Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття
У статті розглядаються гунгаризми в староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття, зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV–XV століть та словнику української мови XVI – першої половини XVII століття. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина...
Saved in:
| Published in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37452 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття / Є. Барань // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 11-20. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Барань, Є. 2012-10-15T17:58:13Z 2012-10-15T17:58:13Z 2010 Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття / Є. Барань // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 11-20. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37452 811 У статті розглядаються гунгаризми в староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття, зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV–XV століть та словнику української мови XVI – першої половини XVII століття. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина – посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам’ятки XVI століття „Нягівські повчання на Євангелія”, написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор „Нягівських повчань” взяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають в безпосередніх контактах з представниками угорської національності. В работе рассматриваются унгаризмы в староукраинских памятниках XIV–XVII веков, зафиксированные в словаре староукраинского языка XIV–XV и в словаре украинского языка XVI – первой половины XVII века. Указывается на то, что часть унгаризмов ввошла в украинский язык непосредственно, а часть – посредством польского языка, а именно старопольских говоров. Общеизвестно, что территория современной Закарпатской области (бывшей Подкарпатской Руси) долгое время входила в состав Венгерского Королевства, позже Австро-Венгерской монархии. Поэтому в лексике памятника XVI века "Поучение на Евангелие по Няговскому списку", написанной на територии современного Закарпатья, имеется большое количество унгаризмов. Неизвестный автор "Няговских Поучений" брал за основу разговорную речь. Часть унгаризмов употребляется и сегодня, она относится к активному пласту лексики жителей региона, которые имеют непосредственные связи с представителями венгерской национальности. The paper deals with Hungarian loanwords in ancient Ukrainian monuments of the 14-17th centuries. These loanwords have been recorded in the vocabulary of the ancient Ukrainian language in the 14-15th centuries and in the vocabulary of the Ukrainian language in the 16th century and the first half of the 17th century. The author of the paper highlighted that one part of the Hungarian words got into Ukrainian immediately, while an other part through ancient Polish acting as intermediary. It is widely known that the territory of the present Transcarpathian region (former Podkarpatska Rus) was for a long time part of the Hungarian Monarchy, later it belonged to the Austro-Hungarian Monarchy. Therefore the lexical elements of the 16th century “Niagovo Postilla” which was written on the territory of the present Transcarpathia includes words of Hungarian origin in large quantities. The “Niagovo Postilla” was written by an unknown writer on the basis of oral speech of that time. A part of Hungarian words has remained in the oral speech up till nowadays. These words are used by the inhabitants of Transcarpathia in their everyday communication, who are in close relationship with the representatives of the Hungarian nationality. За слушні поради автор висловлює щиру подяку професору В. В. Німчуку та професору Андрашу Золтану. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Історія мови Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття Данные к унгаризмам в староукраинских памятниках XIV–XVII века Details about Hungarian words in ancient Ukrainian monuments of the 14-17th centuries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття |
| spellingShingle |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття Барань, Є. Історія мови |
| title_short |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття |
| title_full |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття |
| title_fullStr |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття |
| title_full_unstemmed |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття |
| title_sort |
дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках xiv–xvii століття |
| author |
Барань, Є. |
| author_facet |
Барань, Є. |
| topic |
Історія мови |
| topic_facet |
Історія мови |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Данные к унгаризмам в староукраинских памятниках XIV–XVII века Details about Hungarian words in ancient Ukrainian monuments of the 14-17th centuries |
| description |
У статті розглядаються гунгаризми в староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття, зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV–XV століть та словнику української мови XVI – першої половини XVII століття. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина – посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам’ятки XVI століття „Нягівські повчання на Євангелія”, написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор „Нягівських повчань” взяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають в безпосередніх контактах з представниками угорської національності.
В работе рассматриваются унгаризмы в староукраинских памятниках XIV–XVII веков, зафиксированные в словаре староукраинского языка XIV–XV и в словаре украинского языка XVI – первой половины XVII века. Указывается на то, что часть унгаризмов ввошла в украинский язык непосредственно, а часть – посредством польского языка, а именно старопольских говоров. Общеизвестно, что территория современной Закарпатской области (бывшей Подкарпатской Руси) долгое время входила в состав Венгерского Королевства, позже Австро-Венгерской монархии. Поэтому в лексике памятника XVI века "Поучение на Евангелие по Няговскому списку", написанной на територии современного Закарпатья, имеется большое количество унгаризмов. Неизвестный автор "Няговских Поучений" брал за основу разговорную речь. Часть унгаризмов употребляется и сегодня, она относится к активному пласту лексики жителей региона, которые имеют непосредственные связи с представителями венгерской национальности.
