Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37767 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця / М. Бігусяк // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 143-148. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37767 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бігусяк, М. 2012-10-22T10:44:06Z 2012-10-22T10:44:06Z 2010 Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця / М. Бігусяк // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 143-148. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37767 092+811.161.2 Лесюк М.П. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Ювілеї Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця Mykola Petrovych Lesyuk: touches are to the portrait: a scientist, a pedagogue, an Ukrainian Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| spellingShingle |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця Бігусяк, М. Ювілеї |
| title_short |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| title_full |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| title_fullStr |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| title_full_unstemmed |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| title_sort |
микола петрович лесюк. штрихи до портрета: науковця, педагога, українця |
| author |
Бігусяк, М. |
| author_facet |
Бігусяк, М. |
| topic |
Ювілеї |
| topic_facet |
Ювілеї |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська мова |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Mykola Petrovych Lesyuk: touches are to the portrait: a scientist, a pedagogue, an Ukrainian |
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37767 |
| citation_txt |
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета: науковця, педагога, українця / М. Бігусяк // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 143-148. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bígusâkm mikolapetrovičlesûkštrihidoportretanaukovcâpedagogaukraíncâ AT bígusâkm mykolapetrovychlesyuktouchesaretotheportraitascientistapedagogueanukrainian |
| first_indexed |
2025-11-26T16:03:47Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:03:47Z |
| _version_ |
1850627148290719744 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 143
© М. БIГУСЯК, 2010
УДК 092+811.161.2 Лесюк М.П.
МИКОЛА ПЕТРОВИЧ ЛЕСЮК.
ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА: НАУКОВЦЯ,
ПЕДАГОГА, УКРАЇНЦЯ
Болю мого не вгамовано
Хмелем, любов’ю, часом.
Знову над рідною мовою
Думаю довго й часто
П. Скунць «Біль».
Ц і слова, на нашу думку, можуть
служити життєвим кредо ві-
домого українського мовознавця,
палкого просвітянина і громадсько-
го діяча — Миколи Петровича Ле-
сюка. Доля цієї людини є типовою
для значної частини галицької па-
тріотично налаштованої інтеліген-
ції другої половини ХХ — початку
ХХІ століть, і в той же час є досить
своєрідною, а у багатьох аспектах —
неповторною.
Микола Лесюк народився у селі Ковалівці Коломийського райо-
ну Івано-Франківської області 25 лютого 1940 р. в багатодітній шах-
тарській родині. Після закінчення сьомого класу Ковалівської СШ у
1954 р. поступив на навчання до Калуського ремісничого училища
№4, опісля працював на шахтах Донбасу, За поляр’я, а також на шах-
тах у рідному селі, які належали до Коломийського шахтоуправлін-
ня. Працював на різних ділянках — слюсарем, вибійником, машиніс-
том електровоза.
У 1961 р. вступив на навчання до Івано-Франківського педаго-
гічного інституту імені В. Стефаника, здобув спеціальність учителя
М. Лесюк
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4144
Бiгусяк М.
української мови, літератури та співів. Від 1967 р. за сумісництвом,
а від серпня 1975 р. — на штатній посаді працював на кафедрі україн-
ської мови цього інституту: асистентом, старшим викладачем, доцен-
том, завідувачем кафедри.
Микола Петрович Лесюк — це частина історії філологічного
факультету та Інституту філології Прикарпатського національно-
го університету ім. Василя Стефаника. Упродовж восьми років він
працював заступником декана, майже 18 років — деканом філологіч-
ного факультету (останні два роки — директором Інституту філоло-
гії). У серпні 1996 р. обраний на посаду професора, завідувача кафед-
ри слов’янських мов. На цій посаді працює до цього часу.
З ініціативи М.П. Лесюка в 1993 р. в університеті було відкри-
то нову філологічну спеціальність — «Польська мова і література».
Кафедра слов’янських мов під керівництвом М.П. Лесюка встанови-
ла творчі, наукові та ділові зв’язки з багатьма навчальними заклада-
ми Польщі — Варшавським, Ягеллонським, Ґданським, Жешівським,
Люблінським, Вармінсько-Мазурським (Ольштин) університетами, а
також з Варшавським університетом імені кардинала С. Вишинсько-
го, з університетами у Гожові Великопольському та Ополю. Крім того,
кафедра має угоду про співпрацю з Вейгеровським об’єднанням кашу-
бів, з ліцеєм у м. Глубчиці біля Ополя, з Інститутом слов’янознавства
Російської академії наук. Студенти-полоністи мають можливість що-
річно проходити мовну практику в перелічених навчальних закладах.
