Розвиток терміносистем і термінотворення
У роботі розглянуто особливості та шляхи виникнення нових термінів у вітчизняних терміносистемах. Проведено аналіз доцільності та правописних тенденцій деяких сучасних лексем. In this article, the special features of newly rised terms in Ukrainian terminological systems are investigated. Analysis of...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37675 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток терміносистем і термінотворення / М. Вакуленко // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859520287357272064 |
|---|---|
| author | Вакуленко, М. |
| author_facet | Вакуленко, М. |
| citation_txt | Розвиток терміносистем і термінотворення / М. Вакуленко // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | У роботі розглянуто особливості та шляхи виникнення нових термінів у вітчизняних терміносистемах. Проведено аналіз доцільності та правописних тенденцій деяких сучасних лексем.
In this article, the special features of newly rised terms in Ukrainian terminological systems are investigated. Analysis of some modern lexemes expedience and their spelling tendencies is carried out.
|
| first_indexed | 2025-11-25T21:00:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 188
УДК 811.161
Максим Вакуленко (м. Київ)
РОЗВИТОК ТЕРМIНОСИСТЕМ I ТЕРМIНОТВОРЕННЯ
© М.О. ВАКУЛЕНКО, 2010
У роботі розглянуто особливості та шляхи виникнення нових термінів у вітчизняних
терміносистемах. Проведено аналіз доцільності та правописних тенденцій деяких су-
часних лексем.
Ключові слова: термін, лексема, термінологія, терміносистема, термінотворення,
статистичний метод, аналітичний метод, правопис.
Наука розвивається постійно, і це стосується навіть таких, здава-
лося б, усталених її розділів, як класична механіка чи геометрич-
на оптика у фізиці. Виникнення нових розділів чи галузей науки, а
також їх розвиток неодмінно впливають на суміжні. Зокрема, поява
теорії відносності та квантової механіки зумовила перегляд класичної
механіки, що спричинило виникнення нових термінів. Та й сама мова
(якщо вона не мертва) невпинно розвивається, що також породжує
нові наукові терміни. Тому дослідження особливостей і способів по-
стання нових термінів — а також шляхів удосконалення цього проце-
су — зумовлює великий науковий і практичний інтерес. Під цим ку-
том зору розглянемо деякі терміни, які відносно нещодавно з’явилися
в українських терміносистемах.
Новотвір виникає або як синонім до наявного терміна, або в
групі синонімів чи як єдиний термін на позначення нового поняття.
Звичайно, на етапі усталення нової термінології краще мати кілька
синонімів, щоб вибрати найвдаліший. Інші синоніми виконуватимуть
свої функції (уточнення та розмежування понять, збагачення мови
науки, утворення похідних термінів-словосполучень, створення пер-
спективного запасу та тлумачення), якщо теж є «достатньо» вдалими.
О.О. Реформатський радить, що при виборі терміна на позначен-
ня нового поняття треба насамперед упевнитися, чи немає розмовно-
го терміна, невідомого в науковій літературі, — а за його відсутності
чи явної непридатності слід створити новий. Отже, щоб скористати-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 89
Розвиток термiносистем i термiнотворення
ся порадами відомого фахівця, варто застосувати методи термінології
як науки. За О.О. Реформатським, послідовність шляхів термінотво-
рення така: 1) запозичення інтернаціонального терміна (у випадку на-
явності); 2) переклад іншомовного усталеного професійного терміна;
3) термінологічна специфікація загальновживаних слів, яка включає
в себе назви предметів (сорочка, поле), явища природи (гніздо), пере-
клад з іноземної мови (високий друк); 4) запозичення з термінології
інших галузей; 5) словотворення [11: 173].
Наявність синонімів значно полегшує процес термінотворення.
Якщо є перспективний запас «пасивних» термінів, то починати вар-
то з пошуку «запасних» термінів, які означують подібне поняття. Такі
терміни мають існувати не лише в усному (жаргонному) мовленні, а й
у словниках (певна річ, із відповідними ремарками).
