З ойконімії Західноукраїнського Полісся
Статтю присвячено аналізу ойконімів Жильжа, Соломир, Ратне. Статья посвящена анализу ойконимов Жильжа, Соломир, Ратно. The article is devoted to the origin of oiconyms: Жильжа, Соломир, Ратне....
Saved in:
| Published in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37485 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | З ойконімії Західноукраїнського Полісся / В. Шульгач // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 304-311. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859801112317526016 |
|---|---|
| author | Шульгач, В. |
| author_facet | Шульгач, В. |
| citation_txt | З ойконімії Західноукраїнського Полісся / В. Шульгач // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 304-311. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | Статтю присвячено аналізу ойконімів Жильжа, Соломир, Ратне.
Статья посвящена анализу ойконимов Жильжа, Соломир, Ратно.
The article is devoted to the origin of oiconyms: Жильжа, Соломир, Ратне.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:13:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Віктор ШУЛЬГАЧ
З ОЙКОНІМІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Статтю присвячено аналізу ойконімів Жильжа, Соломир,
Ратне.
Ключові слова: Ойконім, антропонім, ономастика.
Західноукраїнське Полісся – складова загального поняття
Полісся, опріч Центрально- та Східноукраїнського Полісся.
Ономастика (зокрема ойконімія) цього реґіону досить
консервативна, що пов’язано зі стабільністю та безперервністю
його заселення. З-поміж чималої кількості назв поселень,
архаїчність яких обумовлена фонетичним, дериваційним,
ареальним критеріями, спільнослов’янськими принципами
номінації тощо, розглянемо такі:
Жильжа – назва населеного пункту в Костопільському р-ні
Ровенської обл. Ойконім ідентичний гідроніму Жильжа п. Горині
п. Прип’яті (с. Звіздівка Костопільськ. р-ну) [Пура НР 84], варіанти
Жильжанка, Жилжанка, Жилжа, Жульжанка [СГУ 197].
У науковій літературі назву ріки порівнювали з гідронімом
Жалож п. Іпуті л. Дніпра і тлумачили як балтизм (із gelž-, пор. лит.
gel(e)žis ‘залізо’) [Топоров, Трубачев 188]. При цьому не
враховувався вокалізм слов’янських і балтійських фактів.
Назву р. Жилжа / Жильжа в бас. Горині дійсно можна
зіставляти з Жалож ‹ *Жалж (секундарне -о-) і зводити до
прототипу *Žьlžа (*Žьlžь). Реалізація кореневої сполуки -ьl- як -ил-
/ -іл-, -ал-, -ул- (пор. варіант Жулжанка), замість очікуваного -ел-
/ -ев-, – поширене явище в кореневих структурах зразка tьlt. Пор.
ще: укр. діал. чулпай ‘насінний пагін цибулі, часнику’ [СБук.Г 651]
‹ *čьlpajь, чимхати, чімхати ‘скошувати чи зривати вершки чогось
та листки з боків’ [СБук.Г 642] ‹ *чилхати, *чілхати (асиміляція
плавного) ‹ *čьlхati, рос. діал. чалбить ‘перемішувати вареники
чалбою’ [Сердюкова 307] ‹ *čьlbiti, чалпан ‘дурень’, ‘булка з
медом’ [Доп. 297], чулпан ‘пагорб, гірка’ [СРГСУ Доп. 568] ‹
*čьlpanъ, жулбить ‘гризти насіння’ [СРГСУ Доп. 158] ‹ *žьlbiti,
Жалдыбы, Жулдыбинская – ойконіми в колишніх Смоленській та
В’ятській губ. [Vasmer III, 273, 315] ‹ *Желдыбы, *Желдыбинская і
под.
Формально *Žьlžа (*Žьlžь) – іменники жін. роду -ā та -ĭ основ,
мотивовані базовим *Žьlg-: *Žьlgjа, *Žьlgjь. Пор. щодо цього назву
ріки Желга у Гдовському р-ні Псковської обл. Найімовірніше,
Жильжа відапелятивного походження, хоча має слабку опору в
апелятивній лексиці. Пор., наприклад, укр. жевжик ‘горобець;
вітрогон; вертихвіст’ [Грінченко 1, 478], блр. діал. жэўжык
‘вертлява, рухлива людина, дитя’, ‘неспокійна, непосидюча,
надміру рухлива дитина’ [Расторгуев 102] та ін. Детальніше див.
