Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації
Урбофауна киевского мегаполиса представляет собой обедненный вариант дикой териофауны Киевщины и включает в себя лишь треть видов, обитающих на этой территории. Большую часть видового состава (всего 23 вида) в урбанистических сообществах формируют рукокрылые (8 видов) и мышеобразные грызуны (7 видов...
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3731 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації / І. В. Загороднюк // Вестн. зоологии. — 2003. — Т. 37, № 6. — С. 29–38. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249612211716096 |
|---|---|
| author | Загороднюк, І.В. |
| author_facet | Загороднюк, І.В. |
| citation_txt | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації / І. В. Загороднюк // Вестн. зоологии. — 2003. — Т. 37, № 6. — С. 29–38. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Урбофауна киевского мегаполиса представляет собой обедненный вариант дикой териофауны Киевщины и включает в себя лишь треть видов, обитающих на этой территории. Большую часть видового состава (всего 23 вида) в урбанистических сообществах формируют рукокрылые (8 видов) и мышеобразные грызуны (7 видов).
Review of species composition of wild mammals occurred in the territory of the Kyiv megapolis. Urban fauna is the poor variant of the wild fauna of the Kyiv region, and it is consist just 1/3 of total list of species known from this territory. Main part of species composition in urban communities (totally 23 species) are formed by bats (8 species) and muroid rodents (7 species).
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÓÄÊ 599.4:504.05(477-25)
ÄÈÊÀ ÒÅвÎÔÀÓÍÀ ÊȪÂÀ ÒÀ ÉÎÃÎ ÎÊÎËÈÖÜ
² ÒÅÍÄÅÍÖ²¯ ¯¯ ÓÐÁÀͲÇÀÖ²¯
Òå, ÷èì çàéìàþòüñÿ çâ³ð³, çàëèøàºòüñÿ ¿õ âëàñíîþ
ñïðàâîþ, äîêè öå íå òîðêíåòüñÿ ëþäèíè
Ìàðê Òâ åí
². Â. Çàãîðîäíþê
Óæãîðîäñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò,
âóë. Âîëîøèíà, 54, Óæãîðîä, 88000 Óêðà¿íà
E-mail: zoozag@ukr.net.
Îäåðæàíî 8 ëþòîãî 2002
Äèêàÿ òåðèîôàóíà Êèåâà è åãî îêðåñòíîñòåé è òåíäåíöèè åå óðáàíèçàöèè. Çàãîðîäíþê È. Â. — Óð-
áîôàóíà êèåâñêîãî ìåãàïîëèñà ïðåäñòàâëÿåò ñîáîé îáåäíåííûé âàðèàíò äèêîé òåðèîôàóíû Êè-
åâùèíû è âêëþ÷àåò â ñåáÿ ëèøü òðåòü âèäîâ, îáèòàþùèõ íà ýòîé òåððèòîðèè. Áîëüøóþ ÷àñòü
âèäîâîãî ñîñòàâà (âñåãî 23 âèäà) â óðáàíèñòè÷åñêèõ ñîîáùåñòâàõ ôîðìèðóþò ðóêîêðûëûå (8 âè-
äîâ) è ìûøåîáðàçíûå ãðûçóíû (7 âèäîâ).
Êëþ÷åâûå ñ ëîâ à: ìëåêîïèòàþùèå, óðáîôàóíà, ìåãàïîëèñ, Êèåâ, Óêðàèíà.
Wild Mammal Fauna of the Kyiv City and its Vicinities, and Trends in its Urbanization. Zagorod-
niuk I. V. — Review of species composition of wild mammals occurred in the territory of the Kyiv me-
gapolis. Urban fauna is the poor variant of the wild fauna of the Kyiv region, and it is consist just 1/3
of total list of species known from this territory. Main part of species composition in urban communities
(totally 23 species) are formed by bats (8 species) and muroid rodents (7 species).
Ke y wo r d s: mammals, urban fauna, megacity, Kyiv, Ukraine.
Âñòóï
Óðáîëàíäøàôò ñòຠîäíèì ³ç òèïîâèõ íàï³âïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â êîíòèíåíòó. Ëþäèíà, ñòâî-
ðþþ÷è çðó÷í³ äëÿ ñåáå óìîâè, äîêîð³ííî çì³íþº ñåðåäîâèùå ³ñíóâàííÿ äèêî¿ ôàóíè ³ öèì ñòèìóëþº
çì³íè ¿¿ ñêëàäó. Îñîáëèâî ³íòåíñèâíî öå â³äáóâàºòüñÿ íà òåðèòî𳿠ìåãàïîë³ñ³â (Êëàóñíèòöåð, 1990).
Íà ¿õ ì³ñö³ êîëèñü ³ñíóâàëà òèïîâà äëÿ ö³º¿ ì³ñöåâîñò³ ôàóíà, ÿêà ïîñòóïèëàñÿ ì³ñöåì íîâèì ôàóí³ñ-
òè÷íèì êîìïëåêñàì, ÷àñòî ñêëàäåíèì ³ç íåì³ñöåâèõ âèä³â òâàðèí.
Íàéá³ëüøèõ çì³í ó ïðîöåñ³ ðîçáóäîâè ì³ñò çàçíຠòåð³îôàóíà. Ëþäèíà òà äèê³ çâ³ð³ êîíêóðóþòü
çà ïðèðîäí³ ðåñóðñè, ó íèõ ñï³ëüí³ âèìîãè äî ÿêîñò³ ñåðåäîâèùà, âîíè âçàºìîä³þòü çà ñò³ëüêîìà âåê-
òîðàìè, ñê³ëüêè ëþäèíà íå â çìîç³ âèòðèìàòè, ùîá çàéìàòèñÿ âëàñíèì ðîçâèòêîì. Âñÿ ä³ÿëüí³ñòü
ì³ñòà ÿê ö³ë³ñíîãî «îðãàí³çìó» ñïðÿìîâàíà íà çàáåçïå÷åííÿ ³ñíóâàííÿ ì³ñüêî¿ ïîïóëÿö³¿ ëþäåé ïîçà
âïëèâîì ïðèðîäíèõ ÷èííèê³â, ìàêñèìàëüíî¿ àâòîíî쳿 ùîäî ¿õ 䳿. Ïîïðè âåëè÷í³ ïðîãðàìè çáåðå-
æåííÿ ïðèðîäè äèêà ôàóíà çíàõîäèòüñÿ ó ì³ñòàõ ïîçà çàêîíîì, ³ öå ïîñèëþº ³ñíóþ÷èé êîíôë³êò
ëþäèíè ç íåþ (Çàãîðîäíþê, 2000, 2001 à). Íàðàç³ í³õòî íå óÿâèòü ñîá³ ì³ñüêó ïîïóëÿö³þ âîâêà ÷è
ïðîöâ³òàþ÷ó òóò ïîïóëÿö³þ áîáðà. Ïðîòå öÿ ôàóíà ³ñíóº.
Äîñë³äæåííÿ òåð³îôàóíè Êèºâà
Ïåðøèì âàãîìèì çâåäåííÿì ñêëàäó òåð³îôàóíè Êèºâà òà éîãî îêîëèöü º ïðàöÿ Ì. Êåññëåðà
«Ññàâö³ … Êè¿âñüêîãî ó÷áîâîãî îêðóãó» (1851), à íàñòóïíèì êðîêîì ó ðîçâèòêó öèõ äîñë³äæåíü ñòàëà
êíèãà Å. Øàðëåìàíÿ «Ññàâö³ îêîëèöü ì³ñòà Êèºâà», âèäàíà 1915 ð., ï³ñëÿ ÷îãî — àæ äî ê³íöÿ ÕÕ ñò. —
íå áóëî ï³äãîòîâëåíî æîäíîãî çâåäåííÿ, õî÷à ó äåÿêèõ îãëÿäàõ íàâîäèëèñü ìàòåð³àëè ç Êè¿âùèíè,
çîêðåìà: ó âèïóñêàõ «Ôàóíè Óêðà¿íè» (Àáåëºíöåâ, Ïîïîâ, 1956; Àáåëºíöåâ, ϳäîïë³÷êî, 1956; Àáå-
ëºíöåâ, 1968), îãëÿäàõ ïðèëåãëèõ äî Êèºâà çàïîâ³äíèõ êóòî÷ê³â (Øàðëåìàíü, 1933; Ïîïîâ, 1941;
ijäóõ òà ³í., 1994) òà îãëÿäàõ òåð³îôàóíè Óêðà¿íè (Ñîêóð, 1961; Êîðíººâ, 1965).
Ïîïðè öå òåìà çàëèøàëàñÿ àêòóàëüíîþ. Ïîä³áí³ äîñë³äæåííÿ ïðîâåäåíî Ê. Òàòàðèíîâèì (1952,
1969) òà Í. Ïîëóøèíîþ (1991, 1996) ó Ëüâîâ³, ². Òóðÿíèíèì (1955) íà Çàêàðïàòò³, Ì. Ãàâðèëåíêî
(1970) â Ïîëòàâ³, Î. Ìèõàéëåíêî òà À. Óíòóðîþ (1993) â Ìîëäîâ³, ß. Ïåë³êàí òà ³í. (1980) ó Áðíî,
Ô. Øï³öåíáåðãåð ó ³äí³ (Spitzenberger, 1990), ª. Êàðàñüîâîþ òà ³í. (1990) ó Ìîñêâ³ òîùî. Çà îñòàí-
í³é ÷àñ â Óêðà¿í³ â³äáóëîñÿ äâ³ êîíôåðåíö³¿ ç ïèòàíü óðáîòåð³îëî㳿: ó Ëüâîâ³ (1991) òà Êèºâ³ (1996).
Îãëÿä äîñë³äæåíü äð³áíèõ ññàâö³â â óðáîöåíîçàõ îïóáë³êîâàíî Í. Êîáèíåöü (2002). Îñòàíí³ì ÷àñîì âèâ-
÷åííÿ óðáîòåð³îêîìïëåêñ³â ïîíîâèëîñü ó Êèºâ³. Ïîøòîâõîì äî öüîãî ñòàëè äîñë³äæåííÿ êàæàí³â (Ëèõîòîï
òà ³í., 1990; Çàãîðîäíþê, 1998; Godlevsky, 2000); â³äíîâëåíî äîñë³äæåííÿ ãðèçóí³â (Øåâ÷åíêî, 2003).
