Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець
10 вересня цього року минуло сто років, як у селі Перекопівці Роменського повіту на Полтавщині народився один із найбільших українських учених і великий учений світу, окраса й гордощі нашого народу — Олександер Потебня....
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37743 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець / В. Симович // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 157-159. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859602166685106176 |
|---|---|
| author | Симович, В. |
| author_facet | Симович, В. |
| citation_txt | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець / В. Симович // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 157-159. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | 10 вересня цього року минуло сто років, як у селі Перекопівці Роменського повіту на Полтавщині народився один із найбільших українських учених і великий учений світу, окраса й гордощі нашого народу — Олександер Потебня.
|
| first_indexed | 2025-11-27T23:24:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 157
Відомі про відомих
Василь Симович
ОЛЕКСАНДЕР ПОТЕБНЯ
Великий український мисленник/мовознавець
з нагоди століття народин Дня 10 вересня цього року минуло сто
років, як у селі Перекопівці Роменського повіту на Полтавщині на-
родився один із найбільших українських учених і великий учений
світу, окраса й гордощі нашого народу — Олександер Потебня. Це
тільки наше тяжке політичне становище є причиною того, що його,
потомка української козацької старшини, людину, що любила свій на-
род, досліджувала мову цього народу, що Потебню у світі знають як
російського вченого. Професор Харківського університету, Потебня
мусів викладати на цім університеті по-російському. Так само, живучи
в часах нелюдських переслідувань українського слова, мусів друкувати
свої твори російською мовою. Тим-то російській науці легко було при-
власнити собі Потебню, й за російським показом зробили з Потебні ро-
сійського вченого на заході Европи. А втім, Потебня тут не єдиний...
Життя Потебні плило спокійно, можна сказати — одноманітно, ве-
ликих „бур» у ньому не було. З природи спокійний, зрівноважений, на
сьомому році життя кидає батьківський дім, кінчає 16-літнім хлопцем
Радомську гімназію (в Польщі) і приходить на Харківський універси-
тет, спершу на правничий відділ, а далі — на історико-філо логічний. З
Харковом пов’язана вся наукова діяльність Потебні. Спершу був він
гімназійним учителем у Харкові, а далі — ад’юнктом (помічником) при
катедрі східньослов’янських мов Харківського університету й пізніш
професором цього університету до кінця свойого життя. Помер 29 лис-
топада ст. ст. 1891 р. — і спочиває на харківському кладовищі.
Потебня полишив багато праць, і всі вони визначуються великою
глибиною, хоч писані вони дуже зв’язко — Потебня не тратив багато
слів для вислову своїх думок. Праці його торкаються головно мово-
знавства. А тут треба зазначити два напрями в його діяльності. Його
цікавив історичний розвиток мовних явищ, при чому не спускав він із
ока таких самих явищ у інших споріднених мовах, які він між собою
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3158
Вiдомi про вiдомих
порівнював. З цього погляду дуже важні для української граматики
його „Замітки про малоруське наріччя». В цій праці, спираючись на
дуже великий матеріял, він дав пояснення на багато явищ в україн-
ській звучні та відміні. Але куди важніші його твори, що торкаються
справи, як повстала людська мова та які відносини між людською дум-
кою і словом (визначний твір „Думка і мова»). Людську мову розгля-
дає Потебня як творчість. Коли людина говорить, то вона рівночасно
і творить. Творять мову — одиниці, але й суспільства, а далі — народи.
А через те, що спосіб думання в одиниць, у поодиноких суспільств і
народів інший, то й не диво, що вислів думки інший, мова — інша. З
цього погляду велике значення має мова при утворюванні того, що в
народі зветься національною свідомістю, не кажучи вже про вагу мови
якогось народу — для придбання освіти.
Та все ж треба мати на увазі, що при цьому всьому відносини між
думкою й мовою в того самого народу можуть бути різні, відповідно
до духового розвитку людей того народу. Ту саму думку можна ви-
словлювати різними словами і навпаки: звукові якогось слова можуть
відповідати різні думки. Та й іще до того всі мовні явища треба роз-
глядати не тільки з погляду того, що говорить, але і з погляду того,
що слухає. Одне і друге — творчість, одне і друге — духова праця. З
одного боку виступає — творча праця того, що якесь слово виповідає,
з другого — того, що це слово старається схопити, зрозуміти так, як
його розумів той, що слово висказав.
Таке саме ми бачимо при письменницькому творі, де письменник
і читач відбувають таку саму працю: перший творить, другий силку-
ється його зрозуміти. Отже, думки Потебні на мову й на письменниць-
кий твір збігаються між собою, й це наш великий учений проводить у
своїх працях.
