Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся
У статті здійснено аналіз засобів і способів творення жіночих неофіційних іменувань, уживаних у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся. Представлено найпоширеніші способи деривації жіночих родинних назв, їх функції у розмовно-побутовій комунікації поліщуків. Виявлено словотвірні моделі з різ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37486 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся / Н. Шульська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 312-320. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860258456733220864 |
|---|---|
| author | Шульська, Н. |
| author_facet | Шульська, Н. |
| citation_txt | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся / Н. Шульська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 312-320. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | У статті здійснено аналіз засобів і способів творення жіночих неофіційних іменувань, уживаних у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся. Представлено найпоширеніші способи деривації жіночих родинних назв, їх функції у розмовно-побутовій комунікації поліщуків. Виявлено словотвірні моделі з різним ступенем продуктивності, репрезентовано їх фонетичне оформлення у західнополіських говірках, а також подано кількісний розподіл неофіційних жіночих антроподериватів.
В статье проанализированы средства и способы творения женских неофициальных именований, употребляемых в семейно-родовой антропонимии Западного Полесья. Представлены самые распространенные способы дерывации женских родственных названий, их функции в разговорно-бытовой коммуникации полищуков. Проанализировано производные модели, их фонетическое оформление в западнополеском говоре, а также подано количественное распределение неофициальных женских антроподерыватов.
The article analyses facilities and methods of creation of woman’s unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya. The most widespread methods of creation of the family names of woman are presented, their functions in speak-domestic communication of inhabitants of Western Polissya. Word-building models are exposed with a different productivity, their phonetic registration is presented in the manners of speaking of inhabitants of Western Polissya, and also the quantitative distributing of woman’s unofficial names is given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:52:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 811.161.2’ 373.232 : 811.161.2’282
Наталія ШУЛЬСЬКА
ЗАСОБИ І СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ
НЕОФІЦІЙНИХ ІМЕНУВАНЬ В СІМЕЙНО-РОДОВІЙ
АНТРОПОНІМІЇ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
У статті здійснено аналіз засобів і способів творення жіночих
неофіційних іменувань, уживаних у сімейно-родовій антропонімії
Західного Полісся. Представлено найпоширеніші способи деривації
жіночих родинних назв, їх функції у розмовно-побутовій
комунікації поліщуків. Виявлено словотвірні моделі з різним
ступенем продуктивності, репрезентовано їх фонетичне
оформлення у західнополіських говірках, а також подано
кількісний розподіл неофіційних жіночих антроподериватів.
Ключові слова: жіноче неофіційне найменування, сімейно-
родова антропонімія, Західне Полісся, спосіб творення,
словотвірна модель.
Відомо, що в офіційно-діловій комунікації української мови не
практикована родо-статева диференціація антропонімів на чоловічі
та жіночі, лише відприкметникові прізвища функціонують у
флексійних варіантах (пор.: Паланський і Паланська, Попов і
Попова, Радьков і Радькова)1 Це, очевидно, зумовлено давньою
ґендерною традицією, за якою чоловік виступає засновником і
головою роду, що відображено в історичній антропонімії, де жінку
записували лише за найменуванням її батька чи чоловіка (див.
дослідження М. Худаша2, Р. Керсти3). У неофіційному говірковому
середовищі, не регламентованому кодифікованими мовними
нормами, функція жіночих антропонімів зреалізована повністю,
про що свідчить багатство андронімних формантів, специфічних
способів деривації, лексичний колорит цього класу найменувань.
Народний звичай називання за спорідненістю простежено на
фольклорному та літературному матеріалі: пор. Бондарівна,
1 Горпинич В. О. Прізвища степової України. Словник. Наукове видання /
В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ : ДДУ, 2000. – С. 51.
2 Худаш М. А. З історії української антропонімії / М. А. Худаш. – К. : Наук.
думка, 1977. – 236 с.
3 Керста Р. І. Особові назви, утворені від загальних назв, на означення
професії, роду заняття (на матеріалі пам’яток української мови XVI ст.) /
Р. І. Керста // Питання історії української мови. – К. : Наук. думка, 1970. – С.
141 –158.
Чураївна з пісенної творчості, Кайдашиха з “Кайдашевої сім’ї”
Івана Нечуя-Левицького.