Ставши у 80-х рр. на дорогу Науки, М.П. Лесюк високо несе
звання вченого, Науковця вищої школи, вдумливого дослідника,
який активно утверджує українську науку. Особливістю його нау-
кового почерку є завжди надійна аргументованість мовними факта-
ми запропонованих висновків. У доробку вченого сьогодні понад
260 наукових і публіцистичних праць.
Уже в кандидатській дисертації «Словотвірні гнізда коренів на
позначення руху в сучасній українській мові», яку захистив у квіт-
ні 1982 р., молодому вченому на основі обширного і скрупульозно
опрацьованого матеріалу вдалося розвинути ряд теоретичних думок
професора І. Ковалика на словотвір як окрему підсистему мови і роз-
діл її теоретичної граматики. У 1993 р. у видавництві «Вища школа»
М. Лесюк видає спільно з Я. Вакалюк посібник для студентів вишів
«Українська мова. Збірник диктантів і вправ». Це був один із пер-
ших справді українських підручників того часу, підручник нового по-
коління. Більшість текстів взято із тих джерел, де по-справедливому
показана українська історія, де утверджується дух українськості, на-
родні переживання, велич і стилістичне багатство рідної мови. На
початку 90-х рр. було нелегко пробити видавництво книжки з таки-
ми текстами, бо всі рецензенти в один голос заявляли, що посібник
«за ідеологізований», що, мовляв, треба вибирати невинні тексти, про
природу і т. под. І все ж книжка була видана і її прихильно зустріли
викладачі та вчителі-філологи.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 145
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета…
У 2004 р. виходить четверте видання методичних рекомендацій
«Українська мова. На допомогу вступникам», які є затребуваними і
сьогодні. Цей рік ознаменований у житті вченого виходом у світ «ба-
гатоаспектної» книги «Доля моєї мови», в яку увійшли науково-
популярні розвідки, злободенні статті про нелегку долю української
мови, яка стала у рідній державі трагічно-загрозливою. Автор пока-
зує залежність стану національної мови від політичного поневолення
народу, розкриває антинаукову сутність теорії «праруської єдності»
та легенди про «колиску трьох братніх народів». Вчений широко і по-
слідовно висвітлює історію виникнення й формування української
мови, спираючись на праці авторитетних дослідників, дійшов ви-
сновку, «…що, як і інші слов’янські мови, вона бере свій початок без-
посередньо з праслов’янської мови, що підтверджують численні мов-
ні факти»1. У більшості статей аналізовано використання мовлення в
ЗМІ та побуті, сучасну мовну ситуацію в Україні, проблеми лихослів’я
та ненормативновної лексики. Дослідження М.П. Лесюка показують,
що мовні проблеми тісно переплітаються із політичними, і наша дер-
жава повинна вести таку національну політику, яка б повністю задо-
вольняла інтереси власного народу, тобто титульної нації, іншого не
дано. Людина високої культури і дивовижної працелюбності, він
гостро переживає байдуже ставлення можновладців у вже нібито не-
залежній державі до своєї мови й культури. Одночасно автор добре
усвідомлює те, що не тільки «верхи» можуть впливати на вирішення
окреслених проблем, він закликає кожного з нас до щоденної мозоль-
ної праці на ниві формування модерної української нації та утвер-
дження всіх складових національної ідентичності. Як зазначає про-
фесор Любомир Сеник: «Мислячий читач сприйме книжку Миколи
Лесюка як тлумачник і порадник у цьому складному, суперечливому
світі» 2. Ця книга зразу одержала широкий розголос у наукових та пе-
дагогічних колах; вийшло декілька схвальних рецензій. За цю працю
автор удостоєний премії Івана Франка, встановленої мерією міста
Івано-Франківська.
У цьому ж році професор М. Лесюк здійснив переклад з поль-
ської мови на українську монографії професора Варшавського універ-
ситету Стефана Козака «Ukraińscy spiskowcy i mesjanišci. Brac t wo
Cyryla i Metodego» під українською назвою «Українська змова і ме-
сіанізм. Кирило-Мефодіївське братство». Наступного року видає
підручник — самовчитель української мови для поляків «Chcę nauczyć
się ukraińskiego», який має великий попит у Польщі. «Авторові вда-
лося, — зазначає професор Мар’ян Скаб, — тлумачити явища україн-
1 Лесюк М. Доля моєї мови: науково-популярне видання / Микола Лесюк. — Івано-
Франківськ : Нова Зоря, 2004. — С. 31.
2 Сеник Л. Останній форпост нації / Любомир Сеник // Вісник Прикарпатського уні-
верситету. Філологія (літературознавство). — Вип. ХІІІ–ХІV. — Івано-Франківськ,
2007. — С. 271.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4146
Бiгусяк М.