The paper deals with Hungarian loanwords in ancient Ukrainian monuments of the 14-17th centuries. These loanwords have been recorded in the vocabulary of the ancient Ukrainian language in the 14-15th centuries and in the vocabulary of the Ukrainian language in the 16th century and the first half of the 17th century. The author of the paper highlighted that one part of the Hungarian words got into Ukrainian immediately, while an other part through ancient Polish acting as intermediary. It is widely known that the territory of the present Transcarpathian region (former Podkarpatska Rus) was for a long time part of the Hungarian Monarchy, later it belonged to the Austro-Hungarian Monarchy. Therefore the lexical elements of the 16th century “Niagovo Postilla” which was written on the territory of the present Transcarpathia includes words of Hungarian origin in large quantities. The “Niagovo Postilla” was written by an unknown writer on the basis of oral speech of that time. A part of Hungarian words has remained in the oral speech up till nowadays. These words are used by the inhabitants of Transcarpathia in their everyday communication, who are in close relationship with the representatives of the Hungarian nationality.
|
| issn |
XXXX-0097 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37452 |
| citation_txt |
Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття / Є. Барань // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 11-20. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT baranʹê danídogungarizmívustaroukraínsʹkihpamâtkahxivxviistolíttâ AT baranʹê dannyekungarizmamvstaroukrainskihpamâtnikahxivxviiveka AT baranʹê detailsabouthungarianwordsinancientukrainianmonumentsofthe1417thcenturies |
| first_indexed |
2025-11-25T11:13:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:13:32Z |
| _version_ |
1850513478178045952 |
| fulltext |
УДК 811
Єлизавета БАРАНЬ
ДАНІ ДО ГУНГАРИЗМІВ У СТАРОУКРАЇНСЬКИХ
ПАМ’ЯТКАХ XIV–XVII СТОЛІТТЯ1
У статті розглядаються гунгаризми в староукраїнських
пам’ятках XIV–XVII століття, зафіксовані в словнику
староукраїнської мови XIV–XV століть та словнику української
мови XVI – першої половини XVII століття. Указано на те, що
частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо,
а частина – посередництвом польської мови, а саме
старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної
Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час
входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-
Угорської монархії. Тому лексика пам’ятки XVI століття
„Нягівські повчання на Євангелія”, написаної на території
сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів.
Невідомий автор „Нягівських повчань” взяв за основу тогочасну
розмовну мову.
Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона
належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які
перебувають в безпосередніх контактах з представниками
угорської національності.
Ключові слова: міжмовні контакти, староукраїнські
пам’ятки XIV–XVII століття, гунгаризми в українській мові,
закарпатські українські говори.
Східнослов’янсько-угорські міжмовні контакти розпочалися в
кінці ІХ – на початку Х століття, коли угорські (мадярські) племена
на шляху до завоювання батьківщини зустрілися із предками
сучасних східних слов’ян. Наслідки цих контактів відобразилися, в
першу чергу, в говорах угорських племен, які, заставши східних
слов’ян на території Київської Русі, зустрілися з новими, до того їм
невідомими поняттями2. Слов’яно-угорські міжмовні контакти
особливо посилилися у період оселення угорців (мадярів) в
Карпатському басейні. Не випадково, що серед іншомовних
нашарувань в угорській мові найбільшу кількість становлять
слов’янізми (9,36% лексичного складу)3. Пізніше, з виникненням
1 За слушні поради автор висловлює щиру подяку професору В. В. Німчуку
та професору Андрашу Золтану.
2 Kniezsa István, Magyar–szláv nyelvi érintkezések. –– In: Szekfű Gyula (ред.), A
magyarság és a szlávok. Budapest, 2000. 137–145.
3 Zoltán András, A magyar–szláv nyelvi érintkezések kezdetei és fázisai. –– In:
Életünk 6–7. Szombathely, 1996. 634–648.
Угорської держави, цей мовний процес виявився двостороннім:
угорська мова, маючи панівне становище, вплинула на сусідні
східнослов’янські говори4. У зв’язку з перебуванням частини
україномовного населення у складі Угорського королівства,
пізніше Австро-Угорської монархії, вплив угорської мови на ці
українські говори виявився чи не найсильнішим5. Мовознавцями
виявлені та проаналізовані гунгаризми в говірці одного села6, в
говорах певного регіону7, а також по всій території закарпатської
діалектної зони8.
Заслуговує уваги дослідження гунгаризмів у староукраїнських
пам’ятках XIV–XVII століть, виявлення того, на яких українських
територіях вони були найбільш поширені. Цю роботу розпочав
Ласло Деже, аналізуючи лексику закарпатської писемної пам’ятки
XVI ст. „Нягівські повчання на Євангелія”9, написаної народною
мовою. Джерелом їх виявлення слугували Словник
староукраїнської мови XIV–XV століття10 та Словник української
мови XVI – першої половини XVII століття11.