У розмовно-побутовій практиці Західного Полісся активно
функціонують жіночі неофіційні найменування, які у кількісному
відношенні майже співпадають з чоловічими онімами, особливо що
стосується сімейно-родової антропонімії. Це, можливо, пов’язано
ще й з тим, що жінки емоційніші та балакучіші за чоловіків.
Спадково-родинні прізвиська жінок оригінальні, колоритні, цікаві,
незважаючи на те, що у них уже майже не простежено емоційно-
експресивного компонента (лише в окремих іменуваннях) і вони
виконують переважно лише номінативно-ідентифікаційну функцію
у системі називання. Конотація таких прізвиськ виражена
порівняно слабо, що зумовлено давністю побутування сімейно-
родинних антропонімів і специфікою саме жіночих назв. Вуличні
жіночі прізвиська не виникають спонтанно, а творяться від інших
іменувань (переважно спадкових прізвиськ кровних родичів) уже
відомими суфіксами-флексіями, репрезентованими
загальнонаціональними і регіональними моделями, архаїзмами та
інноваціями. Зауважимо, що якщо чоловічі родинні антропоніми
надзвичайно стійкі за темпоральною характеристикою, тобто
можуть функціонувати у третьому-четвертому поколінні, то жіночі
прізвиська – змінні. Ця зміна відбувається при зміні сімейного
стану жінки: до одруження вона іменується у сільському колективі
за родовою назвою батька, після переходу в нову сім’ю відповідно
відбувається і зміна її сімейної назви. Якщо батьківське
найменування настільки поширене і за частотою вживання, і за
кількістю носіїв і якщо при цьому не відбувається зміни місцевості
проживання, то заміжня жінка може і далі прозиватися вуличною
назвою по батькові.
У статті зроблено спробу системного представлення засобів
деривації жіночих неофіційних іменувань сімейно-родинного
характеру, зафіксованих у західнополіських говірках. Джерельною
базою дослідження слугували власні записи, здійснені автором у
160 населених пунктах Західного Полісся, частково вміщені у
“Словнику прізвиськ жителів межиріччя Стиру та Горині”4 та
“Словнику прізвиськ північно-західної України”5. Усього
проаналізовано 2814 жіночих антроподериватів, що становить 38 %
від загальної кількості сімейно-родинних неофіційних назв (7420).
4 Шульська Н. М. Словник прізвиськ жителів межиріччя Стиру та Горині /
Н. М. Шульська. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 164 с.
5 Словник прізвиськ північно-західної України. У 3-х т. [упоряд.
Г. Л. Аркушин]. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки,
2009.
Засвідчено, що творення родинних жіночих антропонімів у
розмовно-побутовій комунікації Західного Полісся здійснене
такими основними способами:
1. Прямим перенесенням спадково-родинної назви.
2. Вираженням формою родового відмінка, оформленою
антропонімним словосполученням.
3. Атрибутивною суфіксацією.
4. Субстантивною суфіксацією.
1. Пряме перенесення спадково-родинної назви (53
найменування). Трансонімізація у цій групі вуличних іменувань
відбувається найчастіше по жіночій лінії (перенесення імені матері
або бабусі, рідше – прізвиська, які виступають у ролі патронімів):
Василúнка ‘дочка Василини’ (Машів Лбм, Хотешів К-К В),
Марýся ‘дочка Марії’ (Берестяни Квр В), Палáзя ‘дочка Палажки’
(Ворончин Рж В), Прíська ‘онука Пріськи’ (Мельниця Квл В),
Хартúнка ‘дочка Хартини’ (Топільно Рж В), Явдóшка ‘дочка
Явдокії’ (Погіньки Квл В), Красóтка ‘дочка Красотки’ (Білашів
Квл В), Пóвна ‘онука Повної’ (Цумань Квр В). Такі прізвиська,
очевидно, не містять характеристики і служать лише для
ідентифікації особи, і то у функції спорідненості.