[Шульгач 277]. Тому, імовірно, первісне значення гідрооснови
можна відновлювати як *‘швидка, рухлива і под.’ (про течію). В
такому разі ойконім вторинний щодо гідроніма.
Соломир – ойконім у Зарічненському р-ні Ровенської обл.
Відомий як: Соломиръ, 1855 р., Sołomir, 1891 р., Саломир, 1946 р.,
Соломир, 1961 р. [Пура 22]. Не зважаючи на досить пізні фіксації,
назва належить до найдавнішого прошарку слов’янських ойконімів.
Соломир ‹ *Соломерь (ствердіння кінцевого -р’) утворено за
допомогою індивідуально-посесивного суфікса -j- від особового
імені Соломер (пор., наприклад, болг. Соломеров – прізвище [Илчев
457]). Останнє відобразилося також у назвах поселень рос.
Соломерово – у Тверській обл. [Воробьев 363 ‹ особового імені
Солемер / Соломер], блр. Соломирове, Sołomerski Hrodek – у
колишній Вітебській губ. [Vasmer VIII, 437], укр. Соломірка – у
Вінницькій обл. Сюди ж оронім Sołomirz – у Тернопільській обл.,
Sołomir – назва фільварку в колишньому Пінському пов. [SG ХІ,
62], у яких другий компонент -мир / -mir, очевидно, з -мер / -mеr.
Пор. ще антропонім *Солмиръ в одній із новгородських берестяних
грамот, який В.М. Топоров гіпотетично реконструював як *Solь-
mirъ, а мотивацію пов’язав із роллю солі в деяких землеробських
обрядах та її функцією в розбраті, сварці тощо. Див. [Топоров 52-
53].
Стосовно першого складника, то він представлений в
антропонімах-композитах на зразок:
*Solevarъ: рос. Солеваров [ЖПТ] і под.
*Solivoda: пол. Soliwoda [SN VІІІ, 565].
*Sologonъ: укр. Шологон [РУС 481] ‹ *Сологон.
*Sologorъ: укр. Сологор [ТД Черкаси 256].
*Sologostь: рос. Сологощ – назва озера в Рязанській обл., у
басейні Правобережної Оки [Смолицкая 165], Сологость – ойконім
у колишній Новгородській губ., блр. Сологощ, Сологоща –
ойконіми у колишній Мінській губ. [Vasmer VIII, 434] та ін.
відантропонімного походження [Казлова 1, 116].
*SologQbъ(jь): ст.-укр. Сидоръ Сологубъ, 1649 р. [ДІП 75], укр.
Сологуб – сучасне прізвище, рос. Сологубов (м. Луцьк), (похідні)
Сологубов, Сологубова, Сологубовка – ойконіми в колишніх
Мінській, Смоленській, Петербурзькій губ. [Vasmer VIII, 434, 435].
*Soloxvastъ: пол. Szołofast [SN ІХ, 319].
*Solojědъ: укр. Солоїд [Новикова 780].
*SolomQdrъjь: укр. Соломудрий [КПУ Черк. 5, 936].
*SolopQpъ(jь): укр. Солопуп [Новикова 781].
*Solouxъ(jь): укр. Солоух [ЖПТ], рос. Солоух – сучасне
прізвище.
*Solozobъ(jь): ст.-рос. Ивашка Солозобовъ, 1687 р. [Зарайск 50],
рос. Солозобов [ЖПТ]. Ці антропоніми відапелятивного
походження, пор. рос. діал. солозоб, солозобый ‘про людину, яка
любить солону їжу’ [СРНГ 39, 290]. Компонент Сол-, безперечно,
пов’язаний з сіль (соль), солити і под. Він активно функціонує в
слов’янському антропоніміконі. Пор.:
*Solь, *Solа, *Solъ: укр. Сіль [ОКІУМ], хорв. Sola, Šola, Šol
[Leksik 603, 651], слвн. Sol, Šol [ZSSP 564, 610], пол. Sol, Soła, Szoł,
Szoła [SN VIII, 563; ІХ, 318], чеськ. Šola [ЧП], співвідносні з
псл.*solь, а також лексикою на зразок рос. діал. сол ‘неорганічні
солі, розчинені у воді’ [СРГК 6, 208], пол. soła ‘солона вода’
[Rymut II, 460] тощо. Стосовно фонетичного руху С- › Ш- пор.,
наприклад, рос. діал. шолить ‘солити’ [Опыт 267].
