До питання про варіантність онімів
Розглянуто паралельне функціонування фонетичних і cловотвірних варіантів власних особових імен, прізвищевих назв, ойконімів у писемних пам’ятках XVI–XVII ст. Ці варіанти переважно стосувалися однієї і тієї ж особи або одного об’єкта. В алфавітному порядку подано низку прикладів таких варіантів (з ко...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37480 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про варіантність онімів / Л. Осташ // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 267-275. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859723140283760640 |
|---|---|
| author | Осташ, Л. |
| author_facet | Осташ, Л. |
| citation_txt | До питання про варіантність онімів / Л. Осташ // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 267-275. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | Розглянуто паралельне функціонування фонетичних і cловотвірних варіантів власних особових імен, прізвищевих назв, ойконімів у писемних пам’ятках XVI–XVII ст. Ці варіанти переважно стосувалися однієї і тієї ж особи або одного об’єкта. В алфавітному порядку подано низку прикладів таких варіантів (з контекстом і паспортизацією), почерпнутих із різних пам’яток, які репрезентують різні регіони України.
Рассмотрено параллельное функционирование фонетических и словообразовательных вариантов личных собственных имен, фамильных названий, ойконимов в украинских памятниках письменности XVI–XVII вв. Эти варианты касаются преимущественно одной и той же личности или одного объекта. В алфавитном порядке приведено ряд примеров таких вариантов (с контекстом и паспортизацией), извлеченных из различных памятников письменности, представляющих разные регионы Украины.
Parallel functioning of phonetic and word building variants of proper personal names, surname names, oykonims in written memorials of XVI–XVII centuries is considered. These variants mainly concerned of one and the same person or one object. A chain of examples of such variants (with context and passportization) taken from different memorials that represent different regions of Ukraine, is given in alphabetical order.
|
| first_indexed | 2025-12-01T10:59:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 81’313.2’0
Любов ОСТАШ
ДО ПИТАННЯ ПРО ВАРІАНТНІСТЬ ОНІМІВ
Розглянуто паралельне функціонування фонетичних і
cловотвірних варіантів власних особових імен, прізвищевих назв,
ойконімів у писемних пам’ятках XVI–XVII ст. Ці варіанти
переважно стосувалися однієї і тієї ж особи або одного об’єкта. В
алфавітному порядку подано низку прикладів таких варіантів (з
контекстом і паспортизацією), почерпнутих із різних пам’яток,
які репрезентують різні регіони України:
Ключові слова: історична ономастика, варіант, ім’я,
прізвищева назва, ойконім.
Варіантність онімів у писемних пам’ятках XVI–XVII ст.
виступає досить звичним явищем. У лексикографічній праці його
помітити важко, оскільки рестрові слова не завжди пов’язані між
собою (інколи це зумовлене науковим рівнем і досвідом укладачів,
деколи залежить від мети і завдань словника). Скажімо, подані в
одному зі словників в окремих словникових статтях імена
Захариашъ, Захарияшъ, Заха(р)яшъ із Реєстру Війська
Запорозького 1649 р., вжиті для іменування різних носіїв, в інших
тогочасних писемних пам’ятках могли вживатися (деколи навіть в
одній і тій самій пам’ятці) для ідентифікації однієї і тієї ж особи.
Більше дає розгляд окремих пам’яток (напр., різних ділових
документів – описів, інвентарів, реєстрів та ін.), у яких можна
простежити вживання навіть на невеликому часовому зрізі того чи
іншого імені, прізвищевої назви або топоніма. Часто це варіанти
імені, які є різними при ідентифікації різних людей. Це дає змогу
виявити велике багатство народних варіантів в українській
антропонімії певного періоду. Однак у писемних пам’ятках XVI–
XVII ст. інколи трапляється і так, що одна й та сама особа
ідентифікується різними фонетичними або словотвірними
варіантами. Наприклад: 1. По(д)даныє… з сєла íна(ц)ко[в]єцъ на
(и)мє И[ва](н)ко Рüды(и), Па(в)ликъ сы(н) Ива(н)ко(в), Курило
з³(т) того (ж) Ива(н)[ка, Гара]си(м) Шипо(в) сы(н), з жонами,… з
дєтми, с ко(н)ми… и зо всими має(т)ностями своими до (и)мє(н)³
вм(с). мє(с)та Жо(р)нищъ… прочъ üтєкли [Вінниця, 1601 р. ДБВ:
793].
