те, що
технологічні нововведення і устаткування
більшою мірою імпортуються «під ключ»,
коли технічна «начинка» приладів,
устаткування, зміст програмних продуктів
залишаються невідомими користувачеві.
Основним джерелом фінансування
інноваційної діяльності в 2009 р. були власні
кошти підприємств (65,0% від загального
обсягу), фінансування з державного бюджету
склало 1,6%, з місцевих бюджетів – 0,1%.
Частка вітчизняних інвесторів склала 0,4%,
іноземних – 19,0% [4]. Ці дані статистики
свідчать, що впровадження інновацій на
вітчизняних промислових підприємствах
поки ще не є пріоритетним для державних і
регіональних органів управління, а також для
вітчизняного бізнесу. Досвід технологічно
розвинених країн свідчить про державну
підтримку розвитку передових технологій,
пов'язаних з високим комерційним ризиком.
Йдеться про підприємства, де створюються
інноваційні продукти з великою доданою
вартістю. Передусім це стосується
підприємств електронної промисловості.
Аналіз їх діяльності свідчить, що в 2010 р.
лише деякі з них досягли докризових
результатів отримання чистого доходу
(виручки) від реалізації продукції (табл. 2).
Таблиця 2
Зміна величини чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції на підприємствах електронної промисловості, тис. грн.
Підприємства 2007 2008 2009 2010 2010/2007
Науково-технічний комплекс
«Електронприлад» 35061,8 47415,0 54034,0 80208 228,8
Науково-виробниче об’єднання
"Київський завод автоматики
ім. Петровського" 26029,0 30777,0 65684,0 35603 136,8
Мукачівський завод «Точприлад» 76363,0 68306,0 68430,0 99933 130,7
Серед економічних показників з точки
зору власників підприємства найбільш
важливою є рентабельність власного
капіталу, оскільки діяльність підприємства
має бути спрямована на збільшення суми
власного капіталу. На рис. 1 наведено
рентабельність власного капіталу успішно
працюючих підприємств, поданих у табл. 2.
Рис. 1. Рентабельність власного капіталу
У науково-виробничому об’єднанні
"Київський завод автоматики ім.
Петровського", незважаючи на зростання
чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції, рентабельність власного капіталу
в 2009-2010 рр. зменшилася майже на 10%,
що свідчить про низьку ефективність
використання інвестованих коштів. Цей
висновок підтверджується і показником
чистого прибутку, що припадає на одну
просту акцію (рис. 2).
У табл. 3 наведено підприємства, які в
2010 р. мають гірші результати, ніж у 2007 р.
Рис. 2. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, грн.
Таблиця 3
Зміна величини чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції на підприємствах електронної промисловості, тис. грн.
Підприємства 2007 2008 2009 2010 2010/2007
Тернопільський радіозавод «Оріон» 27624,0 26490,0 42078,0 26391 95,5
Центральне конструкторське бюро
«Ритм» 7622,0 6618,0 10251,0 6436 84,4
Київський завод реле і автоматики 6145 3092 4938 5019 81,7
Державна акціонерна холдингова
компанія «Артем» 745500,0 116670,0 662786,0 412580 55,3
ВАТ «Топаз» 87 246 297 464 208 366 40 165 46,03
Черкаський приладобудівний завод 16712,0 19563,0 5094,0 6170 36,9
Дніпровський машинобудівний завод 93361,0 35445,0 6577,0 16504 17,6
0 50 100 150
2007
2008
2009
2010 Мукачівський завод
«Точприлад»
Науково-виробниче об’єднання
«Київський завод автоматики
iм. Петровського
Науково-технічний комплекс
«Електронприлад»
0 2 4 6 8 10 12
2007
2008
2009
2010 Мукачівський завод
«Точприлад»
Науково-виробниче об’єднання
«Київський завод автоматики
iм. Петровського»
Науково-технічний комплекс
«Електронприлад»
Звертають на себе увагу Державна
акціонерна холдингова компанія «Артем» і
ВАТ «Топаз», які в 2010 р. мають гірші
результати, ніж в кризовому 2009 р. У ВАТ
«Топаз» чистий дохід від реалізації продукції
в 2010 р. порівняно з 2009 р. зменшився на
80,7%. Це не могло не позначитися на
інноваційній діяльності ВАТ «Топаз». Так,
загальна сума витрат на інноваційну
діяльність в 2010 р. порівняно з 2009 р.
зменшилася в 1,5 раза, а обсяг реалізованої
інноваційної продукції – в 4,7 раза.
Наведений приклад доводить, що
інноваційна діяльність підприємств більшою
мірою залежить від результатів
господарської діяльності, ніж від створеної
інноваційної інфраструктури.
Економічні труднощі ВАТ «Топаз»
різко зменшили рентабельність власного
капіталу в 2010 р. (рис. 3). Ця тенденція
характерна і для Державної акціонерної
компанії «Артем», і для Центрального
конструкторського бюро «Ритм». Але якщо
Центральне конструкторське бюро – це
невелике підприємство, то Державна
акціонерна компанія «Артем» – це велике
державне підприємство, на якому низька
рентабельність власного капіталу свідчить
про неефективне використання бюджетних
коштів.
Рис. 3. Рентабельність власного капіталу підприємств
електроніки за 2007-2010 рр., %
Для трьох високотехнологічних під-
приємств електроніки неприбуткова діяль-
ність характерна упродовж останніх
чотирьох років (рис. 4).
