Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя
Статтю присвячено аналізу міждіалектних паралелей суміжжя середньонаддніпрянського й степового говорів з говірками інших діалектних ландшафтів, зокрема звернено увагу на лексичні явища, що функціонують у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та північному наріччі, указано на специфіку...
Saved in:
| Published in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37533 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя / Т. Щербина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 302-309. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860008857204424704 |
|---|---|
| author | Щербина, Т. |
| author_facet | Щербина, Т. |
| citation_txt | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя / Т. Щербина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 302-309. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description | Статтю присвячено аналізу міждіалектних паралелей суміжжя середньонаддніпрянського й степового говорів з говірками інших діалектних ландшафтів, зокрема звернено увагу на лексичні явища, що функціонують у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та північному наріччі, указано на специфіку їхньої реалізації.
В статье проанализированы междудиалектные параллели говоров среднеподнепровско-степного пограничья с другими диалектами, в частности обращено внимание на лексические явления, функционирующие в говорах среднеподнепровско-степного пограничья и северном наречии, указано на специфику их реализации.
The article is devoted to the analysis of the interdialectic parallels of mid-upper-Dnieper and Steppe dialects with dialects of other dialectic landscapes. The lexical phenomena functioning in the dialects of midupper-Dnieper and Steppe border and northern dialects are paid attention to, the character of their realization is indicated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:41:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 811.161.2’286
Тетяна ЩЕРБИНА
ПОЛІСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В ГОВІРКАХ
СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКО-СТЕПОВОГО ПОРУБІЖЖЯ
Статтю присвячено аналізу міждіалектних паралелей
суміжжя середньонаддніпрянського й степового говорів з
говірками інших діалектних ландшафтів, зокрема звернено увагу
на лексичні явища, що функціонують у говірках
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та північному
наріччі, указано на специфіку їхньої реалізації.
Ключові слова: говірки середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя, східнополіські, середньополіські, західнополіські
говірки.
Лінгвогеографічне й лексикографічне опрацювання одиниць
окремих лексико-семантичних і тематичних груп, з’ясування
генезису елементів лексичного й семантичного рівнів діалектної
мови, дослідження їх у взаємозв’язках із відповідними рисами
лексичних систем інших говірок є актуальними завданнями
сучасного мовознавства. Особливої уваги потребує вивчення
лексичних і семантичних явищ у говірках діалектних суміж,
зокрема середньонаддніпрянсько-степового. Поширення мовних
рис у цьому ареалі, його членування зумовлені перехрещенням
різнодіалектних міграційних потоків на зазначеній території;
говірки середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, по-суті, є
“конгломератом, своєрідною мозаїкою різних діалектних систем”1.
Вирішення специфічних лінгвістичних проблем, характерних для
названого суміжжя, вимагає залучення широкого фактичного
матеріалу та багатогранного його аналізу, однак досі чимало
питань структури говірок, ґенези, як і їх групування, досі глибоко
не описано й ґрунтовно не пояснено. Погляди вчених (Ф.Т. Жилка,
І.Г. Матвіяса, В.C. Ващенка, І.О. Варченка) на розмежування
середньонаддніпрянського та степового діалектів відчутно
різняться; вони ґрунтувалися на картографуванні говірок за
відносно рідкою мережею без докладного опрацювання
діалектного суміжжя. Недостатність мовного матеріалу та
1 Жилко Ф. Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів
української мови // Праці 12 респ. діалектологічної наради. – К. : Наук. думка,
1971. – С. 4.
обмежене використання методів дослідження позначились на
вирішенні проблеми середньонаддніпрянсько-степової межі. Її
зневиразнення зумовлене ще й тим, що суміжні
середньонаддніпрянські й степові говірки мають багато спільного в
лінгвальному відношенні, їх диференціюють лише “за більшою чи
меншою інтенсивністю функціонування деяких діалектних
елементів”2. За матеріалами Атласу української мови (АУМ) важко
відшукати риси, які були б властиві тільки
середньонаддніпрянському чи степовому говорам. Причина цього,
на нашу думку, у тому, що в АУМ основну увагу приділено
фонетиці та морфології (відповідно 160 і 113 карт), а діалектну
лексику представлено фрагментарно (69 карт). Тому видається
актуальним дослідження саме лексики говірок
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, адже вона є
індикатором ареальних відмінностей, відображаючи в слові
поєднання результатів розвитку інших структурних рівнів –
просодії, фонетики, морфеміки3. Увага до назв одягу, взуття,
головних уборів та прикрас не випадкова, оскільки ці номени – одні
з давніх, і дозволяють простежити не тільки розвиток лексичної
системи мови, але й зв’язки між матеріальною та духовною
культурою народу.
