Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук

У статті, присвяченій пам’яті Т. Маслянчук, яка передчасно пішла з життя, окреслено професійні досягнення молодого науковця в галузі текстології. Також ідеться про її високі людські якості....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Гнатюк, М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут лiтератури iм. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Schriftenreihe:Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37642
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук / М. Гнатюк // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. — К.: ВД «Стилос», 2010. — Т. 5. — С. 7-21. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37642
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-376422025-02-09T16:00:54Z Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук Все, что сделано, остается… Неугасимый свет души Татьяны Маслянчук Everything Done Remains… Inextinguishable Light of Soul of Tetyana Maslyanchuk Гнатюк, М. Статті У статті, присвяченій пам’яті Т. Маслянчук, яка передчасно пішла з життя, окреслено професійні досягнення молодого науковця в галузі текстології. Також ідеться про її високі людські якості. В статье, посвященной памяти трагически ушедшей из жизни Т. Маслянчук, очерчены профессиональные достижения молодой исследовательницы в области текстологии. Также идет речь о ее высоких человеческих качествах. The article devoted to memory of talented textual critic Tetyana Maslyanchuk, who tragically perished, outlines professional achievements of young researcher and reveres her high spiritual traits. 2010 Article Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук / М. Гнатюк // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. — К.: ВД «Стилос», 2010. — Т. 5. — С. 7-21. — укр. 1887-8618 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37642 uk Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія application/pdf Iнститут лiтератури iм. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Гнатюк, М.
Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія
description У статті, присвяченій пам’яті Т. Маслянчук, яка передчасно пішла з життя, окреслено професійні досягнення молодого науковця в галузі текстології. Також ідеться про її високі людські якості.
format Article
author Гнатюк, М.
author_facet Гнатюк, М.
author_sort Гнатюк, М.
title Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
title_short Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
title_full Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
title_fullStr Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
title_full_unstemmed Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук
title_sort все зроблене лишається… незгасне світло душі тетяни маслянчук
publisher Iнститут лiтератури iм. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2010
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37642
citation_txt Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук / М. Гнатюк // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. — К.: ВД «Стилос», 2010. — Т. 5. — С. 7-21. — укр.
series Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія
work_keys_str_mv AT gnatûkm vsezroblenelišaêtʹsânezgasnesvítlodušítetânimaslânčuk
AT gnatûkm vsečtosdelanoostaetsâneugasimyjsvetdušitatʹânymaslânčuk
AT gnatûkm everythingdoneremainsinextinguishablelightofsouloftetyanamaslyanchuk
first_indexed 2025-11-27T19:25:51Z
last_indexed 2025-11-27T19:25:51Z
_version_ 1849972818338381824
