Помітний доробок в українському мовознавстві
Рецензія на збірник наукових праць: Муромцева О. Г. З історії української літературної мови, – Харків, 2008. – 229 с. Book review on: Muromtseva O.G. Z istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy. — Kharkiv, 2008. — 229 s....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37709 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Помітний доробок в українському мовознавстві / О. Черемська, В. Жовтобрюх // Українська мова. — 2010. — № 2. — С. 104-108. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859518654187569152 |
|---|---|
| author | Черемська, О. Жовтобрюх, В. |
| author_facet | Черемська, О. Жовтобрюх, В. |
| citation_txt | Помітний доробок в українському мовознавстві / О. Черемська, В. Жовтобрюх // Українська мова. — 2010. — № 2. — С. 104-108. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Рецензія на збірник наукових праць: Муромцева О. Г. З історії української літературної мови, – Харків, 2008. – 229 с.
Book review on: Muromtseva O.G. Z istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy. — Kharkiv, 2008. — 229 s.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:53:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 2104
Рецензії та огляди
© О.С. ЧЕРЕМСЬКА, В.Ф. ЖОВТОБРЮХ, 2010
УДК 801.81: 811.161.2 (091)
ПОМIТНИЙ ДОРОБОК
В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВI
Муромцева О.Г. З iсторiї української лiтературної мови. —
Харкiв, 2008. — 229 с.
До рецензованого збірника наукових праць професора О.Г. Муром-
цевої увійшли статті, присвячені історії української літературної
мови як історії еволюції стилів. Дослідження здійснено на зразках
ідіостилю окремих письменників (А. Свидницького, Марка Вовчка,
І. Франка, І. Нечуя-Левицького, Ю. Федьковича, Панаса Мирного та
ін.), але в сукупності — це цілісна праця з історії становлення україн-
ської літературної мови.
Ользі Георгіївні Муромцевій властиве тонке відчуття індивіду-
ального стилю письменника, про що свідчать наукові праці, у яких
майстерно проаналізовано мовностильові риси творчості українських
письменників ХІХ — початку ХХ ст.
Однією з визначальних праць, присвячених становленню української
літературної мови, є стаття «Григорій Квітка-Основ’яненко в історії укра-
їнської літературної мови». У ній визначено роль і значення письмен ника
у становленні норм української літературної мови. Уперше розглянуто
мову Г. Квітки цілісно, як «останній необхідний підготовчий етап на шля-
ху формування української літературної мови», як джерело історичних
досліджень лексики української мови. Науковець вдало характеризує
мовні особливості прози письменника: звернення до різних шарів загаль-
нонародної лексики, що стала основним інструментом художнього зобра-
ження в його творах: нейтральної, емоційно-забарвленої, зокрема змен-
шено-пест ли вої, старокнижної (старо сло в’я нізмів), які служили засобом
індивідуалізації мови героїв, за позичень із європейських мов. У спів-
авторстві з І.В. Муромцевим здійснено також лінгвостилістичний аналіз
малої прози Квітки як зачинателя малих форм нової української прози.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 2 105
Помiтний доробок в українському мовознавствi (рецензiя)
Цікавою і новаторською є стаття О.Г. Муромцевої «Марко Вов-
чок», у якій відзначено особливу роль письменниці в розширенні
лексичного потенціалу української мови. Акцентовано увагу на знач-
но різноманітнішій, ніж у попередників, кольоровій палітрі, вживан-
ні діалектизмів, архаїчних елементів задля створення різноманітних
відтінків експресії: поважності, урочистості, схвильованості. Виділе-
но словесні лейтмотиви — воля-неволя, які у творах письменниці об-
ростають додатковими значеннями, емоційно-експресивними відтін-
ками, що виводить слово за межі народно-розмовного вживання,
робить його фактом літератури. Відзначено, що ці лейтмотиви у тво-
рах Марка Вовчка є ключем до розкриття образів героїв, основою
концепції багатьох творів, зокрема «Козачка», «Ледащиця», «Інсти-
тутка».
