Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання
Обговорено особливості міжнародного співробітництва бібліотек, музеїв і архівів зі збереження документального надбання, юридичне підгрунтя інтелектуальної власності й авторського права в електронному середовищі. Розглянуто національні програми збереження документальної спадщини, електронні технологі...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/376 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу": діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання / Г. Ковальчук, Л. Муха // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 42-47. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859830485133295616 |
|---|---|
| author | Ковальчук, Г. Муха, Л. |
| author_facet | Ковальчук, Г. Муха, Л. |
| citation_txt | Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу": діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання / Г. Ковальчук, Л. Муха // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 42-47. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Обговорено особливості міжнародного співробітництва бібліотек, музеїв і архівів зі збереження документального надбання, юридичне підгрунтя інтелектуальної власності й авторського права в електронному середовищі. Розглянуто національні програми збереження документальної спадщини, електронні технології щодо проблем збереження документального надбання й забезпечення доступу до нього. Висвітлено питання збереження документальної спадщини Радзивіллів як пілотний проект міжнародного співробітництва, а також спільні проекти в рамках регіонального співробітництва.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
ХРОНІКА НАУКОВИХ ПОДІЙ
42
іжнародна конференція на цю тему від-
булася в Мінську 30 листопада – 2 груд-
ня 2006 р. на базі Національної бібліоте-
ки Білорусі, в її чудовому новому корпусі – «Біло-
руському діаманті», побудованому всього за 3,5 ро-
ки (замість запланованих шести). Організатора-
ми конференції виступили Бюро ЮНЕСКО в Мос-
кві, Національна комісія Республіки Білорусь у
справах ЮНЕСКО, Міністерство культури Рес-
публіки Білорусь, Департамент з архівів і діло-
водства Міністерства юстиції Республіки Біло-
русь, Національна бібліотека Білорусі. У конфе-
ренції участь взяли керівники та спеціалісти уста-
нов науки та культури Азербайджану, Білорусі,
Вірменії, Молдови, Польщі, Росії та України, які
займаються діяльністю зі збереження докумен-
тальної спадщини.
Метою конференції було визначено: обговорен-
ня механізму взаємодії бібліотек, архівів і музеїв у
галузі збереження та спільного використання до-
кументального надбання, забезпечення доступу до
нього; розгляд питань, пов’язаних зі створенням
науково-інформаційного простору та освітнього
середовища; обмін досвідом у справі використан-
ня комп’ютерних та інтернет-технологій у розвит-
ку національних проектів Програми ЮНЕСКО
«Пам’ять світу». Відповідно до мети для обгово-
рення на конференції були запропоновані такі те-
ми: Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: міжна-
родне співробітництво бібліотек, музеїв і архівів зі
збереження документального надбання; інтелекту-
альна власність і авторське право в електронному
середовищі; національні програми збереження до-
кументальної спадщини; електронні технології
щодо проблем збереження документального на-
дбання й забезпечення доступу до нього; збережен-
ня документальної спадщини Радзивіллів як пі-
лотний проект міжнародного співробітництва;
спільні проекти в рамках регіонального співробіт-
ництва.
На конференції неодноразово підкреслювалося,
що документальне надбання, котре зберігається
окремо в архівах, бібліотеках, музеях, ЮНЕСКО
розглядає як єдине ціле, тому реєстри пам’яток ма-
ють бути зведеними разом і з часом доступні всім
фондоутримувачам і спеціалістам. Основний кри-
терій включення документальних пам’яток до
Програми «Пам’ять світу» – це їх всесвітнє зна-
чення. Проте відповідного стандарту, котрий би
однозначно це визначав, зрозуміло, не існує, тому
наразі для включення до реєстру нових пам’яток
необхідно співставлення, порівняння їх з уже вне-
сеними. Таким чином, час створення пам’ятки не є
абсолютним критерієм; важливо, водночас, як та
чи інша документальна пам’ятка відображає, на-
приклад, період кризи чи значних змін у суспільс-
тві. Іншими критеріями з відбору пам’яток до сві-
тового реєстру можуть бути місце створення
пам’ятки, її предмет чи тема, форма і стиль, есте-
тичний вигляд, раритетність, цілісність та ін.
