Мастильні матеріали: класифікація та термінологія
Розроблена терміносистема базових нафтохімічних термінів. Терміни опрацьовано статистико-аналітичним методом, поєднаним з комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей позначених матеріалів. Використання терміна ”олива” забезпечило термінологічне розмежування харчових і техніч...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2005
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3737 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія / Ю. Іщук, М. Гінзбург, Є. Кобилянський, С. Коваленко, Б. Ярмолюк // Катализ и нефтехимия. — 2005. — № 13. — С. 9-19. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859661401679724544 |
|---|---|
| author | Іщук, Ю. Гінзбург, М. Кобилянський, Є. Коваленко, С. Ярмолюк, Б. |
| author_facet | Іщук, Ю. Гінзбург, М. Кобилянський, Є. Коваленко, С. Ярмолюк, Б. |
| citation_txt | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія / Ю. Іщук, М. Гінзбург, Є. Кобилянський, С. Коваленко, Б. Ярмолюк // Катализ и нефтехимия. — 2005. — № 13. — С. 9-19. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розроблена терміносистема базових нафтохімічних термінів. Терміни опрацьовано статистико-аналітичним методом, поєднаним з комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей позначених матеріалів. Використання терміна ”олива” забезпечило термінологічне розмежування харчових і технічних матеріалів. Одночасно термін ”олива” крім нафтопродуктів поширено ще на низку класів природних і штучних продуктів, частину з яких нині прийнято відносити до інших класів речовин. Запропоновано термін ”есенції” для пахучих речовин рослинного походження, які застосовують у виробництві мастильних матеріалів як ароматизатори. Вдосконалена термінологічна класифікація мастильних матеріалів, яка узгоджується з терміносистемою базових нафтохімічних термінів.
Разработана терминосистема базовых химических терминов. Термины обработаны статистико-аналитическим методом, совмещенным с комплексным анализом физико-химических и потребительских свойств названных материалов. Использование термина ”олыва” обеспечило терминологическое разграничение пищевых и технических продуктов. Одновременно термин ”олыва” кроме нефтепродуктов распространен еще на ряд классов природных и синтетических материалов, часть которых сегодня принято относить к другим классам веществ. Предложен термин ”эссенции” для душистых веществ растительного происхождения, применяемых в производстве смазочных материалов в качестве ароматизаторов. Усовершенствована терминологическая классификация смазочных материалов, согласующаяся с терминосистемой базовых нефтехимических терминов.
Terminological system of basic petrochemical terms has been developed. Terms have been processed with the statistical-and-analytical method combined with complex analysis of physico-chemical and consumer properties of the aforesaid materials. Use of the term “olyva” provided terminological differentiation between food and technical grade materials. At the same time the term “olyva” was extended, besides petroleum products, yet further for a number of classes of natural and synthetic origin products the part of which is now used to be attributed to the other classes of substances. Term “esenciya” has been proposed for the aromatic substances of a vegetable origin which are used in lubricants production as odorants. Terminological classification of lubricating materials, which correlates with terminological system of basic petrochemical terms, has been perfected.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:51:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 9
УДК 665.765-404 + 577.115:577.125:547.915.5 + 665.7 (083.75) © 2005
Мастильні матеріали: класифікація та термінологія
Ю. Іщука, М. Гінзбургб, Є. Кобилянськийа, С. Коваленкоб, Б. Ярмолюка
аУкраїнський НДІ нафтопереробної промисловості “МАСМА”,
Україна, 03680 Київ, просп. Палладіна, 46; тел. (044) 424-02-84
бФілія „Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут автоматизованих
систем управління транспортом газу” ДП „Науканафтогаз” „НДПІАСУтрансгаз”,
Україна, 61004 Харків, вул. Маршала Конєва, 16; тел. (057) 220-57-83
Розроблена терміносистема базових нафтохімічних термінів. Терміни опрацьовано статистико-аналіти-
чним методом, поєднаним з комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей позначених
матеріалів. Використання терміна ”олива” забезпечило термінологічне розмежування харчових і технічних
матеріалів. Одночасно термін ”олива” крім нафтопродуктів поширено ще на низку класів природних і
штучних продуктів, частину з яких нині прийнято відносити до інших класів речовин. Запропоновано тер-
мін ”есенції” для пахучих речовин рослинного походження, які застосовують у виробництві мастильних
матеріалів як ароматизатори. Вдосконалена термінологічна класифікація мастильних матеріалів, яка узго-
джується з терміносистемою базових нафтохімічних термінів.
Будь-який науково-технічний термін має позначати
логічне поняття, яке у сукупності з іншими поняттями
певної предметної царини стає складником відповідної
науки. Стандартами ДСТУ 1.5:2003 [1] та ДСТУ 3966-
2000 [2] вперше у вітчизняній практиці закріплено сис-
тему вимог до українського науково-технічного стилю,
зокрема до українських науково-технічних термінів.
Вони ґрунтуються на традиціях української літературної
мови та на рекомендаціях відомих українських мовозна-
вців і термінологів. На підставі цих стандартів розроб-
лено узгоджену з чинним правописом систему правил,
яка регламентує стиль українських наукових і нормати-
вно-технічних документів [3, 4]. Оскільки більшість
українських нафтохімічних термінів введено переважно
в першій половині 1990-х років, а значну їх частину вза-
галі ще не унормовано, нині відповідне доопрацювання
нафтохімічної термінології є нагальною потребою. При-
чому професійно це можна зробити лише, виходячи з
класифікації нафтохімічних матеріалів. Тому автори цієї
статті поставили собі за мету запропонувати класифіка-
цію мастильних матеріалів й чітко розмежувати засто-
совувані у різних науково-технічних сферах такі базові
терміни, як ”олія”, ”олива”, ”масло”, ”мастильний мате-
ріал” і ”мастило” з наданням їм однозначних тлумачень.
Панування у сфері української науки й техніки ро-
сійської мови призвело до того, що чимало представни-
ків науково-технічної інтелігенції, які володіють літера-
турною українською мовою, мають проблеми з викори-
станням української термінології у своїй професійній
діяльності та часто-густо неправильно вживають науко-
ві й технічні терміни. Розглянемо найпоширенішу по-
милку тотального характеру, що виходить далеко за
рамки нафтохімічної термінології. Це термін ”масло”,
який дотепер вживався в українській фаховій мові так,
як це прийнято в мові російській, тобто для позначення
”масла”, ”олії”, ”оливи”.