Частина виявлених нами гунгаризмів потрапила до української
мови безпосередньо усним шляхом, а частина – завдяки українсько-
польським та угорсько-польським безпосереднім контактам –
посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. До
4 Лизанець П. М. Мадярські племена та їх історичні і мовні зв’язки з східними
слов’янами (пізніше українцями). –– In: Слов’яно-угорські міжмовні та
літературні зв’язки. Науково-тематичний збірник. Ужгород, 1970. 78–81.
5 Балецкий Э. Венгерское kert в закарпатских украинских говорах. –– In: StSl
6 (1961), 248.
6 Орос В. І., До питання українсько-угорських мовних взаємозв’язків. –– In:
Тезисы докладов и сообщения к Всесоюзной конференции по вопросам финно-
угорского языкознания (сентябрь – октябрь 1963 г.). Ужгород, 1963. 52–54; він
же, До питання українсько-угорських мовних контактів. –– In: Тези доповідей та
повідомлення міжвузівської конференції з питань теорії та методики викладання
іноземних мов (грудень 1964). Ужгород, 1964. 40–43.
7 Мокань А. А., Исконные слова в мараморошских украинских говорах
Закарпатской области УССР и их синонимы, заимствованные из венгерского
языка. –– In: Весник Ленинградского университета. № 20. Серия истории,
языка и литературы. Вып. 4. Ленинград, 1962. 125–135; він же, Лексические
унгаризмы в мараморошских украинских говорах. –– In: Вопросы финно-угорской
филологии. Выпуск 3. Ленинград, 1977. 100–124.
8 Лизанец П. Н., Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья.
Венгерско-украинские межъязыковые связи. Будапешт, 1976; він же, Атлас
лексичних мадяризмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської
області УРСР. ч. ІІІ. Конспект лекцій. Ужгород, 1976.
9 Дэже Ласло, Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения
(Словарь и анализ). Debrecen, 1985.
10 Словник староукраїнської мови XІV– XV ст. Том 1–2. Київ, 1977.
11 Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Національна
Академія Наук України – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Том 1–
11. Львів, 1994–2004.
цієї категорії належать також загальноукраїнські слова воєнної
лексики, які закріпилися переважно посередництвом польської
мови завдяки безпосереднім польсько-угорським контактам у XVI
столітті, наприклад,
гайдук ’солдат придворної охорони, гайдук’ (СУ VI, 182) < уг.
hajdú ’гайдук’: взяли(с)мо га(и)дүка копу вступного (Львів, 1607–
1645 РДВ 24); мене ж самого... гайдукомъ и слугамъ своимъ на
месте у Киеви казавши поймати... (Житомир, 1618 Арх ЮЗР 1/VІ,
457). Від слова гайдук засвідчений похідний прикметник та
іменник: гайдуцкий, гайдуцъкий, гайдуцъский (який стосується
гайдука, належний гайдукові) ’гайдуцький’: ...служил службу
гайдуцъкую... (Луцьк, 1606 АрхЮЗР 8/ІІІ, 521); гайдуцтво
’гайдуцька служба’ (СУ VI, 182–183): ... одняли и въ гайдуцтво
оного собе обернули (Луцьк, 1618 Арх ЮЗР 6/І, 388). –– Пор. укр.
гайдeк ’повстанець-партизан у південних слов’ян у ХV–ХІХ ст.;
солдат надвірної ворожі; лакей’12.
Від гунгаризму гайдук утворилася і власна назва, пор. Гайдук <
уг. hajdú ’солдат придворної охорони, гайдук’: ...Павукови старому,
Гайдукови старому (Житомир, 1650 Арх ЮЗР 3/ІV, 486–487);
Гри(ц)ко Га(и)дүкъ (1649 РЗВ 381 зв.).
гусаръ ’гусак’ (СУ VIІ, 120) < уг. huszár (’гусар’: обоудилъ
гоусаръ гаганїє(м)... (Львів, поч. ХVIІ ст. Крон. 62 зв.). Дериват
гусарский, гусаръский, усарский (прикм.) ’гусарський’: меновите
дей згинуло... радов гусарскихъ сребромъ оправных два...
(Володимир, 1567 АрхЮЗР 8/ІІІ, 149). –– Пор. укр. гусáр ’у
царській і деяких іноземних арміях – військовий з частин легкої
кінноти, що носив форму на угорський зразок; вид танцю; дитяча
гра’13. Від гунгаризму гусаръ утворилася і власна назва, пор.
Гусаръ < уг. huszár ’гусак’: Анъдрѣ(и) Гүса(р) (1649 РЗВ 379).
ґермекъ, кгермекъ ’джура, зброєносець’ (СУ VIІ, 138) < уг.
gyermek ’дитина’: ...с тым же кгермком своим... (Луцьк, 1563
АрхЮЗР 8/ІІІ, 47); около сєбє жолнѣ ровъ ґермковъ ... много
(Вільна, 1627 Дух.б. 3 зв.). Гунгаризм ґермекъ, кгермекъ ввійшов в
українську мову посередництвом польської мови (пор. стп.
giermek); розширення значення відбулося, очевидно, на польському
мовному ґрунті (пор. пол. giermek ’джура’). – Пор. білорус.
