Всесвітній тиждень мозку – 2012
19–23 березня 2012 року в Києві відбувся Український тиждень мозку, що проходить у рамках Всесвітнього тижню мозку. Цю ініціативу було започатковано в 1996 році товариством Dana Foundation, яке об’єднує понад 500 провідних нейрофізіологів з усього світу. Під час таких заходів учені із самих різних г...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37344 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Всесвітній тиждень мозку – 2012 / Н.В. Войтенко, О.П. Любанова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 8. — С. 47-53. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859716641415233536 |
|---|---|
| author | Войтенко, Н.В. Любанова, О.П. |
| author_facet | Войтенко, Н.В. Любанова, О.П. |
| citation_txt | Всесвітній тиждень мозку – 2012 / Н.В. Войтенко, О.П. Любанова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 8. — С. 47-53. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | 19–23 березня 2012 року в Києві відбувся Український тиждень мозку, що проходить у рамках Всесвітнього тижню мозку. Цю ініціативу було започатковано в 1996 році товариством Dana Foundation, яке об’єднує понад 500 провідних нейрофізіологів з усього світу. Під час таких заходів учені із самих різних галузей нейронауки в багатьох країнах світу намагаються привернути увагу громадськості до проблеми вивчення мозку та популярно розповісти про останні досягнення на цьому шляху. В Україні Тиждень мозку проводиться вже втретє за участю Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Українського товариства нейронаук та Українського наукового клубу.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:12:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
47ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
Н.В. ВОЙТЕНКО, О.П. ЛЮБАНОВА
ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ МОЗКУ–2012
19–23 березня 2012 року в Києві відбувся Український тиждень мозку, що проходить у рамках Всесвітнього тиж-
ню мозку. Цю ініціативу було започатковано в 1996 році товариством Dana Foundation, яке об’єднує понад 500 про-
відних нейрофізіологів з усього світу. Під час таких заходів учені із самих різних галузей нейронауки в багатьох краї-
нах світу намагаються привернути увагу громадськості до проблеми вивчення мозку та популярно розповісти про
останні досягнення на цьому шляху. В Україні Тиждень мозку проводиться вже втретє за участю Інституту фізіо-
логії ім. О.О. Богомольця НАН України, Українського товариства нейронаук та Українського наукового клубу.
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця
НАН України є сучасним науково-дослідним
центром у галузі молекулярної фізіології,
біофізики, нейрофізіології та патологічної
фізіології й широко відомий не лише в Ук-
раї ні, а й за її межами. В Інституті вперше на
теренах колишнього Радянського Союзу
було застосовано методику мікроелектрод-
них досліджень збудливих клітин, за допо-
могою якої отримано важливі дані про
фізико-хімічні процеси в нервових і м’язових
клітинах, механізми синаптичної передачі
та іонні механізми збудження. Встановлено,
що передавання нервових імпульсів між не-
рвовими клітинами є головним процесом у
функціонуванні мозку і лежить в основі всіх
форм його інтегративної діяльності.
Отже, цілком зрозуміло, що саме співро-
бітники Інституту фізіології ім. О.О. Бо-
гомольця, очолюваного академіком НАН
України О.О. Кришталем — знаним фахів-
цем у галузі фізіологічних процесів, що від-
буваються в мембранах нервових клітин,
започаткували проведення Тижня мозку в
Україні. Вже третій рік поспіль наша країна
бере участь у цій всесвітній акції, і з кожним
роком кількість її прихильників та зацікав-
лених слухачів збільшується.
З метою розповсюдження й популяриза-
ції сучасних знань про діяльність головного
мозку 19–23 березня 2012 р. у рамках Все-
світнього тижня мозку Інститут фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України, Україн-
ське товариство нейронаук та Український
науковий клуб провели різноманітні заходи
для широкого кола слухачів, які не є фахів-
цями в галузі нейрофізіології, а саме школя-
рів, студентів і всіх охочих.