Фактичний матеріал слов’янських мов антропонімного рівня
досить багатий, він дозволяє відновити чимало префіксальних та
суфіксальних дериватів, які утворюють розлогу лексико-
словотвірну мікросистему і заслуговують спеціального опису. Ось
деякі з них:
*Bezsolъ(jь): ст.-рос. Безсолъ Данила [ВКАСМ 5], Федько
Безсолов, 1538 р. [Кучкин 342], Безсолой Сидор, 1653 р. [ТК ІІ,
602], (похідні) Безсолово (3) – ойконіми в колишніх Вологодській,
Новгородській, Псковській губ. [Vasmer І, 310].
*Dobrosolъ, *Dobrosolь: ст.-укр. Dobrosolowsky, 1615 р. [ОВ
208], блр. Дабрасолец [Бірыла 123], рос. Добросол [ЖПТ], пол.
Dobrosolski [SN II, 450].
*Obsolъ: слвн. Osolc [ZSSP 415], пол. Osołek [SN VII, 110].
Сюди ж Осолы – назва поселення відантропонімного походження у
колишній Віленській губ. [Vasmer VІ, 476] ~ *оbsolъ [ЭССЯ 30, 11].
*Orzsolъ: укр. Росіл [Редько Словник ІІ, 906], Расоленко [ЖПТ],
ст.-блр. Росол, ХVІ ст., блр. Расол, Расолаў [Бірыла 349], рос.
Росолов, Россолов [РУС 359], Разсолово (3), Росолово (4),
Розсолово – відантропонімні ойконіми в різних регіонах [Vasmer
VІІ, 514, 631, 653], болг. Расолков, Разсолков [Илчев 418, 421].
Стосовно мотивації цих і подібних до них особових назв пор.
апелятивну лексику, зібрану під гаслами *orzsolъ, *orzsolь [ЭССЯ
34, 278-282].
*Prаsolъ: укр. Прасол [СП 287], ст.-рос. Иван Прасолов, ХV ст.
[Веселовский 258], Ивашко Прасол, 1624 р. [Парфенова 320], рос.
Прасол, Прасолов [ЖПТ], (похідні) Прасолова (2), Прасолово (5),
Прасолов Починок – ойконіми відантропонімного походження
[Vasmer VІІ, 354], болг. Прасолов [Илчев 406]. Наведені власні
назви відапелятивного походження, пор. укр. діал. прасол ‘дрібний
торговець (переважно в’яленою рибою й сіллю)’, пол. (старе) prasoł
‘торговець сіллю’ та ін. ‹ *prаsolъ [ЕСУМ 4, 556].
*Prоsolа, *Prоsolъ: укр. Просол [РУС 343], рос. Просолов,
Просолин [ЖПТ], блр. Прасол, ХVІІІ ст. [Бірыла 332], пол. Prosoł
[SN VІІ, 555] ~ укр. діал. просол ‘сік з посоленого м’яса, ропа,
оселедцевий розсіл’ [ЕСУМ 5, 253].
*Usolъ: рос. Усолов, Усолкин [ЖПТ], (похідні) Усолово,
Усолкино – назви поселень у колишніх Ярославській,
Костромській, Пермській губ. [Vasmer ІХ, 319]. Стосовно мотивації
пор., наприклад, укр. усоліти ‘просолитися’ [Грінченко 4, 357] та
ін.
*Zasola: пол. Zasoła [SN Х, 439] і под. ~ укр. засолити
‘посолити’ [Грінченко 2, 99] і под.
Спеціального опису заслуговує й суфіксальна підсистема
етимологічного гнізда з коренем сол- / Сол-. Пор., наприклад:
*Solidlo ‹ *solidlo, реалізоване в пол. Soliło [SN VIII, 565].
*Solikъ / *Soličь: укр.Солик [СП 330], рос. Солич [ЖПТ], хорв.
Solić [Leksik 604], пол. Solik [Rymut II, 460], чеськ. Solík [ЧП].
*Solаjь: укр. Шолай [Богдан 267], слвн. Solaj [ZSSP 564], пол.
Sołaj [SN VIII, 567], чеськ. Šolaj [ЧП].
*Solаkъ / *Sol’аkъ: хорв. Solak [Leksik 603], слвн. Solak [ZSSP
564], пол. Sołak, Solak [SN VIII, 567; Rymut II, 460], чеськ. Solák
[ЧП].
*Solаnъ: укр. Шолан [Богдан 267], слвн. Solan [ZSSP 564], хорв.
