Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва
У статті на матеріалі реєстрів «Лексики бджільництва Східного Поділля» та матеріалів до поліського діалектного словника здійснено спробу зіставного аналізу лексики бджільництва, виявлено спільні та відмінні елементи у складі говірок порівнюваних ареалів В статье на материале реестров «Лексики бджіль...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37528 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва / Т. Тищенко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 266-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859718812941680640 |
|---|---|
| author | Тищенко, Т. |
| author_facet | Тищенко, Т. |
| citation_txt | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва / Т. Тищенко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 266-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | У статті на матеріалі реєстрів «Лексики бджільництва Східного Поділля» та матеріалів до поліського діалектного словника здійснено спробу зіставного аналізу лексики бджільництва, виявлено спільні та відмінні елементи у складі говірок порівнюваних ареалів
В статье на материале реестров «Лексики бджільництва Східного Поділля» и материалов для полесского диалектного словаря сделана попытка сопоставительного анализа лексики пчеловодства, определены общие и отличительные элементы в составе говоров, которые сопоставляются.
The article deals with The comparative analysis of the names of beekeeping of the dialects of Eastern Podillya, using the materials of The records of Pollisya dialect vocabulary. The author describes common and different elements in the dialects of the teitories.
|
| first_indexed | 2025-12-01T09:00:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 811.161.2’282
Тетяна ТИЩЕНКО
СХІДНОПОДІЛЬСЬКО-ПОЛІСЬКІ ПАРАЛЕЛІ В
ЛЕКСИЦІ БДЖІЛЬНИЦТВА
У статті на матеріалі реєстрів «Лексики бджільництва
Східного Поділля» та матеріалів до поліського діалектного
словника здійснено спробу зіставного аналізу лексики
бджільництва, виявлено спільні та відмінні елементи у складі
говірок порівнюваних ареалів.
Ключові слова: лексика бджільництва, східноподільські
говірки, поліське наріччя.
Системне вивчення семантики та географії лексики різних
тематичних груп, з’ясування їх наповненості в різних діалектних
зонах забезпечить якнайповнішу репрезентацію лексики в
Словнику українських народних говорів та лінгвогеографічних
працях. Тематична група лексики бджільництва, незважаючи на
окремі фіксації в лексикографічних діалектних джерелах1,
системно зібрана лише в поліському та східноподільському ареалах
і репрезентована в словниках «Полесская терминология
пчеловодства (материалы для полесского диалектного словаря)» та
«Лексика бджільництва Східного Поділля». Поліські та
східноподільські говірки не є територіально близькими, тому
особливо цікавим є дослідження відношень лексем цієї тематичної
групи різних континуумів, виявлення спільних і відмінних
елементів у лексичному складі порівнюваних говірок, що і є метою
нашої розвідки.
У складі досліджуваної тематичної групи лексики чітко
виділяються лексико-семантичні групи на позначення бджіл,
продуктів бджільництва, вуликів і пасічного інвентарю. Зауважимо,
1 Говірки Чорнобильської зони: тексти. – К., 1996. – 358 с.; Говори
української мови: збірник текстів. – К.: Наук. думка, 1977. – С. 128-131;
Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів
Закарпатської області УРСР. Лексика. – Ч. 1 – 3. – Ужгород : Вид-во УДУ,
1958 – 1993; Никончук М.В. Матеріали до лексичного атласу української
мови (Правобережне Полісся). – К., 1979. – С. 204-229; Онишкевич М.Й.
Словник бойківських говірок. – К., 1984. – Ч. I-II; Сікорська З.С. Словник
діалектної лексики Луганщини / за ред. З.С. Сікорської. – К., 2002. – 224 с.;
Словник буковинських говірок / за заг. ред. Н.В. Гуйванюк. – Чернівці, 2005.
– 688 с.; Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. –
Запоріжжя, 1992. – Т. 1 – 4.
що в порівнюваних говірках наповненість груп неоднакова, що
пов’язано, насамперед, із позамовними факторами: матеріал на
Поліссі був записаний у шістдесятих роках минулого століття, коли
поряд із рамковим способом ведення бджільництва ще існував
колодний, більш примітивний (Н., 320). Крім того, бортництво
було дуже розвинене на території, багатій лісами. Матеріали,
зібрані на Східному Поділлі на початку ХХІ ст., засвідчують, що
лексем, які б позначали атрибути, пов’язані із колодним способом
ведення бджільництва не залишилося навіть у свідомості мовців.
