Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації
У статті розглянуті західнополіські назви коника польового. Визначено усі можливі принципи номінації кожного ентоніма. Проведено паралелі зі слов’янськими назвами, зафіксованими Й. Дзендзелівським. На власному матеріалі виділено п’ять мотиваційних груп. В статье рассмотрены западнополесские названия...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37484 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації / Л. Чирук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 297-303. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860105896608137216 |
|---|---|
| author | Чирук, Л. |
| author_facet | Чирук, Л. |
| citation_txt | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації / Л. Чирук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 297-303. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | У статті розглянуті західнополіські назви коника польового. Визначено усі можливі принципи номінації кожного ентоніма. Проведено паралелі зі слов’янськими назвами, зафіксованими Й. Дзендзелівським. На власному матеріалі виділено п’ять мотиваційних груп.
В статье рассмотрены западнополесские названия кузнечика. Определены все возможные принципы номинации каждого номена. Проведены параллели со славянскими названиями, зафиксированными И. Дзендзелевским. На собственном материале выделено пять мотивационных групп.
In the article the Western Polissya names of Tettigoniinae are considered. All possible principles of nomination each category and the parallels with Slavic names, fixed J. Dzendzelivskyj are determined. On own material five motivational groups were selected.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:31:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282(477.82)
Людмила ЧИРУК
КОНИК ПОЛЬОВИЙ (LOCUSTA VIRIDISSIMA) У
ЗАХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ: ПРИНЦИПИ
НОМІНАЦІЇ
У статті розглянуті західнополіські назви коника польового.
Визначено усі можливі принципи номінації кожного ентоніма.
Проведено паралелі зі слов’янськими назвами, зафіксованими
Й. Дзендзелівським. На власному матеріалі виділено п’ять
мотиваційних груп.
Ключові слова: коник польовий, говірки, мотивація, номінація.
Діалектна лексика завжди була предметом зацікавлення
мовознавців, адже вона здатна зберігати елементи глибокої
давнини, реагуючи водночас на будь-які зміни в житті мовців.
Лексичними діалектизмами, на думку дослідників, особливо багаті
північні та південно-західні говірки, а, отже, західнополіський
говір, де ці дві системи нашаровуються.
Українська ентомологічна лексика досліджена мало і
фрагментарно. У говорах української мови назви отримала тільки
незначна частина існуючих видів комах, причому інші зазвичай
позначають загальними найменуваннями: жук, робáк тощо.
Найчастіше діалектологи досліджують ентоніми, поширені на
певній території лише для окремих комах, зокрема, сонечка
семикрапкового, коника польового, вовчка, мурах тощо. Єдина
монографічна праця, повністю присвячена ентомологічним назвам,
належить В. Важному (“O jménech motýlů v slovenských nářečích.
Studie sémasiologická se zřetelem jazykové zeměpisnym”)1.
Представлена робота продовжує діалектні ентомологічні
дослідження, присвячені окремим комахам. Предметом нашої
розвідки стали західнополіські найменування коника польового.
Назви цієї істоти у говірках слов’янських мов розглядав
Й. О. Дзендзелівський2. Ентоніми на позначення комахи у
1 Vážný V. O jménech motýlů v slovenských nářečích. Studie sémasiologická se
zřetelem jazykové zeměpisnym / V. Vážný. – Bratislava, 1955. – 340 s.
2 Дзендзелівський Й. О. Із спостережень над слов’янською народною
ентомологічною лексикою // Й. О. Дзендзелівський / Bereiche der Sluvistik.
Festschrift zu Ehren von Josip Hamm. – Wien, 1975. – S. 69-82;
Дзендзелевский И. А. Названия для кузнечика (Locusta viridissima) в говорах
славянских языков // И. А. Дзендзелевский / Совещание по
білоруських говірках наведені у тематичному словнику “Жывёльны
свет”3, польські номени досліджувала В. Будзішевська4.
