Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою

У пропонованій статті автор визначає основні принципи аналізу такого класу власних особових назв, як прізвища. Особливу увагу приділено антропоніму Цілуйко. This article presents the results of the frame modeling on the basis of imperfective verbs with different relation to the concept of telicity,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Українська мова
Date:	2010
Main Author:	Соколова, C.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут української мови НАН України 2010
Subjects:	Дослідження
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37668
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою / C. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 16-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859603921333387264
author	Соколова, C.
author_facet	Соколова, C.
citation_txt	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою / C. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 16-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Українська мова
description	У пропонованій статті автор визначає основні принципи аналізу такого класу власних особових назв, як прізвища. Особливу увагу приділено антропоніму Цілуйко. This article presents the results of the frame modeling on the basis of imperfective verbs with different relation to the concept of telicity, for which purpose we used their affixal derivatives that possess different aspect and/or manner of verbal action (aktionsart), i.e. the deri vatives that make up aspectual strings. The research is based on the Russian, Ukrainian and German languages.
first_indexed	2025-11-28T01:45:32Z
format	Article
fulltext	ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 116 УДК 811.366.587’161.2’1+112.2 Cвiтлана Соколова (м. Київ) АСПЕКТУАЛЬНI ЛАНЦЮЖКИ В УКРАЇНСЬКIЙ МОВI ПОРIВНЯНО З РОСIЙСЬКОЮ ТА НIМЕЦЬКОЮ © С.О. СОКОЛОВА, 2010 У пропонованій статті автор визначає основні принципи аналізу такого класу власних особових назв, як прізвища. Особливу увагу приділено антропоніму Цілуйко. Ключові слова: вид дієслова, рід дієслівної дії, аспектуальний ланцюжок, фрейм. Непохідні у межах дієслова (так звані «базові») дієслова переваж- но належать до недоконаного виду (НДВ), приєднання префікса (подекуди разом із постфіксом) або суфікса -ну- спричиняє їхній пе- рехід до категорії доконаного виду (ДВ) зі збереженням (видова пара) або модифікацією (дериваційна пара) лексичного значення, частину похідних при цьому зазвичай зараховують до категорії родів дієслівної дії (РДД), а похідні з просторовим значенням виводять за межі цієї категорії, однак усі пари дієслів є аспектуальними, оскіль- ки протиставлені за видом. Вторинна імперфективація дієслів ДВ спричиняє утворення тричленного (І—ІІІ) аспектуального ланцюж- ка (Tабл. 1). До РДД зараховують також префіксально-суфіксальні та префіксально-суфіксально-постфіксальні дієслова, модифікація значень яких пов’язана зі зміною кратності, інтенсивності, тривалос- ті дії, тобто її аспектуальних характеристик, тому пари базових дієслів із такими похідними також можна вважати аспектуальними, незва- жаючи на те, що вони не різняться видом. Су фіксально-пре фік саль- ний спосіб мотивації РДД зумовлює виникнення «порожньої ланки» в аспектуальному ланцюжку, яка відповідає ДВ, проте розгляд похід- них саме як третьої ланки продуктивний для порівняння їх зі «справ- жніми» вторинними імперфективами (НДВ ІІ). Подекуди можливе подовження аспектуального ланцюжка шляхом вторинної префіксації дієслова (ІV). В українській мові другій префікс зазвичай приєдну- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 17 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою ється тільки через НДВ ІІ або до дієслова з суфіксом -ну-, у росій- ській — так само або безпосередньо до префіксального дієслова ДВ. Максимальна довжина аспектуального ланцюжка в обох слов’янских мовах — 6 ланок. Отже, аспектуальним є ланцюжок дієслів, які перебувають у відношеннях словотвірної мотивації, причому кожна ланка різнить- ся від попередньої видом. За конфіксального способу мотивації (якщо мотиватор та мотиват належать до НДВ) фіксуємо лакуну в ас пек ту альному ланцюжку. Оскільки дієслово вирізняється з-поміж інших частин мови найбільшим ступенем багатозначності, дуже актуальний підхід до його семантичного аналізу на рівні лексико-семантичних варіан- тів (ЛСВ). Розподіл дієслів НДВ на граничні та неграничні — їхня найзагальніша аспектуальна характеристика, яка може різнитися в ЛСВ того самого дієслова. Від граничності/неграничності базової одиниці залежить її здатність утворювати видову пару та мотивува- ти похідні зі значеннями РДД. У слов’янських мовах дієслово НДВ, що позначає не обмежену реальною межею дію, разом із цим може передбачати можливість та- кої межі (якщо дієслово потенційно граничне) як свого логічного за- вершення або припускати існування межі зовнішньої, значення якої передає словотворчий формант, зокрема пов’язаної з