Як видно з визначень (табл. 1), за хімічним складом
”масло” й ”олія” є спорідненими сумішами триацилг-
ліцеринів, які містять одні й ті самі одноосновні карбо-
нові кислоти. Це зумовлює їх належність до загального
класу ”жирів”. Проте кожний із зазначених продуктів
має характерні ознаки, за якими вони відрізняються
один від одного й не залежать від фізичного стану –
рідинного чи твердого [5]:
– масло і кожна конкретна олія характеризуються
певним визначеним компонентним складом триацилг-
ліцеринів, причому триацилгліцерини масла містять до
20 залишків різних карбонових кислот, а до складу
олій входять триацилгліцерини, до складу яких вхо-
дять від 2 до 8 карбонових кислот;
– масло виробляється в організмах тварин і містить
зоостерини – домішки, що синтезуються у процесі
життєдіяльності цих організмів; олії ж продукуються
рослинами і містять фітостерини, які виникають у в
процесі фотосинтезу.
Таким чином, українська мова окремими словами
”масло” та ”олія” уже давно закріпила первинний якіс-
ний розподіл цих жирових продуктів за основною
ознакою, яка пов’язана з походженням і хімічним скла-
дом. Ці слова використовують у процесі творення, уно-
рмування та стандартизації українських термінів, які
чітко розмежовують багатозначний російський термін
”масло”. Що ж до словосполучення ”рослинна олія”,
яку, на превеликий жаль, можна побачити в деяких
поважних виданнях [6, 7], то вона не має сенсу, так
само, як і ”тваринне масло” [8], бо українською мовою
”масло” може бути лише тваринним, а ”олія” –
рослинною.
Крім харчових продуктів російською мовою одним
родовим терміном ”масло” з приєднанням додаткових
ознак позначають також низку технічних продуктів
нафтопереробної, хімічної та інших галузей промисло-
10 Катализ и нефтехимия, 2005, №13
Таблиця 1. Визначення базових термінів мастильних матеріалів та їх компонентів у системі термінології органічної хімії
Іншомовні відповідники [13, 16, 18] № по-
зиції на
схемі
Термін Визначення терміна
Англійський Російський Іспанський, німецький,
польський, французький
1 Ліпіди Нерозчинні у воді органічні сполуки, переважно естерної
природи тваринного, рослинного чи мікробного походжен-
ня, а також синтетичні; мають різний хімічний склад і будо-
ву, але близькі фізико-хімічні властивості
lipids липиды lipidos (і);
Lipoide (н);
lipidy (п);
lipides (ф)
1.1 Нейтральні
(прості) ліпіди
Ліпіди, що є естерами вищих карбонових кислот і моно-,
ді- та триосновних спиртів
neutral lipids нейтральные
липиды
lipidos neutrales (і);
neutrale Lipoide (н);
lipidy neutralne (п);
lipides neutre (ф)
1.1.1 Жир Прості ліпіди, що є триестерами гліцерину і вищих ка-
рбонових як насичених, так і моно-, ди- та поліненаси-
чених кислот, тваринного, рослинного та мікробного
походження
fat жир grasa (і);
Fett (н);
tłuszcz (п);
graisse (ф)
1.1.1.1 Тваринний жир Твердий чи рідинний жир, який міститься в жирових
тканинах й кістках наземних і морських тварин, який
має характерні домішки зоостерину, переважно холес-
терину
animal fat животный
жир
grasa animal (і);
Tierfett (н);
tluszcz zwierzęce (п);
graisse animale (ф)
1.1.1.2 Олія Рідинний чи твердий жир, який міститься в насінні та
плодах деяких рослин, має характерні домішки фітос-
терину в вільному стані чи у формі стеридів жирних
кислот
vegetable oil растительное
масло
aceite vegetal (і);
Pflanzenöl (н);
olej roślinny (п);
huile vegétale (ф)
1.1.1.3 Мікробний жир Жир, що виробляється мікробами і на відміну від ін-
ших жирів містить радикали жирних кислот з непар-
ним числом вуглецевих атомів
microbial fat микробный
жир
grasa micróbiana (і);
Mikrobenfett (н); tluszcz
mikrobowy (п);
graisse microbien (ф)
1.1.1.4 Масло Концентрат молочного жиру, який одержують з молока
деяких тварин (корів, самок яків і зебу, кіз та овець),
що містить комплекс тріацилгліцеринів 20 вищих кар-
бонових кислот
butter животное
масло
mantesa (і);
Butter (н);
masło (п);
beurre (ф)
1.1.2 Віск Прості ліпіди, що є естерами вищих карбонових кислот
і одноатомних, інколи двохатомних високомолеку-
лярних спиртів, тваринного або рослинного походжен-
ня, викопні або синтетичні
wax воск cera (і);
Wachs (н);
wosk (п);
cire (ф)
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 11
Закінчення табл. 1
Іншомовні відповідники [13, 16, 18] № по-
зиції на
схемі
Термін Визначення терміна
Англійський Російський Іспанський, німецький,
польський, французький
1.1.2.1 Тваринний віск Воски, що їх виділяють воскові залози комах, куприко-
ві залози птахів, шкірні залози ссавців і віск черепної
камери кашалота
animal wax животный
воск
–
1.1.2.2 Рослинний віск Воски, що покривають захисною плівкою стебла, листя
і плоди деяких рослин
vegetable wax растительный
воск
–
1.1.2.3 Викопний віск Воски, одержані екстрагуванням органічними розчин-
никами із бурого вугілля, торфу тощо
mineral wax ископаемый
воск
–
1.1.2.4 Синтетичний віск Воски, одержані естерифікацією різних гліколів і “вос-
кових” карбонових кислот
synthetic wax синтетический
воск
–
2 Олива Рідинні чи тверді нерозчинні у воді суміші, найчастіше вуг-
леводневої природи, одержані переробленням нафти, вугіл-
ля, горючих сланців, деревини тощо, хімічною модифікаці-
єю жирів, синтетичні або самородні; мають різні хімічний
склад і будову, але близькі фізико-хімічні властивості
oil техническое
масло
aceite (і);
Öl (н);
olej (п);
huile (ф)
2.1 Нафтова олива Рідинна або тверда олива, яка є сумішшю парафінових,
нафтенових і алкілароматичних вуглеводнів, одержана
переробленням нафти або саморобна
mineral oil минеральное
масло
aceite mineral (і);
Mineralöl (н);
olej mineralny (п);
