Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра
Рецензія на збірник: Соціолінгвістичні студії; за заг. редакцією Л.О. Ставицької. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — 288 с. Book review on: Sociolingvistychni studiyi; za zagal’noyu redaktsiyeyu L.O. Stavyts’koyi. — Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Burago, 2010. — 288 s....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37737 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра / О. Руда // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 125-129. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859628688602038272 |
|---|---|
| author | Руда, О. |
| author_facet | Руда, О. |
| citation_txt | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра / О. Руда // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 125-129. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Рецензія на збірник: Соціолінгвістичні студії; за заг. редакцією Л.О. Ставицької. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — 288 с.
Book review on: Sociolingvistychni studiyi; za zagal’noyu redaktsiyeyu L.O. Stavyts’koyi. — Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Burago, 2010. — 288 s.
|
| first_indexed | 2025-11-29T13:56:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 125
© О.Г. РУДА, 2010
УДК 811.161.2'272(06)"20"
СОЦІОЛІНГВІСТИКА: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА
Соцiолiнгвiстичнi студiї; за заг. редакцiєю Л.О. Ставицької. —
К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2010. — 288 с.
Розквіт і занепад держав тісно пов’язані з правильним розв’язанням
мовних питань. Завдання мовознавця полягає в тому, щоб через ви-
вчення мови у зв’язку з розвитком суспільства, актуальними со ціально-
економічними процесами виробляти об’єднувальні стратегії й тактики
соціальної взаємодії. Для сучасної мовної ситуації показова динамічна
зміна соціолектів усередині українського етносоціуму: відбувся перехід
від єдності «радянський народ» до сукупності мікроспільнот з різними
соціокультурними, мовними, професійними, релігійними орієнтира-
ми; змінилися параметри суспільного буття: посилилася конфрон-
тація між субгрупами, став іншим їхній соціолінгвальний портрет.
За умов стагнації мовно-суспільного буття в Україні, незбалансованої
державної мовної політики саме на соціолінгвістів лягає відповідаль-
ність за вироблення стратегій мовного будівництва в державі.
Ознайомитися зі здобутками українських дослідників, що засвід-
чують рівень розвитку на сучасному етапі та потенціал української со-
ціолінгвістичної думки, лінгвісти, спеціалісти суміжних галузей знань,
а також широкий загал можуть у рецензованому збірнику. «Соціолінг-
вістичні студії» містять тексти доповідей І Міжнародної конференції
«Українська соціолінгвістика поч. XXI ст.: напрями, здобутки, пер-
спективи», яка проходила 25–26 березня в Інституті україн ської мови
НАН України.
Глобальні проблеми національної мовної ситуації та мовної по-
літики, впливу глобалізаційних процесів на мовне буття українців і
реальні мовні практики сучасного українського етносоціуму, питання
функціонування української мови в професійних сферах, політичному,
рекламному, мас-медійному дискурсах стали предметом дослідження
вчених з Києва, Львова, Одеси, Луганська, Тернополя, Луцька.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3126
Руда О.Г.
Проблематика макросоціолінгвістики, зокрема питання мовного
врегулювання, мовної політики та мовного планування, об’єднала в під-
розділ збірника праці таких дослідників, як Л.О. Ставицька, О.В. Попа-
динець, В.М. Труб, А.В. Березовенко, Б.М. Ажнюк, Л.О. Андрієнко та ін.
Нові ідеї, що впродовж тривалого часу обговорюються міжнародним
науковим співтовариством у рамках етнології, екології мови та соціо-
лінгвістики, подає у своїй статті доктор філологічних наук, завідувач
відділу мов України Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Б.М. Аж-
нюк. Автор знайомить із положеннями «Всесвітньої декларації мовних
прав» і висловлює слушну думку, що мовні права залежать від ступеня
соціальної зрілості суспільної свідомості в спільноті.
Автор вступної статті, доктор філологічних наук, професор, заві-
дувачка відділу соціолінгвістики Інституту української мови HAH
України Л.О. Ставицька зосередилася на висвітленні десятилітньої
наукової діяльності відділу. Зміна наукових парадигм на рубежі сто-
літь визначила спрямування соціолінгвістичних досліджень — вив-
чення української мови не такою, якою вона мусить бути, а такою,
якою вона є насправді. Ця настанова науковців утілена в низці
праць, присвячених соціопсихологічним аспектам мовної діяльності
українсько- та російськомовних українців, білінгвів у різнотипних
комунікативних ситуаціях. Незаперечними науковими здобутками
співробітників відділу Л.О. Ставицька вважає започаткування сис-
темного вивчення суржику, соціальних діалектів української мови,
урбаністичних досліджень, а також досліджень у царині гендерної та
вікової соціолінгвістики. Авторка наголошує на актуальності ви-
вчення мовної поведінки в типових соціально-ко му ні кативних ситу-
аціях, на потребі створення емпіричної бази для теоретичних уза-
гальнень.