ської мови безвідносно (чи, точніше, майже безвідносно) до відповід-
них явищ польської мови. Такий підхід, на нашу думку, забезпечить
ефективну роботу з посібником не лише читачів з певною гуманітар-
ною підготовкою (славістів, полоністів), але й усіх охочих пізнати
українську мову» 3.
Глибока любов дослідника до слова, до материнської мови, ма-
буть, підштовхнула його до думки збирати мовний матеріал рідної го-
вірки. Він уважно вслуховується, занотовує все, що можна почути в
говірці, що є виявом мовотворчості носіїв говірки. Така багаторічна
систематична робота спричинилася до видання у 2008 р. монографії
«Мовний світ сучасного галицького села» (Ковалівка Коломийсько-
го району), в якій на обширному матеріалі показано величну багато-
мірність діалектного слова, гармонію самих діалектів (гуцульського і
покутського), а також ті діалектні свідчення, які ще не сповна вико-
ристано для розвою науки і культури. Високий науковий стиль викла-
ду матеріалу добре поєднуються з простотою і доступністю.
Ще одним давнім захопленням М. Лесюка є збирання та дослі-
дження мовного багатства українських народних пісень, зокрема
українських міні-пісень — так званих коломийок, які відображають
всі грані буття народу і на які так багатий наш край. Вивченню лек-
сики та фраземіки інтимного життя людини крізь призму народної
пісні присвячена монографія М.П. Лесюка «Еротизм в українсько-
му пісенному фольклорі: Наукове видання», що вийшла цього року
в івано-франківському видавництві «Місто НВ». Праця рясно ілюстро-
вана уривками з народних еротичних пісень та коломийок, які яскра-
во демонструють неосяжну мовну палітру пісенного жанру. Схвальну
рецензію на цю книжку дала, на жаль, уже покійна доктор філологіч-
них наук, професор, колишній завідувач відділу соціолінгвістики Ін-
ституту ук раїнської мови НАН України Леся Ставицька, яку приємно
вразила різноманітність евфемізмів, що вживаються в українських на-
родних піснях.
Микола Лесюк — співавтор колективних монографій «Василь Сте-
фаник — художник слова» (1996), «Євген Желехівський у націо-
нально-культурному відродженні України» (1999), «Мій рідний край
Прикарпаття» (2000), «Етнос. Соціум. Культура: регіональний ас-
пект» (2006). Низка статей М.П. Лесюка опублікована у зарубіжних
виданнях (Польща, Чехія, Білорусія, Росія). Тепер працює над дослі-
дженням історії становлення української літературної мови в Галичині,
над мовними особливостями українського пісенного фольклору.
М.П. Лесюка як мовознавця цікавлять різноманітні питання
життя і функціонування української мови. Це і словотвір, і грамати-
ка, історія розвитку і становлення української літературної мови, і
3 Скаб М. Język ten wart jest tego, żeby się jego nauczyć / Мар’ян Скаб // Науковий
вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. — Чернівці : Рута, 2006. —
Вип. 276–277. — С. 510.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 147
Микола Петрович Лесюк. Штрихи до портрета…
мова письменників (Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника, М. Ко-
цюбинського, Марка Черемшини, О. Кобилянської, Лесі Українки,
Ю. Федьковича, Б. Лепкого). Під його керівництвом фактично була
завершена праця над укладанням «Словника мови художніх творів
Василя Стефаника», яку розпочав свого часу професор І.І. Ковалик,
але, на жаль, «Словник» до цього часу не вийшов у світ.
Професор М.П. Лесюк — активний учасник різноманітних науко-
вих форумів в Україні та за її рубежами. Брав участь у світовому Кон-
гресі діалектологів у місті Люблін (Польща, 2000 р.), у кількох Кон-
гресах МАУ (Львів, Одеса, Чернівці, Київ), у Міжнародних наукових
конференціях (Варшава, Краків, Люблін, Б’ялисток, Кошалін, Гожів
Великопольський, Казімеж Дольний (Польща), Гомель (Білорусь),
Оломоуц (Чехія)) тощо, у різних університетах України.
Про М.П. Лесюка як науковця, викладача, громадського діяча не-
одноразово писала обласна преса, виділяла свої площі для публікацій
і писала про нього газета «Літературна Україна». Цілий друкований
аркуш відвела для інтерв’ю з М. Лесюком Всеамериканська україно-
мовна газета «Віче» міста Чикаго (США) від 7 квітня 2006 р., інтерв’ю
з ним публікували або писали про нього польські газети «Dziennik
bałtycki», «Nasze miasto», «Kurier Wejherowski» (м. Вей герово), бюле-
тень «Wspólnota polska», часопис Варшавського уні вер ситету «Uni-
wersytet Warszawski», чеський часопис Žurnál (м. Оло моуц) тощо. Не-
одноразово Микола Лесюк виступав на обласному радіо, телебаченні
«Галичина», на радіо «Вежа». На його праці є чимало посилань укра-
їнських мовознавців.
