Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування
Показано, що на додаток до вищої термовологостабільності каталізаторів, одержаних in situ, у порівнянні зі зразками змішування, перші характеризуються істотно вищою селективністю у реакції алкілування ізобутану бутенами. Модифікування цирконієм синтезованого in situ каталізатора крекінгу теж сприяє...
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2003
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3751 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування / Л.К. Патриляк, В.О. Іонін, П.І. Бартош, Р.В. Ліхньовський // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 25-28. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668096955973632 |
|---|---|
| author | Патриляк, Л.К. Іонін, В.О. Бартош, П.І. Ліхньовський, Р.В. |
| author_facet | Патриляк, Л.К. Іонін, В.О. Бартош, П.І. Ліхньовський, Р.В. |
| citation_txt | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування / Л.К. Патриляк, В.О. Іонін, П.І. Бартош, Р.В. Ліхньовський // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 25-28. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Показано, що на додаток до вищої термовологостабільності каталізаторів, одержаних in situ, у порівнянні зі зразками змішування, перші характеризуються істотно вищою селективністю у реакції алкілування ізобутану бутенами. Модифікування цирконієм синтезованого in situ каталізатора крекінгу теж сприяє зростанню його стабільності та селективності.
Показано, что в дополнение к более высокой термовлагостабильности катализаторов, полученных in situ, по сравнению с образцами смешения, первые характеризуются существенно более высокой селективностью в реакции алкилирования изобутана бутенами. Модифицирование цирконием синтезированного in situ катализатора крекинга также способствует возрастанию его стабильности и селективности.
In addition to the higher hydrothermal stability of the in situ synthesized catalysts in comparison with the mixing samples, the first ones are characterized by considerable higher selectivity in alkylation of isobutane with butenes. Modification of the in situ synthesized cracking catalyst by zirconium also favours the increase of its stability and selectivity.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:56:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Катализ и нефтехимия, 2003, №11
25
УДК 665.656.6: 665.64.097.3: 665.664.2 © 2003
Порівняльні властивості цеолітних кислотних
каталізаторів різного приготування
Л.К. Патриляк, В.О. Іонін, П.І. Бартош, Р.В. Ліхньовський
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України,
Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська,1; факс: (044) 573-25-52
Показано, що на додаток до вищої термовологостабільності каталізаторів, одержаних in situ, у порівнянні зі
зразками змішування, перші характеризуються істотно вищою селективністю у реакції алкілування ізобу-
тану бутенами. Модифікування цирконієм синтезованого in situ каталізатора крекінгу теж сприяє зростан-
ню його стабільності та селективності.
Цеоліти є, як відомо, активною фазою сучасних ка-
талізаторів карбоній-іонних процесів, передусім крекі-
нгу, алкілування, диспропорціонування. Не менш важ-
лива фаза цеолітних каталізаторів – матрична компо-
нента. Остання є не лише механічною несучою конс-
трукцією цеоліту у формованому каталізаторі, але й
дуже істотним хімічним фактором підвищення термо-
вологостабільності цеолітної компоненти [1–5]. Цеоліт,
що не інкорпорований у матрицю, дуже чутливий до
руйнівної дії високих температур і води [6, 7]. Що ж до
самої матриці, то ефективність її стабілізуючої дії теж
залежить від способу приготування каталізатора: ме-
ханічне змішування (гомогенізація) цеолітної та мат-
ричної фаз з подальшою їх термообробкою для поси-
лення взаємного контакту чи синтез цеолітної фази in
situ у порожнинах матриці та безпосередньо з матеріа-
лу останньої. Порівняння мікросферичного товарного
каталізатора крекінгу, одержаного способом змішу-
вання, з товарним і лабораторним зразками, синтезова-
ними in situ, показало [6, 7] явні переваги зразків друго-
го способу приготування.
Метою цієї роботи є одержання гранульованих це-
олітних каталізаторів обома способами, а також додат-
кове хімічне модифікування цеолітвмісного мікросфе-
ричного каталізатора крекінгу приготування in situ,
рівно як і порівняльне вивчення кислотних і каталітич-
них властивостей синтезованих зразків.