Solan [Leksik 603], пол. Sołanko [Rymut II, 460].
*Solunъ: укр. Солун, рос. Шолунов [ЖПТ].
*Solynь: пол. Sołyń [Rymut II, 460].
*Sol’аrъ, *Sol’аrь: укр. Соляр [ЖПТ], пол. Solarz, Sołarz [Rymut
II, 460; SN VIII, 567], чеськ. Solář [ЧП]. Щодо мотиваційних засад
зішлемося на укр. соляр ‘солевар, торговець сіллю’ [Грінченко 4,
167], пол. solarz ‘продавець солі’ [Rymut II, 460] і под.
Ратне – селище міського типу у Волинській обл. Давнє
поселення. За свідченнями істориків, уже в XIII ст. тут існував
монастир [Каретников 62]. На сторінках історичних документів
фігурує як: Ратно, 1313 р. [ВЕВ 1898, № 7-8, част. неоф. 281];
Ратно, 1410 р. [Длугош 58]; Rathno, 1433 р. [AS І, 32]; Ратно, ко
всим мужєм Ратнѧном, 1443 р. [AS І, 38]; мєщанинү Ратєнскому,
1512 р. [AS ІІІ, 98]; на Ратєнъ, 1526 р. [Торгівля 52]; Ратно,
1532 р. [ЛМ № 15, 192]; з людьми Ратєнскими, (назва жителів)
Ратнѧнє, 1537 р. [AS ІV, 106]; Ратєнъ замокъ, з Ратномъ, 1546 р.
[AСД І, 62, 74]; з Ратна, 1582 р. [Торгівля 190]; Rathno, 1604 р.
[AВК ХХІІІ, 20]; w Ratnіе, 1619 р. [РВМ 593]; до мєста Ратъна, в
замку Ратєнском; прєз Ратно, 1630 р. [Торгівля 290, 291]; до миста
Ратъна, под мистом Ратъном, 1649 р. [АЮЗР ІІІ/4, 228, 229]. Має
паралель у рос. Ратно – топоніми на Новгородщині та Псковщині
[Vasmer VІІ, 542], чеськ. Ratný, -ého – назва замку [Kott III, 30].
Ратно і под. мотивовані нечленним відносним прикметником
ратьнъ, пор. д.-руськ. р а т ь н ы и ‘військовий; пов’язаний з
війною’, рос. діал. ратный ‘військовий, бойовий’ та ін. Доповнення
до словникової статті *ortьnъjь [ЭССЯ 32, 215-216].
Скорочення
AВК – Акты, изд. Виленскою Археографическою комиссиею. –
Вильна, 1890. – Т. XXІІІ.
AСД – Археографический сборник документов, относящихся к
истории Северо-Западной Руси. – Вильна, 1867. – Т. I.
АЮЗР – Архив Юго-Западной России, изд. Временною
комиссиею для разбора древних актов [...]. – Киев, 1859-1914. –
Ч. I-VIII.
Бірыла – Бірыла М.В. Беларуская антрапанімія. 2: Прозвішчы,
утвораныя ад апелятыўнай лексікі. – Мінск, 1969.
Богдан – Богдан Ф. Словник українських прізвищ у Канаді. –
Вінніпег; Ванкувер, 1974.
Веселовский – Веселовский С.Б. Ономастикон: Древнерусские
имена, прозвища и фамилии. – М., 1974.
ВЕВ – Волынские епархиальные ведомости.
ВКАСМ – Вкладные книги Антониева Сийского монастыря.
1576-1694 (7084-7202) / Сообщил А.Ф. Изюмов // Чтения в
Обществе истории и древностей российских. – 1917. – Кн. II. –
Oтд. І. – С. 1-104.
Воробьев – Воробьев В.М. Тверской топонимический словарь:
Названия населенных пунктов. – М., 2005.
Грінченко – Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас.
матеріалу Б. Грінченко. – К., 1907-1909. – Т. 1-4.
ДІП – Джерела з історії Полтавського полку. Середина ХVІІ –
ХVІІІ ст. Т. І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут
1649 р. Компут 1718 р. / Упоряд., підг. до друку, вступна стаття
В.О. Мокляка. – Полтава, 2007.
Длугош – Длугош Я. Грюнвальдская битва / Изд. подг.
Г.А. Стратановский, Б.В. Казанский, Л.В. Разумовская. – М.; Л.,
1962.