ЮНЕСКО проводить досить жорсткий відбір –
потрапляє лише не більше 50 % запропонованих
для включення в реєстр пам’яток.
На конференції працювало кілька сесій. На пер-
шій з них, зокрема, виступив радник Бюро ЮНЕСКО
в Москві Маріус Лукошюнас. Він підкреслив,
що мета програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» – за-
безпечити збереженість і, одночасно, доступність
документального спадку. В програмі сформульо-
вано саме поняття документальної спадщини, до-
кументального надбання. Доповідач наголосив на
меті Програми «Пам’ять світу»: захист всесвіт-
нього культурного спадку, забезпечення рівно-
правного доступу до нього, розповсюдження за-
гальної поінформованості про існування та значу-
щість документального надбання, доступ через
оцифрування до пам’яток окремої країни пред-
ставникам усіх інших держав. Відзначено, що су-
купна документальна спадщина людства практич-
но невідома, тому стан пам’яток культури світово-
Ïðîãðàìà ÞÍÅÑÊÎ «Ïàì’ÿòü ñâ³òó»:
ä³ÿëüí³ñòü á³áë³îòåê, àðõ³â³â, ìóçå¿â
ç³ çáåðåæåííÿ äîêóìåíòàëüíîãî íàäáàííÿ
М
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Õðîí³êà íàóêîâèõ ïîä³é
43
го рівня заходиться під постійним моніторингом
ЮНЕСКО та Центру всесвітнього надбання. Ре-
єстр або регістр документальної спадщини важли-
вий так само, як і список Всесвітнього надбання,
що існує.
Пан Лукошюнас також зазначив, що збереже-
ність і доступність друкованих і рукописних доку-
ментів викликають велике занепокоєння, але ще
більшу стурбованість викликає питання збережен-
ня інформації на сучасних носіях, власне, як і на-
дійність таких носіїв. Загалом, у питаннях збере-
ження пам’яток історії та культури необхідно,
крім коштів ЮНЕСКО, залучення національних
ресурсів для захисту документального спадку.
Цим, зокрема, опікуються кластерні бюро ЮНЕСКО
по всьому світу. Так, бюро ЮНЕСКО в Москві
розробило флагманський проект «Пам’ятайте про
майбутнє», котрий можна розглядати як варіант
програми «Пам’ять світу». Основне завдання –
сприяння в розробці національної політики в галу-
зі збереження та розвитку архівів. Мета, яку пе-
реслідує цей проект, – зберігати й розвивати аудіо-
візуальний і документальний спадок. Потрібно
створювати різні проекти в цій ділянці, які нада-
дуть допомогу в створенні мережі партнерських
стосунків між державами та неурядовими органі-
заціями, окремими особами. Це сприятиме просу-
ванню ідей збереження архівів і наданню до них
доступу. Прикладами можуть бути партнерство
ЮНЕСКО та Держтелерадіофонду Росії по ство-
ренню диска «Шедеври світової музичної класи-
ки»; Російською державною бібліотекою при під-
тримці ЮНЕСКО на DVD записано повні тексти
слов’янських кириличних видань XV – першої по-
ловини XVI ст.; ЮНЕСКО і Російський держав-
ний архів літератури та мистецтв підготували диск
«Документальні пам’ятки російської літератури.
Срібний вік». Наступні партнерські проекти
ЮНЕСКО: «Росія. ХХ сторіччя. Історія у фотогра-
фіях»; спільно з Вірменією – оцифрування та роз-
повсюдження колекції «Арам Хачатурян»; з Біло-
руссю – «Музика Білорусі. ХХ сторіччя» (7 ком-
пакт-дисків, 100 композицій, 50 композиторів);
електронна колекція творів мистецтв музеїв Мол-
дови; CD-ROM «Колекція азербайджанських ки-
лимів» із музеїв Азербайджану. Це ще раз засвід-
чує, що бюро ЮНЕСКО в Москві представляє
ЮНЕСКО в названих п’яти країнах.
