Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору
Показана целесообразность обработки семян редкого вида флоры Карпат Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) микроэлементами соединений меди или бора как стимуляторов их всхожести. Оптимальная концентрация соединений меди 0,02% и бора 0,01, 0,02% увеличивает всхожесть семян на 6, 18,0 и 13,3%...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3788 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору / Е.Р. Арапетян, М.Г. Могиляк, М.Б. Галан // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 885-891. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860121194225729536 |
|---|---|
| author | Арапетян, Е.Р. Могиляк, М.Г. Галан, М.Б. |
| author_facet | Арапетян, Е.Р. Могиляк, М.Г. Галан, М.Б. |
| citation_txt | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору / Е.Р. Арапетян, М.Г. Могиляк, М.Б. Галан // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 885-891. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Показана целесообразность обработки семян редкого вида флоры Карпат Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) микроэлементами соединений меди или бора как стимуляторов их всхожести. Оптимальная концентрация соединений меди 0,02% и бора 0,01, 0,02% увеличивает всхожесть семян на 6, 18,0 и 13,3% соответственно. Растворы соединений меди в концентрации 0,04% или бора в концентрации 0,01% статистически достоверно уменьшают время прорастания (р>0,999). Представлены характеристика морфометрических параметров 14-суточных проростков и содержание фотосинтетических пигментов в семядольных листках.
The positive influence of microelement substances (copper and boron) on Centaurea carpatica seed germination was shown. Copper (0,02 %) and boron (0,01 %, 0,02 %) increase the seed germination on 6,0, 18,0 and 13,3 % respectively. The microelements (0,04 % copper, 0,01 % boron) decrease the germination time (р>0,999). The morphometric parameters of growing seedlings and the contents of photosynthetic pigments in 14 days old seedlings leaves were represented.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:39:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 885
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Е.Р. АРАПЕТЯН, М.Г. МОГИЛЯК, М.Б. ГАЛАН
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна
emarapetyan@yahoo.com
СТИМУЛЯЦІЯ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ
CENTAUREA CARPATICA (PORC.) PORC.
(ASTERACEAE) СПОЛУКАМИ МІДІ ТА БОРУ
К л ю ч о в і с л о в а: Centaurea carpatica, насіння, схожість, мікроеле�
менти, рідкісний вид, збереження
Вступ
З практичного і теоретичного поглядів становить інтерес
з'ясування характеру впливу мікроелементів на проростан;
ня насіння. Нині бракує експериментальних даних стосовно
впливу мікроелементів на схожість насіння інтродукова;
них рослин природної флори. Такі дослідження прово;
дять переважно на сільськогосподарських культурах [5, 9,
10]. Мікроелементи належать до групи незамінних міне;
ральних елементів поліфункціональної дії, що розгляда;
ються як кофактори або інгібітори росту та розвитку рос;
лин [15]. Окрім цього, мікроелементи беруть участь в
індукції механізму проростання насіння. Наші попередні
дослідження показали позитивний вплив мікроелементів
на схожість насіння низки рослин природної флори [1, 2].
Мета представленої статті — висвітлити оптимальні умо;
ви проростання Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (волошки
карпатської) для її введення в культуру. Досліджували
вплив сполук міді та бору на схожість насіння C. carpatica
та ростові процеси на початкових етапах онтогенезу.
Матеріал і методи досліджень
Centaurea carpatica — східнокарпатський ендемічний вид,
занесений до Червоної книги України (третя категорія охо;
Фізіологія, біохімія, клітинна
та молекулярна біологія
© Е.Р. АРАПЕТЯН,
М.Г. МОГИЛЯК,
М.Б. ГАЛАН, 2007
рони). Росте в Карпатах на гірських луках до субальпійського поясу, трав'яних міс;
цях серед скель, на узліссях, по долинах річок [6, 13]. Охороняється у Карпатсько;
му біосферному заповіднику та Карпатському національному природному парку.