huile minérale (ф)
2.2 Дьоготь (дьогтева олива) Олива, що є сумішшю гетероциклічних, ароматичних і
аліфатичних сполук, одержаних термохімічним переро-
бленням деревини (деревна олива), вугілля (вугільна
олива), горючих сланців (сланцева олива) тощо
tar oil дегтярное
масло
aceite de alquitrán (і);
Teeröl (н);
olej dziegciowy (п);
huile de goudron (ф)
2.3 Синтетична олива Олива, що є синтетичною індивідуальною речовиною чи
сумішшю синтетичних вуглеводнів, їхніх галогенопохідних,
етерів, естерів, полісиланів, полісилоксанів тощо, а також
хімічно модифікованих олій і тваринних жирів
synthetic oil синтетическое
масло
aceite sintético (і);
Sintheseöl (н);
olej syntetyczny (п);
huile synthétique (ф)
3 Есенція Леткі рідинні суміші ненасичених вуглеводнів, переважно
терпенів та їх похідних, які містяться в листках, стеблах,
квітках, корінні, насінні, корі та деревині у вільному стані чи
у сполуках (глікозидах) і зумовлюють запах рослин
volatile oils эфирные
масла
esencia volátil (і);
ätherisches Öl (н);
olejek eteryczny (п);
essence (ф)
Примітка. Тут і у табл. 2: (–) – термін відсутній.
12 Катализ и нефтехимия, 2005, №13
Таблиця 2. Визначення основних термінів мастильних матеріалів
Іншомовні відповідники [12, 15, 17, 23–25] № по-
зиції на
схемі
Термін Визначення терміна
англійський російський іспанський, німецький,
польський, французький
МАСТИЛЬНИЙ
МАТЕРІАЛ
Матеріал, яким змащують поверхні тертя для зменшення зношування та
коефіцієнта тертя; змащують поверхні виробів для консервування, елект-
роізолювання, захисту від корозії та впливу вологи; застосовують для ге-
рметизування з’єднань і ущільнювачів; використовують як мастильно-
холодильні засоби
lubricant смазочный
материал
lubricante (і)
Schmierstoff (н)
smar (п)
lubrifiant (ф)
1 Твердий мастиль-
ний матеріал
Мастильний матеріал, одержаний на основі неорганічних або орга-
нічних кристалічних чи аморфних матеріалів, що наносяться на
поверхні тертя як порошкове або плівкове покриття
solid
lubricant
твердый
смазочный
материал
lubricante solido (і)
Festschmierstoff (н)
smar staly (п)
lubrifiant solide (ф)
1.1 Неорганічний тве-
рдий мастильний
матеріал
Твердий мастильний матеріал неорганічного походження: графіт,
дисульфід молібдену, диселенід молібдену, тальк, нітрид бору
inorganic
solid
lubricant
неорганический
твердый смазоч-
ный материал
–
1.2 Органічний твер-
дий мастильний
матеріал
Твердий мастильний матеріал органічного походження: мила, вос-
ки, пігменти тощо
organic
solid
lubricant
органический
твердый смазоч-
ный материал
–
1.3 М’який метал Твердий мастильний матеріал, що є м’яким металом: цина (олово),
оливо (свинець), цинк, індій, барій
soft
metal
мягкие
металлы
–
1.4 Полімерний твер-
дий мастильний
матеріал
Твердий мастильний матеріал полімерного походження: по-
ліетилен, фторопласт, поліамід
polymeric
solid
lubricant
полимерный
твердый смазоч-
ный материал
–
1.5 Хімічне та гальва-
нохімічне покриття
Твердий мастильний матеріал на основі хімічних і гальванохіміч-
них сульфідних, фосфатних та оксидних покриттів
chemical
and galvano-
chemical
coating
химическое и
гальвано-
химическое
покрытие
–
2 Мастило (пластич-
ний мастильний
матеріал)
Мастильний матеріал колоїдної структури, який одержують струк-
туруванням олив, олій чи їх сумішей загусниками, які надають
пластичному мастильному матеріалові тиксотропні властивості
lubricating
grease
пластичный
смазочный
материал
lubicante sólido (і)
Schmierfett (н)
smar staly (п)
lubrifiant solide (ф)
2.1 Мильне мастило Мастило, загущене простими або комплексними солями вищих
карбонових кислот
soap
grease
мыльный сма-
зочный материал
–
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 13
Закінчення табл. 2
Іншомовні відповідники [12, 15, 17, 23–25] № по-
зиції на
схемі
Термін Визначення терміна
англійський російський іспанський, німецький,
польський, французький
2.2 Вуглеводневе мас-
тило
Мастило, загущене, як правило, твердими оливами hydrocarbon
grease
углеводородный
смазочный
материал
–
2.3 Неорганічне мас-
тило
Мастило, загущене високодисперсними неорганічними речовинами inorganic
grease
неорганический
смазочный
материал
–
2.4 Органічне мастило Мастило, загущене високодисперсними термічно стійкими органіч-
ними речовинами
organic
grease
органический
смазочный
материал
–
2.5 Надлужне мастило Мастило, загущене колоїдним карбонатом кальцію, модифікованим
сульфонатами та алкілсаліцилатами
overbased
grease
сверхщелочной
смазочный
материал
–
3 Рідинний мастиль-
ний матеріал
Мастильний матеріал, який за нормальних умов має рідинний стан liquid
lubricant
жидкий
смазочный
материал
lubicante liquido (і)
flüssige Schmierstoff (н)
smar ciekly (п)
lubrifiant liquide (ф)
3.1 Мастильна олива Рідинна олива чи суміш олив, що використовується як мастильний
матеріал
lubricating
oil
смазочное
масло
aceite lubricante (і)
Schmieröl (н)
olej smarowy (п)
huile de graissage (ф)
3.2 Мастильна рідина Рідинна дисперсна система, переважно емульсія на основі олив чи
олій або однорідні рідини на неоливній основі (моно-, ди- і триосно-
вні спирти, естери тощо)
lubricating
liquid
смазочная
жидкость
liquido lubricante (і)
Schmierflüssigkeit (н)
ciecz smarowa (п)
liquide de lubrifiant (ф)
4 Газуватий масти-
льний матеріал
Мастильний матеріал, який за нормальних умов має газуватий стан gaseous
lubricant
газообразный
смазочный
материал
lubricante gaseoso (і)
gasformiger
Schmierstoff
smar gazowy (п)
lubrifiant gazeux (ф)
4.1 Мастильний газ Мастильний матеріал, що є індивідуальною газуватою сполукою чи
парою або сумішшю сполук, у середовищі яких коефіцієнт тертя та