fulltext Мирослава Гнатюк Все зроблене лишається… Незгасне світло душі Тетяни Маслянчук У статті, присвяченій пам’яті Т. Маслянчук, яка передчасно пішла з життя, окреслено професійні досягнення молодого науковця в галузі текстології. Також ідеться про її високі людські якості. Ключові слова: текстологія творчості В. Винниченка, наукова біографія. Myroslava Hnatiuk. Everything Done Remains… Inextinguishable Light of Soul of Tetyana Maslyanchuk The article devoted to memory of talented textual critic Tetyana Maslyanchuk, who tragically perished, outlines professional achieve? ments of young researcher and reveres her high spiritual traits. Key words: textual studies of V. Vynnychenko’s works, critical biog? raphy. Вона була особливою… Але, незбагненноAтрагічне «була» ніколи не узгодиться з нашою пам’яттю. Для мене, її рідних, друзів, колег вона була, є й завжди буде зі своїм непомеркним світлом і теплом сонячної душі, лагідним, проникливим погляA дом, ніжною, доброю усмішкою. Такою запам’ятала я Таню стуA денткою філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, такою знала її упродовж наступних, катастрофічно коротких років, відведених їй долею. Сталося непоправне, й у душі раптово обірвалася ніжна струна під ненависний скрегіт автомобільних гальм. Вона стояла ще тільки на початку свого яскравого життєA вого шляху, який навально обірвала трагічна випадковість. Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 7 Знаючи її невичерпну енергію й невтомне працелюбство, виразно уявляю скільки цікавого, корисного могла принести людям і що назавжди заховали сутінки промерзлого осіннього вечора… Вона жила успіхами улюбленого синочка й коханого чолоA віка, турботами матері та спільними планами, творчими задуA мами колег. Мала свої мрії і сподівання, які прагнула втілювати в життя. Її внутрішній силі й цільності характеру міг позаздриA ти будьAхто, хоча сама була ніжна, тендітна, гнучка, наче вербоA ва гілка. У неї була поетична душа, яка народжувала прекрасні вірші, тонкий і проникливий розум, здатний виявляти суттєве, оминаючи дріб’язкове. Незважаючи на свою молодість, Таня багато встигла зробити. Як викладач, я щиро раділа її успіхам, захоплювалася жагою знань, вітала вступ до аспірантури ІнстиA туту літератури імені Тараса Шевченка зі спеціальності «літераA турне джерелознавство і текстологія», котрі тривалий час виA кладаю в Шевченковому університеті. Я пишалася, що саме текстологія заполонила її душу, адже це, радше, покликання, а не професія. Не раз повторюючи на лекціях, що ця робота вимагає особливої організації, наполегливості, посидючості, вміння докопуватися до істини, бачила, що Таня це добре усвіA домлює. Вона була готова проводити над рукописами не дні, а роки, розуміючи ціну такої праці, оскільки вміла й хотіла працювати, натхненно змагала обраний шлях. Не дивно, що перші успіхи не забарилися. З’явилися її цікаві наукові студії, виступи на конференціях, завдяки старанням її як упорядника побачив світ прекрасний альбом малярської спадщини ВолодиA мира Винниченка, а перед тим була успішно захищена кандиA датська дисертація на тему: «Проза В. Винниченка: проблеми текстології» (2003 р.). Я мала щастя (для викладача це справді більше, аніж приємність) виступати на захисті офіційним опоA нентом і вітати в цей день народження Тані Маслянчук як справжнього науковцяAтекстолога. Її дослідження – це ще одна вагома цеглинка у підмурівку нового пріоритетного наукового 8 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 8 напрямку – текстології української новітньої літератури, шкоA лу якої заклав академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка й тривалий час завідувач відділу рукописних фондів і текстології Микола Григорович ЖулинA ський. З його легкої руки колись і я наважилася написати, а згодом успішно захистити першу кандидатську дисертацію на матеріалі «табуйованої» української літератури ХХ ст. (текстоA логія творів Івана Сенченка) – літератури, що вимагала сучасA ного, наукового, об’єктивного аналізу й осмислення потужного духовноAестетичного потенціалу, без ідеологічних кліше і преA парацій, радянських приписів та догм. Так поверталися із забуття митці, постаті яких штучно вилучалися з літературного процесу й без творчості яких наша література була б неповною, з архівів знімалися ганебні позначки «спецфонд», матеріали яких суттєво уточнювали, доповнювали теорію й історію літеA ратури. І зараз на цьому шляху належить ще багато зробити, але вже зроблене відкрило перспективу