Рідкісний декоративно цінний вид [13] може бути віднесений до групи рослин
природної флори, які, за європейською стратегією збереження рослин (www. ner;
ium. net/plantaeuropa/proceedings.htm), рекомендовані до використання в озеле;
ненні з метою їх збереження. C. carpatica інтродукована у ботанічний сад Львівсь;
кого національного університету імені Івана Франка у 2002 р. з насіння, зібраного
в природних екотопах (урочище Джорджева Прилука біля с. Кваси Рахівського
р;ну Закарпатської обл.) на висоті близько 900 м над р.м. В умовах первинної
інтродукції [7] C. carpatica є багаторічною трав'янистою рослиною заввишки 60—
120 см і за морфометричними показниками не поступається особинам з природних
популяцій. В умовах ботанічного саду квітує в липні—серпні; квітки рожево;пур;
пурові, зібрані в кошики діаметром 3,5—4,0 см. Плоди — сім'янки, достигають у
вересні. Маса 1000 насінин становить 0,9 ± 0,02 г. Проростання свіжозібраного насін;
ня C. carpatica — 2—8 %. Насіння характеризується неглибоким фізіологічним спо;
коєм. Після зберігання в лабораторних умовах упродовж 3 місяців його схожість
підвищується до 22,7 %.
У дослідах використовували насіння C. carpatica репродукції ботанічного саду.
Для визначення лабораторної схожості по 50 насінин у триразовій повторності за;
мочували в розчинах сполук мікроелементів міді (CuSO4) або бору (H3BO3) в кон;
центраціях 0,01, 0,02 та 0,04 %, обраних на підставі літературних [12] та власних
експериментальних даних [1, 2]. Насіння контрольного варіанта замочували в
дистильованій воді. Через 12 годин насіння дослідних варіантів і контролю про;
мивали дистильованою водою та пророщували в чашках Петрі за температури 20 ±
± 2 °С та освітлення 2000—2200 люкс, яке вимірювали люксметром Ю116. Схожість
насіння визначали за загальноприйнятими методиками [11]. Початок проростан;
ня реєстрували за появою корінців. Аналізували 14;добові проростки: вимірюва;
ли їх довжину, визначали сиру масу надземної частини та вміст фотосинтетичних
пігментів [8]. Статистичне опрацювання експериментальних даних виконували
на 95%;му рівні значущості з використанням критерію Стьюдента [4].
Результати досліджень та їх обговорення
Проведені дослідження показали, що обробка насіння C. carpatica розчинами різних
концентрацій сполук міді та бору впливає на проростання насіння вже на початко;
вих етапах онтогенезу (табл. 1). Як видно з таблиці, початок проростання насіння в
контролі, всіх варіантів із застосуванням розчинів сполук міді та бору в концент;
раціях 0,01 та 0,02 % відзначено на третю добу досліду. На четверту добу проросло
насіння, оброблене розчином сполуки бору в концентрації 0,04 %. Насіння, оброб;
лене розчинами CuSO4 в усіх концентраціях, проросло, як і в контролі, впродовж
10 діб. Найвища із застосованих концентрацій сполуки бору — 0,04 % — загальму;
вала початок проростання на одну добу, але період проростання цього варіанта був
коротшим — 9 діб. Сумарний показник загальної кількості пророслого насіння по
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6886
трьох повторностях, що корелює з лабораторною схожістю насіння, був найви;
щим для сполуки міді в концентрації 0,04 % та сполуки бору в концентраціях 0,01
і 0,02 %. Для варіантів досліду з використанням 0,04 %;го розчину сполуки міді та
0,01%;го бору показник «середній час проростання» був найменшим — 4,3 доби
проти 4,9 у контролі. Обробка насіння мікроелементами також значно зменшує
мінливість даного показника порівняно з контролем (0,33 проти 1,17).
