Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010)
23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37771 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859629827135373312 |
|---|---|
| author | Ярун, Г. Лучик, А. |
| author_facet | Ярун, Г. Лучик, А. |
| citation_txt | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | 23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:09:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4164
Пам’яті
© Г.М. ЯРУН, А.А. ЛУЧИК, 2010
УДК 049.32 + 81'01
МАРІЯ МИХАЙЛІВНА ПЕЩАК
(24 листопада 1928 — 23 сiчня 2010)
23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому
світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості —
Марії Михайлівни Пещак…
Марія Михайлівна наро-
дилася 24 листопада 1928 року
в багатодітній родині україн-
ського селянина Михайла Ми-
хайловича Пещака в с. Великий
Липник Попрадського округу
Словаччини. Потяг до знань у
дружній сім’ї М.М. Пещака був
надзвичайно сильний: усі доб ре
вчилися, отримали вищу освіту.
Перша сходинка майбут-
нього вченого до фундаменталь-
ної освіти — це народна школа в
с. Росвигове поблизу Мукачево-
го на Закарпатті, куди пересели-
лася сім’я, наступні — так звана
горожанка в м. Мукачеве та пе-
дагогічне училище, яке успішно
закінчує на «відмінно». У 1948 р.
здобуті знання і прагнення вчи-
тися ведуть Марію Михайлівну
до Ужгородського державного
університету на українське від-
ділення філологічного факультету, вірність якому берегла впродовж
усього свого людського й наукового життя. П’ять студентських років у
М.М. Пещак
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 165
Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010)
стінах знаного й шанованого в науковому світі Ужгородського держав-
ного університету визначили подальший життєвий і дослідницький
шлях М.М. Пещак. Закінчивши університет 1953 р., вона їде до Києва і,
успішно склавши іспити, вступає до аспірантури Інституту мовознав-
ства АН УРСР. Науковий керівник О.С. Мельничук пропонує Марії
Михайлівні перспективну наукову тему — «Історія задньоязикових
приголосних та їх спільнослов’янських рефлексів в українській мові»,
самовіддана праця над якою зумовлює характер творчої і наукової ді-
яльності вітчизняного мовознавця. Дослідницька увага Марії Михай-
лівни до мовних явищ, зафіксованих в історичних пам’ятках, опрацю-
вання архівних матеріалів, теоретичне осмислення спостережених
фактів, глибокі теоретичні знання сприяють успішному захисту ди-
сертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. Дисертацій-
не дослідження Марії Михайлівни й досі не втратило своєї актуальнос-
ті: до тексту автореферату й дисертації звертаються історики української
мові.
Після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації
(1956 р.) М.М. Пещак залишається працювати в Інституті мовознав-
ства НАН України, якому віддає 35 років наукового життя, сповненого
постійних творчих пошуків, натхнення, напруженої науково-ор га ні за-
ційної діяльності. З цього ж року вона — вчений секретар Інституту
мовознавства НАН України, з 1964 р. — його старший науковий спів-
робітник.
У 1958–1968 рр. Марія Михайлівна активно працювала над
«Правилами видання пам’яток української мови ХІV вв» (у спів-
авторстві з К.К. Цілуйком), «Українським правописом» (1961 р., у
співавторстві з Л.А. Булаховським, І.К. Білодідом, К.К. Цілуйком,
Г.П. Їжакевич, В.М. Русанівським, А.П. Медушевським, П.Д. Ти мо-
шен ком). Виходить у світ низка новаторських наукових розробок та
праць, які свідчать про надзвичайно потужний творчий потенціал і
широкий науковий діапазон вченого. Ці праці присвячено най ак-
туальнішим лінгвістичним проблемам, традиційне розв’язання яких
уперше у вітчизняній науці Марія Михайлівна органічно поєднала з
пошуком формальних ознак вираження мовних явищ, що підлягати
алгоритмічному описові та були основою для забезпечення комп’ю-
терно-орієнтованого аналізу всіх рівнів їхньої організації. Новатор-
ські ідеї та науково обґрунтований підхід до мовознавчих досліджень
визначили сенс життя й творчості М.М. Пещак, надихнули на по-
стійний творчий пошук і неспокій: інтуїція вченого, глибока відда-
ність науці, любов до мови та безкомпромісна праця дедалі більше
зміцнювали переконаність науковця, що мова має потужну само-
достатню форму вираження, детальне та уважне вивчення і знання
якої відкривають шлях і дають необхідну опору для розроблення,
удосконалення та розвитку формалізованих методів дослідження
природної мови. Формалізований аналіз багатоаспектних мовних
явищ надає наснаги й упевненості в тому, що природна мова є складно
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4166
Ярун Г.М., Лучик А.А.