поступу. Своєю наполеглиA вою працею її щоденно втілювала в життя і Таня Маслянчук. Все нею зроблене лишається… Її світлий образ і самовідданість обраній справі, сім’ї житимуть в пам’яті сина, родини, колег, у монографії «Проза Володимира Винниченка: проблеми текA стології» (К., 2008), яка постала на основі кандидатської дисерA тації. Згадуючи знову цей знаменний день захисту, я мимоволі проектую його на нашу останню зустріч із Танею, незадовго перед її трагічною смертю. Я вчергове мала виступати опоненA том на захисті кандидатської дисертації в Інституті літератури й традиційно забігла провідати колег із відділу рукописних фондів і текстології, де пропрацювала п’ятнадцять років. Як завжди, – радісна зустріч, обмін новинами й взаємними компліA ментами. Вибачаюся за поспішність, боячись запізнитися на захист та бодай у чомусь підвести дисертанта, або ж пропустити щось важливе в опонуванні. Колеги проводжають добрим напуттям, а Таня, завжди пам’ятаючи нашу плідну співпрацю, Все зроблене лишається... 9 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 9 заспокійливо й щиросердно вигукнула: «Та ви ж найкращий опонент у світі!». Ми дружно засміялися, міцно обнявшись і поA цілувавшись. Як згодом виявилося, це була наша остання зустріч. Так попрощатися зі мною могла тільки Таня… Незгасне світло і тепло її душі зігріватимуть мене завжди. Тримаючи перед очима ошатну книгу з ясним і вічно молоA дим обличчям авторки на світлині, хочу сердечно привітати її вихід у світ тим своїм давнім, першим відгуком на працю, в яку ми вірили й котра залишить свій слід на землі, так як на небі залишається світло зорі Тетяни Маслянчук. В i д з и в офіційного опонента на дисертацію Тетяни Володимирівни Маслянчук «Проза В. Винниченка: проблеми текстології», подану до захисту на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.09 – літературне джерелознавство і текстологія У сфері філологічних досліджень текстологічне вивчення творів української новітньої літератури є, на жаль, найменш розробленою галуззю. Незаанґажований, позбавлений ідеолоA гічних догм погляд на авторський текст став можливим лише з проведенням докорінних змін у сфері суспільної свідомості та i самого устрою, означених перебудовними процесами кінця миA нулого століття й проголошенням української державностi. До цього безпечнішим видавалося говорити про царську цензуру, переслідування та утиски з боку Російської й АвстроAУгорської iмпepій, ніж про тi самі рецидиви імперії радянської, тоталіA тарний її характер мислення та діяння. Не випадково кількість кандидатських дисертацій, присвячених вивченню текстології творів українських письменників XX ст., на сьогодні не перевиA щує кількох одиниць й починає свій відлік від дослідження 10 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 10 творчості Івана Сенченка в 1985 році, Павла Тичини в 1987, Василя Стуса в 1994 i в 1995 роках, Олександра Олеся в 2001 й, зрештою, запропоноване увазі спеціалізованої вченої ради кандидатське дослідження Тетяни Володимирівни Маслянчук «Проза В. Винниченка: проблеми текстології» (2003). Однак, зважаючи на якість цих poбіт, варто зазначити, що заснована Миколою Григоровичем Жулинським текстологічна школа ноA вітньої літератури не лише успішно розвиває традиції вітчизняA ної текстології, а й накреслює її нові напрямки, що потверджує діяльність відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, а також багатоA літня практика читання курсу «Текстологія» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, вперше запровадженого до навчальних програм вищої школи за спеціA альностями «літературна творчість» та «філологія». Означеність текстології як самостійної наукової дисципліни, нагальна необA хідність подальшої розробки її теоретичних основ вимагає раA зом із узагальненням досвіду текстологічного вивчення творів української нової літератури глибшого опрацювання складних текстологічних проблем творів літератури новітньої, що є можA ливим i успішним за умови проведения комплексних текстолоA гічних розробок