кгермекъ (гермок) ’джура’14.
добошъ, добашъ ’литаврист, довбиш’ (СУ VIІІ, 46–47) < уг.
dobos ’т.с.’, діал. добош: ... а видєчи єсчє трохи живо(г)[о],
добашови своєму дъругому Самоєлови... (Житомир, 1650 ДМВН
12 ЕСУМ 1: 453.
13 ЕСУМ 1: 625.
14 Zoltán András, Magyar szavak az ófehéroroszban. –– In: Mártonfi Attila–Pap
Kornélia–Slíz Marianna (szerk.), 101 írás Pusztai Ferenc tiszteletére. Budapest,
2006. 496.
201). – Пор. укр. діал. добóш ’барабанщик, литаврист’ запозичене,
очевидно, через польську мову15.
Приклади воєнної лексики зафіксовані і на території сучасного
Закарпаття, наприклад,
гаталомъ (СУ VI, 194) < уг. hatalom ’ґвалт, насильство’ (пор.
уг. hatalom ’влада’): ...Господь Богъ Сикимляны дѣ ля гаталму
донькы Іаковъвы (ХVI ст. НЄ 222).
годножъ ’нижчий офіцерський чин’ (СУ VI, 243) < уг. hadnagy
’офіцер’: научайме ся за сего годножа смиреніе ... (ХVI ст. НЄ 97).
Унаслідок економічних і політичних взаємозв’язків в
українській мові названого періоду на території сучасного
Закарпаття закріпилися такі гунгаризми:
биршаґ ’штраф’ (СУ ІІ, 85) < уг. bírság ’т.с.’: И би(р)шаґу панѣ
осудили со(в)ґабирови... (Бенедиківці, 1603 НЗУжг. XІV, 222).
бирувъ ’суддя’ (СУ ІІ, 84) < уг. bíró ’т.с.’: а слуга єстъ на сюмъ
свѣ тѣ кождый, хоть король, хоть панъ,.. хоть бирувъ (ХVI ст. НЄ
120); И побожи(в) Абрама руща(н)скый бирувъ Кузма, и были при
томъ добрїи людє (Бенедиківці, 1603 НЗУжг. XІV, 223). Укр. діал.
бúрів та його фонетичні варіанти бéрів, бiрíв, бiрóв, бúрув поширені в
значенні ’війт, сільський староста, сільський суддя’16.
валтовати ’викуповувати’ (СУ ІІІ, 172) < уг. vált ’т.с.’: Тутъ
научайме(ся), братя, якъ не може чоловекъ душу валтовати... (ХVI
ст. НЄ 34). Валтоватися < уг. vált ’викуповуватися’: Выдцѣ
научайме ся, яко будеме мочи ся валтовати на судѣ (ХVI ст. НЄ
12). Дериват выдвалтовати, выдвалътовати (СУ V, 148) < уг.
(ki)vált ’викуповувати’: викупити, відкупити, звільнити: не можетъ
ся тамъ выдплатити у аду хоть якый богатый, тай не выдвалтовати
тамъ душу свою (ХVI ст. НЄ 150).
варышъ, варишъ, варошъ ’місто’ (СУ ІІІ, 172) < уг. város
’т.с.’: выдтудь выходятъ книжницы, попове, владыци на варышѣ и
на села (ХVI ст. НЄ 99); Почали палити варишѣ и сєла (Кум’ята,
1648 Паньк. І, 157).
Від іменника варышъ утворився прикметник варыскый,
варышскый (діал. вароський): Тогды розгнѣ вавъ ся панъ хыжный,
рюкъ слугумъ своимъ: Пуйдѣ те борзо на роспутіе и на улицѣ
варыскыи и убогыхъ, и бетѣ жныхъ... приведѣ те сюды (ХVI ст. НЄ
184). –– Пор. укр. діал. вáрош17.
ґазда, казда 1. ’чоловік (одружена особа стосовно своєї
дружини)’: сєстра Гафичова, и(з) своимъ ґаздом из Ігнатомъ
Бублєомъ продала лазокъ тот... (Бенедиківці, 1603 НЗУжг. ХІV,
223); 2. ’хазяїн, господар’, діал. ’ґазда’: усе, что чинишъ, выдъ
15 ЕСУМ 2: 98.
16 EСУМ 1: 184–185.
17 ЕСУМ 1: 333.
душѣ роби, як Господеви... каздѣ служи, якъ Христови (ХVI ст.