Проблеми діахронної соціолінгвістики висвітлені в статтях
Г.П. Мацюк та І.Д. Фаріон. У статті доктора філологічних наук, про-
фесора Львівського університету ім. І. Франка Г.П. Мацюк подано ко-
роткий аналіз етапів розвитку української соціолінгвістичної тради-
ції, виокремлено предметні поля прикладної соціолінгвістики й ген-
дерної лінгвістики, розкрито суть основних соціолінгвістичних
проблем, таких як мовна політика, мова і нація, мова і політика, мовна
ситуація, соціальна диференціація мови тощо. Л.І. Мацько робить на-
уковий екскурс у XIX ст. й аналізує думки видатного історика, полі-
тика, соціолога, літератора, фольклориста, видавця М.П. Драгоманова
про мову, її значення для розвитку освіти й культури українського на-
роду, які він виклав у праці «Чудацькі думки про українську націо-
нальну справу». Авторка — академік AПН України, доктор філологіч-
них наук, професор — переконана, що Михайло Драгоманов започат-
кував нову, осучаснену філософію мови. Т.О. Фудерер, дослідниця із
Загреба, у статті «Теорія мовного стандарту Далібора Брозовича як
основа визначення суржику й трасянки» порушує питання теорії змі-
шаних мов та робить спробу їх дефініції.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 127
Соцiолiнгвiстика: вчора, сьогоднi, завтра (рецензiя)
Питома вага статей, уміщених у «Соціолінгвістичних студіях»,
присвячена аналізові дискурсивної матриці сучасності: Г.П. Джин-
джолія, Г.В. Молодиченко, Ю.В. Крапива зупиняються на дослідженні
ЗМІ-дискурсу; І.Я. Стеценко робить спробу визначити особливості
дискурсу прямого ефіру ФМ-станцій; дискурс реклами став предме-
том дослідження Н.В. Бутник (телевізійна реклама), Л.А. Дядечко
(трансформація рекламних текстів у усно-розмовному дискурсі); но-
вим словом в українській дискурсології є студії Н.П. Литвиненко (ме-
дичний дискурс). Вагомо у збірнику представлені дослідження персо-
нальних дискурсів (Л.В. Кравець, Н.Г. Сидяченко, Л.О. Науменко).
На сучасній строкатій мовній/мовленнєвій практиці кількох церков
зосередився Сальваторе дель Гаудіо. Соціолінгвальні аспекти інтернет-
комунікації аналізують О.І. Михальчук («Мовна поведінка в електро-
нному інформаційному просторі») та С.Г. Чемеркін («Проблема нор-
ми у нелінійній організації тексту (в інтернет-комунікації)»).
Стаття доктора філологічних наук, професора Луганського націо-
нального університету Л.М. Синельникової «Дискурсивная матрица
гуманитарного пространства нового века» акцентує суттєві зміни в
суспільній свідомості, мовній картині світу пострадянського суспіль-
ства, зміни концептуалізації глобального і національно специфічного,
основоположних категорій, таких як совість, обов’язок, патріотизм.
Авторка аналізує вплив на суспільну свідомість політичного, реклам-
ного дискурсів та дискурсу ЗМІ, наголошуючи, що маніпулятивні так-
тики й стратегії, що використовуються в цих дискурсах, здійснюють
такий потужний вплив на свідомість і підсвідомість адресата, що ви-
робляють нові моделі поведінки, зокрема мовної. Не можна не пого-
дитися з думкою науковця, що саме поняття «мовна особистість» у
понятійному апараті «нової» лінгвістики доповнене дериватами «се-
міотична особистість», «дискурсивна особистість», які повніше відо-
бражають перебування людини в об’ємному інформаційно-ко му ні ка-
тивному просторі нового часу.
Мовне існування індивіда в полівекторному дискурсивному полі
сучасності змушує науковців шукати лінгвістичний інструмента-
рій для його адекватного опису та інтерпретації. Теоретичні пробле-
ми статусу мовної особистості висвітлені у статтях В.А. Ригованої,
О.М. Па лійської (аналіз ідіолекту Ольги Кобилянської).
Зокрема, у частині статей збірника отримала обґрунтування ка-
тегорія російськомовного населення в Україні (В.М. Труб, О.В. Попа-
динець, О.І. Кудрейко), змодельовано й інші лінгвокультурні типажі.