2. Зъ сєла íна(ц)ковє(ц)… збєглыє по(д)даныє с помєнєного
сєла до м±ста… Жо(р)нищъ на (и)мє Ивашка Рüдя, Павлика сына
Ивашкового, Кüрила, зятя того ж Ивашка, Гарасима Шипового сна
[Вінниця, 1602 р. ДБВ: 807].
Паралельне вживання фонетичних і словотвірних варіантів в
українській ономастиці трапляється протягом тривалого часу і
сягає своїм початком у попередні століття. А якщо врахувати
особливості української орфографії різних століть, то така
варіантність досить часто заважає сучасним етимологам вивести
єдине джерело походження того чи іншого варіанта. Як приклад,
звернемо увагу на кілька можливих варіантів походження імені
Ивона з Реєстру Війська Запорозького 1649 року [Р: 150, списки
Уманського полку]: Ивона Пєрєхриста: “Ивона І. Походження:
а) від церк. імені Іωна [ЛБ: 213]. На укр. мовному ґрунті для
уникнення незручності у вимові двох голосних підряд з’явився
вставний приголосний в; б) фонетичний варіант від імені Іван,
утворений за допомогою суфікса-флексії -а: Ивон + -а → Ивона;
б) фонетичний варіант від імені Ивана (див.) (перехід а в о
трактуємо як гіперизм); пор. суч. розм. варіанти від імені Іван: Івóн,
Івóнко, Івонцьо [Тр: 145], а також прізвища Івóн, Івóник, Івóнин,
Івóнча, Івончáк, Івóнчик, Івонюк, Івоняк та ін. [Тр: 146]; в) усічено-
суфіксальний дериват від церк. імені Іва: Ів[а] + суфікс -он +
суфікс-флексія -а.; пор прізвище Івоса: Ів[а] + суфікс -ос- + суфікс-
флексія -а.
Така велика кількість можливих джерел походження цього
імені пояснюється тим, що і в минулі століття у писемних
пам’ятках інколи могли траплятися як офіційні багато варіантів
того чи іншого імені. Наприклад, у різних документах початку
XV ст. пан радний Іван дворник Сучавський (на думку
О. Однороженка, він мав мішане русько-волоське походження)
іменувався так: в±ра Іоана дворника; в±ра пана íана дворника
Сüчавского; панъ Оана дворникъ; в±ра жüпана Іωна дворника; в±ра
жоупана íна дворника Соучавского; пана Ивана дворника; панъ
Іωна дворникъ Сüчавскы; панъ íана дворникъ; панъ Вана
дворникъ; панъ Ванъ дворникъ; в±ра пана Ван± дворника
[Однороженко: 89]”1.
Значно більше можливостей виявити варіантність онімів при
розгляді більшої кількості пам’яток. Тому ми поставили собі за
мету зробити вибірку таких варіантів із максимально доступної
кількості пам’яток. Нижче подаємо низку прикладів із кількох
пам’яток, які репрезентують різні регіони України:
1 Осташ Р. Українські особові імена середини XVII століття як об’єкт
лексикографії. 10 / Роман Осташ // Діалектологічні студії. 8: Говори південно-
західного наріччя / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. – Львів : Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2009. – С. 294–295.
Імена
Бакумъ – Бокумъ: Бакумъ Миха(и)лεнко [Лохвиця, 1654 р.
ЛРК: 26] — Бокумъ Миха(и)лεнко [Лохвиця, 1654 р. ЛРК: 26].
Василей – Василь: дворенин господаръский панъ Василей
Мацкович [Луцьк, 1565 р. АЮЗР 8/VI: 165] — она того листу от
дворянина господарского пана Василя Мацкевича не брала [Луцьк,
1565 р. АЮЗР 8/VI: 165].