НЄ 98); 3. ’переховувач, приховувач’: не помагай злодѣ юмъ и
разбойникумъ и не будь имъ казда (ХVI ст. НЄ 19). (СУ VIІ, 125) <
уг. gazda ’хазяїн, господар’. Дериват каздувство (ґаздувство)
’господарство, хазяйство’, діал. ’ґаздівство’: ...гадковъ инъшее
гадатъ о каздувствѣ... (ХVI ст. НЄ 212). Укр. діал. гáзда поширене і
в російській мові18, яке є зворотним запозиченням в угорській мові із
східносло’янських мов (пор. слов. gospoda)19.
мєщерь, мєштєр ’магістр’ (СтУ I, 588) < уг. mester ’майстер,
магістр’: ... балица воєвода и драгь мєщєрь... (Сігет, 1404 ГМ);
...слоуга наш Мигаю мєштєр (Васлуй, 1476 BD ІІ, 337). У
«Нягівських повчаннях» мештершик < уг. mesterség вжитий у
значенні ’ремесло’20. – Пор. укр. діал. мештéрний ’майстерний’21.
Гунгаризм мєщерь, мєштєр був поширений як на території
сучасного Закарпаття, так і на сусідній румунській мовній
території, про що свідчить його функціонування в молдавських
грамотах.
нємишь ’дворянин’ (СтУ IІ, 39) < уг. nemes ’т.с.’: ...и шандрь
нємиши о(т) (са)рвасова... (Сігет, 1404 ГМ).
вицашпань ’заступник жупана’ (СтУ I, 177) < уг. vicispán ’т.с.’:
Сє азь пань радоуль вицашпань марамоурє(ш)скы(м) ижоупань
ба(н)ко... (Сігет, 1404 ГМ). У «Нягівських повчаннях» зафіксована
форма шпанъ ’управляючий володінням’ < уг. ispán ’т.с.’: ...хоть
панъ, хоть шъпанъ (ХVІ ст. НЄ 414).
До адміністративно-ділової лексики відносяться гунгаризми,
які зустрічаються в молдавських грамотах:
бань ’намісник’ (СтУ I, 86) < уг. bán ’т.с.’: ...Барбоу(л) бань
(Дял, 1455 Nic. Doc.). Лексема бань відноситься до елементів
молдавської адміністративної лексики. Слідів у власне українських
пам’ятках не виявлено, тому до гунгаризмів в староукраїнській
мові можемо віднести лише умовно.
кєзѣ шъ ’поручитель’ (СтУ I, 473) < уг. kezes ’т.с.’: про то(ж)
азь єсѫ(м) кєзѣ шъ, за тоты лю(дї)... (Бирлад, 1434 Сost. ІІ, 675).
Дериват кєзѣ шъство ’порука’: ...мы хочє(м) узѣ ти ваши(м)
чоловеко(м) за тото кєзѣ шъство... (Бирлад, 1434 Сost. ІІ, 675).
орашанє ’городяни, міщани’ (СтУ IІ, 91) < уг. város ’місто’:
...платили каждыи мыто и орананє... (Устя Кракова, 1439 Cost.
II 461). –– Слово ввійшло у староукраїнську мову посередництвом
18 Hollós Attila, Az orosz szókincs magyar elemei. A Magyar Nyelvtudományi
Társaság Kiadványai 206 sz. Budapest, 1996. 23.
19 ЕСУМ 1: 450–451.
20 Дэже Ласло, К вопросу о венгерских заимствованиях в закарпатских
памятниках ХVI–ХVIІІ вв. –– In: StSl 7 (1961), 167.
21 EСУМ 3: 456.
румунської мови, пор. рум. oráş22.
хотар, хотаръ, хотарь 1. ’межа (природна або умовна лінія, яка
відмежовує одне володіння від іншого’: ... а хотарь имъ нижни о(т)
марышєвъци... (Роман, 1392 Cost. І, 7); 2. ’територія або частина
території села, селища, визначена певними межами’; 3. ’межовий
знак між земельними ділянками або територіями сіл’ (СтУ II, 513–
514) < уг. határ. Гунгаризм хотар дуже давнє запозичення в
українській мові, згадуються староугорські форми *χotår, *χottår, які
в закарпатських укр. говорах закріпилися у формі *χottar23. Укр. діал.
готáр ’межа’ в закарпатські укр. говори ввійшло, очевидно,
посередництвом словацької чи румунської мови24.
Щоденні побутові контакти українців та угорців були
найінтенсивнішими саме на території сучасного Закарпаття, де
впродовж століть представники обох національностей проживали в
складі однієї держави. Укладачі аналізованих нами словників до
словникового реєстру залучали одиниці побутової лексики, у
більшості випадків посилаючись на закарпатську пам’ятку XVI
століття „Нягівські повчання”:
алдомашъ ’могорич, пригощання’ (СУ І, 93) < уг. áldomás
’т.с.’: И пить на тото алдомашъ (Бенедиківці, 1603 НЗУжг. XІV,
222); былъ руща(н)скыи бирувъ Мигаль Мєлєнтїовъ на алдомаши
(там же, 224). Укр. діал. одомáш, алдомáш, галдамáш ввійшло до
української мови, очевидно, посередництвом словацької25.
