Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець»
Рецензія на книгу: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s. Book review on: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37768 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» / Л. Масенко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 149-153. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860074327402086400 |
|---|---|
| author | Масенко, Л. |
| author_facet | Масенко, Л. |
| citation_txt | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» / Л. Масенко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 149-153. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Рецензія на книгу: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s.
Book review on: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:12:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 149
© Л.Т. МАСЕНКО, 2010
УДК 049.32 + 81'01
ПОЛЬСЬКИЙ СЛАВІСТ
ПРО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКУ
ВЕРБАЛЬНУ «ДОРОГУ НАВПРОСТЕЦЬ»
Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo
Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s.
Рецензії
Суржик як гібридний різновид усного мовлення, поширений на
території України, став об’єктом дослідження лише в часи неза-
лежності. В радянський період його не вивчали — надто виразно це
скалічене під тиском російської мови українське усне мовлення су-
перечило пропагандивній тезі про «гармонійну» українсько-російську
двомовність.
Розкладовий вплив мішаного мовлення на норми української літе-
ратурної мови вперше було висвітлено на значному за обсягом матеріа-
лі у праці Олександри Сербенської «Антисуржик» (Львів, 1994). Почи-
наючи з 1990-х років в українському мовознавстві з’явилась і низка
статей, присвячених суржикові. Нині спостерігаємо зацікавлення цим
мовним гібридом і в колах зарубіжних славістів. Так, у Єв ро пей ському
університеті в Санкт-Петербурзі з 2003 року ви ко нується проект «Нові
мови нових держав: явища на стику близькоспоріднених мов на по-
страдянському просторі», в якому головним об’єктом вивчення є
український суржик і білоруська трасянка. У червні 2007 року в Оль-
денбурзькому університеті (Німеччина) з ініціативи професора Ґерда
Генчеля відбувся міжнародний симпозіум «Трасянка і суржик: На-
слідки білорусько-російського і українсько-російського мовного кон-
такту», а на ХІV Міжнародному конгресі славістів, що відбувся у ве-
ресні 2008 року в Охриді (Македонія) Комісія з вивчення мовних
контактів під керівництвом проф. Ґ. Генчеля провела засідання тема-
тичного блоку «Білоруська трасянка і український суржик: струк-
турні і соціальні аспекти їх опису і категоризації».
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4150
Масенко Л.Т.
Показово, що за межами України минулого року з’явилось і пер-
ше монографічне дослідження українсько-російського мовного гібри-
ду — «Суржик: історія і сьогодення», автором якого є ад’юнкт Ґдан-
ського університету Артур Брацкі.
Закономірно, що перший детальний опис суржику містить і най-
повніший огляд присвяченої йому літератури, поданий у першому
розділі книжки. Водночас слід погодитися із загальним висновком
розділу про те, що вивчення суржику перебуває на початковій стадії.
Дослідження А. Брацкого, безперечно, сприяє розширенню нау-
кових знань про цей специфічний різновид усного мовлення, який
побутує на українській території. Праця вигідно вирізняється серед
інших досліджень суржику солідністю джерельної бази. Впродовж
2006—2008 років автор, працюючи в Україні, зібрав велику кількість
записів усного мовлення в різних областях, з-поміж яких відібрав ті,
що мають риси суржику. 31 фрагмент із записів відповідного мов-
лення дослідник подав у останньому четвертому розділі книжки
«Функціонування суржику в українських реаліях». Наведені тек-
сти походять з більшості областей країни. Крім того, подано десять
записів спонтанного мішаного мовлення, зафіксованих у Києві.
У праці використано й такі джерела, як оголошення, інформацій-
ні й рекламні оголошення з неофіційної сфери, зібрані під час польо-
вих досліджень у Києві. Наведено й територіально не локалізовані на-
писи, як наприклад табличка на дверях провідника в одному з поїздів:
«Купе для віддиху провідника».
Прагнучи якнайповніше охопити сфери побутування суржику,
дослідник залучив до аналізу й мовний матеріал, зафіксований у за-
собах масової інформації і масовій культурі. Фрагменти авторських
записів спонтанного мовлення доповнюють зразки суржику з теле-
візійних програм, які містять дані опитування людей з вулиці, а також
з так званих реаліті-шоу.
Не оминув увагою А. Брацкі і такий феномен української масової
культури, як Вєрка Сердючка — телевізійний образ суржикомовної
провідниці, що його створив актор Андрій Данилко, хоча в цьому ви-
падку — і це зазначає мовознавець — маємо справу з акторською імі-
тацією й пародіюванням суржику, а не з реальним засобом комуніка-
ції. Кілька текстів, виголошених Сердючкою в телевізійній програмі
СВ-шоу, проаналізовано в підрозділі «Суржик у масовій культурі».
Залучено до дослідження й приклади суржику з преси й Інтер-
нету, причому автор зауважує, що зразки відповідної мови можна зна-
йти лише у газетах нижчого ґатунку — жовтій пресі, газетах з без-
коштовними оголошеннями тощо.