А потомъ сегодня в неделю порану тотъ же дворянин
господарьский пан Василей дал листъ господарьский старшому
бурмистри места Луцкого Василю Щетинце [Луцьк, 1565 р. АЮЗР
8/VI: 165] — Которого листу… тотъ Василей Щетинка выслухавши,
и в собе тот листъ господарьский зоставилъ [Луцьк, 1565 р. АЮЗР
8/VI: 165].
за прыданъем его милости Тихну а Василю Васильевичом
Радовицкимъ [Володимир, 1570 р. АЮЗР 8/VI: 312] — Тихно а
Василей Радовицкие [Володимир, 1570 р. АЮЗР 8/VI: 312];
Гри(н)да – Гриць: Гри(н)да фило(в) [Одрехова, XVI ст. Карт.]
— паралельно та ж сама особа іменується варіантом Гриць: грицєви
и си(м)кови филовє(м) [Одрехова, XVI ст. Карт.].
Захарий – Захаріашъ – Заха(р)яшъ – Захарияшъ – Захаръяшъ:
üрожоны(и) панъ Заха(р)яшъ Пεтроνичъ Ди(д)ковъски(и)
[Житомир, 1635 р. АЖГУ: 129] — Я, Захарияшъ Пεтроνи(ч)
Ди(д)ковъски(и) [Житомир, 1635 р. АЖГУ: 129] — в справε пана
Захаръяша Пεтроνича Дε(д)коνъского [Житомир, 1635 р. АЖГУ:
131] — бы(л) на справε и потрєбє пна Заха(р)яша Ди(д)ко(в)ско(го)
[Житомир, 1635 р. АЖГУ: 129]; чεрε(з) üрядника своεго
нємировского пна Заха(р)яша Ро(з)ноши(н)ского [Брацлав, 1590 р.
ДБВ: 504] — па(н) Захарияшъ Ро(з)ноши(н)ски(и) [Брацлав, 1595 р.
ДБВ: 611]; Zacharij Sawkowicz [Богуслав, 1779 р. АЮЗР 6/ІІ: 213]
— Zachariasz Sawkowicz [Богуслав, 1779 р. АЮЗР 6/ІІ: 219].
Ива(н)ко – Ивашко: на (и)мє И[ва](н)ко Рüды(и) [Вінниця,
1601 р. ДБВ: 793] — на (и)мє Ивашка Рüдя [Вінниця, 1602 р. ДБВ:
807].
Іωанъ – Іванъ: По указу его мл(с)ти пна Іωана Гамал±ї,
сотника лохвицкого [1720 р. ДНРМ: 124] — Іванъ Гамал±я,
сотникъ лохвицки(и) [1720 р. ДНРМ: 126].
Ілъя – Іляш: Пану Ілъ± Новицкому, полъковникови комонному
[Батурин, 1685 р. Ун.: 807] — Пану Іляшу Новицкому,
полъковников± комонному [Батурин, 1685 р. Ун.: 811].
Конъдра(т) – Ко(н)драти(й): тотъ Конъдра(т) [Лохвиця,
1654 р. ЛРК: 31] — тот Ко(н)драти(й) [Лохвиця, 1654 р. ЛРК: 31].
Левон – Леон: Левон Стаскович, мещанин стародубовский
[1693 р. ВКДГМ: 949] — На майстрат± их црского пресвтлого
влчства Стародубовском… Леон Стаскович доброволне признал
[1693 р. ВКДГМ: 952].
Константий – Костя – Костий – Костантий: мы, звы(ш)
помεнε(н)ны(й) Супърунъ и Коста(н)ти(й), того Гри(ш)ка, жону и
д±тε(й) εго вы(ч)ными часы квитуε(м) [Лохвиця, 1656 р ЛРК: 83] —
ω тую справу Костя и Супруна Н±жина [Лохвиця, 1656 р ЛРК: 83];
пн Константий Пригара, новгородский мещанин [1693р.