Заступник директора Національної бібліотеки
Білорусі Людмила Кірюхіна представила на кон-
ференції Державну програму «Пам’ять Білорусі».
Вона нагадала найвідоміші в історії постаті біло-
руської культури – Єфросинія Полоцька, Фран-
циск Скорина, Симон Будний. Доповідачка оха-
рактеризувала зберігання пам’яток історії та куль-
тури, що знаходяться в білоруських бібліотеках,
архівах та музеях, як збереження пам’яті народу
Білорусі. Національне документальне культурне
надбання цієї країни складає близько одного міль-
йона рукописних і друкованих книг, архівних до-
кументів із XIV ст. (із них книжкових пам’яток – у
бібліотеках 250 тис., музеях 220 тис., архівах
280 тис.). Людмила Геннадіївна нагадала про вели-
чезні втрати пам’яток у Білорусі у період Другої
світової війни, коли було знищено 219 бібліотек. Із
Національної бібліотеки було вивезено 1 млн
700 тис. од. зб., що становило 83% від загального
фонду. Архіви Білорусі втратили 3,7 млн докумен-
тів. Було знищено довідковий апарат, який відно-
вити неможливо.
На сьогодні Національна бібліотека Білорусі є
хранителем унікальних рукописних і друкованих
пам’яток світової і національної книжкової куль-
тури. Тут зберігається 70 тис. рукописів, стародру-
ків та рідкісних видань. Електронний каталог міс-
тить більш 2 млн записів. Найближчим часом буде
створено зведений каталог бібліотек Білорусі. В
країні існує державна програма «Пам’ять Білору-
сі», підставою для розробки якої став протокол на-
ради у прем’єр-міністра РБ від 23 грудня 2004 р.
Державним замовником і координатором програ-
ми виступило Міністерство культури Білорусі.
Програма має законодавче забезпечення: закони
про культуру, про охорону історико-культурної
спадщини, про бібліотечну справу, про національ-
ний архівний фонд і архіви РБ, про музичний
фонд; Положення про національний книжковий
фонд. Мета програми – державний облік і збере-
ження державних пам’яток, інтеграція ресурсів,
поліпшення умов фізичної збереженості найбільш
цінних документальних пам’яток, формування за-
гальнодоступних електронних інформаційних ре-
сурсів. Відповідно до мети, завдання програми –
поповнення Державного списку історико-культур-
них цінностей; створення реєстрів найбільш цін-
них і значимих документів; створення центру і ла-
бораторії для оцифрування, репродукування, рес-
таврації та консервації документів; формування
електронної бібліотеки і організація віддаленого
доступу до повнотекстових документів; організа-
ція відповідної системи інформації. Критерії від-
бору пам’яток – хронологічний, соціальної значи-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Õðîí³êà íàóêîâèõ ïîä³é
44
мості, кількісний, а також приналежності до націо-
нальної культури. Формування електронного ін-
формаційного ресурсу передбачає створення баз
даних повного національного ретроспективного та
поточного обліку документальної продукції, ство-
рення зведених каталогів і каталогів окремих ко-
лекцій, а також Центрів з оцифрування раритетів.
У плані науково-методичного забезпечення цієї дія-
льності передбачається вивчення тенденцій роз-
витку електронних бібліотек, музеїв і архівів; роз-
робка відповідних стандартів, норм, правил; роз-
робка методичних рекомендацій; проведення екс-
пертного обстеження зібрань документальних
пам’яток. Створюється національний формат об-
міну даними, розробляється програма для іденти-
фікації книжкових пам’яток і їх уведення до відпо-
відних баз.
Окремий проект, який ініціює НБ Білорусі,
пов’язаний із Несвіжським культурним центром,
одержав умовну назву Radziviliana. Йдеться про
бібліографічну реконструкцію книжкового зібран-
ня Радзивіллів і створення зведеної бази даних іс-
нуючих примірників.
