Походження слова чумак
Запропоновано етимологію укр. чумак — це тюрк. çumaq / çumyaq "той, що занурюється; пірнальник" від тюркського дієслова çummaq "пірнати, занурюватися". У процесі адаптації тюркізма чумак могла відбутися контамінація слів чумак та тумак/тума ‹ тюрк. tиmаq / tuma "людина-метис...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37759 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Походження слова чумак / Г. Халимоненко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859934770246451200 |
|---|---|
| author | Халимоненко, Г. |
| author_facet | Халимоненко, Г. |
| citation_txt | Походження слова чумак / Г. Халимоненко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Запропоновано етимологію укр. чумак — це тюрк. çumaq / çumyaq "той, що занурюється; пірнальник" від тюркського дієслова çummaq "пірнати, занурюватися". У процесі адаптації тюркізма чумак могла відбутися контамінація слів чумак та тумак/тума ‹ тюрк. tиmаq / tuma "людина-метис".
The word сhumаk on the hase of turkish languages have been considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:09:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 85
УДК 81'375.45
Григорiй Халимоненко (м. Київ)
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА ЧУМАК
© Г.I. ХАЛИМОНЕНКО, 2010
Запропоновано етимологію укр. чумак — це тюрк. çumaq / çumyaq "той, що занурю-
ється; пірнальник" від тюркського дієслова çummaq "пірнати, занурюватися". У про-
цесі адаптації тюркізма чумак могла відбутися контамінація слів чумак та тумак /
тума ‹ тюрк. tиmаq / tuma "людина-метис".
Ключові слова: епонім, власна назва, епонімічні терміни, термінологія.
Сутність інституту чумацтва в українських істориків завжди викли-
кала велике зацікавлення, що й стимулювало досить активне й
плідне дослідження цього стічно-соціального руху, особливо у XIX ст.
Неодноразово на з'їздах сходознавців порушували й питання похо-
дження терміна чумак, але завжди воно відлунювало тим самим ви-
сновком: «етимологію слова визначити важко, але ясно, що то орієн-
талізм». Одначе скрупульозного дослідження етимології слова з боку
науковців тюркського світу не було з однієї причини: і саме слово, й
поняття, означуване ним, для тюрків було чуже десь за межами їхньо-
го світу. Це й справді так, чумацтво — явище, можна сказати, винят-
ково українське, як і козаччина та гайдамацький рух. Усі ці три
етнічно-соціальні рухи зароджувалися в тюркському суспільстві, де
хутко й згасали, і лише в Україні набрали потуги на міцному еконо-
мічному й політичному підґрунті. Етимологізувати слово чумак на
ґрунті слов'янських мов не вдається. Небагато матеріалу віднайде
дослідник, удавшися й до тюркських мов, але ж у подібному стані
опинилися були науковці, коли заходилися пояснювати походження
слова козак.
Отже, яку джерельну базу має у своєму розпорядженні тюрколог,
щоб поставити крапку на проблемі походження терміна чумак? По-
перше, його структура дозволяє змоделювати тюркський етнонім —
це çumyaq. де çum — корінь, а -yaq- — суфікс, той самий, що й у сло-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 486
Халимоненко Г.I.
ві qazyaq > укр. козак. Те, що у пізнішій формі çumaq, як і в qazaq,
увулярний -у- зник, свідчить: тюрк, çumaq в українську мову було за-
позичене не раніше XIII ст., принаймні у словнику половецької мови
XIII ст. “Codex Cumanicus” слово cossaq „козак чатовий, охоронець“
засвідчується вже без приголосного -у-.
Тюркський мовний матеріал дозволяє віднайти дієслово, семан-
тичне значення якого більш чи менш точно дозволяє реконст руювати
тюркський іменник, що його можна зіставити з укр. чумак „візник і
торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для
продажу“ [1 XI: 382] — це çommaq, засвідчене вже в пам‘ятках ХІІ ст.
