Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах
Розглянуто особливості логічних девіацій у текстах нормативно-правових актів, які є складовою частиною офіційно-ділового стилю української літературної мови. Запропоновано власний підхід до класифікації виявлених у текстах чинних кодексів логічно аномальних уживань. The features of the logical devia...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37730 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах / О. Афанасьєва // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 64-72. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859855443728269312 |
|---|---|
| author | Афанасьєва, О. |
| author_facet | Афанасьєва, О. |
| citation_txt | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах / О. Афанасьєва // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 64-72. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Розглянуто особливості логічних девіацій у текстах нормативно-правових актів, які є складовою частиною офіційно-ділового стилю української літературної мови. Запропоновано власний підхід до класифікації виявлених у текстах чинних кодексів логічно аномальних уживань.
The features of the logical deviations in the texts of laws which belong to the official style of Ukrainian literary language is under consideration. The taxonomy for the notion above in Ukrainian laws is proposed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 364
УДК 81 '1' 37
Ольга Афанасьєва (м. Київ)
ТАКСОНОМIЯ ЛОГIЧНИХ ДЕВIАЦIЙ
У НОРМАТИВНО/ПРАВОВИХ АКТАХ
© О.С. АФАНАСЬЄВА, 2010
Розглянуто особливості логічних девіацій у текстах нормативно-правових актів, які
є складовою частиною офіційно-ділового стилю української літературної мови. Запро-
поновано власний підхід до класифікації виявлених у текстах чинних кодексів логічно
аномальних уживань.
Ключові слова: логічна девіація, мовна аномалія, синтаксична конструкція, нор ма-
тив но-правовий текст.
Розбудова української законодавчої бази, покликаної врегулювати
всі сфери суспільних відносин незалежної держави, супроводжу-
ється низкою проблем правничо-лінгвістичного характеру, серед яких
основною є точне та повне передавання думки законодавця відповід-
ними мовними засобами. Актуальність цієї проблеми стала однією з
причин бурхливого розвитку юридичної лінгвістики — наукової дис-
ципліни, яка виникла на межі мовознавства та юриспруденції і дослі-
джує проблеми мовного оформлення юридичних текстів, уніфікації їх
термінологічної системи, лінгвістичної експертизи та ін.
У східнослов’янському мовознавстві проблема мовного оформ-
лення текстів, зокрема нормативно-правових актів, перебувала в центрі
уваги таких дослідників, як Н. В. Артикуца, І. М. Грязін, Т. В. Гу баєва,
А. С. Піголкін, Ю. Ф. Прадід, А. А. Ушаков, А. Ф. Черданцев, Л. І. Чу-
лінда [1–3; 5–9] та ін. У полі наукових інтересів названих лінгвістів
перебували питання юридичної термінології, синонімії правничих
термінів, відповідності їх змісту та форми, типології, доцільності
вживання технічних термінів у нормативно-правових актах, які
регламентують різні сфери суспільних відносин тощо.
На думку дослідників, які особливу увагу приділяли проблемам
семантики та структури юридичних документів, ключовою вимогою
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 65
Таксономiя логiчних девiацiй у нормативно�правових актах
до текстів нормативно-правових актів є точність та однозначність
висловлювань як вербалізованих еквівалентів законодавчої думки [5;
8]. Забезпечення виконання означеної вимоги досягають вживанням
у текстах нормативно-правових актів конструкцій, які мають бути
семантично повними, однозначними, максимально симетричними
відносно шкали «план змісту — план вираження» для виключення
можливості їх неадекватної інтерпретації під час прочитання і
тлумачення.
Одним із важливих чинників, що визначає семантичну повноту
будь-якого висловлювання, є правильність його логічної побудови.
Як зауважує Г. В. Колшанський, результативне вивчення семанти-
ки не повинно накладатися на завдання логіки, проте й не виключа-
ти корисної взаємодії цих наук. У цілому ж природа самого явища,
ідеального змісту та його вираження у мові приводить до формулю-
вання проблеми «значення і поняття» не як проблеми протиріччя
логіки та мови, а як проблему взаємодії наук — логіки та лінгвістики —
у вивченні семантики слова і тексту [4: 30]. Для того, щоб зміст ство-
реного законодавцем правового припису повно й чітко експлікувався
користувачами, текстове оформлення закону повинно відповідати
тим лінгвальним вимогам, які є загальноприйнятими і нормативни-
ми для офіційно-ділового стилю мови, серед яких — логічна повно-
та і правильність текстових структур. Недотримання означеної ви-
моги призводить до появи логіко-семантичних девіацій у текстах
нормативно-правових актів.