організованою сутністю, котра на кожному рівні своєї репрезентації
має відповідну форму. Наукове осмислення внутрішньо зумовленої
алгоритмічної будови й системного розвитку мови представлено вже
в 70-і рр. минулого століття відомими розробками Марії Михайлівни:
Наукова організація праці і автоматизація у мовознавчих досліджен-
нях // Мовознавство, 1967; Електронно-обчислювальні машини і
підготовка Гідронімічного атласу української мови // Повідомлення
Української ономастичної комісії, 1967; Деякі формальні засади се-
мантичної класифікації лексики // Автоматизация информационных
работ и вопросы математической лингвистики, 1968.
М.М. Пещак глибоко вивчала шляхи і напрями розвитку вітчиз-
няної і світової мовознавчої науки, засади й методи опрацювання
мови, результати теоретичного осмислення яких висвітлено в числен-
них статтях 1957–1963 рр.: Робота Інституту мовознавства ім. О.О. По-
тебні АН УРСР за 1961р. // Мовознавство, 1962; Трактування мови в
генеративній лінгвістиці // Мовознавство, 1982) та ін., а також у роз-
ділі «Дослідження з історичної фонетики, морфології та лексико-
логії», поданому в колективній монографії «Мовознавство на Україні
за 50 років» у співавторстві з відомими вченими І.К. Білодідом,
М.А. Жовтобрюхом, О.С. Мельничуком, Л.Г. Скрипник, Л.С. Пала-
марчуком, В.М. Русанівським, Г.П. Їжакевич, З.Т. Франко, О.С. Стри-
жаком, Г.М. Гнатюк, В.Т. Коломієць та ін. Для дослідниці важливими
були фонетичні аспекти розвитку мови (Розвиток спільнослов’янських
сполук г, к, х з ы на українському ґрунті // Зб. Дослідження з україн-
ської мови, 1958), особливості словотворчого потенціалу та системна
динаміка морфемної структури української мови: Про один з підходів
до вивчення словотвору (1965 р.), математична лінгвістика (Суфік-
сальні поля, їх особливості в системі словотвору українських топоні-
мів // Статистичні та структурні лінгвістичні моделі, 1966), закони
синтаксичної організації мовних одиниць (Оточення дієслова-
присудка та його роль у розмежуванні стилів // Мовознавство, 1967),
стилістики (Наявність-відсутність складових елементів цілого — одна
зі стилістичних рис твору, 1974, рос. м.) та ін. Кожна із цих наукових
праць сприяла розгортанню й поглибленню лінгвістичних досліджень
Марії Михайлівни та її учнів, а в комплексі новаторського підходу до
наукового пізнання мови — для формування й становлення однієї з
важливих гілок вітчизняної науки про мову — української лінгвістич-
ної школи, в якій органічно поєднано фундаментальну мовознавчу те-
орію і практику з методами формалізованого дослідження природної
мови на всіх рівнях організації та взаємодії її елементів у процесі істо-
ричного розвитку і буття.
В 1967–1968 рр. за ініціативи та підтримки Марії Михайлівни в
Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН України створено відділ
структурної, математичної та прикладної лінгвістики, до складу яко-
го увійшли науковці-новатори на чолі з В.С. Перебийніс, які присвя-
тили своє життя розробці алгоритмічних засобів та прийомів дослі-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 167
Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010)
дження сучасної української літературної мови. Відтепер життя і
творча діяльність Марії Михайлівни безпосередньо пов’язані з цим
відділом, покликаним утверджувати засади формалізованого аналізу
різнобічних аспектів системно-структурної організації мови та її
одиниць і на цій основі впроваджувати теоретичну концепцію та
практику лінгвістичного забезпечення автоматизованого опрацю-
вання природної мови.