Уже традиційно, як і в попередні роки, у
столичному Будинку вчених відбувся Круг-
лий стіл за участю фахівців у галузі нейро-
науки та широких кіл громадськості. Мину-
лого року темою засідання було питання
«Що таке життя та свідомість з точки зору
сучасної науки?». Відомі вчені в доступній
для широкої громадськості формі розповіли
про сучасні методи дослідження мозку, які
застосовують для вивчення таких вічних по-
нять, як життя та свідомість. Цього року
проблеми мозку було висвітлено в медично-
му аспекті. Тема засідання Круглого сто-
лу–2012 була такою — «Хвороби мозку –
погляд сучасної науки». У роботі Круглого
столу взяли участь провідні українські ней-
рофізіологи: директор Інституту фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України академік
НАН України О.О. Кришталь, провідний
науковий співробітник цього ж Інституту
доктор медичних наук, професор Г.Г. Скібо,
вчений секретар Українського товариства
нейронаук провідний науковий співробіт-
ник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця,
доктор біологічних наук Н.В. Войтенко. Го-
ловувала на засіданні виконавчий директор
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
Українського наукового клубу кандидат біо-
логічних наук Наталія Іванівна Шульга —
знаний учений у галузі молекулярної біо-
логії.
Відкрила засідання Нана Володимирівна
Войтенко. Вона розповіла про актуальність
і значущість цього заходу. Всесвітній тиж-
день мозку — акція, спрямована на поши-
рення загальнодоступних знань про досяг-
нення та відкриття в галузі вивчення мозку.
Щороку в березні цей просвітницький за-
хід об’єднує вчених із університетів, дослід-
ницьких інститутів, клінік, представників
державних структур, громадських організа-
цій, професіоналів усього світу, щоб привер-
нути увагу до наук, які досліджують мозок.
Цього року «Всесвітня ініціатива з дослі-
дження мозку» відбувається вже всімнадця-
те під егідою товариства Dana Alliance. Це
некомерційна організація, метою якої є по-
ширення інформації про мозок та досягнен-
ня й успіхи в його дослідженні в зрозуміло-
му і доступному для широкої громадськості
вигляді. Вона охоплює університети, медич-
ні школи та навчально-дослідницькі центри,
завданням яких є підвищення якості викла-
дання і навчання в галузі нейронауки й охо-
рони здоров’я, а також сприяння у виборі
професії в сфері медицини та нейробіології.
Проект орієнтовано на різнопланову ауди-
торію: від дошкільнят та учнів загальноос-
вітніх шкіл до студентів і випускників уні-
верситетів, а також учителів біологічного
профілю. Метою проекту є також створення
унікальних навчальних матеріалів.
Академік НАН України Олег Олексан-
дрович Кришталь виступив зі змістовною
лекцію, яка завдяки інтригуючій назві
«Чому в нас болить?» зацікавила не лише
вузьких спеціалістів, а й пересічних грома-
дян. Проблема болю турбувала людство з
прадавніх часів, адже біль супроводжує лю-
дину впродовж усього життя. Біль — не тіль-
ки захисна реакція організму, це — своєрідна
емоція, що істотно впливає на поведінку лю-
дини, на її фізичний і психологічний стан.
Над розшифруванням механізмів відчуття
болю та пошуком ефективних знеболюваль-
них засобів працюють тисячі вчених у всьо-
му світі. Первинна рецепція болю має назву
ноцицепція (лат. nocere — шкодити). За цю
функцію відповідають спеціальні механізми
іонної проникності мембран нервових клі-
тин — ноцицептори. Вони збуджують сен-
сорні нейрони, сповіщаючи про потенційно
шкідливий вплив на тканини тіла або про їх
патологічний стан.
Провідну роль у ноцицепції відіграють
рецептори, чутливі до АТФ (Р2Х) і прото-
нів (ASIC), виявлені у мембранах сенсорних
нейронів. Активатори ноцицепторів — про-
тони та молекули АТФ — всюдисущі в жи-
вій природі. Практично всі функціональні
порушення в організмі супроводжуються
зміною рН — підкисленням, або ацидозом.
Так, з ацидозом пов’язані ішемія, запалення,
онкологія, переломи, гематоми. Рецептори
протонів у сенсорних нейронах сигналізу-
ють про такі зміни. Через нейрони задньоко-
рінцевих гангліїв спинного мозку інформа-
ція надходить до центральних таламічних
нейронів і нейронів кори, де вона миттєво
аналізується і вже у вигляді еферентних
сигналів реалізується певною реакцією ор-
ганізму.
