Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу
У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37507 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859592787888963584 |
|---|---|
| author | Кобиринка, Г. |
| author_facet | Кобиринка, Г. |
| citation_txt | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір акцентного типу.
В исследовании рассматриваются вопросы функционирования акцентных типов глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени в украинских диалектах; определено глаголы с общими и с дифференцированными акцентными типами; определено влияние фонетических изменений глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени на выбор акцентного типа.
In research functioning of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense in ukrainian dialects; the integrated and differential features of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense are investigated.
|
| first_indexed | 2025-11-27T17:54:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК: 1,28
Галина КОБИРИНКА
ПІВНІЧНІ ТА ПІВДЕННІ АКЦЕНТНІ ТИПИ
ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ 1 ОСОБИ ОДНИНИ ТЕПЕРІШНЬОГО
ЧАСУ
У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних
типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в
українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини
теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос,
а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні
зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір
акцентного типу.
Ключові слова: акцентний тип, парокситонний наголос,
говірка.
У сучасних українських діалектах у дієсловах 1 особи однини
теперішнього часу наголошеним може бути корінь (اдумайу
,л´уйуاл´айу, маاр´іжу), детермінатив2 (гуا ,мисл´уا ,1(думавуا)
чиاтайу (чиاтаву)), флексія (б´іاжу, пеиاчу (пеиاку), плиاву), префікс
Український діалектний простір з .(вимал´уйуا ,викажуا ,вигон´уا)
огляду на наголос дієслів 1 особи однини теперішнього часу
поділяється на північну і південну частини, пор.: каاжу і اкажу,
л´убاл´у (л´убاйу) і اл´убл´у (اл´убйу), пиاшу і اпишу, робاл´у і اробл´у
у південно-східних та північних діалектах наголос на – (робйуا)
флексії, у південно-західних – на корені (див. карти Атласу
української мови (далі – АУМ) т. 1, кк. № 252, 254, 255; т. 2, кк. №
133, 134, 235; т. 3, ч. 1, кк. № 57, 58; ч. 2, к. № 69, 70, 71; ч. 3, к. №
40). Ізоглоса парокситонного наголосу 1 особи однини
теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни (/кошу, /ношу, п/рошу та
ін.) проходить від м. Червонограда, р. Стир, р. Горинь, р. Случ, її
ілюструють також карти в монографічних дослідженнях
Я. В. Закревської3, Л. М. Коць-Григорчук4. Як свідчать карти АУМ,
1 Найбільш поширені в діалектах фонетичні варіанти подаємо в дужках.
2 За визначенням Н.А. Федяніної, детермінатив – показник дієслівного класу.
Федяніна Н.А. Ударение в современном русаком языке. – М., 1982. – С. 178.
3 Закревська Я.В. Система особових форм дієслова в західних говорах української
мови (Теперішній час) // Українська лінгвістична географія. – К., 1966. – С. 119-132.
4.Коць-Григорчук Л. Лінгвістично-географічне дослідження українського діалектного
простору. – Нью-Йорк – Львів, 2002. – С. 53.
діалектологічні дескриптивні дослідження, наголос на пенультимі
зазначених дієслівних форм властивий, крім південно-західних
говірок, також і говіркам середньонаддніпрянським, степовим, які
межують з говірками південно-західного наріччя, а також, як
зазначає В.В. Власенко, говіркам південно-західної частини
Житомирської області5. Отже, акцентний тип (далі – а. т.) є однією
із структурних рис перехідних говірок.
Водночас зазначимо, що така територіальна різномісність
наголосу дієслів 1 особи однини теперішнього часу властива не
всім дієсловам. Існують дієслова, які в говірках південно-східного,
північного та південно-західного наріччях мають однаковий а. т.
або на корені (اдумайу (اдумаву), або на детермінативові (паاнуйу),
або на флексії (пеиاчу (пеиاку).
Виникають питання: “Які ж дієслова 1 особи однини
теперішнього часу в українських діалектах мають спільний
наголос, а в яких а. т. територіально здиференційований? Чи
впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього
часу на вибір а. т., адже в дієсловах 1-ої особи однини
теперішнього часу між українськими діалектами існують фонетичні
відмінності?”