Показники проростання та динаміка схожості насіння C. carpatica, обробле;
ного сполуками міді та бору, представлені в табл. 2 і на рис. 1. Як видно з таблиці,
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 887
Таблиця 2. Схожість насіння C. carpatica під впливом сполук міді та бору (%)
Статистичні показ;
ники проростання
Контроль
CuSO4 H3BO3
0,01 % 0,02 % 0,04 % 0,01 % 0,02 % 0,04 %
Схожість (%)
Р
mp
Різниця порівняно з
контролем (%)
d
md
t
p
Різниця при збіль;
шенні концентрації
мікроелементів (%)
d
md
t
p
22,7
3,5
—
—
—
26,7
3,6
4,00
4,98
0,80
—
—
—
—
28,7
3,7
6,00
5,05
1,19
2,00
5,16
0,4
н/д
34,0
3,8
11,30
5,20
2,17
0,95
7,30
5,24
1,4
н/д
40,7
4,0
18,0
5,37
3,35
>0,99
13,40
5,41
2,5
>0,95
36,0
3,9
13,30
5,26
2,53
>0,95
8,70
5,34
1,6
27,3
3,6
4,60
5,00
0,92
—
—
—
—
П р и м і т к а: m — стандартна похибка; d — різниця середніх арифметичних; t — коефіцієнт
Стьюдента; p — достовірність різниці порівняно з контролем.
Таблиця 1. Проростання насіння C. carpatica, обробленого розчинами сполук міді та бору (шт.)
Доба пророщування
Кількість пророслого насіння, шт.
Контроль
CuSO4 H3BO3
0,01 % 0,02 % 0,04 % 0,01 % 0,02 % 0,04 %
3
4
5
8
10
Загальна кількість
пророслого насіння
Середній час пророс;
тання (доби)
Стандартна похибка (m)
Середнє квадр. відхи;
лення (σ)
3
11
11
7
2
34
4,9
0,20
1,17
3
12
17
5
3
40
4,8
0,16
1,01
4
11
16
8
4
43
4,9
0,17
1,10
9
23
12
6
1
51
4,3
0,05
0,33
10
24
21
6
0
61
4,3
0,12
0,94
3
18
23
12
0
54
4,7
0,10
0,74
0
8
28
4
1
41
4,9
0,10
0,63
П р и м і т к а: насіння підраховували в сумі по трьох повторностях (150 насінин).
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6888
обидва мікроелементи в усіх використаних концентраціях справляли стимулю;
ючий вплив на схожість насіння порівняно з контролем. Найбільший відсоток
схожості — 34,0 (0,04% CuSO4) та 40,7 % (0,01% H3BO3), а схожість порівняно з
контролем збільшувалася на 11,3 та 18,0 % відповідно. Наведені вище концент;
рації, а також 0,02%;й розчин сполуки бору показали статистично достовірне
збільшення схожості насіння (р > 0,95—0,99) (табл. 2). Для концентрацій сполук
мікроелементів, які показали найвищий відсоток схожості (0,04 % CuSO4 та 0,01 %
H3BO3), спостерігали найефективніше проростання порівняно з іншими концент;
раціями та контролем уже протягом першої доби (рис. 1).
Згідно з літературними даними, засвоєння та метаболізм елементів мінераль;
ного живлення передусім визначаються ростом кореня [3, 14]. Ми проаналізували
ріст і розвиток проростків, вирощених з насіння, обробленого мікроелементами.
Сполука міді в концентрації 0,02 % стимулює ріст кореня (табл. 3). Вища її конце;
нтрація (0,04 %) гальмувала ріст і розвиток кореня і вже за довжини 2—3 мм їх
апікальна частина побуріла. У цьому варіанті ріст кореня пригнічувався (рис. 2).
Результати експериментів з насінням C. carpatica збігаються з отриманими в Інс;
титуті фізіології рослин АН України [12]. У цих дослідах обробка посівного ма;
Рис. 2. Проростки насін;
ня C. carpatica: а — конт;
роль, б — обробленого
розчином 0,04 % сполуки
міді
Fig. 2. C. carpatica seedlings:
a — control, б — from seeds
were treated by 0,04 % so;
lution of copper substance
а б
Рис. 1. Динаміка схожості насіння C. carpatica за дії сполук міді (а) і бору (б), %
Fig. 1. The dynamics of C. carpatica seeds germination upon the influence of copper substances (а) and
born (б), %
теріалу 0,05 %;м розчином CuSO4 підвищувала схожість насіння капусти на 7 %,
огірків — на 18 %. Водночас на ріст коренів огірків мідь справляла інгібуючий
вплив. Зауважимо, що мідь входить до переліку важких металів, які в промислових
районах є забруднювачами ґрунту та води. Але в оптимальних концентраціях — це
фізіологічно необхідний мікроелемент, який впливає на розвиток рослин від мо;
менту проростання насіння. За дії сполуки бору в усіх використаних концент;
раціях зареєстровано більшу порівняно з контролем довжину коренів (табл. 3).