АТФ — універсальна молекула, що є одно-
часно і джерелом, і акумулятором енергії в
живих організмах. Вона вивільнюється та-
кож під час численних патологічних станів.
Р2Х-рецептори сигналізують про виділення
На фото зліва направо: д.б.н. Н.В. Войтенко,
проф. Г.Г. Скібо, к.б.н. Н.І. Шульга,
академік НАН України О.О. Кришталь
49ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
АТФ, збуджуючи сенсорні нейрони. Акаде-
мік О.О. Кришталь нагадав, що в Інституті
фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
він та його колеги на початку 80-х років ми-
нулого століття відкрили рецептор протонів і
рецептор АТФ у мембрані нейронів. Вони
були першими, хто зміг експериментально
підтвердити гіпотезу, що саме через ці рецеп-
тори людина відчуває біль. Перед дослідни-
ками постало завдання — знайти селективні
блокатори ноцицепторів, адже це вирішило б
проблему зняття хронічного та гострого болю
в пацієнтів. Наявні нестероїдні протизапаль-
ні препарати (прототип — аспірин) мають об-
межений спектр дії й численні побічні ефек-
ти. Опіатам та їхнім похідним крім побічних
ефектів притаманні такі недоліки, як звикан-
ня і наркотична залежність.
Проте на сьогодні, як наголосив академік
О.О. Кришталь, немає ліків, які б селективно
діяли на ноцицептори. Специфічні блокатори
ноцицепторів (ASIC2,3 та Р2Х2,3) можуть
стати протибольовими препаратами наступ-
ного покоління — справді «чистими» ліками,
вільними від побічних дій. Над цим нині й пра-
цюють фізіологи, біофізики, хіміки та фарма-
кологи в тісній співпраці з медиками. У пошу-
ку засобів селективного впливу на ноцицепто-
ри вчені рухаються у трьох напрямах:
1) пошук спеціалізованих молекул у при-
роді (токсини);
2) синтез нових малих молекул;
3) виявлення шляхів фізіологічного
контролю механізмів ноцицепції.
Так, дослідники Інституту фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України протестували
Шляхи передачі нервового больового імпульсу в мозок (а) та рефлектор-
на ноцицептивна дуга (б)
а
б
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
компонент отрути павука РТ1, який ефек-
тивно блокує Р2Х3-рецептори. Показано,
що РТ1 удвічі знижує рівень болю при запа-
леннях різноманітної природи. Спільно з
українськими хіміками науковці розробля-
ють специфічні молекули — новий хемо-
тип селективних високоафінних блокаторів
ASIC-ре цепторів. Вони виявляють принци-
пово новий механізм пригнічувальної дії
рецепторів ASIC і є перспективними для
розроблення препаратів проти ішемічного
ушкодження.
Нарешті, одна з найактуальніших проб-
лем — подолання болю при онкологічних
захворюваннях, що є стійким до опіатів. Ви-
явилося, що ракові клітини генерують сиг-
нали, які впливають на чутливість сенсор-
них клітин до опіатів. Знайти молекулярну
основу таких сигналів — це першорядне зав-
дання, що наразі вирішується.
Далі присутні мали змогу послухати лек-
цію професора Галини Григорівни Скібо
«Природа нейродегенеративних захворю-
вань». Професор Г.Г. Скібо багато років
свого життя присвятила вивченню питан-
ня структурних змін у тканині мозку під
час виникнення патологій. Вона зауважи-
ла, що нейродегенеративні захворювання
виникають унаслідок прогресуючої деге-
нерації й загибелі нейронів, які входять до
складу певних структур ЦНС, і спричиня-
ють розрив зв’язків між відділами ЦНС.
Нейродегенеративні захворювання при-
зводять до вираженої інвалідизації пацієн-
тів. При цих хворобах розлади виникають
не лише у вищій нервовій діяльності люди-
ни, а й охоплюють рухову сферу. У хворих
порушується пам’ять, вони втрачають здат-
ність до пересування та навички само-
обслуговування. Враховуючи значне по-
ширення низки нейродегенеративних за-
хворювань (наприклад, на хворобу Альц-
геймера сьогодні у світі страждає понад
30 млн осіб), утримання таких хворих і
симптоматичні методи їх лікування потре-
бують великих витрат, порівнянних з ви-
тратами на лікування й утримання онколо-
гічних хворих.
