Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій
Науку як різновид людської діяльності, що має на меті отримання нового знання, також можна розглядати як об’єкт вивчення. На цьому твердженні ґрунтується так звана «наука про науку» — наукометрія. У пропонованій роботі представлено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізув...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37336 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій / О.І. Мриглод, Ю.В. Головач // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 59-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860133583677554688 |
|---|---|
| author | Мриглод, О.І. Головач, Ю.В. |
| author_facet | Мриглод, О.І. Головач, Ю.В. |
| citation_txt | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій / О.І. Мриглод, Ю.В. Головач // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 59-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Науку як різновид людської діяльності, що має на меті отримання нового знання, також можна розглядати як об’єкт вивчення. На цьому твердженні ґрунтується так звана «наука про науку» — наукометрія. У пропонованій роботі представлено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних «Scopus» та «Україніка наукова» проаналізовано дані про наукові публікації, що висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорнобильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень.
Наука как разновидность человеческой деятельности, имеющая своей целью получение нового знания, сама по себе тоже может быть рассмотрена как объект изучения. Такое утверждение лежит в основе так называемой «науки о науке» — наукометрии. В данной работе представлены результаты наукометрического исследования, целью которого было проанализировать, как научное сообщество реагирует на определенное событие, то есть как выглядит эволюция определенной научной тематики. На основе информации из реферативных баз данных «Scopus» и «Україніка наукова» были проанализированы данные о научных публикациях, освещающих проблему Чернобыльской аварии и ее последствий. Была изучена активность публикаций работ на чернобыльскую тематику в период от 1986 и до 2011 гг., вклад ученых из разных стран, тематический спектр исследований.
In our study we analyze how does an academic community react on a particular urgent task which abruptly arises and poses also scientific problems. To this end, we have chosen to examine a body of research strictly concerning Chornobyl disaster that occurred on 26 April 1986. We analyzed data about the papers that appeared in scientific journals since 1986 using the Scopus database and the Ukrainian bibliographic database Ukrainika Naukova. In order to quantify our analysis, we measured distribution of papers between different scientific fields, constructed coauthorship network and defined its main characteristics, calculated growth rates of research in different fields. In particular, our analysis allows to compare contribution of the international community to the Chornobyl-related research as well as integration of Ukraine in the international research on this subject.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:46:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
59ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Науку як різновид людської діяльності, що має на меті отримання нового знання, також можна розглядати як
об’єкт вивчення. На цьому твердженні ґрунтується так звана «наука про науку» — наукометрія. У пропонова-
ній роботі представлено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як нау-
кова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформа-
ції з реферативних баз даних «Scopus» та «Україніка наукова» проаналізовано дані про наукові публікації, що
висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорно-
бильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень.
Ключові слова: наукометрія, складні системи, реферативні бази.
УДК 001; 519.25
О.І. МРИГЛОД, Ю.В ГОЛОВАЧ
Інститут фізики конденсованих систем Національної академії наук України
вул. Свєнціцького, 1, Львів, 79011, Україна
РЕАКЦІЯ НАУКОВОЇ СПІЛЬНОТИ
НА ЧОРНОБИЛЬСЬКУ АВАРІЮ:
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТЕМАТИКИ ПУБЛІКАЦІЙ
© О.І. Мриглод, Ю.В Головач, 2012
ВСТУП
Виокремлення наукових тем — важливе й
актуальне завдання сьогодення. З одного
боку, суто наукознавчий інтерес вимагає ви-
ділення певних напрямів наукових дослі-
джень, а отже — ідентифікації так званої
структури науки. З другого — класифікація
наукових публікацій має достатньо широке
практичне застосування: під час опрацюван-
ня результатів інформаційного пошуку,
окреслення тематичного спектра наукових
періодичних видань та автоматизації редак-
ційної роботи над рукописами, для тематич-
ного позиціонування окремих авторів та ав-
торських колективів у науковій спільноті,
зрештою — для пошуку нових напрямів у
науці й виявлення з-поміж них найперспек-
тивніших (так званих hot topics, або emerging
topics). Серед такого кола завдань можна та-
кож виділити проблему вивчення розвитку
певної наукової тематики в контексті тієї чи
іншої країни або ж регіону, а також — зістав-
лення сценаріїв розвитку тієї самої темати-
ки в умовах різних національних наукових
спільнот і в світовому масштабі [1]. Просте-
живши еволюцію певного наукового напря-
му — від його зародження, становлення і аж
до згасання або ж злиття з іншими напряма-
ми, можна визначити провідні постаті нау-
ковців у цій сфері, найважливіші результати
опублікованих досліджень. Методи вияв-
лення підґрунтя того чи іншого наукового
завдання могли б успішно доповнити наявні
методи інформаційного пошуку і стати ком-
пасом у величезному океані публікацій для
науковців, що лише починають своє дослі-
дження.
ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ
ТА ЗБІР ДАНИХ
У цій роботі поставлено за мету просте-
жити розвиток конкретної теми в науці. З
огляду на те що однією з найбільш визнаних
форм втілення наукового результату є опу-
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
бліковані праці, поставлене завдання звело-
ся до аналізу потоку наукових публікацій та
виявлення серед них тих, що належать до за-
даного тематичного напряму. У ході дослі-
дження ми спробували відповісти на ряд за-
питань:
• чи можна визначити, на якому етапі
свого розвитку перебувають дослідження на
задану тему, зокрема, констатувати зростан-
ня чи спад їхньої активності;
• як виглядає «дисциплінарний ланд-
шафт», тобто в межах яких дисциплін цю
тему найактивніше досліджують;
• який науковий внесок учених із різних
країн у дослідження визначеної тематики та
як можна охарактеризувати його масштаб:
ця тема актуальна лише в певному геогра-
фічному регіоні, чи нею активно цікавлять-
ся і на міжнаціональному рівні.
Було обрано коло проблем, пов’язаних з
аварією на Чорнобильській АЕС у 1986 р.