Рис. 4. Рентабельність власного капіталу підприємств
електроніки за 2007-2010 рр., %
-18
-16
-14
-12
-10
-8
-6
-4
-2
0
2
2007 2008 2009 2010
Тернопільський
радіозавод «Оріон»
Черкаський
приладобудівний завод
Дніпропетровський
машинобудівний завод
0
5
10
15
20
25
30
35
40
2007 2008 2009 2010
Центральне
конструкторське бюро
«Ритм»
ВАТ «Топаз»
Державна акціонерна і
холдингова компанія і
«Артем»
Слід особливо зупинитися на аналізі
виробничої і економічної діяльності Дніп-
ровського машинобудівного заводу. У
статутних документах цього підприємства
вказані такі види економічної діяльності:
32.20.1. Виробництво передавальної
апаратури;
32.20.2. Ремонт та технічне обслу-
говування передавальної апаратури;
32.30.03. Монтаж передавальної
апаратури.
Проте, як свідчать дані табл. 4,
основними видами реалізованої продукції
цього підприємства в 2010 р. були послуги.
У той же час серед найбiльш важливих
робiт в 2010 р. є роботи з тематики станцiй
захищеного доступу. Згідно з технiчним зав-
данням департаменту спецiальних телеко-
мунiкацiйних систем захисту iнформацiї
Служби безпеки України, на базi телекому-
нiкацiйної системи "Днiпро" створено захи-
щену систему спецзв'язку, яка вирiшує проб-
лему побудови закритих, спецiальних вiдом-
чих i корпоративних мереж силових мiнiс-
терств, СБУ, МНС. Устаткування спецзв'язку
розроблено разом з iнженерами i технологами
заводу i повнiстю готове до серiйного випуску
i впровадження у замовника.
Основна проблема для ВАТ «Дніп-
ровський машинобудівний завод» – це
невиконання головним замовником ВАТ
"Укртелеком" замовлень з виробництва апа-
ратури
Таблиця 4
Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів
продукції Дніпровського машинобудівного заводу в 2010 р. [5]
Основний вид
продукції
Обсяг виробництва
у натуральній
формі (фізична
одиниця виміру)
у грошовій
формі (тис.грн.)
% до всієї
виробленої
продукції
Розподiлення та постачання
електроенергiї 0 22212,60 71,00
Здавання в оренду власного
нерухомого майна 0 7713,00 24,80
телефонних станцiй, урядових рiшень щодо
реалiзацiї нацiональних програм технiчного
розвитку галузi зв'язку України, де для хол-
дингової компанiї ДМЗ визначена роль про-
вiдного вiтчизняного розробника й вироб-
ника апаратур зв'язку в Українi. ВАТ "Укр-
телеком" в проведеннi цифровiзацiї мереж
має повну орiєнтацiю на iмпортне устатку-
вання головного замовника.
У ВАТ «Дніпровський машинобудів-
ний завод» чисельність у 2010 р. порівняноз
2009 р. знизилася в 2,5 раза, а порівняно з
2007 р. – у 3,5 раза. Вiдносно попереднього
року розмiр фонду оплати працi зменшився
на 36,3%. Це свідчить про проведення
заходів щодо реструктуризації, які доки ще
не дали позитивних економічних результатів:
чистий дохід від реалізації продукції у
2010 р. склав 16504 тис. грн., а собівартість
реалізованої продукції – 16844 тис. грн.
Слiд пiдкреслити, що ще у 2006 р.
Дніпровський машинобудівний завод вироб-
ляв електроннi автоматичнi телефоннi станцiї
та комплектне сервiсне обладнання до них
(табл. 5).
Таблиця 5
Випуск продукції на ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» у 2006 р.
Вид продукції
Торгові
марки, під
якими
Патентний та інший
правовий захист
продукції (винаходи
Обсяг
виробництва у
грошовому
Чистий дохід
(виручка) від
реалізації за
здійснюється
збут
продукції
та ліцензії, які
використовуються в
продукції)
вираженні (у
діючих цінах,
тис.грн.)
звітний
період,
тис.грн.
Електроннi автоматичнi
телефоннi станцiї та
комплектне сервiсне
обладнання до них д/н д/н 85598,3 87845,7
Також слід звернути увагу на те, що
залишкова вартість основних фондів, які
тимчасово у 2010 р. не використовувались у
ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод»,
склала 27845 тис. грн., або більше 10% їх
загальної вартості.
ВАТ "Днiпровський машинобудiвний
завод" створено згідно з:
Указом Президента України вiд
26.11.1994 р. №699/94 "Про заходи щодо
забезпечення прав громадян на використання
приватизацiйних майнових сертифiкатiв";
Указом Президента України вiд
16.11.1995 р. №1056/95 "Про створення
Державної акцiонерної холдингової компанiї
"Днiпровський машинобудiвний завод";
Наказом Фонду державного майна
України вiд 14.02.1996 р. №25-АТ шляхом
перетворення державного пiдприємства
"Дніпровський машинобудiвний завод" на
вiдкрите акцiонерне товариство "Днiпров-
ський машинобудiвний завод" вiдповiдно до
законiв України "Про приватизацiю
державного майна" та "Про господарськi
товариства".
Засновником даного товариства є
держава в особi Фонду державного майна
України, а акцiонерами – Державна
холдингова компанiя "Днiпровський
машинобудiвний завод", а також фiзичнi та
юридичнi особи України та iнших країн, що
набули прав власностi на акцiї товариства в
процесi приватизацiї на вторинному ринку
цiнних паперiв та у порядку, передбаченому
чинним законодавством.
