Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ)
Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених «Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство» відбувся в Києві 21–23 квітня 2010 року. Його організували Інститут української мови НАН України та Рада молодих учених ІУМ НАНУ....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37741 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) / Н. Яценко // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 144-153. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859896613561958400 |
|---|---|
| author | Яценко, Н. |
| author_facet | Яценко, Н. |
| citation_txt | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) / Н. Яценко // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 144-153. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених «Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство» відбувся в Києві 21–23 квітня 2010 року. Його організували Інститут української мови НАН України та Рада молодих учених ІУМ НАНУ.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:55:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3144
УДК 811.161.2(477)(06)
ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ
ЛIНГВIСТИЧНИЙ ФОРУМ МОЛОДИХ УЧЕНИХ
(21–23 квiтня 2010 року, м. Київ)
© Н.О. ЯЦЕНКО, 2010
Всеукраїнський лінгвістичний форум
молодих учених «Українська мова у
ХХІ столітті: традиції і новаторство» від-
бувся в Києві 21–23 квітня 2010 року. Його
організували Інститут української мови
НАН України та Рада молодих учених
ІУМ НАНУ. Співорганізаторами Форуму
виступили Національна академія наук
України, Інститут мовознавства ім. О.О. По-
тебні НАН України, Український мовно-
інформаційний фонд НАН України, Інститут філології Київського на-
ціонального університету імені Тараса Шевченка, Інститут української
філології національного педагогічного університету імені М.П. Драго-
манова.
У роботі Форуму взяли участь науковці та фахівці в галузі лінг-
вістики — аспіранти й докторанти, студенти вищих навчальних за-
кладів, провідні лінгвісти, представники наукових товариств, а та-
кож викладачі української мови України, Росії, Хорватії, Німеччини.
Всього 200 учасників. Форум об’єднав інтелектуальний потенціал
молоді, яка, спираючись на традиції і досвід своїх учителів та настав-
ників, прагне розширити горизонти сучасної лінгвістики, і відомих
мовознавців, які у форматі майстер-класів та круглих столів поділи-
лися своїм науковим досвідом, професійною майстерністю, творчи-
ми планами.
Відкриваючи Форум, директор Інституту української мови НАН
України, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко наголо-
сив на тому, що надзвичайно широкою є географічна палітра зібрання
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 145
Перший Всеукраїнський лiнгвiстичний форум молодих учених
молодих науковців — вони прибули з різних куточків України, а та-
кож із Німеччини, Росії та Хорватії. Тому розмова про проблеми укра-
їнської мови набуде ширшого контексту. Мета Форуму — насамперед
розставити акценти в дослідницькій парадигмі з орієнтацією на май-
бутнє, тому що саме молодим науковцям творити і відстоювати україн-
ську мову в ХХІ ст.
Член Президії АН України, академік-секретар Відділення літера-
тури, мови і мистецтвознавства НАН України, директор Інституту лі-
тератури ім. Т. Г. Шевченка, академік М.Г. Жулинський зачитав при-
вітання президента АН України академіка Б.Є. Патона учасникам
Форуму, в якому наголосив на тому, що саме молодь визначатиме на-
укові пріоритети ХХІ століття і, спираючись на найкращі традиції й
досвід своїх наставників, буде поглиблювати наукове пізнання мови.
Із вступним словом на відкритті Форуму виступили:
М.Г. Жулинський, академік НАН України, академік-секретар Від-
ділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України, директор
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, який висловив упевненість у
тому, що в майбутньому такі лінгвістичні форуми будуть відбуватися
тут, в Україні, в Києві, ще з ширшим залученням мовознавців з інших
країн. Сьогодні Україна перебуває в складному становищі. Ми розумі-
ємо, що глобалізація випробовує на міцність і цивілізації, і нації. Для
України як молодої держави надзвичайно важливо налагодити плід-
ні зв’язки з іншими державами, з іншими націями. В Україні повинні
досягти того рівня самоусвідомлення, що українська мова — це мова
державна, це фактор консолідації українського суспільства; україн-
ська мова — це чинник самоідентифікації українців.