бановань ’смуток, туга, печаль’ (СУ ІІ, 18) < уг. bán(at) ’т.с.’:
мовитъ Христосъ: токтимъ у сердци // чоловѣ ку мирнусть и
весѣ ля, а мамонъ: токъмитъ журу и бановань (ХVІ ст. НЄ 94–95). –
Пор. укр. діал. банувáти ’тужити, нидіти’, банá ’туга’26.
бетегъ, бетюгъ, бютюгъ ’хвороба, слабість’ (діал. бетега) (СУ
ІІ, 82) < уг. beteg(ség) ’т.с.’: Также и мы, братя, коли кто упадеть у
якую неволю, или ятя, или у бетюгъ... такъ чини, якь сесѣ люде
(ХVI ст. НЄ 29); ... чомъ мы за грѣ хы нашѣ не лише есме довжны
слуцъствомъ, албо бетегомъ, али ище мусиме терпѣ ти (там же,
178). Бетѣ жный (прикм.) 1. ’хворий, слабий’: Видишъ, Христосъ
звалъ сыномъ бетѣ жного чоловѣ ка (ХVI ст. НЄ 31); 2. у знач.
іменника: И рєчєтъ Хрисосъ праведнымъ: „Подте, вы,
благословеныи выдъ отца моего, чомъ было вамъ жаль голодныхъ,
и жалныхъ, и стороныхъ, и голыхъ, и бетѣ жныхъ, и имитыхъ
дѣ ла мене и дѣ ля слова моего” (ХVI ст. НЄ 11). – Пор. укр. діал.
22 Tamás Lajos, Etymologisch-historisches Wörterbuch der ungarischen
Elemente im Rumänischen. Budapest, 1966. 579.
23 Мокань А. А., К этимологии закарпатско-украинского (мараморошского)
χutar. Советское финно-угроведение. VII. Таллин, 1971. 45–46.
24 ЕСУМ 1: 576.
25 ЕСУМ 4: 162.
26 EСУМ 1: 135.
бетéга ‘хвороба’, ’нікудишня людина’, бетiг ’слабість’27.
бировань ’міць, сила; влада’ (СУ ІІ, 84) < уг. bír(ás) ’т.с.’:
„Чомъ намъ ся родила дѣ тина и сынъ далъ ся намъ, чѣ я бировань у
него”, якъ мовилъ Павелъ святый (ХVI ст. НЄ 47). Дериват
бировати (дієслово) < уг. bír 1. ’мати владу, панувати’: Господь на
небесѣ хъ наготовилъ столецъ свуй, и царство его над усѣ ми
бируетъ (ХVI ст. НЄ 46); 2. ’володіти (чим), мати (що)’: будь
готувъ усе, чимъ бируешъ, лишити и погубити ище и тѣ ло и душу
май радъ, нѣ жъ согрѣ шити (ХVI ст. НЄ 158); 3. могти: плати, кому
есь довженъ, чини и роби и(съ) правдовъ, кому чим бируешъ (ХVI
ст. НЄ 158). – Пор. укр. діал. бiрувáти ’могти, бути спроможним,
намагатися’, бирoвáти ’володіти’28.
бѣ зентовати, бѣ зеньтовати ’свідчити, засвідчувати’ (СУ ІІІ,
146) < уг. bizonyít: А Іисусъ рюкъ ему: Што бы есь не убивъ, и
курварство не учинивъ, и не укравъ, и ужу не бѣ зеньтовавъ (ХVI
ст. НЄ 10). Похідне дієслово добѣ зентовати, добѣ зенътовати
’підтверджувати, свідчити’: Чомъ лише вѣ ровъ можеме ся спасти,
добѣ зенътую и симъ, ажъ Господь смотритъ лѣ пъше въру, якъ
естъ написано (ХVI ст. НЄ 186).
бѣ зовань ’надія’ (СУ ІІІ, 146) < уг. bízik, bizalom; у СУ
подається значення ’надія’, однак тут достовірним є значення ’віра,
довіра’29. СУ подає угорське джерело bozóvány; про
функціонування цього слова в угорській мові не маємо даних30:
...тогды твоя бѣ зовань не посоромитъ ся передъ на Богомъ, и не
погыне (ХVI ст. НЄ 78). Похідне дієслово бѣ зоватися (СУ ІІІ, 146)
< уг. bízik ’надіятися (на кого)’: ...ци имаеме вѣ ру правую ико Богу,
ци бѣ зуеме ся на Бога выдъ усеи душѣ (ХVI ст. НЄ 61). – Пор. укр.
діал. бизíвний ’вірний, надійний’ бѣ зовáтися ’надіятися’31.