Коник польовий (Locusta Viridissima) – комаха з довгими
ногами, що стрибає й крилами утворює сюркітливі звуки5. На
території Західного Полісся назву цієї комахи зафіксовано у 154
населених пунктах. Найпоширеніші варіанти: кóник (поширений у
більшості досліджуваних говірок) (кóн′ік, кóн′ік пóл′ниĭ (Вирики і
Довгоброди Любл П), кон′áка (Нуйно К-К В), кóничок (Столинські
Смоляри Лбм В) (у н. пп. Великий Мидськ Кс Р та Зносичі Ср Р
назва кóник позначає й цвіркуна); скакýн (без виразної локалізації)
(скакýнч (Янівка Любл П)), скакýнчик (Доротище Квл В, Озеро Вл
Р, Олександрія Рв Р), скакунéц′ (Губин Лк В, Нова Вижва і Смідин
Ст В), скáчик (Жидче Пн Б, Радове Зр Р), скачóк (Піща Шц В);
кóник-стрибунéц′ (у ряді н. пп. без виразної локалізації), кóник-
стрибунóк (Пульмо Шц В); стрибунéц′ (Ворокомле К-К В,
Перевали Тр В, Прип’ять Шц В, Топільне Рж В, Дерно і Сильне
Квр В), стрибýн (Ворокомле К-К В); с′в’éршчик (Великорита Млр
Б) (свéршчик (Видраниця і Самари Рт В, Бузаки, Кримне і Хотешів
К-К В, Синове Ст В)), св’іршчóк (Збураж Млр Б) (свиіршчóк
(Жиричі Рт В), свиршчóк (Дубечне Ст В), св’ірчóк (Копачівка Рж
В)), св’ірстýн (Старий Мосир Квл В, Страдичі Бр Б), цв’іркýн
(Башлики, Берестяне і Липне Квр В, Романів Лц В), свиргýн
(Полапи Лбм В, Троянівка Мн В), (с′в’іргýн (Суськ Квр В), цв’іргýн
(Вовкошів Гщ Р)), кóзлик (Вичівка, Локниця і Привітівка Зр Р,
Сварицевичі Дбр Р, Більська Воля, Довговоля і Полиці Вл Р,
Сильне Квр В) (кóзл′ік (Любиковичі Ср Р, Мохро Івн Б)), кузн′éчик
(Мокрани Млр Б, Гута Рт В, Підцир’я К-К В, Людинь Дбр Р, Буцин
і Кримне Ст В), нéст′ор (Дольськ Лбш В), кóст′ік-мáст′ік
(Локниця Зр Р).
Коника часто порівнюють із худобою (конем, кобилою, козою)
на основі таких мотиваційних ознак, як довгі роги, стрибучість і
скрегочучий звук, що нагадує іржання коня6. Найменування кóник
Общеславянскому лингвистическому атласу. Ужгород, 25-28 сентября 1973
г. Тезисы докладов. – М., 1973. – С. 201-202.
3 Жывёльны свет: Тэматычны слоўнік / Склад. В. Дз. Астрэйка і інш.; Рэд.
Л. П. Кунцэвіч, А. А. Крывіцкі. – Мн. : Беларусская навука, 1999. – 239 с.
4 Budziszewska W. Słowiańskie słownictwo dotyczące przyrody żywej /
W. Budziszewska. – Wrocław-Warszawa-Kraków : Zakład narodowy imienia
Ossolińskich. Wydawnictwo Polskiej akademii nauk, 1965. – 357 s. + 2 mapy.
5 Словник української мови : В 11 т. / гол. ред. І. К. Білодід. – Т. IV. – К. :
Наук. думка, 1973. – С. 260.
6 Кривощапова Ю. А. Об одной символической модели в славянской
народной энтомологии // Ю. А. Кривощапова / Славяноведение. – 2007. – №
6. – С. 61.
пішло від прасл. konikъ ‘комаха, що стрибає’ і пов’язане з konikъ
‘невеликий кінь’ за спільною ознакою – здатністю стрибати7.
Очевидно, під упливом польської та білоруської мов утворений
фонетичний варіант кóн′ік (пор. білор. кóнік8). Виразний полонізм
кóн′ік пóл′ниĭ, де означення уточнює значення означуваного слова
порівняно з основним значенням назви кóник ‘зменшене від кінь’.
Таке ж уточнення простежуємо й у прикладці стрибунéц′
(стрибунóк) в номенах кóник-стрибунéц′, кóник-стрибунóк, яка
походить від дієслова стрибáти. Невмотивованим вважаємо
використання згрубілої форми кон′áка. Перенесення назв тварин, у
тому числі й домашніх, на комах поширене в ентомологічній
лексиці Західного Полісся (пор. бóжа корóвка ‘сонечко
семикрапкове’, свúнка ‘блощиця-солдатик’, вовчóк, видмéдик, рак
‘вовчок’, воўк ‘довгоносик’ та ін.). На думку Ю. Кривощапової,
така “зоолого-ентомологічна” модель існує у всіх слов’янських
мовах і нерозривно пов’язана з універсальним механізмом
найменування комах за аналогією з крупнішими тваринами9.
