Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття
У статті йдеться про життя дітей і підлітків у минулому на територіях, які в другій половині XVIII ст. зазнали інтенсивних імперських реформ. Діти в заможних родинах під час навчання і дозвілля перебували під турботливим наглядом няньок і вчителів. Натомість селянських дітей змалку привчали до хатнь...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38004 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття / В. Маслійчук // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 72-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38004 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Маслійчук, В. 2012-10-27T18:43:36Z 2012-10-27T18:43:36Z 2010 Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття / В. Маслійчук // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 72-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38004 [688.72+796.11](477.5+477.54/.62) У статті йдеться про життя дітей і підлітків у минулому на територіях, які в другій половині XVIII ст. зазнали інтенсивних імперських реформ. Діти в заможних родинах під час навчання і дозвілля перебували під турботливим наглядом няньок і вчителів. Натомість селянських дітей змалку привчали до хатньої і господарської роботи. Збереглися відомості про деякі ігри, які підтверджені етнографічним матеріалом пізніших часів. Наявні свідчення виявляють вплив мілітаризації й азартних ігор на дитячі забавки. Залишається відкритим основне питання: чи дійсні дані з джерел XVIII ст. і для пізнішого часу, і чи не набули ігри та іграшки нового, інакшого змісту і значення? В статье рассматривается вопрос о проведении времени ребёнком и подростком на территориях, которые во второй половине XVIII в. попали под интенсивные имперские преобразования. Дети из зажиточных семей во время учёбы и на досуге находились под заботливым присмотром нянь и учителей, тогда как детей крестьян с малых лет приучали к домашней и хозяйственной работе. Сохранились сведения об отдельных играх, которые подтверждаются этнографическими материалами более позднего времени. Имеющиеся сведения показывают влияние милитаризации и распространения азартных игр на детские забавы. Остаётся открытым основной вопрос: действительны ли сведения из источников ХVІІІ в. и для более позднего времени, и не получили ли игры и игрушки нового, иного содержания и значения? The article deals with the child life on the Ukrainian lands within the Russian Empire under the time of state reforms of the late 18th century. N oble born children were educated under surveillance of nurses and teachers with a plenty of walking. Peasant born children spent almost all the time at work ouside the village. Collected data has proved the spread of militaristic and hazard games among the children. The question arises whether the source material from the 18th century could be applied as well to the latest periods of time and whether those games have gradually obtained a new meaning. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві. Розвідки й польові матеріали Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття Некоторые сведения об игрушках и играх в Слободской и Левобережной Украине во второй половине XVIII века Some Facts about Toys and Games in Left-Bank and Sloboda Ukraine in the Second Half of the 18th Century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття |
| spellingShingle |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття Маслійчук, В. Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві. Розвідки й польові матеріали |
| title_short |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття |
| title_full |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття |
| title_fullStr |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття |
| title_full_unstemmed |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття |
| title_sort |
деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у слобідській і лівобережній україні в другій половині xviii століття |
| author |
Маслійчук, В. |
| author_facet |
Маслійчук, В. |
| topic |
Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві. Розвідки й польові матеріали |
| topic_facet |
Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві. Розвідки й польові матеріали |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнографія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Некоторые сведения об игрушках и играх в Слободской и Левобережной Украине во второй половине XVIII века Some Facts about Toys and Games in Left-Bank and Sloboda Ukraine in the Second Half of the 18th Century |
| description |
У статті йдеться про життя дітей і підлітків у минулому на територіях, які в другій половині XVIII ст. зазнали інтенсивних імперських реформ. Діти в заможних родинах під час навчання і дозвілля перебували під турботливим наглядом няньок і вчителів. Натомість селянських дітей змалку привчали до хатньої і господарської роботи. Збереглися відомості про деякі ігри, які підтверджені етнографічним матеріалом пізніших часів. Наявні свідчення виявляють вплив мілітаризації й азартних ігор на дитячі забавки. Залишається відкритим основне питання: чи дійсні дані з джерел XVIII ст. і для пізнішого часу, і чи не набули ігри та іграшки нового, інакшого змісту і значення?
В статье рассматривается вопрос о проведении времени ребёнком и подростком на территориях, которые во второй половине XVIII в. попали под интенсивные имперские преобразования. Дети из зажиточных семей во время учёбы и на досуге находились под заботливым присмотром нянь и учителей, тогда как детей крестьян с малых лет приучали к домашней и хозяйственной работе. Сохранились сведения об отдельных играх, которые подтверждаются этнографическими материалами более позднего времени. Имеющиеся сведения показывают влияние милитаризации и распространения азартных игр на детские забавы. Остаётся открытым основной вопрос: действительны ли сведения из источников ХVІІІ в. и для более позднего времени, и не получили ли игры и игрушки нового, иного содержания и значения?