Серед інших цікавих починань, дослідження
яких розпочато й ведеться в Білорусі, – створення
геральдичної бази даних, яка включає зображення
усіх можливих варіантів родових білоруських гер-
бів. Крім того, спільний російсько-білоруський
проект «Скарби слов’янської культури», в рамках
якого відбувається оцифрування білоруських ста-
родруків латинським шрифтом із фондів Росій-
ської державної бібліотеки. Розробляється також
проект «Скориніана», спрямований на електронне
зібрання всіх друків Ф. Скорини.
Начальник управління Державного комітету ар-
хівів України Георгій Папакін доповів про участь
України в міжнародних і регіональних програмах
збереження архівної спадщини, відзначивши до-
свід і накресливши перспективи цієї діяльності.
Діяльності архівів був присвячений також виступ
доцента Білоруського державного університету
Михайла Шумейка «Спільне архівне надбання:
форми співробітництва в його освоєнні».
Начальник кафедри Інституту національної без-
пеки Республіки Білорусь Ірина Петрик зосереди-
ла увагу на карно-правовій охороні документаль-
ного спадку Республіки Білорусь в умовах інфор-
матизації суспільства. Вона підкреслила, що збе-
реження національного надбання передбачено в
Законі Білорусі про національну безпеку. Трансна-
ціональна злочинність безперечно пов’язана з по-
садовими злочинами й халатністю. Йдеться не ли-
ше про інформацію на матеріальних носіях, але й
електронну інформацію. Наразі прийнята Міжна-
родна Хартія про збереження цифрового спадку,
що складається з унікальних ресурсів людського
надбання. На сьогодні не поодинокі факти, коли
існує тільки цифрова інформація. Доповідач наоч-
но представила класифікацію культурних ціннос-
тей, виділивши серед них ті, яким пропонується
присвоїти статус історико-культурної цінності.
Цифровий культурний спадок, на думку допові-
дачки, може бути створений шляхом переведення
історико-культурних цінностей у цифровий фор-
мат, а може бути цифровим одразу. Таким чином,
держава має охороняти документальне надбання
на будь-якому виді носіїв.
Друга сесія була присвячена питанням націо-
нальних програм збереження документального
надбання. На цій сесії виступили: директор Націо-
нального історичного архіву Білорусі Алла Голу-
бович із доповіддю «Про реалізацію галузевої
«Програми зі збереження архівного документаль-
ного спадку – складової частини інформаційного
ресурсу суспільства» в Національному історично-
му архіві Білорусі»; завідувачка відділу Націо-
нальної бібліотеки України імені В. І. Вернадсько-
го Галина Ковальчук – «Державний реєстр книж-
кових пам’яток України: проблеми і перспективи
створення»; головний редактор журналу «Мусиги
дцийаси» Таріель Мамедов – «Цифрове нематері-
альне культурне надбання Азербайджану»; дирек-
тор Національної бібліотеки Республіки Молдова
Олексій Реу – «Державна програма «Пам’ять Мол-
дови»; секретар із проектів розвитку Матенадарана
(Вірменія) Арпіне Петросян – «Культурна спадщи-
на Матенадарану»; завідувачка відділу Національ-
ної бібліотеки Білорусі Галина Кірєєва – «Міжна-
родні проекти Національної бібліотеки Білорусі зі
збереження документального спадку»; головний
спеціаліст Комітету з архівів і діловодства Респуб-
ліки Білорусь Марина Єлінська – «Геральдична
рада при Президенті Республіки Білорусь і проб-
лема збереження національного історико-гераль-
дичного надбання».
Нашу увагу особливо привернув виступ Т. Ма-
медова, який супроводжувався демонстрацією від-
повідного заявленій темі мультимедійного диска.
Представлено було цифрове нотування, звуковий
текст і текст візуальний. У цифрову форму переве-
дено, насамперед, записи платівок, фоноваликів,
грамофонних записів; створено віртуальний му-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Õðîí³êà íàóêîâèõ ïîä³é
45
зей: відео, ноти, лібретто, література, виставковий
салон. Робота спрямована, в першу чергу, на збере-
ження голосового спадку, нематеріального на-
дбання. Обсяг представленої інформації – 22 мега-
байта. Разом зібрані на диску різні жанри за гео-
графічною ознакою приналежності Азербайджану.