зношування незахищених іншими мастильними матеріалами повер-
хонь тертя мають меншу величину, ніж у повітряній атмосфері
lubricating
gas
смазочный
газ
gas lubricante (і)
Gasschmierstoff (н)
gaz smarowy (п)
gas de graissage (ф)
4.2 Мастильний аеро-
золь
Газувата дисперсна система, що містить тверді чи рідинні частинки
мастильних матеріалів, завислі в газовому середовищі
lubricating
aerosol
(spray)
смазочный
аэрозоль
aerosol lubricante (і)
Aerosolschmierstoff (н)
aerozol smarowy (п)
aérosol de graissage (ф)
14 Катализ и нефтехимия, 2005, №13
вості. Тому для їх чіткого розмежування російська фа-
хова мова застосовує складні терміносполуки, напри-
клад: ”масла животные”, ”масло растительное подсол-
нечное рафинированное”, ”масла технические синте-
тические”, ”масло эфирное мятное” [5]. Не беручи до
уваги ці недоліки, а також те, що така багатозначність
слова ”масло” не властива українській мові, донедавна
під впливом російської його застосовували в українсь-
кій науково-технічній лексиці.
Використання в ДСТУ 3437-96 для позначення на-
фтових вуглеводнів загальновживаного колись, але
призабутого терміна ”олива” термінологічно відмежу-
вало ці матеріали від харчових продуктів. Проте тлу-
мачення цього терміна лише як ”суміші високомоле-
кулярних нафтових вуглеводнів, які використовують у
техніці як мастильний, електроізоляційний, консерва-
ційний матеріал і робоча рідина” [9] залишило термі-
нологічно не визначеними цілу низку таких самих
продуктів синтетичного й іншого походження. Така
невизначеність є однією з причин того, що нині фахівці
різних галузей терміном ”олива” позначають на свій
розсуд будь-які матеріали, а для позначення самої оли-
ви застосовують подекуди терміни ”мастило” і навіть,
”масло” чи ”олія” та фіксують це у словниках і станда-
ртах. Не менша плутанина існує й у використанні та-
ких нафтохімічних термінів, як ”мастильний матеріал”
та ”мастило”.
Український покажчик ключових термінів до
Міжнародної патентної класифікації [10] і чинний
переклад Міжнародної класифікації товарів і послуг
для реєстрації знаків [11], видані Державним
патентним відомством України у 1997 р., а також
Український класифікатор нормативних документів
ДК 004-2003 [12] термін ”олива” трактують ширше,
ніж ДСТУ 3437-96 [9]. У переліку товарів і ключових
термінів вони подають такі поняття, як ”олива
моторна”, ”олива мастильна”, ”олива синтетична”,
”олива кам’яновугільна”. Проте поряд із ними вжито
також термін ”олива паливна” замість терміна ”мазут” і
термін ”олива технічна”, який для української мови є
такою самою тавтологією, як ”олія рослинна” чи
”масло тваринне”. Цю помилку повторює й таке
поважне видання як "Універсальний словник-
енциклопедія", автори якого стверджують, що оливи
застосовують не лише як мастильні матеріали, а й
”…як пальне” [7]. Утім, набагато більше казусів містять новітні слов-
ники, зокрема академічні [13, 14]. Незважаючи на уно-
рмування у ДСТУ 3437-96 та у наведених вище чин-
них покажчиках і класифікаторах терміна ”олива” для
позначення нафтових фракцій і певних технічних про-
дуктів, зазначені словники замість нього використову-
ють терміни ”мастило” і ”масло”. Що ж до терміна
”олива”, то словник [13] наводить його як відповідник
російського ”масла из плодов оливкового дерева”, хоча
це не “олива”, а ”оливкова олія”, а словник [14], вида-
ний у 2002 р., взагалі ”не знає” терміна ”олива”.
Такі самі проблеми з нафтохімічними термінами
”мастильний матеріал” і ”мастило”. У лексиці сучасної
науково-технічної мови термін ”мастити” та похідні
від нього іменникові терміни ”мастильний матеріал” і
”мастило” є досить поширеними. Ці терміни унормо-
вано національними стандартами [9, 15], згаданими
уже покажчиками і класифікаторами [10–12] та бага-
тьма словниками, наприклад [16]. Наведені в етимоло-
гічному словнику [17] результати дослідження дієсло-
ва ”мастити” і похідних від нього іменника ”мастило”
та прикметника ”мастильний” засвідчують, що для
української лексики вони є автентичними, походять від
слів ”масть” (мазь, жир), ”мазати”, ”мазкий” і здавна
мають споріднені слова в багатьох як сучасних, так і
стародавніх європейських мовах, починаючи з індоєв-
ропейської: ”mag” (місити, обмазувати) та старо-
слов’янської: ”масть” (мазь, миро, олія, жир). У поль-
ській мові ”maść” – це мазь, у чеській, словацькій та
словенській ”mast” – мазь , жир, у сербській ”мâст” –
мазь, жир, у бретонській ”meza” – місити, у вірменсь-
кій ”macanim” – прилипати. Крім того, у чеській мові
”mazat(i)” – мазати, у латиській ”(iz)muôzet” – брудни-
ти тощо. Тобто, виходячи з етимології слова, прикмет-
ником ”мастильний” в українській мові позначають
будь-який матеріал, яким можна щось мастити, намас-
тити, змастити чи також забруднити, а іменник ”мас-
тило”, споріднений з іменниками ”жир”, ”мазь”, озна-
чає подібну до жиру чи мазі композицію густої конси-
стенції, якою щось мастять або змащують, обмазуючи
чи намазуючи на поверхню. Проте доволі часто фахів-
ці застосовують ці терміни як синоніми, не розрізня-
ють їх. Так, термін ”мастило” у значенні будь-якої
композиції чи матеріалу, призначеного для змащуван-
ня поверхонь тертя, тобто як синонім терміна ”масти-
льний матеріал”, застандартизовує ДСТУ 3447-96 [18] і
подають численні словники та посібники [13, 14, 19–
22]. Більше того, деякі вищезгадані видання застосо-
вують термін ”мастило” для позначення ”олив”. Лише
фахівці, чия професійна діяльність пов’язана з нафто-
переробкою та нафтохімією, розрізняють ці поняття [9,
15, 16], і цей розподіл застандартизовано у ДСТУ 3437-
96 [9] та ДСТУ 2823-94 [15].