Для приготування формованих зразків способом
змішування використовували порошкоподібний цеоліт
NaY (Si/Al = 2,35) виробництва АТ "Сорбент" (Нижній
Новгород, Росія) за ТУ 38 102168-85, партія ІІ-729, силі-
катне натрійове скло за ГОСТом 13078-81 (SiO2/Na2O =
= 2,85), гідроксид натрію (ГОСТ 11078-78) і каолін Про-
сянівського родовища (Дніпропетровська обл., Україна).
Мінералогічний та хімічний склад каоліну подано у ро-
ботах [8, 9]. Рідке силікатне скло змішували з дистильо-
ваною водою (масове співвідношення компонентів 1:5).
В одержаній суспензії за інтенсивного перемішування
розчиняли кристалічний гідроксид натрію (мас. доля
10 %). Розчин приливали до гомогенізованої суміші це-
оліту та каоліну (співвідношення останніх у твердій фазі
становило 5:1) з одержанням в'язкої однорідної маси зі
співвідношенням твердої (Т) і рідкої (Р) фаз 7:6. Одер-
жану пластичну суміш ділили на частини та сушили при
80–100 °С протягом 24 год. Затвердлу масу подрібню-
вали, відбирали фракцію 1–2 мм. Гранули прожарювали
протягом 2 год при 740 °С з метою надання їм міцності
завдяки переходу каоліну у метакаолін. Вміст мас. долей
цеолітної та матричної фаз у приготованому зразку ста-
новив 75 і 25 % відповідно.
Для синтезу зразка in situ змішували каолін з попе-
редньо одержаними метакаоліном і шпінеллю (прожа-
рювання каоліну впродовж 2 год при 740 і 1000 °С від-
повідно), а також водним розчином силікатного скла з
наступним формуванням в`язкої маси на екструдері.
При цьому одержували передсинтезні гранули цилінд-
ричної форми діаметром 4 мм і висотою 6–8 мм. Їх
сушили при 100 ºС протягом 12 год і прожарювали при
740 ºС упродовж 2 год для переводу каоліну в метакао-
лін. Кристалізацію фожазиту в одержаних гранулах
здійснювали в межах поля кристалізації цеоліту типу
Y, що описується такими молярними співвідношення-
ми активних оксидів: Na2O/SiO2 = 0,4–0,6, SiO2/Al2O3 =
= 8–14, H2O/Na2O = 20–35. Для приготування реакцій-
ної суміші використовували водні розчини силікатного
скла та гідроксиду натрію, а також алюмокремнегелеву
рентгеноаморфну затравку (Na2O/SiO2 = 1,1; SiO2/Al2O3 =
= 19; H2O/Na2O = 19), що сприяла кристалізації цеоліту
типу Y у метакаолін-шпінелевій матриці. Всі реагенти
брали у таких кількостях, щоб забезпечити вказане
вище необхідне для синтезу молярне співвідношення
активних оксидів. Цеоліт кристалізували у титанових
реакторах при 110–120 ºС протягом 5–30 год, після
чого гранули промивали гарячою водою до рН 9, су-
шили, подрібнювали до 1–2 мм й використовували як
основу для приготування каталізатора. Вміст мас. до-
лей цеолітної фази у цьому зразку за адсорбцією води
був рівним 72 %, тобто зразки обох способів приготу-
вання були дуже близькими за цим показником.
Частину цеолітвмісних гранул, одержаних змішу-
ванням та in situ, переводили у полікатіон-декатіонова-
ні HCaLaNa-форми, а частину лише декатіонували.
Полікатіон-декатіоновані кислотні форми одержу-
вали шляхом триразового іонного обміну вихідного
26 Катализ и нефтехимия, 2003, №11
цеолітного натрію на катіони кальцію, дворазового
обміну на лантан і одноразового – на амоній. При цьо-
му обмін проводили при 85–90 °С протягом 2 год з
використанням 1 М розчинів солей відповідних нітра-
тів (співвідношення Т:Р = 1:3). Таким чином пригото-
вано зразки 1 і 2.
Декатіоновані форми зразків (3 і 4) одержували
шляхом триразового іонного обміну натрію на амоній
(3 М розчин NH4NO3, Т:Р = 1:4, 85–90 °С, 3 год) з по-
дальшим розкладанням останнього під час ультраста-
білізації проміжних обмінних форм при 550–560 °С на
повітрі впродовж 2 год.