2. Прізвиська, виражені формою родового відмінка,
оформленого антропонімним словосполученням (125 вуличних
антропонімів). Народно-побутові найменування цього розряду
репрезентовані антропонімною формулою „Присвійний компонент
+ власне особове ім’я (варіант імені)”. Роль присвійного
компонента можуть виконувати імена, прізвища, прізвиська
чоловіка (найчастіше, бо він є найближчим), батька, матері чи
інших родичів: Бóркіна Вє́ра, Вóвкува Ксéня, Мартóшчина О́льга,
Стьóпува Дýся, Чумусьóва Кáтя, Ю́рчикова Нáстя (Буцин Ст
В), Гéдзова Нáстя (Дубечне Ст В), Буцюкóва Вє́ра, Куликóва
Гáня, Лапкíвська Зóся (Пульмо Шц В), Котлúшина Нáстя
(Прилісне Мн В), Хóмкува Гáнна (Гороховище Лбм В). У цих
вуличних антропонімах виявлена безпосередня вказівка на родича,
і такі найменування мають подвійну, а то й потрійну мотивацію
(ім’я, родинна приналежність, інколи ще якась додаткова
характеристика).
З метою точної диференціації вказані антропонімні структури
використовують для найменування рідних сестер: Гринькóва Лє́на
і Гринькóва Свє́та (Бужанка Ів В), Кáтя Буровикóва, Лíда
Буровикóва і Нáдя Буровикóва, Циганкóва Тóня і Циганкóва
Свє́та (Заболоття Лбм В), Манеї́лова Гáнька і Манеї́лова Тóнька
(Шклинь Гр В), Пéтрикова Нáдя, Пéтрикова Нíна, Пéтрикова
Зóся (Липно Квр В). Часто присвійний компонент додають і при
однакових особових іменах, адже у селі може бути багато тезок:
Марíя Барабýсюва, Марíя Никодúмува, Марíя Самчукóва, Марíя
Виштакóва (Берестяни Квр В), Сóнька Назарóва, Сóнька
Пилипчукóва (Човниця Квр В), Карілéва Нáдя, Ю́мкува Нáдя
(Литовеж Ів В). В одній говірці засвідчено конструкцію Мéчина
Невíстка (Старі Кошари Квл В).
3. Атрибутивна суфіксація. Для творення неофіційних
іменувань цього типу вживані переважно присвійно-прикметникові
форманти, що зумовлено специфікою сімейно-родинних прізвиськ.
Виділено такі словотвірні моделі (далі СМ):
СМ на -ов-(а)/-’ов-(а) (237 антропонімів), утворена за зразком
посесивних прикметників, пор.: батькова, дідова, Іванова: Бýньова
(Дубечне Ст В), Сáвичова, Синкóва, Тúшкова (Буцин Ст В),
Гарасю́това, Дмúтрова (Синове Ст В), Ґýдзикова, Мартúнкова,
Крýцьова (Пульмо Шц В), Безпáльцьова, Семéнкова (Велика
Осниця Мн), Борúскова (Полиці К-К В), Капýстова (Столинські
Смоляри Лбм В), Крýтникова (Надчиці Мл Р), Майóрова
(Дубровиця Ср Р), Маркóва (Береськ Рж В), Маркýсова (Мельники
Шц В), Івáнчикова, Михальóва (Човниця Квр В), Ярúлова
(Майдан-Липненський Мн В), Я́шкова (Берестяни Квр В), Лúскова,
Рáбчикова (Сильно Квр В), Назáрова, Чáхова (Жашковичі Ів В),
Санітáрова (Положево Шц В). У номенклатурі західнополіських
антроподериватів наявна і акцентна диференціація: -óв-(а)/-’óв-(а):
Бундарóва, Васькóва, Гурубйóва, Кувальцьóва, Макарцьóва,
Паламарóва (Липно Квр В), Кравцьóва (Піддубці Лц В), Мацькóва
(Мельниця Квл В), Остапчукóва, Паламарóва (Поворськ Квл В).
У центральних та західних говірках Західного Полісся
висопродуктивна СМ на -ув-(а)/-’ув-(а) (290 прізвиськ), що
свідчить про явище укання: Барáнчикува (Мельники Шц В),
Бýслува, Вє́тасува, Виліхвáнчикува, Дóхтурува, Зáйцува,
Зóнчикува, Камарóхува, Клімéнтува, Фéдькува, Ю́зікува
(Берестяни Квр), Архúпцюва, Бобéнчикува, Ковáликува,
Колю́нчикува (Синове Ст В). В окремих говірках спорадично
вживані СМ на -оув-(а): Мáйстроува (Олександрія Рв Р),
Мíцикоува (Городниця Мл Р); СМ на -ев-(а)/-’ев-(а) (11 назв):
Гаврунéва, Ксьóнзева, Остапунє́ва, Шинкарéва (Литовеж Ів В),
Ковалéва (Жашковичі Ів В), Сєргє́єва (Берестяни Квр В),
Жандарéва (Довгошиї Мл Р), Крутíєва (Амбуків В-В В),
Ковбанцéва (Озеряни Лц В), в одній говірці СМ на -ив-(а):
Штíрліцива (Кримне Ст В).