творчості письменників новітньої доби. У зв’язA ку з цим усе більшого розвитку набуває як в українській, так i в інших літературах так звана персональна текстологія, де виA вчається специфіка творчої манери даного письменника, своєA рідність його художнього розвитку, історична доля творів, особA ливості рукописних документів та ін. Поява великого масиву літератури, донедавна вилученої з суспільного життя репресивA ними режимами, відкриття так званих «білих плям» в історикоA літературному процесі радянської доби, цілого ряду раніше не відомих літературних, історичних, політичних, біографічних реалій вимагають не побіжного, часто малокваліфікованого коA ментаря, а насамперед – суттєвого заглиблення в текст творів, ґрунтовного дослідження творчої лабораторії митця. Все зроблене лишається... 11 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 11 Дисертація Тетяни Маслянчук «Проза В. Винниченка: проблеми текстології» якраз і ставить в центр уваги всі переліA чені питання, оскільки літературна спадщина одного з видатA них українських письменників виразно промовляє за це. Справедливим є зауваження дослідниці, що «літературна спадA щина В. Винниченка стосовно наукових проблем, які ставить перед собою текстологія, в силу багатьох обставин (серед яких великий вплив мали позалітературні чинники) майже не вивчаA лася. Це пояснюється, зокрема, тим, що великий літературний архів письменника, без котрого не можна розв’язати найважлиA віші питання як текстології, так і творчої лабораторії митця, після його смерті перейшов у розпорядження Української Вільної Академії Наук (УВАН) у США і зберігається в архіві Східноєвропейської історії та культури при Колумбійському університеті (НьюAЙорк)» (с. 3). Певною мірою, цей фактор поA значився й на даному дослідженні, та загалом – дисертантка успішно справилася з комплексом поставлених перед собою завдань. Як теоретичні, так і практичні їх аспекти тісно пов’язані між собою й органічно взаємодоповнюються. ПорівA няльноAісторичний, комплексноAсистемний, типологічний, псиA хологічний та частково історикоAбіографічний методи вивчення прози Винниченка забезпечили методологічну цілісність дисерA тації, єдність аналітичного та синтетичного вивчення фактів. Важливою рисою роботи є введення в науковий обіг раніше не відомих даних з архіву письменника, зокрема – матеріалів епістолярної спадщини й щоденникових записів, науково опиA саних і всебічно вивчених дисертанткою. Завдяки її «першоA прочитанню» уточнено ряд понять життєвої і творчої біографії митця, накреслено перспективи подальшої роботи в теоретичA ній та практичній сферах. Погляд на літературну спадщину письменника як важливе джерело літературознавчої, культуроA логічної, біографічної інформації дозволив Тетяні Маслянчук глибше проникнути в суть загальноісторичних та літературних процесів в Україні й за її межами початку XX ст. Спираючись на 12 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 12 праці своїх попередників, значні досягнення винниченкознавA ців останніх десятиліть, а також докладне вивчення літературA них джерел, дисертантка зробила свій внесок у розробку метоA дологічних принципів сучасного літературного джерелознавства й текстології, збагачення їх теоретикоAметодологічної бази. Дисертація Т. Маслянчук складається зі «Вступу», двох розділів і «Висновків», в яких сформульовані результати дослідження. Завершується робота списком використаних джеA рел та переліком архівних матеріалів, опрацьованих дослідниA цею. В додатку подана таблиця, де вказані багатотомні видання творів В.