Єдиною лексемою, яка зберігає інформацію про давній спосіб
отримання меду на Східному Поділлі, є лексема борт’, що в
східноподільських говірках вийшла на периферію лексико-
семантичної системи, хоча й має розгалужену семантичну
структуру, у складі якої визначальною семою є ‘місце проживання
бджіл’. Праслов’янська лексема борть в українських говірках
зберігає ряд архаїчних значень (ЕСУМ, І, 235). У словнику
В.В. Анохіної та М.В. Никончука лексема борть передає сім
значень, визначальним із яких є ‘простір’: ‘великий боковий отвір у
колоді, який використовують для огляду бджіл’, ‘кришка цього
отвору’, ‘порожнина, видовбана в живому дереві для бджіл’,
‘порожнина в колодочному вулику’, ‘дупло в дереві, в якому
самостійно поселились дикі бджоли’, ‘дика сім’я бджіл, яка живе в
дуплі’, ‘місце в лісі, де знаходяться вулики’ (Н., 322).
Розвиток семантики лексеми борть у східноподільських
говірках відбувався, очевидно, таким чином: ‘дупло в дереві, де
живуть бджоли’ → ‘видовбана колода, яку навішують на дерево
для поселення бджіл’ → ‘вулик’ (‘вулик-дуплянка, установлений
вертикально’, ‘вулик-дуплянка, установлений горизонтально’,
‘вулик, виплетений із соломи чи рогози’) → ‘перегородка у
великому вулику, що розрахований на декілька сімей’ →
‘бджільництво’ → ‘пасічник’. Перші шість сем лексеми борть
пояснимо розвитком бджільництва, як одного із занять українців.
Функціонування в східноподільських говірках синонімів та
міжговіркових відповідників (сто|йак ‘вулик-дуплянка,
установлений вертикально’, ле|жак ‘вулик-дуплянка, установлений
горизонтально’, борт|н’а, дуп|л’анка, пле|т’інка, рого|з’анка, |вулик
п|летеиниĭ ‘вулик, виплетений із соломи чи рогози’),
спільнокореневих слів на позначення того ж лексико-семантичного
явища (борт’ ‘пасічник’: |ран’ше так нази|вали |пас’ічник·іў (Піщ.),
борт’іў|ник ‘пасічник’, |бортник ‘чоловік, який займався
збиранням меду із бортів’) призвело до витіснення на периферію
мовної системи говірки давню лексему, а потім до розвитку нових
значень, швидше зумовлених утратою семантичних зв’язків з
етимоном.
Спільними в номінації медоносної комахи, що збирає квітковий
нектар і переробляє його на мед, діяльність якої людина
використовує з прадавніх часів, у порівнюваних говірках є номени
бжола, пчола. В. В. Німчук зазначає, що найдавнішою назвою була
лексема бъчела, яка в сучасній українській мові має кілька звукових
континуантів на початку слова. Фонетичний варіант бджола, який
закріплений у сучасній літературній мові, став наслідком часткової
асиміляції за проривністю приголосного ч до початкового б2. Так
само давнім є варіант пчола, відомий у інших говорах української
мови (АУМ, І, №12). На позначення бджоли у східноподільських
говірках зафіксовано лексему |муха. Можна припустити, що номен
поєднує в собі переплетення різних значень: зовнішня подібність,
приналежність різних комах до одного класу та сакралізоване
значення. Бджола здавна вважається Божою мушкою3.
Диференційна ознака ‘функціональні обов’язки’ спричинили
появу в аналізованих говірках окремої мікрогрупи назв бджіл, яку
утворюють репрезентанти сем ‘головна бджола в сім’ї’, ‘особини
чоловічої статі’, ‘робочі бджоли’. Для репрезентації першої семи в
поліських говірках зафіксовано загальнонародну лексему |матка
(Н., 340). Ширший репертуар лексем на позначення єдиної в сім’ї
бджоли, яка дає потомство, відзначено в східноподільських
говірках – це лексеми-деривати від мат-: |матка, бджоло|матка,
|мамка, |мати, |матиц’а та вторинні номінації ха|з’аĭка, ца|риц’а,
які вказують на статус такої бджоли в сім’ї. Спільною в
репрезентації особини чоловічої статі для подільських і поліських
говірок є літературно нормативна лексема т|рутеин’ (СУМ, Х, 302).