Увага, яку було приділено з боку
державних і галузевих органів управління, не
забезпечила в 2010 р. збереження у ВАТ
«Дніпровський машинобудівний завод»
робочих місць, де ще два роки тому було
зайнято більше тисячі працюючих.
Слід зазначити, що доля, яка осягнула
ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод»,
характерна для більшості
високотехнологічних підприємств України,
які підлягали приватизації і акціонуванню.
На багатьох з них у 2010 р. спостерігалося
різке зниження чисельності працюючих
(табл. 6).
Таблиця 6
Зміна середньої чисельності працюючих на
підприємствах електронної промисловості України, чол.
Підприємства 2007 2008 2009 2010 2010/
2007
Мукачівський завод «Точприлад» 2779 3305 2809 2108 75,9
Державна акціонерна холдингова компанія
«Артем» 2259 2054 1984 1965 86,9
Дніпровський машинобудівний завод 1183 1082 839 334 28,2
Науково-виробниче об’єднання "Київський завод
автоматики ім. Петровського" 1085 922 864 742 68,4
Київський завод реле і автоматики 489 418 320 274 56,0
Тернопільський радіозавод «Оріон» 915 885 785 765 83,6
Науково-технічний комплекс «Електронприлад» 467 458 465 490 104,9
Черкаський приладобудівний завод 338 301 192 209 61,8
У табл. 7 наведено фінансові
результати підприємств промисловості за
видами економічної діяльності за січень-
квітень 2011 р., які свідчать, що виробництво
електричного, електронного і оптичного
обладнання має найгірший фінансовий
результат від звичайної діяльності до
оподаткування у машинобудуванні. Відносно
до загального обсягу підприємств, що
виробляють електричне, електронне і
оптичне обладнання, 43,9% складають
підприємства, які зазнали збитку.
Для підприємств, де зосереджено
виробництво електричного, електронного і
оптичного обладнання, характерна низька
платоспроможнiсть основної частини замов-
никiв, що негативно впливає на збільшення
обсягів виробництва.
Відсутність власних коштів на
високотехнологічних підприємствах не
дозволяє здійснювати активну інноваційну
діяльність, пов'язану з технологічним
оновленням виробництва і випуском
конкурентоспроможної продукції. Для цих
підприємств трансфер технологій не може
бути реалізований через відсутність коштів
для цих цілей. Так, на Дніпровському
машинобудівному заводі за останні 5 років
було придбано 4 ліцензії, з яких тільки одна
була пов'язана з профілем роботи
підприємства (табл. 8).
Таблиця 7
Фінансові результати підприємств промисловості
за видами економічної діяльності за січень-квітень 2011 р. [6]
Фінансовий
результат від
звичайної
діяльності до
оподаткування
Підприємства,
які отримали
прибуток, %
до загального
обсягу
підприємств
Фінансовий
результат
підприємств,
які отримали
прибуток,
млн. грн.
Підпрємства,
які зазнали
збитку, % до
загального
обсягу
підприємств
Фінансовий
результат
підприємств,
які зазнали
збиток, млн.
грн.
Машибудування 2209,4 55,3 3851,0 44,7 1641,6
Виробництво машин
і обладнання 271,0 53,6 993,1 46,4 722,1
Виробництво елект-
ричного, електрон-
ного і оптичного
обладнання 11,2 56,1 512,4 43,9 501,2
Виробництво транс-
портних засобів і
обладнання 1927,2 58,4 2345,5 41,6 418,3
Виробництво і
розподіл
електроенергії, газу і
води 2836,8 36,0 5555,2 64,0 2718,4
Таблиця 8
Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види
діяльності у ВАТ «Днiпровський машинобудiвний завод»
Вид діяльності
Номер
ліцензії
(дозволу)
Дата
видачі
Державний орган,
що видав
Дата
закінчення
дії ліцензії
(дозволу)
Виконання роботи пiдвище- 17.07.30.- 02.01.2007 Держгiрпромнагляд 02.01.2012
ної небезпеки 74.30.0
На медичну практику АВ№155487 31.07.2006 Мiнiстерство охорони
здоров'я України
15.06.2011
Органiзацiя та проведення
спортивних занять професi-
оналів та любителiв спорту
АВ№387325 28.11.2007 Мiнiстерство України у
справах сiм'ї, молодi та
спорту
28.11.2012
Система якостi стосовно
проектування, розробки, ви-
робництва та обслуговання
устаткування для радiо,
телебачення та зв'язку
UA.2.037.1440 05.04.2005 Днiпропетровський
Державний центр
із стандартизацiї,
метрологiї та
сертифікації
04.04.2010
Аналіз свідчить, що практично на усіх
високотехнологічних підприємствах на
дослiдження та розробки в 2010 р. коштiв не
витрачалось. Так, за даними аудиту в
науково-виробничому об’єднанні «Київський
завод автоматики ім. Петровського» (ПАТ
«КЗА») не вживаються заходи щодо захисту і
розширення виробництва та ринкiв збуту.
Особливостi стану розвитку галузi
виробництва не дослiджувались. ПАТ "КЗА"
має невисокий рiвень технiчного та
технологiчного оснащення виробництва.
Низький рiвень технологiчної
продуктивностi та недостатня завантаженiсть
виробничих потужностей, не надає
можливостi виконувати невеликi приватнi
замовлення через їх високу собiвартiсть.