Винниченка, здійснені українськими видавництвами «РУХ» та «Книгоспілка» упродовж 1923–1930Aх років. У змістовному й сконцентрованому «Вступі» подано огляд літератури з наукової проблеми, викладені методологічні принA ципи роботи, обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані його мета, завдання, показана наукова новизна отриманих результатів. Справедливо наголошуючи на основному завданні, яке стоїть перед дослідниками творчості В. Винниченка – дати вивірені авторські тексти, дисертантка окреслює основні підA ходи до вирішення цієї проблеми, зокрема, через залучення й всебічне вивчення джерельної бази, що на сьогодні є досить розпорошеною, публікацію архівних матеріалів, які містять допоміжні та основні джерела тексту. Зроблений Т. Маслянчук стислий огляд архіву письменника, який сформовано у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури, як і предA ставлення окремих матеріалів із фонду одного з найґрунтовA ніших дослідників його творчості – Григорія Костюка, на жаль, не виявляє повнотою тих основних джерел тексту, які могли б залучитися сьогодні до вирішення цієї проблеми. Зокрема, в першому розділі фондоутворювача – «Художні твори», серед найважливіших джерел тексту представлені уривки рукописноA го роману «Слово за тобою, Сталіне!» та ксерокопія машинопису з авторськими правками роману «Лепрозорій». Зрозумілим за Все зроблене лишається... 13 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 13 таких обставин є перенесення уваги дисертантки на друковані художні тексти, точніше: українські видання творів ВиниченA ка, здійснені упродовж 20–30Aх років XX ст., а також щоденA никові записи, епістолярну спадщину та мемуари сучасників як допоміжні джерела тексту, що виявляють характерні особA ливості творчого процесу письменника. Звідси й своєрідність окресленого в роботі завдання: «Основну увагу зосереджуємо на висвітленні історії видання 23Aтомного та незавершеного 12AтомA ного зібрання творів В. Винниченка в Україні в 20–30Aх роках, історії написання та видання шести еміграційних романів: “СоA нячна машина”, “Поклади золота”, “Нова заповідь”, “Вічний імператив”, “Лепрозорій” (“Прокажельня”), “Слово за тобою, Сталіне!”, а також збірки дитячих оповідань “Намисто”» (с. 12). У проекції на тему кандидатського дослідження: «Проза В. Винниченка: проблеми текстології» це, як видається, більA шою мірою джерелознавчий, аніж текстологічний план. Разом із тим, важливий уточнюючий момент із приводу того, що «хронологічні рамки дослідження обмежено серединою 20Aх – кінцем 40Aх рр. XX століття (час останньої – третьої еміграції письменника), оскільки цей період на сьогодні є найменш виA вченим» (с. 12), також видає прямий стосунок до надто широко окресленої теми роботи, де, можливо, варто було б відразу закцентувати прозу В. Винниченка періоду третьої еміграції. Однак, стратегія дослідження, визначивши таке русло, спонуA кала дисертантку сумлінно застерігати ці моменти у тексті дисертації. Окрім зазначеного, вказуючи об’єкт дослідження – «комплекс архівних матеріалів (щоденники, листи, документи біографічного характеру та ін.), які окреслюють творчу особиA стість В. Винниченка» (с. 14) та предмет – «історія написання та видання творів В.Винниченка означеного періоду» (с. 14) відсуA нув на другий план сам текст як основний предмет текстологічA них досліджень та художній твір (чи, власне, прозові твори В. Винниченка) як головний об’єкт. Звідси, характеризуючи наукову новизну отриманих результатів, варто було б уникнути 14 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 14 узагальнюючого висновку, що у роботі «вперше цілісно й багаA тоаспектно розглянуто текстологічні питання творчості В. ВинA ниченка» (с. 15), оскільки це входить у деяку суперечність із твердженням: «У межах одного дисертаційного дослідження просто неможливо було б розглянути весь комплекс текстолоA гічних та джерелознавчих проблем, пов’язаних із творчістю В. Винниченка» (с. 12), й додамо, враховуючи при цьому аванA текст. У першому розділі дисертації – «Видання творів В. ВинA ниченка в Україні (20–30Aті рр. XX століття)» Т. Маслянчук звертається до основ літературного джерелознавства, детально простежуючи видавничу історію багатотомного зібрання творів В. Винниченка в Україні вказаного періоду, побутування їх у читацькому середовищі, аспекти співпраці автора та видавA ництва. Не лишається поза її увагою критичний дискурс цих творів у Росії та в Україні. На підставі детальних спостережень висновок про