бѣ зонъшагъ, бѣ зонъшакь (СУ ІІІ, 146) < уг. bizonyság
’свідок’: будете ли бѣ зонъшагы у Ерусалимѣ (ХVI ст. НЄ 73).
Похідні бѣ зоншаство, бѣ зоншадство ’свідчення’ (СУ ІІІ, 146) <
уг. bizonyság ’т.с.’: сесе естъ ученикъ бѣ зонъшагъ за сесе, що
написалъ, и знаеме, ажъ правое его бѣ зонъшаство (ХVI ст. НЄ 44).
бѣ человати ’мати, вважати (кого за що)’ (СУ ІІІ, 154) < уг.
becsül 1. ’цінити, шанувати’: И опятъ каравъ жиды, што были
почали бѣ человати одну королицу за Бога (ХVI ст. НЄ 210); 2.
’поважати, шанувати’: И самъ сынъ Божій указати хотѣ въ: „Кто
мене будетъ бѣ человати и любити передъ людми, вызнаю и я его
передъ отцемъ небеснымъ” (ХVI ст. НЄ 213). Дериват бѣ челованя
27 EСУМ 1: 178.
28 EСУМ 1: 201.
29 Дэже Ласло, К вопросу о венгерских заимствованиях в закарпатских
памятниках ХVI–ХVIІІ вв. –– In: StSl 7 (1961), 161.
30 Magyar Értelmező Kéziszótár. Második, átdolgozott kiadás. Budapest, 2003.
31 ЕСУМ 1: 194.
’повага, шана’ (СУ ІІІ, 154) < уг. becsülés ’т.с.’, у бечелованю имати
(що) – відзначати, святкувати (що), дотримуватись (чого): ... день
святый у бѣ челованю имали (ХVI ст. НЄ 205). – Пор. укр. діал.
бичилувáти ’оцінювати’, бичалувáти, бічалувáти ’шанувати,
поважати’32.
валастъ ’відповідь’ (СУ ІІІ, 169) < уг. válasz ’т.с.’ (СУ подає за
угорський відповідник választ ’вибирати, обирати’ помилково,
мабуть, беручи до уваги останній приголосний у слові, пор. уг.
választ ’вибирє, обирає’ дієслівна форма 3 ос. одн.; уг. іменник
választ – форма знахідного відмінка одн.): не имали валасту, ци
положитъ ихъ у панство (ХVI ст. НЄ 38); Для того имали вѣ ру
дужую, чомъ на пути имъ не давъ нѣ якый валастъ (там же, 110).
гамѣ шно ’фальшиво, неправдиво’ (СУ VI, 188) < уг. hamis
’т.с.’: ...што бесме ся не божили гамѣ шно именемъ Божіимъ
противъ ближнему нашему (ХVI ст. НЄ 211). – Пор. укр. діал.
гáмішнúй ’ласий; хитрий, злий, єхидний’33.
Джерелом гунгаризму єршены ’сумка, гаманець’ (мн.) (СУ ІХ,
101) < уг. erszény ’т.с.’ є „Лексикон словенороський” Памва
Беринди: ...тобола, калита, мѣ шо(к), үго(р)ски, єршены (1627 ЛБ
157). Василь Німчук звернув увагу на те, що транслітерація
угорського слова erszény кириличними літерами з передачею літери
y як ы, за зразком транслітерації польських слів, є вказівкою того,
що Беринда взяв його із писемного, а не розмовного джерела34.
Остаточно невирішеним залишається походження слова балта
’сокира, насаджена на довгий держак’ (СУ ІІ, 16) < уг. balta ’т.с.’:
тых всих верхуменованыхъ студентовъ своихъ оружно, с кордами,
шаблями и балтами для взятя кгвалтомъ... (Луцьк, 1627 АрхЮЗР
1/VI, 593). СУ подає слово як тюркизм, однак тут не виключається
можливість переходу його з угорської (пор. уг. balta ’сокира’)35.
Гунгаризм бантовати зустрічається у молдавських грамотах
(СтУ I, 86) < уг. bánt ’непокоїти, турбувати’: нє бантоватъ их
(Дольний Торг 1475 BD І, 200); він поширений у сучасних
закарпатських українських говорах36.
Хоч не гунгаризм, але має угорське відношення лексема
бекейшка ’довгий чоловічий хутряний одяг угорського крою’(СУ
ІІ, 72): пограблено ... бекейшку зеленую фалюндишовую (Луцьк,
1586 Арх ЮЗР 1/І, 231). Польське bekieszka ’своєрідний вид пальта’
також датується 1586 роком і походить від імені Гашпара Бекеш
32 EСУМ 1: 188.
33 EСУМ 1: 465–466.
34 Німчук В. В., Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та
білоруською. Київ, 1980. 118.
35 EСУМ 1: 126, 128.
36 Лизанец П. Н., Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья.