Такий вибір має свою особливість: пропоно-
вана тематика відносно вузька, об’єкт дослі-
дження чітко зафіксований у часі (26 квітня
1986 р.), що дає змогу схарактеризувати ре-
акцію наукової спільноти на конкретну по-
дію, яка мала вплив також на соціальну, еко-
номічну, технологічну та інші сфери. Можна
відразу дати інтуїтивну відповідь на запи-
тання про масштаб обраної проблематики. З
одного боку, зацікавленість чорнобильською
тематикою мала б залежати від географічної
віддаленості тієї чи іншої країни, з другого —
категорія аварії та значущість її наслідків
підвищують роль відповідної тематики до
міжнародного рівня. Найімовірніше, най-
більшу активність треба очікувати від нау-
ковців з України й республік колишнього
Радянського Союзу.
Об’єктом нашого аналізу стали дані про
публікації на чорнобильську тематику, зіб-
рані за допомогою реферативних баз даних.
З метою одержання інформації про наукові
публікації у світовому масштабі було вико-
ристано базу даних «Scopus» (www.scopus.
com), яка, поряд із «Web of Science», є однією
з найавторитетніших наукових рефератив-
них баз даних. «Scopus» містить інформацію
про близько 45,5 млн рецензованих публіка-
цій із понад 19,5 тис. міжнародних наукових
видань. На жаль, публікації українських на-
уковців наразі лише частково відображені в
таких загальновизнаних базах, як «Scopus»
чи «Web of Science». Наприклад, згідно з да-
ними, наведеними у звітах НАН та МОН
України [2], загалом українські науковці в
2003 р. опублікували понад 124 тис. науко-
вих статей, у 2005 р. — більше ніж 150 тис.
Проте в базі «Scopus» знаходимо лише
близько 4600 статей за 2003 р. і приблизно
4800 статей — за 2005 р. Отже, частка науко-
вих публікацій з України в базі «Scopus» не
перевищує 5%. Для докладнішого аналізу
внеску українських учених у дослідження
проблеми Чорнобиля ми вирішили викорис-
тати також реферативну базу даних «Украї-
ніка наукова» (www.nbuv.gov.ua/db/ref.html),
що підтримується Національною бібліоте-
кою України ім. В.І. Вернадського.
Пошук у базі даних «Scopus» здійснював-
ся англійською мовою за таким запитом:
«Chornobyl OR Chornobyl’ OR Chernobyl OR
Chernobyl’», що включає різні варіанти напи-
сання латиницею назви «Чорнобиль». Ста-
ном на березень 2012 р. було виявлено понад
8 тис. наукових публікацій, що містили згад-
ку про Чорнобиль у назві, анотації чи серед
ключових слів. Необхідно зауважити, що по-
шук документів за ключовими словами лише
в назві статті є точнішим — його результати
найбільш релевантні до запиту [3]. Відносна
вузькість обраної тематики дає можливість
використати менш чіткі умови й одержати
більшу кількість результатів. Той факт, що
лише 19 зі знайдених документів були опу-
бліковані перед 1986 р., свідчить про те, що
більшість робіт стосується саме аварії і лише
в незначній кількості публікацій Чорнобиль
згадано з інших причин, наприклад, техно-
логічні аспекти й загальні проблеми, які сто-
суються атомних електростанцій. З іншого
боку, описаний вище спосіб відбору не вра-
ховує статей, що за змістом можуть бути від-
несені до релевантних, однак не згадують на-
зви «Чорнобиль» прямо (автоматично ви-
рахувати такі статті наразі неможливо).
61ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Пошуковий запит для бази «Україніка на-
укова» передбачав різні способи написання
назви «Чорнобиль» латиницею, українською
та російською мовами у різних відмінкових
формах: «ЧАЕС, Чорнобиль, Чорнобиля, Чор-
нобилю» і т.д. З огляду на значно менший об-
сяг бази даних та охоплення нею лише ма-
теріалів, опублікованих до 1996 р., кількість
виявлених документів станом на березень
2012 р. була набагато меншою — всього
1500.
На рис. 1 зображено розподіл кількості
публікацій за роками згідно з даними баз
«Scopus» та «Україніка наукова». Очевид-
но, що просто порівняти між собою ці дві
криві не можна, адже для цих баз відрізня-
ються як загальна кількість публікацій,
так і їх охоплення за роками. Проте можна
помітити схожість ситуації з науковими
публікаціями на чорнобильську тематику
на світовому рівні та в локальному масш-
табі. На жаль, обмежена кількість даних не
дає змоги оцінити всієї картини, однак на
обох графіках бачимо виразні піки, що від-
повідають за збільшення кількості тема-
тичних наукових публікацій у 2006 р. —
через 20 років після аварії 1. Аналогічний
ефект спостережено і в 1996 р. (10 річни-
ця) для даних із бази «Scopus». У 2011 р.
(25 річниця аварії) можна було знову очі-
кувати збільшення кількості публікацій,
зокрема після трагедії в Японії. Локаль-
ний максимум бачимо і на графіку, що від-
повідає даним із бази «Scopus». Графік за
даними із «Україніки наукової», у 2011 р.
іде на спад, проте це зумовлено, радше,
інертністю наповнення вказаної бази да-
них. Можливо, цей пік проявиться після
внесення всіх даних.
1 Цей ефект можна порівняти з так званим «ефек-
том ювілеїв» («Anniversary Effect», або «Anniversary
Reaction») у психології, коли у відповідь на настання
важливої дати або ювілею виникає спонтанна хвиля
емоцій та/або дій (див., напр., в онлайновому словни-
ку медичної термінології: http://medconditions.net/
anniversary-reaction.html).