ВКДГМ: 956] — заарештовано за его, позванного Івана, мелника,
коня пна Костия Пригари [1693р. ВКДГМ: 956] — пн полковник…
так судил справу: наказал позванному в Злобин± о арешт справитис
самому, а ему, пну Костантию Пригар±, на тот час вчинити досит
[1693р. ВКДГМ: 956].
Ма(с) – Масюкъ: Ма(с) борисовичъ пинчукъ мε(л) фа(р)бы
фунто(в) по(л) в̃ [Берестя, 1583 р. Мит. кн.: 32 зв.] — Масюкъ
борисε(й)ковичъ пинчукъ [Берестя, 1583 р. Мит. кн.: 63-63 зв.].
Мεлε(х) – Мεлεшко: па(н) Мεлε(х) Васи(л)εви(ч) Бара(н),
зεмεни(н) зε(м)ли Киε(в)скоε, и(з) сε(б)ро(м) свои(м) пно(м)
Тито(м) íнофрεεвичо(м) [1595 р. ККПС: 61] — па(н) Мεлεшко
Бара(н) з с³бро(м) свои(м) Тито(м) [1595 р. ККПС: 63] — за
жалобою Мεлεха Барановича [1595 р. ККПС: 60].
Ми(с)ко – Мε(с)ко: теди ω(т) Мε(с)ка и Па(р)хома
Кропи(в)нεнъковъ таковіε слова чулъ, ижъ Па(р)хомъ на Ми(с)ка,
брата своεго мови(л) [Лохвиця, 1653 р. ЛРК: 18].
Михалε(ц) – Миха(л): по(д)даныхъ… на (и)мя Миха(л)ца а
Па(р)хома пыта(л) [1584 р. АКЖМУ: 125] — по(д)даные…
Па(р)хо(м) а Миха(л)… поведели [1584 р. АКЖМУ: 126].
Михалъ – Михаило: панъ Михалъ Дорогüнскии [1395 р. Одн.:
12] — панъ Михаило Дорогунскыи [1421 р. Одн.: 14].
Myszko – Michno – Mychno – Miszko: Myszko Paszko filio —
Michno Paszkowycz — Mychno Paszkowycz — Miszko Paskowicz
[XVI ст. Керста: 121].
Наумъ – Наумець: Наумъ, прозываемой Наумець, житель
рудовскій [Прилуки, 1740 р. ДНРМ: 289].
Нεстεръ – Нεсто(р): Нεстεръ Костючεнковъ сынъ [Седнів,
1713 р. ДДГ: 197] — мовить Нεсто(р) [Седнів, 1713 р. ДДГ: 198].
Ничипорε(ц) – Нечипор (< жін. Нечипориха): як індивідуальне
або родове вуличне прізвисько носія (онъ пошолъ до Ничипо(р)ця,
сус±да, бо его просила Нечипориха по(д)р±зовати пчолъ [Лохвиця,
1719 р. ДНРМ: 104];
íмεль/íмεля – íмелянъ: приточилас³ справа ω(т) íмεля,
ткача, которо(г)[о] Юхъниха за чарку сребную, жε у на заутр±…
вкрадено, а у ωного íмеляна ωбявилася, позивала [Лохвиця,
1655 р. ЛРК: 34].
Палажка – Полажка: д±вки Палажки [Володимир, 1594 р.
АЮЗР 1/І: 400] — д±вки Полажки [Володимир, 1594 р. АЮЗР 1/І:
400].
Романε(ц) – Рома(н): зна(ш)ли е(с)мо паро(б)ка на (и)мя
Рома(н)ца [1587 р. Ящук І: 96] — и поведи(л) то то(т) Рома(н)
[1587 р. Ящук І: 96].
Сεръгεй – Сε(р)ги(й): И на то дали εсмо Сεръгεю íратовъскому
сε(с) нашъ листъ [Краків, 1574 р. ДБВ: 192] — па(н) Сε(р)ги(и)
íрато(в)ски(и) [Брацлав, 1574 р. ДБВ: 197].
