Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування
18–19 березня 2010 р. на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Оронімія Українських Карпат: дослідження, збереження та впорядкування"....
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37739 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування / С. Вербич // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 135-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860163750157352960 |
|---|---|
| author | Вербич, С. |
| author_facet | Вербич, С. |
| citation_txt | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування / С. Вербич // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 135-140. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | 18–19 березня 2010 р. на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Оронімія Українських Карпат: дослідження, збереження та впорядкування".
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:55:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 135
УДК 811.161.2’373.21
ОРОНIМIЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ:
ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛIДЖЕННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ
ТА ВПОРЯДКУВАННЯ
© C.О. ВЕРБИЧ, 2010
Оронімія, або власні назви об’єктів гірського ландшафту, як підгру-
па топонімії перебуває у сфері уваги не лише ономастів, тобто
лінгвістів, але й географів. Для мовознавців, які спеціалізуються пере-
дусім на вивченні становлення словникового фонду, важлива багато-
гранна мовна інформація, яку можна почерпнути в результаті аналізу
словотвору, принципів мотивації семантики твірних основ, з’ясування
походження цього типу власних географічних назв, наприклад: визна-
чення генетично слов’янських оронімів й іншомовних назв орооб’єктів;
виокремлення народної географічної номенклатури, на базі якої по-
стала більшість оронімів, особливо тієї, яка відсутня в доступних дже-
релах, але яку можна відновити в процесі спеціального аналізу тощо.
Для географів актуальні питання збереження та впорядкування назв
об’єктів гірського ландшафту з метою їх систематизації (створення ін-
формаційної бази відповідних об’єктів) та правильного передавання
оронімів на різних типах карт (топографічних, туристичних тощо).
Найбільшим гірським масивом в Україні є Карпати. Природно, що
місцеве населення зберегло у своїй пам’яті назви найрізноманітніших
гір, горбів, височин, вершин, полонин, що, як об’єкт дослідження, цікаві
як для лінгвістів, так і для географів. Сьогодні для наукової громад-
ськості України надзвичайно важливе питання збереження оронімно-
го фонду Українських Карпат з огляду на зникнення багатьох назв гір-
ських об’єктів унаслідок господарського освоєння відповідного
ландшафту: розроблення корисних копалин, вирубування лісів, промис-
лового і приватного будівництва тощо. Добре, якщо назви таких
орооб’єктів залишаються хоча б на картах, проте фахівці відзначають
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3136
Вербич С.О.
проблеми й іншого ґатунку: перекручення назв і неточність їх відобра-
ження, що зумовлено відсутністю українськомовних карт до недавньо-
го часу (для нанесення на карти місцевих назв їх перекладали здебіль-
шого з російської мови, якою видавали раніше детальні топографічні
карти). Крім цього, необхідно зібрати й систематизувати оронімію
Українських Карпат з її подальшим етимологічним тлумаченням для
отримання важливої мовно-історичної інформації. Обговоренню цих та
низки інших питань було приурочено Всеукраїнську наукову конфе-
ренцію «Оронімія Українських Карпат: дослідження, упорядкування,
збереження», яка відбулася 18–19 березня 2010 р. на базі Чернівецько-
го національного університету ім. Ю. Федьковича. Науковий форум
урочисто відкрив ректор університету, доктор фізико-математичних
наук, професор Степан Васильович Мельничук. Учасників конференції
привітали декан філологічного факультету, доктор філологічних наук,
професор Борис Іванович Бунчук і декан географічного факультету,
доктор географічних наук, професор Валерій Петрович Руденко. Вступ-
не слово виголосили голова Української ономастичної комісії, член-
кореспондент НАН України Василь Васильович Німчук і директор
ДНВП «Картографія», президент Української картографічної асоціації,
доктор географічних наук Ростислав Іванович Сосса.
Власне наукова робота конференції розпочалася із заслухову-
вання пленарних доповідей.