Марія Михайлівна Пещак активно працювала над лінгвістични-
ми проблемами, які стосуються словотвору (Міжпарадигматичні від-
ношення в системі словотвору // Питання структурної лексикології,
1970), текстотвірних функцій стилістики (Типи грамот ХIV ст. та їх
стилістичні особливості // Мовознавство, 1970), сутності слова як
особливої одиниці в системі мови (Проблеми вичленування слова як
самостійної одиниці // Мовознавство, 1972), філософського осмис-
лення мови як самодостатньої сутності (Внутрішні закони розвитку
мови і мовлення // Філософські питання мовознавства, 1972), акту-
альних питань історичної та сучасної діалектології (Відображення ді-
алектних рис у грамотах XIV ст. // Матеріли XIV діалектологічної
наради, 1977), лексичної семантики (Характер ієрархічний відношень
у лексичній семантиці // Українське мовознавство, 1979; Розробка
фор малізованого вивчення семантики // Розвиток мовознавства в УРСР,
1980; Співвідношення словотворчого і лексичного значень у слові //
у співавт. з І.Ф. Савченко, Українське мовознавство, 1984), взаємодії
близькоспоріднених і віддалено споріднених мов (Зіставне вивчення
дієслів сприйняття в російській та угорській мовах // Русский язык и
литература в средних учебных заведениях УССР, 1984), проблем
штучного інтелекту (Деякі проблеми штучного інтелекту і природна
мова, 1980). Особливо важливою у науковій спадщині Марії Михайлів-
ни є проблема форми і змісту в мові, їх взаємодія та взаємоперетворен-
ня (Комбінаторика графем сучасної української мови // Структура
слова і статистика мовлення, 1974; Аспекти дослідження взаємодії фор-
ми і змісту в слові // Українське мовознавство, 1980; Взаємодія форми
і змісту в мові, 1983).
Історія мови, з якої розпочався науковий шлях М.М. Пещак у мо-
вознавстві, далі залишається болючою темою сучасних досліджень:
вона упорядкувала 1974 р. в серії «Пам’ятки української мови» і ви-
дає «Грамоти XIV ст.» (К.: Наукова думка;). Дослідницький інте рес
ученого до введеного в науку нового матеріалу писемних пам’яток
української мови завершився важливою працею, яка супроводжуєть-
ся і науково обґрунтовується трудомісткою вперше застосованою в іс-
торичному мовознавстві формалізованою методикою аналізу. Основні
наукові висновки і результати цього дослідження втілено в авторській
монографії 1979 р. «Стиль ділових документів XIV ст. (структура
тексту)», яка стає основою для захисту дисертації на здобуття нау-
кового ступеня доктора філологічних наук (1980 р.). Уперше в укра-
їністиці сформульовано основні ідеї та розроблено струнку методику
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4168
Ярун Г.М., Лучик А.А.
формалізованого дослідження історичного тексту на всіх рівнях ор-
ганізації, виявлено функціональну роль лексичних та синтаксичних
складників, встановлено особливості пунктуаційного оформлення
текстових елементів, визначено текстотвірні ознаки в структурі діло-
вих документів. Це по-справжньому новаторське сучасне дослідження
і у висвітленні лінгвістичних ідей та проблем, і в розв’язанні актуаль-
них наукових питань, і у власне описовому представленні матеріалу
дослідження, і в логічному, чітко алгоритмізованому та стилістично
бездоганному обґрунтованому викладі.
Творчий ентузіазм, постійні шукання й упевненість в об’єктивності
обраного наукового шляху зумовлюють розгортання й поглиблен -
ня формалізованого аналізу, окреслюючи подальші наукові розвідки
Марії Михайлівни, в яких вона представляла не лише нові аспекти для
теоретичного осмислення природи мовного феномену, а й новий по-
гляд на вже відомі й начебто усталені в науці тенденції й закони. Нау-
ковий доробок М. М. Пещак протягом 1980–1985 рр. охоплює понад
30 вагомих праць, у яких складні проблеми історії та теорії мови, діа-
лектології та ономастики, лексикології та лексикографії, теорії тексту,
стилістики, структурної та прикладної лінгвістики, загального і порів-
няльного мовознавства, психолінгвістики, семантики, славістики, ти-
пології мов, штучного інтелекту та ін. аналізуються з урахуванням
перспектив розвитку автоматизованого лінгвістичного забезпечення.