Тимко – Тимоф±й: с притомностъю вряду ператинского:
Андр±я Гладкого, сотника, Тимка Куриленка, атамана городового
[Пирятин, 1689 р. ДГМ: 290] — тот… гаіок продалем пану
Тимоф±ю Куриленку, атаманови городовому пирятинскому
[Пирятин, 1693 р. ДГМ: 1021].
Тимошъ – Тимушъ: ска(р)гу свою на Тимоша Закроя…
прεклада(л) [1677 р. ЛРК: 171] — Тиму(ш) Закро(й) [1677 р. ЛРК:
171].
Устимъ – Устиманъ: ω(т) пно(в) Миха(и)ла и Устима на
Кεвличо(в) Бражи(н)ски(х) [1598 р. ККПС: 92] — пану Миха(и)лу и
Устиману Бражи(н)ски(м) [1598 р. ККПС: 93].
Ходос – Федос: мимо домовки Церулика Ходоса [1693 р.
ВКДГМ: 925] — то вчинил Федос Целюрык [1693 р. ВКДГМ: 925].
Хома – Фома: перεдо мъною, … Хомою Сεнюковичо(м)ъ
[Лохвиця, 1655 р. ЛРК: 34] — перεдо мъною, … Фомою
Сенюковичомъ [Лохвиця, 1655 р. ЛРК: 35].
Юрε(и) – Юры(и) – Ю(р) – Ю(р)ко: Ю(р) Ивано(в)ски(и)
[Житомир, 1605 р. Ящук І: 82] — Юры(и) Ивано(в)ски(и)
[Житомир, 1605 р. Ящук І: 82] — Ю(р)ка Ивано(в)ского [Житомир,
1605 р. Ящук І: 82] — Возний Юрε(и) Ивано(в)ски(и) [Житомир,
1606 р. Ящук І: 82].
¤кимъ – Іωакимъ: панъ ³кимъ Калї³новичъ [1421 р. Одн.: 15]
— панъ Іωакимъ Калїановичъ [1436 р. Одн.: 16].
Прізвищеві назви
Григоревич – Григориевич: пн Парфен Григоревич, лавник
майстратовий, чинил оповедане [1693 р. ВКДГМ: 934] —
приточилася справа межи Апанасом Зкгурковим, яко поводом, а
Парфеном Григориевичом, яко позванним [1693 р. ВКДГМ: 961].
Ива(н)ко(в) – Ивашков: Па(в)ликъ сы(н) Ива(н)ко(в) [Вінниця,
1601 р. ДБВ: 793] — Павлика сына Ивашкового [Вінниця, 1602 р.
ДБВ: 807].
Мацкович – Мацкевич: дворенин господаръский панъ Василей
Мацкович [Луцьк, 1565 р. АЮЗР 8/VI: 165] — она того листу от
дворянина господарского пана Василя Мацкевича не брала [Луцьк,
1565 р. АЮЗР 8/VI: 165].
Рудый – Рудь: на (и)мє И[ва](н)ко Рüды(и) [Вінниця, 1601 р.
ДБВ: 793] — на (и)мє Ивашка Рüдя [Вінниця, 1602 р. ДБВ: 807].
Хл±бникови(ч) – Хл±бни(к): Ми(т)ко Хл±бникови(ч) [1595 р.
ККПС: 66] — Ми(т)ко Хл±бни(к) [1595 р. ККПС: 66].
Ойконіми
í(л)ша(н)ка – í(л)шаныца/í(л)шаница: ω(д) добръ
половицы сєла í(л)ша(н)ки, алиа(с) í(л)шаныцы [Горошки,
1643 р. ДМВН: 234] — з сєла í(л)шаницы, алиа(с) í(л)шанъки
[Горошки, 1643 р. ДМВН: 234].