Завданням нашого дослідження є з’ясування таксономічних
ознак логіко-семантичних девіацій і причин їх функціонування у тек-
стах нормативно-правових актів з перспективою вироблення практич-
них рекомендацій щодо уникнення помилкових слововживань при
створенні нових законодавчих документів.
Спостереження над текстами чинних українських кодексів,
які входять до корпусу «Законодавство України», створеного в
Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії
наук України, дають підстави стверджувати, що текстам нормативно-
правових актів властива логіко-лінгвістична аномальність. Серед по-
рушень логічної структури текстів законодавчих актів вважаємо за
доцільне виділити:
І логіко-семантичні девіації;
ІІ логіко-синтаксичні девіації.
І. Логіко-семантичні девіації — це відхилення, що виникають на
етапі побудови логічної схеми висловлювання і утруднюють або до-
пускають неоднозначне декодування змісту текстової конструкції.
Девіантність такого роду породжена або текстуальною суперечністю,
або ж явною невідповідністю змісту висловленого референту вислов-
лювання.
До власне логічних девіацій зараховуємо:
1) тавтологічність;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 366
Афанасьєва О.С.
2) контрадикторність;
3) інформаційну неповноту висловлювань;
4) невідповідність висловлювання його референту.
1. Тавтологічність є одним із типів логіко-семантичної аномаль-
ності текстів нормативно-правових актів, сутність якої полягає у недо-
цільному, «зайвому» повторі компонентів речення — тавтології. Ано-
мальність такого роду є наслідком порушення формально-логічного
закону тотожності, корінною властивістю якого є його визначеність.
Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзерка-
люються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи
і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування сут-
тєві ознаки і уникати несуттєвих.
У юридичних текстах можна виявити лексичну та семантичну
тавтологічність. Лексичною тавтологічністю будемо вважати зайвий
за смислом повтор однакових чи синонімічних слів, семантичною
тавтологічністю — вживання у тексті лексем, які або мають ідентич-
ну семну структуру, або значення однієї лексеми частково чи в повній
мірі інтерферується значенням іншої.
Прикладом лексичної тавтологічності висловлювання є такий
текст: «Від імені органів спеціально уповноваженого органу вико-
навчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про
працю розглядати справи про адміністративні правопорушення
і накладати адміністративні стягнення мають право: державні
інспектори праці територіальних органів — штраф до дванад-
цяти неоподатковуваних доходів громадян; — Головний державний ін-
спектор праці України, його заступники; державні інспектори праці
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного
нагляду за додержанням законодавства про працю — штраф до чотир-
надцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (Кодекс
України про адміністративні правопорушення, розділ 3, глава 16, стат-
тя 230-1). Логічно невиправдане повторення лексичних компонентів
спостерігається при актуалізації суб’єкта дії — від імені органів спеці-
ально уповноваженого органу виконавчої влади …розглядати справи…
мають право… державні інспектори праці територіальних органів. У
висловлюванні: «Статут акціонерного товариства крім відомостей,
передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про:
розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випуска-
ються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права
акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та
про порядок ухвалення ними рішень» (Цивільний кодекс України, Роз-
діл 2, підрозділ 2, глава 8, параграф 1, стаття 154, пункт 2) спостеріга-
ємо інший вид лексичної тавтологічності — лексико-синонімічний,
ознакою якого є вживання контекстуальних синонімів відомості та
умови, що порушує логічну стрункість висловлювання та інформацій-
но переобтяжує його. Іноді наявність лексичної тавтологічності у
тексті нормативно-правового акту може призводити до рекурсії,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 67
Таксономiя логiчних девiацiй у нормативно�правових актах
наприклад: «Короткострокове тимчасове користування лісами
для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових ко-
ристувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюєть-
ся без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісоко-
ристувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником
лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організа-
ціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іно-
земним юридичним особам» (Лісовий кодекс України, Розділ 2, глава 1,
стаття 18). У наведеному прикладі спостерігаємо подвійну лексичну
тавтологічність у частині, яка позначає логічний об’єкт висловлюван-
ня — користування лісами для… лісових користувань, що призводить
до рекурсивності, а отже — інформативної бідності висловлювання.