Ті погляди на мову, її розвиток та завдання ми найдемо в німець-
ких учених, та не тільки тих, що жили перед Потебнею (В. Гумбольдт1,
Г. Штайнталь2), але й тих, що жили пізніше за нього (Г. Павль3), але
дій шли до них без впливу нашого вченого. Ясна річ, що коли б тво-
ри О. Потебні були написані іншою мовою, не — одною зі слов’янських,
та ще до того не були видані в дуже провінціональних містах (напр.,
Вороніж), то його думки свого часу були б здивували ввесь учений
світ на заході Европи й не потрібно було б ученим німцям доходити
до них зокрема... Та й так він — перший і найбільший мовознавець-
мисленник поміж усіма слов’янами, й досі ніхто не дорівняв нашому
вченому в тому, щоб так глибоко розуміти й розбирати мовні явища.
1 Вільгельм Гумбольдт, німецький мово- і природознавець (1767–1895), державний
діяч; важний його мовознавчий твір про мову „каві" на острові Ява.
2 Гайман Штайнталь (Steinthal), німецький мовознавець (1823–1899), найважніший
твір „Постання мови".
3 Герман Павль (Paul), німецький мовознавець (1846–1921), дуже важний твір „Осно-
ви історії мови".
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 3 159
Вiдомi про вiдомих
Щоб доповнити свою мовознавчу освіту, Потебня з допомогою
міністерства освіти відбув наукову подорож до Німеччини та сло-
в’янських земель, побув у Відні, був у Празі, у Львові. Та тільки довго
в Галичині йому не довелося побути, бо це було після польського по-
встання 1863 р., місцева поліція запідозріла його в тому, що він полі-
тичний аґент і приневолила його покинути столицю Галичини.
Крім мовознавства, Потебня дуже цікавився народньою поезією,
перед від’їздом до Берліну відбув у народньому одягу подорож по Укра-
їні, пізнаючи на місці народній побут, звичаї й обичаї українського на-
роду та збираючи народні пісні. Ніхто так, як він, не розумів народніх
пісень, ніхто так, як він, не вмів їх розбирати й пояснювати. На збірник
пісень Якова Головацького з українських земель колишньої Австро-
Угорщини написав він дуже докладну критику, за яку дістав велике на-
укове відзначення. А думки, висловлені ним у цій критиці, думки,
зв’язані з його поглядами на мову, такі живі й такі цікаві, що, здається,
ніколи не втратять своєї ваги. Найбільш цікаві вони тим, що там Потеб-
ня висловлює свої погляди на відносини між мовою й національністю.
Займався він і найдавнішою українською піснею, що її записали чужинці
(„Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш», записана одним чехом 1587 р.), й
дослідами над нашим чудовим „Словом о полку Ігореві».
З грошей, що їх Потебня діставав за свої наукові праці, він видавав
твори українських письменників, що були зв’язані з його улюбленим
Харковом: Квітки-Основ’яненка (1887—1890), Гулака-Арте мов ського
(1888) та Івана Манджури 4 (1890). Видання ці дуже вартні, бо Потебня
пододавав скрізь свої завваги, кожне слово в нього наголошене.
На жаль, сам він не діждався видань своїх творів за життя. Ба-
гато появилося аж по його смерті, зокрема його чудовий переклад на
українську мову частини Гомерової „Одіссеї» (1905) — але ж збірного
видання його творів ми й досі ще не діждалися. Правда, учні Потебні
приступили були 1925 р. до такого видання, але ж появився з нього
тільки один том („Думка й мова»).
Один із сучасних українських критиків, Яремія Айзеншток, ви-
словив був 1928 р. таку думку, що, мовляв, „Потебню в нас проспали,
як проспали багато інших українських геніїв» — і це правда. Але ж
зов сім не відповідає правді те, що далі говорить той самий критик, що
наче „тепер Потебня для нас є минуле, почесне славне минуле». По-
тебні ще ми не пізнали як слід, ще його не знаємо — для нас Потебня
ще — майбутнє, коли появиться повний збірник його творів, коли до-
кладно його пізнаємо...
1935 р.
(Підготував Олександр Задорожний)
4 Іван Манджура, український поет і народознавець (1851 – 1893), збірка поезій „Сте-
пові співи та думи", записи його казок та приповідок помістив Потебня у збірнику
Харківського Історично-філологічного Товариства.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37743 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T23:24:46Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Симович, В. 2012-10-21T14:01:17Z 2012-10-21T14:01:17Z 2010 Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець / В. Симович // Українська мова. — 2010. — № 3. — С. 157-159. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37743 10 вересня цього року минуло сто років, як у селі Перекопівці Роменського повіту на Полтавщині народився один із найбільших українських учених і великий учений світу, окраса й гордощі нашого народу — Олександер Потебня. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Відомі про відомих Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець Article published earlier |
| spellingShingle | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець Симович, В. Відомі про відомих |
| title | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець |
| title_full | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець |
| title_fullStr | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець |
| title_full_unstemmed | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець |
| title_short | Олександер Потебня. Великий український мисленник-мовознавець |
| title_sort | олександер потебня. великий український мисленник-мовознавець |
| topic | Відомі про відомих |
| topic_facet | Відомі про відомих |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37743 |
| work_keys_str_mv | AT simovičv oleksanderpotebnâvelikiiukraínsʹkiimislennikmovoznavecʹ |