Vestnik zoologii, 37(6): 29–38, 2003
© ². Â. Çàãîðîäíþê, 2003
Ñêëàä òà ñõåìà îïèñó òåð³îôàóíè
 îñíîâó îãëÿäó ïîêëàäåíî ìàòåð³àë, ç³áðàíèé àâòîðîì 1983–2001 ðð. ó ð³çíèõ ðàéîíàõ Êèºâà
òà éîãî îêîëèöÿõ, ïîâ³äîìëåííÿ êîëåã, êîëåêö³¿ çîîëîã³÷íèõ ìóçå¿â ³ äàí³ ë³òåðàòóðè. Ïîä³ë ãðóï íà
ðîäè ³ ðÿäè ïðèéíÿòî çà îñòàíí³ì çâåäåííÿì ùîäî ñâ³òîâî¿ ôàóíè (McKenna, Bells, 1997). Ðîäîâèé ³
âèäîâèé ñêëàä â³äïîâ³äຠîñòàíí³ì çâåäåííÿì ùîäî ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ôàóíè (Ïàâëèíîâ òà ³í., 1995;
Ïàâëèíîâ, Ðîññîëèìî, 1998; Çàãîðîäíþê, 2001 â).  îñíîâó ñèñòåìàòè÷íîãî ñïèñêó ïîêëàäåíî îãëÿä
ôàóíè, ïðåäñòàâëåíèé â ðîáîò³ «Ññàâö³ Óêðà¿íè...» (Çàãîðîäíþê, 1999 à). Çàãàëîì â Óêðà¿í³ ïîøèðåí³
áëèçüêî 130 âèä³â 8 ðÿä³â ññàâö³â êîãîðòè Epitheria, ç Êè¿âùèíè â³äîì³ çíàõ³äêè 74 âèä³â 7 ðÿä³â,
ñåðåä ÿêèõ çà ê³ëüê³ñòþ òà ÷èñåëüí³ñòþ âèä³â äîì³íóþòü ãðèçóíè ³ êàæàíè.
Äàë³ ³íôîðìàö³ÿ íàâîäèòüñÿ çà ðÿäàìè. Äëÿ êîæíîãî âèäó âêàçàíî éîãî â³äíîñíó ÷èñåëüí³ñòü (4-
áàëüíà øêàëà) ³ îõîðîííèé ñòàòóñ çã³äíî ç äîäàòêàìè äî Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿ òà ×åðâîíîþ êíèãîþ
Óêðà¿íè (1994). Ó ïåðø³é ÷àñòèí³ ïðåäñòàâëåíî ñèñòåìàòè÷íèé îãëÿä ôàóíè, ó äðóã³é — ïðîàíàë³çî-
âàíî çàêîíîì³ðíîñò³ ôîðìóâàííÿ òà âèäîâîãî ñêëàäó óðáîòåð³îêîìïëåêñ³â. Ïðè ï³äãîòîâö³ ïåðøî¿
÷àñòèíè ðåêîíñòðóéîâàíî âèõ³äíèé ñêëàä òåð³îôàóíè, ùî ìàâ ì³ñöå äî ðîçâèòêó óðáîöåíîçó, âèõîäÿ-
÷è ç ³ñòîðè÷íèõ àðåàë³â ññàâö³â òà ñó÷àñíèõ ïîãëÿä³â íà ¿õ òàêñîíîì³þ. Òàê³ äàí³ íàâåäåíî ó ïåðøîìó
ñòîâï÷èêó êîæíî¿ òàáëèö³ (ãðàôà «init.»). Ñó÷àñí³ ðîçïîä³ë ³ â³äíîñíà ÷èñåëüí³ñòü âèä³â ïîäàí³ ó
íàñòóïíèõ êîëîíêàõ òàáëèö³: îêðåìî ó ìåæàõ Êè¿âñüêîãî ìåãàïîë³ñó çàãàëîì (ãðàôà «rec.») ³ ó âëàñíå
ì³ñüê³é çîí³ («urbo»). Äî òåðèòî𳿠ïåðøîãî, êð³ì ñàìîãî ì³ñòà, â³äíåñåíî äâ³ áëèçüê³ äî ïðèðîäíîãî
ñòàíó ñêëàäîâ³ ìåãàïîë³ñó: «çåëåíà» çîíà (âêëþ÷àþ÷è ïðèì³ñüê³ ïàðêîâ³ çîíè) ³ «áëàêèòíà» çîíà
(âêëþ÷àþ÷è çàïëàâí³ êîìïëåêñè Äí³ïðà). Äî îñòàííüîãî êîìïëåêñó îñåëèù («urbo») â³äíåñåíî òðè
òèïè ä³ëÿíîê: à) ðàéîíè ñó÷àñíî¿ çàáóäîâè ³ òåõíîëîã³÷í³ ä³ëÿíêè, á) ðàéîíè ñòàðî¿ çàáóäîâè,
ïîë³ñàäè, áóëüâàðè, â) ì³ñüê³ ïàðêè, öâèíòàð³, ³íø³ ä³ëÿíêè ç ðîñëèíí³ñòþ. Îõîðîíí³ êàòåãî𳿠âèä³â
ïîçíà÷åíî ó ñòîâï÷èêàõ «×ÊÓ» (×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè) òà «ÁÊ» (Áåðíñüêà êîíâåíö³ÿ).
Êîìàõî¿äí³ (Insectivora: Erinaceiformes et Soriciformes)
Ãðóïà øèðîêî ïðåäñòàâëåíà ó çåëåí³é çîí³ ì³ñòà, ³ ôàêòè÷íî âñ³ âèäè, â³äîì³
äëÿ Ïîë³ññÿ, çóñòð³÷àþòüñÿ â Êèºâ³. Ñïèñîê ôàóíè íàðàç³ óñòàëåíèé, ïðîòå âàðòî
çàçíà÷èòè, ùî ¿æàê³â, ÿêèõ îïèñàíî ùå Ì. Øàðëåìàíåì (1915) ÿê «Erinaceus ru-
manicus var. kievensis» ³ ÿêèõ äîâãèé ÷àñ â³äíîñèëè äî E. europaeus, òåïåð â³äíîñÿòü
äî âèäó Erinaceus concolor (Çàãîðîäíþê, Ìèøòà, 1995). Ïðîäîâæóþòü æèòè ëåãåí-
äè ïðî ñó÷àñíå ïîøèðåííÿ íà Êè¿âùèí³ õîõóë³ (Desmana moschata), ïðîòå àíàë³ç
íàÿâíèõ äàíèõ ñâ³ä÷èòü, ùî âîíà áóëà òóò ëèøå â ³ñòîðè÷í³ ÷àñè (Øàðëåìàíü,
1930). Ôàíòîìíèìè º ³ çãàäóâàí³ â ë³òåðàòóð³ äâà ð³äê³ñí³ äëÿ Ïîë³ññÿ âèäè ì³-
äèöü: Sorex caecutiens òà S. isodon (Àáåëºíöåâ, ϳäîïë³÷êî, 1956). Ðåâ³ç³ÿ öèõ
çíàõ³äîê (Çàãîðîäíþê, 1996 â) çàñâ³ä÷óº íåîá´ðóíòîâàí³ñòü òàêèõ ïîãëÿä³â.
Ñó÷àñíà ôàóíà Êè¿âùèíè âêëþ÷ຠâ ñåáå 8 âèä³â êîìàõî¿ä³â (îäèí âèä
çíèê), ç ÿêèõ õàðàêòåðíèìè äëÿ äîñë³äæåíèõ ä³ëÿíîê º ¿æàê, êð³ò, ì³äèöÿ çâè÷àé-
íà òà á³ëîçóáêà ìàëà (òàáë. 1). Ö³ âèäè íàéá³ëüø ÷àñòî ðåºñòðóþòüñÿ â ë³ñîïàð-
êîâèõ çîíàõ òà ó ïðèâàòíîìó ñåêòîð³. ¯æàê ³ á³ëîçóáêà äåìîíñòðóþòü âèðàçíó
ñõèëüí³ñòü äî ñèíàíòðîﳿ: ïåðøîãî ÷àñòî âèÿâëÿþòü íà «êîðìîâèõ» ðåéäàõ ó
öåíòð³ ì³ñòà, äðóãó — íåð³äêî (îñîáëèâî âîñåíè) ó ïðèëåãëèõ äî ë³ñîâèõ çîí çà-
áóäîâàõ (äî 2-ãî ïîâåðõó âêëþ÷íî).
Êàæàíè (Vespertilioniformes, seu Chiroptera)
Öå îäíà ç íàéáàãàòøèõ çà âèäîâèì ñêëàäîì ãðóï, ÿêà çíàõîäèòü ð³çíîìàí³òí³
ïðèòóëêè ó ñòâîðåíèõ ëþäèíîþ øòó÷íèõ ñïîðóäàõ: çàíåäáàí³ áóä³âë³, ñòàð³ ïàð-
êè, äðåíàæí³ ñèñòåìè (Godlevsky, 2000). Ó ö³é ãðóï³ íå áóëî âòðàò ôàóí³ñòè÷íîãî
ñêëàäó, ïðîòå ÷èñåëüí³ñòü äåÿêèõ âèä³â çíà÷íî ñêîðîòèëàñü. Çîêðåìà, ó äàâí³é ë³-
òåðàòóð³ ÷àñòî çãàäóâàíèì âèäîì º í³÷íèöÿ ñòàâêîâà (Êåññëåð, 1851; Øàðëåìàíü,
1915), â³äîìà çàðàç ëèøå çà ê³ëüêîìà çíàõ³äêàìè (Çàãîðîäíþê, Ãîäëåâñüêà, 2003).
Ñïèñîê ôàóíè çàçíàâ çì³í (òàáë. 2). Âèçíàíî ñóìí³âíèìè çãàäêè ï³äêîâèêà
Rhinolophus hipposideros (Zagorodniuk, 1999), í³÷íèöü Myotis mystacinus (Çàãîðîä-
íþê, 1999 à) òà M. myotis (Çàãîðîäíþê, Ãîäëåâñüêà, 2002), íåòîïèðà Pipistrellus pi-
pistrellus (Çàãîðîäíþê, Ãîäëåâñüêà, 2001), õî÷à (çíàõ³äêè îñòàííüîãî çàðàç ï³äò-
âåðäæåí³ äåòåêòîðíèìè îáë³êàìè (Çàãîðîäíþê, 2001 á).  îêîëèöÿõ Êèºâà âèÿâ-
ëåíî 3 íîâèõ âèäè: íåòîïèð³ Pipistrellus kuhlii (Godlevsky et al., 2000) òà P. pygmae-
us (Çàãîðîäíþê, Òèùåíêî-Òèøêîâåöü, 2001), ïåðãà÷ Eptesicus nilssonii (Ìèðî-
ïîëüñüêèé, 2001). ³äçíà÷åíà òåíäåíö³ÿ äî ôîðìóâàííÿ ïåðåë³òíèìè âèäàìè îñ³-
ëèõ ïîïóëÿö³é: îêð³ì óæå â³äîìèõ âóõàíÿ, ïåðãà÷à, í³÷íèöü ³ øèðîêîâóõà (Ëèõî-
30 ². Â. Çàãîðîäíþê
òîï òà ³í., 1990), òåïåð â³äîì³ çèìîâ³ çíàõ³äêè âå÷³ðíèö³ Nyctalus noctula, ëèëèêà
Vespertilio murinus (Çàãîðîäíþê, Òèùåíêî, 1999), íåòîïèðà Pipistrellus kuhlii (Çàãî-
ðîäíþê, Íåãîäà, 2001).
