Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження)
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3783 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) / Є.Л. Кордюм // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 733-735. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859810430191403008 |
|---|---|
| author | Кордюм, Є.Л. |
| author_facet | Кордюм, Є.Л. |
| citation_txt | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) / Є.Л. Кордюм // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 733-735. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T15:19:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 733
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
АКАДЕМІК, ПРОФЕСОР КИЇВСЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ім. Св. ВОЛОДИМИРА
СЕРГІЙ ГАВРИЛОВИЧ НАВАШИН
(до 150�річчя з дня народження)
2 грудня 2007 р. виповнилося 150 років від дня народжен%
ня академіка Сергія Гавриловича Навашина, ім'я якого
широко відоме у світовій науці. Як справедливо писав
І.П. Бородін, тріада наукових відкриттів — халазогамія, по%
двійне запліднення та супутники хромосом, — обезсмер%
тила ім'я класика морфології рослин С.Г. Навашина. Два
з них — відкриття подвійного запліднення (1898 р.) і су%
путників хромосом (1912 р.) С.Г. Навашин зробив, коли за%
відував кафедрою морфології і систематики рослин Київ%
ського університету ім. Св. Володимира (1895—1915 рр.).
Відкриття постійного морфологічного розчленування хро%
мосом (супутників хромосом) у 1912 р. у Galtonia candicans
внесло «новий наочний морфологічний доказ індивіду%
альності хромосом» (В.М. Арнольді, 1923), «показало мож%
ливість точного опізнання індивідуальних хромосом на
основі морфологічного аналізу» (М.С. Навашин, О.М. Гера%
симова%Навашина, 1973) і, таким чином, 1912 рік справді
може вважатися «датою заснування сучасної морфології
хромосом». С.Г. Навашин (1914 р.) встановив ще один
факт — наявність перетяжок хромосом — одного з «еле%
ментів організації хромосоми, постійні місця прикладан%
ня полярних сил мітозу, а не випадкові утворення або ар%
тефакт». Як підкреслював Г.А. Левитський (1931 р.), ілюс%
трації до праць С.Г. Навашина відзначалися особливою
витонченістю зображення деталей будови хромосом, що
не мала собі рівних у цитологічній літературі тих часів. На
основі вивчення морфології хромосом у Galtonia candicans
i Fritillaria tenella C.Г. Навашин вводить термін «ідіограма»
Історія науки
© Є.Л. КОРДЮМ, 2007
(1921 р.) — «формула виду» (1929 р.), що означає типовий для виду склад ядра.
Праці Сергія Гавриловича у галузі морфології хромосом поставили «на реальний
ґрунт питання про ознаки організму та їх носіїв — хромосом», — зазначав В.М.
Арнольді (1923 р.). — «…Дані Навашина вже підготували ґрунт та проклали шлях
для найширшої постановки цього питання в рослинному царстві».
Про відкриття подвійного запліднення С.Г. Навашин уперше повідомив 24
серпня (за старим стилем, 6 вересня — за новим) 1898 р. на Х З'їзді російських
природознавців та лікарів у Києві, у доповіді «Новые наблюдения над оплодотво%
рением у Fritillaria tenella і Lilium martogon»: 1) з пилкової трубки входить у зарод%
ковий мішок не одне, а обидва генеративні ядра; 2) одне з ядер проникає в яй%
цеклітину, друге ж копулює з верхнім полярним ядром зародкового мішка; 3) тіль%
ки після цього зливаються одне з одним верхнє та нижнє полярні ядра, а продукт
злиття цих трьох ядер ділиться як звичайно, даючи початок ендосперму; 4) таким
чином, ендосперм, як і зародок, утворюється шляхом злиття статевих ядер (опуб%
ліковано німецькою мовою в «Известиях» Академії наук (Bull. Acad. Sci. St.%Peters%
burg, vol. 9, N 4, Novembre 1898, p. 377—382) за назвою «Resultate einer Revision der
Befruchtungsvorga
..
nge bei Lilium martagon und Fritillaria tenella»). Відкриття С.Г. На%
вашина незабаром підтвердив J.L. Guignard (1899 р.) у Lilium martagon і L. pire�
naicum. Англійською мовою термін «double fertilization» (подвійне запліднення)
вперше з'явився у заголовку статті E.N. Thomas та в тексті статті E. Sargant (1900).
Результати подальших досліджень С.Г. Навашиним процесу запліднення у дво%
дольних та однодольних рослин опубліковані у працях «Об оплодотворении у
сложноцветных и орхидных», «О процессах оплодотворения у некоторых дву%
дольных», «О самостоятельной подвижности мужских половых ядер у некоторых
покрытосеменных растений», «Подробности об образовании мужских половых
ядер у Lilium martagon», «К истории развития халацогамных Juglans nigra и Juglans
regia» (спільно з В.В. Фінном), «Опыт структурного изображения свойств половых
ядер». У цих працях розглядаються питання щодо суті злиття другого спермія з
центральною клітиною зародкового мішка, природи ендосперму, будови статевих
елементів у зв'язку з їх функціями, руху сперміїв тощо.