АНАЛІЗ ДАНИХ:
«ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ЛАНДШАФТ»
Як «Scopus», так і «Україніка наукова»
пропонують власні засоби для розподілу ре-
зультатів пошуку за дисциплінами 2. Класи-
фікація документів за тематичним напря-
мом ґрунтується переважно на експертному
аналізі. Наприклад, кожне нове видання, що
потрапляє в базу «Scopus», одержує набір
тематичних індексів відповідно до 27 ка-
тегорій у чотирьох групах: фізичні науки
(Physical Sciences), науки про здоров’я
(Health Sciences), соціальні науки (Social
Sciences) і науки про живе (Life Sciences)
[4]. Згідно з цими індексами класифікують і
всі публікації видання. Аналогічно всі доку-
менти, реферовані в базі «Україніка науко-
ва», одержують індекс рубрикатора НБУВ,
що працює з 28 розділами й великою кіль-
кістю підрозділів [5]. Таким чином, вико-
ристовуючи доступні засоби групування на-
укових публікацій за дисциплінами, маємо
пам’ятати про те, що жодна класифікація не
є універсальною.
2 Важливо пам’ятати про те, що одна стаття може
стосуватися як однієї галузі науки, так і кількох одно-
часно!
Рис. 1. Розподіл кількості публікацій на чорнобиль-
ську тематику за роками в базах даних «Україніка
наукова» (1) та «Scopus» (2)
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
Щоб мати змогу порівняти результати ро-
боти за обома базами, в «Україніці науковій»
ми враховували належність публікацій лише
до розділів, не вдаючись до детальнішого
поділу. Скажімо, якщо стаття мала індекси
З47-082.03, Р128.37я8, Р361.0, то її відноси-
ли до двох розділів: «Енергетика. Радіоелек-
троніка» (З) і «Медицина. Медичні науки»
(Р), збільшуючи на одиницю кількість ста-
тей в обох категоріях.
Для обох наборів даних оцінювали розпо-
діл публікацій за домінантними дисципліна-
ми, беручи до уваги десять наукових напря-
мів, до яких було віднесено найбільшу кіль-
кість документів. Стосовно даних зі «Scopus»,
до цієї десятки у порядку спадання середньої
кількості публікацій за рік увійшли:
• медицина (Medicine);
• науки про навколишнє середовище
(Environmental Science);
• енергетика (Energy);
• фізика й астрономія (Physics and Ast-
ronomy);
• біохімія, генетика та молекулярна біо-
логія (Biochemistry, Genetics and Molecular
Biology);
• інженерія (Engineering);
• науки про Землю та планети (Earth and
Planetary Sciences);
• біологічні науки й агрокультура (Agri-
cultural and Biological Sciences);
• фармакологія, токсикологія і фармацевти-
ка (Pharmacology, Toxicology and Phar ma ceu tics);
• хімія (Chemistry).
На рис. 2а відображено кількість публіка-
цій, віднесених до кожної з перелічених
вище дисциплін. Сфери, які відповідають
різним галузям науки, розміщені на рисун-
ку в тому ж порядку, що й у переліку. Най-
більша кількість матеріалів на чорнобиль-
ську тематику в базі «Scopus» стосується
медицини — цю сферу на рисунку показа-
но найнижче, вона має найбільшу площу.
Над медициною зображено науки про нав-
ко лишнє середовище і т.д.
Аналогічним чином на рис. 2б показано
розподіл публікацій за дисциплінами згідно
з даними «Україніки наукової». Серед деся-
ти наукових галузей із найбільшою сере-
дньорічною кількістю публікацій на чорно-
бильську тематику представлено такі:
• медицина та медичні науки;
• біологічні науки;
• енергетика та радіоелектроніка;
• сільське та лісове господарство;
• науки про Землю;
• охорона природи;
• економіка та економічні науки;
• культура, наука, освіта;
• соціологія та демографія;
• держава і право, юридичні науки.
Порівнюючи наведені списки домінант-
них дисциплін, легко помітити, що вони
значною мірою перекриваються: як україн-
ська, так і світова наука відчуває важливість
Рис. 2. Розподіл публікацій на чорнобильську тематику
серед 10 домінантних дисциплін у базах даних «Scopus»
(1986–2012) (а) та «Україніка наукова» (1997–2012)
(б). Результати пошуку станом на березень 2012 р.
63ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
чорнобильської тематики для медицини,
енергетики, наук про довкілля тощо. З ін-
шого боку, за даними «Україніки наукової»,
у десятку потрапили такі галузі науки, як
соціологія та демографія, культура й освіта.
Звісно, публікації такого спрямування зна-
ходимо і в базі «Scopus», проте в «Україніці
науковій» їхня частка більша. І це природно,
адже найбільший вплив на повсякденне
життя людей аварія мала саме в межах Укра-
їни. Тому не дивно, що в українській базі та-
кож є публікації з мистецтвознавства, філо-
софії та психології, а також — історії, полі-
тики тощо.
Аналізуючи рис. 2, знову спостерігаємо
згадані вище два виразні максимуми в роки,
відзначені круглими датами після аварії: у
1996 і 2006 рр. З цього випливає важливий
висновок про відсутність чіткої тенденції до
спадання кількості публікацій на чорно-
бильську тематику. Опрацьовуючи серед-
ньорічну кількість публікацій серед домі-
нантних дисциплін (дані зі «Scopus» і «Укра-
їніки наукової»), бачимо, що медицина є
безумовним лідером серед наукових галу-
зей. Щобільше, за версією «Україніки нау-
кової», медицина значно випереджає інші
дисципліни: середньорічне значення для ме-
дицини становить 58, для наступної за кіль-
кістю публікацій біології — 13, а для інших
дисциплін — приблизно 6,5. Значний масив
даних із бази «Scopus» дає змогу простежи-
ти динаміку середньорічної кількості публі-
кацій для кожної з наукових галузей. Для
більшості дисциплін вона є приблизно ста-
лою, тобто коливається на певному рівні (це
справедливо також для даних із «Україніки
наукової»). Можна, проте, виділити такі
дисципліни, для яких характерне спадання
або ж, навпаки, зростання інтересу до чор-
нобильської тематики.