В.А. Смолій, академік, директор Інституту історії НАН України
сказав, що консолідація молодої спільноти, яка займається вив-
ченням складних проблем мови, любить мову, — це надзвичайно важ-
лива справа. Молодь, яка сидить у залі, в майбутньому справді буде
вивчати проблеми українського мовознавства. Питання гу ма ні та-
ристики, проблеми мовознавства, проблеми філософії української
мови, проблеми історії повинні бути насамперед проблемами влади і
проблемами держави. І це має бути потужним фундаментом потуж-
них досліджень цих проблем. Знання здобувати важко. Щоб бути до-
брим фахівцем, бути визнаним, зробити добру кар’єру, кар’єру не
лише тут, кар’єру і статус у європейській спільноті — потрібно вчити-
ся, вчитися тяжко, системно.
В.А. Широков, член-кореспондент НАНУ, директор Українського
мовно-інформаційного фонду НАНУ побажав успіхів у роботі Фо-
руму, наголосивши на поєднанні в його гаслі традицій і новаторства.
Сьогодні відбуваються дуже цікаві процеси: в 80–90-і роки минуло-
го століття мова разом із гуманітарним статусом почала набувати
статусу технологічного. Адже в сучасних інформаційних системах
мова перетворюється і вже перетворилася на основний технологіч-
ний інструмент. І зараз потрібні знання про мову дещо не такі, які
потрібні були в попередні епохи. Це ставить багато нових завдань
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3146
Яценко Н.О.
перед молодими дослідниками, продукує поняття лінг вістичної тех-
нології. В останні десятиліття з’явилися такі поняття як лінгвістич-
ний корпус, корпусна лінгвістика, дослідження мови комп’ютерними
методами — це не просто данина моді. Річ у тім, що зараз у нас відбу-
ваються дві науково-технічні революції — електронно-комунікаційна
і цифрова. І тут справді ми маємо велику конкуренцію, тобто кожна
мова, кожна нація намагається в цьому новому інформаційному се-
редовищі себе представити достойно і, як кажуть, завоювати достой-
не місце. Для цього потрібні не тільки бажання, не тільки самоусві-
домлення необхідності це робити, а й різні засоби лінгвістичної
технології. Ясна річ, що це потребує проведення дуже серйозних,
дуже глибоких і, головне, дуже масштабних наукових досліджень
мовної системи.
В.М. Бріцин, доктор філологічних наук, професор, заступник
директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України у
своєму виступі наголосив на тому, що програма Форуму охоплює
надзвичайно широке коло питань, до розв’язання яких залучено як
традиційні, так і новітні методи лінгвістичних досліджень, і побажав
учасникам зібрання гарних вражень від наукового спілкування.
А.К. Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор, завідувач
кафедри української мови Інституту філології Національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка звернувся до учасників Форуму слова-
ми видатного поета “Молодий я, молодий, повен сили та одваги..”. Ідея
молодості — це те, що об’єднує всіх у цій залі. Творчість не лише у
конкретних темах, зафіксованих кандидатськими дослідженнями,
докторськими, — це значно ширше. Творчість — це завжди пошук і
молодість, знову ж таки — це та енергія, яка сьогодні дає можливість
творити по-новому, творити своє і творити на широких філологічних
теренах.
А.В. Висоцький, директор Інституту української філології На-
ціонального педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, канди-
дат філологічних наук, професор передав сердечні вітання ректора
Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова,
акад. В.П. Андрущенка з нагоди українського Форуму молодих уче-
них, молодої інтелігенції, українців, зокрема мовознавців. Доповідач
зазначив, що ми сьогодні cтворюємо підґрунтя для розвитку наших
студентів, які в подальшому стануть аспірантами, кандидатами і док-
торами наук.