Найпоширенішими є такі нейродегенера-
тивні захворювання, як хвороба Альцгейме-
ра, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз;
менш часто трапляються бічний аміотро-
фічний синдром, хорея Хантінгтона, хворо-
ба Німана — Піка, синдром Туретта, група
захворювань, об’єднаних терміном «пріонні
хвороби».
Здоровий мозок (зліва), мозок, пошкоджений хворобою
Альцгеймера (справа)
Білкові агрегати в препараті ушкодженого мозку:
а — амілоїдні бляшки (імунозабарвлення),
б — нейрофібрилярні клубки (забарвлення
за Bielschowski)
Відстрочені дегенеративні зміни нейронів СА1
зони гіпокампа в результаті ішемії: а — контрольні клі-
тини, б — клітини після ішемії
51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
За даними сучасних клінічних і експери-
ментальних досліджень, розвиток більшості
нейродегенеративних захворювань визнача-
ють генетичні чинники. Генетично зумовле-
ні, так звані сімейні, ней родегенеративні за-
хворювання можуть виникати в пацієнтів
молодого, середнього або навіть дитячого
віку. Спорадичні випадки таких захворю-
вань можна пояснити й набутою патологією
внаслідок судинних розладів, інфекційного
процесу, локалізованого в структурах ЦНС,
інтоксикацій, травм. До загальних ознак
ней родегенеративних захворювань слід від-
нести їхній тривалий латентний період (від
6 до 10 років).
Основою розвитку нейродегенеративних
захворювань є порушення метаболізму і змі-
на структури клітинних білків з їх подаль-
шим патологічним накопиченням у певних
групах нейронів і токсичним впливом на
клітину. Процес неконтрольованої агрегації
цих аномальних білків з подальшим форму-
ванням характерних внутрішньо- чи поза-
клітинних відкладень є ключовою ланкою
патогенезу нейродегенеративних захворю-
вань, що становлять групу протеїнопатій.
Білкові агрегати утворюють амілоїдні бляш-
ки, нейрофібрилярні клубки, тільця Леві,
пріонові бляшки та інші відкладення в різ-
них відділах нервової системи. Причини
агрегації цих білків можуть мати генетично
детермінований характер, а також бути по-
в’язаними з каскадом патологічних клітин-
них біохімічних процесів: надлишкового
фосфорилування, глікозилування, активіза-
ції пероксидного окиснення тощо.
На жаль, для більшості нейродегенера-
тивних хвороб немає радикальних методів
лікування, що дали б змогу повністю зупи-
нити патологічний процес. Можливості симп-
томатичної допомоги обмежені, причому на
пізніх стадіях лікування особливо ускладне-
не і часто супроводжується соматичними
патологіями. Згідно з сучасними уявлення-
ми, вирішального значення у стратегії бо-
ротьби з нейродегенеративними захворю-
ваннями надають максимально ранній діа-
гностиці патологічного процесу, особливо
діагностиці хвороби в її латентній стадії. Ла-
тентна стадія означає, що на клітинному і
молекулярному рівні хвороба вже почалася
і певна частина нейронів уже загинула, але
людина поки що добре почувається і вигля-
дає цілком здоровою. При цьому «запас міц-
ності» центральної нервової системи дуже
високий. Наприклад, симптоми бічного аміо-
трофічного склерозу виявляються лише на
етапі, коли понад 50% рухових нейронів
спинного мозку припиняють функціонува-
ти, а хвороба Паркінсона входить у клінічну
стадію тільки після загибелі більш як 70%
нейронів, відповідальних за рухові функції.
Таким чином, нейродегенеративні за-
хворювання становлять різнорідну групу зі
складним і не з’ясованим до кінця патогене-
зом. Своєчасна діагностика на ранніх ета-
пах, розроблення новітніх лікарських засо-
бів, що зможуть впливати на нейрони на
молекулярному рівні, здатні лише вповіль-
нити темп розвитку патологічного процесу і
поліпшити якість життя пацієнтів.