Õèæ³ (Caniformes, seu Fissipedia)
Êîëèñü îäíà ç íàéáàãàò³øèõ çà âèäîâèì ñêëàäîì ãðóï, ùî îñòàíí³ì ÷àñîì
çíà÷íî ñêîðîòèëà ÿê ñâîþ ÷èñåëüí³ñòü, òàê ³ âèäîâèé ñêëàä â Óêðà¿í³ çàãàëîì òà
íà Êè¿âùèí³ çîêðåìà (Çàãîðîäíþê, 2001 à). ϳøëè ç ðåã³îíó ïåðåñë³äóâàí³ ëþäü-
ìè ðîñîìàõà, ðèñü ³ âåäì³äü, îñòàíí³ çíàõ³äêè ÿêèõ íà Êè¿âùèí³ â³äì³÷åí³ ùå ó
ñåðåäèí³–ê³íö³ ÕIX ñò. (íà Ïîë³ññ³ âåäì³äü çáåð³ãàâñÿ äî ñåðåäèíè ÕÕ ñò.: Æèëà,
1997). Ó ïðèì³ñüê³é çîí³ ïðàêòè÷íî âèíèùåíèé âîâê, õî÷à ïîòåíö³àë ïîë³ñüêî¿
ïîïóëÿö³¿ öüîãî õèæàêà çàëèøàºòüñÿ ïîòóæíèì (Æèëà, 1999 à, á).
Òèïîâèìè ìåøêàíöÿìè óðáîëàíäøàôòó º ëèñèöÿ, òõ³ð-ëàñêà, òõ³ð ë³ñîâèé ³
êóíèöÿ êàì’ÿíà (òàáë. 3). Îñòàíí³ äâà âèäè äåìîíñòðóþòü âèðàçíó òåíäåíö³þ äî
óðáàí³çàö³¿, îñåëÿþ÷èñÿ â ïðèâàòíîìó ñåêòîð³, äîâãîáóäàõ òà íà ãîðèùàõ áóäèíê³â ïî-
áëèçó ïàðêîâèõ çîí. Çàãàëîì öÿ ãðóïà ññàâö³â º íàéìåíø ïðèñòîñîâàíîþ äî ì³ñüêèõ
óìîâ, ³ ãîâîðèòè âïåâíåíî ïðî ³ñíóâàííÿ ì³ñüêèõ ïîïóëÿö³é öèõ âèä³â ïîêè ðàíî.
Êð³ì òîãî, ùî õèæàê³â ââàæàþòü íåáàæàíèì åëåìåíòîì óðáîöåíîç³â, öÿ ãðóïà çíàõî-
äèòüñÿ ó æîðñòêèõ êîíêóðåíòíèõ ñòîñóíêàõ ³ç àäâåíòèâíèìè âèäàìè, çîêðåìà ç áàãà-
òîòèñÿ÷íîþ ïîïóëÿö³ºþ áåçïðèòóëüíèõ ñîáàê (Canis familiaris) ³ êîò³â (Felis catus).
31Äèêà òåð³îôàóíà Êèºâà ...
Òàáëèö ÿ 1. Êîìàõî¿äí³ (Erinaceiformes et Soriciformes) Êè¿âùèíè
Ta b l e 1. Insectivores (Erinaceiformes et Soriciformes) of Kyiv region
Ò à á ëèö ÿ 2. Êàæàíè (Vespertilioniformes) Êè¿âùèíè
Ta b l e 2. Bats of the Kyiv region
Erinaceus concolor — ¿æàê á³ëî÷åðåâèé ++ ++ + – –
Talpa europaea — êð³ò ºâðîïåéñüêèé +++ ++ + – –
Desmana moschata — õîõóëÿ ðóñüêà + – – 1 b2
Neomys fodiens — ðÿñîí³æêà âåëèêà + + – – b3
Neomys anomalus — ðÿñîí³æêà ìàëà + + – 3 b3
Sorex minutus — ì³äèöÿ ìàëà + + – – b3
Sorex araneus — ì³äèöÿ çâè÷àéíà +++ +++ + – b3
Crocidura leucodon — á³ëîçóáêà á³ëî÷åðåâà + +? – – b3
Crocidura suaveolens — á³ëîçóáêà ìàëà ++ ++ + – b3
Myotis nattereri — í³÷íèöÿ â³é÷àñòà + ? – 3 b2
Myotis brandtii — í³÷íèöÿ ï³âí³÷íà + ? – – b2
Leuconoe daubentonii — í³÷íèöÿ âîäÿíà +++ +++ + – b2
Leuconoe dasycneme — í³÷íèöÿ ñòàâêîâà ++ + ? 3 b2
Plecotus auritus — âóõàíü çâè÷àéíèé ++ + + – b2
Barbastella barbastellus — øèðîêîâóõ + + – 3 b2
Nyctalus leisleri — âå÷³ðíèöÿ ìàëà + + ? 3 b2
Nyctalus noctula — âå÷³ðíèöÿ ðóäà +++ +++ ++ – b2
Nyctalus lasiopterus — âå÷³ðíèöÿ âåëèêà + + – 3 b2
Pipistrellus pipistrellus — íåòîïèð êàðëèê ++ ++ + – b3
Pipistrellus pygmaeus — íåòîïèð ï³ãìåé + + – – b3
Pipistrellus nathusii — íåòîïèð ë³ñîâèé +++ ++ + – b2
Pipistrellus kuhlii — íåòîïèð á³ëîñìóãèé – ++ ++ 3 b2
Vespertilio murinus — ëèëèê äâîêîë³ðíèé ++ ++ ++ – b2
Eptesicus serotinus — ïåðãà÷ ï³çí³é ++ +++ +++ – b2
Eptesicus nilssonii — ïåðãà÷ ï³âí³÷íèé + + – – b2
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Ãðèçóíè (Glires: Leporiformes et Muriformes)
Íàäðÿä Glires — íàéáàãàòøà çà ðîäîâèì ³ âèäîâèì ñêëàäîì ãðóïà ññàâö³â. Òóò
ãðèçóíè ðîçãëÿäàþòüñÿ äâîìà ñïèñêàìè: çàéöåïîä³áí³ òà íåìèøîïîä³áí³ ãðèçóíè
(âñ³, êð³ì Muroidea) ïðîòèñòàâëÿþòüñÿ íàäðîäèí³ ìèøîïîä³áíèõ (Muroidea).
Ç àéöåïîä ³ áí ³ (Leporiformes) ³ í åìèøîïîä ³ áí ³ ã ðè ç óíè (Rodentia
Non-Muroidea). Çàãàëîì íåìèøîïîä³áí³ íå õàðàêòåðí³ äëÿ óðáîëàíäøàôòó, ïðîòå
äâ³ ãðóïè ç äåíäðîô³ëüíèì ïîáóòîì — âèâ³ðêè (Sciurinae) ³ âîâ÷êè (Myoxidae) —
º òèïîâèìè äëÿ ì³ñüêèõ ïàðê³â, ïðèâàòíîãî ñåêòîðà ³ çåëåíèõ çîí. Ñõèëüí³ñòü äî
óðáàí³çàö³¿ äåìîíñòðóþòü ò³ëüêè äâà âèäè: Sciurus vulgaris òà Myoxus glis, ïðîòå
¿õíº ïîøèðåííÿ â ì³ñòàõ ïîâ’ÿçàíî ëèøå ç ë³ñîïàðêàìè. ³äíîñíî çâè÷àéíèì äëÿ
îêîëèöü Êèºâà, îêð³ì öèõ âèä³â, º çàºöü ñ³ðèé, à òàêîæ áîáåð, ÿêèé îñòàíí³ìè
ðîêàìè çá³ëüøèâ ÷èñåëüí³ñòü ó «áëàêèòí³é» çîí³.
Âòðà÷åíèìè ó ôàóí³ ðåã³îíó º 5 âèä³â (òàáë. 4): ëåòÿãà, ùî çíèêëà ùå â ë³òî-
ïèñí³ ÷àñè (Ñîêóð, 1961), âîâ÷îê ñàäîâèé, â³äîìèé çà îäí³ºþ äàâíüîþ çíàõ³äêîþ
ç Âèøãîðîäñüêîãî ð-íó (Zagorodniuk, 1998), êîëèñü ÷èñåëüí³ íà ï³âäí³ Êè¿âùèíè
õîâðàõè (Çàãîðîäíþê, Ôåäîð÷åíêî 1995), à òàêîæ çåìëÿíèé çàºöü, â³äîìèé çà
äàâí³ìè çíàõ³äêàìè ó Äàðíèö³ (Øàðëåìàíü, 1915). Ö³ âèäè çíàõîäèëèñÿ òóò íà
ìåæàõ ñâîãî ïîøèðåííÿ: ïåðø³ äâà — íà ï³âäåíí³é, òðè ³íø³ — íà ï³âí³÷í³é.
Ìèøîïîä ³ áí ³ ã ðè ç óíè (Rodentia, Muroidea). Íàäðîäèíà ìèøîïîä³áíèõ
îá’ºäíóº á³ëüø³ñòü âèä³â ãðèçóí³â íàøî¿ ôàóíè (Çàãîðîäíþê, 1999), ¿¿ ïðåäñòàâ-
ëåí³ñòü â óðáîôàóí³ñòè÷íèõ óãðóïîâàííÿõ º âèñîêîþ (òàáë. 5). Âèíÿòîê ñêëàäà-
þòü ëèøå ñòåïîâ³ âèäè, çîêðåìà ñë³ïàêè (Spalacidae), ùî º ð³äê³ñíèìè íà âñüîìó
àðåàë³ ³ â îêîëèöÿõ Êèºâà â³äîì³ ëèøå çà äàâí³ìè çíàõ³äêàìè â Ïóù³ Âîäèö³
(Spalax zemni: Âîðîíöîâ òà ³í., 1977). Ïðèñòîñîâàíèìè äî ì³ñüêèõ óìîâ âèÿâè-
ëèñü äåÿê³ âèäè ìèøà÷èõ (Muridae) òà íîðèöåâèõ (Arvicolidae) (Êîðíººâ, 1941).