У східноподільських говірках відзначено ще такі міжговіркові
відповідники трут, тру|т’іўка, с’ім|йа т|рутнева, розп|л’ід
т|рутневиĭ. У лексемі тру|тоўка, очевидно, відбувся семантичний
зсув, оскільки в більшості обстежених східноподільських і
дистантних поліських говірках названа лексема позначає робочу
бджолу, що відкладає незапліднені яйця, з яких виводяться трутні.
У спеціальній літературі робочих бджіл поділяють на
вуликових та польових, що зумовлено їх віком та господарськими
функціями4. У вулику господарюють бджоли віком до 2 – 3-х
тижнів. Вони будують стільники, вигодовують та обігрівають
розплід, підтримують відповідну вологість і температуру повітря в
гнізді, чистять комірки, сторожують вулик, годують матку,
випаровують зайву воду з нектару і переробляють його на мед,
запечатують у комірках, принесений квітковий пилок
переробляють у пергу і готують її до тривалого зберігання. Польові
2 Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наук.
думка, 1992. – 414 с.
3 Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник /
В.В. Жайворонок. – К.: Довіра, 2006. – С. 30-31.
4 Шевчук М. К. Пасіка, бджоли, мед. – Ужгород, 1974. – 238 с.
робочі бджоли літають за взятком, носять мед, виконують
розвідувальну функцію, крадуть мед чужої сім’ї. У номінації
робочих бджіл у говірках аналізованих ареалів відзначено високу
частотність уживання аналітичних найменувань із головним
словом бджола в різних фонетичних варіантах та атрибутивів, що
реалізують диференційні ознаки ‘вік’ і ‘функція’: пчо|ла (бджола)
меи|дова, ~ гру|жон:а, ~ з г|рузом, ~ меидо|носна, ~ прац’о|вита, ~
|поўна, ~ ро|боча ‘бджола, у якої в медовому носику мед або
нектар’; б|жола ро|боча, ~ нос’о |ва, ~ |л’отна, ~ пра|ц’уйуча, ~
стара, ~ тру|д’ашча, ~ пол’о|ва, ~ ста|ра, ~ меидоз|б˙ірна,
~ меидо|носна ‘бджола, що літає за взятком, носить мед’, б|жола
поіс|кова, ~ ро|боча, ~ |дал’н’а, ~ ста|ра, ~ ройо|ва ‘бджола, яка
шукає місце для поселення всього відведеного рою або вивчає
місце найкращого взятку’, б|жола моло|да, ~ медопере|робна, ~
до|машн’а, бд|жоли внутр’івули|ков˙і, ~ вули|ков˙і, ~ госпо|дарс’к˙і,
~ неи|л’отн’і, ~ хаз’аĭс’к˙і, ~ хат|н’і ‘молоді бджоли, які
господарюють у вулику: переробляють нектар, прибирають,
годують потомство’, б|жола сторожо|ва ‘частина бджолиної сім’ї,
яка охороняє вулик від злодійок’, б|жола |лиса ‘бджола, яка краде
мед чужої сім’ї’. Субстантивів на позначення робочих бджіл за
їхньою функцією більше відзначено в східноподільських говірках,
частина з яких є вторинного походження: з|лод’іĭка, во|роўка,
зло|д’ушка, кра|д’іжка, кра|дунка, |лежен’, на|л’ітниц’а,
напа|д’ен’ійе, тру|т’іўка, т|рутен’ ‘бджола, яка краде мед чужої
сім’ї’, роз|в˙ідувал’ниц’а, об|л’оч:иц’а, |розв˙ідка, іш|чеĭка, трут
‘бджола, яка шукає місце для поселення всього відведеного рою
або вивчає місце найкращого взятку’, сто|рожа, |варта,
ох|ран’:іки, ох|рана, пат|рул’ ‘частина бджолиної сім’ї, яка
охороняє вулик від злодійок’, кор|м˙іл’іци, |н’ан’ки ‘бджоли у
вулику, які доглядають розплід’, зби|рал’ниц’а, зби|рачка, ко|р’іўка,
меидо|носиц’а, робо|т’ага, труд’іў|ниц’а, тру|д’ага ‘бджола, що
літає за взятком, носить мед’, госпо|дарки, д’іт|ва,
домогоспо|дарка, домоха|з’аĭка, молод|н’ак, моло|д’ож, обс|луга,
сан’і|тарка, труд’іўниц’а, тру|д’ага, хаз’а|йі, ха׀з’аĭка ‘молоді
бджоли, які господарюють у вулику: переробляють нектар,
прибирають, годують потомство’, бджолораз׀в˙етка, ви|н’ухувач˙і,
|молож, посил’|н’і, р’іĭ, роз|в˙ідувал’ники, роз|в˙ідники, |розв˙ідка
‘частина бджолиної сім’ї, яка шукає місце для поселення рою, що
вилетить, чи місце з медоносами’.