Автор презентував уривки з оперет-кінофільмів
«Лейла і Меджун», «Арчин Малалан». Крім звуко-
вих музичних творів на диску – ґрунтовна тексто-
ва інформація, підготовлена музикознавцями, а та-
кож своєрідний путівник етнотуриста: етнічна
кухня, фольклор, краєвиди тощо, проте найголов-
ніше – цифрове музичне надбання Азербайджану.
Дуже активно працює в напрямі збереження
культурного надбання Національна бібліотека Бі-
лорусі (НББ), зокрема, її науково-дослідний відділ
книгознавства, про що на конференції детально
доповіла його завідувачка Галина Кірєєва. Тема її
виступу була присвячена міжнародним проектам
НББ, які ініціюються в рамках загальнонаціональ-
ної програми «Пам’ять Білорусі». Загальний обсяг
рідкісних книг і документів, котрі зберігаються в
державних сховищах країни, нараховує, як зафік-
совано в Програмі «Пам’ять Білорусі», в бібліоте-
ках 91 000 рукописних книг, стародруків, цінних
видань різної категорії рідкісності, 14 000 у музе-
ях і 11 млн цінних документів в архівах. Серед
міжнародних проектів, над якими зараз відбува-
ється робота, вже названий вище проект Radzivili-
ana. Спільно з РДБ триває робота над проектом
«Скарби слов’янської культури» (передбачено
оцифрування та обмін цифровими копіями руко-
писів і стародруків, створених у Білорусі). Особ-
ливо це стосується документів, створених на тери-
торії Білорусії латинським шрифтом. Існують про-
екти щодо російської емігрантської преси 1918–
1940 рр., оцифровуються книги гражданського
друку. В електронний формат, із певним доопрацю-
ванням змісту, переведено зведений каталог «Кни-
га Білорусі», де зафіксовані білоруські стародру-
ки; готується продовження, де будуть зареєстрова-
ні видання ХІХ–ХХ ст. Серед інших проектів –
підготовка до видання найвидатнішої рукописної
книги старобілоруською мовою – «Аристотелєві
врата»; планується видати оцифрований текст
пам’ятки і переклад білоруською мовою. Дослі-
джуються також східні рукописи. Спільно з РДБ оп-
рацьовується тема «Франциск Скорина – білорусь-
кий першодрукар», яка має об’єднати всі тексти
Скорини і всі виявлені документи щодо нього. На
замовлення французьких колег відбувається про-
ект «Французькі автографи ХІХ–ХХ ст. у фонді
НББ». Окремо слід наголосити на, так би мовити,
матеріальній базі цього відділу. Після переїзду
Бібліотеки в нову будівлю, відділ одержав велике
приміщення для читальної зали, укомплектоване
новими бібліотечними меблями, зручним освіт-
ленням. Зокрема, крім звичайних, є столи з пюпіт-
рами для роботи з фоліантами, стіл із підсвічен-
ням для перегляду філіграней, апарат для читання
мікроформ, комп’ютери. У залі передбачені зони
для відпочинку. Є апарат для сканування, копію-
вання й роздруку копій. До послуг читачів – ката-
логи та картотеки на фонди відділу, підсобний
фонд до 8 тис. томів, частина з якого у відкритому
доступі.
Надзвичайно актуальними на сьогодні є пробле-
ми забезпечення доступу до документального
спадку завдяки електронним технологіям і збере-
ження. Цій темі була присвячена окрема сесія. Ос-
новні підходи до вирішення даного протиріччя –
збереження й доступності, наразі відомі й прийня-
ті в світі, нагадала у виступі завідувачка відділу
Національного історичного архіву Білорусі Тетяна
Міхейонок. Цей архів зберігає 3118 фондів,
1 017 136 од. зб., серед яких – документи з кінця
XIV до початку XX ст. Інтенсивне використання
документів приводить до погіршення їх фізичного
стану. Доповідачка наголосила, що видача одного
оригіналу шкодить йому тричі: спочатку його бере
(витягає) співробітник, далі його гортає, притис-
кає розворот і т. п, тобто мимоволі псує користу-
вач, і нарешті знову – співробітник, який повертає
(засовує) його на місце. Страхові копії в архіві іс-
нують на 5 % документів. Тому створення копій
для користувачів на будь-яких носіях є необхідніс-
тю. Всі копії повинні відповідати оригіналу як за
змістом, так і за рядом інших ознак. Копії доку-
ментів зі згасаючим текстом завдяки графічному
редактору виходять краще, ніж оригінал, проте
виглядають, отже, інакше, не повністю відповіда-
ють оригіналу. Але з іншого боку, підкреслила
дослідниця, деякі спеціальні історичні дисципліни
не зможуть існувати, якщо скрізь буде проводити-
ся обслуговування тільки копіями. Не можна опи-
сувати документи по копіях.