У межах Форуму:
1) пройшли майстер-класи відомих учених — докт. філол.
наук, проф., чл.-кор. НАНУ С.Я. Єрмоленко; докт. техн. наук, проф.,
чл.-кор. НАНУ В.А. Широкова; докт. філол. наук, проф. П.Ю. Грицен-
ка; докт. філол. наук, проф. Є.А. Карпіловської; докт. філол. наук,
проф. Л.О. Ставицької. Завершив роботу Форуму блискучий
майстер-клас Народної артистки України Р.С. Недашківської;
2) виголошено стендові доповіді у форматі ретроспективної ін-
терактивної виставки науково-періодичних видань ІУМ НАНУ;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 147
Перший Всеукраїнський лiнгвiстичний форум молодих учених
3) пройшли також засідання круглих столів: “Лінгвістичні тех-
нології в Україні. Комп’ютерна лінгвістика. Корпусна лінгвістика” та
“Українсько-тюркські мовні взаємини у синхронії та діахронії”);
4) відбулася конференція “Українська мова в XXI ст.: традиції і но-
ваторство”, під час роботи семи секцій якої виголошено 75 доповідей.
У дискусіях з актуальних питань сучасного мовознавства було по-
рушено проблеми етимології та історії української мови, української
ономастики, діалектології, лінгвогеографії, фонетики та фонології.
Ось лише окремі фрагменти з них.
Л.О. Лісова (Луцьк): “Прізвища як своєрідний шар лексики кож-
ної мови відображають історію культури та ментальності народу, на-
копичують його матеріальний, культурний, історичний досвід. Осо-
бливо важливе значення для дослідників мають прізвища, похідні від
назв професій, оскільки в них збереглися архаїчні, а часто і втрачені
корені, вони містять важливу не лише для лінгвіста, а й для етнолога,
історика інформацію про давно відмерлі промисли. Українські прізви-
ща як незмінні спадкові найменування, що остаточно сформувалися
ще два століття тому, репрезентують специфічну лексику того пері-
оду, яка відображає матеріальний, культурний, історичний досвід су-
спільного середовища, в якому вона зародилася і функціонувала”.
Г. В. Сікора-Литвин (Київ): “У парадигмі бачення лінгвопортре-
та міста іманентною соціолінгвістичною проблемою виступає мовний
етикет як часова та просторова категорія, яка є носієм цінної інформа-
ції щодо лінгвальних та екстралінгвальних процесів. Мовний етикет
визначається загальною культурою спілкування і диференціює вжи-
вання традиційних локальних мовних ресурсів щодо комунікативних
ситуацій, які відбуваються у певних комунікативних сферах функціо-
нування, для яких важливими критеріями відмінності виступають со-
ціальні характеристики самих мовців (соціальний статус, вік, рівень
їхньої освіти й виховання), характер взаємин між комунікантами (сту-
пінь їх знайомства і близькості), а також емоційність ситуації.
Мовний побут міста Львова розвивався в особливих історичних,
соціальних і культурних умовах, зокрема — не лише на своєму рід-
ному тлі (наддністрянському говорі південно-західного наріччя ук-
раїнської мови), а й в умовах співіснування рідної української мови та
державної польської мови. Саме тому мовному етикетові Львова при-
таманні польські риси, які у його структурі на сьогодні є органічними
елементами.
Специфікою львівського мовного етикету беззаперечно можна
вважати широке використання лексеми прошу. Висока функціональна
навантаженість цієї лексеми та інших формул ґречності з нею виявля-
ється в тому, що вони побутують аж у 16 комунікативних ситуаціях:
Група етикетних формул із компонентом прошу є найяскравішим
складником структури мовного етикету львів’ян, оскільки її вживан-
ня характеризується високою частотністю, багатством використан-
ня у різних комунікативних ситуаціях та сферах, а також розмаїттям
стилістичних відтінків. Представлені моделі ввічливого спілкування
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3148
Яценко Н.О.