Модифікування мікросферичного цеолітвмісного
каталізатора лабораторного приготування in situ [9, 10]
хлористим цирконілом здійснювали як останню стадію
активації зразка. Методика модифікування зводилась
до попереднього диспергування наважки каталізатора
в дистильованій воді (Т:Р = 0,16), наступного додаван-
ня 0,06 М розчину хлористого цирконілу до співвід-
ношення Т:Р = 0,032 та витримування суспензії при
35 °С протягом 1 год при постійному перемішуванні.
Після цього тверду фазу відфільтровували і промивали
до повної відмивки іонів хлору. Немодифікований та
модифікований зразки позначено як 5 і 6 відповідно.
Кислотність зразків 1 і 2 вивчали методом ІЧ-
спектроскопії [11], а зразків 3–6 – з використанням
термопрограмованої десорбції (ТПД) аміаку у варіанті,
описаному в роботі [12].
Зразки 3 і 4 піддавали термопарообробці при
700 °С в атмосфері водяної пари [13], в результаті чо-
го одержували зразки 3 ̀і 4`. Каталітичні властивості
свіжосинтезованих гранульованих зразків 1 і 2 дослі-
джували в реакції алкілування ізобутану бутенами за
методикою, описаною в роботі [14], а мікросферич-
них – у модельній реакції крекінгу кумолу мікроімпу-
льсним методом [13].
ІЧ-спектри зразків 1 і 2 (рис. 1) в області хемосорб-
ції піридину є дуже подібними, що свідчить про подіб-
ність кислотних фаз обох каталізаторів.
Рис. 1. ІЧ-спектри поглинання зразків 1 і 2 в області хе-
мосорбції піридину
На рис. 2 подано ТПД-спектри ультрастабільних
водневих форм гранульованих зразків 3 і 4. Вони є по-
логоспадаючими на відміну від явно виражених дво- та
трикомпонентних спектрів свіжосинтезованих поліка-
тіон-декатіонованих зразків, одержаних без проміжних
ультрастабілізацій [15, 16]. Незважаючи на дуже від-
мінні способи приготування, спектри обох зразків ви-
явились дуже подібними за характером як результат
приблизно однакового фазового складу зразків, близь-
кого катіонного складу цеолітної фази та близького
алюмосилікатного модуля цеоліту заводського приго-
тування і синтезованого нами in situ. Звернемо увагу на
те, що зразок змішування характеризується дещо ви-
щим загальним числом кислотних центрів і помітно
більшою часткою сильних кислотних центрів.
Рис. 2. Спектри ТПД аміаку свіжих зразків 3 і 4
Термопарообробка зразків зумовлює радикальну
зміну характеру кислотних спектрів (рис. 3). В обох
зразках різко зменшується число слабких кислотних
центрів, але основна відмінність спектрів полягає у
великій різниці їх площ, причому тепер зразок 3 ̀ за
площею ТПД-спектру у 3 рази поступається зразкові
4 ,̀ тоді як для свіжих зразків спостерігалось деяке пе-
реважання зразка 3 за цим показником.
Рис. 3. Спектри ТПД аміаку термопарооброблених зраз-
ків 3 ̀і 4 ̀
Модифікування мікросферичного каталізатора хло-
ристим цирконілом теж призводить до значної зміни
ТПД-спектру (рис. 4): має місце явно виражене змен-
шення кількості кислотних центрів середньої сили.
Катализ и нефтехимия, 2003, №11 27
Таблиця 1. Показники алкілування ізобутану бутенами на каталізаторах 1 і 2 приготування змішуванням та in
situ, а також каталізаторах 7а–7д [17] на основі відповідних порошкоподібних Na-форм цеолітів при t = 80 ºC,
p = 1,3 MПa
Мас. доля насиченої частини алкілату, %
Триметилпентани (ТМП)
на алкілат на Σ ТМП
Н
ом
ер
зр
аз
ка
Ви
хі
д
ма
с.