те, що на той час В. Винниченко був «найбільш читаний і масово шанований прозаїк» (с. 24), особливо популярA ний серед молоді, є абсолютно справедливим. Дисертантка виявляє й таку характерну особливість творA чого процесу митця як органічне «входження» видавничої істоA рії текстів у силове поле творочої історії, оскільки Винниченко надзвичайно відповідально ставився до редагування своїх твоA рів, які незрідка виявляли сліди саморедагування. ОбґрунтоваA но й переконливо демонструє ці приклади дослідниця, зіставляA ючи уривки окремих творів, видрукованих видавництвом «Рух» у проміжку не більше одногоAдвох років. Правда, тут варто застерегти, що на підставі зіставлення лише кількох оповідань у двох друкованих джерелах, без аналізу авантексту та інших прижиттєвих видань письменника, робити узагальнюючі виA сновки про проблематику основного тексту творів є передчасA ним, як і виносити це означення в назву першого підрозділу. Зрештою, як знову ж сумлінно констатує дисертантка: «компA лекс змін, внесених автором у тексти творів, здебільшого не мав Все зроблене лишається... 15 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 15 концептуального характеру» (с. 73) й наголошує, що «питання основного тексту для ранніх прозових творів письменника виA магатиме подальших текстологічних досліджень» (с. 74), варто додати – пізніших творів також. У другому й третьому підрозділах першого розділу розгляA нуто історію написання й видання в Україні еміграційних творів В. Винниченка – «Сонячна машина», збірки оповідань «Намисто», а також розкрито історію нездійснених публікацій. Оскільки за відсутності основних джерел тексту історія напиA сання цих творів аналізується крізь призму щоденникових заA писів то, очевидно, цю особливість також варта було застерегти в назві другого підрозділу, хоча б у дужках. Безумовною заслугою дисертантки є виявлені й на цьому комплексі архівних та друкованих матеріалів цікаві спостереA ження про визрівання і становлення творчих задумів письменA ника, прийоми та способи його письма, специфіку творчого проA цесу. Зупиняючись на історії написання та видання «Сонячної машини», додатковий інтерес викликає таке зауваження: «Про складну роботу письменника над цим твором (як ні над жодним з інших творів) свідчать декілька варіантів роману «Сонячна машина», що зберігаються в УВАН у США» (с. 83). Здається, за сьогоднішньої практики спілкування з різними українськими установами в діаспорі, неодноразовими відвідинами їх вітчизA няними дослідниками, зокрема й УВАН, можна було б доправиA ти до України хоча б ксерокопії цих матеріалів, аби залучити до наукового дискурсу як у даному випадку, так і при подальшому дослідженні проблем авторського тексту, творчої волі митця, формуванні корпусу наступних перевидань. Ґрунтовно досліджуючи видавничу історію роману «СонячA на машина» як в Україні, так і за рубежем, Т. Маслянчук дохоA дить слушного висновку про загалом «формальний підхід до вирішення складних едиційноAтекстологічних проблем» (с. 87) цього твору, а відтак – «на часі перевірка і ретельне опрацюA вання тексту роману “Сонячна машина” на основі рукописних джерел». 16 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 16 Характеризуючи історію написання та видання оповідань збірки «Намисто», дослідниця вдало «розшифровує» таке винA ниченківське поняття як «якість праці», відкриваючи за ним надзвичайну самовимогливість й особливу відповідальність митця перед читачами, особливо дитячого віку. У третьому підрозділі першого розділу, розглядаючи пробA леми творчої волі автора і радянську цензуру, дисертантка всеA бічно й об’єктивно характеризує ті чинники, які впливали на заборону публікації чи викривлення текстів Винниченка, виA роблення певних компромісів, або ж відмову від них. НаголоA шуючи на прагненні вияву творчої волі митця, дослідниця вводить у текст безпосередні його свідчення, почерпнуті з не публікованих раніше щоденникових записів, які потверджують драматизм і складність означеної проблеми в умовах тоталітарA ного