мають високі статусні характеристики у мовному просторі Львова та
його довкіллі й визначаються мовцями різних соціальних прошарків
як “зразкові”, “правильні”, “культурні”, “нормативні”.
Н.М. Біленька (Житомир): “Народна етика є системою правил
та норм поведінки людини в усіх сферах її життя: у побуті, колекти-
ві, різних святкових обрядах та повсякденних життєвих ситуаціях.
Усе, що оточувало людину, мало для неї величезне значення, а надто
те, що стосувалося сімейно-родинної обрядовості. Кожна ситуація, у
яку потрапляла людина, вимагала порад, настанов, життєвого досвіду.
Поступово формувалася система усталених словесних формул та тра-
диційних моделей людської поведінки, яка зміцнювалася і відшліфо-
вувалася впродовж віків. Тому в ній відбиті світогляд та ідеологія, до-
свід і знання, сімейний та общинний уклад минувшини.
Важливу роль у формуванні й дотриманні норм поведінки віді-
грає звичаєве право. Зокрема, сільські громади коригували й регла-
ментували суспільну, громадську, побутову, а також мовну поведінку
своїх членів, зокрема поліщуків. Одним із таких стереотипів є сім’я,
якій притаманні поведінкові ознаки стосунків між членами родини.
Мовноетикетні одиниці завжди були елементом доброї словесної
магії українців. Посередництвом позитивно забарвлених формул звер-
тань кодувався дружній, товариський тип симетричних взаємин між
комунікантами, виявлялося шанобливе ставлення до особистості.”
Є.М. Пилипенко (Умань): “Авторитет письменників, громад-
ських діячів другої половини ХІХ–початку ХХ століть, серед яких ви-
діляємо постать І. Нечуя-Левицького, зумовив вироблення на основі
їхніх творів літературної мови, що поступово стає загальнонаціональ-
ною. Ґрунтовне дослідження ідіолекту митця слова неможливе без
з’ясування діалектної основи його мовотворчості, звернення до діа-
лектного оточення, у якому формувалася мовна особистість письмен-
ника.
Увага до чинників формування мовної особистості породжує
проблему відбору текстів для найповнішого лінгвістичного аналізу.
В. Сімович, опрацьовуючи видання творів Кобзаря, робить висновок
про те, що вивчати мову письменника варто не з передруків, а з ру-
кописів чи текстів, максимально наближених до них. Думку про
звернення до рукописних текстів як головного об’єкта лінгвістично-
го аналізу обстоює і П.Ю. Гриценко, який уважає, що варіант напи-
саного автором тексту є “надійною вихідною інформаційною базою
для вивчення ідіолекту”.
Тематика відбивала наукові досягнення як у традиційних галу-
зях мовознавства (граматиці, морфології, словотворі, синтаксисі, сти-
лістиці, лексикології, фразеології, термінології та ін.), так і в новітніх
підрозділах лінгвістичного знання (соціолінгвістиці, дискурсознав-
стві, інтернет-комунікації, когнітивній, комп’ютерній, корпусній лінг-
вістиці тощо).
О.І. Петришина (Тернопіль): “У науковій парадигмі лінгвістич-
них досліджень останніх десятиліть чільне місце посідають розвідки,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 149
Перший Всеукраїнський лiнгвiстичний форум молодих учених
присвячені релігійному стилю сучасної української літературної мови.
Сучасна українська національна церква de jure — українськомовна.
Проте de facto державна мова не є основною, монолітною мовою бо-
гослужінь в українських християнських храмах. Проблема церковно-
го мововживання спричинена історичними реаліями, а її розв’язання
залежить від рівня освіченості, національної свідомості, толерантнос-
ті священнослужителів, прогресивності їх світської, громадянської
позиції, від прагнення керівництва різних єпархій до конфесійного
зближення та уникнення чвар на релігійному ґрунті. Першим ваго-
мим кроком до такого порозуміння може стати діяльність міжконфе-
сійної літургійної комісії для видань спільних перекладів богослуж-
бових текстів, молитов тощо”.