Застосування лінгвогеографічного методу для дослідження
лексики й семантики говірок середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя дозволило проаналізувати тенденції просторового
розміщення лексичних і семантичних явищ, установити ареальну
диференціацію та виявити лінгвальне наповнення кожної
територіальної одиниці досліджуваного континууму, її зв’язки з
суміжними й дистантними діалектними зонами. Інтерпретація
ізоглос у широкому ареальному контексті показала, що більшість
засвідчених у говірках середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя лексичних і семантичних явищ (приблизно 60%) є
специфічними, властивими лише досліджуваному континууму,
частина назв одягу, взуття, головних уборів і прикрас є
інтердіалектними чи інтермовними. Виявлено також явища, що
мають паралелі в говірках південно-західного наріччя (в основному
східноподільських та волинських), південно-східного
(середньонаддніпрянських та степових), північного (переважно
середньополіських). Зазначимо, що, на жаль, висновки про
взаємозв’язки з іншими діалектними зонами на лексичному рівні є
2 Матвіяс І.Г. Членування південно-східного наріччя української мови //
Мовознавство. – 1981. – № 4. – С. 45.
3 Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 4
відносними, оскільки ґрунтуються лише на частині фактів з
причини фрагментарності представлення аналізованого сегмента
лексики в наявних лексикографічних та лінгвогеографічних працях.
З цієї ж причини не видається можливим порівняти особливості
поширення й функціонування лексем у говірках
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя й інших діалектних
ландшафтах.
Зіставлення складу та семантичної структури лексики на
позначення одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та північного
наріччя в багатьох випадках засвідчує спільність репертуару назв
цієї тематичної групи. Навіть якщо реалії відрізняються кроєм,
наявністю чи відсутністю деяких складових елементів одягу, – а це
передбачає відмінності в називанні, – спільність номінації
виявляється повною або дуже близькою. Порівняння матеріалів
регіонального картографування найменувань одягу, взуття,
головних уборів і прикрас у говірках суміжжя
середньонаддніпрянського та степового діалектів4,
лексикографічних джерел5, інших праць6 дало підстави виділити
низку лексем, які не мають істотних відмінностей щодо
формальних і семантичних змін (тут і далі першими подаємо
лексеми, засвідчені в говірках середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя):
|хустка ‘жіночий головний убір (загальна назва)’ (к. 114)7
– у західно-, середньо-, східнополіських говірках |хустка ‘тс’ (Пон.,
19, Бул., 138, Грим., 165);
ш|л’арка ‘смужка тканини, зібрана в складки й пришита
для оздоблення до сукні, фартуха, спідниці’ (к. 55) – у
середньополіських говірках ш|л’арка ‘тс’ (Грим., 180);
уби|рати, уби|рат’ ‘одягати наречену’ (к. 12) – у
західнополіських говірках уби|рати ‘тс’ (Пон., 9);
ман’|кети ‘вилоги рукавів, манжети’ (к. 32) – у
західнополіських говірках ман’|кети ‘тс’ (Горб., 36);
4 Щербина Т.В. Ареалогія середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя:
монографія. – Черкаси: Видавець Андрощук П.C., 2009. – 348 с.
5 Гримашевич Г.І. Словник назв одягу та взуття середньополіських і
суміжних говірок. – Житомир: Північноукраїнський діалектологічний центр
Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка,
2002. – 184 с.; Горбач О. Словник діялектної лексики західньополіської
говірки села Остромичі, кол. повіту Кобринь // Горбач О. Зібрані статті. V.
Діялектологія. Фотопередрук. – Мюнхен, 1993. – С. 269-330.
6 Пономар Л. Назви одягу Західного Полісся. – К., 1997. – 182 с.