Фіксована СМ на -ин-(а)/-ін-(а) (124 антропоніми) з чітко
виявленою присвійністю репрезентує жіночу деривацію частіше по
материній лінії: Дáрчина, Малíнишина, Фійóнчина, Юхúмчина
(Буцин Ст В), Христúнчина (Гута Рт В), Зóсьчина, Котýшчина
(Синове Ст В), Галúнчина (Берестяни Квр В), Тóндзіна (Надчиці
Мл Р), пор. у закарпатських говірках: Катýшина, Парáшчина,
Никóлина6. Наявні антроподеривати, утворені від похідних форм,
пор.: Прян́ичишина < Прянúчиха (Кримне Ст), Дíдзішина <
Дíдзіха (Пульмо Шц В), Сахарúшина < Сахарúха (Старі Кошари
Квл В), тоді як Хрúстіна < Христя (Гута Рт В). Функціонують
іменування Бугаї́шина (Берестяни Квр В), Маркóсишина
(Поворськ Квл В), Мойсéїшина (Старі Кошари Квл В),
Козачúшина (Сильно Квр В), Чабанúшина (Погіньки Квл В).
Рідше виявлено прямі деривати по чоловічій лінії, репрезентовані
переважно у прізвиськах заміжніх жінок : Вáськіна (Піща Шц В),
Коля́цина (Гута Рт В), Сáніна, Хýмина (Липне Квр В), Мішýткіна
(Кричевичі Квл В), Сáвчина (Хоцунь Лбш В).
Не менш поширена СМ на -íвськ-(а) (78 найменувань), яку
П. Чучка кваліфікує як „суфікси колективної належності”: „Такі
утворення відчутно підкреслюють належність найменованого не
одній якійсь людині, а якомусь більшому колективу. Цей спосіб
називання досить давній”7. У говірках активні антропоніми:
Вигонóвський рід (Домашів Квр В), Гусакíвський рід (Дубечне Ст
В), Лівусúвський рід (Рівне Лбм В). Фіксуємо деривати:
Ковалíвська, Кухарíвська, Панíвська, Хомíвська (Поворськ Квл В).
У діалектному середовищі вказана СМ оформлена фонетичними
варіантами: -úвськ-(а): Дмитрúвська (Смідин Ст В),
Дубинúвська, Киричúвська (Полапи Лбм В), Мамунúвська,
Ливусúвська, Хвидунúвська (Рівне Лбм В), Петринúвська
(Пульмо Шц В), -ýвськ-(а)/-’ýвськ-(а) (укання): Борхýвська
(Ветли Лбш В), Бугаю́вська, Домашýвська, Миходю́вська
(Берестяни Квр В), Вигонýвська (Домашів Квр В), Гапонýвська
(Сильно Квр В), Гутýвська, Кабашýвська, Мушкутýвська
(Ромашківка Квр В), рідше -óвськ-(а): Балікóвська (Хотешів К-К
В), Буянóвська (Красноволя Мн В), Гарахóвська (Довжиця Мн В);
консонантною втратою [в] у СМ -úськ-(а): Гапонúська, Дудúська
(Велимче Рт В), Гусарúська, Диментúська (Синове Ст В),
Масютúська, Шведúська (Олеськ Лбм В).
4. Субстантивна суфіксація. Найбільш продуктивна СМ на -
их-(а)/-іх-(а) (1535 іменувань), яку П.Чучка визначає як „українізм
субстратного характеру”8. Виділяємо утворення першого
дериваційного ряду: Бугаї́ха, Гарасúмиха, Михóдіха, Рúндаліха,
6 Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття. Монографія : дис. ... докт. філол. наук
/ Павло Павлович Чучка. – К., 1969. – С. 232.
7 Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття. Монографія : дис. ... докт. філол. наук
/ Павло Павлович Чучка. – К., 1969. – С. 218.