Характер дії мікроелементів на масу проростків має таку саму тенденцію, як і на
ріст у довжину, тобто вплив H3BO3 в усіх концентраціях був сприятливішим порів;
няно зі сполукою міді. Маса проростків збільшувалася порівняно з контролем за
дії всіх концентрацій сполуки бору — на відміну від сполуки міді (табл. 3).
Сім'ядольні листки проростків розвинулися на четверту добу досліду водно;
час в усіх варіантах. Також для всіх варіантів відзначено їх розвиток, збільшення
розмірів, посилення інтенсивності забарвлення. Дослідження вмісту фотосинте;
тичних пігментів у сім'ядольних листках 14;добових проростків C. carpatica залеж;
но від концентрації мікроелементів (рис. 3) підтвердили літературні дані [12] про
зв'язок між обробкою насіння мікроелементами і вмістом фотосинтетичних
пігментів. Усі досліджені концентрації сполуки міді спричинювали збільшення
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 889
aa
aa
aa
aa
aa
aa
a
Рис. 3. Вміст фотосинтетичних пігментів у сім'ядольних листках 14;добових проростків C. car�
patica
Fig. 3. The contents of photosynthetic pigments in leaves of C. carpatica seedlings on the 14th day of
germination
Таблиця 3. Вплив мікроелементів на ростові показники і масу 14;добових проростків C. carpatica
Показник Контроль
CuSO4 H3BO3
0,01 % 0,02 % 0,04 % 0,01 % 0,02 % 0,04 %
Довжина
коренів (мм)
Висота над;
земної час;
тини (мм)
Маса про;
ростків (г)
20,6 ± 1,9
14,3 ± 0,2
0,107 ±
± 0,03
14,0 ± 0,2
11,8 ± 0,6
0,100 ±
± 0,01
24,1 ± 3,4
12,5 ± 6,7
0,109 ±
± 0,01
—
8,8 ± 0,8
0,132 ±
± 0,02
30,1 ± 1,3
13,4 ± 2,1
0,133 ±
± 0,01
22,7 ± 2,4
14,1 ± 0,4
0,152 ±
± 0,03
30,6 ± 12,9
12,9 ± 0,2
0,142 ±
± 0,01
вмісту пігментів. Зокрема, вміст основного пігменту — хлорофілу a — під впливом
CuSO4 у концентраціях 0,01 та 0,02 % підвищився порівняно з контролем більш як
удвічі. Вміст хлорофілу b та каротиноїдів зріс порівняно з контролем за всіх вико;
ристаних концентрацій сполуки міді. Підвищення вмісту фотосинтетичних пігмен;
тів у листках C. carpatica за дії міді збігається з літературними даними для сільсько;
господарських культур [12]. Сполука бору в концентрації 0,01 %, яка показала
найефективнішу стимуляцію схожості, понад як удвічі збільшувала тільки вміст
каротиноїдів у сім'ядольних листках.
Висновки
1. Обробка насіння C. carpatica розчинами сполук міді або бору в усіх досліджу;
ваних концентраціях збільшує відсоток схожості і зменшує мінливість цього по;
казника.
2. На схожість насіння C. carpatica ефективніше впливає сполука бору (зрос;
тання на 18,0 % порівняно з контролем), ніж міді (6,0 %).
3. Сполука міді у концентрації 0,04 % хоча і збільшує схожість досліджувано;
го насіння на 11,3 %, однак пригнічує розвиток кореня.
1. Арапетян Е.Р. Спосіб стимуляції насіннєвої схожості арніки гірської (Arnica montana L.) —
рідкісного виду флори України // Бюл. № 8. — 2004. Патент UA 68757 A. — 5 с.