Ґрунтовною є стаття О.Г. Муромцевої «Мова роману «Любораць-
кі» Анатолія Свидницького». Дослідниця майстерно проникає у твор-
чу лабораторію письменника, вміло розкриваючи лексичне розмаїття,
фразеологічне багатство, морфологічні й синтаксичні особливості
мови художнього твору. Вдумливий погляд дослідниці виразно окрес-
лює як місце й роль письменника в загальнолітературному процесі,
так і новаторську й оригінальну мовну практику, а також «неповторну
манеру письма». О.Г. Муромцева звертає увагу на вагомий компонент
оповіді письменника — фольклоризм, як засобу змалювання картин
соціальної дійсності, у чому А. Свидницький став першопрохідцем в
українській прозі. Її увагу привертає використання письменником
лексичних засобів без обмежень: народна лексика, в якій розмовні ін-
тонації поєднуються з книжними словами, урочистими конструкція-
ми. Ретельно виокремлено стилістичні шари лексики, серед яких особ-
ливе місце належить соціально-побутовій, конфесійній, лексиці
шкільного життя. Проводячи паралель з російським письменником
М. Пом’яловським, дослідниця наголошує, що А. Свидницький упер-
ше в українській літературі звернувся до соціально-диференційованої
лексики — жаргону школярів і учнів семінарії. Усебічно схарактеризо-
вано вжиті письменником елементи подільської говірки, з метою роз-
ширення джерел української літературної мови та знайомства читача
з особливостями рідної місцевості.
У статті «Роль мовної практики О. Кобилянської в збагаченні се-
мантичної структури слова» О.Г. Муромцева ставить за мету виявити
у творах письменниці ті нові, за словами В. Виноградова, «прирощен-
ня смислу», які внесла О. Кобилянська в семантику українського сло-
ва і вміло виявляє їх. Увагу дослідниці привертають мовні прийоми,
властиві представникам символізму, зокрема виділення слів-символів,
а отже й посилена увага до семантики слова. Учений виявляє способи,
якими письменниця досягла прирощення смислів: слово-домінанта
винесене в заголовок («Людина» — «Царівна» — «Земля»); викорис-
тання словесних лейтмотивів («Через кладку», «Ніоба»), що визнача-
ють ідейну й художню концепцію твору.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 2106
Черемська О.С., Жовтобрюх В.Ф.
Чільне місце у книзі належить науковим працям, які досліджують
проблеми становлення української літературної мови. Такою є стаття,
присвячена розгляду мови прозових творів Юрія Федьковича, «Роль
прози Юрія Федьковича в становленні української літературної мови
на Буковині (60-70 рр. Х1Х ст.)».
Автор зосереджує свій науковий пошук на соціокультурних чин-
никах розвитку української літературної мови в умовах територіаль-
ного діалекту. Спираючись на праці І. Огієнка, дослідниця детально
аналізує мову творів Ю. Федьковича, визначаючи його зачинателем
західноукраїнського варіанта української літературної мови. Дослід-
ниця переконливо доводить, що в прозі Ю. Федьковича органічно
поєднані, з одного боку, тяжіння письменника до народнопоетичної
стихії, етнографічно-побутового опису (використання фольклорних
сюжетів, пісень, легенд, вірувань, обрядів, народно-розмовної лекси-
ки), з другого — до літературних традицій, сформованих у творах як
письменників-романтиків (М. Шашкевич, М. Устиянович, М. Чайков-
ський), так і майстрів реалістичного напряму (Г. Квітка-Основ’яненко,
Марко Вовчок). Це важливе положення заклало підґрунтя для порів-
няльного аналізу мови творів Юрія Федьковича та Марка Вовчка.
Науковий аналіз мови творів Юрія Федьковича, здійснений про-
фесором О.Г. Муромцевою, позначений рисами глибини, всебічності,
прагненням достовірно виокремити в об’єкті дослідження ті елемен-
ти, які допомагають розкрити малодосліджений аспект важливої про-
блеми становлення української літературної мови, а саме — особли-
вості варіантного вияву літературної мови залежно від панівної ролі
того чи того територіального діалекту. Це визначає високу теоретичну
цінність наукових праць ученого, їх непересічне значення для форму-
вання послідовної та несуперечливої концепції в дослідженні актуаль-
ної наукової проблеми.
Зацікавлення дослідниці в царині питань розвитку і становлення
української літературної мови зреалізовано і в статтях, присвячених
мові творів П. Куліша: «Мова прозових творів П. Куліша» та «П. Ку-
ліш як оновлювач і творець української літературної мови».