Однакові моделі творення номінації в східноподільських та
поліських говірках відзначено для назв роїв, які відділяються від
бджолосім’ї. До числівникового кореня, що містить указівку на
порядок вильоту рою, додається афікс -ак: пеир|вак, ўто|рак,
двоĭ|н’ак, треи|т’ак (східноподільські); пэр|вак, вто|рак, дру|гак,
трэ|т’ак (поліські). Опозиція ‘перший рій’ : ‘останній рій’
лексично зреалізована в поліських говірках: сил’|н’ак : слаб|н’ак. У
східноподільських говірках лексичне вираження має лише перша
сема: сиел|н’ак. Аналітичні найменування роїв однаково
функціонально активні в порівнюваних говірках: |первиĭ р’іĭ,
|першиĭ ~ , моло|диĭ ~ , |новиĭ ~ , т|рет’іĭ ~ , де атрибутив передає
диференційні ознаки ‘порядок вильоту’ та ‘фізичні особливості’.
Основними репрезентантами лексико-семантичної групи на
позначення продуктів бджільництва в порівнюваних говірках є
загальновживані лексеми воск, вош|чина, мед, які утворюють
атрибутивні словосполучення для вираження родо-видових
відношень. Найбільш наповненою в говірках обох ареалів є
мікрогрупа з архісемою ‘мед’. Найхарактернішими для назв меду є
такі МО: ‘рослина, з якої зібрано нектар, чи її частина’: цв˙і|точниĭ
мед, сойашни|ковиĭ ~ , |сойашниковиĭ ~, сон’ашни|ковиĭ ~,
|сон’ашниковиĭ ~, са|довиĭ ~ , р’ізнот|раўниĭ ~ , р’ізнот|раўл’аниĭ ~,
р’ізнот|раўйаниĭ ~, |маĭс’киĭ ~, |м˙ішаниĭ ~, грие|чаниĭ ~ ,
вакац’і|йовиĭ~ , ака|ц’іĭниĭ ~, акац’і|йовиĭ ~ , са|довиĭ ~ ; ~ із траў, ~
іс |сон’ашника, ~ іс |сойашника, ~ із са|д’іў, ~ із р’ізнот׀раў|йа, ~ із
|р’ізних траў, ~ із |б˙ілойі а|кац’ійі, |майовиĭ ~, дре|весниĭ ~ грие|чаниĭ
~ ; кв·іт|ковик; ‘колір’: |б·ілиĭ мед; ‘стан’: насто|йашчиĭ мед,
с|тиглиĭ ~, то|варниĭ ~, ниез|р’ілиĭ ~, ниедоз|р’ілиĭ ~, з|р’ілиĭ ~,
заса|хар’аниĭ~, го|товиĭ ~, доз|р’ілиĭ ~ , зак|ритиĭ ~ , запие|чатаниĭ
~, го|товиĭ ~; ‘час збору нектару’: |першиĭ мед, |первиĭ ў|з’аток,
траў|невиĭ мед, п˙іс’л’а|маĭс’киĭ ~, о|с’ін:іĭ ~ , |маĭс’киĭ ~ , виес|н’аниĭ
~, виес|н’аниĭ ў|з’аток, т|рет’іĭ у|з’аток.