Доп. – Дополнение к Опыту областного великорусского
словаря. – СПб., 1858.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За
ред. О.С. Мельничука. – К., 1982-2006. – Т. 1-5.
ЖПТ – Жертвы политического террора в СССР. – Електронний
ресурс: http://lists.mono.ru
Зарайск – Зарайск: Материалы для истории города XVI–XVIII
столетий. – М., 1883.
http://lists.mono.ru
Илчев – Илчев С. Речник на личните и фамилни имена у
българите. – София, 1969.
Казлова – Казлова Р.М. Айканімія Беларускага Палесся. Генэзіс
назваў. – Гомель, 2009. – Вып. 1.
Каретников – Каретников С.М. (сост.). Волынская губерния.
Географическо-исторический очерк губернии в связи с историей
Малороссии и Западной России в ХVІІ и ХVІІІ веках. Изд. ІІІ. –
Почаев, 1912.
КПУ Черк. – Книга пам’яті України: Черкаська область. – К.,
1996. – Т. 5.
Кучкин ЖГ – Кучкин В.А. Жалованная грамота 1538 г. на две
слободы в Коломне // Археографический ежегодник за 1959 г. – М.,
1960. – С. 340-344.
ЛМ – Литовская метрика. Книга записей 15 (1528-1538). –
Вильнюс, 2002.
Новикова – Новикова Ю.М. Практичний словозмінно-
орфографічний словник прізвищ Центральної та Східної
Донеччини. – Донецьк, 2007.
ОВ – Опис володінь князя Януша Острозького у південно-
східній Волині 1615 р. / Упоряд. В. Атаманенко, І. Рибачук. –
Острог, 2009.
ОКІУМ – Ономастична картотека Інституту української мови
НАН України.
Опыт – Опыт областного великорусского словаря, изд. Вторым
отд. имп. Академии Наук. – СПб., 1852.
Парфенова – Парфенова Н.Н. Словарь русских фамилий конца
ХVІ – ХVІІІ вв. (по архивным источникам Зауралья). – М., 2005.
Пура – Пура Я.О. Походження назв населених пунктів
Ровенщини. – Львів, 1990.
Пура НР – Пура Я.О. Назви річок басейну Горині, Ствиги та
Середнього Стиру. – Львів, 1985.
Расторгуев – Расторгуев П.А. Словарь народных говоров
Западной Брянщины (Материалы для истории словарного состава
говоров). – Минск, 1973.
РВМ – Руська (Волинська) метрика: Регести документів
Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське,
Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673 / Передм.
П.К. Ґрімстед. Упоряд. Г. Боряк, Г. Вайс, К. Вислобоков та ін. – К.,
2002.
Редько Словник – Редько Ю.К. Словник сучасних українських
прізвищ: У 2-х т. – Львів, 2007.
РУС – Російсько-український словник прізвищ мешканців
м. Дніпропетровська / Авт.-упоряд. Т.С. Пристайко, І.С. Попова,
І.І. Турута, М.С. Ковальчук. – Дніпропетровськ, 2007.
СБук.Г – Словник буковинських говірок / За заг. ред.
Н.В. Гуйванюк. – Чернівці, 2005.
СГУ – Словник гідронімів України / Укладачі: І.М. Желєзняк,
А.П. Корепанова, Л.Т. Масенко та ін. – К., 1979.
Сердюкова – Сердюкова О.К. Словарь говора казаков-
некрасовцев. – Ростов-на-Дону, 2005.
Смолицкая – Смолицкая Г.П. Гидронимия бассейна Оки
(Список рек и озер) / Под ред. О.Н. Трубачева. – М., 1976.
СП – Словник прізвищ: практичний словозмінно-
орфографічний (на матеріалі Чернівеччини) / Укладачі: Н.Д. Бабич,
Н.С. Колесник, К.М. Лук’янюк (гол. ред.) та ін. – Чернівці, 2002.
СРГК – Словарь русских говоров Карелии и сопредельных
областей / Гл. ред. А.С. Герд. – С.-Петербург, 1994-2005. – Вып. 1-
6.
СРГСУ Доп. – Словарь русских говоров Среднего Урала:
Дополнения / Под ред. А.К. Матвеева. – Екатеринбург, 1996.
СРНГ – Словарь русских народных говоров / Под ред.
Ф.П. Филина и Ф.П. Сороколетова. – М.; Л.; С.-Петербург, 1966-
2007. – Вып. 1-41.
ТД Черкаси – Черкаси: Телефонний довідник. – Черкаси, 1994.