Головний ворог якості копії – міцна прошивка
документів, коли частина інформації зашита в ко-
рінці. Читач не захоче користуватися копією, якщо
там щось не читається, а в оригіналі є надія віді-
гнути сторінку, розтягнути блок в корінці і побачи-
ти весь текст. Але переваги цифрових копій також
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Õðîí³êà íàóêîâèõ ïîä³é
46
є, насамперед, – широкі можливості по відновлен-
ню документів, необмежені можливості для тира-
жування, оскільки зображення не погіршуються
при черговому копіюванні.
Про ретроконверсію як технологію збереження
культурного надбання в інформаційному суспільс-
тві говорив завідувач відділу НББ Олексій Бурав-
кін. Метою ретроконверсії, на його переконання, є
створення умов для надійного й вільного доступу
до інформації, зафіксованої раніше на базі застарі-
лої технології. Зокрема, в НББ за 2006 р. повністю
відскановано картковий каталог Бібліотеки – 4 млн
карток. Але надалі постали проблеми: куди і як
розміщувати файли? як організувати сервер, в яко-
му форматі, скільки зробити копій і т. п. При вирі-
шенні всіх питань враховували і культурологіч-
ний, і науковий підходи. Займалися дизайном ін-
формаційних ресурсів, розробляли структуру гі-
перпосилань. У зв’язку з великою кількістю пи-
тань, які має розв’язати цей відділ, його поділено
на 3 сектори: електронної обробки документів,
збереження інформації, електронного дизайну. В
рамках конференції для її учасників було проведе-
но навчальний семінар – екскурсію «Нові техноло-
гії збереження документального надбання», в ході
якого було продемонстровано роботу всіх секторів
відділу на відповідному новітньому обладнанні
НББ.
Окрема сесія була присвячена збереженню доку-
ментального спадку Радзивіллів, що розглядається
як пілотний проект міжнародного співробітниц-
тва. У доповіді В’ячеслава Носевича, директора
Білоруського науково-дослідного центру елек-
тронної документації, була підкреслена вимога не
помилитися у виборі тем і технологій віртуальної
реконструкції несвіжського зібрання Радзивіллів.
Однією з нерозв’язаних проблем є розпорошеність
культурного надбання Радзивіллів, і протягом най-
ближчого часу питання лишатимуться. У всіх краї-
нах є власні культурні цінності, що зберігаються
за їх межами. Єдиний цивілізований шлях – вірту-
альна реконструкція, створення єдиного довідко-
вого апарату, тиражування копій без пошкодження
оригіналів. При цьому, зрозуміло, основними не-
доліками є трудомісткість і вартість робіт. Абсо-
лютно все скопіювати, закаталогізувати неможли-
во, життя невистачить, тому потрібно вибрати пріо-
ритети. Мільйони аркушів документів Несвіж-
ського архіву потребують 100 людино-років, якщо
сканувати на одному сканері, або 10 років, якщо на
10 сканерах. Бібліотечне зібрання було вивезене в
1772 р., роззосереджено в Бібліотеці Російської
академії наук, в науковій бібліотеці Московського
державного університету, в університетській біб-
ліотеці в Хельсінкі, в ЦНБ Мінська та НББ. Зага-
лом в обох названих білоруських бібліотеках зараз
15–20 тисяч документів XVIII – поч. XX ст., які
потребують повноцінних наукових описів.