2. Арапетян Е.Р., Галан М.Б., Гнип Р.Г. та ін. Екзогенні чинники впливу на початкові ета;
пи росту насіння // Наук. вісн. УкрДЛТУ. — 2003. — Вип. 13, № 5. — С. 290—295.
3. Гудинова Л.К., Калашник Н.А., Гамзикова О.И. и др. Изменчивость и комбинационная
способность показателей первичной корневой системы яровой мягкой пшеницы в ус;
ловиях Сибири // С.;х. биология. — 1983. — 18, № 6. — С. 51—54.
4. Гумецький Р.Я., Паляниця Б.М., Чабан М.Є. Математичні методи в біології: теоретичні
відомості, програмований практикум, комп'ютерні тести. — Львів: Вид;во центр ЛНУ
ім. Івана Франка, 2004. — 112 с.
5. Кумаков В.А. Некоторые проблемы физиологии в связи с селекцией на продуктивность //
Физиол.;генетич. основы повышения продуктивности зерновых культур. — М.: Колос,
1975. — С. 63—71.
6. Малиновський К., Царик Й.В., Кияк В.Г., Нестерук Ю. Рідкісні, ендемічні, реліктові та пог;
ранично;ареальні види рослин Українських Карпат. — Львів: Ліга;Прес, 2002. — 76 с.
7. Могиляк М.Г., Павлишин С.Б., Скибіцька М.І. та ін. Деякі особливості онтогенезу Centau�
rea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) в культурі // Мат. XII зїзду УБТ. — Одеса, 2006. —
С. 343.
8. Мусієнко М.М., Паршикова Т.В., Славний П.С. Спектрофотометричні методи в практиці
фізіології, біохімії та екології рослин. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — С. 9—101.
9. Озолиня Г.Р., Лапиня Л.П., Таучиус В.А. и др. Особенности роста корней проростков злаков
при отсутствии меди в питательном растворе // Изв. АН ЛатвССР. — 1993. — № 12. —
С. 88—93.
10. Охрименко М.Ф. Физиологическое значение микроэлементов для растений //Физиол. и
биохим. культ. раст. — 1986. — 18, № 6. — С. 568—574.
11. Фирсова М.К. Методы исследования и оценка качества семян. — М.: Колос, 1978. — 415 с.
12. Химические элементы и аминокислоты в жизни растений, животных и человека. — Ки;
ев: Наук. думка, 1979. — 278 с.
13. Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг;Сосонко. — К.: УЕ, 1996. —
602 с.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6890
14. Gorny A.G., Patyna H. Genetic variation of the seedling shoot and root system and its relation;
ship with adult plant characters in spring barley (Hordeum vulgare L.) //Genet. Pol. — 1981. —
22, N 4. — P. 419—428.
15. Loomis W. David, Durst Robert W. Chemistry and biology of boron // BioFactors. — 1992. —
3, N 4. — P. 219—239.
Рекомендує до друку Надійшла 26.12.2006
І.В. Косаківська
Э.Р. Арапетьян, М.Г. Могиляк, М.Б. Галан
Львовский национальный университет имени Ивана Франко
СТИМУЛЯЦИЯ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН CENTAUREA CARPATICA (PORC.)
PORC. (ASTERACEAE) СОЕДИНЕНИЯМИ МЕДИ И БОРА
Показана целесообразность обработки семян редкого вида флоры Карпат Centaurea carpa�
tica (Porc.) Porc. (Asteraceae) микроэлементами соединений меди или бора как стимулято;
ров их всхожести. Оптимальная концентрация соединений меди 0,02 % и бора 0,01, 0,02 %
увеличивает всхожесть семян на 6, 18,0 и 13,3 % соответственно. Растворы соединений ме;
ди в концентрации 0,04% или бора в концентрации 0,01 % статистически достоверно
уменьшают время прорастания (р > 0,999). Представлены характеристика морфометричес;
ких параметров 14;суточных проростков и содержание фотосинтетических пигментов в се;
мядольных листках.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Centaurea carpatica, семена, всхожесть, микроэлементы, редкий вид,
сохранение.