Якщо у минулi часи невисокий рiвень
технiчного та технологiчного оснащення
промислових виробничих процесiв
(обладнання низької продуктивностi) було
можливо компенсувати збiльшеною
кiлькiстю одиниць обладнання та
збiльшеною кiлькiстю робiтникiв (кадрiв), то
на сьогоднiшнiй день через високу
собiвартiсть, викликану зростанням
заробiтної плати, податкiв на заробiтну
плату, обов'язкових вiдрахувань на заробiтну
плату, витратами на утримання виробничих
площ (витрати за користування площею,
комунальнi витрати, ремонтно-будiвельнi
витрати тощо), витратами на обслуговування
обладнання (профiлактичнi роботи,
ремонтно-вiдновлювальнi роботи, замiна
витратних матерiалiв та елементiв) таке
замiщення приводить до збитковостi. Низька
продуктивнiсть технологiї та пов'язана з нею
висока собiвартiсть дозволяють конкурувати
лише в розрiзi великих замовлень на
виготовлення однотипного товару. При
пiдвищеннi виробничого завантаження
потужностей собiвартiсть знижується, що
дозволяє конкурувати на ринку. У зв’язку з
вiдсутнiстю коштiв заходи щодо
впровадження нових технологiй та товарiв
пiдприємство не виконує. Зрушити процес
оновлення можливо лише за наявності
стороннiх iнвестицiй [7].
Необхідністю зміни несприятливої
економічної ситуації, яка склалася на
окремих високотехнологічних
підприємствах, є рішення про продаж їх
пакета акцій не менше 25% статутного
капіталу (табл. 9). Так, первинна вартість
пакета акцій ВАТ «Тернопільський
радіозавод «Оріон» складає 38,7 млн. грн.
Однією з найбільш важливих вимог до
інвестора є забезпечення прибуткової
діяльності підприємства, інвестування в його
розвиток не менше 2 млн. грн. щорічно, а
також виконання соціальних зобов’язань.
Таблиця 9
Орієнтовний перелік підприємств, пакети акцій яких не менше 25%
статутного капіталу будуть запропоновані до продажу в 2011 р. [8]
Номер у
переліку
Код за
ЄДРПОУ Підприємства
Державна частка
статутного
капіталу, що
пропонується до
продажу,%
1 2 3 4
20 214853 ВАТ «Київський завод реле та автоматики» 58,94
22 216964 ВАТ «Український науково-дослідний інститут
силової електроніки «Перетворювач»
46,042
24 222151 ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і
машин»
25,0 %+1 акція
67 1130667 ВАТ «Авіаційне підприємство спеціального
призначення «Меридіан»
100,0
89 5744350 ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» 55,78
92 5761318 «Акціонерна компанія «Свема» 91,595
101 14307392 ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів
«ЧеЗаРа»
25,0
109 14309356 ВАТ «Науково-виробниче об’єднання «Київський
завод автоматики ім. Г.І. Петровського»
93,07
110 14309824 ВАТ «Науково-дослідний інститут
електромеханічних приладів»
94,44
111 14309913 АТ «Машинобудівне виробниче об’єднання
«Оріон»
50,0 % + 1акція
Закінчення табл. 9
1 2 3 4
112 14309988 ВАТ «Закарпатський завод «Електроавтоматика» 94,534
113 14310069 ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури» 25,01
114 14310253 ВАТ «Скіф» 66,59
115 14311459 ВАТ «Завод «Прилив» 100,0
116 14311577 ВАТ «Український науково-дослідний інститут
технології машинобудування»
35,265
135 22607719 ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» 96,13
142 23945298 ДАХК «Дніпровський машинобудівний завод» 100,0
154 30722314 ВАТ «Київський радіозавод» 50,0 % - 1 акція
На рис. 5 вказано сектори електронної
промисловості, які включають високотехно-
логічні підприємства. Виделені сектори є
основними з точки зору формування
соціально-економічних показників
електронної промис-ловості в цілому. Вони
формують інфраструктуру галузі і впливають
на розвиток інших суміжних галузей і
підгалузей реального сектору економіки.
Рис. 5. Сектори електронної промисловості
Наприкінці 1991 р. в Україну від
загальносоюзних структур перейшло 128
підприємств, які за певними параметрами
можна було віднести до електронної
промисловості. Сучасний стан електронної
промисловості України характеризується
такими тенденціями:
високий знос основних фондів (на
окремих підприємствах до 60% і вище);
порушення традиційних схем наукової
і виробничої кооперації;
у структурі продажів частка експорту
складає на деяких підприємствах до 90%.
Характерною особливістю
інноваційної діяльності в електронній
промисловості є те, що одна інновація за
характером застосування може поєднувати
ознаки продуктових інновацій,
технологічних і соціальних. Це пов'язано з
тим, що, наприклад, новий транзистор може
бути орієнтований на створення нової
радіотехнічної апаратури (продуктова
інновація), одночасно з цим він може бути
важливим чинником розробки нової
технології (технологічна інновація) і мати
соціальний ефект (орієнтація на задоволення
потреб людини в нових послугах, наприклад,
стільникового зв'язку). На рис. 6 наведено
модель інноваційної діяльності в електронній
промисловості.