The article deals with the child life on the Ukrainian lands within the Russian Empire under the time of state reforms of the late 18th century. N oble born children were educated under surveillance of nurses and teachers with a plenty of walking. Peasant born children spent almost all the time at work ouside the village. Collected data has proved the spread of militaristic and hazard games among the children. The question arises whether the source material from the 18th century could be applied as well to the latest periods of time and whether those games have gradually obtained a new meaning.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38004 |
| citation_txt |
Деякі відомості про ігри та іграшки для дітей у Слобідській і Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття / В. Маслійчук // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 72-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT maslíičukv deâkívídomostíproígritaígraškidlâdíteiuslobídsʹkíiílívoberežníiukraínívdrugíipoloviníxviiistolíttâ AT maslíičukv nekotoryesvedeniâobigruškahiigrahvslobodskoiilevoberežnoiukrainevovtoroipolovinexviiiveka AT maslíičukv somefactsabouttoysandgamesinleftbankandslobodaukraineinthesecondhalfofthe18thcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T22:17:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:17:41Z |
| _version_ |
1850558912742293504 |
| fulltext |
72
ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010
бинским: в 7 т. – С.Пб., 1872. – Т. 3, 6; Виноград-
ська Г. Обжинковий вінок у контексті тради-
ційної жниварської обрядовості українців на
сучасному етапі: генеза символу // Народознавчі
зошити. – 2001. – № 3. – С. 499–503.
3 Максимович М. Дні та місяці українського
селянина. – С. 124–129; Труды этнографическо-
статистической экспедиции в Западно-Русский
край… – Т. 3. – С. 226–253; Иванов П. В. Жизнь и
поверья крестьян Купянского уезда Харьковской гу-
бернии // Сборник ХИФО. – Х., 1907. – Т. 17; Сборник
украинских песен, издаваемый М. Максимовичем:
в 6 ч. – К., 1849. – Ч. 1; Гринченко Б. Д. Этнографические
материалы, собранные в Черниговской и соседних с
ней губерниях: в 3 т. – Чернигов, 1899. – Т. 3.
4 Адоньева С. Б. Прагматика фольклора. –
С.Пб., 2004.
5 Поріцький А. Я. Землеробські заробітчанські
артілі на Україні // НТЕ. – 1957. – № 2. – С. 75;
Чубинский П. Краткий очерк народных юриди-
ческих обычаев, составленный на основании
прилагаемых гражданских решений // Труды
этнографическо-статистической экспедиции в
Западно-Русский край... – Т. 6. – С. 76.
6 Чубинский П. Краткий очерк народных
юридических обычаев… – С. 75; Харьковский
сборник: литературно-научное приложение
к «Харьковскому календарю». – Х., 1894. –
Вып. 8. – С. 181, 323.
7 Труды этнографическо-статистической экспе-
диции в Западно-Русский край... – Т. 6. – С. 73–76.
8 Зеленін Д. «Спасова борода»… – С. 122, 123.
9 Труды этнографическо-статистической экспе-
диции в Западно-Русский край... – Т. 3. – С. 226.
10 Максимович М. Дні та місяці українського
селянина. – С. 126, 128, 129.
11 Боян С. П. Аграрні мотиви у весняно-літній
календарній обрядовості бойків // Вісник При-
карпатського університету. – 2009. – Вип. 15. –
С. 113, 114.
12 Копержинський К. Обряди збору. – С. 113.
13 Зеленін Д. «Спасова борода»… – С. 129, 130.
14 Труды этнографическо-статистической
экспе диции в Западно-Русский край... – Т. 3. –
С. 232; Воропай О. Звичаї нашого народу. – Х.,
2004. – С. 378.
15 Копержинський К. Обряди збору. – С. 131.
16 Труды этнографическо-статистической экспе-
диции в Западно-Русский край... – Т. 3. – С. 233.
17 Копержинський К. Обряди збору. – С. 140–
149.
18 Труды этнографическо-статистической экспе-
диции в Западно-Русский край... – Т. 3. – С. 245.
19 Максимович М. Дні та місяці українського
селянина. – С. 129.
20 Курочкин А. В. Календарные обычаи и
обряды // Украинцы. – М., 2000. – С. 428.
21 Фрезер Д. Д. Золотая ветвь: исследование
магии и религии. – М., 1983. – С. 495–514.
22 Копержинський К. Обряди збору. – С. 116–
118.
23 Виноградська Г. Обжинковий вінок у кон-
тексті традиційної жниварської обрядовості
українців... – С. 500.
24 Копержинський К. Обряди збору. – С. 121,
149.
25 Воропай О. Звичаї нашого народу. – С. 375.