Д.Г. Бучко (Тернопільський національний педагогічний універси-
тет ім. В. Гнатюка) у доповіді «Кілька уваг про номінацію вершин Тур-
ківщини» звернувся до історії питання про дослідження топонімікону
Українських Карпат. Зокрема, він відзначив, що перше ґрунтовне дослі-
дження власних географічних назв Українських Карпат належить
Я. Рудницькому — «Походження географічних назв Бойківщини»
(Львів, 1939; згодом цю працю було перевидано 1962 р. в Канаді (м. Він-
ніпег). — С.В.). Продовжив студії з української карпатської топонімії
С. Грабець — «Географічні назви Гуцульщини» (Краків, 1950). У період
незалежної України побачили світ студії Б. Лящука («Географічні наз-
ви Українських Карпат і прилеглих територій»), П. Зборовського («То-
поніміка Турківщини»), М. Габорака («Назви гір і полонин Івано-Фран-
ків щини. Словник-довідник»). Проте, незважаючи на значну наукову
базу для дослідження оронімів Українських Карпат, на сьогодні відсут-
ня класифікація оронімів як онімного класу, проблемною залишається
й систематизація оронімії зазначеного регіону. Особливу увагу Д.Г. Буч-
ко звернув на відмінність моделей номінації оронімів Турківщини від
назв гірських об’єктів інших регіонів Українських Карпат. На основі
зіб раного матеріалу — 134 ороніми — дослідник виділяє такі принципи
номінації назв місцевих орооб’єктів: 1. Номінація підвищення через ві-
дображення в його назві індивідуальних ознак цього об’єкта (Бердо,
Збир (Жбир), Кичера). 2. Номінація підвищення через відображення в
його назві іншого об’єкта, на який був схожий іменований орооб’єкт;
іноді особи (Стіжок, Стодола, Кіндрат). 3. Номінація підвищення
через відбиття в його назві наймення конкретної особи (Борсуків, Ло-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 137
Оронiмiя Українських Карпат: перспективи…, збереження та впорядкування
сівка, Чинтилівка). Щодо останнього принципу зауважимо: всупереч
Д.Г. Бучку, не можна вважати посесивними такі назви, як Зубовець, Ши-
менка й ін., оскільки присвійність реалізують словотвірні модель із суф.
-ів (-ов-а, -ов-е), -ин (-а, -е), а не суф. -ець і –к-а, які в топонімах ука-
зують на відносність щодо назви суміжного топооб’єкта.
Р.І. Сосса (Державне науково-виробниче підприємство «Карто-
графія») в доповіді «Ороніми Українських Карпат на географічних
картах» відзначив, що ороніми, порівняно з ойконімами та гідроніма-
ми, найменш унормовані в українському оніміконі. Щодо Українських
Карпат, то в цьому регіоні сформувалася унікальна система автентич-
них власних географічних назв, у яких відбилися історія, культура,
побут місцевих мешканців, особливості тутешніх природних умов
тощо. Більшість оронімів дійшла до наших днів у тій формі, у якій
вони вживалися в давні часи. Проте чимало назв гірських об’єктів із
часом під дією тих або тих чинників змінили своє звучання, що вказує
на важливість упорядкування таких оронімів, а також опрацювання
системи заходів для унормування назв орооб’єктів України в цілому.
Особливу увагу доповідач звернув на позначення оронімів на топо-
графічних картах з огляду на часте перекручення і неточність відобра-
ження назв орооб’єктів у картографічних матеріалах. Для правиль-
ного передавання оронімів на картах, на переконання доповідача,
необхідно провести роботу з унормування назв українських оро-
об’єктів і створити відповідну інформаційну базу для загального ко-
ристування.
В.В. Лучик (Національний університет «Києво-Могилянська ака-
демія») у доповіді «Проблеми порівняльно-історичного вивчення
карпатської оронімії» наголосив на цінності дослідження оронімів
для мовознавства, особливо порівняльно-історичного, оскільки вони,
разом із гідронімами, належать до найдавніших і найстійкіших оди-
ниць онімної системи, які зберігають мовно-історичну інформацію,
почасти втрачену в інших класах nomina propria і загальних назвах;
виокремив хронологічні прошарки карпатських назв орооб’єктів:
1) доіндоєвропейські назви; 2) давньоіндоєвропейські (дослов’янські);
3) праслов’янські; 4) слов’янські та українські; 5) іншомовні назви;
зак центував увагу на важливості вивчення карпатської оронімії у
зв’язку з місцевими говірками.
