Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект
Виявлено, що біжучий приріст біомаси деревостанів у віці 120–250 років може становити 15–20 м^3 · га^−1 · рік^−1, або 8–12 т · га^−1 · рік^−1 сухої речовини, що відповідає 4–6 т · га^−1 · рік^−1 депонованого вуглецю. Пропонується переорієнтувати ведення лісового господарства в межах екологічної мере...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37788 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект / П.Р. Третяк, Ю.І. Черневий // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 203-208. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37788 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-377882025-02-09T15:29:51Z Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект Increase of old age forest stands: ecological aspect Третяк, П.Р. Черневий, Ю.І. Екологія Виявлено, що біжучий приріст біомаси деревостанів у віці 120–250 років може становити 15–20 м^3 · га^−1 · рік^−1, або 8–12 т · га^−1 · рік^−1 сухої речовини, що відповідає 4–6 т · га^−1 · рік^−1 депонованого вуглецю. Пропонується переорієнтувати ведення лісового господарства в межах екологічної мережі на забезпечення екологічних пріоритетів: депонування вуглецю, продукування кисню, виконання гідрологічних функцій. It is revealed that the current biomass growth of trees at the age of 120–250 years may be 15–20 m^3 · ha^−1 · year^−1 or 8–12 t · ha^−1 · year^−1 of dry matter, which corresponds to 4–6 t · ha^−1 · year^−1 of the deposited carbon. It is proposed to reorient the forest management in the ecological network to ensure environmental priorities: carbon sequestration, oxygen production, and fulfilment of hydrological functions. 2011 Article Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект / П.Р. Третяк, Ю.І. Черневий // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 203-208. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37788 574.4+630*182.5 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Екологія Екологія |
| spellingShingle |
Екологія Екологія Третяк, П.Р. Черневий, Ю.І. Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект Доповіді НАН України |
| description |
Виявлено, що біжучий приріст біомаси деревостанів у віці 120–250 років може становити 15–20 м^3 · га^−1 · рік^−1, або 8–12 т · га^−1 · рік^−1 сухої речовини, що відповідає 4–6 т · га^−1 · рік^−1 депонованого вуглецю. Пропонується переорієнтувати ведення лісового господарства в межах екологічної мережі на забезпечення екологічних пріоритетів: депонування вуглецю, продукування кисню, виконання гідрологічних функцій. |
| format |
Article |
| author |
Третяк, П.Р. Черневий, Ю.І. |
| author_facet |
Третяк, П.Р. Черневий, Ю.І. |
| author_sort |
Третяк, П.Р. |
| title |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| title_short |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| title_full |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| title_fullStr |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| title_sort |
приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Екологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37788 |
| citation_txt |
Приріст деревостанів старшого віку: екологічний аспект / П.Р. Третяк, Ю.І. Черневий // Доп. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 203-208. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT tretâkpr prirístderevostanívstaršogovíkuekologíčnijaspekt AT černevijûí prirístderevostanívstaršogovíkuekologíčnijaspekt AT tretâkpr increaseofoldageforeststandsecologicalaspect AT černevijûí increaseofoldageforeststandsecologicalaspect |
| first_indexed |
2025-11-27T11:02:46Z |
| last_indexed |
2025-11-27T11:02:46Z |
| _version_ |
1849941160198406144 |
| fulltext |
УДК 574.4+630*182.5
© 2011
П.Р. Третяк, Ю. I. Черневий
Прирiст деревостанiв старшого вiку: екологiчний аспект
(Представлено академiком НАН України Д. М. Гродзинським)
Виявлено, що бiжучий прирiст бiомаси деревостанiв у вiцi 120–250 рокiв може ста-
новити 15–20 м3
· га−1
· рiк−1, або 8–12 т · га−1
· рiк−1 сухої речовини, що вiдповiдає
4–6 т ·га−1
·рiк−1 депонованого вуглецю. Пропонується переорiєнтувати ведення лiсово-
го господарства в межах екологiчної мережi на забезпечення екологiчних прiоритетiв:
депонування вуглецю, продукування кисню, виконання гiдрологiчних функцiй.