E.R. Arapetyan, M.G. Mohyliak, M.B. Galan
Ivan Franko Lviv National University
THE STIMULATION OF SEED GERMINATION OF CENTAUREA CARPATICA (PORC.)
PORC. (ASTERACEAE) BY COPPER AND BORON SUBSTANCES
The positive influence of microelement substances (copper and boron) on Centaurea carpatica seed
germination was shown. Copper (0,02 %) and boron (0,01 %, 0,02 %) increase the seed germina;
tion on 6,0, 18,0 and 13,3 % respectively. The microelements (0,04 % copper, 0,01 % boron)
decrease the germination time (р>0,999). The morphometric parameters of growing seedlings and
the contents of photosynthetic pigments in 14 days old seedlings leaves were represented.
K e y w o r d s: Centaurea carpatica, seeds, microelements, germination, rare species, conservation.
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 891
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3788 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:39:06Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Арапетян, Е.Р. Могиляк, М.Г. Галан, М.Б. 2009-07-10T09:11:38Z 2009-07-10T09:11:38Z 2007 Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору / Е.Р. Арапетян, М.Г. Могиляк, М.Б. Галан // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 885-891. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3788 Показана целесообразность обработки семян редкого вида флоры Карпат Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) микроэлементами соединений меди или бора как стимуляторов их всхожести. Оптимальная концентрация соединений меди 0,02% и бора 0,01, 0,02% увеличивает всхожесть семян на 6, 18,0 и 13,3% соответственно. Растворы соединений меди в концентрации 0,04% или бора в концентрации 0,01% статистически достоверно уменьшают время прорастания (р>0,999). Представлены характеристика морфометрических параметров 14-суточных проростков и содержание фотосинтетических пигментов в семядольных листках. The positive influence of microelement substances (copper and boron) on Centaurea carpatica seed germination was shown. Copper (0,02 %) and boron (0,01 %, 0,02 %) increase the seed germination on 6,0, 18,0 and 13,3 % respectively. The microelements (0,04 % copper, 0,01 % boron) decrease the germination time (р>0,999). The morphometric parameters of growing seedlings and the contents of photosynthetic pigments in 14 days old seedlings leaves were represented. uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору Стимуляция прорастания семян Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) соединениями меди и бора The stimulation of seed germination of Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) by copper and boron substances Article published earlier |
| spellingShingle | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору Арапетян, Е.Р. Могиляк, М.Г. Галан, М.Б. Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія |
| title | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору |
| title_alt | Стимуляция прорастания семян Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) соединениями меди и бора The stimulation of seed germination of Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) by copper and boron substances |
| title_full | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору |
| title_fullStr | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору |
| title_full_unstemmed | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору |
| title_short | Стимуляція проростання насіння Centaurea carpatica (Porc.) Porc. (Asteraceae) сполуками міді та бору |
| title_sort | стимуляція проростання насіння centaurea carpatica (porc.) porc. (asteraceae) сполуками міді та бору |
| topic | Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія |
| topic_facet | Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3788 |
| work_keys_str_mv | AT arapetâner stimulâcíâprorostannânasínnâcentaureacarpaticaporcporcasteraceaespolukamimídítaboru AT mogilâkmg stimulâcíâprorostannânasínnâcentaureacarpaticaporcporcasteraceaespolukamimídítaboru AT galanmb stimulâcíâprorostannânasínnâcentaureacarpaticaporcporcasteraceaespolukamimídítaboru AT arapetâner stimulâciâprorastaniâsemâncentaureacarpaticaporcporcasteraceaesoedineniâmimediibora AT mogilâkmg stimulâciâprorastaniâsemâncentaureacarpaticaporcporcasteraceaesoedineniâmimediibora AT galanmb stimulâciâprorastaniâsemâncentaureacarpaticaporcporcasteraceaesoedineniâmimediibora AT arapetâner thestimulationofseedgerminationofcentaureacarpaticaporcporcasteraceaebycopperandboronsubstances AT mogilâkmg thestimulationofseedgerminationofcentaureacarpaticaporcporcasteraceaebycopperandboronsubstances AT galanmb thestimulationofseedgerminationofcentaureacarpaticaporcporcasteraceaebycopperandboronsubstances |