Підхід до вивчення української мовної особистості вирізняється син-
тезом психологічних (О.Г. Хаджиоглова, Л.І. Шугова), соціологічних,
лінгвістичних, культурологічних відомостей про об’єкт дослідження.
У центрі уваги соціолінгвістів залишається розмовний вокабу-
ляр індивіда. Отже, природно, що чимало статей у «Соціолінгвістич-
них студіях» присвячено дослідженню соціальних діалектів (І.О. Со-
болева, «Поливекторная парадигма медиаполитического жаргона»;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3128
Руда О.Г.
Ю.В. Крапива, «Загальний жаргон у медіатексті»; Н.В. Третяк, «По-
літичний сленг в газетно-публіцистичному дискурсі»), «мові міс-
та» (Є.М. Степанов, І.І. Брага, «Лінгвосоціокультурний простір
м. Суми»).
Виважені фахові рекомендації щодо правильності адаптації та
вживання запозичень наводить у своїй статті доктор філологічних
наук, професор, завідувач відділу граматики Інституту української
мови НАН України К.Г. Городенська. На переконання дослідниці, вжи-
вання лексичних запозичень у неадаптованій формі, що нівелюють
особливості флективного ладу української мови, не відповідають тра-
диціям і зразкам національного словотворення та порушують грама-
тичні норми, деструктивно впливає на всі мовні підсистеми. Уживан-
ня значної кількості слів іншомовного походження або використання
чужомовних традицій вираження граматичних значень чи словотвір-
них зразків інших мов у засобах масової комунікації дає підстави кон-
статувати недостатній рівень мовної компетенції фахівців ЗМІ.
Опанування книжно-писемним різновидом української літера-
турної мови мовцями за сьогоднішньої мовної ситуації в Україні ви-
явилося не підкріпленим усно-розмовними навичками, що є головною
причиною стильових деформацій у мовленні російсько-українських
білінгвів. Це порушення стильової цілісності українського мовлення
через невмотивоване граматичне «окнижнення» стало предметом ува-
ги Л.В. Ажнюк.
Лінгвогендерологічна проблематика об’єднує ряд статей збірника
(О.Г. Хаджиоглова пише про гендерні особливості категоризації му-
зичних інструментів у свідомості носіїв української мови; О.Г. Руда
наводить результати психолінгвістичного експерименту, які свідчать
про уявлення українських чоловіків і жінок про свою поведінку в си-
туації компліменту; О.Я. Мироничук подає гендерну диференціацію
найменувань християнських святих; Т.М. Сукаленко досліджує кон-
цептуалізацію гендерних стереотипів).
Студії О.М. Данилевської, О.С. Гаврилів, Н.М. Галунової та М.П. Боб-
ро об’єднує наукова цікавість авторів до інноваційних методик (анке-
тування, асоціативний експеримент). Зокрема, за результатами анке-
тування та асоціативного експерименту О.М. Данилевська зробила
висновки про своєрідність відображення шкільних реалій у свідомос-
ті українських підлітків.
Проблематика збірника розмаїта й цікава. Статті, вміщені в ньо-
му, відбивають актуальні напрями сучасної української соціолінгвіс-
тики. І незважаючи на діапазон порушених у студіях питань, а також
кількість тематичних блоків публікацій, відповідальний редактор
Л.О. Ставицька у вступному слові зазначає, що багато актуальних
соціолінгвістичних питань ще лишилося поза увагою віт чизняних
мовознавців. Соціолінгвістам ще доведеться розкривати ширші нау-
кові горизонти. Ну а висвітлення реального життя мови, мовленнєва
практика в калейдоскопі подій гарантують соціолінгвістичним пра-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 129
Соцiолiнгвiстика: вчора, сьогоднi, завтра (рецензiя)
цям постійну увагу не лише з боку небайдужих до мовних проблем
та фахівців, а й всього українського суспільства.
Олена Руда (м. Київ)
Olena Ruda (Kyiv)
SOCIOLINGVISTIC: YESTERDAY, TODAY AND TOMORROW
Book review on: Sociolingvistychni studiyi; za zagal’noyu redaktsiyeyu L.O. Stavyts’koyi. —
Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Burago, 2010. — 288 s.
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
ДОГЛЯДАЙТЕ ШКІРУ СТУПЕНЬ!