Ïåðø³ äîì³íóþòü ó ðàéîíàõ çàáóäîâè òà ì³ñüêèõ ïàðê³â, äðóã³ (ðàçîì ³ç ïåðøè-
ìè) — ó ïàðêîâèõ çîíàõ ³ çàïëàâ³ Äí³ïðà.
Äëÿ çàáóäîâè õàðàêòåðíèìè º ìèøà Mus musculus ³ ïàöþê Rattus norvegicus,
ÿêèé çàì³íèâ òóò R. rattus (Ãèðåíêî, 1950; Çàãîðîäíþê, 1996 á). Îáèäâà âèäè º
êîìåíñàëàìè, ïðîòå íà ë³òí³é ÷àñ âîíè ôîðìóþòü äèê³ ïîïóëÿö³¿ (åêçàíòðîïí³
ïîïóëÿö³¿ õàòíüî¿ ìèø³ ðàí³øå îïèñóâàëè ÿê «Mus hortulanus» (Çàãîðîäíþê
1996 à)). Äëÿ ïàðêîâèõ çîí õàðàêòåðí³ ìèø³: Apodemus agrarius, Sylvaemus tauricus,
íîðèö³: Myodes glareolus, Microtus levis òà Terricola subterraneus (Çàãîðîäíþê, 1992).
Ó çàïëàâ³ Äí³ïðà â³äîì³ ïîñåëåííÿ íîðèöü Arvicola amphibius, Microtus oeconomus
òà Ondatra zibethicus, à òàêîæ ìèø³ Sylvaemus sylvaticus (Çàãîðîäíþê, 1993).
32 ². Â. Çàãîðîäíþê
Òàáëèö ÿ 3. Õèæ³ ññàâö³ (Caniformes) Êè¿âùèíè
Ta b l e 3. Carnivores of the Kyiv region
Lynx lynx — ðèñü çâè÷àéíà + – – 2 b3
Canis lupus — ñîáàêà-âîâê + (+) – – b2
Vulpes vulpes — ëèñ çâè÷àéíèé ++ + – – –
Nyctereutes procyonoides — ºíîòîâèäêà – + – – –
Ursus arctos — âåäì³äü áóðèé + – – – b2
Martes foina — êóíèöÿ êàì'ÿíà +? ++ + – b3
Martes martes — êóíèöÿ ë³ñîâà ++ + – – b3
Gulo gulo — ðîñîìàõà çâè÷àéíà + – – – b2
Mustela nivalis — òõ³ð-ëàñêà ++ ++ ? – b3
Mustela erminea — òõ³ð-ãîðíîñòàé ++ + – 4 b3
Mustela lutreola — òõ³ð-íîðêà + – – 2 b2
Mustela vison — òõ³ð àìåðèêàíñüêèé – + – – –
Mustela putorius — òõ³ð ë³ñîâèé ++ ++ + – b3
Meles meles — áîðñóê çâè÷àéíèé ++ + – 2 b3
Lutra lutra — âèäðà ð³÷êîâà + + – 2 b2
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Óíãóëÿòè (Ungulata: Equiformes et Cerviformes)
Íàéìåíø ïðèñòîñîâàíà äî óðáîëàíäøàôòó ãðóïà ññàâö³â, ùî âèçíà÷àºòüñÿ
íåîáõ³äíèìè äëÿ íèõ âåëèêèìè ïðîñòîðîâèìè ìàñøòàáàìè ïîïóëÿö³éíèõ ãðóï òà
ïîñò³éíèì ³íòåðåñîì ëþäèíè äî íèõ ÿê îá’ºêò³â ïîëþâàííÿ ³ ïðîìèñëó (Çàãîðîä-
íþê, 1999 â). Âíàñë³äîê ïåðåïðîìèñëó â ³ñòîðè÷í³ ÷àñè (Êèðèêîâ, 1966; Øàðëå-
ìàíü, 1997) ³ ïðîãðàì ïîêðàùåííÿ ìèñëèâñüêî¿ ôàóíè (Ñîêóð, 1961) öÿ ãðóïà çà-
çíàëà çíà÷íèõ çì³í. Äâà âèäè — òàðïàí ³ òóð — âòðà÷åíî âíàñë³äîê ïåðåïðîìèñëó
³ êîíêóðåíö³¿ ç³ ñâ³éñüêèìè «äâ³éíèêàìè» (ê³íü, êîðîâà). Ó ïåðø³é ïîëîâèí³
ÕÕ ñò. âñ³ âèäè ö³º¿ ãðóïè çíèêëè ç Êè¿âùèíè, ³ ëèøå çàâäÿêè ïîäàëüøèì á³î-
òåõí³÷íèì çàõîäàì (³íòðîäóêö³ÿ, ï³äãîä³âëÿ, çàáîðîíà ïîëþâàííÿ) ïîïóëÿö³¿ äå-
ÿêèõ ç íèõ âäàëîñÿ â³äíîâèòè: ç 70-õ ðð. ÕÕ ñò. ñòàëè ÷àñòèìè ðåºñòðàö³¿ êàáàíà,
ñàðíè, à â äåÿêèõ ì³ñöÿõ — îëåíÿ ³ ëîñÿ, ïðîòå ì³ñòà ö³ âèäè óíèêàþòü.
33Äèêà òåð³îôàóíà Êèºâà ...
Òàáëèö ÿ 4. Çàéöåïîä³áí³ (Leporiformes) òà íåìèøîïîä³áí³ ãðèçóíè (Non-Muroidea) Êè¿âùèíè
Ta b l e 4. Lagomorphs and non-muroid rodents of the Kyiv region
Ò à á ëèö ÿ 5. Ìèøîïîä³áí³ ãðèçóíè (Muroidea) Êè¿âùèíè
Ta b l e 5. Muroid rodents of the Kyiv region
Lepus europaeus — çàºöü ñ³ðèé +++ ++ – – b3
Myocastor coypus — íóòð³ÿ áîëîòÿíà – + (+) – –
Castor fiber — áîáåð ºâðîïåéñüêèé ++ + – – b3
Pteromys volans — ëåòÿãà çâè÷àéíà + – – – b2
Sciurus vulgaris — âèâ³ðêà çâè÷àéíà +++ ++ + – b3
Spermophilus suslicus — õîâðàõ êðàï÷àñòèé ++ – – – b2
Spermophilus odessanus — õîâðàõ ïîä³ëüñüêèé ++ – – – –
Myoxus glis — âîâ÷îê ñ³ðèé ++ + + – b3
Dryomys nitedula — âîâ÷îê ë³ñîâèé ++ + – – b3
Eliomys quercinus — âîâ÷îê ñàäîâèé + – – 4 b3
Muscardinus avellanarius — âîâ÷îê ë³ñêóëüêà + + – – b3
Sicista betulina — ìèø³âêà ë³ñîâà + + – – b2
Allactaga major — òóøêàí âåëèêèé + – – 2 –
Spalax zemni — ñë³ïàê ïîä³ëüñüêèé + – – 3 –
Spalax microphthalmus — ñë³ïàê çâè÷àéíèé +? – – – –
Mus musculus — ìèøà çâè÷àéíà + ++ +++ – –
Rattus norvegicus — ïàöþê ñ³ðèé – ++ ++ – –
Rattus rattus — ïàöþê ÷îðíèé ++ – – – –
Apodemus agrarius — ìèøà ïîëüîâà ++ ++ + – –
Micromys minutus — ìèøêà ëóãîâà + + – – –
Sylvaemus uralensis — ìèøàê óðàëüñüêèé + + – – –
Sylvaemus sylvaticus — ìèøàê ë³ñîâèé + + + – –
Sylvaemus tauricus — ìèøàê æîâòîãðóäèé + + – – –
Cricetus cricetus — õîì'ÿê çâè÷àéíèé + + – – b2
Cricetulus migratorius — õîì'ÿ÷îê ñ³ðèé + – – – –
Ondatra zibethicus — îíäàòðà çâè÷àéíà – + – – –
Myodes glareolus — íîðèöÿ ðóäà +++ ++ + – –
Arvicola amphibius — íîðèöÿ âîäÿíà +++ + – – –
Microtus arvalis — íîðèöÿ ïîëüîâà ++ + + – –
Microtus levis — íîðèöÿ ëóãîâà ++ + + – –
Microtus agrestis — íîðèöÿ òåìíà + – – – –
Microtus oeconomus — íîðèöÿ ñèá³ðñüêà + + – – b3
Terricola subterraneus — íîðèöÿ ï³äçåìíà ++ + – – –
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Ó äåÿêèõ ïðèëåãëèõ äî ì³ñòà ë³ñíèöòâàõ (çîêðåìà, ïðèäåñíÿíñüê³ ë³ñè) ³í-
òðîäóêîâàíî ìóôëîíà (Ovis musimon), îëåí³â (Cervus nippon òà C. dama). Îñòàíí³é
âèä, õàðàêòåðíèé äëÿ çåëåíèõ çîí ì³ñò Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ, ó íàñ â ñêëàä³ äèêî¿
ôàóíè â³äñóòí³é. Íàéïîòóæí³ø³ ïîïóëÿö³¿ óíãóëÿò íàñåëÿþòü ï³âí³÷í³ îêîëèö³
Êèºâà, ³ ó ïðèì³ñüê³é çîí³ ëèøå ³íêîëè ðåºñòðóþòü êàáàíà (Sus scrofa) ³ ñàðíó
(Capreolus capreolus) (òàáë. 6). Çà ñó÷àñíèõ òåíäåíö³é ðîçâèòêó ì³ñòà öÿ ãðóïà
ññàâö³â íå ìຠïåðñïåêòèâ íà ³ñíóâàííÿ â ìåãàïîë³ñ³.
Îö³íêè áàãàòñòâà òà ïîð³âíÿííÿ ðÿä³â
Ðåçóëüòàòè ïîð³âíÿííÿ ðÿä³â çà ïîêàçíèêàìè âèäîâîãî áàãàòñòâà òà òåìïàìè
çì³íè âèäîâîãî ñêëàäó çâåäåíî ó òàáëèö³ 7. Çàãàëîì ó ðåêîíñòðóéîâàíîìó ñïèñêó
ôàóíè Êè¿âùèíè — 74 âèäè, ç íèõ 61 (82%) ïðèñóòí³ ó ñó÷àñí³é ôàóí³ ì³ñòà òà
éîãî îêîëèöü, ïðè÷îìó ëèøå 23 âèäè (31%), òîáòî ìåíøå òðåòèíè, º ìåøêàíöÿ-
ìè âëàñíå óðáîöåíîç³â: ðàéîí³â çàáóäîâè, ïðîìèñëîâèõ ä³ëüíèöü, ì³ñüêèõ ïàðê³â.