Таким чином, завдяки відкриттю С.Г. Навашиним подвійного запліднення
встановлено поліплоїдну природу ендосперму покритонасінних, що створило осно%
ву для подальшого розвитку уявлень про біологічну роль ендосперму у формуванні
насінини і плода, зокрема, дало змогу пояснити виникнення ксеній у кукурудзи.
Сергій Гаврилович обґрунтував положення щодо енантіоморфізму (дзеркальна по%
дібність) сперміїв, яка виникає внаслідок клітинного поділу. Це сприяло створенню
низки нових гіпотез щодо природи та джерела руху сперміїв у зародковому мішку,
тобто щодо розходження сперміїв у протилежних напрямках після потрапляння у
щілину між яйцевим апаратом і центральною клітиною. Як професор Київського
університету, С.Г. Навашин заснував школу українських ембріологів та цитологів
рослин, серед яких передусім слід згадати члена%кореспондента НАН України
Я.С. Модилевського, професорів В.В. Фінна, Г.А. Левитського, М.В. Черноярова,
Л.М. Делоне.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5734
Відкриття С.Г. Навашиним подвійного запліднення та подальше його вияв%
лення майже в усіх досліджених з цього погляду видів покритонасінних засвідчило
спільність та унікальність явища подвійного запліднення для квіткових рослин.
Воно глибоко вплинуло на ботанічну науку загалом, сприяло всебічному развитку
ембріології та цитології рослин. Досить згадати, що унікальність явища подвійно%
го запліднення для покритонасінних стала одним з основних аргументів на ко%
ристь монофілетичного походження цього найбільш високоорганізованого
відділу рослинного світу. Проте слід зауважити, що питання походження жіночо%
го гаметофіта і ендосперму покритонасінних залишається відкритим, а численні
гіпотези стосовно вихідного типу зародкового мішка і ендосперму та їхніх похід%
них у сучасних покритонасінних рослин багато в чому є дискусійними. Кладисти%
ка і молекулярно%біологічні підходи не усувають наявних труднощів, хоча дають
змогу розглянути «старі» проблеми з нових позицій, розширюючи межі пізнання,
підтверджуючи досягнуте чи спростовуючи його, що породжує нові дискусійні
питання у такій складній проблемі, як історія та еволюція унікальних особливос%
тей генеративних органів покритонасінних рослин.
У наш час дослідження в галузі ембріології рослин, зокрема процесів запилен%
ня — запліднення, збагатилися методами електронної та флуоресцентної мікро%
скопії, імуноцитохімії, цитофотометрії і, що особливо важливо, культури ізольо%
ваних насінних зачатків, ізольованих сперміїв, яйцеклітин і навіть центральних
клітин зародкових мішків, які поєднуються з успішним заплідненням in vitro і ста%
ли можливими завдяки розробці та застосуванню відповідних живильних середо%
вищ і прийомів ізоляції чоловічих та жіночих гамет. Удосконалену техніку «заплід%
нення у пробірці» широко використовують для подолання несхрещуваності у разі
віддаленої гібридизації та самонесумісності. Саме такий підхід відкриває нові мож%
ливості для вивчення ролі молекул впізнавання при злитті спермія з яйцеклітиною
та полярних ядер зі спермієм, механізму, який перешкоджає поліспермії, а також
для розуміння молекулярної біології подвійного запліднення, формування зародка
та ендосперму на ранніх стадіях.
Наприкінці зауважимо, що вже нагромаджено багатий матеріал з ембріології
рослин, висвітлено цитологічні аспекти статевого процесу в широкому розумінні
цього слова у покритонасінних рослин. Проте дуже мало відомо про молекулярні
процеси, які контролюють розвиток і функціонування жіночого гаметофіта та
спорофіта на ранніх етапах онтогенезу. Останніми роками проводяться роботи з
ідентифікації генів, які експресуються у процесах мікро% та макрогаметогенезу, за%
пліднення і формування насіння, регуляції їх активності з використанням мутан%
тів Arabidopsis thaliana, методів ізоляції чоловічих та жіночих структур і культури in
vitro. Саме вивчаючи молекулярні механізми, на яких ґрунтується репродукція рос%
лин, можна очікувати значного прогресу вже найближчими роками.
Є.Л. КОРДЮМ
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 735
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3783 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:19:12Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кордюм, Є.Л. 2009-07-10T09:03:12Z 2009-07-10T09:03:12Z 2007 Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) / Є.Л. Кордюм // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 733-735. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3783 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Історія науки Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) Кордюм, Є.Л. Історія науки |
| title | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| title_full | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| title_short | Академік, професор Київського університету ім. Св. Володимира Сергій Гаврилович Навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| title_sort | академік, професор київського університету ім. св. володимира сергій гаврилович навашин (до 150-річчя від дня народження) |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3783 |
| work_keys_str_mv | AT kordûmêl akademíkprofesorkiívsʹkogouníversitetuímsvvolodimirasergíigavrilovičnavašindo150ríččâvíddnânarodžennâ |