до
ле
й
ал
кі
ла
ту
, %
Вм
іс
т м
ас
. д
ол
ей
не
на
си
че
ни
х
в
уг
ле
во
дн
ів
, %
С5 – С7
2,2,4 - 2,3,4 - 2,3,3 - 2,2,3 - 2,2,4 - 2,3,4 - 2,3,3 - 2,2,3 -
Д
им
ет
ил
ге
кс
ан
и
Σ С8 С9+
1 187 4,0 6,30 20,50 25,70 36,00 3,20 24,00 30,10 42,20 3,70 3,40 88,80 4,90
2 197 1,4 14,90 16,90 23,20 33,50 3,30 22,0 30,20 43,60 4,30 3,50 80,40 4,70
7а 192,5 4,98 10,32 48,29 11,99 18,03 3,86 58,76 14,60 21,94 4,70 3,06 85,24 4,45
7б 143,4 17,3 9,88 14,61 21,65 28,25 3,53 21,47 31,82 41,52 5,19 4,39 72,43 17,69
7в 158,1 26,0 12,2 32,39 6,70 6,23 1,81 68,73 14,21 13,22 3,84 8,74 55,87 31,93
7г 177,5 9,4 12,81 14,50 21,66 26,49 3,10 22,05 32,94 40,29 4,72 3,56 69,31 17,89
7д 173,0 10,3 13,40 13,62 21,37 26,86 2,62 21,19 33,12 41,62 4,07 3,96 68,43 18,17
Примітки: 1–2 – ν = 0,4 год-1 (суміш бутенів); активація зразків при 380 ºC у потоці неосушеного повітря; τ = 6 год;
7а – ν = 0,23 год-1 (бутен-1); активація зразка при 380 ºC у потоці неосушеного повітря; τ = 12 год;
7б – ν = 0,21 год-1 (бутени-2); активація зразка при 380 ºC у потоці неосушеного повітря; τ = 8 год;
7в – ν = 0,27 год-1 (ізобутен); активація зразка при 380 ºC у потоці неосушеного повітря; τ = 10 год;
7г – ν = 0,2 год-1 (суміш бутенів); активація зразка при 380 ºC у потоці азоту; τ = 8 год;
7д – ν = 0,2 год-1 (суміш бутенів); активація зразка при 380 ºC у потоці гелію; τ = 8 год.
Рис. 4. Спектри ТПД аміаку мікросферичного немодифі-
кованого (5) і модифікованого цирконієм (6) зразків
У табл. 1 подано показники алкілування зразків 1 і 2
у порівнянні з відомими з літератури [17] найкращими
даними з алкілування на каталізаторах чистої порошко-
подібної цеолітної основи за різних умов активації зра-
зків та з використанням бутенів різної природи. З да-
них табл. 1 помітні переваги зразка, синтезованого in
situ, передусім у відношенні селективності процесу.
Так само позитивно впливає на селективність зраз-
ка 5 по бензолу та пропілену модифікування цирконієм
(табл. 2): приблизно у 3 рази зменшився вміст толуолу
в продуктах реакції, що має наслідком істотне змен-
шення суми толуол+етилбензол у каталізаті. Крім того,
помічено [18] стабілізуючу роль цирконію по відно-
шенню до цеолітної фази при термопарообробці. Спо-
луки цирконію позитивно виділяються серед інших
сполук в ролі фрагментів каталізатора крекінгу, при
цьому привнесені ними достоїнства пов'язують як з
активною [19], так і з матричною [20] фазами каталіза-
тора. Можливо, саме у спорідненості до обох цих ком-
понент полягає позитивна роль цирконію. Не виклю-
чено, що він сприяє додатковій зшивці оксидів цеоліт-
ної та матричної фаз, посилюючи стабілізуючу дію
матриці по відношенню до цеолітної фази.