26 Труды этнографическо-статистической экспе-
диции в Западно-Русский край... – Т. 3. – С. 226.
27 Фрезер Д. Д. Золотая ветвь: исследование
магии и религии. – С. 494, 495, 509.
28 Там само. – С. 501–510.
29 Адоньева С. Б. Прагматика фольклора. –
С. 48.
30 Там само. – С. 36.
31 Там само. – С. 44.
Володимир Маслійчук
Де ЯК І ВІ ДОМОСТІ ПРО ІГРИ ТА ІГРА ШК И Д Л Я
ДІТей У С ЛОбІ ДСЬК Ій І ЛІВОбеРе Ж НІй У К РА ЇНІ
В ДРУ ГІй ПОЛОВИНІ X V III СТОЛІТ ТЯ
У статті йдеться про життя дітей і підлітків у минулому на територіях, які в другій половині XVIII ст. зазнали
інтенсивних імперських реформ. Діти в заможних родинах під час навчання і дозвілля перебували під турботливим
наглядом няньок і вчителів. Натомість селянських дітей змалку привчали до хатньої і господарської роботи. Зберег-
лися відомості про деякі ігри, які підтверджені етнографічним матеріалом пізніших часів. Наявні свідчення виявля-
ють вплив мілітаризації й азартних ігор на дитячі забавки. Залишається відкритим основне питання: чи дійсні дані
з джерел XVIII ст. і для пізнішого часу, і чи не набули ігри та іграшки нового, інакшого змісту і значення?
Ключові слова: ігри, іграшки, підліток, дитина, дорослішання, село.
УДК [688.72+796.11](477.5+477.54/.62)
73
Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві.
розвідки й польові матеріали
Життя дітей, їхні ігри й іграшки становлять
неабиякий інтерес для гуманітаріїв. Це яскраві й
наочні приклади не лише народних звичаїв, але
й системи виховання, соціалізації дитини, мате-
ріальної культури, символічного світу забобонів
та вірувань, багата скарбниця для літературних
сюжетів. До того ж світ ігор уважають передісто-
рією виникнення мистецтва.
З 1960-х років етнографія в дослідженні світу
дитинства зробила якісні зрушення. Дитяча гра
виявилася одним зі способів копіювання реаль-
ності, прикриттям і тамуванням агресії, значною
ланкою в низці поведінкових стереотипів певної
етнічної спільноти 1. На жаль, існує широкий
спектр досить складних методик досліджень,
адже більшість питань лежить на міждисциплі-
нарних рівнях. Маємо констатувати, що в Україні
останнім часом з’явилося чимало нових студій, по-
пулярних нарисів, передруків, присвячених укра-
їнським традиційним іграм та іграшкам 2, тому
назріла потреба поєднати багатий етнографічний
матеріал з відомостями історичних джерел, по-
глянути на традиційний світ гри та іграшки в ре-
троспективі.
Ставлення до іграшки, як і до гри, не може
бути однозначним. Історичний аспект побуту-
вання іграшки та поширення гри часто набуває
основного значення для інтерпретації минулого.
У 1912 році російський етнограф Володимир Бог-
данов окреслив коло визначальних рис іграшки.
Іграшки бувають спеціально виготовленими для
дітей (самими дітьми або дорослими) або випад-
ковими (стілець як коник, ґудзик як гроші). Утім,
дитина може гратися зовсім інакше тими іграш-
ками, що перейшли в спадок від інших поколінь,
порушуючи правила і традиції гри. Тобто сучасні
уявлення про іграшку не відповідають дійсності 3.
Іграшка містить у собі багато загадок, наприклад,
чому не надто поширений в українських вишивках
чи зображеннях кінь був чи не найрозповсюдже-
нішою українською дитячою іграшкою 4. Аналіз
ігор та дитячого дозвілля в минулому істотно
збагатить не лише історію або етнографію, але й
спонукає певним чином переосмислити низку по-
дій, додати важливих деталей та узагальнень до
проб лематики педагогіки чи родинного життя.
Слід зазначити, що цією публікацією ми не пре-
тендуємо на вагомі відкриття й узагальнення. Це
радше невеликі знахідки з найрізноманітніших
джерел. Варто зауважити, що джерельна база іс-
торії дитячого повсякдення має свою особливість,
адже її часто складають справи про дитячий
травматизм та злочинність неповнолітніх. Із зро-
зумілих причин дитина була витіснена з публічної
сфери. Спогадів про дитинство збереглося дуже
мало, і вони переважно належать представникам
вищих прошарків, а отже, мають відповідне со-
ціальне забарвлення.