7 Тут і далі покликання на карти подаємо за зазначеною працею Т. Щербини
при|колки, за|колки ‘защіпки для волосся’ (к. 136) – у
середньополіських говірках при|колки, за|колки ‘тс’ (Баб., 14);
бахра|ма ‘ряд ниток або шнурків на краях хустки’ (к. 118)
– у середньополіських говірках бахра|ма ‘тс’ (Грим., 17);
|ластка, |ласт’івка ‘вставка під пахвами в сорочці
народного крою’ (к. 31) – у західно- й середньополіських говірках
|ластка, |ласт’івка ‘тс’ (Пон., 13; Булг., 160; Грим., 68, 83);
заб|роди ‘чоловіче взуття для риболовлі’ (к. 88) – у
середньополіських говірках заб|роди ‘тс’ (Баб., 9); ‘високі гумові
чоботи’ (Грим., 51).
Окрім спільних лексичних діалектних особливостей, частина
найменувань відрізняється формальними модифікаціями, що
здебільшого зумовлено специфікою фонетичних систем
зіставлюваних говірок:
к|риси ‘відігнуті краї капелюха’ (к. 88) – у
середньополіських говірках к|риси, к|р’іси ‘тс’ (Грим., 79);
поп|руга, поп|ружка, поп|ружок ‘чоловічий пояс зі шкіри’
(к. 41) – у західно- й середньополіських говірках пап|руга,
по[а]п|ружка ‘шкіряний пояс’, ‘вузька ремінна смуга підперізувати
одяг’ (Пон., 41; Баб., 13; Грим., 130);
душог|р’ейка, т’ілог|р’ійка ‘стьобана ватяна куртка без
рукавів та коміра’ (к. 59) – у середньополіських говірках
душо[е]г|рейка, т’ілог|р’ійка, т’елог|рейка, т’ілег|рейка
‘безрукавка з ватною підкладкою’, ‘тепла безрукавка з ватною
підкладкою’ (Баб., 13; Грим., 48, 156);
ха|лоша ‘штанина, одна з холош штанів’ (к. 37) – у західно-,
східнополіських говірках ко|лоша (Пон., 42; Зайч., 24), у
середньополіських говірках хо[а]|лоша, га|лоша ‘тс’ (Грим., 164);
хвар|тух з наг|рудником ‘фартух, який захищає одяг від
грудей до колін’ (к. 54) – у середньополіських говірках фар|тух з
наг|рудником ‘тс’ (Баб., 18);
к|рила ‘відігнуті краї капелюха’ (к. 113) – у
середньополіських говірках к|рила, к|рил’:а, к|рил’йа ‘тс’ (Грим.,
79).
Серед виявлених паралелей засвідчено також граматичні,
словотвірні варіації назв одягу, взуття, головних уборів і прикрас:
к|рижмо, к|рижма ‘тканина, у яку загортали дитину під
час хрещення’ (к. 146) – у середньополіських говірках к|рижмо
‘тс’ (Грим., 79);
о[у]п|л’іток ‘кісник, стрічка для вплітання в косу’ (к. 135)
– у середньополіських говірках уп|л’от ‘тс’ (Грим., 160).
Значна частка лексем у зіставлюваних говірках відрізняється
семантичними характеристиками. Деякі спільні найменування
позначають різні модифікації реалій щодо крою, матеріалу
виготовлення, наявності чи відсутності оздоблення, призначення:
коро|тушка ‘короткий верхній одяг із домотканого
сукна, що наглухо застібається’ (к. 64) – у середньополіських
говірках коро|тушка ‘короткий жіночий одяг із хутряним коміром’,
‘жіноча плюшева шубка’ (Грим., 75);
очкур|н’а ‘чоловічий шкіряний пояс’ (к. 41) – у
середньополіських говірках оч|кур|н’а ‘пояс штанів’, ‘мотузка в
поясі штанів’ (Грим., 112);
з|бори ‘складки у верхньому одязі від талії донизу’ (к. 75) –
у середньополіських говірках з|бори ‘складки біля коміра в
сорочці’ (Грим., 56), у західнополіських – ‘складки в одязі’ (Пон.,
35);
гу|цулка ‘вишита верхня чоловіча сорочка спеціального
крою зі стоячим коміром, з розрізом посередині’ (к. 23, ком. 23) – у
середньополіських говірках гу|цулка ‘сорочка, вишита гуцульським
орнаментом’, ‘вишита чоловіча сорочка’, ‘вишита хрестиком
сорочка зі стоячим коміром’ (Грим., 42);
лу|бок ‘довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром,
пошита з овечої шкури хутром досередини’ (к. 66) – у
середньополіських говірках лу|бок ‘чоловічий чи жіночий одяг з
хутра’ (Грим., 89);
со|рочка з |ґесткойу ‘верхня жіноча сорочка’ (к. 25, ком. 25)
– у середньополіських говірках со|рочка з |ґесткойу ‘вишита
хрестиком сорочка з вирізом на шиї’ (Грим., 149).