Серед екосистем суходолу планети лiси вiдiграють найвагомiшу екологiчну роль, оскiльки
їх бiологiчна продуктивнiсть є найвищою. Вона зумовлює максимальнi показники депону-
вання вуглецю [1–3], використання води, акумулювання її запасiв та збагачення атмосфери
вологою i киснем [4]. Тому положення Кiотського протоколу та Конвенцiї про змiни клi-
мату (ратифiковано урядом України у 1996 р.) надають особливого значення зменшенню
викидiв двоокису вуглецю та депонуванню його в бiомасi. Отож, належна увага у свiтi i
в Українi придiляється збереженню лiсiв, збiльшенню їх площi, полiпшенню структури та
пiдвищенню продуктивностi [1, 5]. Це має i важливе економiчне значення не лише з погляду
нарощування сировинного потенцiалу, але й вартостi квот на викиди сполук вуглецю в атмо-
сферу, а також їх поглинання з неї. Останнє залежить вiд багатьох чинникiв, особливо вiд
лiсорослинних умов, видового складу, структурних особливостей та вiку деревостанiв. Тому
рацiональне ведення лiсового господарства екологiчного спрямування потребує належного
наукового обгрунтування, зокрема щодо продуктивностi деревостанiв у рiзному вiцi [7].
Лiси України займають майже 10 млн га, або 15,7% загальної площi держави, i мають
середнiй запас деревини приблизно 200 м3
· га−1 [8]. За попереднiми оцiнками, станом на
2002 р. у бiомасi лiсiв України мiстилося 640,8 млн т вуглецю, а загалом у фiтомасi 1
га лiсу в середньому його вмiст становив 4 т · га−1, а в Карпатах — до 10 т · га−1 [2].
Депонування вуглецю пропорцiйне iнтенсивностi фотосинтезу i нагромадженню органiчної
речовини рослинного походження, особливо деревини. Чим бiльший прирiст бiомаси на
одиницi площi, тим бiльший обсяг депонованого вуглецю, використаної та транспiрованої
води [2, 4, 7], а також кисню, видiленого в атмосферу внаслiдок фотосинтезу.
Середнiй бiжучий прирiст об’єму деревини в лiсах України сягає орiєнтовно 4
(5) м3
· га−1
· рiк−1 [8]. Причому найвищi його значення властивi молодим та середньовi-
ковим деревостанам. Загальноприйнятою є також думка, що у старшому вiцi деревостанiв
бiжучий прирiст деревини зменшується [9]. Саме тому з бiологiчної та економiчної точки
зору доцiльний вiк стиглостi деревостанiв встановлено 80–100 рокiв.
Таке бачення потребує ретельної перевiрки i додаткового дослiдження, оскiльки про-
дуктивнiсть лiсiв старшого вiку в офiцiйних джерелах не вiдображена [7, 9]. В Українi
деревостанiв у вiцi стиглостi i старшого вiку залишилося зовсiм не багато — близько 7%.
Переважно вони є розрiдженими, запас стовбурної деревини їх низький — 250–500 м3
·га−1,
а тому i бiжучий прирiст бiомаси невисокий [9]. З цих причин до кола недослiджених пи-
тань належать потенцiйний прирiст та продуктивнiсть деревостанiв рiзного видового складу
у вiцi понад 100 рокiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 203
У зв’язку з вищесказаним ми ставили за мету визначити закономiрностi величини при-
росту бiомаси дерев та деревостанiв у старшому вiцi. Концептуальною основою дослiдження
було встановлення усередненого бiжучого приросту модельних дерев старшого вiку, якi ро-
стуть у найпоширенiших лiсорослинних умовах, якими є свiжi та вологi сугруди (грунти
середньої родючостi). За iснуючими нормативами у таких умовах деревостани здебiльшого
ростуть за I–Ib бонiтетом. У вiцi 120 рокiв, залежно вiд едифiкаторного виду, у нормаль-
них деревостанах може бути вiд 130 до 500 дерев на 1 га [9]. У старшому вiцi, коли обсяг
надземної фiтомаси дерев стає ще бiльшим, кiлькiсть дерев на 1 га, вiдповiдно, є меншою.
Лише у деяких роботах, якi стосуються регiону Карпат, показано, що об’єм стовбурної
деревини окремих дерев у вiцi понад 150 рокiв сягає вiд 5 до 20 м3 i, вiдповiдно, запаси
деревостанiв перевищують 1000 м3
· га−1, а їх розрахунковий бiжучий прирiст становить
15 м3
· га−1
· рiк−1 i бiльше [1, 11–14].