Неправомірним також видається вживання у тексті кодексу термінів
другорядні лісові матеріали та побічні лісові користування: якщо є дру-
горядні, то за логікою мають бути й основні або першорядні лісові ма-
теріали, так само й основні лісові користування; проте правомірність
таких термінів є сумнівною, навіть певною мірою абсурдною.
Прикладом семантичної тавтологічності є наступна стаття зако-
ну: «Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої пра-
ці, яка робиться в інтересах сім’ї. Усі найважливіші питання життя
сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності.
Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішен-
ня питань життя сім’ї» (Сімейний кодекс України, розділ 2, глава 6,
стаття 54). Іменник праця містить у своїй семантичній структурі домі-
нуючий процесуальний компонент працювати, робити, тому вважає-
мо вживання поруч із цим словом дієслова робиться зайвим; інформа-
тивно повною є й така текстова структура — праці в інтересах сім’ї. У
третьому реченні наведеного фрагменту закону констатуємо наявність
слова противитися, що не зовсім відповідає імплікатурам правового
дискурсу; пропонуємо замінити його на стилістично нейтральний ви-
слів чинити спротив. Семантична тавтологічність притаманна й тако-
му висловленню: «Авіаційний персонал — це особовий склад авіаційного
підприємства, організації, підрозділу, навчального закладу, що склада-
ється з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою» (Пові-
тряний кодекс України, розділ 5, стаття 32). Атрибутив авіаційний є
безпосереднім показником професійної ознаки (професія — авіатор),
тому введення у речення пояснювального компонента за професійною
ознакою є семантично невиправданим, а отже — логічно девіантним.
2. Сутність контрадикторності як одного з важливих маркерів
власне логіко-лінгвістичної аномальності тексту полягає у порушенні
формально-логічного закону суперечності (несуперечності), а отже —
в наявності у висловлюванні двох суджень, що суперечить одне одно-
му, тобто контрадикцій. Прикладом контрадикторності є наступна
стаття закону: «Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та
консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать
про їх характер. Дипломатична пошта може містити виключно
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 368
Афанасьєва О.С.
дипломатичні документи та товари, призначені для офіційного корис-
тування, а консульська валіза — тільки офіційну кореспонденцію та
документи або товари, призначені виключно для офіційного користу-
вання» (Митний кодекс України, розділ 13, глава 50, стаття 291).
Якщо дипломатична пошта та консульська валіза — це місця, тобто
локації (про що свідчить перше речення наведеної статті кодексу), то
внаслідок лексичної заміни компонентів у другому реченні виникає
контрадикторна ситуація — місце може містити; у місці можна знахо-
дитися, перебувати, а містити у собі що-небудь (конкретні матері-
альні предмети — товари, документи тощо) може лише посудина,
предмет, призначений для зберігання чи транспортування інших пред-
метів.
3. Інформаційна неповнота висловлювання означає брак компо-
нентів текстової структури для передавання смислу пропозиції; явної
помилки такі висловлювання не містять, проте конструктивної інфор-
мації щодо предмета мовлення не несуть. Наприклад, у реченні «Про-
вадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв’язку: 1)
з дійовим каяттям» (Кримінально-процесуальний кодекс України,
розділ 1, глава 1, стаття 7-1) наявна інформаційна лакуна, оскільки ні
зі змісту зазначеної статті, ні інших статей цього кодексу незрозуміло,
що являє собою дійове каяття. За подібною моделлю побудований
наступний текст: «Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які
дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чес-
ним звичаям у підприємницькій діяльності» (Господарський кодекс
України, розділ 1, глава 3, стаття 32, пункт 1). Яким правилам, торго-
вим та іншим чесним звичаям повинні суперечити дії у конкуренції,
які б визнавалися недобросовісною конкуренцією, з цієї статті закону
незрозуміло; надмірна абстрактність (а фактично «нульова» інформа-
тивність щодо важливих для настання певних правових наслідків об-
ставин) наведеного тексту створює безліч можливостей для його ін-
терпретації, що суперечить основним вимогам до написання законів.
Висловлювання: «Право власності на землю гарантується» (Земель-
ний кодекс України, розділ 1, глава 1, стаття 1, пункт 2) побудоване за
принципом нульової інформативності, тому що ніякої конструктивної
інформації з приводу того, хто і кому гарантує право власності на
землю, не містить.