На рис. 3 показано приклади таких галу-
зей, як енергетика, біохімія, генетика, хімія,
для яких лінійна апроксимація демонструє
характерну тенденцію. Можливо, різна ди-
наміка зумовлена тим, що для деяких дис-
циплін необхідний певний проміжок часу,
щоб проявилися ті чи інші наслідки аварії.
Крім того, можна припускати, що приклад-
ні галузі можуть швидше «реагувати» на
виникнення проблем, ніж фундаментальні.
Підсумовуючи результати аналізу «дис-
циплінарного ландшафту», доходимо таких
висновків:
• на сьогодні не спостережено зменшен-
ня наукового інтересу до чорнобильської те-
матики;
• поряд із домінантними медициною чи
науками про навколишнє середовище є такі
наукові галузі, у яких лише починається ак-
тивний розвиток напрямів досліджень, по-
в’язаних із наслідками аварії на ЧАЕС (на-
приклад, генетика, фізика);
• українські науковці досліджують чор-
нобильську тематику не лише в таких уні-
версальних сферах, як медицина, біологія
чи енергетика, але й у специфічних — істо-
рія, культура, мистецтво, політика тощо;
• проаналізувавши активність опублікуван-
ня наукових робіт, що стосуються аварії на
Чорнобильській АЕС, упродовж 1986–2010 рр.,
легко відзначити два максимуми, що відпові-
дають 10 та 20 річницям трагедії. Це дає змогу
передбачати наступний пік у 2011 р.
Рис. 3. Приклади дисциплін, для яких спостережено
різну тенденцію опублікування робіт на чорнобиль-
ську тематику (за версією бази даних «Scopus»). Сим-
волами позначено щорічне число публікацій, лінія-
ми — відповідні лінійні апроксимації: енергетика (■;
штрих-пунктир); біохімія, генетика та молекулярна
біологія(●; пунктир); хімія (▲; суцільна)
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
АНАЛІЗ ДАНИХ:
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
Цікаво порівняти науковий інтерес до об-
раної тематики у світі та в Україні. Наступний
крок — визначення внеску кожної окремої
країни в дослідження цієї проблеми. Для того
щоб проаналізувати географію «чорнобиль-
ських» публікацій, достатньо мати дані про
їхніх авторів. На жаль, «Україніка наукова»
не містить ані поштових адрес, ані назв уста-
нов, де працюють автори матеріалів. На осно-
ві вибіркового перегляду даних, а також зва-
жаючи на переважно українську та російську
мови публікацій і на те, що саму базу підтри-
мує Інститут проблем реєстрації інформації
НАН України, можна припускати, що біль-
шість публікацій має українське походжен-
ня. Оцінити частку українських робіт, до-
ступних для всього наукового світу, можна на
основі даних зі «Scopus», що є більш деталь-
ними та містять інформацію про авторів.
Станом на березень 2011 р. із 8186 доку-
ментів, знайдених у базі «Scopus», 5894 вико-
ристано для вивчення питання співавторства
публікацій на чорнобильську тематику 3.
Зручні методи для аналізу великої кількості
таких даних пропонує теорія складних ме-
реж. Перш ніж описати їх застосування, на-
дамо коротку довідку про методи аналізу
складних мереж.
Теорія складних мереж — це порівняно
новий науковий напрям, що утворився на
межі фізики складних систем і математич-
ної теорії графів. Однією з характерних рис
фізики складних систем є застосування фі-
зичних методів досліджень (насамперед ста-
тистичної фізики й теорії фазових перехо-
дів) для вивчення нефізичних об’єктів [6–8].
Іншим компонентом науки про складні ме-
режі є теорія випадкових графів (див., на-
приклад, [9, 10]), у якій відбулася власна
еволюція об’єкта досліджень від класичного
3 Не всі записи про публікації містять необхідну ін-
формацію: замість адрес авторів подають, наприклад,
назву організації, за якою часто важко визначити гео-
графічну належність публікації.
випадкового графа Ердоша – Рені (Er dös – Ré-
nyi), де задана кількість ребер розподілена
довільно та незалежно між парами із заданої
кількості вершин, до складних мереж, топо-
логія яких не є ані цілком регулярною, ані
цілком випадковою [11]. Для останніх, по-
будованих на основі реальних даних (пер-
шими в цьому напрямі були дослідження
соціальних мереж), було визначено ступені
законів розподілу величин і запропоновано
модель зміни мереж у часі — еволюції (див.,
наприклад, [12]). Перед тим як перейти до
опису інструментарію теорії складних мереж,
необхідно дати визначення самої мережі. Ме-
режа (network) — це сукупність вузлів, що
з’єднані зв’язками. Відмінність теорії графів і
теорії складних мереж полягає в тому, що ме-
тою досліджень першої є аналіз невеликих
графів, властивостей їхніх окремих вершин і
ребер; друга ж розглядає статистичні власти-
вості значно складніших графів, які прийня-
то називати мережами [11].
Досліджуючи складну мережу, розрахову-
ють набір стандартних величин [11–15], деякі
з яких характеризують окремі вузли, інші —
описують мережу в цілому. Найпростішою
локальною характеристикою вузла мережі i є
його ступінь (degree) ki, який визначають як
кількість приєднаних до вузла зв’язків:
,
де aij — кількість зв’язків, що сполучають ву-
зол i та кожен вузол j із числа його найближ-
чих сусідів. Так, у мережі міжнародної спів-
праці (кожен окремий вузол відповідає пев-
ній країні, а зв’язок між двома вузлами
означає наявність спільної публікації в ав-
торів із двох країн) ступінь вузла визначає
коло країн, науковці яких є співавторами
відповідного матеріалу. Середній ступінь
�k� є вже характеристикою всієї мережі,
його розраховують як середнє арифметичне
ступенів усіх вузлів.
Щоб охарактеризувати «лінійний розмір»
мережі, можна використати поняття серед-
нього �l� і максимального lmax (його ще на-
зивають діаметром мережі) із найкоротших
65ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
шляхів [11, 13–15]. Для зв’язаної мережі з N
вузлів середній найкоротший шлях визна-
чають так:
де lij — довжина найкоротшого шляху між
вузлами i та j. Максимальний найкоротший
шлях — це найбільше значення з усіх lij для
цієї мережі.