мовах тюркських народів Сибіру, Далекого Сходу, а також кримсько-
татарській, караїмській та турецькій мовах з тим самим значенням: „
занурюватися, пірнати, плавати“, також nop. çomaq „занурення“;
çomuç, çomyç „ківш, ополоник“ > рос. „чумычка“; çomyuq > çomuq
„пташка чомга (очевидно, пірнає у воду, щоб знайти поживу)“ [2: 153;
3: 345; 4: 631; 5: 2031]. Слово знайшло відображення в українських
пам'ятках як гідронім — йдеться про назву річки Чумгак / Чугмак,
притоку Оржиці: ще одне красномовне свідчення на користь «водно-
го» походження слова чумак. А в документі 1888 р., що його опубліку-
вав Д. Яворницький, засвідчується тюркський (ногайський) антропо-
нім Чумак: «Джамбуйлуцкого народа авула Акыр Хаджи Чюмак
называемого татарина» [6: 25].
Отже, укр. чумак < тюрк, çomaq „пірнальник: той, що занурю-
ється (у воду)» < çom- „занурюватися, пірнати“ + афікс -aq < -yaq.
У наведеному вище (СУМ) визначенні українського терміна чумак
наголос робиться на значеннях «візник і торговець», насправді ж ні-
велюється важлива ланка процесу добування солі та вилову риби,
невід’ємного від занурювання та пірнання у море чи річку. Очевид-
но, діяла певна корпорація людей, які добували сіль, ловили рибу, се-
ред них могли бути й українці, наприклад, з колишніх невільників чи
так звані туми «особи, в котрих один з батьків турок чи татарин, а
другий українець» [7 IV: 294]. Наледве чи українські чумаки не бра-
ли участі в таких процесах. У зв’язку з цим доцільно порушити ще й
таку проблему: наскільки безпечна була робота чумака, коли потрібно
було перейти чималі терени (недарма ж Чумацький Шлях!), де кочу-
вали, вдаючись до здобишництва, грабунку, а вряди-годи й убивства
представники етносів, що лишилися в українськім степу з доби Золо-
тої Орди. Певна річ, якимось чином чумаки мали пільгові умови для
безпечного пересування, мабуть, котрась частина з них володіла тюрк-
ською мовою, отже, було розуміння взаємної вигоди. У зв’язку з цим
необхідно звернутися до етимології слова тумак/тума. У своєму «Лі-
тописі» Самійло Величко описує епізод визволення з татарської нево-
лі семи тисяч українців: «...а до християн, яких було чоловічої й жіно-
чої статі сім тисяч, випробовуючи, сам Сірко сказав таке слово: «Хто
хочете, ідіть з нами на Русь, а хто не хоче, вертайтеся до Криму».
Коли християни й туми з християн, що народились у Криму, почули
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 87
Походження слова чумак
це, то дехто з них, а саме три тисячі, зволили краще повернутися до
Криму... [Сірко] запитав їх, чого б то вони квапилися до Криму? Вони
відповіли, що мають уже в Криму свої осідлиська й господарства і че-
рез це краще там бажають жити, ніж у Русі, нічого свого не маючи [8:
191]. Виникає питання: а чи не оті туми, працюючи на соляних про-
мислах, ставали чумакам у нагоді як постачальники солі й тараньки,
та, що особливо важливо, були основною ланкою у взаєминах з му-
сульманським населенням Криму, коли йшлося про безпеку пересу-
вання. Врешті не можна заперечувати й факту, бодай часткового, фор-
мування чумацьких ватаг з цього двомовного контингенту.
Слово тума і тумак відоме й за межами України, та саме в україн-
ський мові йому притаманна варіативність форм і значень: тума «по-
місь порідної вівці з простою»: «особа, в котрої один з батьків турок
чи татарин, а другий — українець [7 IV: 294]: тум “так говорять про
домашніх тварин покращеної породи: се не простий, а тум — тобто
кращої породи” [9: 358]; тумак “помісь зайця сірого (русака) та зайця-
біляка”; тума “похмура, мовчазна людина” [1 Х: 316]; діал. (Прилуччи-
на) товмак “недорозвинена людина”; рос. (півд.) тума «метис, помісь
з татарином», (донськ.) тума «не корінний козак; приблуда метис»;
тумак «так у Забайкаллі з кпином говорять про мешканців Нерчин-
ська»; «телепень» [10 IV: 119]; кабард. tume „нечистокровний, помісь“
[11: 50].
Зіставмо ці факти з тюркською лексикою, пор. каз. tuma „родич“;
tumuş “кінь, що народився від казахської кобили та аргамака”; крм. чаг.