О.А. Зозуля (Київ): “Сьогодні, у час активного розвитку новітніх
інформаційних технологій, коли будь-яка інформація, у тому числі
художні тексти, є доступною широкому загалу й поширюється з не-
ймовірною швидкістю, не варто недооцінювати вплив мови художньої
літератури на лексикон певної мовної спільноти, у нашому випадку —
української. Окрім того, пошуки сучасними письменниками нових ви-
ражальних засобів мають вплив на розвиток образної системи сучас-
ної поезії й прози, збагачують поетичний лексикон, визначають
перспективи творення нових номінативних одиниць за певними сло-
вотвірними типами тощо”.
Л.Д. Малевич (Рівне): “У лінгвістичній науці на межі ХХ і ХХІ сто-
літь відбулися докорінні зміни, які полягають у тому, що мову поча-
ли розглядати не як самостійну, незалежну від людини систему, а як
своєрідний антропологічний феномен. Розвиток термінології безпо-
середньо залежить від особистого внеску, етнокультурних орієнтирів,
лінгвістичних інтенцій носіїв мови. Деякі з науковців були авторами
цілих особистісних терміносистем — сукупностей термінів, відібраних
за певними теоретичними принципами, відповідно організованих на
формальному та семантико-поняттєвому рівні, якими вони послуго-
вувалися в науковій, викладацькій діяльності. Як своєрідний різновид
особистісних терміносистем можемо розглядати й галузеві словники
окремих авторів.”.
І.Є. Щедров (Первомайськ): “Упродовж останнього десятиліття
ХХ і на початку ХХІ століття розвинувся та продовжує стрімко роз-
виватися багатомовний термінологічний ринок, що характеризуєть-
ся не лише конкретними поповненнями кількісного складу дослі-
джуваної терміносистеми, а й якісними змінами в термінотворчих
процесах. Розвиток сучасних інформаційних технологій і по літико-
економічні перетворення в Європі та світі є визначальними для су-
часного етапу в історії людства, що окреслюється поняттям глобалі-
зації. Глобалізація посилила міграційні процеси, які передбачають
постійний взає мо зв’язок між окремими особами, культурами та мо-
вами. Необхідність детального вивчення української термінолексики
зумовлюється тим, що, по-перше, сучасна вітчизняна термінологія ще
не досить глибоко досліджена, по-друге, існує потреба багатоаспект-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3150
Яценко Н.О.
ного аналізу всіх складників лексичної системи української мови, до-
слідження особливостей їх структури, взаємозв’язків та функціону-
вання в різних мовних ситуаціях”.
Н.В. Кондратенко (Одеса): “Дослідження української політич-
ної комунікації залишаються наразі актуальними з огляду на цикліч-
ність українського виборного процесу: останні п’ять років українці
перебувають під постійним тиском політичної агітації та пропаганди.
Політичний дейксис президентських перегонів мав два способи реалі-
зації: по-перше, традиційне для політичної комунікації застосування
займенників для репрезентації модифікацій опозиції свій — чужий; по-
друге, – для створення, зміни та нашарування мотиваційних настанов
реципієнтів через актуалізацію асоціативного зв’язку між неоднознач-
ними та семантично визначеними елементами політичного тексту”.
О.І. Андрейченко (Сімферополь): “Сучасний політичний дис-
курс багатий на метафори, які образно характеризують суб’єктів по-
літики, їхні погляди, дії. Використовуючи в сучасному політичному
дискурсі метафоричну модель замість прямої номінації, автор має на
меті спрямувати думку реципієнта в заданому напрямі, робить спробу
нав’язати свою систему оцінок і поглядів. Метафоричні моделі вико-
ристовуються як засіб маніпулювання свідомістю адресата сучасного
політичного дискурсу. Загальною ознакою виявлених метафоричних
моделей є негація та агресивність. Зумовлено це не особливістю ви-
хідної поняттєвої сфери, а реаліями політичного життя, добором тих
емотивних смислів, яких потребує політична ситуація”.