У зіставлюваних ареалах зафіксовано випадки однакового
лексичного представлення різних реалій. Наприклад, номен |бути
засвідчений у говірках середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя з семантикою ‘жіночі туфлі без каблуків’ (к. 106, ком.
106), а в середньополіському говорі – |бути ‘чоловічі чоботи’
(Грим., 28). Лексема |баска в говірках суміжжя
середньонаддніпрянського і степового діалектів репрезентує сему
‘жіноча кофта навипуск’ (к. 57), у середньополіському говорі її
вживають на позначення зібраної частини тканини на поясі
спідниці (Грим., 16). Найменування |л’ах·івка в говірках
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя позначає поділ
жіночої сорочки (к. 35), а в середньополіських – сему ‘вишивка на
чоловічій сорочці’ (Грим., 90). Номен бул’|до, який у зіставлюваних
діалектних ареалах відомий з семантикою ‘чоловічі чоботи’ (к. 83,
ком. 83; Грим., 25), у середньополіському говорі використовують
ще й на позначення чоловічих штанів, подібних до галіфе (Грим., 25).
Припускаємо, що зміни в семантиці аналізованих лексем виникли
внаслідок міждіалектного контактування, можливо, вони пов’язані
з особливостями формування ареалу середньонаддніпрянсько-
степового суміжжя8.
Серед виявлених лексичних паралелей привертають увагу
найменування, що відрізняються розгалуженістю семантичної
структури. Наприклад, номен п|лахта, який у говірках порубіжжя
середньонаддніпрянського і степового діалектів зафіксований з
семантикою ‘жіночий святковий одяг, подібний до спідниці,
зроблений із двох зшитих до половини полотнищ, здебільшого з
вовняної картатої тканини’, ‘картата декоративна тканина’,
‘покривало з картатої тканини’, ‘безрукавка з тонкої тканини’,
‘широке грубе полотнище, у якому носять сіно, солому і т. ін.’,
‘розпарений дубовий чи ясеновий дрючок, з якого гнуть ободи на
колеса’, ‘різновид спідниці з розпірками збоку, які не доходять до
пояса’, ‘велика тепла жіноча хустка’, ‘шматки сала з живота
забитого кабана’ (к. 52), у північному наріччі, зокрема в
східнополіському й середньополіському говорах, засвідчено з 16
значеннями, серед них – специфічні: ‘соснова пластина, з якої
виплітають короб’, ‘деталь крила вітряка – силорегулюючий щит’
(Гриц., 165; Грим., 124). Назва за|паска в говірках
середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя має 5 значень (к.
51), які умовно можна поділити на 2 семантичні комплекси –
“одяг” і “щось, залишене про запас”. У середньополіських говірках
слово за|паска зафіксовано з 18 значеннями (Грим., 53), однак
жодне з них не виходить за межі поняття “одяг”.
Частина лексем, які в говірках середньонаддніпрянсько-
степового порубіжжя є однозначними, у діалектах північного
наріччя мають широку семантичну структуру. Наприклад, назви
|боти ‘черевики, вид невисокого взуття на шнурках або ґудзиках’
(к. 103), |чун’і ‘глибокі калоші’ (к. 108) у середньополіських
говірках уживають для репрезентації відповідно 12 і 25 сем,
об’єднаних архісемою “взуття” (Грим., 22, 175).