Таблиця 2. Вміст толуолу та етилбензолу в продуктах
крекінгу кумолу на немодифікованому зразку 5 і модифі-
кованому цирконієм зразку 6
Номер імпульсу Продукт
1 2 3 4 5 6 Середнє
значення
Зразок 5
Толуол 11,62 10,90 10,40 9,43 7,94 6,57 9,48
Етилбензол 4,89 4,73 4,90 6,20 5,75 5,93 5,40
Разом 16,51 15,63 15,3 15,63 13,69 12,5 14,88
Зразок 6
Толуол 3,87 3,53 3,00 2,80 2,31 2,07 2,93
Етилбензол 3,59 3,61 4,52 5,10 5,25 5,70 4,63
Разом 7,46 7,14 7,52 7,90 7,55 7,77 7,56
Таким чином, зразки, синтезовані in situ, не лише
характеризуються більш високою термовологостійкіс-
тю у порівнянні зі зразками способу змішування, але й
вищими активністю та селективністю в реакції алкілу-
28 Катализ и нефтехимия, 2003, №11
вання ізобутану бутенами, ніж зразки способу змішу-
вання. Додаткове поліпшення зразків, синтезованих in
situ, може бути досягнуте їх хімічним модифікуванням
хлористим цирконілом.
Література
1. Якобс П., Карбонийионная активность цеоли-
тов, Москва, Химия, 1983.
2. Крекинг нефтяных фракций на цеолитсодержа-
щих катализаторах, Под ред. С.Н. Хаджиева, Москва,
Химия, 1982.
3. Bremer H., Wendlandt K.-P., Vogt F. et al., Proc. Int.
Symp. on Zeolite Catalysis, Shiofok (Hungary), 1985, 369.
4. Roelofsen J.W., AKZO Catal. Symp. 1991. Fluid
Catal. Cracking, Ed. by B. van Keulen, Amersfoort
(Netherland), AKZO Chem. Div., 1991, 235.
5. Alerasool S., Doolin P.K., Hoffman J.F., Fluid
Cracking Catal., Ed. by M.L. Occelli, P. O'Connor, New
York, Marcel Dekker, Inc., 1997, 99.
6. Patrylak K.I, Patrylak L.K., Manza I.A., Taranookha
O.M., Book of Abstracts of 4th Eur. Cong. on Catalysis
(EuropaCat-IV), Rimini (Italy), 1999, 122.
7. Патриляк Л.К., Ліхньовський Р.В., Кукушкіна
А.В. та ін., Укр. хім. журн., 2000, 66 (2), 100.
8. Патриляк К., Яковенко А., Патриляк Л. и др., Ка-
тализ и нефтехимия, 2000, (5/6), 16.
9. Patrylak L., Likhnyovskyi R., Vypyraylenko V. et al.,
Adsorpt. Sci. and Technol., 2001, 19 (7), 525.
10. Патриляк К.И., Назарок В.И., Выпирайленко
В.И. и др., Журн. прикл. химии, 1999, 72 (5), 798.
11. Патриляк Л.К., Бартош П.І., Кукушкіна А.В.,
Доп. НАН України, 1999, (7), 145.
12. Patrylak L., Adsorpt. Sci. and Technol., 1999, 17 (2),
115.
13. Patrylak L., Ibid., 2000, 18 (5), 399.
14. Манза И.А., Цупрык И.Н., Бортышевский В.А. и
др., Журн. прикл. химии, 1986, 59 (6), 1365.
15. Бартош П. І., Патриляк Л.К., Манза І.А., Патри-
ляк К.І., Катализ и нефтехимия, 2001, (7), 13.
16. Яковенко А.В., Автореф. дис. … кан. хім. наук,
Київ, 2001.
17. Патриляк К.И., Сидоренко Ю.Н., Бортышевский
В.А., Алкилирование на цеолитах, Киев, Наук. думка,
1991.
18. Патриляк Л.К., Автореф. дис. ... кан. хім. наук,
Київ, 2001.
19. Скарченко В.К., Алюмосиликатные катализа-
торы в свете современной теории гетерогенно-ката-
литических процессов, Киев, Изд-во АН УССР, 1963.
20. Нефедов Б.К., Радченко Е.Д., Алиев Р.Р., Ката-
лизаторы процессов глубокой переработки нефти,
Москва, Химия, 1992.
Надійшла до редакції 26 лютого 2002 р.
Сравнительные свойства цеолитных кислотных
катализаторов разного приготовления
Л.К. Патриляк, В.А. Ионин, П.И. Бартош, Р.В. Лихневский
Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины,
Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская,1; факс: (044) 573-25-52
Показано, что в дополнение к более высокой термовлагостабильности катализаторов, полученных in
situ, по сравнению с образцами смешения, первые характеризуются существенно более высокой се-
лективностью в реакции алкилирования изобутана бутенами. Модифицирование цирконием синте-
зированного in situ катализатора крекинга также способствует возрастанию его стабильности и селе-
ктивности.