Високо оцінюючи постать П. Куліша в історії української літе-
ратури, автор прагне розкрити роль письменника в оновленні та зба-
гаченні української літературної мови. Дослідниця здійснила копіт-
ку роботу в пошуках матеріалів, де виявляє себе Кулішева концепція
слова, виражена в листах, віршах, статтях, і ознайомлення читача з
цією концепцією має неабияку наукову цінність. З’ясування позиції
письменника в мовному питанні озброїло авторку незаперечними ар-
гументами в її полеміці з офіційним мовознавством, яке спотворюва-
ло погляди П. Куліша й недооцінювало його внесок у розвиток укра-
їнської літературної мови.
Важливим здобутком статті, присвяченої мові творів П. Куліша,
є те, що в ній визначено аспекти вивчення мови письменника, кожен
з яких міг би бути темою окремого дисертаційного дослідження. В
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 2 107
Помiтний доробок в українському мовознавствi (рецензiя)
аналізованих статтях авторка подає прекрасні зразки тонкого мовно-
стилістичного аналізу художніх творів П. Куліша. Її увагу привертає
використання письменником засобів усного розмовного мовлення,
що виявляє себе в синтаксисі творів; звернення письменника до
емоційно-експресивної лексики; використання елементів україн-
ської мови ХIХ століття; архаїчна та історична лексика як чинник
індивідуалізації мови персонажів; художнє навантаження слів аб-
страктної семантики; лексика як засіб створення історичного коло-
риту; метафоричність авторського мовлення; мовні засоби образ-
ності тощо.
Вагомим внеском в розробку проблем історії української літера-
турної мови та ідіостилю письменника є статті, присвячені вивченню
мови класиків української літератури: «Іван Нечуй-Левицький в істо-
рії української літературної мови», «Панас Мирний в історії україн-
ської літературної мови», «Іван Франко (мова прозових творів)».
Докладно розглядаючи семантику концептуальних слів як засіб
розкриття ідейно-художнього змісту тексту, автор доходить висновку
про те, що вираження основних засадних складників авторської кон-
цепції пов’язане з активізацією в мові художнього твору певних груп
слів, наприклад, абстрактної лексики народнорозмовної мови, а також
творенням нових слів, розширенням їхньої семантики, збагаченням
новими конотаціями. Цей аспект аналізу тим більше актуальний, що
письменники, ідіостиль яких розглядала авторка, за її спостережен-
нями, значно ширше порівняно з попередниками вводили абстрактну
лексику у свої твори, розширювали її склад через переосмислення ві-
домих слів та творення нових.
Визначальною рисою праць професора О.Г. Муромцевої, пода-
них у рецензованому виданні, є поєднання системності, ґрунтовності
та всебічності в кожному з її наукових досліджень, прагнення до ком-
плексного розкриття наукової концепції. У статтях, присвячених мові
творів І. Нечуя-Левицького та І. Франка, Ольга Георгіївна послідовно
розглядає лексичне багатство прози письменників, їхні здобутки в га-
лузі словотвору, стилістичне використання морфологічних форм і ка-
тегорій, риси синтаксису, виразно підкріплюючи наукові висновки ба-
гатим і переконливим ілюстративним матеріалом.
Оцінюючи книгу професора О.Г. Муромцевої в цілому, зазначи-
мо, що це, безумовно, вдала спроба всебічного висвітлення процесів
розвитку української літературної мови другої половини ХІХ ст. —
першої половини ХХ ст. Окремі статті, присвячені мові художніх
творів видатних українських письменників, об’єднані концептуаль-
ним підходом до аналізу ідіостилю, пронизані єдиною ідеєю вияв-
лення закономірностей функціонування мовних елементів. Зібрані
разом, вони достовірно відбивають складну картину утвердження
питомих українських мовних явищ, їх збагачення та гармонізації. Ця
книга стане, без сумніву, помітним доробком в українському мово-
знавстві, вагомим складником у величезній роботі з популяризації
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 2108
Черемська О.С., Жовтобрюх В.Ф.
української мови, її утвердження в офіційному, фаховому та повсяк-
денному спілкуванні, яку подвижницьки здійснювала професор О.Г.