ТК – Таможенные книги Московского государства XVII в. /
Под ред. А.И. Яковлева. – М., 1950-1951. – Т. I-ІІІ.
Топоров – Топоров В.Н. Праславянская культура в зеркале
собственных имен (элемент *mir-) // ХІ Международный съезд
славистов: История, культура, этнография и фольклор славянских
народов. Доклады российской делегации. – М., 1993. – С. 3-119.
Топоров, Трубачев – Топоров В.Н., Трубачев О.Н.
Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. – М.,
1962.
Торгівля – Торгівля на Україні. XV – середина XVII ст.: Волинь
і Наддніпрянщина / Упоряд. В.М. Кравченко, Н.М. Яковенко. Відп.
ред. М.Ф. Котляр. – К., 1990.
ЧП – Чоловічі прізвища громадян Чеської Республіки за
даними Міністерства внутрішніх справ ЧР станом на 1.04. 2004 //
www.mvcr.cz
Шульгач – Шульгач В.П. Українські етимології. 66-73 // Студії з
ономастики та етимології. 2004 / Відп. ред. О.П. Карпенко. – К.,
2004. – С. 276-282.
ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков: Праслав.
лекс. фонд / Под ред. О.Н. Трубачева. – М., 1974-2009. – Вып. 1-35.
AS – Archiwum ksiął ąt Lubartowiczów Sanguszkł w w Sławucie. –
Lwów, 1887-1910. – T. I-VII.
Kott – Česko-německý slovník zvlášté grammaticko-fraseologický /
Sest. Fr.Št. Kott. – V Praze, 1878-1893. – D. І-VІІ.
http://www.mvcr.cz
Leksik – Leksik prezimena Socijalističke Republike Hrvatske. –
Zagreb, 1976.
Rymut – Rymut K. Nazwiska polaków: Słownik historyczno-
etymologiczny. – Kraków, 1999-2001. – T. I-II.
SG – Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów
słowiańskich. – Warszawa, 1880-1902. – T. I-XV.
SN – Słownik nazwisk współcześnie w Polsce używanych / Wydał
K. Rymut. Kraków, 1992-1994. T. I-X.
Vasmer – Russisches geographisches Namenbuch / Begr. von
M. Vasmer. – Wiesbaden, 1962-1980. – Bd I-X.
ZSSP – Začasni slovar slovenskih priimkov / Odg. red. F. Bezlaj. –
Ljubljana, 1974.
Виктор Шульгач
Из ойконимии Западноукраинского Полесья
Статья посвящена анализу ойконимов Жильжа, Соломир,
Ратно.
Ключевые слова: Ойконим, антропоним, ономастика.
Victor Shul’gach
From the Western-Ukrainian Woodland oiconymy
The article is devoted to the origin of oiconyms: Жильжа,
Соломир, Ратне.
Key words: oiconym, antroponym, onomastica.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37485 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:13:14Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шульгач, В. 2012-10-16T15:58:45Z 2012-10-16T15:58:45Z 2010 З ойконімії Західноукраїнського Полісся / В. Шульгач // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 304-311. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37485 Статтю присвячено аналізу ойконімів Жильжа, Соломир, Ратне. Статья посвящена анализу ойконимов Жильжа, Соломир, Ратно. The article is devoted to the origin of oiconyms: Жильжа, Соломир, Ратне. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Ономастика З ойконімії Західноукраїнського Полісся Из ойконимии Западноукраинского Полесья From the Western-Ukrainian Woodland oiconymy Article published earlier |
| spellingShingle | З ойконімії Західноукраїнського Полісся Шульгач, В. Ономастика |
| title | З ойконімії Західноукраїнського Полісся |
| title_alt | Из ойконимии Западноукраинского Полесья From the Western-Ukrainian Woodland oiconymy |
| title_full | З ойконімії Західноукраїнського Полісся |
| title_fullStr | З ойконімії Західноукраїнського Полісся |
| title_full_unstemmed | З ойконімії Західноукраїнського Полісся |
| title_short | З ойконімії Західноукраїнського Полісся |
| title_sort | з ойконімії західноукраїнського полісся |
| topic | Ономастика |
| topic_facet | Ономастика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37485 |
| work_keys_str_mv | AT šulʹgačv zoikonímíízahídnoukraínsʹkogopolíssâ AT šulʹgačv izoikonimiizapadnoukrainskogopolesʹâ AT šulʹgačv fromthewesternukrainianwoodlandoiconymy |