У цей час колектив Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН
України завершує роботу над фундаментальною лексикографічною
працею — тлумачним «Словником української мови». Видання пер-
ших томів одинадцятитомного «Словника української мови» привер-
тає особливий інтерес дослідниці до проблем формалізованого аналі-
зу лексичної семантики української мови та ідеї автоматизованого
укладання семантичного словника української мови. Творче натхнен-
ня вченого втілюється у важливу для вітчизняної лінгвістики працю
під керівництвом і за безпосередньою участю М. М. Пещак — колек-
тивну монографію «Формалізовані основи семантичної класифіка-
ції лексики» (К.: Наук. думка, 1982), написану у співавторстві з
Н.Ф. Клименко та І.Ф. Савченко, що заклала теоретичну основу фор-
малізованого дослідження непрепарованої природної мови, визначила
основні шляхи та напрямки автоматизації лінгвістичних досліджень.
Наукові пошуки й досягнення Марії Михайлівни та її колег у відділі
структурно-математичної лінгвістики розгорнуто в окремий напрям
мовознавчих досліджень, відповідно до якого у 1986 р. в межах від-
ділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства
ім. О.О. Потебні НАН України створено сектор машинного фонду
української мови на чолі з доктором філологічних наук професором
М.М. Пещак. Ідеї та методи формалізованого аналізу природної мови
розвивалися й поглиблювалися у низці наукових статей та в наступ-
них колективних працях сектору машинного фонду української мови —
«Лексична семантика в системі «людина–машина» (К.: Наук. думка,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4 169
Марiя Михайлiвна Пещак (24 листопада 1928 – 23 сiчня 2010)
1986) та «Український семантичний словник (Проспект)» (К.: Наук.
думка, 1990 р.).
Надпотужну наукову та організаційну діяльність Марія Михай-
лівна поєднувала з активною підготовкою молодих фахівців із різних
галузей лінгвістики. Її науково-педагогічна робота радше є співпра-
цею наставника та молоді. Теплі стосунки з учнями, любов і повага до
їхніх наукових інтересів та особистісних рис характеру, м’яка й прин-
ципова вимогливість до майбутніх науковців і майже невідчутна ске-
рованість їхнього творчого потенціалу на опрацювання будь-якої мов-
ної проблеми із залученням формалізованих методів аналізу цілком
природно поєднувалися з надбаннями класичного мовознавства, а
тому сприймалися органічно, природно, об’єктивно. До Марії Михай-
лівни йшла молодь за порадою та підтримкою, що завжди відбувалося
в доброзичливій дискусії з елементами наукового паритету стосовно
цікавих та актуальних дослідницьких проблем та завдань. Учні Марії
Михайлівни, серед яких понад 15 кандидатів і 3 доктори наук, із різ-
номанітних напрямів мовознавства, глибоко шанують свого Великого
Вчителя.
Ідею створення машинного фонду національної мови, яка визрі-
вала протягом усього наукового життя у фундаментально обґрунто-
ваних наукових працях М. М. Пещак (це, зокрема, «Машинний фонд
української мови», 1987, «Формат первинної бази даних машинного
фонду української мови», 1988 та ін.) і виголошувалася на лінгвіс-
тичних конференціях, нарадах і засіданнях вченої ради Інституту мо-
вознавства ім. О.О. Потебні НАН України, була підтримана вченими:
машинні фонди національних мов починають створювати академічні
мовознавчі інститути тепер уже пострадянських республік — Росії, Бі-
лорусі, Казахстана, Грузії, країн Прибалтики, Молдови. Однак лише в
Україні ця велична новаторська ідея у творчій співпраці представни-
ків гуманітарних і точних наук — Марії Михайлівни та В. А. Широко-
ва, який на той час очолював відділення науково-технічної інформа-
ції Президії НАН України, — втілюється в життя: 1991 року в системі
Академії наук України створено Український мовно-інформаційний
фонд.