(ст.-узб.) toymа «дитя», «дитина раба, кріпака», «раб» (вживається,
щоб уникнути образливого слова кул «раб»: тат. tuma “нащадок”,
“приплід”, тат. діал. tumaq «байстрюк», «самосійна культурна росли-
на», туркм. doyma “син, хлопчик”; караїм, tuw „недоношена дитина“;
куманд. (Сибір) tumya „молодший брат чи сестра“; крм. doyma „при-
таманне від народження“ < toymaq/towmaq “народжувати”, “наро-
джуватися” [12: 47].
Отже, досить чимала кількість двомовного населення Криму й
теренів, тимчасово підвладних Туреччині й Ханату, т. зв. туми/тума-
ки, очевидно, мали тісні контакти з чумаками, і в певному середовищі
термін чумак міг сприйматися вже не тільки зі своїм прямим значен-
ням “людина, що пов’язана з процесом видобутку солі”, а й “особа-
метис, що поєднана з корпорацією українців, які довозять з Криму
сіль, рибу тощо”. У цьому разі варто навести приклади, коли тюрк,
çommaq «занурюватися, пірнати, плавати» в декотрих тюркських мо-
вах чи діалектах відповідають форми з початковим t-/d-: cx.-тюрк.
tummaq “спускатися річкою”; тур. діал. dummaq “занурюватися у воду;
тонути” [13: 294]. Отже, взаємозамінність тюрк. ç > t, а t > ç спорадич-
но притаманна тюркським мовам. Не зайве буде звернути увагу ще й
на загадкове д.-тюрк. çomaq «мусульманин (у вустах іновірців» [2:
153], яке дуже нагадує ситуацію в міжетнічних взаєминах українців та
мусульманського населення Кримського ханства.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 488
Халимоненко Г.I.
1. Білецький-Носенко П. Словник української мови. — К., 1966.
2. Величко С. Літопис. — К., 1991. — Т. 2.
3. Грінченко Б. Словарь української мови.– К., 1958. — Т. 4.
4. Джидалаев Н.С. Тюркизмы в дагестанских языках. — М, 1990.
5. Древнетюркский словарь. — Л., 1969.
6. Караимско-русско-польский словарь. — М., 1974.
7. Крымскотатарско-русский словарь. — Тернополь, 1994.
8. Радлов В. Опыт словаря тюркских наречий. — СПб., 1905. — Т. 3.
9. Севортян Е. Этимологический словарь тюркских языков. — М., 1980.
10. Словник української мови: В 11 тт. — К., 1970 — 1980.
11. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. 1973. — Т. 4. –VI.
12. Халимоненко Г. Тюркізми у професійно-виробничій лексиці української мови. —
К., 1995.
13. Эварницкий Д. Сборник материалов для истории запорожских Козаков. — СПб.,
1888.
Khalymonenko Hryhoryi (Kyiv)
ORIGIN OF THE CHUMAK WORD
The word сhumаk on the hase of turkish languages have been considered.
Key words: chumak, Turkish languages.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37759 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:09:42Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Халимоненко, Г. 2012-10-22T10:00:49Z 2012-10-22T10:00:49Z 2010 Походження слова чумак / Г. Халимоненко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37759 81'375.45 Запропоновано етимологію укр. чумак — це тюрк. çumaq / çumyaq "той, що занурюється; пірнальник" від тюркського дієслова çummaq "пірнати, занурюватися". У процесі адаптації тюркізма чумак могла відбутися контамінація слів чумак та тумак/тума ‹ тюрк. tиmаq / tuma "людина-метис". The word сhumаk on the hase of turkish languages have been considered. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Походження слова чумак Origin of the chumak word Article published earlier |
| spellingShingle | Походження слова чумак Халимоненко, Г. Дослідження |
| title | Походження слова чумак |
| title_alt | Origin of the chumak word |
| title_full | Походження слова чумак |
| title_fullStr | Походження слова чумак |
| title_full_unstemmed | Походження слова чумак |
| title_short | Походження слова чумак |
| title_sort | походження слова чумак |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37759 |
| work_keys_str_mv | AT halimonenkog pohodžennâslovačumak AT halimonenkog originofthechumakword |