4. Невідповідність висловлювання референту полягає у відсут-
ності в реальній дійсності об’єктів, відношень, зв’язків, про які йдеть-
ся у тексті закону, наприклад: «Порушення правил полювання, якщо
воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповід-
никах або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фон-
ду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу,
що занесені до Червоної книги України, — караються штрафом до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі
на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та
всього добутого» (Кримінальний кодекс України, Особлива частина,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 69
Таксономiя логiчних девiацiй у нормативно�правових актах
розділ 8, стаття 248, пункт 1). Звірі та птахи не є видами тваринного
світу, оскільки ці терміни вживаються на позначення вищих таксонів
зоологічної системи, і вживання їх у тексті в рамках одного синоні-
мічного ряду є онтологічно невиправданим. Логічну неспіввідносність
слів, між якими наявні контекстуальні гіперо-гіпонімічні відношення,
демонструє наступний текст: «Визначення митної вартості това-
рів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими метода-
ми: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість
операції)» (Митний кодекс України, розділ 11, глава 47, стаття 266).
Метод — це послідовність певних дій, операцій, виконання яких спря-
моване на досягнення кінцевого результату, отже, лексема на позна-
чення методу повинна характеризуватися семантикою процесуально-
сті; ціна ніяк не є методом визначення митної вартості товарів,
оскільки це певна величина, що вимірюється у грошовому еквіваленті
цього товару; тому контекстуальна кореляція між поняттями методу
та ціни є логічно аномальною. Логічну неспіввідносність понять спо-
стерігаємо й у такому контексті: «Річ має бути повернена поклажодавцю
в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуван-
ням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов’язаний передати
плоди та доходи, які були ним одержані від речі» (Цивільний кодекс
України, розділ 3, підрозділ 1, глава 66, параграф 1, стаття 949, пункт
2). Якщо річ кваліфікується як поклажа (зважаючи на наявність у тек-
сті статті вказівки на поклажодавця), то вона не може бути живою іс-
тотою або чимось, здатним плодоносити, тому логічним було б вилу-
чити слово плоди із другого речення наведеного текстового фрагменту.
Подібну неспіввідносність референтів контекстуальних синонімів
демонструє такий текст: «Земельні ділянки, одержані громадянами
внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогос-
подарських підприємств, на яких розташовані та функціонують ме-
ліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У
разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених зе-
мельних ділянок питання вирішується в судовому порядку» (Земель-
ний кодекс України, розділ 2, глава 5, стаття 26). Ужите у першому ре-
ченні наведеної статті закону слово угода у юридичному дискурсі є
найбільш синонімічно близьким слову договір і у більшості нор ма-
тивно-правових актів ці слова є абсолютними синонімами; лексема
згода має зовсім іншу референтну співвіднесеність, що виходить за
рамки правничого дискурсу, російським відповідником якої є слово
согласие; отже, у зазначеному тексті відбулася підміна паронімічних
слів із зовсім різним семантичним навантаженням і прагматичною
маркованістю. До того ж перше речення цього тексту є інформативно
неповним, оскільки на підставі якої саме угоди здійснюється викорис-
тання земельних ділянок (оренди, найму тощо), із тексту закону неві-
домо.
ІІ. Логіко-синтаксичні девіації — це відхилення, що виникають на
етапі побудови поверхневої структури речення, коли смислові зв’язки
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 370
Афанасьєва О.С.
між окремими компонентами пропозитивної структури оформлюють-
ся за допомогою наявних у мові ресурсів, які стають матеріальними
носіями певних граматичних відношень. Граматичні відношення у ре-
ченні відбивають відношення між об’єктами позамовного світу, про які
йдеться у повідомленні, тобто обмежена кількість мовних засобів слу-
гує для вираження потенційно нескінченної множини відношень та
зв’язків між явищами, і від грамотного добору таких засобів залежить
достовірність інформації, закодованої у мові. Невідповідність дібраної
автором граматичної форми для вираження семантико-логічних від-
ношень між смисловими блоками синтаксичної структури призводить
до девіантності висловлювань, серед якої можна виділити такі види:
1) неправильне оформлення логіко-синтаксичних відношень у
реченні;
2) логічну неоднозначність синтаксичної структури.