Локальною характеристикою окремого
вузла m є коефіцієнт кластерності Cm, який
визначають як відношення наявної кількос-
ті зв’язків між його найближчими сусідами
Em до максимально можливої кількості та-
ких зв’язків:
Коефіцієнт кластерності всієї мережі C, що
є середнім арифметичним значенням Cm за
всіма вузлами, характеризує тенденцію до
утворення взаємозв’язаних груп вузлів. Кое-
фіцієнт кластерності будь-якого з вузлів де-
рева дорівнює нулю, а для довільного вузла
повністю зв’язаної мережі (поняття, еквіва-
лентне повному графу) це значення буде рів-
ним одиниці. Величина C відображає ймовір-
ність зв’язку між двома випадково взятими
найближчими сусідами вузла, а також міс-
тить інформацію про наявність у мережі
циклів-«трикутників» (із трьома вершина-
ми). Цикли — це специфічна форма кореляції
в мережах. Для реальних мереж, зокрема со-
ціальних, характерні високий рівень скоре-
льованості та велике значення C [11, 13–15].
Значення коефіцієнта кластерності реальних
мереж часто порівнюють із Cr — коефіцієнтом
кластерності еквівалентного випадкового
графа, який має такі самі, як і мережа, значен-
ня N (кількість вершин) і L (кількість ребер).
Його розраховують за такою формулою[11]:
.
Однією з найважливіших характеристик
мережі є розподіл ступенів її вузлів P(k),
який визначають як імовірність того, що ву-
зол i має ступінь ki = k. Мережі з різними за-
лежностями P(k) демонструють цілком від-
мінну поведінку (подібно до класів універ-
сальності у фізиці критичних явищ) [11–15].
Найчастіше розподіли ступенів вузлів P(k)
апроксимуються розподілами Пауссона, екс-
поненційним і степеневим. Ті мережі, для
яких P(k) описують за степеневою функ-
цією, називають безмасштабними (scale-
free) [11]. Як показує емпіричний аналіз,
реальні мережі часто є саме безмасштабни-
ми. Якщо P(k) є степеневим розподілом:
,1~)( γk
kP
1,>>k
то це вказує на можливість існування в та-
кій мережі вузлів із дуже високим ступенем,
які ще називають габами (hubs). Вони на-
дають безмасштабним мережам особливих
властивостей.
Різноманітні алгоритми на мережах дають
змогу згрупувати дані за ступенем їхньої
близькості або ж навпаки — виявити, на-
скільки вони віддалені. Мережі є також чу-
довим засобом візуалізації даних, що робить
їх зручними для сприйняття. Для кожної
конкретної мережі встановлені абстракт-
ні значення наведених вище величин мають
свою інтерпретацію. Наприклад, ступінь
вузла в мережі знайомств, де вузли познача-
ють людей, а зв’язки поєднують знайомих
осіб (це приклад соціальної мережі [17]),
буде визначати рівень комунікабельності
особи (коло її знайомих); у мережі спів-
авторства [18], де вузли — це автори, а
зв’язки — їхні спільно опубліковані праці
(рис. 4), ступінь вузла вказує на число спів-
авторів обраного автора (за умови, що всі
зв’язки рівнозначні).
Середній найкоротший шлях між парою
довільних вузлів у мережі громадського
транспорту, де вузли — це зупинки, а зв’яз ки
виникають за наявності сполучення між зу-
пинками, визначає середню довжину марш-
руту, що з’єднує дві довільні зупинки [19]; у
мережі веб-ресурсів (вузли — веб-ре сурси,
зв’язки — гіпертекстові переходи між ними) —
середню кількість кліків, які потрібно зроби-
ти, щоб потрапити з однієї веб-сторінки на
66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
будь-яку іншу [20]. Отже, досліджуючи
складні мережі будь-якого виду, потрібно
насамперед визначити набір стандартних ве-
личин для абстрактної мережі.
Як вузли мережі, так і її зв’язки можуть
асоціюватися з певним ваговим коефіцієн-
том. Його значення можна інтерпретувати
по-різному, наприклад, чим більший ступінь
вузла, тим більша його «вага». Візуально це
можна відобразити більшим розміром кру-
жечка. Роль зв’язку найчастіше асоціюють із
кратністю, тобто кількістю зв’язків між од-
нією і тією ж парою вузлів 4. Мережі, у яких
враховано кількість кратних зв’язків, нази-
вають зваженими. І навпаки, у незваженій
мережі всі зв’язки рівнозначні. Наприклад, у
незваженій мережі співавторства зв’язок між
парою авторів виникає, коли вони опубліку-
вали хоча б одну спільну роботу.
Окрім перелічених, відомо багато інших
параметрів і характеристик складних мереж,
які можна розраховувати для різних видів
мереж. Алгоритми, які працюють з матема-
тичними мережами та графами, дають змогу
знайти найкоротші шляхи між парами вузлів
4 Роль зв’язку може бути схарактеризована й по-
іншому, вона, наприклад, може визначати пропускну
спроможність каналу в мережі розподілення ресурсів.
(публікацій або авторів), виявити ступінь
зв’язності і скорельованості мережі, з’ясувати
кількість компонент зв’язності тощо.