У результаті зіставного аналізу бджільницької лексики
поліського наріччя та східноподільських говірок південно-східного
наріччя виділяємо такі групи лексики: а) лексика, відома з
однаковою семантикою в порівнюваних говірках: во|роўка,
зло|д’іĭка ‘бджола, яка лінується збирати нектар і краде мед із чужої
сім’ї’ (Т., 32; Н., 333); |жало ‘жало бджоли, яким вона
обороняється’ (Н., 331; Т., 28); же|мера ‘залишки після добування
воску з вощини’ (Н., 331, Т., 29); віск ‘маса жовтого або білого
кольору, яку виробляють бджоли для стільників’ (Т., 19);
воско|топка приладдя для добування воску з вощини’ (Т., 20);
вто|рак, дру|гак ‘другий рій’ (Т., 21, 26; Н., 325, 330); гни|лец’
‘інфекційна хвороба бджіл’ (Т., 24; Н., 327); |д’етка ‘бджолиний
розплід, личинки і куколки’ (Т., 25; Н., 329); домоха|з’айка ‘молода
бджола, яка працює у вулику’ (Т., 26; Н., 330); дос|ка при|л’отна
‘прилітна дошка рамкового вулика’ (Т., 27; Н., 330); ди|мар’
‘прилад із міхом для обкурювання бджіл’ (Т., 28; Н., 330); |жалити
/ жалит’, ку|сати / ку|сат’ ‘ранити, проколюючи шкіру жалом’ (Т.,
28, 36; Н., 331, 338); |качка ‘процес відкачування меду з рамок’ (Т.,
34; Н., 334); ко|морка ‘комірка з воску в стільнику’ (Т., 34; Н., 334);
ле|жак ‘вулик, установлений горизонтально’, ‘рамковий вулик, у
якому розвиток гнізда відбувається горизонтально’ (Н., 338; Т., 37);
ли|чинка ‘личинка бджоли’ (Н., 339; Т., 37); лу|питис’а / лу|пиц.а
‘виходити із лялечки’ (Н., 339; Т., 39); |матка ‘матка бджолина’
(Н., 340; Т., 40); мед ‘мед’ (Н., 341; Т., 44); медо|гонка ‘агрегат для
відкачування меду із стільників’ (Н., 342; Т., 49); медоз|бір ‘час
збору бджолами нектару з квітів’, ‘здобич, яку беруть бджоли з
квіток медоносних рослин’ (Н., 342; Т., 49); медо|носиц’а ‘бджола,
яка носить мед’ (Н., 342; Т., 50); нек|тар ‘нектар, солодка цукриста
рідина, яку виділяють нектарники рослин’ (Н., 344; Т., 52); н’іж
кри|виĭ ‘пасічницький ніж у формі лопатки для очищення вощини’
(Н., 344; Т., 53); об|л’іт ‘вивчення бджолами місцевості’, ‘шлюбний
політ матки, процес її запліднення’ (Н., 344 ; Т., 54); обл’і|татис’а /
обл’е|т’ецца ‘вилетіти перший раз після зими’, ‘здійснити
шлюбний політ’ (Н., 344; Т., 55); ом|шаник ‘утеплене темне
приміщення, куди заносять вулики на зиму’ (Н., 345; Т., 56);
от|водок ‘рій, який відділився із сім’ї’ (Н., 346; Т., 17); пер|га
‘перга, зібраний бджолами квітковий пилок рослин’ (Н., 347; Т.,
59); по|л’от ‘політ бджоли’ (Н., 350; Т., 62); пил’|ца ‘пилок’ (Н.,
353; Т., 60); роб˙іт|ниц’а / ра|ботница ‘бджола робоча’ (Н., 353; Т.,
68); розп|л’ід гор|батиĭ ‘потомство від трутівки’ (Н., 355; Т., 70);
роĭ ‘частина бджолиної сім’ї’ (Н., 356; Т., 65); з|боршчиц’а /
з|боршчица ‘робоча бджола, яка збирає мед’ (Н., 357; Т., 31); с’ім|йа
‘всі бджоли у вулику’ (Н., 357; Т., 73); |танц’і ‘знак бджоли-
розвідниці про знайдене місце з медоносами’ (Н., 361; Т., 79);
тре|т’ак ‘рій третій’ (Н., 362; Т., 80); |вулик ‘вулик’ (Н., 362; Т.,
33); |черва ‘бджолиний розплід у стадії личинок’ (Н., 384; Т., 84);
|чашечка ‘комірка’ (Н., 364; Т., 83); |шапка ‘лицьова сітка’ (Н., 364;
Т., 84); йа|йічка ‘бджолине яєчко’ (Н., 365; Т., 84); |вил’от ‘політ за