Значення іменника ступня (множина — сту́пні) відоме всім. Це — нижня опорна
частина ноги, стопа (Словник української мови, т. IX, с. 807). Проте, як виявля-
ється, ступні ніг потребують не тільки ретельного догляду, а є ще й неабиякою
мовною проблемою. Труднощі постають під час відмінювання цього іменника,
особливо у творенні форми родового відмінка множини. Замість нормативної
лексеми сту́пень на сторінках газет і журналів, у повсякденному мовному ужит-
ку, навіть у заголовках і текстах дисертацій дедалі частіше вживають непра-
вильну словоформу ступні ́в. Напр.: Після мітингу двох співробітників міліції було
госпіталізовано до Госпіталю МВС із забоями м'яких тканин обличчя і закритою
черепно-мозковою травмою, а третього — з травмами ступнів ніг (Інфопорн //
28.04.2010); У Канаді знайшли шість відірваних людських ступнів (Gazeta.ua.
13.10.2009); Серед дорослого населення досить поширене заразне захворюван-
ня — мікоз ступнів (Звягель-інформ, 12 лютого 2010); Чілкат спеціалізується на
вивченні відбитків пальців і ступнів. Він стверджує, що шість знайдених у США
відбитків “велетенських ступнів”, які нібито належать сніговій людині, — справ-
жні (Хрещатик, 5 листопада 2003 року); Як тільки шкіра ступнів розпариться,
можна видаляти ороговілий шар (Рівне-ракурс, № 362, 19.09.2008); ..Одного
ранку чоловік виявив, що зовсім не відчуває своїх ступнів (Волинь, № 20, 02
квітня 2009 року); Дисертацію присвячено питанням особливостей патогенезу
мікозів ступнів та оніхомікозів у хворих на цукровий діабет... (З дисертації); ..Од-
нією з складних проблем залишається питання лікування фунгальної інфекції
ступнів у осіб старших вікових груп... (З дисертації) тощо. Виробники косме-
тичних товарів активно пропонують нам широкий асортимент засобів на зразок
Крем-скраб для видалення загрубілої шкіри ступнів; Крем для глибокого зво-
ложення шкіри ступнів; Крем Урго для рук та ступнів ніг; Крем-бальзам “Анти-
грибок” з піхтовою олією для ступнів та багато подібних. На полицях крамниць
можна легко знайти щіточку-пемзу чи пилочку для ступнів. У салонах краси вам
з радістю запропонують енергетичний масаж ступнів ніг.
Уживання словоформи ступні ́в замість сту ́пень зумовлене наявністю в
українській мові близького за звучанням іменника чоловічого роду сту ́пі ́нь
(множина — ступні) — крок (Словарь української мови за ред. Б. Грінченка,
т. IV, с. 223; Словник української мови, т. IX, с. 807). Форма родового відмінка
множини цього іменника — сту ́пнів (пор. ка ́менів, ве ́летнів, днів, пнів, учнів),
напр.: Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять (І. Рудченко); Не встиг [парубок]
ступить десяти ступнів, як пісня стихла (Панас Мирний). Саме під впливом
згаданої лексеми відбувається сплутування форм родового відмінка множи-
ни омонімів ступні1 (кроки) — ступнів та сту ́пні2 (стопи) — сту ́пень.
Запам'ятаймо, що в сучасній українській літературній мові іменник сту ́пні
(стопи) потрібно відмінювати так само, як іменники кле ́шні, пісні ́ та ін., пор.:
кле ́шні, пісні ́, сту ́пні (Н. в., Зн. в., мн.); кле ́шень, пісе ́нь, сту ́пень (Р. в., мн.);
кле ́шням, пісня ́м, сту ́пням (Д. в., мн.); кле ́шнями, пісня ́ми, сту ́пнями, (Ор. в.,
мн.); (на /у) кле ́шнях, пісня ́х, сту ́пнях (М. в., мн.).
Отже, правильно вживати: доглядайте шкіру сту́пень і зробити кілька ступні́в
(кроків).
Лариса Колібаба (м. Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37737 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T13:56:55Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Руда, О. 2012-10-21T13:43:57Z 2012-10-21T13:43:57Z 2010 Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра / О. Руда // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 125-129. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37737 811.161.2'272(06)"20" Рецензія на збірник: Соціолінгвістичні студії; за заг. редакцією Л.О. Ставицької. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — 288 с. Book review on: Sociolingvistychni studiyi; za zagal’noyu redaktsiyeyu L.O. Stavyts’koyi. — Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Burago, 2010. — 288 s. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Рецензії Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра Sociolingvistic: yesterday, today and tomorrow Article published earlier |
| spellingShingle | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра Руда, О. Рецензії |
| title | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| title_alt | Sociolingvistic: yesterday, today and tomorrow |
| title_full | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| title_fullStr | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| title_full_unstemmed | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| title_short | Соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| title_sort | соціолінгвістика: вчора, сьогодні, завтра |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37737 |
| work_keys_str_mv | AT rudao socíolíngvístikavčorasʹogodnízavtra AT rudao sociolingvisticyesterdaytodayandtomorrow |