Comparative properties of the zeolite acid catalysts of
different preparation
L.K. Patrylak, V.O. Ionin, P.I. Bartosh, R.V. Likhnyovskyi
Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine,
1, Murmanska Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax.: (044) 573-25-52
In addition to the higher hydrothermal stability of the in situ synthesized catalysts in comparison with the mixing
samples, the first ones are characterized by considerable higher selectivity in alkylation of isobutane with
butenes. Modification of the in situ synthesized cracking catalyst by zirconium also favours the increase of its
stability and selectivity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3751 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:56:41Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Патриляк, Л.К. Іонін, В.О. Бартош, П.І. Ліхньовський, Р.В. 2009-07-10T08:14:19Z 2009-07-10T08:14:19Z 2003 Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування / Л.К. Патриляк, В.О. Іонін, П.І. Бартош, Р.В. Ліхньовський // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 25-28. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3751 665.656.6: 665.64.097.3: 665.664.2 Показано, що на додаток до вищої термовологостабільності каталізаторів, одержаних in situ, у порівнянні зі зразками змішування, перші характеризуються істотно вищою селективністю у реакції алкілування ізобутану бутенами. Модифікування цирконієм синтезованого in situ каталізатора крекінгу теж сприяє зростанню його стабільності та селективності. Показано, что в дополнение к более высокой термовлагостабильности катализаторов, полученных in situ, по сравнению с образцами смешения, первые характеризуются существенно более высокой селективностью в реакции алкилирования изобутана бутенами. Модифицирование цирконием синтезированного in situ катализатора крекинга также способствует возрастанию его стабильности и селективности. In addition to the higher hydrothermal stability of the in situ synthesized catalysts in comparison with the mixing samples, the first ones are characterized by considerable higher selectivity in alkylation of isobutane with butenes. Modification of the in situ synthesized cracking catalyst by zirconium also favours the increase of its stability and selectivity. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування Сравнительные свойства цеолитных кислотных катализаторов разного приготовления Comparative properties of the zeolite acid catalysts of different preparation Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування Патриляк, Л.К. Іонін, В.О. Бартош, П.І. Ліхньовський, Р.В. |
| title | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| title_alt | Сравнительные свойства цеолитных кислотных катализаторов разного приготовления Comparative properties of the zeolite acid catalysts of different preparation |
| title_full | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| title_fullStr | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| title_full_unstemmed | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| title_short | Порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| title_sort | порівняльні властивості цеолітних кислотних каталізаторів різного приготування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3751 |
| work_keys_str_mv | AT patrilâklk porívnâlʹnívlastivostíceolítnihkislotnihkatalízatorívríznogoprigotuvannâ AT íonínvo porívnâlʹnívlastivostíceolítnihkislotnihkatalízatorívríznogoprigotuvannâ AT bartošpí porívnâlʹnívlastivostíceolítnihkislotnihkatalízatorívríznogoprigotuvannâ AT líhnʹovsʹkiirv porívnâlʹnívlastivostíceolítnihkislotnihkatalízatorívríznogoprigotuvannâ AT patrilâklk sravnitelʹnyesvoistvaceolitnyhkislotnyhkatalizatorovraznogoprigotovleniâ AT íonínvo sravnitelʹnyesvoistvaceolitnyhkislotnyhkatalizatorovraznogoprigotovleniâ AT bartošpí sravnitelʹnyesvoistvaceolitnyhkislotnyhkatalizatorovraznogoprigotovleniâ AT líhnʹovsʹkiirv sravnitelʹnyesvoistvaceolitnyhkislotnyhkatalizatorovraznogoprigotovleniâ AT patrilâklk comparativepropertiesofthezeoliteacidcatalystsofdifferentpreparation AT íonínvo comparativepropertiesofthezeoliteacidcatalystsofdifferentpreparation AT bartošpí comparativepropertiesofthezeoliteacidcatalystsofdifferentpreparation AT líhnʹovsʹkiirv comparativepropertiesofthezeoliteacidcatalystsofdifferentpreparation |