Венгерско-украинские межъязыковые связи. Будапешт, 1976. 575.
(поль. Kasper Bekiesz, 1520–1579), який колись був суперником
Баторі у боротьбі за князівський трон у Трансільванії. Таким чином
слово утворилося на основі угорського прізвища, але в польській
мові, і лише значно пізніше перейшло в угорську мову у вигляді
bekecs, bekes (в угорській мові датується від 1774 р.). Польське
слово Брукнер37 виводить із угорського bekecs, але, беручи до уваги
хронологічний порядок, таке походження виключено38.
Вищенаведені приклади свідчать, що гунгаризми хоч у
невеликій кількості, але вплинули на лексику староукраїнської
мови та української мови пізнішого періоду. Однак завданням
мовознавців є виявлення подальших вживань гунгаризмів у
пам’ятках української мови різних періодів. Частина гунгаризмів не
вийшла з ужитку і до сьогодні39, вони належать до активного
прошарку лексики мешканців закарпатського регіону, які й тепер
перебувають у безпосередніх контактах з представниками
угорської національності.
Скорочення
EСУМ = Етимологічний словник української мови. В 7 томах. За
ред. О. С. Мельничук. Т. 1–5. Київ, 1982–2006.
НЄ = «Нягівські повчання на Євангелія»
СтУ = Словник староукраїнської мови XIV–XV століття
СУ = Словник української мови XVI – першої половини XVII
століття
StSl = Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae.
Елизавета Барань
Данные к унгаризмам в староукраинских памятниках XIV–
XVII века
В работе рассматриваются унгаризмы в староукраинских
памятниках XIV–XVII веков, зафиксированные в словаре
староукраинского языка XIV–XV и в словаре украинского языка XVI
– первой половины XVII века. Указывается на то, что часть
унгаризмов ввошла в украинский язык непосредственно, а часть –
посредством польского языка, а именно старопольских говоров.
37 Brückner Aleksander, Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków, 1927.
685.
38 ЕСУМ 1: 164; Hollós Attila, Az orosz szókincs magyar elemei. A Magyar
Nyelvtudományi Társaság Kiadványai 206 sz. Budapest, 1996. 17; Zoltán
András, Magyar szavak az ófehéroroszban. –– In: Mártonfi Attila–Pap Kornélia–
Slíz Marianna (szerk.), 101 írás Pusztai Ferenc tiszteletére. Budapest, 2006. 497.
39 Лизанец П. Н., Венгерские заимствования в украинских говорах
Закарпатья. Венгерско-украинские межъязыковые связи. Будапешт, 1976;
Барань Є., Лексичні гунгаризми у творах українських письменників
Закарпаття. –– In: Українська мова 2009/2. 56–69.
Общеизвестно, что территория современной Закарпатской
области (бывшей Подкарпатской Руси) долгое время входила в
состав Венгерского Королевства, позже Австро-Венгерской
монархии. Поэтому в лексике памятника XVI века «Поучение на
Евангелие по Няговскому списку», написанной на територии
современного Закарпатья, имеется большое количество
унгаризмов. Неизвестный автор «Няговских Поучений» брал за
основу разговорную речь.
Часть унгаризмов употребляется и сегодня, она относится к
активному пласту лексики жителей региона, которые имеют
непосредственные связи с представителями венгерской
национальности.
Ключевые слова: межъязыковые связи, староукраинские
памятники XIV–XVII века, унгаризмы в украинском языке,
закарпатские украинские говоры.
Ielyzaveta Baran
Details about Hungarian words in ancient Ukrainian monuments
of the 14-17th centuries
The paper deals with Hungarian loanwords in ancient Ukrainian
monuments of the 14-17th centuries. These loanwords have been
recorded in the vocabulary of the ancient Ukrainian language in the 14-
15th centuries and in the vocabulary of the Ukrainian language in the
16th century and the first half of the 17th century. The author of the
paper highlighted that one part of the Hungarian words got into
Ukrainian immediately, while an other part through ancient Polish
acting as intermediary. It is widely known that the territory of the
present Transcarpathian region (former Podkarpatska Rus) was for a
long time part of the Hungarian Monarchy, later it belonged to the
Austro-Hungarian Monarchy. Therefore the lexical elements of the 16th
century “Niagovo Postilla” which was written on the territory of the
present Transcarpathia includes words of Hungarian origin in large
quantities. The “Niagovo Postilla” was written by an unknown writer
on the basis of oral speech of that time.
A part of Hungarian words has remained in the oral speech up till
nowadays. These words are used by the inhabitants of Transcarpathia in
their everyday communication, who are in close relationship with the
representatives of the Hungarian nationality.
Key words: inter-language contacts, ancient Ukrainian monuments
of the 14-17th centuries, Hungarian words in Ukrainian,
Transcarpathian Ukrainian dialects.
|