Сектори електронної промисловості
Промисловість електронних компонентів
Промисловість, яка виробляє електронно-
обчислювані машини та інше обладнання
для обробки інформації
Промисловість засобів зв’язку
Радіопромисловість
Промисловість, яка виробляє електронну
контрольно-вимірювальну апаратуру
Рис. 6. Дворівнева модель інноваційної діяльності в електронній промисловості
Наведена модель показує, що в цілому
інноваційна діяльність в електронній
промисловості є дворівневою. На першому
рівні розробляються інновації у сфері
створення компонентної бази. Для першого
рівня характерна залежність продуктових
інновацій від технологічних. Це пов'язано з
тим, що неможливо створити, наприклад,
транзистор з новими характеристиками, не
змінивши технологію його виготовлення.
На другому рівні створюються
інноваційні продукти з використанням
компонентної бази. Різниця між
інноваційною діяльністю цих двох рівнів
полягає в тому, що інновації, створені на
першому рівні, повинні обов'язково бути
затребуваними на другому рівні.
Вплив електронної промисловості на
усі галузі економіки пояснюється тим, що
електронна продукція, і, в першу чергу,
елементна база, є основою створення усіх
видів військової техніки і більшості
цивільної продукції. До того ж слід
враховувати, що електроніка стає
матеріальною основою інформаційної війни
[9].
Упродовж усіх років незалежності
України високотехнологічні підприємства
намагаються пристосуватися до ринкових
умов, і кожне з них знаходить власний шлях
розвитку. Так, з 211 підприємств промис-
ловості, які за галузями і видами економічної
діяльності належать до підприємств з
виробництва електронно-обчислювальних
машин та іншого устаткування для обробки
інформації, виробництвом електронно-
обчислювальних машин і іншого
устаткування для обробки інформації
займається 11,8% підприємств, продажем –
13,7, сервісне обслуговування здійснюють
74,5% підприємств. Сервісне обслуговування
– це підготовка програмного забезпечення,
обслуговування касових апаратів, банкоматів
і іншого торгового електронного
устаткування.
Аналіз свідчить, що практично усі
високотехнологічні підприємства України
потребують фундаментальної зміни техно-
логій, переоснащення новим устаткуванням,
яке уможливлювало б швидку зміну про-
дукції, що випускалася, і придбання попиту
на внутрішньому і зовнішньому ринках.
В умовах відсутності власних фінансо-
вих коштів і бюджетного фінансування для
високотехнологічних підприємств
актуальним є пошук стратегічних інвесторів.
Для цього високотехнологічні підприємства
України мають бути інвестиційно
привабливими.
Пошук стратегічних інвесторів, які б
дозволили вийти високотехнологічним під-
приємствам електронної промисловості на
новий технологічний рівень, неможливий без
розкриття інформації на фондовому ринку.
Проте багато відкритих акціонерних
товариств доки ще не освоїли культуру
розкриття інформації. Аналіз розкриття
інформації підприємствами, які виробляють
електронно-обчислювальні машини і інше
устаткування для обробки інформації,
показав відсутність регулярної звітності, яка
відповідала б запитам інвесторів. Фінансова
Перший рівень інноваціної діяльності
Електронні компоненти: продуктові і технологічні інновації
Продуктові
інновації
Технологічні
інновації
Соціальні
інновації
Другий рівень інноваційної діяльності
звітність не дозволяє вибудовувати фінансові
моделі, прогнозувати майбутній прибуток,
розмір дивідендів і динаміку акцій. Тому при
такому підході до розкриття інформації
складно розраховувати на залучення інвес-
тицій для здійснення інноваційної діяльності
на великих підприємствах. У той же час в за-
рубіжній практиці все більше поширюється
розкриття інформації в режимі реального
часу.
Для високотехнологічних промислових
підприємств України необхідно ширше
використовувати сучасні методи
господарювання. Одним з них є
франчайзинг. Франчайзинг – це схема
роботи, при якій підприємець або компанія
(франчайзи) придбає права на торгову марку
і готову систему бізнесу у відомішої і
досвідченішої компанії (франчайзера).
Головна перевага такої схеми роботи –
мінімізація інвестицій і ризиків на початку
нового бізнесу.
Промисловий франчайзинг є одним з
типів ліцензійної угоди, яка передбачає
передачу певних прав від розробника
технології продукту, процесу або know how
одержувача в обмін на внесок або частку у
відрахуваннях.
Разом з промисловим франчайзингом
необхідно широко використовувати технічну
кооперацію.
При формуванні пропозицій важлива
роль належить репутації фірми-виробника,
стандартизації техніки, об'єднанню і
кооперації.
Створення бізнес-співтовариства на
ринку інноваційних продуктів є актуальним.
Особлива роль належить юридичним формам
об'єднання і розподілення. Формами
об'єднання можуть бути асоціації,
некомерційне партнерство, саморегулююча
організація.
В Україні створена Асоціація
інноваційних підприємств України. При її
створенні враховувався передовий
європейський досвід. Ставилася мета
створити ефективну структуру
комерціалізації і трансферу технологій для
залучення інвестицій в економіку, реалізації
спільних інвестиційних проектів, просування
інноваційних технологій на українському і
міжнародному ринках. Проте низький рівень
інноваційної діяльності на
високотехнологічних підприємствах
свідчить, що це об'єднання доки ще не дало
очікуваних результатів.
Позитивним прикладом об'єднання є
створення інноваційного альянсу ПАТ
«Науково-виробничий концерн «Наука».
Засновниками концерну стали:
Державний науково-дослідний центр
«Фотон» (м. Київ);
Науково-виробниче підприємство
«Сатурн» (м. Київ);
Науково-виробниче підприємство
«Карат» (м. Львів);
Національний науковий центр
«Харківський фізико-технічний інститут»
(м. Харків);
Радіоастрономічний інститут НАН
України (м. Харків);
Науково-технологічний концерн «Інс-
титут монокристалів» НАН України (м. Хар-
ків).