І, нарешті, в останньому розділі розглянуто й тексти художньої
літератури, що відтворюють суржик як характерну рису мовного жит-
тя України. Цю тему А. Брацкі вивчає на матеріалі прозових творів
сучасної постмодерної літератури, серед яких розрізняє тексти, наси-
чені діалогами, що наслідують мішане українсько-російське мовлення
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 151
Польський славшст про українсько6росiйську … «дорогу навпростець» (рецензiя)
(твори Ю. Андруховича, О. Забужко, О. Ірванця, С. Пиркало й І. Кар-
пи), і тексти, всуціль написані мовою, яку дослідник визначає як «злі-
тературизований суржик» (твори Б. Жолдака і Л. Подерев’янського).
Кілька останніх сторінок книжки автор присвячує проблемам,
пов’язаним із перекладом таких творів на польську мову. Завдання пе-
рекладача в цих випадках ускладнює відсутність у польському мовно-
му просторі гібридного ідіома, відповідного суржикові. На кількох
прикладах з польських перекладів творів Ю. Андруховича, О. Ірванця
і Л. Дереша мовознавець доводить, що найвдалішим відповідником
суржикізованих діалогів є різновид розмовної польської мови, яку
вживають особи з низьким рівнем освіти.
Оскільки праця А. Брацкого адресована передовсім польським
науковцям, зіставний аналіз українських і польських фактів мовного
життя не обмежується зазначеним сюжетом. Враховуючи специфіку
суржику як стихійного гібридного поєднання елементів української й
російської мов, автор обрав вдалу форму тлумачення наведених у чет-
вертому розділі текстів з рисами суржику. Після записів відповідних
фрагментів мовлення в українській графіці й фонетичній транскрип-
ції дослідник відтворює наведений текст трьома літературними мова-
ми — українською, російською і польською, що полегшує польському
читачеві розуміння українсько-російських інтерферентних явищ та
авторську інтерпретацію їх.
Певне застереження можна висловити лише щодо проведення по-
ділу наведених зразків усного мовлення за ступенем відхилення їх від
норм української літературної мови. Згідно з цим поділом, А. Брацкі
розрізняє групи висловлювань з низьким, середнім і високим ступе-
нем порушення норм. Натомість такому розрізненню піддаються дале-
ко не всі з наведених фрагментів суржикізованого мовлення. Подібна
градація текстів може бути переконливою лише на матеріалі більших
за обсягом текстів із залученням порівняльного статистичного ана-
лізу, який би враховував рівень насиченості їх лексемами, перенесе-
ними з російської мови, кількість фонетично адаптованих і неадапто-
ваних лексем, прояви гібридизації словотвірних афіксів, відмінкових
флексій тощо
Водночас представлений автором матеріал і проведений його
лінгвістичний аналіз виявився цілком достатнім для важливих те-
оретичних висновків. Вперше зібрані в одній праці зразки мішаного
українсько-російського мовлення, записані в різних областях України,
підтвердили запропоновану дослідником на початку праці робочу де-
фініцію суржику як «суми ідіолектів, сформованих у просторі різно-
мовної диглосії». Поряд з цим автор вводить стосовно досліджувано-
го типу мовлення поняття квазі-синонімічного розширення. Йдеться
про те, що людина, яка послуговується суржиком, не розрізняє двох
мовних систем, в її свідомості відсутній механізм перемикання коду,
внаслідок чого носій суржику, будуючи висловлювання, використовує
елементи обох мов, довільно змішуючи їх.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4152
Масенко Л.Т.
Як і більшість українських мовознавців, А. Брацкі вважає суржик
деструктивним явищем, що негативно впливає на українську літера-
турну мову. Характеризуючи природу цього мовного гібриду, автор
застосовує влучну метафору, називаючи його українсько-російською
вербальною «дорогою навпростець».
Такий висновок польського славіста, як і підтвердження запро-
понованого ним визначення суржику, обґрунтовано не тільки в
останньому розділі, де здійснено лінгвістичний аналіз зібраних тек-
стів, а й в другому і третьому розділах праці. Тут визначено місце мі-
шаного мовлення в системі розмовних форм української мови, про-
ведено порівняльний аналіз його з білоруською трасянкою і деякими
іншими мовними різновидами, що постали через міжмовні інтерфе-
ренції, а також наведено міркування з приводу висловленої в літера-
турі гіпотези щодо спорідненості механізму утворення суржику з
піджинами і креольськими мовами.