Ентоніми скакýн та стрибýн утворені від дієслів скакати і
стрибати відповідно й мотивовані здатністю комахи стрибати, яка
вирізняє її з-поміж інших істот цього ж класу. Демінутивні форми
скакýнчик, скакунéц′, скáчик, стрибунéц′ підкреслюють невеликі
розміри комахи (пор. сх-пол. скачóк10, білор. скакýн, скачóк11).
У ряді н. пп. на позначення коника використовують
найменування цвіркуна (Gryllidae): свéршчик, свиршчóк, св’ірстýн,
цв’іркýн, свиргýн та їх фонетичні варіанти. Така суміжність
номенів, очевидно, мотивована зовнішньою подібністю і
перенесенням здатності видавати сюркотливі, цвіркаючі звуки
(пор. білор. сыкýн, свіргýн, свірстýн12).
Найменування кóзлик – похідне утворення від козéл, зумовлене,
очевидно, формою вусиків комахи, схожих до рогів козла13 (пор. із
кузáка ‘комаха’, яке пов’язують із козá) (пор. білор. казёл, казялóк,
казёльчык, казéльчык, казéль, казю́лька, казюл́я, казлюќ, кóзлік,
кóзка). Й. Дзендзелівський вважає, що принцип номінації в цьому
випадку такий же, “як і в konik, kobilka (від назви тварини, що
7 Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. ІІ. – К.: Наук. думка.,
1985. – С. 550.
8 Жывёльны свет: Тэматычны слоўнік … – С. 86.
9 Кривощапова Ю. А. Об одной символической модели… – С. 57.
10 Дейниченко Н. Зовнішні ізоглоси зоологічної лексики східнополіського
говору // Н. Дейниченко / Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний
збірник з регіональних проблем. – 2001. – Вип. 6. – С. 360.
11 Жывёльны свет: Тэматычны слоўнік … – С. 86.
12 Там же.
13 Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. ІІ. … – С. 500.
скаче; пор. загальновживане в народі порівняння Скаче, як коза)”14.
Запозиченням із російської мови є номен кузн′éчик (пор. рос.
кузнечик ‘коник’), що не набув на Західному Поліссі значного
поширення. Походить від рос. кузнéц ‘коваль’ і мотивований,
очевидно, тим, що в російських говорах дієслово ковáть уживане і
на позначення “мерного трещания шашня, кузнечика”15 (пор. білор.
кузнéц, кузнéчык; кавáлік, кавалёк). В українській мові ентонім
ковáлик позначає жука, який “перевертаючись зі спинки на
черевце, видає характерний тріскотливий звук”16. У деяких
говірках (Сильне Квр В, Кунин Зд Р) номен ковáл′ використовують
на означення лісової мурахи. Причини такої семантики не зовсім
зрозумілі. Можливо, в основі лежить розмір та сила комахи
(зазвичай ковалéм називають руду лісову мураху, яка у кілька разів
більша і, відповідно, сильніша за польову).
Невмотивованим вважаємо ентонім нéст′ор. Відантропонімні
назви комах – поширене явище у західнополіських говірках (пор.
в’íрка, катирúнка, йівáнко ‘сонечко семикрапкове’, катирúноуўка
‘метелик; невеликий метелик червоного кольору’).
У складеній назві кóст′ік-мáст′ік перша частина теж є
відантропонімним утворенням від варіанту імені Костянтин. Друга
частина – мáст′ік – утворенна від дієслова мастúти. У деяких н. пп.
вважають, що після здушення з комахи виділяється специфічна
речовина, якою змащують дрібні ранки для швидшого їх заживання
(/ кóст′ік-мáст′ік даĭ маст′í / пор′íзала пáл′чик до кос′т′í //
(Локниця Зр Р), пор. пол. “Daj mi, koniu, maści na moje boleóci; jak
mi nie dasz maóci, rzucę ció na przepaści!”17 ‘Дай мені, коню, мазі для
моїх болячок; якщо не дасиш мені мазі, кину тебе в прірву’). Із
цією властивістю пов’язані деякі російські діалектні назви комахи:
смолка, смолик, дихтяр тощо18.