Муромцева.
Ольга Черемська, Валентина Жовтобрюх (м. Харків)
Ol’ga Cherems’ka, Valentyna Zhovtobrjurh (Kharkiv)
NOTICEABLE WORC IN UKRAINIAN SCIENCE OF LANGUAGE
(Book review on: Muromtseva O.G. Z istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy. — Khar kiv,
2008. — 229 s.)
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
КВОРУМ – 2/3 ВІД КІЛЬКОСТІ ЧЛЕНІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ
Кворум – це встановлена статутом організації (установи) найменша кількість
членів, присутність якої потрібна, обов’язкова для прийняття правочинних
ухвал. Здебільшого вона становить 2/3 від кількості членів організації (уста-
нови, органу).
У реченні Кворум є, на засіданні присутні 2/3 від кількості членів спеціалі-
зованої вченої ради каменем спотикання, як засвідчує практика, є називання
дробу 2/3, а точніше – його знаменника. Одні озвучують його дві треті, інші –
дві третіх. Немає послідовності в утворенні форми знаменника дробу і в довід-
кових та навчальних виданнях. Форму дві треті пропонує чинний “Український
правопис”, форму дві третіх – підручники, посібники та енциклопедія “Україн-
ська мова”. А яка з них правильна? Вибираючи форму знаменника, потрібно
зважати на те, що дріб – число, яке складається з частин одиниці. Це може
бути одна частина одиниці, поділеної на кілька однакових частин (1/2, 1/3, 1/4),
або сукупність кількох однакових частин одиниці (2/3, 2/5, 3/4). Називаючи дріб,
слово частина опускають, але її форма зумовлює форму залежного від неї по-
рядкового прикметника в ролі знаменника дробу, пор.: одна друга (частина
одиниці), однієї другої (частини одиниці), одній другій (частині одиниці) і т.д.
У дробів, чисельник яких визначає кілька однакових частин одиниці, знаменник
виражений формою родового відмінка множини порядкового прикметника, зу-
мовленою опущеним словом частин. Дріб 2/3 означає дві з трьох частин оди-
ниці. Саме тому його називають дві третіх і відмінюють чисельник за власне
числівниковим, а знаменник – за прикметниковим зразком, пор.: двох третіх,
двом третім, двома третіми.
Отже, правильно вживати в українській мові: Кворум є. На засіданні присутні дві
третіх від кількості членів спеціалізованої вченої ради; Науковий ступінь канди-
дата філологічних наук присуджено, якщо за нього проголосувало три четвер-
тих від кількості присутніх на засіданні членів спеціалізованої вченої ради.
Катерина Городенська
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37709 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:53:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Черемська, О. Жовтобрюх, В. 2012-10-20T17:54:34Z 2012-10-20T17:54:34Z 2010 Помітний доробок в українському мовознавстві / О. Черемська, В. Жовтобрюх // Українська мова. — 2010. — № 2. — С. 104-108. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37709 801.81: 811.161.2 (091) Рецензія на збірник наукових праць: Муромцева О. Г. З історії української літературної мови, – Харків, 2008. – 229 с. Book review on: Muromtseva O.G. Z istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy. — Kharkiv, 2008. — 229 s. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Рецензії та огляди Помітний доробок в українському мовознавстві Noticeable work in Ukrainian science of language Article published earlier |
| spellingShingle | Помітний доробок в українському мовознавстві Черемська, О. Жовтобрюх, В. Рецензії та огляди |
| title | Помітний доробок в українському мовознавстві |
| title_alt | Noticeable work in Ukrainian science of language |
| title_full | Помітний доробок в українському мовознавстві |
| title_fullStr | Помітний доробок в українському мовознавстві |
| title_full_unstemmed | Помітний доробок в українському мовознавстві |
| title_short | Помітний доробок в українському мовознавстві |
| title_sort | помітний доробок в українському мовознавстві |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37709 |
| work_keys_str_mv | AT čeremsʹkao pomítniidorobokvukraínsʹkomumovoznavství AT žovtobrûhv pomítniidorobokvukraínsʹkomumovoznavství AT čeremsʹkao noticeableworkinukrainianscienceoflanguage AT žovtobrûhv noticeableworkinukrainianscienceoflanguage |