С.О. Вербич (Інститут української мови НАН України) у допо-
віді «Карпатська оронімія як об’єкт етимологічного аналізу» зо-
середив увагу на важливості мовно-історичної інформації, яку мож-
на почерпнути в результаті етимологічного аналізу назв карпатських
орооб’єктів. Це дасть можливість чіткіше хронологізувати час поя-
ви слов’янського (протоукраїнського) етносу в зазначеному регіоні,
адже, незважаючи на поширену думку про те, що слов’яни — це ви-
хідці з рівнинних місцевостей, наявність тут праслов’янських апеля-
тивів з орографічною семантикою, як-от: *grunь, *kyčera, *ščьlbъ та ін.,
свідчить про те, що слов’яни досить рано познайомилися з Північно-
Східними Карпатами. На прикладі аналізу оронімів Кобло, Попадя,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3138
Вербич С.О.
Цуприк простежену еволюцію структури зазначених назв, відновлено
їхню внутрішню форму, реконструйовано праслов’янські архетипи, а
отже, доведено слов’янську природу цих оронімів.
Подальша робота конференції тривала в об’єднаній філолого-
географічній секції. На жаль, не всі заявлені доповіді (19) прозвучали
з огляду на відсутність доповідачів.
Доповідь «Оронімія Буковини (Заставнівщина)» (підготована у
співавторстві з Я.П. Редьквою) виголосила Т. Кушнір (Чернівецький
національний університет ім. Ю. Федьковича), у якій проаналізувала
ороніми Заставнівського р-ну Чернівеччини, звернувши основну ува-
гу на словотвірну та етимологічну характеристику назв орооб’єктів.
У доповіді «Оронімія Кіцманщини» (підготована у співавторстві з
Я.П. Редьквою) М. Флорескул (Чернівецький національний універси-
тет ім. Ю. Федьковича) запропонувала лексико-семантичну класифіка-
цію оронімів Кіцманського р-ну Чернівецької обл.: 1) відантропонімні
ороніми; 2) відетнонімні ороніми; 3) відфітонімні (точніше — похідні
від фітономенів, а не від фітонімів, оскільки фітонім можна витлума-
чувати як власну назву якоїсь рослини — С.В.) ороніми; 4) ороніми,
похідні від географічних апелятивів, що вказують на просторову ло-
калізацію об’єкта; 5) назви, основи яких указують на певні події, що
відбулися в зазначеній місцевості; 6) назви, похідні від місцевих гео-
графічних термінів на позначення рельєфу; охарактеризувала дерива-
ційні моделі, за якими утворилися аналізовані ороніми.
У доповіді Й.Р. Гілецького (Прикарпатський національний
університет ім. В. Стефаника) «Проблеми назв вершин Українських
Карпат» основну увагу звернуто на потребу впорядкування назв вер-
шин Українських Карпат з огляду на виявлення в картографічних ма-
теріалах багатьох недостовірних або спотворених оронімів. Розв’язати
цю проблему, на його думку, можна: 1) уточнивши назви вершин, які
побутують серед місцевого населення, і відновивши їх на картах;
2) давши назви тим вершинам, які позначені тільки цифрами (відміт-
ка висоти об’єкта); 3) завершивши українізацію тих назв вершин, які
мають іншомовне звучання, наприклад: Будичевська Велька — Велика
Будичевська, Руський Дял — Руський Діл.
Доповідь «Оронімія Підгір’я в контексті топонімної системи ре-
гіону (на матеріалі Надвірнянського р-ну Івано-Франківської об-
ласті)» О.І. Михальчук (Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАН
України) присвячено з’ясуванню мотивації семантики основ оронімів
Підгір’я (регіон, прилеглий до Карпат), наприклад: Вишна (полони-
на) ‹ вишний ‘верхній’, Вавторів (гора) ‹ антропоніма Вавтор та ін. На
окрему увагу, на думку дослідниці, заслуговують етимологічно затем-
нені назви, як-от: Ґиґа, Мершора, Тавпиш та ін.