початком дії або набуттям певного стану, а також із різними результатами цієї дії. Таблиця 1. Різновиди аспектуальних ланцюжків в українській та російській мовах М ов а Ланки аспектуального ланцюжка I II III IV V VI НДВ І ДВ І НДВ ІІ ДВ ІІ НДВ ІІІ ДВ ІІІ укр. брати зібрати збирати позбирати визбирати визбирувати повизбирувати рос. брать собрать собирать пособирать пособрать укр. спати виспатися висипатися повисипатися рос. спать выспаться высыпаться повысыпаться укр. стрибати стрибнути — зістрибнути зістрибувати позістрибувати рос. прыгать прыгнуть — спрыгнуть спрыгивать поспрыгивать укр. гребти вигребти вигрібати повигрібати рос. грести выгрести выгребать повыгребать повыгрести укр. лягати лягти — вилягти налягти вилягати налягати повилягати поналягати рос. ложиться лечь — налечь приналечь налегать ложиться лечь — улечься поулечься укладываться поукладываться ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 118 Соколова С.О. Тому дієслово НДВ можна вважати конструктом, на основі якого формується фрейм — певне стереотипне уявлення про компоненти і структуру ситуації, що її позначає слово [6: 126]. Фрейм у такому разі розуміємо як один із способів уявлення про стереотипну ситуа- цію, відображену у свідомості людини [3: 289], причому деякі фрей- ми можуть бути закладені у самій мові, її граматичному ладі й лек- сиці, тому їх можна використовувати як інструменти пояснення лексичного і граматичного значення [10: 65]. Семантика дієслів ДВ більш пристосована для характеристики окремих фрагментів фрей- ма, оскільки майже завжди позначає фазу розвитку загального про- цесу [6: 126], передусім його початок та завершення. Саме ці фази найчастіше пов’язують із власне видовим значенням [5: 20; 2; 1: 91—125], а також із більшістю РДД ДВ [5: 20]. У статті подано результати моделювання фреймів на основі ба- зових дієслів НДВ з різним відношенням до поняття граничності, для чого використано їхні афіксальні похідні, які різняться від них видом та/або РДД, тобто саме ті, що входять до аспектуальних лан- цюжків. Залучено матеріал української та російської мов, які мають досить близькі аспектуальні системи, а також німецької, що не має граматичної категорії виду. Оскільки різні ЛСВ того самого дієсло- ва можуть мотивувати різні похідні [4] й по-різному виявляти гра- ничність/неграничність [8], аналіз виконанний на рівні ЛСВ. Кожній аспектуально релевантній семантичній групі базових дієслів притаманна своя типова структура фрейма, відхилення від якої зумовлені особливостями лексичного значення конкретних дієслів. Неграничні дієслова стану (і статичного процесу) переважно належать до статального, постійно-наявного або реляційного РДД [11: 161 — 167]. Найрозгалуженіші фрейми (Табл. 2) притаманні діє словам статального РДД (укр. лежати — рос. лежать, укр. стоя- ти — рос. стоять, укр. любити — рос. любить, укр. хворіти — рос. болеть, укр. спати — рос. спать, укр. вірити — рос. верить, укр. су- мувати — рос. печалиться, грустить) (ІІІ), вони можуть передбача- ти початок ситуації (ІІ) (укр. полюбити/залюбити — любити, рос. полюбить — любить), подекуди з попереднім розвитком процесу (І) (укр. засинати — заснути — спати, рос. засыпать — заснуть — спать; укр. лягати — лягти — лежати; рос. ложиться — лечь — лежать), але до власне аспектуального ланцюжка в українській та російській мовах зазвичай може входити лише дієслово зі значенням одномо- ментного початку стану, а граничний процес, результат якого спри- чиняє цей стан, переважно позначений дієсловом, яке не перебуває з аналізованим у відношеннях безпосередньої похідності; обмеження стану певним проміжком часу (IV) (укр. поспати, пополежати; рос. поспать), накопичення ознаки з наступним триванням процесу (V) (укр. розіспатися; рос. разоспаться), завершення стану у зв’язку з пе- реходом до іншого, накопиченням ознаки або завершенням часового ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 19 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою Та бл иц я 2. Ф ре йм и на о сн ов і с та та ль ни х ді єс лі в Мова Л ан ки ( ет ап и р оз ви тк у) ф ре й м а І II II I ІV V V I V II П ро це с Р ез ул ьт ат п ро - це су / п оч ат ок ст ан у С та н П ер іо д Н ак оп и че нн я оз на ки Р ез ул ьт ат П ер ех ід до ін ш ог о ст ан у ук р. (з ах во рю ва т и) за хв ор іт и пр их во рі т и по хв ор іт и (д ис т р. ) хв ор іт и по хв ор іт и ро зх во рі т ис я пе ре хв ор іт и ві дх во рі т и ви хв ор іт и пр ох во рі т и од уж ат и по м ер т и ро с. за бо ле ва т ь за бо ле т ь пр иб ол ет ь бо ле т ь по бо ле т ь ра зб ол ет ьс я пе ре бо ле т ь из бо ле т ь пр об ол ет ь от бо ле т ь вы зд ор ов ет ь ум ер ет ь ні м . kr an k w er de n, er kr an ke n kr an k se in (e in e Z ei tl an g) kr an k se in kr an k w er de n, er kr an ke n ei ne K ra nk he it üb er st eh en ge su nd w er de n st er be n ук р. за су м ув ат и с ум ув ат и по су м ув ат и ро зс ум ув ат ис я пе ре су м ув ат и пр ос ум ув ат и (р оз ве се ли т ис я) ро с. за пе ча ли т ьс я оп еч ал ит ьс я пр ип еч ал ит ьс я пе ча ли т ьс я по пе ча ли т ьс я (р аз ве се ли т ьс я) за гр ус т ит ь гр ус т ит ь по гр ус т ит ь пр ог ру ст ит ь вз гр ус т ит ь вз гр ус т ну т ь( cя ) ра зг ру ст ит ьс я от гр ус т ит ь на гр ус т ит ьс я ні м . tr au ri g (b et rü bt ) w er de n tr au er n tr au ri g (b et rü bt ) se in (e in e Z ei tl an g) tr au ri g se in , e s w ar ( je m an de m ) tr au ri g zu m ut e, e s w ur de ( je m an de m ) w eh m üt ig u m s H er z lu st ig ( fr öh lig ) w er de n ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 120 Соколова С.