Лексичне протиставлення говірок залежить від формальних і
семантичних змін слова в їхньому поєднанні, що по-різному
усвідомлюються діалектоносіями й неоднаково впливають на долю
лексем у говірках9. У зіставлюваних ареалах засвідчено
найменування, які розрізняються і словотвірним чи фонетичним
оформленням, і семантичною структурою:
о|пинка ‘фартух від пояса до колін’ (к. 54) – у
середньополіських говірках о|п:инка, о|п·:інка, о|п·інка, об|пинка
8 Докладніше див.: Щербина Т. Зазначена праця … С. 3-10.
9 Докладніше див.: Гриценко П.Ю. Зазначена праця … С. 51.
‘жіночий фартух’, ‘великий жіночий платок, який здебільшого
носять на плечах’ (Баб., 171);
|вит’ажки ‘суцільнокроєні чоботи, у яких халяву й нижню
частину виготовляли з одного шматка шкіри’ (к. 83, ком. 83) – у
західнополіських говірках |вит’аж[ш]ки ‘тс’ (Пон., 48), у
середньополіських – |вит’ажки, |вит’ажк·і, |в·іт’ажк·і, |в·іц’ажк·і
‘тс’, ‘жіночі чоботи’, ‘хромові чоловічі чоботи’, ‘жовті чоботи до
колін з маленькими каблучками’, ‘заготовки для чобіт’ (Грим., 33);
|ґуґла ‘відлога, частина верхнього одягу для захисту голови
в негоду’ (к. 72) – у середньополіських говірках |ґуґл’а, |гугл’а
‘тулубаста мішкувата свита, яка обшивалася по швах жовтими
шнурками’ (Грим., 40);
мос|ковка, моск|вичка ‘чоловіче тепле напівпальто з
хутровим коміром’ (к. 63) – у середньополіських говірках
моск|вичка, моск|вич ‘напівпальто з шалевим коміром’ (Баб., 9),
мос|ковка, мо[а]ск|в·ічка ‘коротка шубка з плюшу’, ‘теплий
жіночий піджак’, ‘жіноче півпальто на ваті’ (Грим., 97);
о|порки ‘м’яке селянське взуття з цілого чотирикутного
шматка шкіри’ (Щерб., к. 99) – у середньополіських говірках
о|порки, о|порк·і ‘хромові черевики’, ‘чоботи з високими
каблуками’, ‘старі чоботи з відрізаними халявами’, ‘короткі
чоботи’, ‘старе розтоптане взуття’, ‘будь-яке взуття’ (Грим., 111);
поли|ки ‘вишивка на рукаві жіночої сорочки’ (к. 34) – у
середньополіських говірках |поли|ки, |полик·і, |пулик·і, пали|к·і
‘верхня частина сорочки (від ліктя вгору), оздоблена вишивкою’,
‘вставлений шматок тканини на рукаві сорочки’, ‘вишита сорочка’,
‘вставка на плечах чоловічої сорочки’ (Грим., 128).
Отже, у лексичному складі говірок середньонаддніпрянсько-
степового порубіжжя засвідчено назви одягу, взуття, головних
уборів та прикрас, спільні з назвами цієї тематичної групи лексики
в північному наріччі. Вони не завжди мають тотожне значення,
відчутним є структурне й фонетичне варіювання найменувань, що,
можливо, зумовлено особливостями формування зіставлюваних
діалектних ареалів, що становить перспективу подальшого
вивчення.
Список скорочень джерел
Аніс. – Анісімова Л.Г. Назви верхнього одягу у поліських,
волинських та подільських говірках // Дослідження з української
діалектології: Зб. наук. пр. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 126-127.
Баб. – Бабий Ф.И. Бытовая лексика говоров среднего бассейна
Горыни (названия одежды, обуви и головных уборов): автореф. дис. …
канд. филол. наук. – Ужгород, 1985. – 24 с.
Бабий – Бабий Ф.И. Лексико-семантическая группа названий
“женский платок” в украинских говорах // Совещание по
общеславянскому лингвистическому атласу (Воронеж, 11-16 сентября,
1974 г.). Тезисы докладов. – М., 1974. – С. 171-174.
Бул. – Булгакова Л. Народний одяг населення Київського Полісся
(20–30-х ХХ ст.) // Полісся України: Матеріали історико-
етнографічного дослідження.– Вип. І. Київське Полісся. – 1994. –
Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1997. – С. 123-148.