Повчальним прикладом некритичного термінотво-
рення є термін ”віск земляний” [7], який термінологіч-
но об’єднує в одну групу озокерит, що за хімічною
будовою є природною сумішшю насичених вуглевод-
нів, і тваринні, рослинні та інші воски, що є сумішшю
естерів, утворених вищими жирними кислотами й ви-
сокомолекулярними одно- і двохатомними спиртами.
Те саме можна сказати й про пахучі речовини рослин-
ного походження, які, зокрема, застосовують у вироб-
ництві мастильних матеріалів як ароматизатори. Їх на-
зивають ”ефірні олії” [7, 23, 24], хоча як хімічні речо-
вини не є оліями, але родове поняття ”олія” в їх назві
цей псевдозв’язок установлює термінологічно.
Терміни опрацьовували статистико-аналітичним
методом, поєднаним із комплексним аналізом фізико-
хімічних і споживчих властивостей позначених ними
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 15
матеріалів. Визначення термінам надавали згідно з ви-
могами додатка Г ДСТУ 3966-2000 і такими, прийня-
тими як постулати, положеннями:
– визначення, утвореного семантичним методом те-
рміна, яким позначено матеріал, має містити сукупність
якісних характеристик, що однозначно описують цей
матеріал для будь-якої сфери застосування терміна;
– визначення, яке ґрунтується на хімічному складі
матеріалу як ідентифікаційній сукупності якісних ха-
рактеристик останнього; для більшості природних ма-
теріалів хімічний склад прямо пов’язаний з їхнім похо-
дженням;
– визначення терміна, позначеного іменником, утво-
реним від дієслова, має містити сукупність споживчих
і/чи якісних характеристик, що окреслюють його вико-
ристання певним чином (за функційним призначенням).
Вочевидь, дотриматися усіх трьох принципів у од-
ній терміносистемі неможливо, оскільки перші два
характеризують термінологію, об’єктом якої є сам ма-
теріал, а третій – певну сферу застосування матеріалів.
Згідно з цим, терміни "масло", "олія" і "олива", що
означають певні матеріали з відповідними комплекса-
ми властивостей і хімічним й компонентним складом, є
термінами однієї терміносистеми, яку доцільно побу-
дувати, ґрунтуючись на поняттях загальної хімічної
класифікації. Терміни "мастильний матеріал" і "масти-
ло" є термінами іншої класифікації, поняття якої ви-
значають термінологію, що стосується процесів ма-
щення.
Розроблену та узгоджену із загальною хімічною
класифікацією органічних речовин [5, 25] загальну те-
рміносистему мастильних матеріалів подано на рис. 1,
а терміни й визначення наведено у табл. 1. Взаємо-
зв’язки та ієрархію між термінами ”мастильний мате-
ріал”, ”мастило” і ”олива” наведено на рис. 2, а визна-
чення термінів подано у табл. 2.
Як засвідчують визначення поданих у табл. 1 по-
нять, у запропонованій терміносистемі передбачено
поширення терміна ”олива”, крім нафтопродуктів, ще
на низку класів природних і штучних матеріалів (дьог-
ті, до яких належать вугільні, сланцеві та деревні оли-
ви, синтетичні оливи, а також парафіни, церезини, озо-
керити, певні олігомерні продукти тощо), які так само,
як і ліпіди, не можна описати загальною хімічною фо-
рмулою, але можна поєднати в одну групу за основним
функціональним призначенням. За фізичним станом у
нормальних умовах матеріали, позначені на схемі
термінами ”олії”, ”тваринні жири”, ”оливи”, можуть
бути як твердими, так і рідинними.
Доцільність такого трактування терміна ”олива” не-
заперечна. Запровадження терміна ”олива” як родового
поняття для зазначених на рис. 1 (1 а) класів сполук
забезпечує однозначне відокремлення цих матеріалів
від жирів (зокрема, олій і масла) та восків, запобігаючи
тим самим плутанині та непорозумінню між фахівцями
різних галузей і сфер діяльності.
Замість терміна ”ефірні олії” запропоновано запро-
вадити родовий термін ”есенції”. Цей термін однозна-
чно розмежовує зазначений клас хімічних сполук і жи-
ри та відповідає усім вимогам, регламентованим ДСТУ
3966-2000: лаконізм, точна відповідність поняттю, яке
позначає термін, неомонімічність тощо [19, 26, 27].
Наведену на рис. 2 терміносистему для мастильних
матеріалів побудовано на підставі їх класифікації за
сукупністю таких функційних характеристик:
– фізичні ознаки (фізичний стан), сукупність яких
дає змогу окреслити певну сферу й технологію засто-
совування мастильного матеріалу;
– компонентний склад (вид базової компоненти, за-
гусника тощо), який визначає умови застосовування
мастильного матеріалу (температура, тиск, хімічний
склад речовини, що змащується, навколишнє середо-
вище тощо).
Оскільки фізичний стан мастильного матеріалу є
першою похідною його природи й сукупності фізико-
хімічних властивостей, то у терміносистемі цей показ-
ник прийнято як один з найважливіших чинників, який
визначає сферу й технологію застосування матеріалу.