Для високотехнологічних підприємств,
у тому числі підприємств електронної
промисловості, актуальним є кластерне
об'єднання. Кластери для
високотехнологічних підприємств потрібні у
зв'язку з тим, що їх інноваційна діяльність
вимагає ресурсів і компетенції, які часто
знаходяться за межами окремої компанії [10].
До кластерів входять як територіально
близькі, так і територіально віддалені
підприємства, об'єднані загальними
проектами, знаннями, досвідом взаємодії і
культурою відносин. Межі кластерів увесь
час рухаються; залежно від стану ринку і
завдань кластер може значною мірою
переформовуватися. У зв'язку з цим великого
значення набуває визначення ядра кластера –
ініціаторів створення, відповідальних за
стратегію його розвитку. Це мають бути
висококонкурентні, в електроніці –
обов'язково експортоорієтовані компанії.
Такі компанії висувають вимоги до усіх
учасників кластера і стимулюють їх
розвиток. Масштаб діяльності ядра кластера
повинен значно перевершувати середній
галузевий.
Для високотехнологічних підприємств
характерне різноманіття форм власності. Так,
аналіз форм власності підприємств, які
виробляють електронно-обчислювальні
машини і інше устаткування для обробки
інформації, показав, що 25,4% з них є
відкритими акціонерними товариствами, а
31,5% – товариствами з обмеженою
відповідальністю (табл. 10). Різноманіття
форм власності пояснюється різними
підходами до реструктуризації великих
науково-виробничих об'єднань, в результаті
якої утворилися приватні підприємства, малі
підприємства, спільні підприємства,
кооперативи і інші форми власності. Так,
ВАТ "Квазар" має такі дочiрнi пiдприємства:
ДП "Квазар-4", ДП "Квазар-IС", ДП "Квазар-
Транс", ДП "Квазар-Iнструмент", ДП
"Квазар-Рось". Взаємовiдносини обумовленi
Статутом дочiрнiх пiдприємств та
договорами про взаємовiдносини, якi
затвердженi загальними зборами акцiонерiв.
Слід звернути увагу на малі
підприємства. Світовий досвід показує, що
саме на малих промислових підприємствах
спостерігається активніша інноваційна
діяльність. Малі підприємства є
чутливішими до інновацій і завдяки своєму
динамізму значною мірою забезпечують
швидке технічне переозброєння і
реструктуризацію виробництва на сучасній
науково-технічній основі. Частіше малі
підприємства створюються саме для
реалізації нової наукової ідеї або
технологічної розробки. Незважаючи на
обмеженість власних ресурсів, малі
підприємства здатні отримувати інвестиції
саме для створення інноваційної продукції на
замовлення великих компаній і корпорацій,
виступаючи їх партнерами або
субпідрядниками [11].
Таблиця 10
Кількість підприємств за формами власності з виробництва електронно-обчислювальних
машин та іншого устаткування для обробки інформації
Форма власності підприємств Кількість
підприємств
Товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ, ДОЧП, НПФ) 67
Відкриті акціонерні товариства (ВАТ, ДОЧП) 56
Закриті акціонерні товариства (ЗАТ) 30
Приватні підприємства (ПП, ПМП, ДОЧП, ПФ, ПВКП, ПІПП, ПММП,
ПНВП, НВПФ) 23
Державні виробничі і науково-виробничі підприємства (ДВ, НВП ) 20
Малі підприємства (МПП, МСП, НПП, мале КП, ПВМП) 9
Спільні підприємства (ВАТ, ЗАТ, ТОВ) 3
Кооперативи (ІКК, НТК) 2
Інші (ВК, КВКП, ЕППП) 3
Всього 211
Вищевикладене свідчить, що необхідно
не лише стимулювати розвиток малих
підприємств у високотехнологічних галузях
промисловості, але і аналізувати їх діяльність
з точки зору активізації інноваційних про-
цесів в економіці України. У сучасних
умовах виконати такий аналіз неможливо,
оскільки відсутня статистична звітність, яка
б відбивала їх інноваційну діяльність. У той
же час в Росії держава спеціально відстежує
малі інноваційні підприємства, які надають
раз на два роки форму статистичного
спостереження «2-МП інновацій». За
результатами дослідження з'ясувалося, що в
2009 р. з 22638 респондентів тільки 923
малих промислових підприємств (4,08%)
здійснювали технологічні інновації [12].
Можна припустити, що в Україні
інноваційна діяльність малих промислових
підприємств знаходиться на такому ж, а
може ще нижчому рівні.
Класичне українське мале
підприємство – представник або торгового
сектору, або сектору послуг. На думку
фахівців IFC, розвиток промислового
сектору, а з ним і інновацій, гальмує в першу
чергу існуюча в країні система
стандартизації. Будь-який вироблений в
Україні товар, а також устаткування, задіяне
у виробництві, повинні відповідати
українським стандартам, багато з яких
містять вимоги, що існували ще при СРСР.
Щоб випускати нестандартний або навіть
просто новий товар, треба сплатити працю
інженерів, здатних скласти технічні
характеристики продукту, які є базою для
створення нового стандарту. Такі витрати не
під силу бізнесмену-початківцю: українські
винахідники і раціоналізатори
спеціалізуються не на виробництві, а на
продажу власних проектів або ідей [13].