На основі зібраних даних побудовано ряд
незважених мереж співпраці (детальнішу
інформацію про ці мережі та їх зображення
наведено в [21]). Країни в цих мережах пред-
ставлені вузлами, а кожен зв’язок між парою
вузлів означає наявність хоча б однієї публі-
кації, підготованої співавторами з двох від-
повідних країн. Наведемо кількісні характе-
ристики побудованої мережі співпраці: кіль-
кість вузлів N = 91, кількість зв’язків L= 546,
середній і максимальний ступені вузлів
�k� = 12 і kmax = 42, середній коефіцієнт клас-
терності C = 51, його відношення до коефіці-
єнта кластерності еквівалентного випадко-
вого графа C/Cr = 3,8, середній і найдовший
із найкоротших шляхів �l� = 2,1 і lmax = 5 від-
повідно. На основі викладеного бачимо, що
середня кількість країн-співавторів у публі-
каціях на чорнобильську тематику становить
12, а максимальний авторський колектив
включає 42 дослідники. Ця мережа слабо-
скорельована (невелике значення коефіці-
єнта кластерності C), проте досить «компакт-
на» — характеризується невеликими діамет-
ром (lmax) і середньою найкоротшою від-
станню між довільною парою вузлів �l�.
Публікації за 1986–2011 рр. належать ав-
торам із 91 країни (зокрема, з деяких авто-
номних держав у складі інших, наприклад з
Фарерських островів). У мережі 19 ізольо-
ваних вузлів. Отже, згідно із зібраними да-
ними, ці країни не співпрацювали з іншими
державами у справі публікування матеріа-
лів на чорнобильську тематику. Поява таких
вузлів зумовлена різними факторами, на-
приклад, поодинокими публікаціями специ-
фічного спрямування, які становлять ін-
терес саме в певній місцевості (так, вузол
Нігерії виник завдяки статті «Radionuclide
contents in food products from domestic and
im ported sources in Nigeria» 5 про продукти
5 Jibiri N.N., Okusanya A.A. // Journal of Radiological
Protection. — 2008. — V. 28(3). — P. 405–413.
Рис. 4. Фрагмент мережі співавторства журналу «Con-
densed Matter Physics» (www.icmp.lviv.ua). Візуа лі за цію
здійснено за допомогою програмного пакета Pajek [16]
67ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
харчування, імпортовані до цієї країни); іс-
торичними обставинами, що спричинили
зміну назви країни, її розпад чи зникнення з
політичної карти (приклад — статті з ко-
лишньої Чехословаччини) тощо.
Цікавим прикладом ізольованого вузла є
колишній Радянський Союз. Незважаючи
на те що саме на його теренах сталася Чор-
нобильська аварія, зібрані дані свідчать про
відсутність співпраці СРСР та інших країн.
Мабуть, головною причиною цього була ізо-
льованість радянської науки від решти світу.
З розпадом Союзу його колишні республі-
ки (зокрема й Україна), що стали незалеж-
ними, активно долучилися до процесу між-
народної наукової співпраці.
Перш ніж розпочати аналіз мережі спів-
праці, наведемо перелік країн, що мали най-
ширше коло міжнародного співробітництва:
США — 42 країни-співавтори; Німеччина —
42; Росія — 41; Україна — 40; Велика Брита-
нія та Франція — 38. П’ятірка країн-лідерів
за загальною кількістю опублікованих робіт:
Росія — 1082; США — 806; Україна — 756;
Велика Британія — 628; Німеччина — 593.
Звичайно, для об’єктивного порівняння
внеску різних країн варто було б унормувати
результати роботи їхніх науковців у сфері
опублікування статей на відповідну темати-
ку. Скажімо, проектування кількості публі-
кацій на кількість населення країни дещо
змінює позиції в списку: на першому місці
опиняється Україна, а далі (у порядку змен-
шення показника) — Велика Британія, Росія,
Німеччина, США.
У побудованій мережі співпраці всі вуз-
ли, крім згаданих 19 ізольованих, нале-
жать до однієї компоненти зв’язності, у
межах якої будь-яка пара вузлів є взаємо-
досяжною. Вивчення еволюції цієї компо-
ненти в часі дало змогу побачити картини
співпраці в різних часових зрізах [21].
Протягом 20 років кластер співпраці по-
ступово зростав: у 1991 р. до нього входило
лише 10 країн, у 1996 р. — 42, у 2006 р. —
56, а станом на 2011 р. (через 25 років піс-
ля аварії) — 72 країни, тісно пов’язані
спільними дослідженнями на чорнобиль-
ську тематику.
На перший погляд може здатися дивним,
що Україна з’являється в складі кластера
тільки 1991 р., проте саме цього року відбув-
ся розпад СРСР і Україна стала незалежною
державою. Безперечно, українські вчені
(тоді ще представники радянської науки)
працювали над зазначеною проблематикою
від самого початку. Це можна сказати й про
науковців інших країн. Наприклад, поміт-
ний зв’язок співавторства між Югославією
та Словенією: до відокремлення Словенії її
внесок був частиною внеску Югославії, про-
те ситуація змінилась після 1991 р.
Отже, «географія» науковців, які працю-
ють над чорнобильською тематикою, до-
статньо широка. Очевидно, що найбільший
внесок зробили розвинені держави, які пра-
цюють на передньому фронті науки, а також
країни, причиною активності яких стала
гео графічна близькість до місця аварії. З
плином часу, коли наслідки аварії стали
менш очевидними на перший погляд, але
відчутними й для більш віддалених регіонів,
науковий інтерес до проблеми не тільки не
згас, а й вплинув на розширення кола між-
народної співпраці.
ВИСНОВКИ
Підсумуємо одержані результати аналізу
даних про публікації на чорнобильську те-
матику у вигляді таких тез:
• інтерес до досліджень у цій сфері не
згасає (інтенсивність опублікування статей
має, радше, періодичний характер);
• «дисциплінарний ландшафт» пробле-
матики з часом змінюється: поряд із галузя-
ми науки, що незмінно в ньому домінують,
як-от медицина, енергетика чи науки про
навколишнє середовище, з’являються пу-
блікації на зазначену тему в галузі фізики,
генетики тощо;
• в Україні розвиваються специфічні ас-
пекти проблеми — історичні, культурні, по-
літичні і т.д.;
• якщо розглянути масив тематичних пу-
блікацій з погляду міжнародної співпраці,
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
то можна виділити групу країн, що пов’язані
між собою зв’язками співавторства, а також
невелику частку ізольованих вузлів (при-
пускаємо ряд причин їх виникнення).