У доповіді У. Кришталович (Центральний державний історичний
архів, м. Львів) «Дослідження Українських Карпат у міжвоєнній
Польщі: діяльність Петра Контного та його наукова спадщина» ак-
центовано увагу на необхідності вивчення наукової спадщини Петра
Контного, природознавця і дослідника Гуцульщини (1895–1947 рр.),
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 139
Оронiмiя Українських Карпат: перспективи…, збереження та впорядкування
яка сьогодні у своїй переважній частині зберігається в Центральному
державному історичному архіві у Львові. Ідеться, зокрема, про його
майже завершену працю з опису полонин Гуцульщини на території
між Прутом і державним кордоном Польщі. П. Контний розпочав ро-
боту над створенням «Атласу полонин» Гуцульщини, а також над збо-
ром історичного матеріалу про карпатські поселення і господарську
діяльність місцевих мешканців, що мав увійти в багатотомне видання
«Acta Huculica». На жаль, Друга світова війна скоригувала плани до-
слідника — зазначені проекти не вдалося завершити.
Л.Р. Осташ (Львівський національний університет ім. І. Франка)
у доповіді «Сучасна оронімія наддністрянського села Стриганці та
його околиць» запропонувала структурно-семантичний аналіз сучас-
них оронімів с. Стриганці Тисменицького р-ну Івано-Франківської
обл.: Білі Береги, Гай, Гірка, Збіч, Середній Горб, Скала, Стінка, Шкве-
риш, які сформувалися лексико-семантичним способом від місцевих
географічних термінів.
У доповіді Є. Цвелиха (Київський національний університет ім.
Тараса Шевченка) «Трансформація оронімів Північної Рахівщини»
зроблено спробу аналізу назв орооб’єктів північної частини Рахів-
ського р-ну Закарпатської обл., з-поміж яких переважають румунські
(східнороманські) ороніми, наприклад: Менчул, Трояска, Догяска та ін.
До таких автор зараховує і назви Ґрунь та Клива, які, однак, не можна
вважати східнороманськими. Географічні апелятиви, на основі яких
утворилися ці назви, мають слов’янське підґрунтя, про що зазначено в
спеціальних студіях українських і російських мовознавців (Ю.О. Кар-
пенка, С.О. Вербича, Л.В. Куркіної).
У доповіді Л.П. Білінської (Тернопільський національний педа-
гогічний університет ім. В. Гнатюка) «Відображення оронімних по-
нять у мікротопонімії Покуття» представлено лінгвістичний аналіз
мікротопонімів, зокрема мікрооронімів, Покуття (зібрано 160 оди-
ниць), мотивованих місцевими географічними термінами.
У доповіді Г.І. Денисика та Л.М. Денисик (Вінницький держав-
ний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського) «Оронімія в ан-
тропогенному ландшафтознавстві» наголошено на невідкладній по-
требі вивчення антропогенних ландшафтних комплексів, тобто тих, у
структурі яких змінено хоча б один із геокомпонентів. У цьому кон-
тексті порушено актуальну проблему зміни (а також і зникнення)
назв орооб’єктів унаслідок господарської діяльності людей. Назви та-
ких гір залишаються лише на картах, у зв’язку з чим необхідно скла-
дати історико-генетичні ряди карт, де ороніми будуть зафіксовані
впродовж відповідного часу їхнього розвитку.
М.М. Сороцька (Тернопільський національний педагогічний уні-
верситет ім. В. Гнатюка) виголосила доповідь «Орографічні терміни
в мікротопонімії Північної Тернопільщини»), обравши за об’єкт до-
слідження мікротопоніми північних р-в Тернопільської обл. — Креме-
нецького, Лановецького, Шумського і частково Збаразького, мотиво-
вані місцевими географічними термінами.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3140
Вербич С.О.