За твердженням В. Будзішевської, ентонім кóник (kónik) має
значення ‘коник польовий, Locusta Viridissima’ у польській мові, в
групі чесько-словацькій та українській. В мовах лужицьких,
південнослов’янських (без словенської) номен означає ‘бабка’19.
Зазначимо, що у більшості західнополіських говірок комаха бабка
теж має назву кóник (переважно у власне західнополіських,
14 Дзендзелівський Й. О. Із спостережень … – С. 76.
15 Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – Т. ІІ. –
М., 1979. – С. 320.
16 Словник української мови … Т. IV ... – С. 201.
17 Гура А. В. Символика животных в славянской народной традиции /
А. В. Гура. – М. : Индрик, 1997. – С. 519.
18 Там же.
19 Budziszewska W. Słowiańskie słownictwo … – S. 157.
спорадично – у перехідних західнополісько-середньополіських).
Вважаємо таке перенесення не зовсім умотивованим, оскільки
бабці не властиві жодні характеристики коника польового: вона не
скаче, а літає, не видає сюркотливих звуків і не має таких довгих
лапок.
Як уже було зазначено, у ряді говірок наявне сплутування
коника польового та цвіркуна. Перенесення найменування з одної
комахи на іншу на підставі спільних чи схожих ознак або функцій –
поширене явище у говірках досліджуваного ареалу, пор. назви
сонечка семикрапкового та блощиці-солдатика:
Сонечко Блощиця-солдатик
пéтрик бóжоĭ мáтери росá (Зносичі Ср Р)
бéдрик бóжа корýўка (Великий Мидськ Кс Р)
андрэйка божа кароўка20
Іноді натрапляємо на паралельне вживання різних назв на
позначення однієї комахи в окремих говірках: кóник і цвéршчик
(Добре К-К В), кóник і скакýн (Раків-Ліс К-К В).
Й. Дзендзелівський слов’янські найменування на позначення
коника польового об’єднує у 12 груп21: 1) назви з коренем skok-,
skak- (пор. зах-пол. скакýн, скáчик, скачóк); 2) номени з коренем
koń- (пор. зах-пол. кóник / кóн′ік, кóничок, кон′áка); 3) ентоніми з
коренем koz- (пор. зах-пол. кóзлик / кóзл′ік); 4) найменування з
коренем svьrk- (пор. зах-пол. свéршчик, свиршчóк, свиргýн та ін.); 5)
назви з коренем cyrk- (пор. зах-пол. цв’іркýн, цвиргýн); 6) лексеми з
коренем ku-zn- (пор. зах-пол. кузн′éчик); 7) номени з коренем kos-
(koska), що, на думку автора, походить від дієслова косúти (пор.
зах-пол. кóст′ік-мáст′ік, хоча ця форма, очевидно, не має стосунку
до такої мотивації). Інші групи (із коренями kobyl-, štjur-, zor-,
koval’-) не мають відповідників у західнополіських говірках. З
найменувань, зафіксованих на Західному Поліссі, виділяємо також
групу із коренем стриб- (стрибýн, стрибунéц′, стрибунóк),
утворену від дієслова стрибáти, ряд двокомпонентних номенів
(кóник-стрибунéц′, кóник-стрибунóк, кóн′ік пóл′ниĭ), друга частина
яких звужує й уточнює багатозначне поняття кóник (пор. інші
значення ‘зменш. до кінь; вибрик; вирізана прикраса на дахові, що
має форму кінської голови22; діал. зах-пол. комаха бабка та ін.’).
Спорадичні також відантропонімні назви незрозумілої мотивації
нéст′ор і кóст′ік-мáст′ік.
20 Шаталава Л. Ф. Назва “божай кароўкі” ў беларускіх гаворках //
Л. Ф. Шаталава / З жыцця роднага слова. – Мінск, 1968. – С. 170-171.
21 Дзендзелівський Й. О. Із спостережень … – С. 70-74.
22 Словник української мови … Т. IV... – С. 259-260.
Так, на матеріалі західнополіських назв на позначення коника
польового виділяємо 5 мотиваційних груп:
1) за характерною ознакою – здатністю стрибати:
а) віддієслівні утворення типу скакýн, стрибýн;
б) від назв тварин: кóник;
в) контамінація попередніх груп: кóник-стрибунéц′, кóник-
стрибунóк;
2) за зовнішнім виглядом: кóзлик;
3) за можливістю видавати характерні звуки:
а) віддієслівні утвореня, що виникли внаслідок сплутування з
цвіркуном: свéршчик, свиршчóк, свиргýн;
б) запозичений з російської мови ентонім кузн′éчик.