А.А. Кісельова (Одеса): “Вивчення закономірностей формування
та сприйняття іміджу на сьогодні є однією з актуальних проблем су-
часної лінгвістики, але більшість відповідних розробок присвячено
аналізу іміджевих характеристик політичних діячів. Імідж телеведу-
чого як такий, його вербальна поведінка є максимально важливими
умовами у формуванні ставлення глядачів до нього та для привертан-
ня уваги до медіатвору, який він представляє, що, своєю чергою, уви-
разнює необхідність якнайретельнішої реконструкції мовленнєвих
складників іміджу, виокремлення його найвпливовіших лінгвальних
моделей, щоб оптимізувати іміджеві образи сучасного медіапростору”.
О.А. Кучерява (Одеса): “На сьогодні з-поміж основних підходів
до вивчення тексту особливе місце посідає когнітивний напрям,
теоретико-практичне підґрунтя якого визначає когнітивна психологія
і когнітивна лінгвістика. Таким чином, закладену в художній текст
змістово-концептуальну інформацію можна представити за допомо-
гою системи зв’язків: текст — концептуальний простір тексту — ін ди-
ві дуально-авторська картина світу, які визначили підґрунтя концеп-
туального аналізу художнього тексту. Концептуальний аналіз на
матеріалі художнього тексту має подвійне спрямування: по-перше, до-
зволяє шляхом когнітивного моделювання заглибитись у семантич-
ний простір художнього тексту, а отже, в ідейно-художній зміст твору,
і по-друге, вивчати парадигми культурних концептів, мовні засоби їх
вираження, динаміку розвитку й місце у творчості окремого письмен-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 151
Перший Всеукраїнський лiнгвiстичний форум молодих учених
ника або письменників певної епохи, тексти, в яких розкривається
додатковий зміст концепту, а також роль літератури в розвитку кон-
цептосфери національно-лінгвокультурної спільноти”.
Л.І. Дідун (Чернігів): “Однією з проблем, що розвивається в рус-
лі когнітивної лінгвістики, є проблема прецедентності. Прецедент-
ні феномени несуть у собі культурне навантаження, суму культурних
знань представників тієї чи тієї спільноти, фіксуючи найзразковіші,
показові ситуації з різних сфер життя. Увесь багаж феноменів культу-
ри під час його сприйняття віддзеркалюється в свідомості людини, де
певним чином структурується, взаємопов’язується, систематизуєть-
ся. Так формується культурний простір — форма існування культури
в свідомості людини. Прецедентні висловлювання в ролі заголовків
газетних статей — це саме той випадок, коли в мінімальній кількос-
ті може сконцентруватися максимальна якість, сприяючи глибшому
усвідомленню матеріалу, посиленню експресії й створенню ефекту но-
визни”.
Наголошено на крос-культурних аспектах комунікації, як на прак-
тиці, так і в методиці викладання української мови як іноземної.
П. Гількес (Мюнхен, Німеччина): “Українська мова як єдина дер-
жавна мова України, що затверджено Конституцією, суттєво вплинула
на мовну політику і мовне планування. Комунікація між державними
установами, застосування української в парламенті і функції системи
освіти як каталізатора в поширенні української мови дозволяють го-
ворити про українізацію країни.
Вплив українознавства як важливого інструмента українізації і
становлення нації відчувається в багатьох галузях суспільства. Від-
крита і цікава освітня політика, мовне планування можуть збільшити
вплив українознавства і врешті зацікавити і неукраїнців специфічно
українськими темами й українською мовою”.
Г.П. Мацюк (Львів): “В умовах сучасної лінгвістичної парадиг-
ми розширюється предметна сфера досліджень і викладання загаль-
ного мовознавства, інтеграційний напрям та навчальна дисципліна.