У зв'язку з цим малі промислові
підприємства, що здійснюють інноваційну
діяльність, безпосередньо пов'язану з
розробкою або випуском інноваційної
продукції, повинні мати усебічну і стабільну
державну підтримку. Вона може
здійснюватися в різних формах:
стимулюванням виробництва найбільш
пріоритетних видів продукції, наданням
податкових пільг, дотацією пільгового
банківського кредитування, створенням
інформаційно-консультативних і науково-
технічних центрів, розвитком системи
страхування, організацією матеріально-
технічного постачання. Важливу роль
відіграє прийняття і виконання спеціального
законодавства, яке дозволило б звільнити
малі промислові підприємства від податків
на інвестиції для технологій, що ввозяться.
Потрібні податкові пільги на період
становлення малого промислового
підприємства. Абсолютно очевидна
необхідність диференційованого податкового
підходу до малих промислових підприємств
різного профілю діяльності, особливо на
різних стадіях створення інноваційного
продукту. Нижчі ставки податків повинні
застосовуватися для найбільш важливих,
пріоритетних галузей.
Висновки. Таким чином, аналіз причин
низької інноваційної діяльності на високо-
технологічних підприємствах України
дозволив зробити такі висновки і пропозиції.
1. Для високотехнологічних
підприємств характерна низька ефективність
використання інвестиційних коштів і
неефективне використання бюджетних
коштів.
2. Для більшості високотехнологічних
підприємств існують проблеми, пов’язані з
реалізацією продукції, що потребує
підвищення її конкурентоспроможності.
3. Відсутність власних коштів на
високотехнологічних підприємствах не
дозволяє вести активну інноваційну
діяльність, пов'язану з технологічним
оновленням виробництва і випуском
конкурентоспроможної продукції. Для цих
підприємств трансфер технологій не може
бути реалізований через відсутність коштів
для цих цілей. У той же час практично усі
високотехнологічні підприємства України
потребують фундаментальної зміни
технологій, переоснащення новим
обладнанням, яке дозволяло б швидко
змінювати продукцію, що випускається та
має попит на внутрішньому і зовнішньому
ринках.
4. В умовах відсутності власних коштів
і бюджетного фінансування для
високотехнологічних підприємств
актуальним є пошук стратегічних інвесторів.
Для цього високотехнологічні підприємства
України мають бути інвестиційно
привабливими. Пошук стратегічних
інвесторів, які б дозволили вийти
високотехнологічним підприємствам
електронної промисловості на новий
технологічний рівень, неможливий без
розкриття інформації на фондовому ринку.
Проте багато відкритих акціонерних
товариств доки ще не освоїли культуру
розкриття інформації. Відсутність регулярної
звітності не відповідає запитам інвесторів.
Фінансова звітність не дозволяє
вибудовувати фінансові моделі,
прогнозувати майбутній прибуток, розмір
дивідендів і динаміку акцій.
5. Для високотехнологічних
промислових підприємств України необхідно
ширше використовувати сучасні методи
господарювання, у тому числі кластерні
об'єднання. Ураховуючи значущість
електроніки для економіки країни,
пропонується створити кластери в
електронній промисловості за
кожним із виділених секторів за участю
малого підприємництва.
6. Для високотехнологічних
підприємств характерне різноманіття форм
власності. Малі промислові підприємства, що
здійснюють інноваційну діяльність,
безпосередньо пов'язану з розробкою або
випуском інноваційної продукції, повинні
мати усебічну і стабільну державну
підтримку. Вона може здійснюватися в
різних формах: стимулювання виробництва
найбільш пріоритетних видів продукції,
надання податкових пільг, дотація пільгового
банківського кредитування, створення
інформаційно-консультативних і науково-
технічних центрів, розвиток системи
страхування, організацією матеріально-
технічного постачання.
7. Об’єктивно необхідним є перехід
крупних високотехнологічних промислових
підприємств на субконтрактну модель
виробництва із залученням малих
підприємств. При цьому слід не тільки
стимулювати розвиток малих підприємств у
високотехнологічних галузях промисловості,
але й аналізувати їх діяльность з точки зору
активізації інноваційних процесів в
економіці України. Для цього необхідно
розробити відповідну форму статистичної
звітності і один раз на два роки проводити
статистичні спостереження.
8. Для ВАТ "Топаз" та підприємств, які
ведуть активну зовнішньоекономiчну дiяль-
ность, дозволити отримувати лiцензiї на
проведення самостiйної
зовнішньоекономiчної дiяльностi. Отримання
лiцензiї дозволить збiльшити обсяги
поставок за рахунок скорочення часу на
вирiшення контрактних питань та розширити
коло iноземних замовникiв, а також активно
проводити зовнішньоекономічну діяльність.
Зроблені висновки і пропозиції
спрямовані на реалізацію Програми розвитку
інвестиційної та інноваційної діяльності в
Україні, яка була затверджена Постановою
Кабінету Міністрів України від 2 лютого
2011 р. [14].
Література
1. Програма економічних реформ на
2010-2014 роки «Заможне суспільство,
конкурентоспроможна економіка, ефективна
держава» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.pravda.com.ua/files/0/9/
programa_reform.pdf.
2. Госинвестиций презентовало
систему трансфера технологий
[Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.express-release.com/release/6204.
3. Соціально-економічний розвиток ре-
гіонів України за січень-березень 2011 року
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Статистичний щорічник України за
2010 рік. – К.: Держкомстат України, 2011. –
567 с.
5. Регулярна інформація ВАТ
«Дніпровського машинобудівного заводу» за
2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/showform/
69/211648.