У прикладах: зна(ш)ли е(с)мо паро(б)ка на (и)мя Рома(н)ца – и
поведи(л) то то(т) Рома(н) [1587 р. Ящук І: 96]; по(д)даныхъ… на
(и)мя Миха(л)ца а Па(р)хома пыта(л) – по(д)даные… Па(р)хо(м) а
Миха(л)… поведели [1584 р. АКЖМУ: 125–126] одна й та сама
особа носить ім’я то з суфіксом -ець, то без нього. На думку
Л.В. Ящук, це, очевидно, свідчить про те, що цей формант був
позбавлений експресивного забарвлення2. Можливо, суфікс
-ец/-ец’ також оформляв варіант імені або прізвисько людини, щоб
виділити її від інших Романів і Михалів у певному середовищі або
ж первісно, у час свого виникнення вказував на молодий вік особи.
Писемні пам’ятки ХVІІІ ст. містять низку прізвищевих назв, які
за формою є ніби словотвірним варіантом імені, розташованого на
першому місці у двочленних іменуваннях. Їхню справжню функцію
(патронім, індивідуальне прізвисько, прізвисько батька чи
дальшого родича тощо) зараз визначити важко. Пор.: (род.) Івана
Іванця [Прилуки, 1742 р. ДНРМ: 300]; Степан Степанець
[Омельник, 1755 р. ДНРМ: 338]; Гаврило Гаврикъ; Карпо Карпча;
Илко Илляшъ; Пεтро Пεтруша [1756 р. АК 5: 73, 106, 163, 232].
Поступовий перехід імен із суфіксом -ец/-ец’ з офіційного
вжитку в народний антропонімікон, а в офіційній сфері – на другу
позицію у двочленних іменуваннях міг бути свідченням
природного розвитку української антропонімії, певного добору
імен для офіційного вжитку. Такі імена, мабуть, сприймаються як
побутові варіанти або прізвиська. Тобто і в свідомості мовців, і в
свідомості писарів починає встановлюватися певна межа між
народним, побутовим уживанням певної форми імені і тією
формою, яку слід записувати в документи.
Те саме можна сказати і про деякі інші суфікси. Наприклад,
деякі імена на -ук/-’ук, -чук, які вживаються у середині XVII ст. як
офіційні варіанти (Нε(с)тукъ Голубичє(н)ко; Грыцукъ Савεнъко;
Яцукъ Савε(н)ко; Раду(к) Жданε(н)ко; Костюкъ Макарεнъко [Р: 29,
41, 41, 59 зв., 136 зв.]), з часом залишаються лише у народному
антропоніміконі, потім стають діалектними варіантами. У другій
2 Ящук Л.В. Антропонімія Житомирщини ХVІ–ХVІІ ст.: дис. … канд. філол.
наук : 10.02.01 / Ящук Леся Валеріївна. – Житомир, 2008. – Т. 1. – С. 96.
половині ХVІІ ст. у писемних пам’ятках із імен цієї групи
найчастіше трапляється ім’я Костюкъ. Пор.: Костюк Кузменко,
обывател конотопский [Батурин, 1687 р. Ун 2004, 862]. Деякі з них
опиняються з часом у класі прізвищ (Грицук, Костюк, Нестук),
одиниці вживаються саме як імена у народній антропонімії аж до
початку ХХ століття; напр.: Гринъчукъ Малы(й) [1649 р. Р 159 зв.
(Уманський полк)] – Гринчук (власне особове ім’я з території
Полтавщини) [1920 р. Яворн.: 162].
Спостерігаємо певну конкуренцію між церковними і народними
варіантами, а також виразну тенденцію до частішого вживання
народних форм імен. Такі форми, як Никола, Николай, Никита у
багатьох пам’ятках трапляються значно рідше, ніж Микола,
Миколай, Микита. Та ж тенденція і в Реєстрі Війська Запорозького
1649 року стосовно імен Николай, Никита – Микола, Миколай,
Микита. Часто в пам’ятках одна й та сама особа записана різними
варіантами. У пам’ятках першої половини ХVІІІ ст. інколи
спостерігаємо іменування однієї і тієї ж особи то іменем Нεстεръ,
то іменем Нεсто(р) (Нεстεръ Костючεнковъ сынъ – мовить
Нεсто(р) [Седнів, 1713 р. ДДГ: 197–198]), хоча кількісно (як і в
Реєстрі Війська Запорозького 1649 року) переважає варіант
Нεстεръ. Лише цей варіант трапляється у писемних пам’ятках
ХVІ–ХVІІ стст. із території Житомирщини3. Разом із тим питання
функціонування церковних варіантів імен у тодішньому
українському суспільстві і їх взаємодії з народними варіантами
вимагає окремих досліджень.