4) відантропонімні найменування: нéст′ор, кóст′ік-мáст′ік;
5) за властивістю виділяти краплі темної густої рідини: кóст′ік-
мáст′ік.
Отже, західнополіські найменування коника польового
мотивовані переважно зовнішнім виглядом та характерними
властивостями комахи. У розглянутій групі функціонують певні
моделі номінації, зокрема, фаунономен → ентонім, антропонім →
ентонім тощо. Такі моделі характерні для ентомологічної лексики
загалом, що підтверджують найменування сонечка
семикрапкового, вовчка, метелика, довгоносика, рогача та інших
жуків.
Умовні скорочення назв районів та областей
Б – Брестська область Республіки Білорусь
Бр – Брестський район
В – Волинська область
В-В – Володимир-Волинський район
Вл – Володимирецький район
Гр – Горохівський район
Гщ – Гощанський район
Дбр – Дубровицький район
Дбн – Дубнівський район
Зд – Здолбунівський район
Зр – Зарічнянський район
Ів – Іваничівський район
Івн – Іванівський район
К-К – Камінь-Каширський район
Квл – Ковельський район
Квр – Ківерцівський район
Кс – Костопільський район
Лбм – Любомльський район
Лбш – Любешівський район
Лк – Локачинський район
Лц – Луцький район
Любл – Люблінське воєводство
Млр – Малоритський район
Мн – Маневицький район
П – Республіка Польща
Пн – Пінський район
Р – Рівненська область
Рв – Рівненський район
Рж – Рожищанський район
Рт – Ратнівський район
Ст – Старовижівський район
Ср – Сарненський район
Тр – Турійський район
Шц – Шацький район
Людмила Чирук
Кузнечик в западнополесских говорах: принципы номинации
В статье рассмотрены западнополесские названия кузнечика.
Определены все возможные принципы номинации каждого номена.
Проведены параллели со славянскими названиями,
зафиксированными И. Дзендзелевским. На собственном материале
выделено пять мотивационных групп.
Ключевые слова: кузнечик, говор, мотивация, номинация.
Lyudmyla Chyruk
The Tettigoniinae in the Dialects of Western Polissia: Principles
of Nomination
In the article the Western Polissya names of Tettigoniinae are
considered. All possible principles of nomination each category and the
parallels with Slavic names, fixed J. Dzendzelivskyj are determined. On
own material five motivational groups were selected.
Key words: Tettigoniinae, dialects, motivation, nomination.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37484 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:31:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чирук, Л. 2012-10-16T15:55:49Z 2012-10-16T15:55:49Z 2010 Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації / Л. Чирук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 297-303. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37484 811.161.2’282(477.82) У статті розглянуті західнополіські назви коника польового. Визначено усі можливі принципи номінації кожного ентоніма. Проведено паралелі зі слов’янськими назвами, зафіксованими Й. Дзендзелівським. На власному матеріалі виділено п’ять мотиваційних груп. В статье рассмотрены западнополесские названия кузнечика. Определены все возможные принципы номинации каждого номена. Проведены параллели со славянскими названиями, зафиксированными И. Дзендзелевским. На собственном материале выделено пять мотивационных групп. In the article the Western Polissya names of Tettigoniinae are considered. All possible principles of nomination each category and the parallels with Slavic names, fixed J. Dzendzelivskyj are determined. On own material five motivational groups were selected. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Ономастика Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації Кузнечик в западнополесских говорах: принципы номинации The Tettigoniinae in the Dialects of Western Polissia: Principles of Nomination Article published earlier |
| spellingShingle | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації Чирук, Л. Ономастика |
| title | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| title_alt | Кузнечик в западнополесских говорах: принципы номинации The Tettigoniinae in the Dialects of Western Polissia: Principles of Nomination |
| title_full | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| title_fullStr | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| title_full_unstemmed | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| title_short | Коник польовий (Locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| title_sort | коник польовий (locusta viridissima) у західнополіських говірках: принципи номінації |
| topic | Ономастика |
| topic_facet | Ономастика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37484 |
| work_keys_str_mv | AT čirukl konikpolʹoviilocustaviridissimauzahídnopolísʹkihgovírkahprincipinomínacíí AT čirukl kuznečikvzapadnopolesskihgovorahprincipynominacii AT čirukl thetettigoniinaeinthedialectsofwesternpolissiaprinciplesofnomination |