суспільства. Аналізуючи поняття творчої волі автора в конA тексті історії української радянської літератури, тодішньої політичної ситуації, Т. Маслянчук справедливо виокремлює як найскладніші для вирішення питання цензури та автоцензури, встановлення між ними тієї «видимої» межі, яка б дозволила увиразнити характер різнопланових змін тексту. В другому розділі дисертації – «Відображення особливоA стей творчого процесу В. Винниченка в його щоденникових записах та мемуарах сучасників» справедливо наголошено на актуалізації уваги до цих матеріалів у сучасному літературоA знавстві, переконливо вмотивовано процес поглиблення ідейноA художньої концепції митця, зокрема, й через аналіз історії написання еміграційних романів. У першому підрозділі дослідниця доречно розглядає історію щоденника як літературноAпобутового, мемуарноAавтобіограA фічного жанру, підкреслюючи його унікальність як допоміжA ного джерела тексту. Саме в щоденникових записах якнайвиA разніше реалізовано принцип Винниченка «чесності з собою», яскраво виявлено складові психології його творчості. Т. МаA слянчук уміло структуризує й детально характеризує різні Все зроблене лишається... 17 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 17 «групи» записів письменника, зокрема – свідчення про еволюA цію творчих задумів, умови та характер літературної праці, світоглядні та психологічні чинники творчої діяльності. Крізь призму вже опублікованих щоденникових записів вона провоA дить порівняльний аналіз деяких занотованих тут уривків тексту з тим, що згодом майже без змін було перенесено автором до друкованих видань. Наголошуючи на контекстуальності щоA денникових записів письменника, дисертантка окреслює коло його літературного оточення, сферу творчих та наукових заціA кавлень, вводить до наукового обігу ряд невідомих раніше реалій з цього унікального джерела. Вона виявляє добру обізнаність з матеріалом, вміння аналітично мислити. Захоплює наукова етика й логічна вмотивованість спостережень Т. Маслянчук. У другому підрозділі дослідниця ставить завдання проанаA лізувати творчу історію еміграційних романів В. Винниченка: «Вічний імператив», «Лепрозорій» («Прокажельня»), «Нова заповідь» (друга редакція), «Слово за тобою, Сталіне!». Якщо зважити на те, що саме поняття «творчої історії» досить містке й пов’язане з широким колом питань, породжених історією кожного окремого задуму, до яких дисертантка справедливо заA раховує: «вивчення явищ дійсності, що вплинули на виникA нення твору, реального матеріалу, що був покладений в основу авторської праці, ідейних позицій автора, його естетичних настанов тощо» (с. 141), то вже сам перелік таких значних і за об’ємом, і за змістом творів дещо насторожує. Беручи до уваги складові творчої історії, кожен із названих творів міг би стати темою окремого дослідження. Так, відома книга М.К. ПіксаноA ва «Творча історія “Горя з розуму”» нараховує 400 сторінок. Виданий за редакцією вченого бібліографічний покажчик «Творча історія творів російських і радянських письменників» (1968) виявляє ряд подібних прикладів, та й в українській пракA тиці творча історія лише одного «червоноградського циклу» Івана Сенченка стала предметом кандидатського дослідження. Межі підрозділу, де розглядаються романи В. Винниченка 18 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 18 з поля зору означеної проблеми, виразно замалі. Маємо той випадок, коли якість входить у пряму залежність від кількості (чи навпаки). Безперечно, в ці рамки трудно вмістити необхідA ний для розкриття творчої історії аналіз усього комплексу архівних документів, пов’язаних із творчою біографією, істоA рією написання та становлення творів, специфікою естетичних, світоглядних засад митця. Як справедливо зауважив М.К. ПікA санов: «Джерелами творчої історії служать матеріали “творчої лабораторії” письменника: плани, начерки, чорнові й білові автографи, списки, коректура, прижиттєві друковані видання, листи, щоденники і т. п.». Застерігаючи від вторгнення у творA чий процес не творчих моментів, Д.