Ïðè öüîìó ðîçáóäîâà ì³ñòà ïðÿìî àáî îïîñåðåäêîâàíî ïðèçâåëà äî âòðàòè
20 âèä³â ç³ ñêëàäó ì³ñöåâî¿ ôàóíè (òàáë. 7: êîëîíêà «fos.»), ùî ñòàíîâèòü 27%
ïîâíîãî ðåêîíñòðóéîâàíîãî ¿¿ ñïèñêó (74 âèäè). Íà ¿õíº ì³ñöå ïðèéøëî 7 íîâèõ
(àäâåíòèâíèõ) âèä³â, ùî ñêëàäàþòü 11% ñó÷àñíîãî ïîâíîãî ñïèñêó òåð³îôàóíè
Êè¿âùèíè. Ïðèáëèçíî ñò³ëüêè æ, ÿê ³ âòðà÷åíî, âèä³â íàâåäåíî ó «×åðâîí³é
êíèç³ Óêðà¿íè» (n = 17), àëå ëèøå îäèí ³ç íèõ (íåòîïèð Pipistrellus kuhlii) çó-
ñòð³÷àºòüñÿ ó ñêëàä³ ì³ñüêî¿ ôàóíè, ïðèòîìó, íà ïðîòèâàãó ³íøèì «÷åðâîíî-
êíèæíèì» âèäàì, äåìîíñòðóº î÷åâèäíó ñõèëüí³ñòü äî ñèíàíòðîﳿ (Çàãîðîäíþê,
Íåãîäà, 2001).
Ðåéòèíã ðÿä³â çà âèäîâèì áàãàòñòâîì âèãëÿäຠòàê (òàáë. 7). Ïåðøå ì³ñöå çà
÷èñëîì çàðåºñòðîâàíèõ ó ì³ñò³ âèä³â ïîä³ëÿþòü êàæàíè òà ìèøîïîä³áí³ (â³äïî-
â³äíî 8 òà 7 âèä³â). Äàë³ éäóòü êîìàõî¿äí³ (4 âèäè), õèæ³ (2 âèäè) ³ íåìèøîïî-
ä³áí³ ãðèçóíè (2 âèäè). Íå ïðåäñòàâëåí³ ó ì³ñüêèõ ôàóí³ñòè÷íèõ êîìïëåêñàõ òðè
34 ². Â. Çàãîðîäíþê
Òàáëèö ÿ 6. Êîíåïîä³áí³ (Equiformes) òà ðàòè÷í³ (Cerviformes) Êè¿âùèíè
Ta b l e 6. Perissodactyls and Artiodactyls of the Kyiv region
Ò à á ëèö ÿ 7. ²ñòîðè÷í³ çì³íè âèäîâîãî áàãàòñòâà òåð³îôàóíè Êè¿âùèíè
Ta b l e 7. Historical changes of species richness of the Kyiv region
Equus gmelini — òàðïàí + – – – –
Sus scrofa — êàáàí çâè÷àéíèé +++ + – – b3
Capreolus capreolus — ñàðíà çâè÷àéíà +++ ++ – – b3
Alces alces — ëîñü ºâðîïåéñüêèé + (+) – – b3
Cervus elaphus — îëåíü øëÿõåòíèé ++ (+) – – b3
Cervus nippon — îëåíü ïëÿìèñòèé – (+) – – (b3)
Bos primigenius — áèê ïåðâ³ñíèé ++ – – – –
Bison bonasus — á³çîí ºâðîïåéñüêèé + – – 5 b3
¯æàêîïîä³áí³ (Erinaceiformes) 3 2 2 1 0 1
Çåìëåðèéêè (Soriciformes) 6 6 2 0 0 1
Êàæàíè (Vespertilioniformes) 15 14 8 2 1 6
Õèæàêè (Caniformes) 13 11 2 4 2 5
Çàéöåïîä³áí³ (Leporiformes) 1 1 0 0 0 0
Ãðèçóíè íåìèøîïîä³áí³ (Non-Muroidea) 11 7 2 5 1 2
Ãðèçóíè ìèøîïîä³áí³ (Rodentia Muroidea) 18 15 7 5 2 1
Êîíåïîä³áí³ (Equiformes) 1 0 0 1 0 0
Ðàòè÷í³ (Cerviformes) 6 5 0 2 1 1
Ðàçîì 74 61 23 20 7 17
Âèä init. rec. urbo ×ÊÓ ÁÊ
Ðÿä init. rec. urbo fos. adv. ×ÊÓ
ðÿäè: çàéöåïîä³áí³, êîíåïîä³áí³ òà ðàòè÷í³. Îñòàííÿ ãðóïà ðÿä³â, êîëèñü ð³çíî-
ìàí³òíà òà ÷èñåëüíà, ÿê ³ õèæ³ òà íåìèøîïîä³áí³ ãðèçóíè, ÷åðåç âèñîêå åêîíî-
ì³÷íå çíà÷åííÿ òà î÷åâèäíó êîíêóðåíö³þ ç ëþäèíîþ ³ ñâ³éñüêèìè òâàðèíàìè íà
òåðèòî𳿠ì³ñò çíèêëà.
Íàéìåíøèõ çì³í çàçíàëè ëèøå äâ³ ãðóïè — êîìàõî¿äí³ (íàäðÿä Insectivora)
òà êàæàíè (íàäðÿä Chiroptera), ÿêèõ ìîæíà ââàæàòè ôîðìàëüíî íàéêðàùå ïðè-
ñòîñîâàíèìè äî óðáîëàíäøàôòó. Ïðîòå öå áëàãîïîëó÷÷ÿ ñòîñóºòüñÿ ëèøå ñïèñêó
âèäó (ðèñ. 1), à íå ñòàíó ¿õí³õ ïîïóëÿö³é â óðáîöåíîçàõ.
ßêùî îö³íþâàòè ñòóï³íü çì³ííîñò³ ì³ñöåâî¿ ôàóíè (ó çíà÷åíí³ «ñïèñîê», à
íå «íàñåëåííÿ») çà ³íäåêñîì I = (adv. + fos.)/(rec.–fos.), òîáòî çà ñï³ââ³äíîøåí-
íÿì ÷èñëà âèä³â, çà ÿêèìè ñïèñîê çì³íèâñÿ (àäâåíòèâí³ + âèìåðë³ àáîðèãåíè),
äî ÷èñëà ñó÷àñíèõ âèä³â-àáîðèãåí³â (âèõ³äíèé ñïèñîê — âèìåðë³), òî ðåéòèíã
ãðóï âèãëÿäຠòàê: êîìàõî¿äí³ — 0,13; êàæàíè — 0,23; ìèøîïîä³áí³ — 0,54; õè-
æàêè — 0,78; íåìèøîïîä³áí³ — 0,86; óíãóëÿòè — 1,00. Öå äîçâîëÿº îö³íèòè ê³ëü-
ê³ñíî ìàñøòàáè çì³í ôàóíè, ÿê³ ó âèïàäêó äâîõ êðàéí³õ ãðóï — óíãóëÿòè ïðîòè
êîìàõî¿äíèõ — ñÿãàþòü 6 êðàò (0,78/0,13) 1.
Ñòðóêòóðà ñó÷àñíîãî óðáîóãðóïîâàííÿ
Ãîëîâí³ çì³íè, âèêëèêàí³ ëþäñüêîþ ä³ÿëüí³ñòþ, ó ì³ñöåâ³é ôàóí³ ìîæíà âèç-
íà÷èòè ÿê òð³àäó: 1) òîòàëüíå â³äòîðãíåííÿ ïðîñòîðîâîãî òà òðîô³÷íîãî ðåñóðñó
â³ä äèêî¿ ôàóíè; 2) ôðàãìåíòàö³ÿ ïðîñòîðó òà êàðäèíàëüíà çì³íà êîìïëåêñó
êîð³ííèõ á³îòîï³â ³ ëàíäøàôòó; 3) çì³íè ñêëàäó ôàóíè, âêëþ÷àþ÷è ñïðÿìîâàíå
âèíèùåííÿ îäíèõ âèä³â òà ³íòðîäóêö³þ ³íøèõ, ó ò. ÷. ìèñëèâñüêèõ ³ ñâ³éñüêèõ
òâàðèí. Ö³ çì³íè, ó ñâîþ ÷åðãó, ñòèìóëþâàëè ðîçâèòîê òðüîõ ³íøèõ ïðîöåñ³â:
1) ñòâîðåííÿ óìîâ äëÿ ïðîíèêíåííÿ íîâèõ âèä³â òâàðèí ç íåðîäèííèõ ôàóí;
2) ôîðìóâàííÿ êîìïëåêñó âèä³â-êîìåíñàë³â ³ç ÷èñëà ì³ñöåâèõ ³ àäâåíòèâíèõ
âèä³â;
3) çì³íè ÿêîñò³ ñåðåäîâèùà, ÿêå âñå á³ëüøå â³ääàëÿºòüñÿ â³ä âèìîã ì³ñöåâî¿
ôàóíè, òà ôîðìóâàííÿ íîâèõ äèíàì³÷íèõ òèï³â óãðóïîâàíü.
Ñïåêòð ñó÷àñíîãî óðáîóãðóïîâàííÿ ññàâö³â Êèºâà ñòðîêàòèé ³ ÿâëÿº ñîáîþ
êîíãëîìåðàò âèä³â, ùî º äóæå ð³çíèìè ÿê çà ïîõîäæåííÿì (øëÿõàìè ïðîíèêíåí-
íÿ ó ì³ñöåâó ôàóíó ³ â óðáîêîìïëåêñè çîêðåìà), òàê ³ çà õàðàêòåðîì ¿õíüîãî ïåðå-
áóâàííÿ â ì³ñüêîìó ñåðåäîâèù³ (íàÿâí³ñòü ñò³éêèõ ïîïóëÿö³é).
Çà õàðàêòåðîì ïåðåáóâàííÿ ó ñêëàä³ òåð³îôàóíè Êèºâà òà éîãî îêîëèöü ìî-
æíà ðîçð³çíÿòè òðè ãðóïè âèä³â (â³ä óðáîêñåí³â äî òèïîâèõ ñèíàíòðîï³â): 1) óð-
áîêñåíè, ùî âèêîðèñòîâóþòü çàëèøêè ïðèðîäíèõ öåíîç³â (çîêðåìà, êîìàõî¿äí³);
2) ñèíàíòðîïè, ùî àêòèâíî âèêîðèñòîâóþòü ñòâîðåíèé ëþäèíîþ ëàíäøàôòíèé
ðåñóðñ ³ ì³êðîêë³ìàòè÷í³ óìîâè (çîêðåìà, êàæàíè); 3) êîìåíñàëè, ùî âèêîðèñ-
35Äèêà òåð³îôàóíà Êèºâà ...