Наступне завдання дослідження — аналіз
поширення чорнобильської тематики в засо-
бах масової інформації й порівняння одер-
жаних результатів. Продовженням розпоча-
тих досліджень міг би бути також так званий
контент-аналіз з метою виділення найваго-
міших термінів, що описують цю проблема-
тику, виявлення їх розподілу за різними га-
лузями науки.
Здійснений аналіз у жодному разі не має
на меті визначити якість публікацій на тему
Чорнобильської аварії, він лише показує
статистику їх виходу. Пропоновані підходи
можна застосувати для аналізу будь-якої ін-
шої наукової тематики незалежно від її суті.
Дослідження проведено в межах проектів:
«Наукометрія: кількісний підхід до соціальних
явищ» (ДКНІІ України — Міністерство дослі-
джень і науки, Австрія) та «Динаміка і ко-
оперативні явища в складних фізичних і біо-
логічних середовищах» (7-ма Рамкова угода,
Call: FP7-PEOPLE-2010-IRSES). Автори ви-
словлюють вдячність Алесі Зуккалі (Центр
наукових та технологічних досліджень Уні-
верситету Ляйдена) за можливість ознайо-
ми тися з її статтею [3] ще до опублікування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. He Q., Chen B., Pei J. et al. Detecting Topic Evolution
in Scientific Literature: How Can Citations Help? //
CIKM’09. Proceedings of the 18th ACM conference
on information and knowledge management (2–
6 November 2009, Hong Kong, China). — New York:
ACM, 2009. — P. 957–966.
2. Звіт про діяльність Національної академії наук
України у 2003 році. Ч. 2. — К., 2004. — 145 с.;
Звіт про діяльність Національної академії наук
Украї ни у 2005 році. Ч. 2. — К., 2006. — 181 с.;
Наука у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV
рівнів акредитації Міністерства освіти і науки
України. Інформаційні матеріали до Міжгалузе-
вої наради з питань розвит ку науки у вищих на-
вчальних закладах України (21 грудня 2006 р.,
Київ, Україна) / за ред. міністра освіти і науки
України проф. С.М. Ніколаєнка.
3. Zuccala A., van Eck N.J. Poverty Research in a Deve-
lop ment Policy Context // Dev. Policy Rev. — 2011. —
V. 29, N. 3. — P. 311–330.
4. Content Coverage Guide // www.info.sciverse.com/
scopus/scopus-in-detail/facts.
5. Рубрикатор Національної бібліотеки України іме-
ні В.І. Вернадського // www.nbuv.gov.ua/db/rubr.
html.
6. Sornette D. Critical Phenomena in Natural Scienc-
es. Chaos, Fractals, Selforganization and Disorder:
Concepts and Tools. — Berlin, Heidelberg: Springer,
2000. — 434 p.
7. Олемской А.И. Синергетика сложных систем. Фе-
номенология и статистическая теория. — М.:
Красанд, 2009. — 379 с.
8. Stauffer D. Grand unification of exotic statistical
physics // Physica A. — 2000. — V. 285, N 1–2. —
P. 121–126.
9. Алексеев В.Е., Таланов В.А. Графы и алгоритмы.
Структуры данных. Модели вычислений. — М.:
ИНТУИТ, 2006. — 320 с.
10. Jungnickel D. Graphs, Networks and Algorithms: 3rd
Edition. — Berlin, Heidelberg: Springer, 2008. — 650 p.
11. Головач Ю., Олємской О., фон Фербер К. та ін.
Складні мережі // Журнал фізичних досліджень. —
2006. — Т. 10, № 4. — С. 247–289.
12. Dorogovtsev S.N., Mendes J.F.F. Evolution of networks //
Adv. Phys. — 2002. — V. 51, N 4. — P. 1079–1187.
13. Newman M.E.J. The Structure and Function of
Complex Networks // SIAM Review. — 2003. —
V. 45, N 2. — P. 167–256.
14. Dorogovtsev S.N., Mendes J.F.F. The shortest path to
complex networks // arXiv:cond-mat/0404593.
15. Albert R., Barabási A.-L. Statistical mechanics of
complex networks // Rev. Mod. Phys. — 2002. —
V. 74, N 1. — P. 47–97.
16. Batagelj V., Mrvar A. Pajek: A Program for Large
Network Analysis // Connections. — 1998. –V. 21,
N 2 — P. 47–57.
17. Jin E.M., Girvan M., Newman M.E.J. Structure of grow-
ing social networks // Phys. Rev. E. — 2001. — V. 64,
N 4. — P. 046132.
18. Newman M.E.J. Coauthorship networks and patterns
of scientific collaboration // PNAS. — 2004. — V. 101,
Suppl. 1. — P. 5200–5205.
19. von Ferber C., Holovatch T., Holovatch Yu., Palchykov V.
Network harness: Metropolis public transport //
Physica A. — 2007. — V. 380. — P. 585–591.
20. Albert R., Jeong H., Barabási A.-L. Internet: Diameter
of the World-Wide Web // Nature. — 1999. — V. 401,
N 6749. — P. 130–131.
21. Мриглод О., Головач Ю. Препринт Інституту фізи-
ки конденсованих систем НАН України // http://
www.icmp.lviv.ua/sites/default/files/preprints/
pdf/1112U.pdf.
69ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 7
ВИДАВНИЧА СПРАВА
О.И Мрыглод, Ю.В. Головач
Институт физики конденсированных систем
Национальной академии наук Украины
ул. Свенцицкого, 1, Львов, 79011, Украина
РЕАКЦИЯ НАУЧНОГО СООБЩЕСТВА
НА ЧЕРНОБЫЛЬСКУЮ АВАРИЮ:
АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ ТЕМАТИКИ ПУБЛИКАЦИЙ
Наука как разновидность человеческой деятельно-
сти, имеющая своей целью получение нового знания,
сама по себе тоже может быть рассмотрена как объект
изучения. Такое утверждение лежит в основе так на-
зываемой «науки о науке» — наукометрии. В данной
работе представлены результаты наукометрического
исследования, целью которого было проанализиро-
вать, как научное сообщество реагирует на определен-
ное событие, то есть как выглядит эволюция опреде-
ленной научной тематики. На основе информации из
реферативных баз данных «Scopus» и «Україніка нау-
кова» были проанализированы данные о научных пу-
бликациях, освещающих проблему Чернобыльской
аварии и ее последствий. Была изучена активность
публикаций работ на чернобыльскую тематику в пе-
риод от 1986 и до 2011 гг., вклад ученых из разных
стран, тематический спектр исследований.
Ключевые слова: наукометрия, сложные систе-
мы, реферативные базы.
O.I. Mryglod, Yu.V. Holovatch
Institute for Condensed Matter Physics
of National Academy of Sciences of Ukraine
1 Svientsitskii Str., Lviv, 79011, Ukraine
REACTION OF THE ACADEMIC COMMUNITY
ON CHORNOBYL DISASTER:
ANALYSIS OF PUBLICATION TOPICS DYNAMICS
In our study we analyze how does an academic com-
munity react on a particular urgent task which abruptly
arises and poses also scientific problems. To this end, we
have chosen to examine a body of research strictly con-
cerning Chornobyl disaster that occurred on 26 April
1986. We analyzed data about the papers that appeared in
scientific journals since 1986 using the Scopus database
and the Ukrainian bibliographic database Ukrainika
Naukova. In order to quantify our analysis, we measured
distribution of papers between different scientific fields,
constructed coauthorship network and defined its main
characteristics, calculated growth rates of research in dif-
ferent fields. In particular, our analysis allows to compare
contribution of the international community to the
Chornobyl-related research as well as integration of
Ukraine in the international research on this subject.
Keywords: scientometrics, complex systems, abstract
databases.
Стаття надійшла 17.10.2011 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37336 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:46:06Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мриглод, О.І. Головач, Ю.В. 2012-10-02T19:42:58Z 2012-10-02T19:42:58Z 2012 Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій / О.І. Мриглод, Ю.В. Головач // Вісн. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 59-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37336 001; 519.25 Науку як різновид людської діяльності, що має на меті отримання нового знання, також можна розглядати як об’єкт вивчення. На цьому твердженні ґрунтується так звана «наука про науку» — наукометрія. У пропонованій роботі представлено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних «Scopus» та «Україніка наукова» проаналізовано дані про наукові публікації, що висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорнобильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень. Наука как разновидность человеческой деятельности, имеющая своей целью получение нового знания, сама по себе тоже может быть рассмотрена как объект изучения. Такое утверждение лежит в основе так называемой «науки о науке» — наукометрии. В данной работе представлены результаты наукометрического исследования, целью которого было проанализировать, как научное сообщество реагирует на определенное событие, то есть как выглядит эволюция определенной научной тематики. На основе информации из реферативных баз данных «Scopus» и «Україніка наукова» были проанализированы данные о научных публикациях, освещающих проблему Чернобыльской аварии и ее последствий. Была изучена активность публикаций работ на чернобыльскую тематику в период от 1986 и до 2011 гг., вклад ученых из разных стран, тематический спектр исследований. In our study we analyze how does an academic community react on a particular urgent task which abruptly arises and poses also scientific problems. To this end, we have chosen to examine a body of research strictly concerning Chornobyl disaster that occurred on 26 April 1986. We analyzed data about the papers that appeared in scientific journals since 1986 using the Scopus database and the Ukrainian bibliographic database Ukrainika Naukova. In order to quantify our analysis, we measured distribution of papers between different scientific fields, constructed coauthorship network and defined its main characteristics, calculated growth rates of research in different fields. In particular, our analysis allows to compare contribution of the international community to the Chornobyl-related research as well as integration of Ukraine in the international research on this subject. Дослідження проведено в межах проектів: «Наукометрія: кількісний підхід до соціальних явищ» (ДКНІІ України — Міністерство досліджень і науки, Австрія) та «Динаміка і кооперативні явища в складних фізичних і біологічних середовищах» (7-ма Рамкова угода, Call: FP7-PEOPLE-2010-IRSES). Автори висловлюють вдячність Алесі Зуккалі (Центр наукових та технологічних досліджень Університету Ляйдена) за можливість ознайоми тися з її статтею [3] ще до опублікування. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Видавнича справа Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій Реакция научного сообщества на Чернобыльскую аварию: анализ развития тематики публикаций Reaction of the academic community on Chornobyl disaster: analysis of publication topics dynamics Article published earlier |
| spellingShingle | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій Мриглод, О.І. Головач, Ю.В. Видавнича справа |
| title | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| title_alt | Реакция научного сообщества на Чернобыльскую аварию: анализ развития тематики публикаций Reaction of the academic community on Chornobyl disaster: analysis of publication topics dynamics |
| title_full | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| title_fullStr | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| title_full_unstemmed | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| title_short | Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| title_sort | реакція наукової спільноти на чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій |
| topic | Видавнича справа |
| topic_facet | Видавнича справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37336 |
| work_keys_str_mv | AT mriglodoí reakcíânaukovoíspílʹnotinačornobilʹsʹkuavaríûanalízrozvitkutematikipublíkacíi AT golovačûv reakcíânaukovoíspílʹnotinačornobilʹsʹkuavaríûanalízrozvitkutematikipublíkacíi AT mriglodoí reakciânaučnogosoobŝestvanačernobylʹskuûavariûanalizrazvitiâtematikipublikacii AT golovačûv reakciânaučnogosoobŝestvanačernobylʹskuûavariûanalizrazvitiâtematikipublikacii AT mriglodoí reactionoftheacademiccommunityonchornobyldisasteranalysisofpublicationtopicsdynamics AT golovačûv reactionoftheacademiccommunityonchornobyldisasteranalysisofpublicationtopicsdynamics |