Умовні скорочення джерел
А
ЖГУ
Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р.,
1635 р. // Підгот. до вид. В.М. Мойсієнко. – Житомир,
2004. – 253 с.
АК Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус
документів 1734–1775 / Редкол.: П.С. Сохань (голова),
Г.В. Боряк, В.А. Брехуненко та ін. – Т. 5: Реєстр Війська
Запорозького Низового 1756 року / Упоряд. Л.С. Гісцова
(старший упорядник), Л.Я Демченко, Т.Л. Кузик,
Л.М. Муравцева. – К., 2008. – 526 с.
АК
ЖМУ
Актова книга Житомирського міського уряду кінця
ХVІ ст. (1582–1588 рр.) / Підгот. до вид. М.К. Бойчук. –
К., 1965. – 192 c.
А Архив Юго-Западной России, издаваемый
3 Ящук Л.В. Антропонімія Житомирщини ХVІ–ХVІІ ст.: дис. …канд. філол.
наук : 10.02.01 / Ящук Леся Валеріївна. – Житомир, 2008. – Т. 1. – С. 72.
ЮЗР Временной комиссией для разбора древних актов. –
Киев, 1859–1914. – Ч. 1–8.
ВК
ДГМ
Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в
документах / Упорядник Сергій Павленко. – К., 2009. –
1056 с.
ДБ
В
Документи Брацлавського воєводства 1566–1606
років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк.
Вступ Миколи Крикуна. – Львів, 2008. – 1220 с.
ДГ
М
Доба гетьмана Івана Мазепи в документах /
Упорядник Сергій Павленко. – К., 2007. – 1144 с.
ДД
Г
Ділова документація Гетьманщини ХVІІІ ст.: Зб.
документів / Упоряд. В.Й. Горобець. – К., 1993. – 392 с.
Д
МВН
Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. (Зб.
актових документів) / Підгот. до вид. В.В. Німчук,
В.М. Русанівський, К.С. Симонова та ін. – К., 1981. –
316 с.
ДН
РМ
Ділова і народно-розмовна мова XVIІI ст. (Матеріали
сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України) /
Підгот. до вид. В.А. Передрієнко. – К., 1976. – 416 с.
Ка
рт.
Картотека Словника української мови ХVІ – першої
половини ХVІІ ст. Зберігається у відділі української
мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України у м. Львові. – Рукопис.
Ке
рста
Керста Р.Й. Українська антропонімія ХVІ ст.:
Чоловічі іменування. – К., 1984. –152 с.
КК
ПС
Книга Київського підкоморського суду (1584–1644)
// Підгот. до видання Г.В. Боряк, Т.Ю. Гирич,
Л.З. Гісцова та ін. – К., 1991. – 344 с.
ЛБ Лексикон словенороський Памва Беринди / Підгот.
тексту і вступна стаття В.В. Німчука. – К., 1961. – 272 с.
ЛР
К
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.:
(Зб. актових документів) / Підгот. до видання
О.М. Маштабей, В.Г. Cамійленко, Б.А. Шарпило. – К.,
1986. – 223 с.
Ми
т. кн.
Берестейська митна книга. – 1583 р. – Оригінал
зберігається у ЦНБ АН Литви. – Вільнюс, ф. 16, № 3,
арк. 1-100 зв.
Од
н.
Однороженко О. Родова геральдика Русо-Влахії
(Молдавського господарства) кінця XIV-XVI ст. –
Харків, 2008. – 156 с.