О. П ро до вж ен ня т аб ли ці 2 . М ов а І ІІ ІІ І ІV V V I V II ук р. в( у) лю бл ят ис я по лю би т и за лю би т и в( у) лю би т и зл ю би т и пр ил ю би т и в( у) лю би т ис я лю би т и по лю бл ят и вл ю бл ят и ві дл ю би т и на лю би т ис я пе ре лю би т и ро зл ю би т и за ко ху ва т ис я по ко ха т и( ся ) за ко ха т и ук ох ат и за ко ха т ис я ск ох ат ис я в( ук ох ат ис я ко ха т и на ко ха т и ві дк ох ат и на ко ха т ис я ро с. за лю би т ь (с я) об лю би т ь вл ю би т ь вл ю би т ьс я ро зл ю би т ь пр ил ю би т ь сл ю би т ьс я по лю би т ь( ся ) лю би т ь пе ре лю би т ь из лю би т ь пр ол ю би т ь от л ю би т ь ра зл ю би т ь ра зл ю би т ьс я ні м . lie bg ew in ne n li eb en ni ch t m eh r lie be n ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 21 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою З ак ін че нн я т аб ли ці 2 . М ов а І ІІ ІІ І ІV V V I V I ук р. за си на т и за сн ут и пр ис па т и сп ат и (д ос ип ат и ві дс ип ат ис я) по сп ат и пр ос па т и ро зі сп ат ис я ви сп ат ис я ві ді (о ді )с па т ис я до сп ат и до сп ат ис я за сп ат и за сп ат ис я на сп ат ис я пе ре сп ат и пр ос па т и 2 пр ос па т ис я пр ок ин ут ис я ро с. за сы па т ь за сн ут ь пр ис па т ь сп ат ь по сп ат ь пр ос па т ь ра зо сп ат ьс я вы сп ат ь вы сп ат ьс я до сп ат ь до сп ат ьс я за сп ат ь за сп ат ьс я на сп ат ь на сп ат ьс я от ос па т ь от ос па т ьс я пе ре сп ат ь пр ос па т ь 2 пр ос па т ьс я пр ос ну т ьс я ні м . ei ns ch la fe n sc hl af en (e in e Z ei tl an g) sc hl af en ve rs ch la fe n si ch a us sc hl af en ve rs ch la fe n (z u vi el , z u la ng e) sc hl af en er w ac he n au fw ac he n ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 122 Соколова С.О. проміжку (VI) (укр. відіспатися, наспатися, виспатися, проспати 2 години, доспати, заспати, переспати; рос. — аналогично). Сам стан може бути уточнений за допомогою вторинних імпер- фективів, синонімічних базовому дієслову (укр. відсипатися, досипа- ти), окремі з яких, що не мають конкретно-процесного значення, вка- зують на кратність ситуації (укр. просипати, висипатися). Подальший перебіг ситуації позначає дієслово з тим самим (рос. проснуться, раз- любить), а частіше з іншим коренем (укр. прокинутися), однак вкрай рідко в цій позиції перебуває дієслово, похідне від аналізованого ба- зового (пор. рос. любить — разлюбить, укр. любити, кохати — розлю- бити; укр. розкохати має значення, які не можна вивести з того, що є синонімом до любити, вони пов’язані з граничним ЛСВ ‘ретельно ви- рощувати, плекати, доглядати’, що має корелят викохати). Відмінність між українською та російською мовами подекуди спричинена різною активністю певних словотворчих моделей, які ви- являються переважно в одиницях із обмеженим функціонуванням. У таблиці підкреслено похідні, наявні лише в одній мові. Так, у росій- ській мові словник фіксує більшу, ніж в українській, кількість похід- них дієслова спать зі значенням завершальної фази. Пор.: выспать — застар. і прост. Выспать десять часов кряду (БАС-2); наспать — прост. Ячмени одолели: только на той неделе один сошел с правого глаза, а те- перь вот садится другой.. Штольц засмеялся. — Это ты наспал себе (И. Гончаров); отоспать — розм. ‘проспати певну кількість часу’ (БАС). На позначення початкової фази в російській мові, крім літера- турного полюбить, спостерігаємо ще й застар. і прост. облюбить: — Я хочу тебя, Садко, на дочке женить, Из царевен облюбишь какую (И. Суриков). Цікава відмінність у значенні дієслів укр. в(у)любити (рос. влюбить). В українській мові це синонім до полюбить: Докія за останній час дуже влюбила гарне дівчатко, і дівчинка любила її (Б. Грінченко); Почав писати новели. Улюбив їх друкувати в газеті, в якій одразу ставав перед великою аудиторією (С. Васильченко). Відповідно НДВ ІІ є синонімом до любити. Таке саме значення має й розм. діє слово полюбляти. Російському дієслову влюбить прита- манне каузативне значення (Если б я была безнравственная женщи- на, я бы могла влюбить в себя ее мужа (Л.