19 років в Українському мовно-інформаційному фонді НАН
України сповнені самовідданої, напруженої та натхненної новими іде-
ями праці Марії Михайлівни. Під її безпосереднім керівництвом
розв’язано широке коло актуальних лінгвістичних проблем, захищено
кандидатські й докторські дисертації, видано цікаві науково-тео-
ретичні монографії. Уперше у вітчизняній лінгвістиці виявлені Марі-
єю Михайлівною струнка система мовного оформлення композицій-
ної будови наукових творів, різноманітні способи включення «чужого»
до власне авторської розповіді, особливості розгортання тексту у
взаємозв’язку з уведеними до нього таблицями й малюнками здійсне-
но за допомогою комплексного формалізованого аналізу, спрямовано-
го на алгоритмічне забезпечення програмних засобів автоматизації,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2010, № 4170
Ярун Г.М., Лучик А.А.
відображено у фундаментальному дослідженні тексту писемних
пам’яток — у монографії «Історія давньоруського та староукраїн-
ського тексту» (1994). Її наукові праці «Нариси з комп’ютерної лінг-
вістики» (1999) і «Комунікативний синтаксис» (2000) окреслили но-
вітні напрями наукового лінгвістичного аналізу, який уже неможливий
без чіткої системи структурно й комп’ютерно орієнтованих побудов.
Особливу увагу М.М. Пещак приділяла автоматизованому укла-
данню словників, лексикографічний досвід створення яких традицій-
ними методами виявляється безцінним. 1991 р. за ініціативи директора
Українського мовно-інформаційного фонду НАН України члена-
кореспондента НАН України В.А. Широкова започатковано фунда-
ментальну лексикографічну серію «Словники України», відповідно до
якої розпочалося алгоритмічне опрацювання лексикографічних дже-
рел. Активна творча співпраця науковців фонду, дискусійні обгово-
рення структури паперового словника та взаєморозуміння забезпечи-
ли створення бази даних орфографічного та орфоепічного словників
української мови. Марія Михайлівна ініціювала автоматизоване укла-
дання і стала співукладачем двотомного «Орфоепічного словника
української мови» (2001, 2003), «Орфографічного словника україн-
ської мови» (1994), а також і співавтором першої версії електронного
видання «Словники України: Інтегрована лексикографічна система.
Парадигма. Транскрипція. Фразеологія. Синонімія. Антонімія»
(2001).
Багатогранне життя й творчість Марії Михайлівни Пещак є взір-
цем служіння та відданості Її Величності Науці. Щира й усміхнена,
доброзичлива й уважна, несказанно вродлива, сповнена наукового по-
шуку та ідей Марія Михайлівна залишилася назавжди в серцях і ду-
шах колег та учнів, дослідників-науковців. Вона ніби й сьогодні звер-
тається до всіх своїм яснооким поглядом і промовляє кожним рядком
на сторінках своїх книжок і статей, закарбованих на скрижалях науки
про мову, якій присвятила майже 70 років життя.
Галина Ярун, Алла Лучик (м. Київ)
Halyna Yarun, Alla Luchyk (Kyiv)
МАRІA МYKHАYILIVNA PЕSHCHAK
(24 November 1928 — 23 Januar 2010)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37771 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:09:28Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ярун, Г. Лучик, А. 2012-10-22T11:01:55Z 2012-10-22T11:01:55Z 2010 Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) / Г. Ярун, А. Лучик // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 164-170. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37771 049.32 + 81'01 23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості — Марії Михайлівни Пещак. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Пам’яті Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) Маrіa Мykhаyilivna Pеshchak (24 November 1928 — 23 Januar 2010) Article published earlier |
| spellingShingle | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) Ярун, Г. Лучик, А. Пам’яті |
| title | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| title_alt | Маrіa Мykhаyilivna Pеshchak (24 November 1928 — 23 Januar 2010) |
| title_full | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| title_fullStr | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| title_full_unstemmed | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| title_short | Марія Михайлівна Пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| title_sort | марія михайлівна пещак (24 листопада 1928 — 23 січня 2010) |
| topic | Пам’яті |
| topic_facet | Пам’яті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37771 |
| work_keys_str_mv | AT ârung maríâmihailívnapeŝak24listopada192823síčnâ2010 AT lučika maríâmihailívnapeŝak24listopada192823síčnâ2010 AT ârung maríamykhayilivnapeshchak24november192823januar2010 AT lučika maríamykhayilivnapeshchak24november192823januar2010 |