8 Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття. Монографія : дис. ... докт. філол. наук
/ Павло Павлович Чучка. – К., 1969. – С. 235.
Макарúха (Берестяни Квр В), Васютúха (Миків Квр В), Бóйчиха
(Гута-Камінська К-К В), Вáльчиха, Дзілíмиха, Дзьóмиха (Сильно
Квр В); утворення другого дериваційного ряду вказують на вікову
і конототивну нетотожність, пор.: Дзьóмиха (1 ряд) і Дзьóмчиха (2
ряд) (Кримне Ст В): Гарбузничúха (Липно Квр В), Зінчучúха
(Видраниця Рт В), Назарчúха (Забужжя Лбм В), Онисьчúха
(Прилісне Мн В), Сахарчúха (Озеро Квр В), Бóмчиха, Чóпчиха
(Дубечне Ст В), Зеленúчиха, Мéлничиха (Кримне Ст В).
Простежено діалектний фонетичний варіант -іх-(а): Баранíха
(Полиці К-К В), Гандросíха (Гута-Камінська К-К В), Вікторíха
(Берестяни Квр, Хотешів К-К В), Бє́лчіха, Воленчíха, Нагумúха,
Пахомúха9. Такі деривати номінують переважно жінок літнього
віку і, незважаючи на пейоративний характер первісного
компонента, тепер уже мають в основному нейтральну специфіку.
У західних і північних говірках західнополіського діалекту
превалюють СМ на -éх-(а)/-’éх-(а) (56 назв): Багнючéха,
Григорéха, Гунчéха, Дворачéха, Котє́ха (Гута-Камінська К-К В),
Димчéха, Довгалéха (Тоболи К-К В), Вувчéха (Винімок К-К В), що
спричинене обниженням [и] до [е] в ненаголошеній позиції; СМ на
-иех-(а) (31 антропонім): Паламарúеха (Зоряне Рт В), Омилянúеха
(Поворськ Квл В), Охримúеха (Комарово Мн В), Банадúеха,
Драґунúеха (Світязь Шц В), Марциянúеха (Кукли Мн В),
Льольчúеха (Заболотці Ів В), Хомúеха (Полапи Лбм В). У говірці
с. Велимче Рт В серед жіночих дериватів виявлено СМ на -ех-(е)/-
ех-(é), зумовлену флекційною зміною [а] в [е]: Динúсихе, Гáшихє,
Жмýрихє, Зíнихе, Климúхе, Кундрáтихе, Кужúлихе, Лóсихє,
Мартúнихе, Пáсічихе, Тирéнтіїхе, Юхúмихє. У вказаній говірці
це явище відображено на інших СМ, пор.: Барисúське,
Маркиянáве, Натáлчине, Чилядникáве. Спорадично в окремих
говіркових системах уживані варіанти óх-(а)/-’óх-(а) (14
найменувань): Бадзьóха (Надчиці Мл Р), Вітальóха (Пнівне К-К
В), Гантóха (Красноволя Мн В), Красьóха (Колки Мн В),
Силимóха (Жабка Квр В), -ýх-(а) (9 назв): Вацýха, Йошчýха,
Речýха10, Клепýха (Бережанка Гр В), Семенýха (Шклинь Гр В),
На Західному Поліссі СМ на -ішк-(а)/-ишк-(а) (87
найменувань) характерна для молодих за віком носіїв, використана
лише у номінації невісток і дочок, в окремих випадках дружин:
9 Словник прізвиськ північно-західної України. У 3-х т. [упоряд.
Г. Л. Аркушин]. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки,
2009.
10 Словник прізвиськ північно-західної України. У 3-х т. [упоряд.
Г. Л. Аркушин]. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки,
2009.