Рецензована праця містить також концепцію автора щодо приро-
ди суржику і спробу прогнозування його майбутнього функціонуван-
ня й розвитку. Це питання автор виносить у назву одного з підрозділів
праці — «Чи можлива кодифікація суржику?». В цій частині дослі-
дження А. Брацкі полемізує з тими російськими лінгвістами, зокрема
з виконавцями зазначеного вище Петербурзького університетського
проекту, що розглядають суржик і трасянку як наслідок природного
процесу взаємодії української й білоруської мов з російською, що може
призвести до утворення нових мовних структур. Логічним висновком
такого трактування суржику й трасянки є визначення їх як нових, аль-
тернативних до української і білоруської мов системних утворень, що
заслуговують в майбутньому на кодифікацію. Цей погляд на гібридні
форми усного мовлення, поширеного на території України й Білорусі,
продовжує, як небезпідставно вважає А. Брацкі, колишню радянську
теорію «гармонійної» українсько-російської і білорусько-російської
двомовності, призначеної для маскування реальних процесів русифі-
кації, що відбувались у республіках СРСР.
Польський славіст спростовує зазначені спроби пошуку в міша-
них різновидах усного мовлення елементів системності. Його дослі-
дження показує, що в сумі ідіолектів, які мають риси суржику, узус
відсутній на всіх мовних рівнях, що не дає підстав для кодифікації
його в ранзі новоутвореної мовної системи. Дослідження А. Брацкого
підтверджує уже висловлене в науковій літературі трактування сур-
жику як перехідного етапу до повного витіснення української мови
російською, що виразно ілюструє нинішня мовно-культурна ситуація
Східної й Південної України.
Зрештою, трактування суржику як «нової» мови не враховує іс-
торичних умов його виникнення. Натомість рецензоване дослідження
містить екскурс в історію формування досліджуваного мовного яви-
ща. А. Брацкі погоджується з українськими дослідниками суржику в
тому, що початки його виникнення слід пов’язувати з другою полови-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 153
Польський славшст про українсько6росiйську … «дорогу навпростець» (рецензiя)
ною XVII ст. — часом приєднання українських земель до Російської
імперії.
Водночас завдання детального висвітлення подальшої історії по-
ширення українсько-російського мовного гібриду на території підро-
сійської України потребує спеціальних діахронічних досліджень, які
поки що відсутні. Такі дослідження необхідні, зокрема, для перевірки
твердження деяких українських мовознавців, які поділяє й автор ре-
цензованої праці, про те, що в XIX ст. суржик був поширений у містах,
а в XX ст. він перемістився до сільських місцевостей. На противагу
цьому твердженню можна навести мовні факти, зафіксовані в україн-
ській літературі кінця XVIII — першій половині XIX ст., наприклад у
п’єсах І. Котляревського або оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка, які
свідчать, що в тогочасному українському селі вживання різновидів гі-
бридного українсько-російського мовлення, що виникало внаслідок
нашарування російського офіційно-ділового стилю на місцеву говір-
ку, було характерною рисою комунікації місцевої адміністрації з одно-
сельцями.
У висновках польський славіст висловив цікавий прогноз щодо
подальшої долі мовного явища, дослідженню якого він присвятив
свою книжку. З поширенням і вдосконаленням усної форми україн-
ської літературної мови, зазначає А. Брацкі, суржик як своєрідний ер-
зац елементів національної мови стане непотрібним. Парадоксально,
продовжує мовознавець, але саме такий шлях мовного розвитку може
створити умови для паритетного співіснування української та росій-
ської мов в Україні — української як загальнонародної, домінантної і
базової та російської як найлегшої до опанування сусідньої мови, зна-
ння якої сприятиме міжнаціональним стосункам.
Підсумовуючи, ще раз підкреслимо, що рецензована праця є
першою репрезентативною добіркою зразків мішаного українсько-
російського мовлення, вживаного в різних регіонах України. Моногра-
фія містить ґрунтовний мовознавчий аналіз і соціолінгвістичну інтер-
претацію досліджуваного мовного гібриду в контексті білінгвальної
ситуації країни. Жоден з майбутніх дослідників усних форм побуту-
вання мови в Україні не зможе оминути цієї праці.
Лариса Масенко (м. Київ)
Larysa Masenko (Kyiv)
POLISH SLAVIST ABOUT THE UKRAINE-RUSSIAN VERBAL
“DOROGU NAVPROSTETS”
Book review on: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwer-
sytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37768 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:12:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Масенко, Л. 2012-10-22T10:51:16Z 2012-10-22T10:51:16Z 2010 Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» / Л. Масенко // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 149-153. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37768 049.32 + 81'01 Рецензія на книгу: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s. Book review on: Bracki Artur. Surżyk: Historia i teraźniejszość. — Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. — Gdańsk 2009. — 273 s. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Рецензії Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» Polish slavist about the Ukraine-Russian verbal “dorogu navprostets” Article published earlier |
| spellingShingle | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» Масенко, Л. Рецензії |
| title | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| title_alt | Polish slavist about the Ukraine-Russian verbal “dorogu navprostets” |
| title_full | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| title_fullStr | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| title_full_unstemmed | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| title_short | Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| title_sort | польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37768 |
| work_keys_str_mv | AT masenkol polʹsʹkiislavístproukraínsʹkorosíisʹkuverbalʹnudorogunavprostecʹ AT masenkol polishslavistabouttheukrainerussianverbaldorogunavprostets |