При створенні нового терміна слід ураховувати реалії сьогоден-
ня. Досвід показує, що найлегший спосіб вироблення нового терміна
— запозичення — призводить до некерованого засмічення мови всіля-
кими «бакбендингами», «консалтингами», «паркінгами», «ребефінга-
ми», «стретчингами» та іншими бур’янами. Це наслідок того, що та-
кий підхід фактично не використовує наукові методи термінології і
нехтує вітчизняним лексичним запасом — тому для нас він є найменш
привабливим. Термінологічна специфікація слова з іншої галузі мови
неминуче спричиняє багатозначність (чи омонімію) терміна, що є не-
бажаним явищем (див. [8: 9; 9: 11]). Та й сам О.О. Реформатський на-
голошував, що «основна тенденція терміна — обмеження лексичного
поля та моносемічність» (див. [11: 166]). Тому не треба боятися ство-
рювати нові терміни.
Але вводити нові терміни слід обдумано та розважливо. Так, над-
то вже штучним і громіздким є новотвір «підіймальний електричний
дрототяг» (дублет до «ліфт»), а «гопчик» (дублет до «пульс») має за-
багато несерйозних асоціацій. Щодо новоутворених віддієслівних
іменників, які закінчуються на ~овання: устатко ́вання, припасо ́вання
тощо. В українській мові є достатньо іменників, утворених належним
чином від наявних дієслів (устаткування — від устаткувати, устат-
ковування — від устатковувати тощо), але немає дієслів устаткова-
ти, припасовати — тому такі іменники є неграмотними і засмічують
мову.
Варто враховувати й думку Б. Грiнченка, який зазначав: «..багато
cлiв, позичених чи скованих через те, що, мовляв, нема cвoїx, мусило
б зникнути, бо знайшлись би на тi розyмiння слова готові в народнiй
мовi. А втiм — я бiлъший ворог позичанню, нiж куванню» [14: 141].
Отже, перш ніж створювати чи запозичати новий термін, необ-
хідно пошукати в рідній мові адекватний відповідник, який точно ві-
дображає зміст поняття чи може його передати. Тут потрібно пиль-
нувати, щоб багатозначність терміна, яка неминуче виникає при
цьому, не була штучною. Якщо ж немає такого слова, яке повністю
задовольняє зрослі потреби терміносистеми — треба створити новий
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 190
Вакуленко М.О.
термін за допомогою засобів рідної мови. Істотною перевагою ново-
творів є те, що вони не породжують полісемії. І лише тоді, коли та-
ким чином не вдається досягти мети, можна звертатися до іншомов-
ної назви.
А тепер поговоримо про запозичений термін олива, який пропо-
нують замість звичного мастило.
Тут ідеться про речовину, яка російською мовою позначається
терміном «масло (минеральное, нефтяное)». Першим терміном, як
зазначає М. Д. Гінзбург [7], колись позначали оливкову олію, яку
використовували як технічний продукт — для спалювання в лампа-
дах. Цей термін зазнає семантичної інтерференції аж трьох слів:
оли ́ва (маслинове дерево), оли ́вка (маслина) (див. [6]), а також о ́ливо
(станум). Очевидно, саме через це він і вийшов з ужитку. Походить
це слово з італійської мови. Італійський тлумачний словник [17]
подає значення слова oliva як фрукт. До речі, вираз оливкова олія
має перевагу перед не дуже вдалим терміносполученням маслинова
олія. Стандарт «ДСТУ 3437-96. Нафтопродукти. Терміни та визна-
чення» в п. 4.13 намагається відродити термін олива, що не витри-
мав випробування часом і практикою. До того ж, цей термін
трактується тут значно ширше свого первісного значення і означає
«суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що вико рис-
товується в техніці як мастильний, електроізоляційний, кон сер ва-
ційний матеріал та робоча рідина». Як бачимо, захисники цього
терміна навіть у його означенні змушені згадати про мастило. Тому
таке штучне розширення його семантики та насильницьке «від ро-
дження» навряд чи виправдане. Тим більше, що це заводить нас над-
то далеко від первісного значення. Отже, перший термін із пари
оли ́ва — масти ́ло не є вдалим.