Методика i матерiали. Дослiдження виконанi на прикладi лiсiв Карпатської частини
басейну р. Днiстер у межах рiзних природних районiв: широколистих лiсiв Передкарпат-
ської височини, мiшаних ялиново-ялицево-букових лiсiв низькогiр’я, ялиново-букових та
ялинових лiсiв Карпатського середньогiр’я. Вивчали структуру деревостанiв старшого вi-
ку та бiометричнi показники модельних дерев. Усього було вiдiбрано 43 модельнi дерева:
п’ять — дуба звичайного, тринадцять — бука європейського, шiстнадцять — ялицi бiлої та
дев’ять — ялини європейської. Загальнi статистичнi вiдомостi про них наведенi у табл. 1.
Бiльшiсть дерев були ушкодженi вiтроломами i вiтровалами або вiдведенi до рубання на
лiсосiках. У дослiдженнях застосовували загальноприйнятi у лiсовiй таксацiї методи ана-
лiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об’ємом, а також середнього та
бiжучого приростiв [15]. Усi зрiзи використаних модельних дерев зберiгаються в колекцiї
Прикарпатського лiсогосподарського коледжу (м. Болехiв, Iвано-Франкiвської обл.).
За фактичними аналiтичними даними бiжучого приросту для кожного едифiкаторного
виду знайдено усередненi значення та отримано вiдповiднi полiномiальнi тренди (рис. 1).
За усередненими значеннями бiжучого приросту об’єму стовбурiв визначено усередненi зна-
чення його частки залежно вiд об’єму стовбурiв: ∆V , % · рiк−1 (рис. 2).
Результати дослiдження. Усередненi значення об’єму стовбурної деревини модельних
дерев старшого вiку становлять вiд 3 до 7 м3 (див. табл. 1), а максимальнi сягають 8–
21 м3. Причому такi показники не є екстремальними вiдхиленнями вiд середнього значення,
а нормальними у межах достовiрного iнтервалу стандартного статистичного вiдхилення,
оскiльки їх вiк на 30–60% перевищує значення середньостатистичного вiку.
Показники усередненого бiжучого приросту за висотою та дiаметром є найвищими у де-
рев вiком 50–150 рокiв i зменшуються у дерев старшого вiку (див. рис. 1). Усереднений
бiжучий прирiст стовбурної деревини сягає максимальних значень: для бука та ялини у вiцi
120–150 рокiв (0,04–0,05 м3
·рiк−1), для ялицi i дуба у вiцi 200–250 рокiв (0,08–0,14 м3
·рiк−1).
Таблиця 1. Загальнi статистичнi показники стовбурiв дослiджених модельних дерев
Вид n A, роки D, см H , м V , м3
Дуб звичайний 5 168 ± 59 (250) 79,7± 28,3 (116) 24,2 ± 3,3 (28) 5,59 ± 4,54 (13,1)
Бук європейський 13 122 ± 15 (159) 52,9± 17,2 (87) 31,9 ± 5,4 (41) 3,37 ± 2,16 (8,7)
Ялиця бiла 16 152 ± 51 (255) 72,6± 19,6 (110) 36,3 ± 5,67 (49) 7,04 ± 5,17 (20,7)
Ялина європейська 9 165 ± 46 (230) 58,2± 16,5 (83) 36,3 ± 6,26 (45) 4,33 ± 2,34 (8,9)
Пр и м i т ка . n — кiлькiсть стовбурiв; A — вiк; D — дiаметр; H — висота; V — об’єм. У дужках вказано
максимальнi значення.
204 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
Рис. 1. Усередненi тренди приросту модельних дерев старшого вiку за висотою, дiаметром та об’ємом стов-
бурiв
Рис. 2. Усередненi значення частки бiжучого приросту (∆V ) стовбурiв модельних дерев за їх об’ємом (V )
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 205
Частка бiжучого приросту (див. рис. 2) для стовбурiв дерев середнього об’єму узгоджує-
ться з нормативними даними i становить: 1,2% для дуба у вiцi 168 рокiв, при об’ємi стовбура
5,6 м3; 2,2% для бука у вiцi 122 роки, при об’ємi стовбура 3,4 м3; 2,1% для ялицi у вiцi 152
роки, при об’ємi стовбура 7 м3; 0,8% для ялини у вiцi 165 рокiв, при об’ємi стовбура 4,3 м3.