Толстой)), а НДВ ІІ від- повідно вказує на кратність. Певні відмінності між слов’янськими мовами зумовлені різним арсеналом префіксів у них. Пор. рос.: грус- тить, печалиться — погрустить, попечалиться, взгрустить, взгруст- нуть; укр. лише сумувати — посумувати. У німецькій мові є окремі лексеми на позначення процесу, що пе- редує станові (einschlafen — засинати, заснути), власне стану (schla- fen) та якісного результату (sich ausschlafen — виспатися, висипатися; verschlafen — проспати, просипати), однак часові значення переважно передаються аналітично (eine Zeitlang schlafen — поспати, проспати певний час). Значення реального або потенційного результату можна ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 23 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою виразити лише за допомогою часових форм (Er schläft ein — Er ist ein- geschlafen). Подекуди й власне стан позначає аналітичне дієслово — сполучення прикметника з допоміжним дієсловом (krank sein — хворі- ти) — за наявності дієслівної назви для початку стану (erkranken — захворіти). Словотвірно інертні дієслова постійно-наявного та реляційного РДД: укр. бути — рос. быть, укр. мати — рос. иметь, укр. кош ту- вати (скільки-небудь) — рос. стоить (сколько-нибудь), укр. залежа- ти — рос. зависеть, укр. міститися — рос. помещаться, на ходиться, укр. межувати — рос. граничить. Їхні фрейми передбачають наявність певних локальних, часових, кількісних або інших поширювачів, що виходять за межі дієслівної лексики. Лише дієслово укр. бути (рос. быть) є базою для похідних із часовим значенням (укр. пробути, пе- ребути — рос. пробыть, перебыть), однак його узагальнена семанти- ка спричинила те, що у більшості похідних основа є семантично по- рожньою (укр. забути — рос. забыть, укр. вибути — рос. выбыть, укр. набути). Еволютивні дієслова (Табл. 3) (укр. грати — рос. играть, укр. танцювати — рос. танцевать, укр. жартувати — рос. шутить, укр. чергувати — рос. дежурить) і як їхній різновид дієслова з постійно- узуальним значенням (укр. вчителювати — рос. учительствовать, укр. працювати (ким-небудь) — рос. работать, укр. байдикувати — рос. бездельничать, укр. бондарювати — рос. бондарничать, укр. голо- дувати — рос. голодать, укр. господарювати, хазяйнувати — рос. хо- зяйничать) подекуди (не в усіх значеннях) можуть мотивувати похідні зі значенням одномоментного початку неграничної дії, який має регулярне аналітичне вираження (укр. затанцювати — рос. за- танцевать, укр. завчителювати — рос. начать учительствовать, укр. захазяйнувати — рос. захозяйничать; пор.: укр. почати чергувати — рос. начать дежурить), їхню дію уточнюють префіксально-суфіксальні дієслова (укр. пританцьовувати — рос. пританцовывать, укр. награ- вати — рос. наигрывать, укр. виспівувати), дія може бути обмеженою часом (укр. пограти — рос. поиграть, укр. побайдикувати — рос. по- бездельничать, укр. провчителювати — рос. проучительствовать, укр. прогосподарювати — рос. прохозяйничать) або мати спеціальноре- зультативне значення, яке нерідко вибірково співвідносне з певними ЛСВ базового дієслова (укр. награтися (про дитину) — рос. наиграть- ся, укр. відіграти концерт — рос. отыграть, укр. відігратися (про гру в карти) — рос. отыграться, укр. дожартуватися — рос. дошутить- ся), подекуди можливе накопичення ознаки з подальшим триванням процесу (укр. розігратися — рос. разыграться, рос. раскомандовать- ся). Значення одноразового вияву дії притаманне лише похідним від конкретно-процесного значення (укр. грати — зіграти/заграти твір, рос. играть — сыграть пьесу). Дієслова НДВ ІІ уточнюють значення базового (вони наведені у таблиці у колонці «дія») або вказують на багаторазове повторення результату (у таблиці відсутні). ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 124 Соколова С.О. У німецькій мові всі моменти фрейма, крім названого базовим ді- єсловом, виражаються аналітично. Окремі префіксальні дієслова від- повідають ЛСВ слов’янських базових (vorspielen — грати виставу) або похідних дієслів (bespielen — награвати платівку). Дієслова із багатоактним значенням (Табл. 4) (укр. барабанити — рос. барабанить, укр. гавкати — рос. лаять, укр. блимати — рос. ми- гать, укр. стрибати — рос. прыгать, укр. колисати — рос. качать ре- бенка, укр. колоти — рос. колоть, укр. штовхати — рос. толкать, укр. тремтіти — рос. дрожать) переважно регулярно співвідносні з одно- актними (укр. блимнути — рос. мигнуть, укр. стрибнути — рос. прыг- нуть), хоч співвідносна одноактна дія може бути виражена й дієсловом з іншим коренем (вдарити в барабан), інколи співвідносність неодна- кова у близькоспорівднених мовах (рос. качнуть, укр. Ø). Усі дії можуть бути обмежені часовим проміжком (укр. погавка- ти — рос. полаять, укр. пострибати — рос. попрыгать) і вказувати на різні результати як багатоактної (укр. дострибати — рос. до пры- гать; укр. дострибатися — рос. допрыгаться; укр. прострибати — Таблица 3. Фрейми на основі еволютивних дієслів М ов а Початок Дія Період Накопичення ознаки Завершення у кр . заграти1 (почати грати) грати награвати1 вигравати4 програвати підгравати награвати2,3 пограти програти (2 години) зіграти/заграти2 відіграти2а твір розігратися (і продовжити) загратися відіграти дограти догратися награти2,3 награтися переграти підіграти програти р ос . заиграть играть наигрывать1 проигрывать подыгрывать наигрывать2,3 поиграть