Другий термін означає речовину, яка змащує тертьові з’єднання —
причому це може бути не лише густа речовина, а й рідина. Інтегрована
лексикографічна система «Словники України» [10] означує слово ма-
стильниця як посудину для мастила із пристосуванням для змащуван-
ня деталей машин тощо. Російський переклад цього терміна — маслён-
ка. Отже, йдеться насамперед про мастильну рідину, яка видавлюється
через носик. Саме в такому розумінні вживав слово мастильниця
Платон Воронько: «Я мастильницю свою, Наче зброю у бою, Щого-
дини заряджаю. Коли поїзд виряджаю, Всі підшипники мащу». У
згаданому словнику є й термін мастилопровід. По мастилопроводах
рухається рідина, а не густа аморфна речовина. Жінки змащують лице
не тільки густим кремом, а й рідким тоніком чи рідиною для зняття
чого-небудь. Рани змащують рідким розчином йоду, деко перед при-
готуванням пирогів змащують олією. Як бачимо, слово українського
походження мастило має потужний узус в українській мові — як
власний, так і дериваційний. Тому термін минеральное масло слід пе-
рекладати як мінеральне мастило. Цю поправку потрібно внести й у
відповідний стандарт.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 91
Розвиток термiносистем i термiнотворення
Отже, запозичення є не найкращим способом поповнення тер мі-
носистем, і виникає воно через брак лексичного запасу на ціо нальних
термінів. Якби відповідна термінологія розвивалася природним чи-
ном — із виробленням достатньої кількості синонімів «на перспекти-
ву» — багатьох таких немилозвучних запозичень можна було б уник-
нути і обійтися питомими українськими словами.
Але найменш вдалими є запозичення, що є дублетами до вже на-
явних національних термінів чи лексем: гелікоптер (від грец. ελι κό π-
τερο, буквально — гвинторіз; укр. вертоліт), безкоштовний (калька від
нім. kostenloss; укр. безплатний), помаранчевий [колір] (від фр. pomme
orange, укр. жовтогарячий), потяг (від пол. pociąg, укр. поїзд). Де таль-
ніше про пароніми та псевдосиноніми див. у праці [2]. Непродумане
вживання таких слів розмиває лексичну систему української мови.
Відзначимо деякі правописні тенденції новітніх запозичень. При
відтворенні англійських слів явно переважає відповідність «h» — «х»:
холдинг (holding), хеджування (hedging) — див. [16]; ховер (hover), хіп-
твіст (hip twist) — див. [15]; хіндж (hinge), хіп-хоп (hip hop), хаб (hub),
хакер (hacker), хелпер (helper), хілер (healer), хот-дог (hot dog), Хаммер
(Hummer), холідей (holiday). У стихійних запозиченнях (які базуються,
очевидно, на слуховому сприйнятті) часто не витримується “правило
дев’ятки”: ділер, казіно, гріль, холдінг, хезітейшн, різографія.
Науковий підхід до термінології та термінотворення застосо-
вує Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Із
90-х років минулого століття тут виконуються міжфакультетські тер-
мінологічні теми, які розвивають основні положення, викладені в
“Російсько-українському словнику фізичної термінології” [1], зокре-
ма: практичне застосування статистичного та аналітичного методів
науки термінології, проблеми синонімії та багатозначності в терміно-
системах, проблема термінотворення, правописні проблеми.
Під час роботи над словником постало чимало нових термінів,
які ввійшли у вжиток. Основні шляхи поповнення термінології но-
вими термінами були такими. 1) Термінологічний переклад іншо-
мовного терміна: струмовмісна плазма (англ. current-carrying plasma,
рос. токонесущая плазма), електрони-втікачі (англ. runaway electrons,
рос. убегаю щие электроны), перехресна спіральність (англ. cross he li-
city), нагніт (англ. pumping, рос. накачка), надхідна хвиля (рос. па даю-
щая волна), підкладина (рос. подложка), поширшання (рос. ушире-
ние), не ро бочий хід (рос. холостой ход), зміннозонний напівпровідник
(рос. ва ри зонный полупроводник). 2) Корекція не зовсім нормативно-
го наявного терміна за допомогою граматичних засобів української
мови: датник (рос. датчик), залам, інерційний, стисливість, рівнодій-
на. 3) Створення нової лексеми на основі українських словотвірних
засобів, яка вдало відображає зміст поняття: співпомір, співчасність,
пришвидшувати, важіння. Наприклад, важі ́ння (англ. gravity; рос.