1. Неправильне оформлення логіко-синтаксичних відношень
полягає у невідповідності дібраного автором способу граматичного
представлення синтаксичних зв’язків логічним відношенням між
смисловими блоками речення, наприклад: «До осіб, позбавлених волі,
якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують
його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових за-
ворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а
також у разі втечі з-під варти з метою припинення вказаних
протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами
шкоди оточенню або самим собі застосовуються фізична сила, спеці-
альні засоби, гамівна сорочка та зброя» (Кримінально-виконавчий ко-
декс України, особлива частина, розділ 3, глава 16, стаття 106, пункт
1). Спосіб граматичного оформлення виділеної частини синтаксичної
конструкції передбачає таку експлікацію логічних відношень: особи,
позбавлені волі, тікають з-під варти з метою припинення вказаних
протиправних дій — що явно не відповідає авторському задумові; для
побудови висловлювання із адекватними референту відношеннями
потрібно перемістити першу частину девіантної структури у логічний
блок, що визначає ряд умов, за яких застосовують фізичну силу і т.ін.,
і синтаксично відділити його від логічного блоку зі значенням мети:
До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу
колонії, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство,
беруть участь у масових заворушеннях, захопленні заручників, втечі
з-під варти або чинять інші насильницькі дії, з метою припинення вка-
заних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особа-
ми шкоди оточенню або самим собі застосовуються фізична сила спе-
ціальні засоби, гамівна сорочка та зброя. Русизм захват пропонуємо
замінити на український відповідник захоплення. Причиною подібної
логічної помилки є неточне вживання предиката: «На працівників не
може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до
категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не-
одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 71
Таксономiя логiчних девiацiй у нормативно�правових актах
заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідно-
сті. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її пов-
ністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним орга-
ну працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне
майно або поправити пошкоджене» (Кодекс законів про працю Украї-
ни, глава 8, стаття 130). Стан крайньої необхідності — це комплекс
умов, дія яких несе загрозу для життя, безпеки людей, пошкодження
державного майна тощо; отже, працівник (суб’єкт) не може перебува-
ти у стані крайньої необхідності, оскільки цей стан стосується
об’єктивної реальності, а не психіки конкретної особистості, у цьому
випадку — працівника; тому доречною вважаємо заміну дієслова пере-
бувати на точніший відповідник діяти. У наведеному тексті вжито
русизм риск, українським перекладом якого є слово ризик; на місці ді-
єслова поправити у третьому реченні наведеного тексту доцільно, на
нашу думку, вжити дієслово полагодити.
2. Логічна неоднозначність синтаксичної структури полягає
у неможливості точного співвіднесення смислової одиниці речення і
відповідного їй референта, що може призводити до появи небажаних
альтернацій у трактуванні юридичного тексту. Іноді така неоднознач-
ність зумовлена вживанням невідповідного смисловим відношенням
між частинами висловлювання сполучника, наприклад: «Якщо догово-
ром купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залеж-
но від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати
тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визнача-
ється виходячи із співвідношення цих показників на момент укладання
договору і на момент передання товару» (Цивільний кодекс України,
розділ 3, підрозділ 1, глава 54, параграф 1, стаття 691, пункт 3). Вра-
ховуючи кон’юнктивний характер сполучника і, текст закону можна
витлумачити так, що ціна товару змінюється двічі — і на момент укла-
дання договору, і на момент передання товару; проте такий порядок
речей видається нереальним, оскільки передання товару здійснюється,
здебільшого, особами (експедиторами, транспортувальниками тощо),
які не уповноважені здійснювати торгові операції, пов’язані зі зміною
ціни товару; до того ж укладання договору купівлі-продажу передба-
чає зазначення кінцевої ціни товару у грошовому вираженні; адекват-
но відображати відношення між альтернативними ситуаціями зміни
ціни товару здатен зв’язок ампліфікації, мовним виразником якого є
розділовий сполучник або. Причиною логіко-синтаксичної девіант-
ності цього виду є багатозначність співвіднесення підрядних елемен-
тів синтаксичної структури із компонентами-домінантами: «Стаття
120. Поняття майна, що затонуло в морі і сфера застосування. Май-
ном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна або інші плавучі засоби,
що зазнали катастрофи, будь-які споруди, здатні здійснювати плаван-
ня, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші пред-
мети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею
води, опустилися вони на дно чи викинуті на мілководдя або на берег»
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 372
Афанасьєва О.С.