Наукова і викладацька діяльність — це два рівнозначні вектори
зацікавлень Миколи Петровича Лесюка, в яких йому вдається успіш-
но реалізовуватись, бо він — педагог і філолог — науковець за покли-
канням. Всіх, хто побував на його лекціях чи практичних заняттях,
вражає глибоке знання предмета та висока майстерність викладу ма-
теріалу, відчуття розкоші від спілкування з ним. Він кожну студентку
чи студента Інституту філології величає по імені, і часто студенти
жартують, що тільки Микола Петрович знає, скільки на кожному кур-
сі є Анничок, Наталочок, Іванок…
Досконале знання української мови та її історії, регіональних різ-
новидів мови, ґрунтовна обізнаність із пам’ятками й науковою мово-
знавчою літературою помножені на педагогічний талант, певною мі-
рою вирізняють професора Миколу Лесюка як працівника вищої
школи. Під його науковим керівництвом студенти-філологи неодно-
разово здобували призові місця на конкурсах наукових робіт, висту-
пали на міжнародних наукових конференціях (Б’ялисток, Кошалін),
публікували свої праці в престижних наукових джерелах, збірниках
студентських наукових праць. Він керує бакалаврськими, дипломни-
ми, магістерськими роботами студентів.
Досягнення вченого чогось варті лише тоді, коли мають продов-
ження і довершення у напрацюваннях інших. Професор М.П. Лесюк
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4148
Бiгусяк М.
це добре усвідомлює і завжди щиро радіє успіхам своїх молодших
колег, друзів і всіляко намагається допомогти тим, хто також став
на дорогу Науки. Під його керівництвом захищені три кандидатські
дисертації і одна рекомендована до захисту.
Як громадянин М.П. Лесюк належить до тих людей, хто спону-
куваний власним сумлінням, безкорисливо, негаласливо й неустанно
намагається утверджувати Україну в Україні.
Він був активним організатором обласного Товариства україн-
ської мови імені Тараса Шевченка (нині «Просвіта»). Від 15 квітня
1989 р. і до грудня 2009 р. — заступник голови обласного правління
Товариства. На початку 90-х рр. часто виступав серед населення з лек-
ціями про політичну ситуацію, нелегку долю української мови і необ-
хідність утвердження її в усіх сферах суспільного життя. За наукову
та культурно-громадську діяльність, утвердження престижу україн-
ської мови став лауреатом премії Марійки Підгірянки (від Товариства
української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта») у березні 1996 р.
Двічі обирався депутатом обласної ради першого і третього демо-
кратичних скликань, обидва рази був головою комісії з питань освіти,
науки, культури, членом Президії обласної ради. М.П. Лесюк завжди і
всюди займав активну життєву позицію, був учасником і делегатом
Установчої конференції Товариства української мови ім. Тараса Шев-
ченка в Києві 11 лютого 1989 р., упродовж кількох років був членом
проводу Івано-Франківської Крайової організації Народного руху
України, брав участь в організації та проведенні виборів до Верховної
Ради на виборчих дільницях області, у помаранчевій революції в Киє-
ві та в Івано-Франківську.
У 2000 р. Миколі Лесюку присвоєно звання Заслуженого праців-
ника освіти України, до 130-річчя «Просвіти» був нагороджений медал-
лю «Будівничий України», з нагоди 140-річчя «Просвіти» — за вагомий
внесок у справу українського відродження, багаторічну сум лінну пра-
цю йому оголошена Подяка Прем’єр-міністра України; він відзначений
також почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, обл-
держадміністрації та обласної ради, Івано-Фран ківської єпархії УГКЦ,
інших організацій
Закорінений чуттям і помислами у рідну землю, свій ювілей про-
фесор Микола Лесюк зустрічає у розквіті життєвих і творчих сил, а
тому бажаємо йому Божого благословення на здійснення всіх задумів,
невтомної наснаги в осягненні глибин українського слова.
Михайло Бігусяк (м. Івано-Франківськ)
Mykhaylo Bihusiak (Ivano-Frankivs’k)
MYKOLA PETROVYCH LESYUK: TOUCHES ARE TO THE PORTRAIT:
A SCIENTIST, A PEDAGOGUE, AN UKRAINIAN
|