У сучасній українській мові та її діалектах дієслівні основи
формуються за допомогою коренів різного походження. Зокрема,
дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від
дієслівних основ, які сформувалися на базі іменних та вигукових
коренів, мають наголос на корені чи детермінативові незалежно від
територіальної віднесеності, пор.: іменникові д´екуاвати – д´еاкуйу,
л´ійу; числівниковіاл´іти – б´іاдумайу; прикметникові б´іا – думатиا
подاвойувати – подاвойуйу; займенникові اвикати – اвикайу,
гаўкайу. Наголос в 1 особіا – гаўкатиا тикайу; вигуковіا – тикатиا
однини теперішнього часу залишається на тому самому сегменті,
що й в інфінітиві, крім тих дієслів, які мають в інфінітивній формі
суфікси -увати, -ювати, тобто дієслова І класу6. Акцентну
відповідність між твірним та похідним словами спостережено у
дієсловах 1 особи однини теперішнього часу, які в інфінітивній
формі мають суфікс -ати (اдума – اдумати – اдумайу) – дієслова ІІІ
класу, на відміну від інфінітивних форм на -увати, -ювати (д´ек
(д´ек) – д´екуاвати – д´еاкуйу), -іти (اб´ілиĭ – б´іاл´іти – б´іاл´ійу) –
дієслова IV класу, які не зберігають місця наголосу твірного слова.
5 Власенко В.В. Особливості наголошування дієслівних форм у говірках Житомирської
області // XIV республіканська діалектологічна нарада. – К., 1977. – С. 53.
6 Структурні класи дієслів подаємо за академічною граматикою Сучасна українська
літературна мова. Морфологія. За заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1969. – С. 312.
Дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від
дієслівних основ, які сформувалися на базі дієслівних коренів, у
сучасній українській мові мають наголос або на корені, пор.: اкажу,
/л´убл´у (اл´убйу), властивий говіркам південно-західного наріччя, а
також перехідним говіркам від північного, південно-східного
наріччя до південно-західного, або на флексії, пор.: каاжу, л´убاл´у,
характерний для говірок південно-східного та північного наріч,
крім перехідних, а також сучасній українській літературній мові.
Отже, а. т. у таких дієсловах (V, IX структурних класів) залежить
від територіальної віднесеності.
Зауважимо, що дієслівні форми без епентетичного приголосного -
л-, які, за свідченням Я.В. Закревської, охоплюють надсянські,
наддністрянські, бойківські, частково гуцульські й покутсько-
буковинські, а також середньополіські говірки між річками Горинню й
Убортю7, мають такий самий а. т., як і дієслівні форми з епентезою.
Отже, наявність чи відсутність у дієслівних формах епентетичного
приголосного -л- на акцентний тип не впливає.
Водночас є і такі дієслова 1 особи однини теперішнього часу,
що утворилися від дієслівних основ, а. т. у яких територіально не
здиференційований, пор.: маاл´уйу, اрухайу, чиاтайу (дієслова І, ІІІ
структурних класів).
Спробуємо визначити чинники, які впливають на вибір а. т.
дієслів 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися від
дієслівних основ.
Як основну морфологічну опозицію в дієслівній словоформі
розглядаємо протиставлення кореня афіксам. Тому протиставлення
наголосу на корені наголосові на афіксі (детермінативові, флексії) є
основною акцентною опозицією в дієслівній словоформі.
У сучасних говірках у безпрефіксних дієсловах 1 особи однини
теперішнього часу існують два типи дієслівних словоформ: 1)
дієслівні словоформи без детермінатива, пор.: каж-у, пиш-у; 2)
дієслівні словоформи з детермінативом, пор.: мал´-у-йу, чит-а-йу.
1. Дієслівні словоформи без детермінатива.
У дієслівних словоформах без детермінатива, на відміну від
словоформ з детермінативом, а. тип має різну територіальну
віднесеність, пор.: пд.-сх та північні говірки, крім перехідних, з
наголосом на флексії воاжу (воاз´у), каاжу, л´убاл´у, ноاшу (ноاс´у),
пиاшу; пд.-зх та перехідні говірки від пд.-сх та північних до південно-
західних – на корені اвожу, اкажу, اл´убл´у (اл´убйу), اношу, اпишу.
Водночас зауважимо, що функціонують дієслівні форми без
7 Докладніше про це явище див.: Закревська Я.В. Епентитичні звуки в українських
говорах // Дослідження і матеріали з української мови. – Т. V. – К., 1962. – С. 63-65.