С. Лихачов писав: «Твір неA мислимий поза його текстом, а текст твору не може бути вивчеA ним поза його історією. На основі історії тексту творів будується історія творчості даного письменника й історія тексту твору (встановлюється історичний зв’язок між історіями текстів окремих творів), а на основі історії текстів та історії творчості письменника будується історія літератури». Доречно закцентовуючи на тому, що еміграційні романи В. Винниченка – це художнє втілення його етикоAфілософської програми (конкордизму), Т. Маслянчук звертається до історії написання цих творів крізь призму допоміжних джерел, а саме – щоденникових записів митця. Вона вносить ряд істотних уточA нень та доповнень до спостережень над цією проблемою одного з дослідників творчості В. Винниченка – С. Погорілого, окрім цього – детально й ґрунтовно розкриває особливості формуванA ня та становлення авторських задумів. Цікаве зауваження з приводу роману «Нова заповідь» про те, що «В. Винниченко заново редагує роман, обдумує новий варіант закінчення, допиA сує окремі розділи, вставляє нові шматки, в результаті чого роA ман збільшується в розмірі» (с. 151), на жаль, не знаходить своA го розвитку через конкретний аналіз тексту, що мало б якраз пряме відношення до творчої історії, та, очевидно, на заваді стала відсутність цих матеріалів в Україні. Однак, розглядаючи Все зроблене лишається... 19 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 19 обставини роботи письменника над романом «Лепрозорій», зі сфери аналізу випадає й наявна в Україні ксерокопія машиноA пису з авторськими правками роману, що є однією зі складових як історії тексту, так і ширше – творчої історії. Підсумовуюче твердження дослідниці про те, що «проведене нами дослідженA ня історій написання еміграційних романів В. Винниченка (курсив. – М.Г.) в умовах політичної і моральної ізольованості, літературна творчість і віра у свою корисність людству стали для В. Виниченка духовним порятунком, а настанова «Nulla dies sine Linea» (жодного дня без рядка (лат.) – Т.М.) стала провідним принципом всього його життя» (с. 157), справедливо закцентовує саме історію написання цих творів крізь призму щоденника митця, оскільки поняття творчої історії підрозуміA ває не лише названі вище чинники, а й основоположну тріаду: «авантекст – текст – твір», тобто той реальний матеріал, який лежить в основі авторської роботи. Висновки дисертації містять основні результати дослідженA ня, що засвідчують його новизну та актуальність. Ряд важливих спостережень і рекомендацій, висловлених дисертанткою, залучення широкого масиву раніше не відомих архівних матеA ріалів, безсумнівно, знайдуть своє використання в подальших наукових студіях. Важливим видається і практичне значення роботи, виявляючи перспективу нових наукових, а також академічного видання творів В. Винниченка. Дисертація Т.В. Маслянчук «Проза В. Винниченка: проблеA ми текстології» апробувалася на науковоAтеоретичних конфеA ренціях, основні її положення викладені в ряді статей, опублікоA ваних у журнальній періодиці, в наукових збірниках, а також в авторефераті, який достатньо відбиває зміст та структуру всієї роботи. Таким чином, дисертація Тетяни Володимирівни МаслянA чук відповідає вимогам, що ставляться до наукових праць такого типу, а її автор заслуговує присудження вченого ступеня кандидата філологічних наук. 20 Мирослава Гнатюк Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 20 Офіційний опонент – кандидат філологічних наук, доцент старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Гнатюк Мирослава Михайлівна. 10 листопада 2003 р. Мирослава Гнатюк. Все, что сделано, остается… Неугасимый свет души Татьяны Маслянчук В статье, посвященной памяти трагически ушедшей из жизни Т. Маслянчук, очерчены профессиональные достижения молодой исследовательницы в области текстологии. Также идет речь о ее высоких человеческих качествах. Ключевые слова: текстология творчества В. Винниченко, научная биография. Все зроблене лишається... 21 Spadsh_5.qxd 04.03.2011 13:51 Page 21