Барабýсішка, Бичúшка, Бóльбишка, Бугаї́шка, Любáшка,
Рúндалішка (Берестяни Квр В), Буслúшка (Липно Квр В),
Тóкарішка (Гута Рт В), Попúшка (Оленине К-К В), Павлúшка
(Новосілля Зр Р), Бальонúшка, Васєйчúшка, Ґýзішка, Зайчúшка
(Сильно Квр В), Ткачúшка (Череваха Мн В), Хомíшка (Поворськ
Квл В). Уживаний фонетичний варіант -ýшк-(а)/-’ýшк-(а):
Макарýшка (Довжиця Мн В), Солов’ю́шка (Велимче Рт, Любешів
В), Назарýшка, Пензю́шка (Машів Лбм В). У такій функції
використані СМ на -учк-(а)/-’учк-(а)/-ічк-(а)/-ичк-(а)/-очк-(а) (66
антропонімів), утворені за зразком відпрізвищевих онімів:
Гапоню́чка (Велимче Рт В), Мазурýчка (Піща Шц В), Макарчýчка
(Піски Гр В), Мусійчýчка (Липно Квр В), Панасю́чка (Сильно Квр
В), Хартоню́чка (Гута Рт В); Акадéмічка, Карпíчка, Сýричка
(Озеро Квр В), Пéтричка (Суськ Квр В), Олє́йнічка (Бужанка Ів
В), Ю́зічка (Мельниця Квл В), Хартíчка (Синове Ст В),
Шкýрчичка (Копачівка Рж В).
Для творення неофіційних іменувань дружин послуговуються
СМ на -к-(а) (30 антропонімів), пор. апелятиви за професією
чоловіка мéлничка, бригад′íрка11. У таких іменуваннях частково
присутній відтінок здрібнілості: Агронóмка, Багатúрка (Липно
Квр В), Лéнінка (Олеськ Лбм В), Мазýрка (Миків Квр В),
Малахє́йка (Хорлупи Квр В), Мойсє́йка (Новосілки Тр В), Мусє́йка
(Торговиця Мл Р), Мурáчка (Фаринки К-К В), Прукóпка (Суходоли
В-В). Продуктивна ця модель у наддністрянських говірках, де
вживана паралельно з -ов-(а)/-ев-(а): Бабáчка, Маращýчка,
Халамúйка, Фрáничка12
Малопродуктивні СМ на -íвк-(а)/-úвк-(а)/-óвк-(а)/-ýвк-(а) (19
найменувань): Гамбукúвка, Янúвка (Бужанка Ів В), Бугаї́вка
(Липно Квр В), Комарúвка (Майдан-Липненський Мн В),
Онуфрíвка (Тристень Рж В), Павлóвка, Жерóвка (Гута-Камінська
К-К В), Махнóвка (Суходоли В-В В), Сидорóвка (Солов’ї Ст В),
Михалýвка (Хотешів К-К В), Лисничýвка (Клубочин Квр В).
Серед жіночого антропонімного масиву поодиного
функціонують інші деривати: Коржýля < Коржик (Липно Квр В),
Майóрша < Майор (Ромашківка Квр В), Мирýня < Мирон
(Любомль Квр В), Назарéча < Назар (Забужжя Лбм В), Льóтчиця
< Льотчик (Городище Квр В); з розрізнювальними епітетами:
Павлє́шка Старá і Павлє́шка Малá (Поворськ Квл В), Старá
11 Аркушин Г. Л. Іменний словотвір західнополіського говору : Монографія. –
Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 157.
12 Осташ Р. Із життя сучасних українських прізвиськ. 3. / Р. І. Осташ //
Діалектологічні студії. 6 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України. – Львів, 2006. – С. 298.
Козá і Молодá Козá (Жиричі Рт В). У спонтанному мовленні
поліщуків уживані колективні констукції Здоровикóви дівчáта
(Синове Ст В), Климинúшини дівчáта (Гута-Камінська К-К В).
Вуличне ім’я – найбільш гнучка і нестійка антропонімна
одиниця, яка швидше є народною мовотворчістю, ніж
кодифікованою структурою. Цим і зумовлена нечітка
регламентація при вживанні того чи того форманта чи СМ, пор.:
Михóдюва ‘дружина, дочка і невістка Миходя’. Для диференціації
послуговуються додатковою вказівкою: Гáня Михóдюва, Кáтя
Михóдюва, Натáша Михóдюва. Це спостережено і при
використанні СМ на -их-(а), -ов-(а), де лише частково простежена
вікова диференціація.