(Кодекс торговельного мореплавства України, розділ 4, глава 6, стаття
120). Із назви статті незрозуміло, чого стосується сфера застосуван-
ня — поняття майна чи самого майна; виходячи зі специфіки одиниць,
якими оперує юридичний дискурс, можна із великим ступенем віро-
гідності припустити, що вона стосується поняття, тоді висловлюван-
ня б виглядало так: поняття майна, що затонуло в морі, і сфера
застосування цього поняття. До того ж спостерігається невідповід-
ність назви статті її змісту, тому що у тексті окреслено лише поняття
майна і зовсім не йдеться про сферу застосування цього поняття.
Отже, таксономічні ознаки логічних девіацій у текстах нор ма-
тивно-правових актів дозволяють умовно поділити їх на дві групи:
власне логічні та логіко-синтаксичні. До власне логічних девіацій за-
раховуємо відхилення, пов’язані із наявністю у текстах законів контра-
дикцій, тавтологій, інформаційних лакун тощо. До логіко-син так сич-
них — аномалії, що пов’язані з невідповідністю граматичних структур
речення семантико-логічним відношенням між смисловими блоками
синтаксичної конструкції. Запропонована таксономія логічних анома-
лій у нормативно-правових актах сприятиме виробленню рекоменда-
цій щодо виявлення та виправлення таких помилок, а також уникнен-
ню подібних відхилень у написанні нових законів, що відкриває
горизонти для подальших досліджень у цьому напрямку.
1. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія: Навч. посіб. — 2-ге вид., змін. і
доп. — К.: Стилос, 2004. — 277 с.
2. Грязин И. Текст права: Опыт методологического анализа конкурирующих теорий. —
Таллин: Ээсти раамат, 1983. — 187 с.
3. Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юриди-
ческой деятельности. — М: Норма, 2004. — 160 c.
4. Колшанский Г.В. Логика и структура языка. — М.: Высшая школа, 1965. — С. 30
5. Пиголкин А.С. Язык закона / Авт. кол.: С.А.Боголюбов и др.; Под ред. А.С. Пиголки-
на; ВНИИ сов. гос. строительства и законодательства. — М.: Юрид. лит., 1990. —
192 с.
6. Прадід Ю.Ф. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. — Сімферополь: Реноме,
2003. — 160 с.
7. Ушаков А. А. Очерки советской законодательной стилистики. Ч. 1. Содержание и
формы в праве и проблемы законодательной статистики (учеб. пособ.). — Пермь,
1967. — 206 с.
8. Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учеб. пособ. для студ. вузов, обучаю-
щихся по спец. 021100 «Юриспруденция». — М.: ЮНИТИ, 2003. — 318 с.
9. Чулінда Л.І. Особливості текста нормативно-правового акта // Науковий вісник
НАВСУ. — 2003. — №2. — С. 82–89.
Ol’ha Aphanasyeva (Kyiv)
TAXONOMY OF LOGICAL DEVIATIONS IN LAWS
The features of the logical deviations in the texts of laws which belong to the official style
of Ukrainian literary language is under consideration. The taxonomy for the notion above
in Ukrainian laws is proposed.
Key words: logical deviation, language anomaly, syntax construction, law texts.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37730 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:11Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Афанасьєва, О. 2012-10-21T13:17:29Z 2012-10-21T13:17:29Z 2010 Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах / О. Афанасьєва // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 64-72. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37730 81 '1' 37 Розглянуто особливості логічних девіацій у текстах нормативно-правових актів, які є складовою частиною офіційно-ділового стилю української літературної мови. Запропоновано власний підхід до класифікації виявлених у текстах чинних кодексів логічно аномальних уживань. The features of the logical deviations in the texts of laws which belong to the official style of Ukrainian literary language is under consideration. The taxonomy for the notion above in Ukrainian laws is proposed. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах Taxonomy of logical deviations in laws Article published earlier |
| spellingShingle | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах Афанасьєва, О. Дослідження |
| title | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| title_alt | Taxonomy of logical deviations in laws |
| title_full | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| title_fullStr | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| title_full_unstemmed | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| title_short | Таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| title_sort | таксононімія логічних девіацій у нормативно-правових актах |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37730 |
| work_keys_str_mv | AT afanasʹêvao taksononímíâlogíčnihdevíacíiunormativnopravovihaktah AT afanasʹêvao taxonomyoflogicaldeviationsinlaws |