Аналiз отриманого аналiтичного матерiалу дав можливiсть зробити розрахунковi уза-
гальнюючi теоретичнi висновки (табл. 2), якi мають вагоме практичне значення з огляду на
здатнiсть лiсiв старшого вiку максимально депонувати вуглець, споживати воду, транспi-
рувати її, а також продукувати кисень.
Розрахунок значень об’єму деревостанiв старшого вiку та бiжучого приросту стовбурної
деревини виконували за даними нормативних таблиць, приймаючи повноту деревостанiв
рiвною 0,8 [9]. У результатi визначено прогнозований запас та бiжучий прирiст стовбурної
деревини на 1 га деревостанiв старшого вiку без врахування бiомаси гiлок крони, листя
та кореневої системи. Тому вважаємо отриманi величини мiнiмальними (див. табл. 2). Для
деревостанiв вiком понад 200 рокiв визначали мiнiмальнi прогнознi величини за умови, що
на 1 га такого лiсу маємо лише 100 великих дерев.
Отже, необхiдно зазначити, що загальнi обсяги продукування бiомаси лiсiв будуть бiль-
шими вiд вказаних показникiв на 30–50%, становитимуть 15–20 м3
· га−1
· рiк−1, або 8–
12 т · га−1
· рiк−1 сухої речовини, що вiдповiдає 4–6 т · га−1
· рiк−1 депонованого вуглецю.
Це у 2,5–5 разiв бiльше, нiж середнiй прирiст деревини у лiсах України [8, 9], i дорiв-
нює середньому значенню депонованого запасу вуглецю в лiсах України загалом [2]. Такий
стан зумовлений низькими середнiми запасами деревини у деревостанах нашої держави, що
є наслiдком неправильного i нерацiонального ведення так званого безперервного лiсокори-
стування в лiсовому господарствi протягом тривалого часу. Вiдповiдно, показники рiчного
використання води та транспiрацiї її лiсовим рослинним комплексом, а також продукува-
ння кисню будуть у деревостанах старшого вiку пропорцiйно в декiлька разiв вищi, нiж
у середньому в лiсах України.
На пiдставi вищевикладеного матерiалу пропонуємо в межах нацiональної екологiчної
мережi, особливо в курортних та примiських лiсах, переорiєнтувати ведення лiсового го-
сподарства на забезпечення екологiчних прiоритетiв — депонування вуглецю, продукування
кисню, виконання гiдрологiчних функцiй. Цього можна досягнути лише шляхом встанов-
лення вiкової межi екологiчної стиглостi деревостанiв ялицi бiлої та дуба звичайного по-
над 200 рокiв, ялини європейської — 150 рокiв, бука лiсового — 120 рокiв. Адже у цьому
вiцi деревостанiв показники приросту бiомаси, депонування вуглецю, продукування кисню,
використання води та транспiрацiї є найвищими. Це має важливе значення i з економiчної
точки зору, з огляду на вартiсть квот викидiв та поглинання вуглецю: дохiд вiд рiчного
депонування вуглецю деревостанами старшого вiку в кiлькостi 5 т · га−1 при вартостi квоти
10 e за тону буде становити 50 e на рiк з 1 га.
Таблиця 2. Розрахунок мiнiмального потенцiйного запасу та бiжучого приросту деревостанiв старшого вiку
Вид
Для стовбура середнього дерева Для деревостану загалом
A, роки V , м3 ∆V , м3
· рiк−1
n V , м3
· га−1 ∆V , м3
· га−1
· рiк−1
Дуб звичайний > 200 8 0,11 100 800 11
Бук європейський 120 5 0,12 130 650 16
Ялиця бiла > 200 15 0,16 100 1500 16
Ялина європейська 150 4 0,08 150 600 12
206 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
Отже, радикальним шляхом покращання екологiчної ситуацiї в Українi, зокрема сто-
совно депонування вуглецю, продукування кисню, використання води та її транспiрацiї,
є не лише збiльшення площ молодих лiсових насаджень, але й переорiєнтування веде-
ння лiсового господарства на досягнення нормальної вiкової структури лiсiв України, а
у межах екологiчної мережi встановлення вiку їх екологiчної стиглостi у межах 150–200
(250) рокiв.
1. Гитарский М.Л., Замолодчиков Д.Г., Коровин Г.Н., Карабань Р.Т. Эмиссия и поглощение пар-
никовых газов в лесном секторе страны как элемент выполнения обязательств по климатической
конвенции ООН // Лесоведение. – 2006. – № 6. – С. 34–44.
2. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины // Проблемы лесоведения и лесоводства:
Сб. науч. тр. – Гомель, 2001. – Вып. 56. – С. 86–90.
3. Phillips N.G., Buckley T.N., Tissuel D. T. Capacity of Old Trees to Respond to Environmental Change //
J. Integrative Plant Biology. – 2008. – 50, No 11. – P. 1355–1364.
4. Mingteh C. Forest hydrology: an introduction to water and forests. – 2nd ed. – Boca Raton, FL: CRC
Press, 2006. – 474 p.
5. Ведмiдь М.М. Головнi напрямки дiяльностi у лiсовому господарствi України для пом’якшення ан-
тропогенної змiни клiмату // Матерiали мiжнар. конф. “Iнвестицiї та змiна клiмату: можливостi для
України”, Київ, 10–11 липня 2002 p. – Київ, 2002. – С. 68–72.
6. Лакида П. I., Букша I.Ф., Пастернак В.П. Зменшення ризику глобальної змiни клiмату шляхом
депонування вуглецю при лiсорозведеннi та лiсовiдновленнi в Українi // Наук. вiсн. Нац. аграрного
ун-ту. – 2004. – Вип. 79. – С. 212–217.
7. Уткин А.И., Замолодчиков Д. Г., Сухих В.И. Влияние возрастного критерия лесных насаждений на
точность региональных оценок запасов и депонирования углерода в фитомассе лесов // Экология. –
1999. – № 4. – С. 243–250.
8. Короткий довiдник лiсового фонду України. За матерiалами облiку лiсiв станом на 1 сiчня 2002
року. – Iрпiнь, 2003. – 149 с.
9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.З. Шви-
денко и др. – Киев: Урожай, 1987. – 560 с.
10. Бойчук I. I., Голубчак О. I., Данилiв В.С., Савчин А. I., Третяк П. Р., Черневий Ю. I., Юхим Р.Г.
Особливостi ходу росту найстарших дерев ялицi бiлої (Abies Alba Mill.) на пiвнiчному макросхилi
Українських Карпат // Наук. працi Лiсiвничої академiї наук України. – 2009. – Вип. 7. – С. 44–47.
11. Черневий Ю. I., Третяк П Р., Данилiв В. С. та iн. Хiд росту вiкових дерев ялицi на Передкарпатськiй
височинi // Наук. вiсн. НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.9. – С. 7–12.
12. Черневий Ю. I., Третяк П. Р., Данилiв В. С. та iн. Особливостi росту вiкових модельних дерев ялицi
бiлої на гiрських схилах у верхiв’ї басейну рiки Лiмницi у Карпатах // Там само. – 2009. – Вип. 19.7. –
С. 21–28.
13. Черневий Ю., Данилiв В., Савчин А., Третяк П. Хiд росту вiкових дерев бука лiсового на Перед-
карпатськiй височинi // Там само. – 2008. – Вип. 18.8. – С. 11–16.
14. Черневий Ю., Данилiв В., Савчин А., Третяк П. Особливостi ходу росту вiкових дерев дуба звичай-
ного на Передкарпатськiй височинi // Працi Наук. т-ва iм. Шевченка. Т. 23. Екол. зб. Дослiдження
бiотичної i ландшафтної розмаїтостi та її збереження. На пошану проф. Костянтина Малиновсько-
го. – Львiв, 2008. – С. 187–195.
15. Цурик Є. I. Таксацiя дерева та його частин. – Львiв: НЛТУ України, 2006. – 328 с.
Надiйшло до редакцiї 08.07.2010Державний природознавчий музей НАН України, Львiв
Прикарпатський лiсогосподарський коледж, Болехiв
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №6 207
P.R. Tretyak, Yu. I. Сhernevyy
Increase of old age forest stands: ecological aspect
It is revealed that the current biomass growth of trees at the age of 120–250 years may be 15–
20 m3
·ha−1
·year−1 or 8–12 t ·ha−1
·year−1 of dry matter, which corresponds to 4–6 t ·ha−1
·year−1
of the deposited carbon. It is proposed to reorient the forest management in the ecological network
to ensure environmental priorities: carbon sequestration, oxygen production, and fulfilment of hyd-
rological functions.
208 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №6
|