Взаємодія “загальне мовознавство” — “часткове мовознавство” поси-
люється шляхом взаємодоповнення ідей. Розв’язання проблем, які ви-
никають у взаємодії ідей загального мовознавства та української лінг-
вістичної традиції, має наукову та навчальну цінність: з одного боку,
через збагачену палітру традицій поглиблюється узагальнена лінгвіс-
тична теорія (як універсальний компонент лінгвістичного знання), з
іншого боку, зростає ефективність викладання питань загального мо-
вознавства як навчальної дисципліни”.
Ж.Д. Горіна (Одеса): “Як відомо, саме вищі гуманітарні заклади
освіти, де здійснюється реальний колообіг культури, віддзеркалюють
реалії етнокультурних процесів в Україні, а отже, надалі визначати-
муть усі головні перспективи національної освіти. Вітчизняні освітя-
ни дійшли спільного висновку, що полікультурна освіта й виховання
розширюють горизонти освітньої діяльності, культивуючи толерант-
ність як норму моральної поведінки, прагнення взаємопорозуміння
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3152
Яценко Н.О.
з представниками інших расових, етнічних, конфесійних, мовних,
культурних спільнот і надаючи навчально-виховному процесу наці-
отворчого характеру. Рідномовна освіта в Україні вимагає теоретико-
методологічного переосмислення крізь призму полікультурно-мовного
простору України”.
Є.В. Камінська (Донецьк): “Сьогодні перед сучасною освітою
постає завдання створити ефективні дидактичні системи, які ґрунту-
ються на застосуванні технологій, форм і методів навчання, що забез-
печують інтенсивне оволодіння системою знань, формування умінь,
навичок і на цій основі істотно підвищують рівень творчої діяльності
студентів, створюють умови для глибшого й повнішого розвитку інте-
лекту. Вагомим фактором виведення освіти на якісно новий рівень і
покращення підготовки висококваліфікованих спеціалістів є не тільки
комп’ютеризація навчального процесу, а й упровадження у навчаль-
ний процес інтернет-технологій, створення корпоративних мереж та
віртуальних лабораторій, які дозволять у реальному часі виконува-
ти експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять, як це
відбувається за кордоном. Результатом реалізації інтернет-технологій
у дистанційному навчанні стане підвищення якості, доступності та
конкурентоспроможності національної освіти і науки, надання нових
можливостей для наукового пошуку і технологічного розвитку, підви-
щення ефективності наукових досліджень”.
А.О. Велика (Одеса): “Актуальним і надважливим є вивчення
мовної ситуації в Україні та розв’язання проблем, пов’язаних з
українсько-російською двомовністю. Мовне питання — це не лише
лінгвістична проблема, а й соціальна, політична, культурна. Мова —
джерело формування нації та певного етнопогляду. Саме ця проблема
становить предмет нашого дослідження. Особливої уваги потребує
вивчення мовної поведінки молоді, оскільки молодь — це та соціальна
група, яка визначатиме мовну ситуацію в майбутньому. Завданням до-
слідження було вивчення стану, поширення, укорінення української
мови серед студентів, їх ставлення до української мови в умовах кон-
куренції з російською, виявлення поглядів нового покоління грома-
дян щодо перспектив розвитку і розширення сфер вживання україн-
ської мови”.
О.М. Новикова (Мюнхен): “Вивчення української мови як іно-
земної неможливе без звернення до її фразеології як одного з мов-
них засобів вираження етнокультурної картини світу, як джерела
лінгвокраїнознавчої інформації. Відомо, що фразеологія є одним із
складних рівнів мови. Правильне та доречне використання фразео-
логізмів надає мові неповторності, особливої виразності, образності,
робить її емоційно забарвленою, дозволяє зробити висновки про рі-
вень володіння співрозмовником іноземною мовою. Одним із важ-
ливих прийомів навчання іноземних студентів є зіставлене вивчення
української та іншомовної фразеології на різних рівнях, включаючи
семантику, граматичну структуру, стилістичні функції, емоційно-
стилістичне забарвлення тощо, що дозволяє виділити кілька груп
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 153
Перший Всеукраїнський лiнгвiстичний форум молодих учених
фразеологізмів, які відрізняються різним ступенем подібності: від
повного збігу семантики, граматичної структури, стилістичного за-
барвлення і внутрішньої форми до абсолютної безеквівалентності.