взятком’, ‘відділення рою’, ‘шлюбний політ матки’ (Н., 326);
б) лексеми, які при однаковому фонетичному оформленні
мають різне значення: госпо|дарка ‘молоді бджоли, які
господарюють у вулику: переробляють нектар, прибирають,
годують потомство’ (схп), ‘бджолине господарство’ (Н., 328);
ко|лода ‘вулик-дуплянка, установлений вертикально’, ‘вулик-
дуплянка, установлений горизонтально’ (схп), ‘колодочний вулик’,
‘колода, яка висить нижче вулика на дереві й попереджає грабунок
ведмедем’ (Н., 335); |мамка ‘матка’ (схп), ‘робоча бджола, яка
годує молодих бджіл чи матку’ (Н., 341); меидо|вик ‘сім’я бджіл, яка
дає багато меду, може заповнювати більше 20 рамок у вулику’
(схп), ‘медовий пряник’ (Н., 342);
в) лексеми, які в поліських говірках мають ширшу семантичну
структуру, ніж у східноподільських: гу|л’ати ‘здійснювати
шлюбний політ, запліднюватися (про матку)’ (схп), ‘танцювати’,
‘хаотично повзати по прилітній дошці’, ‘стрімко летіти зверху при
роїнні’, ‘здійснювати шлюбний політ’ (Н., 328); дуп|ло ‘вулик-
дуплянка, установлений вертикально’ (схп), ‘дупло в дереві’,
‘штучно видовбане дупло в дереві’ (Н., 330); дош|ч˙еч˙ка ‘прилітна
дошка рамкового вулика’ (схп), ‘тс’, ‘дощечка, яка захищає від
дощу льотки рамкового вулика’ (Н., 330); к|вакати ‘подавати звуки
про готовність до запліднення’ (схп), ‘звуки матки при роїнні’,
‘співати (про матку)’ (Н., 334); кор|м˙іл’іц’і ‘бджоли у вулику, які
доглядають розплід’ (схп), кор|мил’ниц’а ‘бджола, яка годує
інших’, ‘робоча бджола’ (Н., 336); л’о|ток ‘отвір у вулику, через
який літають бджоли’ (схп), ‘льоток у рамковому вулику’, ‘льоток
в околодочному вулику’, ‘політ бджоли’, ‘крило бджоли’ (Н., 339);
|мисоч˙ка ‘комірка матки’ (схп), ‘початок маточника’, ‘комірка
бджоли’ (Н., 342); |с’етка ‘головний убір пасічника з особливої
форми сіточкою, що одягається на голову для захисту обличчя від
укусів бджіл’ (схп), ‘лицьова сітка’, ‘вентиляційна сітка, частина
роївні’ (Н., 357); суш ‘вощана основа стільника, у якій немає меду’
(схп), суш’ ‘тс’, ‘рамка з вощиною’ (Н., 361); |йашчик ‘роївня,
обтягнутий тканиною кошик чи коробка з вентиляційною сіточкою
для збирання рою, що вилетів, або для пересадки рою в інший
вулик’ (схп), ‘деталь воскотопки сонячної’, ‘корпус рамкового
вулика’ (Н., 365); гу|л’анка ‘шлюбний політ матки, процес її
запліднення’ (схп), ‘тс’, ‘перший весняний виліт бджіл’ (Н., 344);
г) лексеми, які в східноподільських говірках мають ширше
номінативне поле, ніж у поліських: тру|тоўка ‘незапліднена
матка’, ‘робоча бджола, що відкладає незапліднені яйця, з яких
виводяться трутні’ (Н., 362); ‘тс’, ‘трутень, самець бджоли, який не
працює’, ‘бджола, яка краде мед чужої сім’ї’, ‘рій, який залишився
без матки’ (схп); т|рутен’ ‘трутень, самець бджоли, який не
працює’ (Н., 362); ‘тс’, ‘трутівка, робоча бджола, що відкладає
незапліднені яйця, з яких виводяться трутні’, ‘бджола, яка краде
мед чужої сім’ї’ (схп), ох|рана ‘сторожа’ (Н., 346); ‘частина
бджолиної сім’ї, яка охороняє вулик від злодійок’, ‘бджоли, які
охороняють матку, яка вилетіла з вулика’ (схп), |пас’іка ‘вулики’,
‘місце, де стоять вулики’ (Н., 347); ‘тс’, ‘вулики у господарстві’,
‘бджоли’, ‘сім’я бджіл’ (схп); пиер|вак ‘рій, який вилетів першим’