детермінатива з однотипним наголосом незалежно від
територіальної віднесеності, пор.: з наголосом на флексії б´і/жу
(б´іاгу), пеиاчу (пеиاку), стриеاжу (стриеاгу); з наголосом на корені
мажу. Фонетичні варіанти, що не мають перехідноїا ,л´ізуا
палаталізації задньоязикових г, к функціонують у поліських
говірках на пограниччі з білоруськими, а також, як зазначає
С.П. Бевзенко, у паралельному вживанні в середньозакарпатських
та деяких наддністрянських говірках8. Отже, в українських говірках
наголос однотипний у дієсловах 1 ос. одн. теп. часу, утворених від
двоскладових інфінітивних форм на задньоязикові приголосні г, к,
крім дієслова могاти – моاгу (маاгу) у поліських говірках, пор.:
пеикاти – пеиاчу (пеиاку), с´ікاти – с´іاчу (с´еاку), стاригти – стриеاжу
(стриеاгу), тоўкاти – тоўاчу тощо. Водночас зауважимо, що в
зазначених дієсловах на а. т. не впливають фонетичні зміни,
зокрема чергування задньоязикових г, к, крім дієслівної форми
могاти – моاгу (маاгу). Припускаємо, що дієслова, які походять від
інфінітивних форм на свистячий -з, незалежно від того чи
відбувається чергування приголосних в основі, в українських
діалектах мають однотипний наголос на корені, пор.: اлазити –
.мажуا – мазатиا ,л´ізуا – л´ізтиا ,(лаз´уا) лажуا
2. Дієслівні словоформи з детермінативом.
Дієслівні словоформи з детермінативом у пд.-сх, пн. та пд.-зх
говірках в 1 ос. одн. мають однотипний наголос (на
детермінативові), пор.: гуاл´айу (гуاл´а), зاнайу (зна), маاл´уйу,
чиاтайу (чиاтаву), незалежно від того чи дієслова в 1 ос. одн. теп.
часу мають усічені, безфлексійні форми, пор.: гуاка, зна, коاха, які
функціонують у південно-східних діалектах9, чи відбулася заміна
інтервокального -j- на в, пор.: зاнаву, чиاтаву – у лемківських,
спорадично в бойківських, гуцульських говірках, значній частині
середньозакарпатських говірок, чи втрата інтервокального -j-, пор.:
зاнау, чиاтау – спорадично в бойківських, гуцульських говірках,
значній частині середньозакарпатських говірок10, чи в повних
основах форм теперішнього часу мають суфікс -j- – здебільшого в
усіх говірках у мовленні молодшого покоління.
Водночас зазначимо, що в сучасних надсянських, бойківських
говірках зафіксовано дієслівні форми 1 ос. одн. теп. часу з
флексією -ам, яка, на нашу думку, провокує рецесію наголосу, пор.:
памاйетам, сاп´івам, اчитам. Особову флексію -ам, що належить до
найбільш архаїчних на слов’янському ґрунті й активно функціонує
8 Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980. – С. 130.
9 Докл. про це явище див.: Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К., 1980. – С. 133.
10 Бевзенко С.П. Там само. – С. 129 -130.
в сучасних південно- і західнослов’янських мовах, фіксували
І. Верхратський11, І. Панькевич12 у лемківських та деяких
закарпатських говірках від р. Уга біля Ужгорода, а також дальше
аж на захід від лінії Сніна – Стакчин – Звала. Я. Закревська за
допомогою лінгвогеографічного методу проілюструвала
функціонування флексії -ам на польсько-українському
пограниччі13. Цікавим є той факт, що і І. Панькевич, і Я. Закревська
цю флексію зафіксували лише в мовленні діалектоносіїв старшого
покоління, що свідчить про її відмирання. Я. Закревська зазначила,
що “тепер ця флексія поступово виходить з активного вжитку
навіть у тих говірках, у яких засвідчена на … карті, і змінюється
закінченням -у”14.
Отже, релевантною ознакою у виборі а. т. в зазначених говірках
є вікова характеристика мовців, пор.: старше покоління –
памاйетам, сاп´івам, اчитам; молодше – памйаاтайу, сп´іاвайу,
чиاтайу. Водночас зауважимо, що вікова характеристика мовців не
єдина релевантна ознака у виборі а. т. Наші спостереження
свідчать, що у мовленні середнього й молодшого покоління
функціонує флексія -ам, якщо це спілкування у своєму соціумі,
якщо ж виходить за його межі, то спрацьовує модель “свій –
чужий”, і тоді діалектоносії надають перевагу флексії -у.
Отже, очевидним є те, що наголошування дієслів 1 особи
однини в українських говірках пов’язане з походженням дієслівних
основ. В українському діалектному просторі в 1 особі однини
теперішнього часу функціонують а. т. спільні для всього обширу та
а. т. територіально здиференційовані.