проиграть (2 часа) сыграть разыграться заиграться отыграть доиграть доиграться наиграть2,3 наиграться переиграть подыграть проиграть н ім . anfangen zu spielen spielen leise von sich hin spielen vorspielen (п’єсу) bespielen (платівку) eine Zeitlang, ein wenig spielen die Zeit über dem Spiel vergessen; in Spieleifer geraten (про дітей); sich müde spielen; sich einspielen (про акторів, спортсменів) ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 25 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою Та бл иц я 4. Ф ре йм и на о сн ов і б аг ат оа кт ни х ді єс лі в М ов а П оч ат ок Д ія П ер іо д Н ак оп и че нн я оз на ки З ав ер ш ен ня Д и ст ри бу ти вн іс ть ук р. за ст ри ба т и ст ри ба т и зі ст ри бу ва т и пе ре ст ри бу ва т и ст ри бн ут и по ст ри ба т и зі ст ри бн ут и ви ст ри бн ут и до ст ри ба т и (р ух ) до ст ри ба т ис я до ст ри бн ут и пе ре ст ри бн ут и пр ос т ри ба т и по зі ст ри бу ва т и по ви ст ри бу ва т и по пе ре ст ри бу ва т и ро с. за пр ы га т ь пр ы га т ь сп ры ги ва т ь пе ре пр ы ги ва т ь пр ы гн ут ь по пр ы га т ь ра сп ры га т ьс я сп ры гн ут ь вы пр ы гн ут ь до пр ы га т ь до пр ы га т ьс я до пр ы гн ут ь пе ре пр ы гн ут ь по сп ры ги ва т ь по вы пр ы ги ва т ь по пе ре пр ы ги ва т ь ні м . an fa ng en z u sp ri ng en sp ri ng en (a bs pr in ge n hi na us sp ri ng en üb er sp ri ng en ) sp ri ng en ei n w en ig um he rs pr in ge n ab sp ri ng en hi na us sp ri ng en ub er sp ri ng en ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 126 Соколова С.О. рос. пропрыгать), так і одноактної дії (укр. зістрибнути — рос. спрыгнуть; укр. вистрибнути — рос. выпрыгнуть; укр. дострибнути — рос. допрыгнуть; укр. перестрибнути — рос. перепрыгнуть), зокрема й проміжний, що передбачає подальшу дію з більшою інтенсивністю (укр. розгавкатися). Дієслова із суфіксом -ну-, приєднуючи префікс, не змінюють виду, але можуть зазнавати вторинної імперфективації з наступною вторинною префіксацією (дистрибутивне значення), яку словники не завжди враховують. Дуже активні як база словотвору дієслова із невизначено-мо- торним значенням (укр. ходити, бігати, водити, носити — рос. хо- дить, бегать, водить, носить) (Табл. 5). Фрейми безоб’єктних дієслів Таблица 5. Фрейми на основі невизначено-моторних дієслів М ов а Поча- ток Дія Одноразовий вияв Період Накопичен- ня ознаки Результат у кр . заходити ходити сходити1 походити попоходити проходити розходитися виходити1 виходитися1 відходити доходити доходитися находити находитися переходити сходити2 зійти ро с. заходить ходить сходить походить проходить расходиться выходить1 доходиться заходиться исходить находить находиться обходить отходить отходить(ся) переходить уходиться н ім . beginnen zu gehen gehen einen Gang machen (eine Zeitlang) gehen durchwandern durchstreifen zu viel gehen у кр . почати водити водити зводити поводити поповодити проводити виводити обводити ро с. начать водить водить сводить свести3 поводить проводить выводить отводить н ім . beginnen zu fűhren fűhren ein Mal bringen (eine Zeitlang) fűhren ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 27 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою передбачають одномоментний початок (укр. забігати, заходити — рос. забегать, заходить), який в об’єктних дієслів може бути виражений лише аналітично (укр. почати носити — рос. начать носить); усі дії можуть бути обмежені часовим проміжком (укр. побігати, поносити, попобігати, попоносити; проходити, проводити — рос. побегать, поно- сить (много и интенсивно); проходить, проводить), мати одноразовий вияв (укр. сходити, звозити — рос. сходить, свозить) або різні резуль- тати (укр. виходити, вибігати місто — рос. выходить/исходить, выбегать/избегать город; укр. доносити — рос. доносить; укр. виходи- ти посаду — рос. выходить должность; укр. доходитися — рос. дохо- диться; укр. набігатися — рос. набегаться). Певні відмінності в лексичному наповненні окремих фреймів в українській та російській мовах зумовлені особливостями префіксаль- них систем цих мов, а також нетотожністю лексичного значення діє- слів. Пор.: укр. виходитися — 1. ‘вирости’; 2. ‘одужати після хвороби, пологів, поранення’; 3. ‘зноситися (про взуття)’; рос. выходиться — розм. і спец. ‘стати готовим до вжитку після бродіння (про вино, пиво)’ — похідні в різних мовах вказують на результати різних проце- сів. В українській мові до фрейма дієслова ходити семантично тяжіє одне зі значень дієслова зійти: Правдою цілий світ зійдеш, а неправ- дою — ані до порога (прислів’я). Об’єктні невизначено-моторні дієслова в обох слов’янських мо- вах не передбачають однослівного найменування для початку дії, який виражається лише аналітично, і не мають спеціальної форми на позначення накопичення ознаки. НДВ ІІ можливі лише від вто- ринних значень (укр. доносити — доношувати одяг; рос. доносить — донашивать одежду). Визначено-моторні дієслова можуть виявляти контекстну гра- ничність, пов’язану із досягненням кінцевого пункту