тяжесть) — це наслідок сукупного впливу на тіло всіх взаємодій у
полі тяжіння, а силою важі ́ння тіла називається сила, яка прикладена
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 192
Вакуленко М.О.
до тіла і дорівнює геометричній сумі сили тяжіння тіла до Землі та
відцентрової сили інерції, зумовленої добовим обертанням Землі.
Були відроджені деякі “репресовані” терміни: вільність (рос. свобо-
да), зудар (співудар), різнозворотний (національний дублет до анізо-
тропний), короткосяжний (рос. короткодействующий), сумірник (на-
ціональний дублет до параметр), сурядна (національний дублет до
координата), рівноважитися (перебувати в рівновазі).
Названі терміни впроваджені, зокрема, в навчальний процес на
природничих факультетах університету — див. [3; 4; 5]. Терміни віль-
ність, датник, підкладина, нагніт, залам, надхідна хвиля, рівнодійна,
відхил, інерційний, важі ́ння, стисливість, які виникли через відсут-
ність потрібного чи правильного терміна, використовуються як осно-
вні, інші — здебільшого як допоміжні синоніми у функції урізноманіт-
нення викладу матеріалу.
Частина вироблених чи відроджених термінів не має активного
вживання через те, що вони є синонімами до вже наявного вдалого
терміна. Такими є терміни вогниця (плазма) [1], осуга (наліт) [13], ча-
рунка (комірка) [12]. Це, як ми й передбачали — перспективний запас.
Колись ці милозвучні терміни можуть позначити яке-небудь нововід-
крите явище.
Таким чином, нові терміни можуть бути вдалими або не дуже.
І вдумливий, науковий підхід до термінотворення сприяє тому, щоб
перших було більше.
1. Вакуленко М. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф.
О.В. Вакуленка. — К., 1996. — 236 с.
2. Вакуленко М. Деякі термінологічні нюанси української мови: як не виплеснути з
водою дитину. — Вісн. НАН України, — 2006. — №11. — С.54—63.
3. Вакуленко М.О., Вакуленко О.В. Тлумачний словник із фізики. 6644 статті. — К.: ВПЦ
«Київський університет», 2008. — 767 с.
4. Вакуленко О.В., Зеленський С.Є., Кондратенко С.В. Механіка / Навчальний посібник
для студентів геологічного факультету. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. —
127 с.
5. Вакуленко О.В., Кондратенко С.В. Фотоелектричні ефекти в напівпровідниках / На-
вчальний посібник для студентів фізичного факультету. — К.: ВПЦ «Київський уні-
верситет», 2009. — 225 с.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бу-
сел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.
7. Гінзбург М. Д. Що таке технічна олія і що таке олива? // Стандартизація, сертифіка-
ція, якість, 2005. — № 1. — C. 21—23.
8. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-тер-
минов. // Исследования по русской терминологии / Отв. ред. В.П. Даниленко. — М.:
Наука, 1971. — С. 7—67.
9. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии. //
Терминология и норма. — М.: 1972. — С. 5—32.
10. Інтегрована лексикографічна система “Словники України” / Український мовно-ін-
фор маційний фонд // В.А. Широков, О.Г. Рабулець, І.В. Шевченко, О.М. Костишин,
К.М. Якименко, 2001–2007. — Близько 254000 слів.
11. Реформатский А.А. Мысли о терминологии. // Современные проблемы русской
терминологии. — М.: 1986. — С. 163—197.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 1 93
Розвиток термiносистем i термiнотворення
12. Росiйсько-український технiчний словник // Уклали М.М. Матiйко, О.М. Матiйко,
Н.С. Родзевич, Г.М. Гнатюк, А.М. Maтвієнко. — К., Держ. вид-во тех. лiт., 1961. —
648 с.
13. Росiйсько-український фiзичний словник // В.В. Гейченко, О.З. Жмудський,
П.П. Кузьменко, Є.Д. Майборода. — Xapків, 1990. — 16000 тepмiнів.