Обидві лекції викликали в аудиторії бага-
то запитань, дискусія зацікавила всіх при-
сутніх, а не лише фахівців. Слухачі просили
дати поради: як же зберегти свій мозок здо-
ровим, як запобігти старінню мозку, як до-
помогти хворим, що страждають на нестерп-
ний біль? На жаль, фізіологічна наука не дає
рецептів, але деякі рекомендації, перевірені
практичною медициною, в той день усе ж
прозвучали.
Безперечно, основною причиною, що з ві-
ком ускладнює діяльність мозку, є прогре-
суюча недостатність кровообігу, яку спри-
чинюють різні судинні захворювання. По-
гіршення кровообігу, як відомо, зумовлює
зниження рівня живлення мозку необхідни-
ми речовинами і киснем. Для запобігання
судинним захворюванням слід дотримува-
тися порад, які кожен з нас знає, але, на жаль,
часто порушує. Потрібно вести здоровий
спосіб життя, не палити, дотримуватися
принципів раціонального харчування, осо-
бливо з віком (бажано контролювати вжи-
вання жирної їжі або взагалі виключити її).
Слід підтримувати фізичну активність,
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
стежити за вмістом цукру в крові та обо-
в’язково контролювати рівень артеріаль-
ного тиску. Крім здорового способу життя,
який довше зберігає мозок молодим, необ-
хідно його тренувати, як і будь-який ін-
ший орган. За статистикою, у людей розу-
мової праці висока швидкість реакцій моз-
ку зберігається набагато довше, і вони до
глибокої старості розвивають свій інте-
лектуальний потенціал. Мозку також по-
трібна «їжа», він має бути постійно заван-
тажений роботою, розумовою діяльністю,
інакше внаслідок незатребуваності своїх
функцій він починає «засинати».
Не можна нехтувати звичайними гігієніч-
ними та загальнозміцнювальними метода-
ми. Передусім на стан центральної нервової
системи впливає спосіб життя. Численними
спостереженнями медиків доведено, що ре-
гулярні фізичні вправи на свіжому повітрі,
позитивне мислення, відсутність стресів і
надмірних розумових навантажень, цікаві
захоплення, широке коло спілкування спри-
яють довготривалому збереженню здоров’я
головного мозку. На противагу цьому, шкід-
ливі звички, постійне отруєння організму
продуктами розпаду алкоголю, нікотину та
інших наркотичних препаратів, тривалі не-
рвові навантаження, нездорове харчування
не лише спричиняють серйозні соматичні та
вегетативні порушення, а й призводять до
непомітного накопичення дегенеративних
змін у центральній нервовій системі.
Наприкінці засідання виконавчий дирек-
тор Українського наукового клубу Наталія
Іванівна Шульга зауважила, що з огляду на
все вищевикладене першочерговими за-
вданнями, які стоять перед ученими-ней ро-
фізіологами, лікарями-неврологами, систе-
мою охорони здоров’я, громадськими ор-
ганізаціями та українським суспільством
загалом, є прийняття державної програми
розширення досліджень у галузі нейронаук,
об’єднання зусиль українських учених і ме-
диків із зарубіжними партнерами, надання
допомоги пацієнтам із хворобою Альцгей-
мера, розсіяним склерозом, хворобою Пар-
кінсона, іншими нейродегенеративними за-
хворюваннями. Ця група хвороб є однією з
головних медико-соціальних проблем су-
часного суспільства, що зумовлено неухиль-
ним зростанням чисельності старших віко-
вих груп населення, які найбільше підда-
ються ризику захворювання. За даними
МОЗ України, в останні роки спостерігає-
ться тенденція до зростання захворюванос-
ті на нейродегенеративні хвороби в Украї-
ні. Так, лише за останні 5 років показники
поширеності розсіяного склерозу в Україні
зросли на 2,8%, а це понад 1,2 млн населення
країни. Адже лише тоді, коли суспільство та
влада усвідомлять той факт, що від цих хво-
роб не застрахований ніхто і що проти них
немає ефективних ліків, а смертність та ін-
валідизація перевищують такі самі показни-
ки від онкологічних хвороб, можна буде роз-
раховувати на збільшення фінансування
сучасних медико-біологічних досліджень,
спрямованих на пошуки новітніх методів
ранньої діагностики й запобігання зростан-
ню захворюваності населення.