(Н., 347); ‘тс’, ‘мед першого взятку’ (схп), то|чок ‘місце, де
знаходяться вулики’, ‘невелика пасіка’ (Н., 361); ‘пасіка
стаціонарна’, ‘ферма бджолярська’, ‘місце, куди заносили вулики
на зиму’, ‘пасіка кочова’ (схп), ха|з’аĭка ‘молоді бджоли, які
господарюють у вулику: переробляють нектар, прибирають,
годують потомство’ (Н., 363); ‘тс’, ‘матка’ (схп); меидо|нос
‘рослини, які дають мед’ (Н., 342); ‘рослина, з квітки якої бджоли
збирають мед’, ‘взяток’ (схп); молод|н’ак ‘молоді бджоли’ (Н., 321);
‘молоді бджоли, що тільки вийшли з личинок’, ‘молоді бджоли, що
господарюють у вулику’ (схп); зи|моўн’ік ‘приміщення, де
зберігаються бджоли зимою’ (Н., 333); ‘тс’, ‘вулик зимою’ (схп);
дуп|л’анка ‘вулик із колоди’, ‘дупло в дереві, у якому живуть дикі
бджоли’, ‘дика сім’я, яка живе в дуплі’ (Н., 330); ‘вулик-дуплянка,
установлений вертикально’ ‘вулик-дуплянка, установлений
горизонтально’, ‘вулик, почеплений на дерево для рою, який
вилетів із вулика, що стоїть на пасіці’, ‘вулик, який бджоли
зробили самі у дуплі дерева’, ‘вулик, виплетений із соломи чи
рогози’, ‘вулик без рамок’, ‘колода з видовбаною деревиною,
зверху накрита снопиком’, ‘вулик, видовбаний у колоді’ (схп);
|рамка ‘пристрій для стільників у вулику’ (Н., 328); ‘тс’, ‘вощана
основа стільника, у якій немає меду’, ‘стільник, суцільний лист
воскових комірок для меду, яєчок, перги, виховання потомства та
перебування дорослих бджіл’ (схп); вош|чина ‘воскова основа
стільника’ (Н., 324); ‘тс’, ‘воскова основа стільника, а також
видобутий із неї неочищений віск’, ‘воскобоїни, залишки після
добування воску з вощини’, ‘бджолиний жир’, ‘вощана основа
стільника, у якій немає меду’, ‘комірка з воску в стільнику’ (схп);
ґ) локалізми, зафіксовані в подільських говірках: танц’іў|ниц’а
‘бджола, яка сповіщає про вдало знайдене місце з медоносами’,
трут|н’а ‘робоча бджола, що відкладає незапліднені яйця, з яких
виводяться трутні’, ‘рій, який залишився без матки’, трут|н’оўка
‘робоча бджола, що відкладає незапліднені яйця, з яких виводяться
трутні’, |муха ‘бджола’, ‘молода бджілка’, на|л’ітниц’а ‘бджола, яка
краде мед чужої сім’ї’, н’ан’|ки ‘ бджоли у вулику, які доглядають
розплід’, ново|р’іĭ ‘нова сім’я бджіл, сформована самими
бджолами’, прост’а|ки ‘бджоли степової породи’, ца|риц’а ‘матка’,
украй|інеиц’ ‘рамковий вулик на вузько-високу рамку, у якому
розвиток гнізда бджіл відбувається горизонтально’, тием|ник
‘утеплене темне приміщення, куди заносять вулики для зимівлі
бджіл’, ниек|тарник ‘час збору бджолами нектару з квітів’;
д) локалізми, зафіксовані в поліських говірках: само|сад ‘рій,
який займає вулик самостійно’ (Н., 357); сип|чак ‘штучний рій,
створений шляхом з’єднання частин сімей’ (Н., 361); твор|ба
‘крушинно-восковий сироп, який використовують для заманювання
бджіл у вулик’ (Н., 361); |хухл’а ‘комірка для життя бджіл’ (Н.,
363); при|хоп ‘взяток, зібраний перед непогодою чи в період великої
роси’ (Н., 351); похот|ки ‘розвідка’ (Н., 351); по|корм ‘додаткове
харчування бджіл, що складається з рідкого меду й цукру’ (Н.,
350); пан|чошка ‘заглибина на ніжці бджоли для перенесення
пилку’ (Н., 347); медо|виц’а ‘бджола, яка носить мед’ (Н., 342).