Ðèñ. 1. Ñòðóêòóðà ñó÷àñíî¿ òåð³îôàóíè Êè¿â-
ùèíè çà ñï³ââ³äíîøåííÿì òðüîõ îñíîâíèõ
ãðóï âèä³â: àáîðèãåííèõ, ùî âèìåðëè â ³ñòî-
ðè÷í³ ÷àñè (fos.), àáîðèãåííèõ, ùî çáåðåãëè-
ñÿ äî íàøîãî ÷àñó (bas.), òà àäâåíòèâíèõ, ùî
óâ³éøëè ó ñêëàä ïðèðîäíèõ óãðóïîâàíü (adv.).
Fig. 1. Pattern of the extant mammal fauna of
the Kyiv region on the basis of the relation of 3
species groups: fos. — aborigine species survived
in historical period, bas. — aborigine species
saved up to this time, adv. — new introduced
species integrated in the wild mammal commu-
nities.
1 Öåé ³íäåêñ ìîæíà ïðîïîíóâàòè ³ äëÿ îö³íêè ìàñøòàá³â çì³íè çïèñêó âèä³â ó ð³çí³ ïåð³îäè
³ñíóâàííÿ ì³ñòà àáî ³íøîãî ñåðåäîâèùà ³ñíóâàííÿ ôàóíè. Äëÿ îö³íêè ñòóïåíþ çáåðåæåííîñò³ ôàóíè
ìîæíà ðåêîìåíäóâàòè çâîðîòíó âåëè÷èíó àáî ñï³ââ³äíîøåííÿ ÷èñëà ñó÷àñíèõ àáîðèãåí³â äî ïîâíîãî
ñïèñêó: (rec.-adv.)/(init.+adv.) àáî (rec.-adv.)/(rec.+fos.).
Ungulata
Carnivora
Muroidea
Glires part
Chiroptera
Insectivora
òîâóþòü íàñàìïåðåä òðîô³÷íèé ðåñóðñ ì³ñòà ³ ò³ñíî ïîâ’ÿçàí³ ç ëþäñüêèì ïîáó-
òîì (çîêðåìà, ìèø³). Ñòàá³ëüí³ ïîïóëÿö³¿ ôîðìóþòü ëèøå âèäè äðóãî¿ ãðóïè.
Âèäè ïåðøî¿ ãðóïè çíàõîäÿòüñÿ ó ñòàí³ ïîñòóïîâîãî (áàãàòîð³÷íîãî) çãàñàííÿ ¿õ-
í³õ ïîïóëÿö³é, à âèäè òðåòüî¿ ãðóïè (êîìåíñàëè) çäàòí³ æèòè â ì³ñò³ ïåðåâàæíî
ëèøå çà ðàõóíîê ëþäèíè ³ â ïîêèíóò³é ëþäèíîþ ì³ñöåâîñò³ øâèäêî çíèêàþòü.
Çà ïîõîäæåííÿì ó ôàóí³ Êè¿âñüêîãî ìåãàïîë³ñó ìîæíà ðîçð³çíÿòè äâ³ ãðóïè
âèä³â: âèäè-àáîðèãåíè ³ àäâåíòèâí³ âèäè. Äî àáîðèãåí³â íàëåæàòü, çîêðåìà, êð³ò,
¿æàê, âå÷³ðíèöÿ ðóäà, êóíèöÿ êàì’ÿíà, âèâ³ðêà, ìèøà ïîëüîâà, íîðèöÿ ðóäà òà ³í-
ø³ ïðåäñòàâíèêè ì³ñöåâî¿ ôàóíè, ÿêà ³ñíóâàëà òóò ùå äî ðîçáóäîâè ì³ñòà. Öÿ ÷àñ-
òèíà ôàóíè â óðáîëàíäøàôò³ ñêëàäຠ70% ñïèñêó âëàñíå ì³ñüêî¿ ôàóíè (16 ³ç
23 âèä³â). Äðóãà ñêëàäîâà óðáîóãðóïîâàíü — àäâåíòèâí³ âèäè: ¿õíÿ ÷àñòêà
ñòàíîâèòü 30% ñïèñêó ì³ñüêèõ óãðóïîâàíü (7 ³ç 23), òîáòî äèêà òåð³îôàóíà Êèºâà
íà òðåòèíó ñêëàäåíà ³ç àäâåíòèâíèõ âèä³â.
Âèñíîâêè
Öå äîñë³äæåííÿ äîçâîëÿº çðîáèòè äåÿê³ çàãàëüí³ òà ÷àñòêîâ³ âèñíîâêè ùîäî
øëÿõ³â ³ ïåðñïåêòèâ ðîçâèòêó óðáîòåð³îôàóíè Êè¿âñüêîãî ìåãàïîë³ñó:
1) ³ñòîð³ÿ òåð³îôàóíè ì³ñöÿ ðîçáóäîâè Êèºâà çàñâ³ä÷óº çàãàëüíó òåíäåíö³þ,
çã³äíî ç ÿêîþ, ÿêùî ì³ñòî º ïåðâèííîþ îçíàêîþ ðîçâèòêó öèâ³ë³çàö³¿, òî ¿¿ âòî-
ðèííîþ îçíàêîþ ñòຠïîñòóïîâå çíèêíåííÿ àáîðèãåííî¿ ôàóíè;
2) ì³ñòî ÿâëÿº ñîáîþ çá³äíåíèé çà ñêëàäí³ñòþ á³îòîïíî¿ ñòðóêòóðè ³ òðîô³÷-
íèõ çâ’ÿçê³â öåíîç, ³ íåîáõ³äíî âèçíàòè íåìèíó÷èìè ïîäàëüø³ âòðàòè äèêî¿ òå-
ð³îôàóíè ó ì³ñòàõ; ïåðøèìè ïîòåðïàþòü âèäè ç³ ñêëàäó ìèñëèâñüêî¿ ôàóíè: õè-
æàêè ³ óíãóëÿòè;
3) âèäîâå áàãàòñòâî òåð³îêîìïëåêñ³â Êè¿âñüêîãî ìåãàïîë³ñó ñêëàäຠíå á³ëü-
øå òðåòèíè âèäîâîãî ñêëàäó ïîâíîãî ðåêîíñòðóéîâàíîãî ñïèñêó ôàóíè ðåã³îíó ³
íà òðåòèíó ñêëàäåíî àäâåíòèâíèìè âèäàìè («ïðàâèëî òðåòèíè»);
4) îñíîâó óðáîòåð³îêîìïëåêñ³â Êèºâà ñòàíîâëÿòü êàæàíè òà ìèøîïîä³áí³
ãðèçóíè, òîáòî äð³áí³ çà ðîçì³ðàìè ò³ëà ññàâö³, ïðèñòîñîâàí³ äî æèòòÿ â ïàðêîâèõ
çîíàõ (äåíäðîô³ëè òà íîðíèêè) ³ çàáóäîâ³ (åï³ë³òè, ãåìåðîô³ëè ³ êîìåíñàëè).
5) ç îãëÿäó íà ïðîáëåìó çáåðåæåííÿ äèêî¿ ôàóíè ó ñêëàä³ óðáîåêîñèñòåì íå-
îáõ³äíî ïîñèëèòè óâàãó äî ïðîáëåì îõîðîíè ó ì³ñòàõ âèä³â-ñèìâîë³â ³ åñòåòè÷íèõ
âèä³â, ³ñíóâàííÿ ÿêèõ çàäîâîëüíÿº ïîòðåáàì çàãàëó.
Àâòîð äÿêóº ñâî¿ì êîëåãàì — Ñ. Ëîïàðüîâó, Î. Öâåëèõîâ³, Ñ. Ìåææåð³íó, Ì. Ãîëîâóøê³íó,
². Æåæåð³íó, À. Ñàãàéäàêîâ³, Â. Òèùåíêîâ³, Ñ. Øåâ÷åíêîâ³ çà ñï³ëüí³ äîñë³äæåííÿ, âàæëèâ³ îñîáèñò³
ïîâ³äîìëåííÿ òà çà îáãîâîðåííÿ îñíîâíèõ ïîëîæåíü ö³º¿ ñòàòò³. Ìîÿ ïîäÿêà ñï³âðîá³òíèêàì çîîëî-
ã³÷íèõ ìóçå¿â — Æ. Ðîçîð³ òà Ñ. Çîëîòóõ³í³é — çà äîïîìîãó â îïðàöþâàíí³ êîëåêö³é ññàâö³â. Äÿêóþ
ñòóäåíòàì-çîîëîãàì ̳æíàðîäíîãî Ñîëîìîíîâà óí³âåðñèòåòó — ³ îñîáëèâî Ë. Ãîäëåâñüê³é òà ß. Ïå-
òðóøåíêîâ³ — çà ùîð³÷í³ ñï³ëüí³ äîñë³äæåííÿ òåð³îôàóíè Êèºâà òà éîãî îêîëèöü. Ùèðà ïîäÿêà
². ªìåëüÿíîâó òà Â. Êîñòþøèíó çà çàóâàæåííÿ ùîäî çì³ñòó ðóêîïèñó. Äÿêóþ âñ³ì ó÷àñíèêàì íàóêî-
âîãî ñåì³íàðó «Õðåáåòí³ â óðáîëàíäøàôò³» (17.05.2002, Íàö³îíàëüíèé àãðàðíèé óí³âåðñèòåò, Êè¿â) çà
îáãîâîðåííÿ òåìè ñòàòò³.
Àáåëºíöåâ Â. I. Êóíèöåâ³. — Ê. : Íàóê. äóìêà, 1968. — 280 ñ. — (Ôàóíà Óêðà¿íè; Ò. 1: Ññàâö³. Âèï. 2).
Àáåëºíöåâ Â. I., Ïiäîïëi÷êî I. Ã. Ðÿä Êîìàõî¿äí³ — Insectivora. — Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1956. —
Ñ. 70–228. — (Ôàóíà Óêðà¿íè; Ò. 1: Ññàâö³. Âèï. 1).
Àáåëºíöåâ Â. I., Ïîïîâ Á. Ì. Ðÿä ðóêîêðèë³, àáî êàæàíè — Chiroptera. — Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1956. —
Ñ. 229–446. — (Ôàóíà Óêðà¿íè; Ò. 1: Ññàâö³. Âèï. 1).
Âîðîíöîâ Í. Í, Ìàðòûíîâà Ë. ß., Ôîìè÷åâà È. È. Ýëåêòðîôîðåòè÷åñêîå ñðàâíåíèå áåëêîâ êðîâè ñëå-
ïûøîâûõ ôàóíû ÑÑÑÐ (Spalacidae, Rodentia) // Çîîë. æóðí. — 1977. — 56, âûï. 8. —
Ñ. 1207–1215.