руху (укр. іти — прийти до школи — рос. идти — прийти в школу) і досягнення резуль- тату, пов’язаного з просторовою межею (укр. перевести бабусю через дорогу — рос. перевести бабушку через дорогу, укр. занести речі до кім- нати — рос. занести вещи в комнату, укр. проїхати 5 кілометрів — рос. проехать 5 километров; укр. добігти до краю села — рос. добе- жать до конца деревни, укр. побігти геть — рос. убежать прочь), зокрема й можуть вказувати на результат дії багатьох суб’єктів (роз- бігтися у різні боки), а також на накопичення ознаки, після чого дія може тривати далі (розбігтися і стрибнути). Вони регулярно мотиву- ють похідні зі значенням початку дії (укр. побігти, понести, виїхати — рос. побежать, понести, выехать) та охоплення дією певного часово- го проміжку (укр. понести трохи чиїсь речі — рос. понести немного чьи-то вещи). НДВ ІІ може вказувати як на уточнену актуальну основ- ну дію, так і на неодноразово повторювану, а вторинна префіксація зу- мовлює дистрибутивну результативність (укр. поприходити, рос. по- приходить). Своєрідна поведінка похідних зі значенням супроводу з коренями -вес-/-вод- в обох слов’янських мовах (Табл. 6). ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 128 Соколова С.О. В українській мові маємо класичний тричленний ланцюжок з модифікаційним значенням префікса вести — провести — провóдити, семантичні відношення в якому ускладнені синонімією обох префік- сальних дієслів з паралельними маркованими утвореннями: провес- ти = рідко проводúти = діал. провáдити; провóдити = провáдити = проводжати = проводжувати = проваджувати. НДВ ІІ із процесним значенням має також синоніми із двома префіксами супровóдити та супроводжувати. У російській мові семантику супроводу реалізує дериват проводить, тоді як провести має значення ‘ведучи, допомогти або змусити пройти’, а проводить має корелят провожать та двопре- фіксні деривати ДВ препроводить, сопроводить, выпроводить, спів- відносні з корелятами НДВ. У німецькій мові поняття ‘вести’ (führen) та ‘проводжати, супро- воджувати’ (begleiten) передавані дієсловами з різними коренями, в ній також не закладена відмінність між спрямованими та неспрямова- ними дієсловами руху, первинні дієслова, як і в слов’янських мовах, різняться за способом пересування, а просторово-часові відношення виражаються за допомогою префіксів та лексичних показників. Спо- сіб пересування переважно актуальний для початкового етапу руху (пор.: укр. вийти, рос. выйти, нім. herausgehen, укр. вибігти, рос. вы- бежать, нім. herauslaufen, укр. виїхати, рос. выехать, нім. herausfah- ren, укр. вивести, рос. вывести, нім. hinausführen), а також такого, що може поєднувати результат із подальшою дією (укр. поїхати з міста, рос. уехать из города, нім. vegfahren). Власне початкова фаза руху ви- ражається аналітично (beginnen zu + Inf.). Для кінцевого етапу в ні- мецькій мові на перший план виходить просторовий чинник, напри- клад, момент наближення, тому спосіб переміщення стає неактуальним Таблиця 6. Фрейми «супроводу» в українській та російській мовах Мова Початок Процес Результат Укр. повести вести провóдити провáдити проводжати проводжувати проваджувати перепроваджувати припроваджувати супровóдити супроводжувати випроваджувати провести рідко проводúти діал. провáдити перепровадити припровадити вúпровадити Рос. повести вести провожать препровождать сопровождать выпроваживать проводить препроводить сопроводить выпроводить ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 29 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою (укр. прийти, приїхати, рос. прийти, приехать, нім. ankommen; укр. принести, привести, рос. принести, привести, нім. bringen). За актуалізації семи різноспрямованості у німецьких префік- сальних дієсловах спосіб пересування також стає несуттєвим. Пор.: укр. їздити, ходити, рос. ездить, ходить, нім. fahren, gehen — укр. з’їздити, виїздити, сходити, виходити, рос. изъездить, исходить, выходить, нім. durchwandern, durchstreifen. Отже, у німецькій мові є загальний просторовий фрейм, але не часовий, що спирається на лексичну семантику базового дієслова та підтримує фреймову струк- туру переносних значень. Фрейми на основі процесних граничних дієслів (процесно- результативних) і дієслів зі значенням поступового становлення озна- ки або наділення нею (результативно-пантивних) передбачають лише аналітичне вираження початку дії й різноманітну характеристику її ре- зультатів — як такого, що відповідає внутрішній межі (укр. будити — розбудити, рости — вирости, ловити — зловити, спіймати, сідати — сісти, рос. будить — разбудить, расти — вырасти, ловить — поймать, садиться — сесть), так і модифікованої (укр. добудитися, переловити, посідати, підрости, рос. добудиться, переловить, подрасти). Дієслова зі значенням каузування розташування у просторі утворюють єдиний фрейм з дієсловами просторового розташування (Табл. 2), а подекуди в одному фреймі поєднуються об’єктні та суб’єктні дієслова [9]. Влас- не результативне значення