Отже, для східноподільських і поліських говірок характерні
спільні моделі мотивації та словотворення номінацій бджільництва,
незалежне збереження спільного архаїчного фонду, вживання
загальнонародних лексем. Відмінності зумовлені як мовними, так і
позамовними чинниками, традиціями господарювання подолян і
поліщуків, історією розвитку краю, контактами з іншими народами,
належністю говірок до різних наріч.
Для створення цілісної картини про лексику бджільництва на
українському ареалі необхідне системне дослідження всієї мовної
території за єдиною програмою.
Список скорочень джерел
АУМ – Атлас української мови: в 3 т. – К.: Наук. думка, 1984. –
Т. 1; 1988. – Т. 2; 2001. – Т. 3.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: в 7 т. / за ред.
О.С. Мельничука. – К.: Наук. думка, 1982 – 2006. – Т. 1 – 5.
Н. – Никончук Н.В., Анохина В.В. Полесская терминология
пчеловодства // Лексика Полесья (Материалы для полесского
диалектного словаря). – М., 1968. – С. 320-366.
Т. – Тищенко Т.М. Лексика бджільництва Східного Поділля. –
Умань, 2008. – 88 с.
СУМ – Словник української мови: в 11-ти т. / за ред. І.К. Білодіда. –
К.: Наук. думка, 1970 – 1980. – Т. 1 – 11.
Татьяна Тыщенко
Восточноподольско-полесские параллели лексики
пчеловодства
В статье на материале реестров «Лексики бджільництва
Східного Поділля» и материалов для полесского диалектного
словаря сделана попытка сопоставительного анализа лексики
пчеловодства, определены общие и отличительные элементы в
составе говоров, которые сопоставляются.
Ключевые слова: лексика пчеловодства, восточноподольские
говоры, полесские диалекты.
Tetyana Tychshenko
The article deals with The comparative analysis of the names of bee-
keeping of the dialects of Eastern Podillya, using the materials of The
records of Pollisya dialect vocabulary. The author describes common
and different elements in the dialects of the teitories.
Key words: the names of bee-keeping, dialects of Eastern Podillya,
dialects of Pollisya.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37528 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:00:40Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тищенко, Т. 2012-10-17T11:53:16Z 2012-10-17T11:53:16Z 2010 Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва / Т. Тищенко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 266-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37528 811.161.2’282 У статті на матеріалі реєстрів «Лексики бджільництва Східного Поділля» та матеріалів до поліського діалектного словника здійснено спробу зіставного аналізу лексики бджільництва, виявлено спільні та відмінні елементи у складі говірок порівнюваних ареалів В статье на материале реестров «Лексики бджільництва Східного Поділля» и материалов для полесского диалектного словаря сделана попытка сопоставительного анализа лексики пчеловодства, определены общие и отличительные элементы в составе говоров, которые сопоставляются. The article deals with The comparative analysis of the names of beekeeping of the dialects of Eastern Podillya, using the materials of The records of Pollisya dialect vocabulary. The author describes common and different elements in the dialects of the teitories. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Описова діалектологія Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва Восточноподольско-полесские параллели лексики пчеловодства Article published earlier |
| spellingShingle | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва Тищенко, Т. Описова діалектологія |
| title | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| title_alt | Восточноподольско-полесские параллели лексики пчеловодства |
| title_full | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| title_fullStr | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| title_full_unstemmed | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| title_short | Східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| title_sort | східноподільсько-поліські паралелі в лексиці бджільництва |
| topic | Описова діалектологія |
| topic_facet | Описова діалектологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37528 |
| work_keys_str_mv | AT tiŝenkot shídnopodílʹsʹkopolísʹkíparalelívleksicíbdžílʹnictva AT tiŝenkot vostočnopodolʹskopolesskieparallelileksikipčelovodstva |