В обговоренні проблем проекту Ragzivilliana
взяли участь Анджей Бернат, генеральний дирек-
тор Генеральної дирекції державних архівів Поль-
щі; Тетяна Рощина, бібліограф НББ; Олександр
Стефанович, завідувач відділу рідкісних книг і ру-
кописів ЦНБ ім. Я. Коласа НАН Білорусі; Сергій
Рибчонок, завідувач відділу використання доку-
ментів Національного історичного архіву Білору-
сі; Володимир Кононович, провідний науковий
співробітник відділу давніх актів того ж архіву.
Своєрідним підсумком міжнародної конференції
став «круглий стіл» «Спільні проекти в рамках ре-
гіонального співробітництва». Відкрила засідання
заступник генерального директора Національної
бібліотеки України імені В. І. Вернадського Люд-
мила Муха, яка запропонувала активізувати спіль-
ні українсько-білоруські дослідження книжкового
зібрання Йоахима Хрептовича, що має засвідчити
нову ідеологію у вивченні культурного надбання.
В обговоренні взяли участь Павло Тухар, директор
Центру інформаційних ресурсів і мереж Академії
наук Молдови; Віталій Мінаєв, виконавчий дирек-
тор Бібліотечної асамблеї Євразії та ін. Учасники
обговорення висловили впевненість, що будь-яка
програма, міжнародний проект повинні мати про-
думані проміжні етапи роботи з виходом на кон-
кретні результати. Потрібно вирішити питання,
хто має права на створені в рамках проекту ресур-
си, треба одразу закласти норми авторського пра-
ва. Прикладом введення створеної інформації в
широкий обіг може бути проект «Корнеліана» в ін-
тернеті, де виставлено зображення книг із низь-
кою розпізнавальною спроможністю. Кого заціка-
вила та чи інша книжка, мусить звертатися до кон-
кретної книгозбірні, сплачувати відповідні кошти і
одержувати високоякісну копію. Було наголошено,
що досі нема адекватного термінологічного визна-
чення, що таке електронна бібліотека. У законах
СНД цього не зафіксовано. Потрібно внести від-
повідні пропозиції до модельного законодавства
країн співдружності.
У Рішенні Міжнародної конференції зазначено:
учасники, ознайомившись із досвідом збереження
документального надбання в країнах, представле-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Õðîí³êà íàóêîâèõ ïîä³é
47
них на конференції, констатують, що ця проблема
є актуальною в усіх державах. Позитивно відзна-
чено зусилля, що здійснюються бібліотеками, ар-
хівами, музеями та іншими організаціями з метою
збереження документальних надбань минулого і
забезпечення доступу до них. Відмічено безсум-
нівно позитивну роль Програми ЮНЕСКО
«Пам’ять світу», а також національних і регіо-
нальних програм, створених за її зразком, для ус-
відомлення проблеми урядами, громадськістю
всіх країн, а також для мобілізації зусиль зі збере-
ження документального та нематеріального над-
бання. Наголошено на великих перспективах, які
відкриває застосування в цій сфері сучасних ін-
формаційних технологій. Визнано необхідним
міжнародне співробітництво і більш тісна коорди-
нація діяльності з виявлення, опису, копіювання та
публікації документальних комплексів, що відно-
сяться до історії кількох сучасних держав; вироб-
лення регламентів обміну електронними каталога-
ми та електронними копіями об’єктів докумен-
тального надбання з урахуванням міжнародних
стандартів, із метою формування єдиного інфор-
маційного простору. Разом із тим, за кожною дер-
жавою визнається право на здійснення власної
стратегії збереження документального і нематері-
ального культурного спадку.
Як основні напрями діяльності зі збереження
культурного надбання розглядаються:
1) прийняття всіма країнами національних прог-
рам із формування, збереження й доступу до циф-
рового документального надбання;
2) подальше вдосконалення правової бази, що
посилює відповідальність за злочинні посягання
на об’єкти культурного спадку, їх утрату, знищен-
ня, викрадення;
3) врегулювання питань майнових прав і прав
авторів щодо цифрових копій документального
спадку і електронних публікацій;
4) реалізація міжнародних проектів із віртуаль-
ної реконструкції розсосереджених культурно-до-
кументальних комплексів;
5) розповсюдження інформації про значимість
документального надбання.