Умовні скорочення назв областей
В – Волинська
Р – Рівненська
Умовні скороченя назв районів
В-В – Володимир-Волинський
Гр – Горохівський
Дбр – Дубровицький
Зр – Зарічненський
Ів – Іваничівський
Квл – Ковельський
Квр – Ківерцівський
К-К – Камінь-Каширський
Лбм – Любомльський
Лбш – Любешівський
Лц – Луцький
Мл – Млинівський
Мн – Маневицький
Рв – Рівненський
Рж – Рожищенський
Рт – Ратнівський
Ср – Сарненський
Ст – Старовижівський
Шц – Швацький
Наталия Шульская
Средства и способы производения женских неофициальных
именований в семейно-родовой антропонимии Западного
Полесья
В статье проанализированы средства и способы творения
женских неофициальных именований, употребляемых в семейно-
родовой антропонимии Западного Полесья. Представлены самые
распространенные способы дерывации женских родственных
названий, их функции в разговорно-бытовой коммуникации
полищуков. Проанализировано производные модели, их
фонетическое оформление в западнополеском говоре, а также
подано количественное распределение неофициальных женских
антроподерыватов.
Ключевые слова: женское неофициальное наименование,
семейно-родовая антропонимия, Западное Полесье, способ
производения, производная модель.
Nataliia Shulska
The facilities and methods of creation of creation of woman’s
unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya
The article analyses facilities and methods of creation of woman’s
unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya. The
most widespread methods of creation of the family names of woman are
presented, their functions in speak-domestic communication of
inhabitants of Western Polissya. Word-building models are exposed
with a different productivity, their phonetic registration is presented in
the manners of speaking of inhabitants of Western Polissya, and also the
quantitative distributing of woman’s unofficial names is given.
Key words: woman’s unofficial name, family antroponimiya,
Western Polissya, method of creation, word-building model.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37486 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:52:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шульська, Н. 2012-10-16T16:01:59Z 2012-10-16T16:01:59Z 2010 Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся / Н. Шульська // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(I). — С. 312-320. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37486 811.161.2’ 373.232 : 811.161.2’282 У статті здійснено аналіз засобів і способів творення жіночих неофіційних іменувань, уживаних у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся. Представлено найпоширеніші способи деривації жіночих родинних назв, їх функції у розмовно-побутовій комунікації поліщуків. Виявлено словотвірні моделі з різним ступенем продуктивності, репрезентовано їх фонетичне оформлення у західнополіських говірках, а також подано кількісний розподіл неофіційних жіночих антроподериватів. В статье проанализированы средства и способы творения женских неофициальных именований, употребляемых в семейно-родовой антропонимии Западного Полесья. Представлены самые распространенные способы дерывации женских родственных названий, их функции в разговорно-бытовой коммуникации полищуков. Проанализировано производные модели, их фонетическое оформление в западнополеском говоре, а также подано количественное распределение неофициальных женских антроподерыватов. The article analyses facilities and methods of creation of woman’s unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya. The most widespread methods of creation of the family names of woman are presented, their functions in speak-domestic communication of inhabitants of Western Polissya. Word-building models are exposed with a different productivity, their phonetic registration is presented in the manners of speaking of inhabitants of Western Polissya, and also the quantitative distributing of woman’s unofficial names is given. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Ономастика Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся Средства и способы производения женских неофициальных именований в семейно-родовой антропонимии Западного Полесья The facilities and methods of creation of creation of woman’s unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya Article published earlier |
| spellingShingle | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся Шульська, Н. Ономастика |
| title | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся |
| title_alt | Средства и способы производения женских неофициальных именований в семейно-родовой антропонимии Западного Полесья The facilities and methods of creation of creation of woman’s unofficial names, used in family antroponimiya of Western Polissya |
| title_full | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся |
| title_fullStr | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся |
| title_full_unstemmed | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся |
| title_short | Засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії Західного Полісся |
| title_sort | засоби і способи творення жіночих неофіційних іменувань у сімейно-родовій антропонімії західного полісся |
| topic | Ономастика |
| topic_facet | Ономастика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37486 |
| work_keys_str_mv | AT šulʹsʹkan zasobiísposobitvorennâžínočihneofícíinihímenuvanʹusímeinorodovíiantroponímíízahídnogopolíssâ AT šulʹsʹkan sredstvaisposobyproizvodeniâženskihneoficialʹnyhimenovaniivsemeinorodovoiantroponimiizapadnogopolesʹâ AT šulʹsʹkan thefacilitiesandmethodsofcreationofcreationofwomansunofficialnamesusedinfamilyantroponimiyaofwesternpolissya |