у німецькій мові передаване відповідною часовою формою, спеціальнорезультативне — у сполученні з лексич- ними засобами. Лексичне значення деяких дієслів передбачає, що цьо- му процесові може передувати інший, тоді фрейм подовжується, але він уже не залежить від особливостей граматичної системи мови (укр. затліти — тліти — розгорітися — горіти — згоріти; рос. за- тлеть — тлеть — разгореться — гореть — сгореть). Граничність результативно-тотивних дієслів не можна схаракте- ризувати як спрямування на досягнення певної мети. Їхня граничність абсолютна, оскільки розпочата дія не може не завершитися й не може бути розчленованою на фази, відповідними ДВ позначають одноразо- ву дію, яка відбувається цілісно, відразу від початку до кінця: укр. штрафувати — оштрафувати, рос. штрафовать — оштрафовать, укр. публікувати — опублікувати, рос. публиковать — опубликовать, укр. вітатися — привітатися, рос. здороваться — поздороваться, укр. дякувати — подякувати, рос. благодарить — поблагодарить, отблаго- дарить, укр. красти — вкрасти, рос. красть — украсть, воровать — своровать, уворовать, укр. пропонувати — запропонувати, рос. пред- лагать — предложить. У НДВ ці дієслова не можна вжити у значенні теперішнього актуального стосовно окремого акту дії. Ці дії розгорта- ються у реальному часі за рахунок повторення: укр. штрафувати по- рушників — рос. штрафовать нарушителей, укр. публікувати стат ті — рос. публиковать статьи, укр. вітатися щоденно — рос. здороваться каждый день, укр. дякувати кожному — рос. благодарить каждого, ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 130 Соколова С.О. укр. красти в трамваях — рос. красть в трамваях, укр. пропонувати свої послуги — рос. предлагать свои услуги. Сполучаючись із фазовими дієсловами, вони вказують на початок або завершення серії повторю- ваних дій: укр. почав публікувати серію статей — рос. начал публико- вать серию статей, укр. перестав вітатися з ким-небудь — рос. пере- стал здороваться с кем-л. (раньше здоровался), укр. припинили штрафувати за порушення — рос. перестали штрафовать за наруше- ния (наказывают по-другому), укр. кинув красти — рос. бросил воро- вать (стал честным человеком), укр. перестали пропонувати — рос. пе- рестали предлагать. Граничність базових дієслів цієї групи настільки сильна, що вона заважає приєднанню до них префіксів із яскравим лексичним значенням, винятком можуть подекуди бути префікси з дистрибутивним значенням: рос. перездороваться, разворовать (укр. ро - зікрасти), распубликовать (устар.) — ‘опублікувати для загального ві- дома, оприлюднити’. Таким чином, дієслова цієї семантичної групи найменш ситуативні, тобто здатні до того, щоб асоціюватися з ситуа- цією, розгорнутою в часі. Отже, у слов’янських мовах дієслова НДВ є фреймотворчими структурами, а дієслова ДВ вказують на окремі моменти у цих фрей- мах. Структура фреймів безпосередньо пов’язана з аспектуальною характеристикою базового дієслова, з його здатністю асоціюватися з певною ситуацією. Семантика елементів фрейма (за винятком дея- ких відтінків значення) в українській та російській мовах практично однакова та безпосередньо пов’язана з можливістю базового дієсло- ва мати деривати зі значеннями РДД. Відмінність між українською та російською мовами зумовлена передусім відмінністю арсеналів слово- творчих засобів та індивідуальної сполучуваності афіксів з основами- мотиваторами. У німецькій мові, незважаючи на можливість передати більшість значень слов’янських похідних дієслів за допомогою комбі- нації часових форм, префіксів та лексичних засобів, фрейми не мають підтримки у словотворчій і граматичній системі мови, однак їх можна змоделювати, спираючись на слов’янські мови, й використовувати з дидактичною метою. 1. Гловинская М.Я. Многозначность и синонимия в видо-временной системе русского глагола. — М.: Азбуковник. Русские словари, 2001. — 319 с. 2. Гловинская М.Я. Семантические типы видовых противопоставлений русского глаго- ла. — М.: Наука, 1982. — 155 с. 3. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного // Новое в зару- бежной лингвистике. — Вып. ХХІІІ (Когнитивные аспекты языка). — М.: Прогресс, 1988. — С. 281 — 309. 4. Соколов О.М. Вопросы префиксальной дивергенции // Вопросы языка и литерату- ры. — Томск, 1970. — С. 90 — 177. 5. Соколов О.М. Вопросы структурно-семантической дивергенции в лексике: Автореф. дис. ...докт. филол. наук. — Томск, 1971. — 39 с. 6. Соколов О.М., Пионтковская Т.А. Система лингвистических конструктов, форми- рующих фреймы на глагольно-предикативной основе // Системные исследования: Методологические проблемы: Ежегодник, 1991. — М., 1991. — С. 124 — 141. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 31 Аспектуальнi ланцюжки в українськiй мовi порiвняно з росiйською та нiмецькою 7. Соколова С.О. Дивергенція та конвергенція у сфері префіксального словотвору дієслова // Актуальні проблеми українського словотвору. — Івано-Франківськ: Плай, 2002. — С. 125 — 131. 8. Соколова С.