Ãàâðèëåíêî Í. È. Ïîçâîíî÷íûå æèâîòíûå è óðáàíèçàöèÿ èõ â óñëîâèÿõ ãîðîäà Ïîëòàâû. — Õàðüêîâ :
Èçä-âî Õàðüê. óí-òà, 1970. — 140 ñ.
Ãèðåíêî Ë. Ë. Ê âîïðîñó î ðàñïðîñòðàíåíèè ÷åðíîé êðûñû â ÓÑÑÐ // Òð. Çîîë. ìóç. Êè¿â. óí-òó. —
Ê., 1950. — Ò. 2. — Ñ. 75–95.
ijäóõ ß. Ï., Àíäð³ºíêî Ò. Ë., Ëîïàðüîâ Ñ. Î. òà ³í. Áîòàí³÷íèé çàêàçíèê çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ
«Ë³ñíèêè» // Îéêóìåíà (Óêð. åêîë. â³ñíèê). — 1994. — ¹ 1–2. — Ñ. 116–127.
Æèëà Ñ. Ì. Áóðèé âåäì³äü (Ursus arctos L.) â Óêðà¿íñüêîìó Ïîë³ññ³ // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1997. — 31,
¹ 3. — Ñ. 77.
36 ². Â. Çàãîðîäíþê
Æèëà Ñ. Ì. Âîâêè Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ: äèíàì³êà ÷èñåëüíîñò³ òà äåÿê³ ïèòàííÿ ìîí³òîðèíãó // Ïî-
ë³ñüêîìó ïðèðîäíîìó çàïîâ³äíèêó 30 ðîê³â. — Æèòîìèð, 1999 à. — Ñ. 106–115. — (Çá. íàóê.
ïðàöü ÏÏÇ, âèï. 1).
Æèëà Ñ. Ì. Ñó÷àñíèé ñòàí ïîïóëÿö³¿ âîâêà â Óêðà¿íñüêîìó Ïîë³ññ³ // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1999 á. —
33, ¹ 4–5. — Ñ. 115–117.
Çàãîðîäíþê È. Â. Îñîáåííîñòè ãåîãðàôè÷åñêîãî ðàñïðîñòðàíåíèÿ è óðîâíè ÷èñëåííîñòè Terricola
subterraneus íà òåððèòîðèè ÑÑÑÐ // Çîîë. æóðí. — 1992. — 71, âûï. 2. — Ñ. 86–97.
Çàãîðîäíþê È. Â. Èäåíòèôèêàöèÿ âîñòî÷íî-åâðîïåéñêèõ ôîðì Sylvaemus sylvaticus (Rodentia) è èõ
ãåîãðàôè÷åñêîå ðàñïðîñòðàíåíèå // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1993. — 27, ¹ 6. — Ñ. 37–47.
Çàãîðîäíþê È. Â. Òàêñîíîìè÷åñêàÿ ðåâèçèÿ è äèàãíîñòèêà ãðûçóíîâ ðîäà Mus èç Âîñòî÷íîé Åâðîïû
// Âåñòí. çîîëîãèè. — 1996 à. — 30, ¹ 1–2. — Ñ. 28–45.
Çàãîðîäíþê I. Ïðèðîäíà ³ñòîð³ÿ ïàöþêà ÷îðíîãî (Rattus rattus) â Óêðà¿í³ // Óðáàí³çîâàíå íàâêîëèøíº
ñåðåäîâèùå: îõîðîíà ïðèðîäè òà çäîðîâ’ÿ ëþäèíè / Çà ðåä. Â. Êîñòþøèíà. — Ê., 1996 á. —
Ñ. 228–231. — (Ìàòåð³àëè Óêð. ðåñï. íàðàäè, Êè¿â, ãðóäåíü 1995).
Çàãîðîäíþê È. Ðåäêèå âèäû áóðîçóáîê íà òåððèòîðèè Óêðàèíû: ëåãåíäû, ôàêòû, äèàãíîñòèêà //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 1996 â. — 30, ¹ 6. — C. 53–69.
Çàãîðîäíþê ². Äåòåêòîðí³ îáë³êè êàæàí³â ó Êèºâ³ 1997–1998 ðîê³â // ªâðîïåéñüêà í³÷ êàæàí³â ‘98 â
Óêðà¿í³. — Ê., 1998. — Ñ. 128–133. — (Ïð. Òåð³îë. øê., âèï. 1).
Çàãîðîäíþê ². Êîíòðîëüíèé ñïèñîê òåð³îôàóíè Óêðà¿íè // Ññàâö³ Óêðà¿íè ï³ä îõîðîíîþ Áåðíñüêî¿
êîíâåíö³¿. — Ê., 1999 à. — Ñ. 202–210. — (Ïð. Òåð³îë. øê., âèï. 2).
Çàãîðîäíþê ². Â. Çì³íè ôàóíè óíãóëÿò Óêðà¿íè â ³ñòîðè÷í³ ÷àñè // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1999 á. —
Îòä. âûï. ¹ 11. — Ñ. 91–97.
Çàãîðîäíþê ². Â. Ñèñòåìàòè÷íå ïîëîæåííÿ òàêñîíà ÿê êðèòåð³é éîãî âðàçëèâîñò³ // Äîï. ÍÀÍ
Óêðà¿íè. — 2000. — ¹ 5. — Ñ. 180–186.
Çàãîðîäíþê ². Ñêëàä òà ³ñòîðè÷í³ çì³íè ôàóíè õèæèõ ññàâö³â Óêðà¿íè // Novitat. Theriol. — 2001 à. —
P. 4. — Ñ. 14–17.
Çàãîðîäíþê ². Â. Ïîøèðåííÿ çâóêîâî¿ ôîðìè «45 êÃö» íåòîïèðà ìàëîãî â Öåíòðàëüí³é Óêðà¿í³ //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 2001 á. — 35, ¹ 4. — Ñ. 102.
Çàãîðîäíþê ². Ðîäè çâ³ð³â ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ôàóíè òà ¿õ óêðà¿íñüê³ íàçâè // ³ñí. Íàö. íàóê.-
ïðèðîäí. ìóç. ÍÀÍ Óêðà¿íè. — 2001 â. — Âèï. 1. — Ñ. 113–131.
Çàãîðîäíþê È. Â., Ìèøòà À. Â. Î âèäîâîé ïðèíàäëåæíîñòè åæåé ðîäà Erinaceus Óêðàèíû è ïðèëå-
æàùèõ ñòðàí // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1995. — 29, ¹ 2/3. — Ñ. 50–57.
Çàãîðîäíþê È., Ôåäîð÷åíêî À. Êðàï÷àòûå ñóñëèêè (Spermophilus ex gr. suslicus) â Êèåâñêîé îáëàñòè //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 1995. — 29, ¹ 4. — Ñ. 86.
Çàãîðîäíþê ²., Ãîäëåâñüêà Ë. Êàæàíè â êîëåêö³ÿõ çîîëîã³÷íèõ ìóçå¿â Óêðà¿íè: îãëÿä ³ ôåíîëîã³÷íèé
àíàë³ç äàíèõ // ̳ãðàö³éíèé ñòàòóñ êàæàí³â â Óêðà¿í³. — Ê., 2001. — Ñ. 122–156.
Çàãîðîäíþê ²., Íåãîäà Â. Íåòîïèðè: Pipistrellus òà Hypsugo // ̳ãðàö³éíèé ñòàòóñ êàæàí³â â Óêðà¿í³. —
Ê., 2001. — Ñ. 65–72.
Çàãîðîäíþê ²., Òèùåíêî-Òèøêîâåöü Ì. Íåòîïèð Pipistrellus pygmaeus (55 kHz) íà Êè¿âùèí³ // Âåñòí.
çîîëîãèè. — 2001. — 35, ¹ 6. — Ñ. 52.
Çàãîðîäíþê ². Â., Ãîäëåâñüêà Ë. Â. Êàæàíè òðèáè Myotini (Mammalia) ó Ñåðåäíüîìó Ïîäí³ïðîâ’¿: âèäî-
âèé ñêëàä, ïîøèðåííÿ òà ÷èñåëüí³ñòü // Âåñòí. çîîëîãèè. — 2003. — 37, ¹ 2. — Ñ. 31–39.
Êàðàñåâà Å. Â., Òèõîíîâà Ã. À., Ñòåïàíîâà Í. Â. Ìåëêèå ìëåêîïèòàþùèå íåçàñòðîåííûõ ó÷àñòêîâ
ãîðîäà Ìîñêâû // Áþë. ÌÎÈÏ. Îòä. áèîë. — 1990. — 95, âûï. 2. — Ñ. 32–44.
Êåññëåð Ê. Ô. Æèâîòíûå ìëåêîïèòàþùiÿ // Òð. Êîììèñiè... äëÿ îïèñàíiÿ ãóáåðíié Êiåâñêîãî ó÷åáíàãî
îêðóãà — Êiåâñêîé, Âîëûíñêîé, Ïîäîëüñêîé, Ïîëòàâñêîé, ×åðíèãîâñêîé. — Êiåâú, 1851. —
88 ñ. — (Åñòåñòâ. èñòîðiÿ ãóáåðíié Êiåâñê. ó÷åáí. îêðóãà; Ò. 1).
Êèðèêîâ Ñ. Â. Ïðîìûñëîâûå æèâîòíûå, ïðèðîäíàÿ ñðåäà è ÷åëîâåê. — Ì. : Íàóêà, 1966. — 248 ñ.
Êëàóñíèòöåð Á. Ýêîëîãèÿ ãîðîäñêîé ôàóíû. — Ì. : Ìèð, 1990. — 249 ñ.
Êîáèíåöü Í. Ì. ²ñòîð³ÿ òà ñòàí äîñë³äæåíü äð³áíèõ ññàâö³â óðáîåêîñèñòåì Óêðà¿íè òà ïðèëåãëèõ äåðæàâ //
³ñí. Ëóãàí. ïåäàã. óí-òó. — 2002. — ¹ 1. — Ñ. 58–66. — (Âèï. 45: Òåð³îëîã³ÿ â Óêðà¿í³’ 2002).
Êîðíººâ Î. Ï. Ìèø³ i íîðèö³ Êè¿âùèíè // Òð. çîîë. ìóç. Êè¿â. óí-òó. — Ê., 1941. — Ò. 1. —
Ñ. 191–286.
Êîðíººâ Î. Ï. Âèçíà÷íèê çâ³ð³â ÓÐÑÐ. — Âèäàííÿ äðóãå. — Ê. : Ðàä. øêîëà, 1965. — 236 ñ.