6. Украинские предприятия завершили
январь-апрель 2011 г. с финрезультатом 20,8
млрд. грн. – 2011. – 14 июн. [Электронный
ресурс]. – Режим доступа: http://bin.ua/news/
economics/economic/116591-ukrainskie-pred-
priyatiya-zavershili-yanvar-aprel.html.
7. Регулярна інформація ПАТ «НВО
«Київський завод ім. Г.І. Петровського» за
2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/show-
form/13/206840.
8. Інформація про хід приватизації дер-
жавного майна в Україні за січень–листопад
2010 року // Відомості приватизації. – 2011. –
№2 (645). – 12 січн. – С. 5-6 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.spfu.
gov.ua/ukr/paper/20110112/2_6.pdf.
9. Ольшевський В.И. Стратегия
воссоздания гражданского и оборонного ма-
шиностроения (теория и практика). – К.:
МИИВЦ, 2001. – 418 с.
10. Шовкалюк В.С. Развитие
инновационной инфраструктуры и системы
трансфера технологий: состояние и
проблемы // Международный форум
«Трансфер технологий и инновации»: сб.
науч.-практ. материалов. – Симферополь:
Колор Принт, 2010. – С. 16-25.
11. Бернадская И.В. Инновационная
деятельность и возможности развития малого
и среднего бизнеса [Электронный ресурс] /
И.В. Бернадская. – Режим доступа:
http://www.ip-centr.kiev.ua/newcipip/control/ru/
publish/article/ main?art_id=108099.
12. Шестоперов А. Ничтожно малые
инновации [Электронный ресурс] / А
http://www.pravda.com.ua/files/0/9/
http://www.express-release.com/release/6204
http://www.ukrstat.gov.ua/
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/showform/
http://bin.ua/news/
http://smida.gov.ua/db/emitent/year/show-
http://www.spfu
http://www.ip-centr.kiev.ua/newcipip/control/ru/
Шестоперов. – Режим доступа: http://slon.ru/
blogs/shestoperov/post/526065/.
13. Развитие малого бизнеса: малый
бизнес в Украине [Электронный ресурс]. –
Режим доступа: http://www.ubsjournal.com/
lowbusiness/1102-small-business.
14. Програма розвитку інвестиційної та
інноваційної діяльності в Україні: постанова
Кабінету Міністрів України від 2 лютого
2011 р. №389 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=389-2011-%EF.
http://slon.ru/
http://www.ubsjournal.com/
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37306 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:30:40Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Амоша, О.І. Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. 2012-10-02T17:30:46Z 2012-10-02T17:30:46Z 2011 Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України / О.І. Амоша, Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 165-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37306 330.341.1:334.716(477) Проаналізовано причини низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України на підставі даних офіційної статистики і Системи розкриття інформації на фондовому ринку України, надано рекомендації, спрямовані на реалізацію Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні. Ключові слова: інноваційна активність, підприємства України, фондовий ринок. Проанализированы причины низкой инновационной активности высокотехнологичных предприятий Украины, основанные на данных официальной статистики и Системы раскрытия информации на фондовом рынке Украины, предложены рекомендации, направленные на реализацию Программы развития инвестиционной и инновационной деятельности в Украине. Ключевые слова: инновационная активность, предприятия Украины, фондовый рынок. The paper analyses the reasons for the low innovation activity of high-tech enterprises of Ukraine. The analysis is based on the official statistics and the System of Information Disclosure on the Stock Market of Ukraine. The recommendations are offered how to implement the Programme of Developing the Investment and Innovation Activity in Ukraine. Keywords: innovation activity, Ukraine’s enterprises, stock market. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Інвестиційні та інноваційні процеси Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України Анализ причин низкой инновационной активности високотехнологических предприятий Украины Analysis of reasons for the low innovation activity of high-tech enterprises of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України Амоша, О.І. Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. Інвестиційні та інноваційні процеси |
| title | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України |
| title_alt | Анализ причин низкой инновационной активности високотехнологических предприятий Украины Analysis of reasons for the low innovation activity of high-tech enterprises of Ukraine |
| title_full | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України |
| title_fullStr | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України |
| title_full_unstemmed | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України |
| title_short | Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України |
| title_sort | аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств україни |
| topic | Інвестиційні та інноваційні процеси |
| topic_facet | Інвестиційні та інноваційні процеси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37306 |
| work_keys_str_mv | AT amošaoí analízpričinnizʹkoíínnovacíinoíaktivnostívisokotehnologíčnihpídpriêmstvukraíni AT salomatínalm analízpričinnizʹkoíínnovacíinoíaktivnostívisokotehnologíčnihpídpriêmstvukraíni AT perederíisl analízpričinnizʹkoíínnovacíinoíaktivnostívisokotehnologíčnihpídpriêmstvukraíni AT amošaoí analizpričinnizkoiinnovacionnoiaktivnostivisokotehnologičeskihpredpriâtiiukrainy AT salomatínalm analizpričinnizkoiinnovacionnoiaktivnostivisokotehnologičeskihpredpriâtiiukrainy AT perederíisl analizpričinnizkoiinnovacionnoiaktivnostivisokotehnologičeskihpredpriâtiiukrainy AT amošaoí analysisofreasonsforthelowinnovationactivityofhightechenterprisesofukraine AT salomatínalm analysisofreasonsforthelowinnovationactivityofhightechenterprisesofukraine AT perederíisl analysisofreasonsforthelowinnovationactivityofhightechenterprisesofukraine |