Упродовж Тижня мозку в Україні провід-
ні та молоді науковці Інституту фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України влашто-
вували у своїх лабораторіях зустрічі зі шко-
лярами 5–11 класів. Діти послухали цікаві
лекції, подивилися науково-популярні філь-
ми, взяли участь у практичних дослідах, що
демонстрували роботу мозку та нервової
системи, мали змогу побачити нервові клі-
тини за допомогою мікроскопа.
Школярі з цікавістю дізналися, що в моз-
ку людини є близько 100 млрд нервових клі-
тин — нейронів, які мають різноманітну
форму, розміри та виконують різні функції.
Крім того, їм розповіли про провідну роль у
функціонуванні мозку гліальних клітин:
саме вони створюють матрикс нервової тка-
нини, захищають нейрони та забезпечують
їх існування. При цьому кількість гліальних
клітин перевищує кількість нейронів у 50
разів! У доступній та цікавій формі лектори
розповідали школярам, як працюють синап-
си — місця контакту між нейронами, а їх у
людському мозку більш ніж 100 трильйонів!
Значну увагу було приділено ролі синапсів
53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 8
ФОРУМИ
у передаванні інформації, процесі навчання
та формуванні механізмів пам’яті.
За матеріалами лекції школярі самі роби-
ли висновки про необхідність «тренувати»
свій мозок, удосконалювати пам’ять, уміло
розподіляти розумові і фізичні навантажен-
ня, роботу й відпочинок. Розглядалися та-
кож питання про шкідливі звички людей та
їх вплив на діяльність мозку і здоров’я зага-
лом.
Вже не перший рік приходять діти до вче-
них, і таке спілкування дуже важливе. Адже
вони замислюються над такими питаннями,
як будова мозку, функціонування нейронів,
механізми пам’яті, навчання, хвороби мозку.
Це означає, що в майбутньому найдопитли-
віші з них продовжать досліджувати таєм-
ниці мозку людини, який є чи не найсклад-
нішою організацією матерії у Всесвіті.
Такі заходи, як Тиждень мозку в Україні,
мають величезне значення. Вони потрібні
насамперед тому, що сприяють винесенню
на широкий загал інформації про справжню
ситуацію в країні щодо нейродегенератив-
них хвороб і наукових досліджень у цій га-
лузі. Треба залучати до таких ініціатив по-
літиків, бізнесменів, соціологів, журналістів,
усіх тих, хто в той чи інший спосіб може
вплинути на її поліпшення.
Школярі в гостях в Інституті фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37344 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:12:23Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Войтенко, Н.В. Любанова, О.П. 2012-10-02T19:56:19Z 2012-10-02T19:56:19Z 2012 Всесвітній тиждень мозку – 2012 / Н.В. Войтенко, О.П. Любанова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 8. — С. 47-53. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37344 19–23 березня 2012 року в Києві відбувся Український тиждень мозку, що проходить у рамках Всесвітнього тижню мозку. Цю ініціативу було започатковано в 1996 році товариством Dana Foundation, яке об’єднує понад 500 провідних нейрофізіологів з усього світу. Під час таких заходів учені із самих різних галузей нейронауки в багатьох країнах світу намагаються привернути увагу громадськості до проблеми вивчення мозку та популярно розповісти про останні досягнення на цьому шляху. В Україні Тиждень мозку проводиться вже втретє за участю Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Українського товариства нейронаук та Українського наукового клубу. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми Всесвітній тиждень мозку – 2012 Article published earlier |
| spellingShingle | Всесвітній тиждень мозку – 2012 Войтенко, Н.В. Любанова, О.П. Форуми |
| title | Всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| title_full | Всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| title_fullStr | Всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| title_full_unstemmed | Всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| title_short | Всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| title_sort | всесвітній тиждень мозку – 2012 |
| topic | Форуми |
| topic_facet | Форуми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37344 |
| work_keys_str_mv | AT voitenkonv vsesvítníitiždenʹmozku2012 AT lûbanovaop vsesvítníitiždenʹmozku2012 |