Ëèõîòîï Ð. È., Òêà÷ Â. Â., Áàðâèíñêèé Í. È. Ðóêîêðûëûå ã. Êèåâà è Êèåâñêîé îáëàñòè // Ìàòåðèàëû
ïî ýêîëîãèè è ôàóíèñòèêå íåêîòîðûõ ïðåäñòàâèòåëåé ðóêîêðûëûõ. — Êèåâ, 1990. — Ñ. 10–27. —
(Ïðåïð. / ÀÍ ÓÑÑÐ. Èí-ò çîîëîãèè; 90.4).
Ìèõàéëåíêî À. Ã., Óíòóðà À. À. Âèäîâîé ñîñòàâ è ÷èñëåííîñòü ñèíàíòðîïíûõ ãðûçóíîâ â Ìîëäîâå //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 1993. — 27, ¹ 1. — Ñ. 37–42.
Ìèðîïîëüñüêèé Â. Îñ³ííÿ çíàõ³äêà Eptesicus nilssonii íà Êè¿âùèí³ // ̳ãðàö³éíèé ñòàòóñ êàæàí³â â Óê-
ðà¿í³. — Ê., 2001. — Ñ. 114.
Ïàâëèíîâ È. ß., Ðîññîëèìî Î. Ë. Ñèñòåìàòèêà ìëåêîïèòàþùèõ ÑÑÑÐ: äîïîëíåíèÿ. — Ì. : Èçä-âî
Ìîñê. óí-òà, 1998. — Ñ. 1–190. — (Ñá. òð. Çîîë. ìóç. ÌÃÓ; Ò. 38).
Ïàâëèíîâ È. ß., Áîðèñåíêî À. Â., Êðóñêîï Ñ. Â., ßõîíòîâ Å. Ë. Ìëåêîïèòàþùèå Åâðàçèè: ñèñòåìàòèêî-
ãåîãðàôè÷åñêèé ñïðàâî÷íèê (â òðåõ ÷àñòÿõ). — Ì. : Èçä-âî Ìîñê. óí-òà, 1995. — ×. 2: Non-
Rodentia. — 336 ñ. — (Ñá. òð. çîîë. ìóç. ÌÃÓ; Ò. 32).
Ïåëèêàí ß., Ãîìîëêà Ì., Çåéäà ß., Ãîëèøîâà Â. Ìëåêîïèòàþùèå ãîðîäñêîé àãëîìåðàöèè íà ïðèìåðå
ã. Áðíî // Studia geographica (Brno). — 1980. — 71/1. — Ñ. 95–104.
Ïîëóøèíà Í. À. Òåð³îôàóíà óðáàí³çîâàíèõ òåðèòîð³é Ïðèêàðïàòòÿ ³ ¿¿ îñîáëèâîñò³ // Ïðîáëåìè óðáîåêî-
ëî㳿 òà ô³òîìåë³îðàö³¿ : Òåç. äîï. íàóê.-ïðàê. êîíô., 10–12 âåðåñíÿ 1991. — Ëüâ³â, 1991. — Ñ. 143.
37Äèêà òåð³îôàóíà Êèºâà ...
Ïîëóøèíà Í. À. Ñèñòåìà «Ãîðîä—÷åëîâåê—æèâîòíîå» è åå îïòèìèçàöèÿ (íà ïðèìåðå Ëüâîâà) //
Óðáàí³çîâàíå íàâêîëèøíº ñåðåäîâèùå. — Ê., 1996. — Ñ. 215–219.
Ïîïîâ Á. Ì. Ìàòåð³àëè äî ôàóíè ññàâö³â (Mammalia) çàïîâ³äíèêà Ãîðèñòå ³ éîãî îêîëèöü // Ïðèðîäà çàïî-
â³äíèêà Ãîðèñòå. Âèï. 1 / ϳä ðåä. Ì. Ã. Õîëîäíîãî. — Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1941. — Ñ. 27–40.
Ñîêóð ². Ò. ²ñòîðè÷í³ çì³íè òà âèêîðèñòàííÿ ôàóíè ññàâö³â Óêðà¿íè. — Ê. : Âèä-âî ÀÍ ÓÐÑÐ, 1961. — 84 ñ.
Òàòàðèíîâ Ê. À. Íàðèñ ôàóíè ññàâö³â äåðåâíèõ íàñàäæåíü ðàéîíó ì³ñòà Ëüâîâà // Íàóê. çàï. Ïðèðî-
äîçí. ìóç. ²í-òó àãðîá³îëî㳿. — 1952. — Ò. 2. — Ñ. 64–92.
Òàòàðèíîâ Ê. À. Íàçåìíûå ïîçâîíî÷íûå ã. Ëüâîâà è åãî îêðåñòíîñòåé // Äîêë. è ñîîáù. Ëüâîâ. îòä.
ãåîãðàô. îá-âà ÓÑÑÐ. — 1969. — Ñ. 23–28.
Òóðÿíèí È. È. Ìàòåðèàëû ïî ýêîëîãèè è ýïèäåìèîëîãè÷åñêîìó çíà÷åíèþ ñèíàíòðîïíûõ ãðûçóíîâ íå-
êîòîðûõ ðàéîíîâ Çàêàðïàòñêîé îáëàñòè // Íàó÷. çàï. Óæãîðîä. óí-òà. — 1955. — Ò. 11. — Ñ. 37–58.
×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Òâàðèííèé ñâ³ò / ϳä ðåä. Ì. Ì. Ùåðáàêà. — Ê. : Óêð. åíöèêëîïåä³ÿ
³ì. Ì. Ï. Áàæàíà, 1994. — 464 ñ.
Øàðëåìàí Ý. Â. Ìëåêîïèòàþùèå îêðåñòíîñòåé ã. Êèåâà // Ìàòåðèàëû ê ïîçíàíèþ ôàóíû þãî-çàïàä-
íîé Ðîññèè / Ïîä ðåä. Â. Ì. Àðòîáîëåâñêîãî. — Êèåâ : Îðíèòîë. îá-âî èì. Ê. Ô. Êåññëåðà,
1915. — Ò. 1. — Ñ. 26–92.
Øàðëåìàíü Ì. Â. Ïðî ïîøèðåííÿ õîõóë³ (Desmana moschata) â áàñåéí³ Äí³ïðà â çâ’ÿçêó ç ãåîëîã³÷íèì
ìèíóëèì // ×åòâåðòèííèé ïåð³îä. — Ê., 1930. — ¹ 1–2. — Ñ. 169–175.
Øàðëåìàíü Ì. Ìàòåð³ÿëè äî ôàâíè ññàâö³â Êè¿âùèíè. ×. 1. Ññàâö³ çàïîâ³äíèêà Êîí÷à-Çàñïà òà éîãî
ðàéîíó // Çá. ïð. Çîîë. ìóç. Óêð. ÀÍ. — 1933. — Âèï. 12. — Ñ. 57–73.
Øàðëåìàíü Í. Â. Ïðèðîäà è ëþäè Êèåâñêîé Ðóñè. — Êèåâ : Êèåâ. ýêîë.-êóëüòóðíûé öåíòð, 1997. —
166 ñ. — (Èñòîðèÿ îõðàíû ïðèðîäû; Âûï. 13).
Øåâ÷åíêî Ñ. Ì. Äð³áí³ ññàâö³ ïàðêîâèõ çîí Êèºâà // Õðåáåòí³ â óðáîëàíäøàôò³ : Ìàòåð³àëè íàóê.-
ïðàêò. ñåì³íàðó (17 òðàâíÿ 2002 ð.). — Ê. : ÍÀÓ, 2003. — (ó äðóö³).
Godlevsky L. Research of Kyiv area’s bat fauna: past and present // Studia Chiropterologica. — 2000. —
Vol. 1. — P. 9–12.
Godlevsky L., Tyshchenko V., Negoda V. First records of Pipistrellus kuhlii from Kyiv // Âåñòí. çîîëîãèè. —
2000. — 34, ¹ 3. — Ñ. 78.
McKenna M. C., Bell S. K. Classification of mammals above species level. — New York : Columbia Univ.
Press, 1997. — 631 p.
Spitzenberger F. Die Fledermause Wiens. — Wien, 1990. — 70 p.
Zagorodniuk I. Specimens of Eliomys quercinus (Mammalia) collected in the Ukraine // Âåñòí. çîîëîãèè. —
1998. — 32, ¹ 5–6. — P. 32.
Zagorodniuk I. V. Taxonomy, biogeography and abundance of the horseshoe bats in Eastern Europe // Acta
zool. cracov. — 1999. — 42, N 3. — P. 407–421.
38 ². Â. Çàãîðîäíþê
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3731 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0084-5604 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:18Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Загороднюк, І.В. 2009-07-10T07:51:40Z 2009-07-10T07:51:40Z 2003 Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації / І. В. Загороднюк // Вестн. зоологии. — 2003. — Т. 37, № 6. — С. 29–38. — укр. 0084-5604 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3731 599.4:504.05(477-25) Урбофауна киевского мегаполиса представляет собой обедненный вариант дикой териофауны Киевщины и включает в себя лишь треть видов, обитающих на этой территории. Большую часть видового состава (всего 23 вида) в урбанистических сообществах формируют рукокрылые (8 видов) и мышеобразные грызуны (7 видов). Review of species composition of wild mammals occurred in the territory of the Kyiv megapolis. Urban fauna is the poor variant of the wild fauna of the Kyiv region, and it is consist just 1/3 of total list of species known from this territory. Main part of species composition in urban communities (totally 23 species) are formed by bats (8 species) and muroid rodents (7 species). uk Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Экология Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації Дикая териофауна Киева и его окрестностей и тенденции ее урбанизации Wild Mammal Fauna of the Kyiv City and its Vicinities, and Trends in its Urbanization Article published earlier |
| spellingShingle | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації Загороднюк, І.В. Экология |
| title | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| title_alt | Дикая териофауна Киева и его окрестностей и тенденции ее урбанизации Wild Mammal Fauna of the Kyiv City and its Vicinities, and Trends in its Urbanization |
| title_full | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| title_fullStr | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| title_full_unstemmed | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| title_short | Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| title_sort | дика теріофауна києва та його околиць і тенденції її урбанізації |
| topic | Экология |
| topic_facet | Экология |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3731 |
| work_keys_str_mv | AT zagorodnûkív dikateríofaunakiêvataiogookolicʹítendencííííurbanízacíí AT zagorodnûkív dikaâteriofaunakievaiegookrestnosteiitendenciieeurbanizacii AT zagorodnûkív wildmammalfaunaofthekyivcityanditsvicinitiesandtrendsinitsurbanization |