Особливу увагу варто приділяти тим зворотам мови, які мають
яскраво виражену національну символіку або містять національні
реалії, пов’язані з певними подіями історії, традиціями, побутом
українського народу”.
У межах Форуму проведено конкурс молодих учених, найкращі
доповіді яких були відзначені на підсумковому засіданні.
Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених завершив-
ся прийняттям ухвали:
1. Уважати Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених
важливим початком нової традиції — регулярних наукових контактів
дослідників різних поколінь і різних наукових і науково-навчальних
установ України у галузі лінгвістики.
2. Надалі проводити Форум на базі Інституту української мови
НАН України один раз на три роки.
3. З метою виявлення та залучення обдарованих студентів до ве-
ликих загальнонаціональних наукових проектів із лінгвістичної проб-
лематики разом із Міністерством освіти і науки України щороку про-
водити всеукраїнські конференції молодих учених-мовознавців на
базі вищих навчальних закладів у різних регіонах України.
4. Матеріали та фотозвіт Форуму розмістити на сайтах Всеукра-
їнського лінгвістичного форуму молодих учених та Інституту укра-
їнської мови НАН України. Інформацію про Форум оприлюднити на
сторінках фахових періодичних видань і друкованих ЗМІ.
5. Раді молодих учених Інституту української мови НАН України
налагодити зв’язки із зарубіжними учасниками Форуму: взяти участь
у інтернет-конференції “Діалог мов — діалог культур. Україна і світ”,
яка відбудеться 26–28 травня 2010 року (організатор — Інститут ім.
Людвіга Максиміліана, Мюнхен, Німеччина).
6. Підтримати пропозицію тюркологів — учасників круглого сто-
лу «Українсько-тюркські мовні взаємини у синхронії та діахронії»
щодо розвитку україністики у країнах тюркомовного світу.
7. Висловити подяку організаторам Форуму, всім, хто долучився
до створення належних умов для його проведення.
Ніна Яценко (м. Київ)
Nina Yatsenko (Kyiv)
THE FIRST ALL-UKRAINIAN LINGUISTIC FORUM OF YOUNG SCIENTISTS
(21—23 April 2010, Kyiv)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37741 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:55:23Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яценко, Н. 2012-10-21T13:54:50Z 2012-10-21T13:54:50Z 2010 Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) / Н. Яценко // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 144-153. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37741 811.161.2(477)(06) Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених «Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство» відбувся в Києві 21–23 квітня 2010 року. Його організували Інститут української мови НАН України та Рада молодих учених ІУМ НАНУ. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Наукова хроніка Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) The first All-Ukrainian linguistic forum of young scientists (21—23 April 2010, Kyiv) Article published earlier |
| spellingShingle | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) Яценко, Н. Наукова хроніка |
| title | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) |
| title_alt | The first All-Ukrainian linguistic forum of young scientists (21—23 April 2010, Kyiv) |
| title_full | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) |
| title_fullStr | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) |
| title_full_unstemmed | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) |
| title_short | Перший Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. Київ) |
| title_sort | перший всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (21–23 квітня 2010 року, м. київ) |
| topic | Наукова хроніка |
| topic_facet | Наукова хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37741 |
| work_keys_str_mv | AT âcenkon peršiivseukraínsʹkiilíngvístičniiforummolodihučenih2123kvítnâ2010rokumkiív AT âcenkon thefirstallukrainianlinguisticforumofyoungscientists2123april2010kyiv |