Учасники конференції звернулися з проханням
до ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської Комісії
та інших міжнародних структур сприяти країнам –
учасникам конференції в здійсненні національних
програм і регіональних проектів зі збереження до-
кументального надбання. Визнано необхідним
здійснювати обмін думками з питань визначення
спільних проектів співробітництва, у т. ч. з підго-
товки пропозицій для включення в міжнародний
реєстр програми «Пам’ять світу». Доцільним ви-
знано здійснення спільного проекту з реконструкції
зібрання Радзивіллів як пілотного проекту з вияв-
лення, збереження та спільного використання до-
кументального надбання; запропоновано створити
для цього міжнародну раду і провести перше засі-
дання в квітні 2007 р. Крім того, запропоновано
здійснити реконструкцію зібрання Хрептовичів як
спільного проекту Національної бібліотеки Украї-
ни імені В. І. Вернадського, Національної бібліо-
теки Білорусі, архівних установ цих та інших заці-
кавлених країн; створити робочі групи спеціаліс-
тів і провести їх перше засідання в Києві в Дні
слов’янської писемності 24–25 травня 2007 р.
Учасники конференції визнали в якості перспек-
тивних напрямів взаємодії співробітництво також
у таких проектах:
• Віртуальна реконструкція державного архіву
Великого князівства Литовського (Білорусь,
Литва, Польща, Росія, Україна).
• Дослідження творчого спадку Наполеона Орди
(Білорусь, Литва, Польща, Україна).
• Поцифрування архіву Огінських (Білорусь, Ро-
сійська Федерація).
• Віртуальна реконструкція Білоруського музею
ім. І. Луцкевича у Вільнюсі (Білорусь, Литва).
Галина КОВАЛЬЧУК,
зав. відділу НБУВ, д-р іст. наук, професор
Людмила МУХА,
заст. генерального директора НБУВ,
канд. іст. наук
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-376 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:03Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, Г. Муха, Л. 2008-04-16T13:04:13Z 2008-04-16T13:04:13Z 2007 Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу": діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання / Г. Ковальчук, Л. Муха // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 42-47. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/376 Обговорено особливості міжнародного співробітництва бібліотек, музеїв і архівів зі збереження документального надбання, юридичне підгрунтя інтелектуальної власності й авторського права в електронному середовищі. Розглянуто національні програми збереження документальної спадщини, електронні технології щодо проблем збереження документального надбання й забезпечення доступу до нього. Висвітлено питання збереження документальної спадщини Радзивіллів як пілотний проект міжнародного співробітництва, а також спільні проекти в рамках регіонального співробітництва. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Хроніка наукових подій Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання The «Memory of the World» UNESCO program: activities of the libraries, archives, museums in the field of the documentary heritage conservation Article published earlier |
| spellingShingle | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання Ковальчук, Г. Муха, Л. Хроніка наукових подій |
| title | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| title_alt | The «Memory of the World» UNESCO program: activities of the libraries, archives, museums in the field of the documentary heritage conservation |
| title_full | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| title_fullStr | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| title_full_unstemmed | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| title_short | Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| title_sort | програма юнеско «пам’ять світу»: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання |
| topic | Хроніка наукових подій |
| topic_facet | Хроніка наукових подій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/376 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukg programaûneskopamâtʹsvítudíâlʹnístʹbíblíotekarhívívmuzeívzízberežennâdokumentalʹnogonadbannâ AT muhal programaûneskopamâtʹsvítudíâlʹnístʹbíblíotekarhívívmuzeívzízberežennâdokumentalʹnogonadbannâ AT kovalʹčukg thememoryoftheworldunescoprogramactivitiesofthelibrariesarchivesmuseumsinthefieldofthedocumentaryheritageconservation AT muhal thememoryoftheworldunescoprogramactivitiesofthelibrariesarchivesmuseumsinthefieldofthedocumentaryheritageconservation |