Як показано на рис. 2, мастильні матеріали терміноло-
гічно розподілено на тверді, пластичні, рідинні та газу-
ваті, а термін ”мастило” є синонімом саме ”пластично-
го мастильного матеріалу”.
Пластичні (мастила) та рідинні мастильні матеріа-
ли – найпоширеніші з усіх видів мастильних матеріа-
лів. Їх виготовляють здебільшого на основі нафтових й
синтетичних олив. Останнім часом у зв’язку з підви-
щенням екологічних вимог, зокрема до продуктів наф-
топереробки та нафтохімії, спостерігається світова те-
нденція виготовляти пластичні й рідинні мастильні
матеріали на основі олій, перш за все ріпакової, соєвої,
пальмової, генетично модифікованої соняшникової та
деяких інших [28].
Подальший розподіл у кожній групі зроблено допо-
вненням групового терміна характерними ознаками,
пов’язаними з компонентним складом і природою ма-
теріалів, які цим терміном позначають.
Блок термінів "тверді мастильні матеріали" розпо-
ділено на:
– тверді неорганічні мастильні матеріали; цей тер-
мін застосовують до таких матеріалів, як графіт, дису-
льфід молібдену, диселенід молібдену, слюда, тальк,
нітрид бору тощо;
– тверді органічні мастильні матеріали; цей термін
застосовують до твердих олив, мил, восків, пігментів,
сажі та ін.;
– м’які метали – цина (олово), оливо (свинець),
цинк, індій, барій;
– полімерні мастильні матеріали – поліетилен, фто-
ропласт, поліамід тощо;
– хімічні та гальванохімічні покриви – сульфідні,
фосфатні, оксидні.
16 Катализ и нефтехимия, 2005, №13
Рис. 1. Терміносистема мастильних матеріалів та їх компонентів у системі термінології органічної хімії
ОРГАНІЧНІ
МАТЕРІАЛИ
(ПРОДУКТИ)
3 ЕСЕНЦІЇ
1 ЛІПІДИ
Стериди
(діольні ліпіди)
Складні ліпіди
(фосфоліпіди, сульфоліпіди)
Інші ліпіди
1.1 Нейтральні ліпіди
(прості ліпіди)
1.1.1 Жири 1.1.2 Воски
2 ОЛИВИ
2.3
Синтетичні оливи
2.2 Дьогті
(дьогтеві оливи:деревні,
вугільні,сланцеві)
2.1
Нафтові оливи
1.1.1.2
Олії
1.1.1.1
Тваринні
жири
1.1.1.4
Масло
1.1.1.3
Мікробні
жири
1.1.2.3
Викопний
1.1.2.2
Рослинний
1.1.2.1
Тваринний
1.1.2.4
Синтетич-
ний
МАСТИЛЬНІ
МАТЕРІАЛИ
(сировина і
компоненти)
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 17
Рис. 2. Класифікація основних термінів мастильних матеріалів
МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
2 Пластичні мастильні матеріали
(синонім - мастила) 4 Газуваті мастильні матеріали
2.1 Мильні мастила
2.2 Вуглеводневі
мастила
4.1 Мастильні гази
4.2 Мастильні
аерозолі
3 Рідинні мастильні матеріали
3.1 Мастильні оливи
3.2 Мастильні
рідини
1 Тверді мастильні матеріали
1.1 Неорганічні
1.4 Полімерні
1.2 Органічні
1.3 М'які метали
1.5 Хімічні й гальва-
нохімічні покриви
2.3 Неорганічні
мастила
2.4 Органічні
мастила
2.5 Надлужні
мастила
18 Катализ и нефтехимия, 2005, №13
Блок термінів ”мастила”, або ”пластичні мастильні
матеріали”, розподілено за типом загусника:
– мастила на мильних загусниках (прості та ком-
плексні мила);
– мастила на вуглеводневих загусниках (переважно
тверді оливи);
– мастила на неорганічних загусниках (аеросил,
змодифіковані глини тощо);
– мастила на органічних загусниках (полісечовина,
високодисперсний перфторполіетилен, деякі пігменти
тощо);
– мастила на надлужних загусниках (колоїдний ка-
рбонат кальцію, модифікований сульфонатами та алкі-
лсаліцилатами).
Крім загусників мастила містять також різноманітні
функційні додатки та наповнювачі.
Родовидова побудова блоку "мастила" не супере-
чить сучасним принципам класифікування самих мас-
тил, викладеним у роботі [29].
Блок термінів ”рідинні мастильні матеріали” поді-
лено на дві термінологічні групи:
– мастильні оливи; цим терміном позначають наф-
тові і синтетичні оливи та олії, що містять різні функ-
ційні додатки;
– мастильні рідини; цим терміном позначають дис-
персні системи, переважно емульсії або однорідні ріди-
ни на неоливній основі (моно-, ди- і триосновні спирти,
естери тощо), що містять різні функційні додатки.
Блок термінів ”газуваті мастильні матеріали” поді-
лено також на дві групи:
– мастильні гази; цей термін застосовують до таких
газуватих матеріалів, як аргон, пара гасу, газуваті гало-
генисті та сірчисті сполуки (хлорметан і дихлорметан),
суміш сірководню з дисульфідом вуглецю тощо;
– мастильні аерозолі, які за видом розпиленого мас-
тильного матеріалу, в свою чергу, поділяють ще на дві
підгрупи – тумани, тобто аерозолі, у яких дисперсною
фазою є рідинний мастильний матеріал, і дими, у яких
дисперсною фазою є твердий мастильний матеріал.
Запропонована класифікація не виключає можли-
вості подальшого розподілу мастильних матеріалів тієї
чи іншої групи за конкретнішою сукупністю експлуа-
таційних характеристик.
Як видно з наведених у статті термінів і визначень,
завдяки застосованому системному статистико-
аналітичному підходові запропоновані терміни обох
терміносистем однозначно характеризують певні ма-
теріали, не мають вузькоспеціалізованих ознак і, не
порушуючи норм українського наукового і ділового
стилю, дає змогу встановити чітку кореляцію з іншо-
мовними відповідниками та прийнятою сучасною тер-
мінологією [9, 16, 30, 31].