14. Тимошенко П.Д. Хрестоматiя матерiалiв з українськoї лiтературної мови.– К., “Радян-
ська школа”, 1961. — Ч. ІІ. — 348 с.
15. Українська рада танцю (УРТ). Положення. — Львів, 1999. — 18 с.
16. Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. — К.: Ви-
давничий дім, 2004. — 429 с.
17. Il nuovo dizionario Italiano Garzanti. –Milano, Italia: Garzanti editore s.p.a., 1984. — 1087 p.
Maxym Vakulenko (Kyiv)
DEVELOPMENT OF THE TERMINOLOGY SYSTEMS AND WORD-FORMATION
In this article, the special features of newly rised terms in Ukrainian terminological sys-
tems are investigated. Analysis of some modern lexemes expedience and their spelling
tendencies is carried out.
Key words: term, lexeme, terminology, terminological system, term creation, statistical
method, analytical method, spelling.
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
ВИНЯТКОМ БУДУТЬ ДЕВ’ЯНОСТНИКИ
Уже стало традицією іменувати українських письменників за назвою десяти-
ліття, у яке вони жили, плідно працювали або чимось особливим відзначилися.
В українській літературі гучно заявили про себе шістдесятники, потім були сім-
десятники, вісімдесятники. Тих, хто сказав своє слово в 90-і роки ХХ ст., на-
зивають по-різному: дев’яностики, дев’яносники, дев’яностники. Яку із цих
трьох назв потрібно вибрати і чому?
Першу не можемо рекомендувати, бо її утворено за допомогою суфікса -ик
(дев’яност- (і) + -ик → дев’яностик), що перериває традицію творення попередніх
назв від основ порядкових прикметників за допомогою суфікса -ник, пор.: шіст-
десят- (і) + -ник → шістдесятник, сімдесят-(і) + -ник → сімдесятник, вісімдесят-(і)
+ -ник → вісімдесятник. Другу назву хоч і утворено за допомогою суфікса -ник,
але на стикові прикметникової основи і цього суфікса сталося закономірне для
української мови спрощення в групі приголосних -стн-: дев’яност-(і) + -ник →
дев’яностник → дев’яносник. Це послабило її структурний зв’язок з вихідною
прикметниковою основою. Третя назва продовжує словотвірну традицію тво-
рення назв письменників і має виразний структурний зв’язок з вихідною при-
кметниковою основою, але в ній усупереч загальному правилу не відбулося
спрощення в групі приголосних -стн-: дев’яност-(і) + -ник → дев’яностник. Зва-
живши на дві відзначені переваги останньої назви рекомендуємо її до вжитку,
але з таким застереженням: у наступному виданні «Українського правопису»
дев’яностники подати серед слів-винятків, у яких літера т у групі приголосних
-стн- зберігається.
Отже, із трьох уживаних тепер назв найвдалішою вважаємо дев’яностники.
Катерина Городенська
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37675 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T21:00:19Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вакуленко, М. 2012-10-20T11:49:21Z 2012-10-20T11:49:21Z 2010 Розвиток терміносистем і термінотворення / М. Вакуленко // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37675 811.161 У роботі розглянуто особливості та шляхи виникнення нових термінів у вітчизняних терміносистемах. Проведено аналіз доцільності та правописних тенденцій деяких сучасних лексем. In this article, the special features of newly rised terms in Ukrainian terminological systems are investigated. Analysis of some modern lexemes expedience and their spelling tendencies is carried out. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Розвиток терміносистем і термінотворення Development of the terminology systems and word-formation Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток терміносистем і термінотворення Вакуленко, М. Дослідження |
| title | Розвиток терміносистем і термінотворення |
| title_alt | Development of the terminology systems and word-formation |
| title_full | Розвиток терміносистем і термінотворення |
| title_fullStr | Розвиток терміносистем і термінотворення |
| title_full_unstemmed | Розвиток терміносистем і термінотворення |
| title_short | Розвиток терміносистем і термінотворення |
| title_sort | розвиток терміносистем і термінотворення |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37675 |
| work_keys_str_mv | AT vakulenkom rozvitoktermínosistemítermínotvorennâ AT vakulenkom developmentoftheterminologysystemsandwordformation |