Булг. – Булгакова Л. Традиційний жіночий одяг першої половини ХХ
ст. // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. –
Вип. 2. Овруччина. – 1995. – Львів: Ін-т народознавства НАН України,
1999. – С. 159-176.
Горб. – Горбач О. Словник діялектної лексики західньополіської
говірки села Остромичі, кол. повіту Кобринь // Горбач О. Зібрані статті. V.
Діялектологія. Фотопередрук. – Мюнхен, 1993. – С. 269-330.
Гриц. – Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К. : Наук. думка,
1990. – 272 с.
Грим. – Гримашевич Г.І. Словник назв одягу та взуття
середньополіських і суміжних говірок. – Житомир:
Північноукраїнський діалектологічний центр Житомирського
державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2002. – 184
с.
Зайч. – Зайченко В. Народне вбрання Чернігівщини к. XVIII – сер.
ХХ ст. // Народна творчість та етнографія. – К.: Наук. думка, 1993. –
№ 3. – С. 18-27.
Пон. – Пономар Л. Назви одягу Західного Полісся. – К., 1997. – 182
с.
Татьяна Щербина
Полесские лексические элементы в говорах среднеподнепровско-
степного пограничья
В статье проанализированы междудиалектные параллели говоров
среднеподнепровско-степного пограничья с другими диалектами, в
частности обращено внимание на лексические явления,
функционирующие в говорах среднеподнепровско-степного пограничья
и северном наречии, указано на специфику их реализации.
Ключевые слова: говоры среднеподнепровско-степного
пограничья, восточнополесские, среднеполесские, западнополесские
говоры.
Tetyana Scherbina
Polissya lexical elements in the dialects of mid-upper-Dnieper and
Steppe border
The article is devoted to the analysis of the interdialectic parallels of
mid-upper-Dnieper and Steppe dialects with dialects of other dialectic
landscapes. The lexical phenomena functioning in the dialects of mid-
upper-Dnieper and Steppe border and northern dialects are paid attention
to, the character of their realization is indicated.
Key words: mid-upper-Dnieper and Steppe border dialects, eastern
Polissya, middle Polissya, westernPolissya dialects.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37533 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:41:03Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербина, Т. 2012-10-17T12:29:38Z 2012-10-17T12:29:38Z 2010 Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя / Т. Щербина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 302-309. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37533 811.161.2’286 Статтю присвячено аналізу міждіалектних паралелей суміжжя середньонаддніпрянського й степового говорів з говірками інших діалектних ландшафтів, зокрема звернено увагу на лексичні явища, що функціонують у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та північному наріччі, указано на специфіку їхньої реалізації. В статье проанализированы междудиалектные параллели говоров среднеподнепровско-степного пограничья с другими диалектами, в частности обращено внимание на лексические явления, функционирующие в говорах среднеподнепровско-степного пограничья и северном наречии, указано на специфику их реализации. The article is devoted to the analysis of the interdialectic parallels of mid-upper-Dnieper and Steppe dialects with dialects of other dialectic landscapes. The lexical phenomena functioning in the dialects of midupper-Dnieper and Steppe border and northern dialects are paid attention to, the character of their realization is indicated. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Описова діалектологія Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя Полесские лексические элементы в говорах среднеподнепровско-степного пограничья Polissya lexical elements in the dialects of mid-upper-Dnieper and Steppe border Article published earlier |
| spellingShingle | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя Щербина, Т. Описова діалектологія |
| title | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| title_alt | Полесские лексические элементы в говорах среднеподнепровско-степного пограничья Polissya lexical elements in the dialects of mid-upper-Dnieper and Steppe border |
| title_full | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| title_fullStr | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| title_full_unstemmed | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| title_short | Поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| title_sort | поліські лексичні елементи в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя |
| topic | Описова діалектологія |
| topic_facet | Описова діалектологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37533 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbinat polísʹkíleksičníelementivgovírkahserednʹonaddníprânsʹkostepovogoporubížžâ AT ŝerbinat polesskieleksičeskieélementyvgovorahsrednepodneprovskostepnogopograničʹâ AT ŝerbinat polissyalexicalelementsinthedialectsofmidupperdnieperandsteppeborder |