1. ДСТУ 1.5:2003, Національна стандартизація.
Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги
до змісту нормативних документів (ISO/IEC
Directives, part 2, 2001, NEQ).
2. ДСТУ 3966-2000, Термінологія. Засади і правила
розроблення стандартів на терміни та визначення
понять.
3. Українська ділова мова: практичний посібник на
щодень, Уклад: М.Д. Гінзбург, І.О. Требульова, С.Д.
Лєвіна, І.М. Корніловська, за ред. М.Д. Гінзбурга, Хар-
ків, Торгсінг, 2003.
4. Гінзбург М., Стандартизація, сертифікація,
якість, 2004, (2), 26–28.
5. Химическая энциклопедия, В 5-ти т., Гл. ред. И.Л.
Кнунянц, Москва, Сов. Энциклопедия, Большая Рос-
сийская энциклопедия, 1988–1998.
6. Російсько-український словник наукової терміно-
логії: Біологія, хімія, медицина, С.П. Вассер, І.О. Дудка,
В.І. Єрмоленко та ін., Київ, Наук. думка,1996.
7. УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія, Ред.
рада: чл.-кор. НАН України М. Попович (голова), акад.
НАН України І. Дзюба та ін., Київ, Ірина, 1999.
8. Головащук С.І., Російсько-український словник
сталих словосполучень, Київ, Наук. думка, 2001.
9. ДСТУ 3437-96, Нафтопродукти. Терміни та ви-
значення, Держстандарт України, Київ, 1997.
10. Покажчик ключових термінів до 6-ї редакції
Міжнародної патентної класифікації, Державне
патентне відомство України, Київ, 1997, Т. 1, Т. 2.
11. Міжнародна класифікація товарів і послуг для
реєстрації знаків (7-ма редакція), Частина 1, Абетко-
вий перелік товарів і послуг, Державне патентне
відомство України, Київ, 1997, Т. 1, Т. 2.
12. ДК 004-2003, Український класифікатор нор-
мативних документів (ICS: 2001, IDT).
13. Російсько-український словник наукової термі-
нології: Математика, фізика, техніка, науки про Зем-
лю та Космос, В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О.
Зеленюк та ін., Київ, Наук. думка, 1998.
14. Великий російсько-український політехнічний
словник, За ред. О.С. Благовєщенського, Київ, Чумац.
шлях, 2002.
15. ДСТУ 2823-94, Зносостійкість виробів тертя,
зношування та мащення.
16. Лєбєдєв Є.В., Іщук Ю.Л., Братичак М.М., Слов-
ник з мастильних матеріалів і техніки мащення, Львів,
Львів. політехніка, 2003.
17. Етимологічний словник, Ред. кол. О.С. Мельни-
чук (гол. ред.) та ін., Ін-т мовознавства ім. О.О. Потеб-
ні, Київ, Наук. думка, 1989.
18. ДСТУ 3447-96. Системи та пристрої змащува-
льні. Терміни та визначення.
19. Великий тлумачний словник сучасної української
мови/ Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел, Київ, Ірпінь, ВТФ
"Перун", 2001.
20. Російсько-український словник, Уклад.: І.О. Ан-
ніна, Г.Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін., За ред. В.В.
Жайворонка, Київ, Абрис, 2003.
21. Пономарів О.Д., Культура слова: Мовностилі-
стичні поради: Навч. посібник, Київ, Либідь, 1999.
Катализ и нефтехимия, 2005, №13 19
22. Базелюк І.І., Величко Л.П., Титаренко Н.В., Дові-
дкові матеріали з хімії, Київ, Ірпінь, ВТФ "Перун", 1998.
23. ДСТУ 2727-94 (ГОСТ 30144-94), Олії ефірні та
продукти ефіоолійного виробництва. Метод визначення
ефірного числа, Держстандарт України, Київ, 1994.
24. ДСТУ 4152-2003, Олія ефірна м’ятна. Технічні
умови.
25. Химический словарь на 6 языках. Англо-немецко-
испанско-французко-польско-русский, Под ред. С. Со-
бецкой, В. Хоинского и П. Майорок, Warszawa,
Wydawn. naukowotechn., 1966.
26. Толковый словарь по химии и химической техно-
логии: Основные термины, С.М. Баринов, Б.Е. Востор-
гов, Л.Я. Герберг и др., Под ред. Ю.А. Лебедева, Моск-
ва, Рус. язык, 1987.
27. Словник іншомовних слів, Уклад.: С.М. Морозов,
Л.М. Шкарапута, Київ, Наук. думка, 2000.
28. Ю.Л. Іщук, Є.В. Кобилянський, Б.Ф. Кочірко та
ін., Нафт. і газ. пром-сть, 2004, (1), 57–60.
29. Ю.Л. Іщук, Є.В. Кобилянський, О.Р. Кравченко
та ін., Там же, (2), 53–55.
30. Іщук Ю., Кобилянський Є., Ярмолюк Б., Вісн.
НАН України, 1995, (5/6), 93–94.
31. Іщук Ю., Кобилянський Є., Українська термі-
нологія і сучасність: Зб. наук. праць, Вип. 4, / Відп. ред.
Л.О. Симоненко, Київ, КНЕУ, 2001.
Надійшла до редакції 20.10.2004 р.
Смазочные материалы:
классификация и терминология
Ю. Ищука, М. Гинзбургб, Е. Кобылянскийа, С. Коваленкоб, Б. Ярмолюка
аУкраинский НИИ нефтеперерабатывающейї промышленности “МАСМА”,
Украина, 03680 Киев, просп. Палладина, 46; тел.: (044) 424-02-84
бФилиал ”Научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт автоматизи-
рованных систем управления транспортом газа” ОП ”Науканефтегаз” “НИПИАСУтрансгаз”
Украина, 61004 Харьков, ул. Маршала Конева, 16; тел.: (057) 220-57-83
Разработана терминосистема базовых химических терминов. Термины обработаны статистико-
аналитическим методом, совмещенным с комплексным анализом физико-химических и потребитель-
ских свойств названных материалов. Использование термина ”олыва” обеспечило терминологическое
разграничение пищевых и технических продуктов. Одновременно термин ”олыва” кроме нефтепро-
дуктов распространен еще на ряд классов природных и синтетических материалов, часть которых се-
годня принято относить к другим классам веществ. Предложен термин ”эссенции” для душистых ве-
ществ растительного происхождения, применяемых в производстве смазочных материалов в качестве
ароматизаторов. Усовершенствована терминологическая классификация смазочных материалов, со-
гласующаяся с терминосистемой базовых нефтехимических терминов.