Територіально не здиференційовані а. т. мають:
а) дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися
від дієслівних основ, які сформувалися на базі іменних та
вигукових коренів;
б) дієслівні словоформи з детермінативом, крім тих, які мають
флексією -ам;
в) дієслівні форми без детермінатива з наголосом на флексії,
що не мають перехідної палаталізації задньоязикових г, к (б´іاжу
(б´іاгу)), крім дієслова могاти – моاгу (маاгу) у поліських говірках;
11 Верхратський І. Знадоби до пізнання угро-руських говорів. – Ч. 1. Говори з
наголосом движним. – Львів, 1899. – С. 77.
12 Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей. –
Прага, 1938. – С. 301-302.
13 Закревська Я.В. Система особових форм дієслова в західних говорах
української мови (Теперішній час) // Українська лінгвістична географія. – К.,
1966. – С. 119-132.
14 Закревська Я.В. Там само. – С. 121.
г) дієслівні форми без детермінатива з наголосом на корені, які
походять від інфінітивних форм на свистячий -з (اл´ізу).
Територіально здиференційовані а. т. мають:
а) дієслова 1 особи однини теперішнього часу, що утворилися
від дієслівних основ, які сформувалися на базі дієслівних коренів
;(жуاкажу – каا)
б) словоформа 1 особи однини теперішнього часу без
детермінатива дієслова могاти –اможу – моاгу (маاгу);
в) дієслівні словоформи з детермінативом, які мають флексією
-ам (зاбирам – збиاрайу).
Диференційною ознакою у виборі а. т. досліджуваної дієслівної
форми є вік діалектоносіїв (зاбирам – збиاрайу), а також
усвідомлення діалектоносіями моделі “свій – чужий” (свій зاбирам
– чужий збиاрайу).
Фонетичні видозміни, зокрема, наявність чи відсутність у
дієслівних формах епентетичного приголосного -л- (اл´убл´у –
заміна ,(тауاтайу – чиاчи) -л´убйу), інтервокального -jا
інтервокального -j- на в (зاнаву), усічені форми (коاха), на а. т.
дієслів 1 особи однини теперішнього часу в українських говірках
не впливає.
Галина Кобиринка
Северные и южные акцентные типы глаголов 1-го лица
единственного числа настоящего времени
В исследовании рассматриваются вопросы функционирования
акцентных типов глаголов 1-го лица единственного числа
настоящего времени в украинских диалектах; определено глаголы с
общими и с дифференцированными акцентными типами;
определено влияние фонетических изменений глаголов 1-го лица
единственного числа настоящего времени на выбор акцентного
типа.
Ключевые слова: акцентный тип, парокситоническое
ударение, диалекты.
Halyna Kobyrynka
North and south accentual types of the verbs of 1-st person
singular of the present tense
In research functioning of accentual types of the verbs of 1-st person
singular of the present tense in ukrainian dialects; the integrated and
differential features of accentual types of the verbs of 1-st person
singular of the present tense are investigated.
Key words: accentual type, paroxytone accent, dialects.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37507 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T17:54:19Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кобиринка, Г. 2012-10-17T10:24:31Z 2012-10-17T10:24:31Z 2010 Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу / Г. Кобиринка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 101-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37507 1,28 У дослідженні проілюстровано функціонування акцентних типів дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу в українських діалектах; з’ясовано, які дієслова 1 особи однини теперішнього часу в українських говорах мають спільний наголос, а в яких акцентні типи здиференційовані; чи впливають фонетичні зміни дієслів 1 особи однини теперішнього часу на вибір акцентного типу. В исследовании рассматриваются вопросы функционирования акцентных типов глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени в украинских диалектах; определено глаголы с общими и с дифференцированными акцентными типами; определено влияние фонетических изменений глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени на выбор акцентного типа. In research functioning of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense in ukrainian dialects; the integrated and differential features of accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense are investigated. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Описова діалектологія Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу Северные и южные акцентные типы глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени North and south accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense Article published earlier |
| spellingShingle | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу Кобиринка, Г. Описова діалектологія |
| title | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| title_alt | Северные и южные акцентные типы глаголов 1-го лица единственного числа настоящего времени North and south accentual types of the verbs of 1-st person singular of the present tense |
| title_full | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| title_fullStr | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| title_full_unstemmed | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| title_short | Північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| title_sort | північні та південні акцентні типи дієслівних форм 1 особи однини теперішнього часу |
| topic | Описова діалектологія |
| topic_facet | Описова діалектологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37507 |
| work_keys_str_mv | AT kobirinkag pívníčnítapívdenníakcentnítipidíêslívnihform1osobiodniniteperíšnʹogočasu AT kobirinkag severnyeiûžnyeakcentnyetipyglagolov1golicaedinstvennogočislanastoâŝegovremeni AT kobirinkag northandsouthaccentualtypesoftheverbsof1stpersonsingularofthepresenttense |