О. Про статус так званих «нехарактеризованих родів дієслівної дії» // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Серія: Лінгвістика. Вип. 3, 2006. — С. 69 — 76. 9. Соколова С.О. Фреймова структура українського дієслова та її відображення засо- бами інших мов // Ukrainica III: Současná ukrajinistika: problémy jazyka, literatury a rultury. 1.část / Sborník článků 3. Olomoucké Simpozium ukrajinistů 28–30 srpna 2008. — Univerzita Palackého v Olomouci. — 2008. — S. 71 — 76. 10. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. ХХІІІ (Когнитивные аспекты языка). — М.: Прогресс, 1988. — С. 52 — 92. 11. Шелякин М.А. Категория аспектуальности русского глагола. — М.: Изд-во ЛКИ, 2008. — 272 с. Svitlana Sokolova (Kyiv) ASPECTUAL STRINGS IN UKRAINIAN LANGUAGE IN COMPARISON WITH THE RUSSIAN AND GERMAN LANGUAGES This article presents the results of the frame modeling on the basis of imperfective verbs with different relation to the concept of telicity, for which purpose we used their affixal derivatives that possess different aspect and/or manner of verbal action (aktionsart), i.e. the deri vatives that make up aspectual strings. The research is based on the Russian, Ukrainian and German languages. Key words: verbal aspect, manner of verbal action (aktionsart), aspectual string, frame. ÃÓ‚Ì‡ ÏÓÁ‡øÍ‡ ВИБОРЦІ ЯВЛЯЮТЬСЯ ЧИ ПРИХОДЯТЬ НА ДІЛЬНИЦІ? Українські газети зарясніли явкою виборців та явкою на вибори, пор.: «Ви- бори-2010 ознаменувалися найнижчою явкою виборців»; «Явка виборців на Волині склала 73 відсотки»; «Народ розчарований. Про це свідчить відсоток явки на вибори: 66.72»; «...через низьку явку на вибори» (Україна молода, 19.01.2010). На основі цього може скластися думка, що українські виборці яв- ляються, а не приходять на дільниці, щоб узяти участь у голосуванні. Насправді вони приходять на виборчі дільниці і голосують за кандидата. Згадаймо закли- ки передвиборної агітації: «Прийдіть на вибори і проголосуйте за кандидата, якому ви довіряєте!» А словосполуки явка виборців, явка на вибори, що є буквальними перекладами російських словосполук явка избирателей та явка на выборы, бездумно поширюють українські журналісти, забуваючи, що для російської мови вони нормативні, а для української – ні. Згадані словосполуки визначають участь виборців у голосуванні, у виборах. Цю думку в українській мові можна передати по-різному, уникаючи слова явка. Пор.: Участь громадян України у виборах 2010 року була найнижчою порівняно з усіма попередніми виборами; У виборах на Волині взяло участь 73 відсотки населення; Участь гро- мадян у виборах становить 66.72 відсотка; На виборчі дільниці прийшло значно менше виборців; Народ розчарований. Він не хоче йти на вибори. Катерина Городенська
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37668
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1682-3540
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T01:45:32Z
publishDate	2010
publisher	Iнститут української мови НАН України
record_format	dspace
spelling	Соколова, C. 2012-10-20T11:20:23Z 2012-10-20T11:20:23Z 2010 Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою / C. Соколова // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 16-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37668 811.366.587’161.2’1+112.2 У пропонованій статті автор визначає основні принципи аналізу такого класу власних особових назв, як прізвища. Особливу увагу приділено антропоніму Цілуйко. This article presents the results of the frame modeling on the basis of imperfective verbs with different relation to the concept of telicity, for which purpose we used their affixal derivatives that possess different aspect and/or manner of verbal action (aktionsart), i.e. the deri vatives that make up aspectual strings. The research is based on the Russian, Ukrainian and German languages. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою Aspectual strings in ukrainian language in comparison with the Russian and German languages Article published earlier
spellingShingle	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою Соколова, C. Дослідження
title	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
title_alt	Aspectual strings in ukrainian language in comparison with the Russian and German languages
title_full	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
title_fullStr	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
title_full_unstemmed	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
title_short	Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
title_sort	аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою
topic	Дослідження
topic_facet	Дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37668
work_keys_str_mv	AT sokolovac aspektualʹnílancûžkivukraínsʹkíimovíporívnânozrosíisʹkoûtanímecʹkoû AT sokolovac aspectualstringsinukrainianlanguageincomparisonwiththerussianandgermanlanguages

Аспектуальні ланцюжки в українській мові порівняно з російською та німецькою

Institution

Similar Items