Lubricating materials:
classification & terminological system
Yu. Ishchukа, M. Ginzburgb, E. Kobylyanskya, S. Kovalenkob, B. Yarmolyuka
aUkrainian Scientific-Research Institute of Oil Refining industry “MASMA”,
46, Akad. Palladin prosp., Kyiv, 03680, Ukraine, Tel.: (044) 424-02-84
bOffice ”Scientific-Research and design Institute of gas transportation automatic
management system” SE “Naukanaftogaz” “SRDIAMSgastrans”,
16, Marshal Konev Str., Kharkiv, 61004 Ukraine, Tel..: (057) 220-57-83
Terminological system of basic petrochemical terms has been developed. Terms have been processed with the
statistical-and-analytical method combined with complex analysis of physico-chemical and consumer properties
of the aforesaid materials. Use of the term “olyva” provided terminological differentiation between food and
technical grade materials. At the same time the term “olyva” was extended, besides petroleum products, yet fur-
ther for a number of classes of natural and synthetic origin products the part of which is now used to be attrib-
uted to the other classes of substances. Term “esenciya” has been proposed for the aromatic substances of a
vegetable origin which are used in lubricants production as odorants. Terminological classification of lubricating
materials, which correlates with terminological system of basic petrochemical terms, has been perfected.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3737 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:51:28Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іщук, Ю. Гінзбург, М. Кобилянський, Є. Коваленко, С. Ярмолюк, Б. 2009-07-10T07:55:35Z 2009-07-10T07:55:35Z 2005 Мастильні матеріали: класифікація та термінологія / Ю. Іщук, М. Гінзбург, Є. Кобилянський, С. Коваленко, Б. Ярмолюк // Катализ и нефтехимия. — 2005. — № 13. — С. 9-19. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3737 665.765-404 + 577.115:577.125:547.915.5 + 665.7 (083.75) Розроблена терміносистема базових нафтохімічних термінів. Терміни опрацьовано статистико-аналітичним методом, поєднаним з комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей позначених матеріалів. Використання терміна ”олива” забезпечило термінологічне розмежування харчових і технічних матеріалів. Одночасно термін ”олива” крім нафтопродуктів поширено ще на низку класів природних і штучних продуктів, частину з яких нині прийнято відносити до інших класів речовин. Запропоновано термін ”есенції” для пахучих речовин рослинного походження, які застосовують у виробництві мастильних матеріалів як ароматизатори. Вдосконалена термінологічна класифікація мастильних матеріалів, яка узгоджується з терміносистемою базових нафтохімічних термінів. Разработана терминосистема базовых химических терминов. Термины обработаны статистико-аналитическим методом, совмещенным с комплексным анализом физико-химических и потребительских свойств названных материалов. Использование термина ”олыва” обеспечило терминологическое разграничение пищевых и технических продуктов. Одновременно термин ”олыва” кроме нефтепродуктов распространен еще на ряд классов природных и синтетических материалов, часть которых сегодня принято относить к другим классам веществ. Предложен термин ”эссенции” для душистых веществ растительного происхождения, применяемых в производстве смазочных материалов в качестве ароматизаторов. Усовершенствована терминологическая классификация смазочных материалов, согласующаяся с терминосистемой базовых нефтехимических терминов. Terminological system of basic petrochemical terms has been developed. Terms have been processed with the statistical-and-analytical method combined with complex analysis of physico-chemical and consumer properties of the aforesaid materials. Use of the term “olyva” provided terminological differentiation between food and technical grade materials. At the same time the term “olyva” was extended, besides petroleum products, yet further for a number of classes of natural and synthetic origin products the part of which is now used to be attributed to the other classes of substances. Term “esenciya” has been proposed for the aromatic substances of a vegetable origin which are used in lubricants production as odorants. Terminological classification of lubricating materials, which correlates with terminological system of basic petrochemical terms, has been perfected. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Мастильні матеріали: класифікація та термінологія Смазочные материалы: классификация и терминология Lubricating materials: classification & terminological system Article published earlier |
| spellingShingle | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія Іщук, Ю. Гінзбург, М. Кобилянський, Є. Коваленко, С. Ярмолюк, Б. |
| title | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| title_alt | Смазочные материалы: классификация и терминология Lubricating materials: classification & terminological system |
| title_full | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| title_fullStr | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| title_full_unstemmed | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| title_short | Мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| title_sort | мастильні матеріали: класифікація та термінологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3737 |
| work_keys_str_mv | AT íŝukû mastilʹnímateríaliklasifíkacíâtatermínologíâ AT gínzburgm mastilʹnímateríaliklasifíkacíâtatermínologíâ AT kobilânsʹkiiê mastilʹnímateríaliklasifíkacíâtatermínologíâ AT kovalenkos mastilʹnímateríaliklasifíkacíâtatermínologíâ AT ârmolûkb mastilʹnímateríaliklasifíkacíâtatermínologíâ AT íŝukû smazočnyematerialyklassifikaciâiterminologiâ AT gínzburgm smazočnyematerialyklassifikaciâiterminologiâ AT kobilânsʹkiiê smazočnyematerialyklassifikaciâiterminologiâ AT kovalenkos smazočnyematerialyklassifikaciâiterminologiâ AT ârmolûkb smazočnyematerialyklassifikaciâiterminologiâ AT íŝukû lubricatingmaterialsclassificationterminologicalsystem AT gínzburgm lubricatingmaterialsclassificationterminologicalsystem AT kobilânsʹkiiê lubricatingmaterialsclassificationterminologicalsystem AT kovalenkos lubricatingmaterialsclassificationterminologicalsystem AT ârmolûkb lubricatingmaterialsclassificationterminologicalsystem |