Н.Р. Яніцька (Львівський національний університет ім. І. Франка)
у доповіді «Мікротопонімія центральних та східних районів Львів-
щини» проаналізувала назви мікротопооб’єктів, мотивованих як міс-
цевими географічними термінами, так і власними особовими назвами
й суміжними ойконімами.
У доповіді В.П. Коржика (Буковинське товариство природодо с-
лідників) «Оронімія Буковинських Карпат як відображення іс то ри-
ко-географічного процесу» основну увагу приділено проблемам фік-
сації і збереження українських карпатських оронімів, що зумовлені
низкою причин: 1) слабка картографо-документальна інформаційна
база; 2) недостатня державна та громадська увага до збереження оро-
німів як цінного пласту нематеріальної культурної спадщини народу;
3) втрата інформаційних носіїв (старих мешканців, які ще пам’ятають
місцеві назви; документів тощо). Запобігти загрозливій тенденції збід-
нення оронімної бази можна, на думку В.П. Коржика, шляхом: 1) не-
відкладного проведення польових досліджень і опитування місцевого
населення із залученням краєзнавців, учителів шкіл для створення
кадастру всіх назв місцевих та природних об’єктів; 2) створення де-
тальної карти мезо- та мікротопонімів для надійної фіксації топонім-
ної (оронімної) інформації; 3) відновлення призабутих назв чи найме-
нування тих топооб’єктів, які не мали своїх назв.
В обговоренні доповідей узяли участь В.В. Лучик, Д.Г. Бучко,
Р.І. Сосса, С.О. Вербич, І.С. Руденко, Я.С. Редьква.
Підсумовуючи результати своєї роботи, конференція ухвалила:
1. Наукові форуми з української топоніміки, зокрема з ороніміки,
проводити періодично.
2. Державній службі геодезії і картографії, Інститутові україн-
ської мови НАН України, Українській ономастичній комісії скласти
інформаційну базу українських оронімів.
3. Організаторам конференції — Чернівецькому національному уні-
верситету ім. Ю. Федьковича, Міжвідомчій науково-методичній раді з
питань географічних назв, Інституту української мови НАН України,
Українській ономастичній комісії — розіслати ухвалу й ос нов ну інфор-
мацію про науковий захід «Оронімія Українських Карпат: дослідження,
упорядкування, збереження» у провідні вищі навчальні заклади України.
У межах роботи наукової конференції проведено засідання Укра-
їнської ономастичної комісії. Основні питання порядку денного — від-
новлення виходу бюлетеня «Повідомлення Української ономастичної
комісії: минуле і сьогодення», а також визначення базових напрямів
ономастичних досліджень у межах України.
Святослав Вербич (м. Київ)
Svyatoslav Verbych (Kyiv)
THE ORONYMY OF UKRAINIAN CARPATHIANS:
ITS STUDIES, PERSPECTIVES AND REGULATING
(18—19 March 2010, Chernivtsi)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37739 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:55:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вербич, С. 2012-10-21T13:49:35Z 2012-10-21T13:49:35Z 2010 Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування / С. Вербич // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 135-140. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37739 811.161.2’373.21 18–19 березня 2010 р. на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Оронімія Українських Карпат: дослідження, збереження та впорядкування". uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Наукова хроніка Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування The oronymy of Ukrainian Carpathians: its studies, perspectives and regulating (18—19 March 2010, Chernivtsi) Article published earlier |
| spellingShingle | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування Вербич, С. Наукова хроніка |
| title | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| title_alt | The oronymy of Ukrainian Carpathians: its studies, perspectives and regulating (18—19 March 2010, Chernivtsi) |
| title_full | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| title_fullStr | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| title_full_unstemmed | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| title_short | Оронімія Українських Карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| title_sort | оронімія українських карпат: перспективи дослідження, збереження та впорядкування |
| topic | Наукова хроніка |
| topic_facet | Наукова хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37739 |
| work_keys_str_mv | AT verbičs oronímíâukraínsʹkihkarpatperspektividoslídžennâzberežennâtavporâdkuvannâ AT verbičs theoronymyofukrainiancarpathiansitsstudiesperspectivesandregulating1819march2010chernivtsi |