Р Реєстр Війська Запорозького 1649 року:
Транслітерація тексту / Підготували до друку:
Тодійчук О.В. (головний упорядник), Страшко В.В.,
Осташ Р.І., Майборода Р.В. – К., 1995. – 592 с.
Тр. Трійняк І.І. Словник українських імен / Відп. ред.
І.М. Желєзняк. – К., 2005. – 509 с.
Ун
.
Універсали українських гетьманів від Івана
Виговського до Івана Самойловича (1657 – 1687). – Київ
; Львів, 2004. – 1088 c.
Яв
орн.
Яворницький Д.І. Словник української мови. – Т. 1
(А–К). – Катеринослав, 1920. – 411 c.
Ящ
ук
Ящук Л.В. Антропонімія Житомирщини ХVІ–
ХVІІ ст.: дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Ящук Леся
Валеріївна. – Житомир, 2008. – Т. І–ІІ.
Любовь Осташ
К вопросу о вариантности онимов
Рассмотрено параллельное функционирование фонетических и
словообразовательных вариантов личных собственных имен,
фамильных названий, ойконимов в украинских памятниках
письменности XVI–XVII вв. Эти варианты касаются
преимущественно одной и той же личности или одного объекта. В
алфавитном порядке приведено ряд примеров таких вариантов (с
контекстом и паспортизацией), извлеченных из различных
памятников письменности, представляющих разные регионы
Украины.
Ключевые слова: историческая ономастика, вариант, личное
собственное имя, фамильное название, ойконим.
Lyubov Ostash
On variance of proper names
Parallel functioning of phonetic and word building variants of
proper personal names, surname names, oykonims in written memorials
of XVI–XVII centuries is considered. These variants mainly concerned
of one and the same person or one object. A chain of examples of such
variants (with context and passportization) taken from different
memorials that represent different regions of Ukraine, is given in
alphabetical order.
Key words: historical onomastics, variant, name, surname name,
oykonim.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37480 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T10:59:11Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осташ, Л. 2012-10-15T20:05:43Z 2012-10-15T20:05:43Z 2010 До питання про варіантність онімів / Л. Осташ // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 267-275. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37480 81’313.2’0 Розглянуто паралельне функціонування фонетичних і cловотвірних варіантів власних особових імен, прізвищевих назв, ойконімів у писемних пам’ятках XVI–XVII ст. Ці варіанти переважно стосувалися однієї і тієї ж особи або одного об’єкта. В алфавітному порядку подано низку прикладів таких варіантів (з контекстом і паспортизацією), почерпнутих із різних пам’яток, які репрезентують різні регіони України. Рассмотрено параллельное функционирование фонетических и словообразовательных вариантов личных собственных имен, фамильных названий, ойконимов в украинских памятниках письменности XVI–XVII вв. Эти варианты касаются преимущественно одной и той же личности или одного объекта. В алфавитном порядке приведено ряд примеров таких вариантов (с контекстом и паспортизацией), извлеченных из различных памятников письменности, представляющих разные регионы Украины. Parallel functioning of phonetic and word building variants of proper personal names, surname names, oykonims in written memorials of XVI–XVII centuries is considered. These variants mainly concerned of one and the same person or one object. A chain of examples of such variants (with context and passportization) taken from different memorials that represent different regions of Ukraine, is given in alphabetical order. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Ономастика До питання про варіантність онімів К вопросу о вариантности онимов On variance of proper names Article published earlier |
| spellingShingle | До питання про варіантність онімів Осташ, Л. Ономастика |
| title | До питання про варіантність онімів |
| title_alt | К вопросу о вариантности онимов On variance of proper names |
| title_full | До питання про варіантність онімів |
| title_fullStr | До питання про варіантність онімів |
| title_full_unstemmed | До питання про варіантність онімів |
| title_short | До питання про варіантність онімів |
| title_sort | до питання про варіантність онімів |
| topic | Ономастика |
| topic_facet | Ономастика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37480 |
| work_keys_str_mv | AT ostašl dopitannâprovaríantnístʹonímív AT ostašl kvoprosuovariantnostionimov AT ostašl onvarianceofpropernames |