У другій половині XVIII ст. на українських
землях було запроваджено загальноімперські
закони. У світі дитинства в той період також
простежується низка змін: визначення межі до-
рослішання, позначені впливом риторики Про-
світництва секуляризаційні моменти в освіті та
вихованні, залучення дітей та підлітків до дер-
жавних структур (навчання, служба змалку, кри-
мінальна відповідальність тощо). У той час також
визначилася значна прірва між вищими та ниж-
чими прошарками суспільства, що, звісно, спри-
чинило й певні відмінності в житті дітей.
Побут паничів чи панночок нескладно відтво-
рити за опублікованими джерелами. Так, жит-
тя панича найкраще описав Ілля Тимковський у
спогадах про дитинство, що пройшло поблизу
Переяс лава: «Головними моїми розвагами було
побігати в саду з набраними брязкальцями, по-
лазити на дерева чи іншу яку висоту, хлюпатися
під дощем, звідки приводили мокрого, як хлющ
(співанкою: Іди, іди дощику, зварю тобі борщику),
чи знайти улюбленого Вана (татарина-скотаря,
The article deals with the child life on the Ukrainian lands within the Russian Empire under the time of state reforms of the
late 18th century. noble born children were educated under surveillance of nurses and teachers with a plenty of walking. peasant
born children spent almost all the time at work ouside the village. Collected data has proved the spread of militaristic and hazard
games among the children. The question arises whether the source material from the 18th century could be applied as well to
the latest periods of time and whether those games have gradually obtained a new meaning.
Keywords: games, toys, teenager, child, maturing, village.
74
ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010
що співав малому Ількові пісень)» 5. Окрім того,
дядьки І. Тимковського лякали малого самороб-
ними масками; перший учитель – вихрест Андрій
Кулід – забавляв дитину грою на бузиновій дудці
чи голосно подавав сигнали на «сурмі» з будяка.
Малого непосидька прив’язували до стільця руш-
никами, змушуючи вчитися. Дуже яскраво описує
І. Тимковський дитячі забавки, у які панич грався
із селянськими дітьми: пускання змія на Велик-
день чи катання крашанок, «поставлених на мід-
ний гріш» (гра на дрібні гроші) 6. І. Тимковський
згадує ляльку, яка його лякала, глиняного рудого
кота й іншу іграшку – рухливого тертичника в ли-
чаках, що був до вподоби малому хлопчикові.
Панночка Софія Капніст, окрім навчання, гра-
лася з нянею, любила прогулянки до лісу та вели-
кого саду. У Софійки з братом Іваном було чимало
живих «іграшок»: пташки, собаки та велика миша,
яку вони разом спіймали, поселили у викопаному
для неї погребі-норі, годували, аж поки вона не ви-
росла до розмірів великого щура й не утекла 7.
Дітей із селянського середовища змалку при-
вчали до праці. Їхнє життя було досить однома-
нітним і усталеним, вочевидь, упродовж століть:
з весни до пізньої осені вони пасли худобу, часто
йшли в найми або на виховання до інших людей 8.
Про тогочасні іграшки простого люду свідчать пе-
реважно археологічні дані та пізніші етнографічні
спостереження. Важливо зазначити, що найроз-
повсюдженішими українськими іграшками, що
збереглися до сьогодні, були глиняні свистунці 9.
Розкопки на Миколаївській горі в Полтаві на по-
чатку 1990-х років розширюють коло традиційних
іграшок XVIII ст. Це цяцьки-свистунці: фігурка
коника з жовтої глини, глиняна гусочка, фігурка
собаки (з характерними стоячими вухами, плес-
катою мордою, на якій відтиснено «цятки»-очі) та
антропоморфна жіноча фігурка «бариня», «госпо-
диня» (можливо, кінця XVIII ст.) 10.
Ці іграшки характеризують тогочасний побут,
однак писемних джерел на підтвердження поши-
рення таких іграшок не існує 11. У документах, що
збереглися, описано лише окремі ігри, переважно
«за селом», що певною мірою були небезпечні для
життя дітей. Єдина цікава згадка про іграшку –
це згадка про м’ячик у Харкові, через який по-
билися 26 квітня 1787 року чотирнадцятилітній
підканцелярист Харківського намісницького
правління Іван Чорноглазов і його одноліток Се-
мен Філоненко, син господині, у якої Чорногла-
зов винай мав помешкання 12.
Як уже зазначалося, ігри за селом, на пасови-
щі чи на узліссі, що були невід’ємною частиною
дозвілля селянської дитини, яка залишалася без
догляду дорослих, часто призводили до травма-
тизму під час забав. Так, під час гри «Переваги»
в березні 1775 року в с. Пустовойтівка біля Ромен
було вбито малолітнього Стефана, сина козака
Семена Кривоноса 13. Грати чи «гуляти в пере-
ваги» – відома розвага для дітей. «Діти кладуть
на колоду дошку і, ставши на кінцях, гойдають-
ся», – так описує гру на матеріалі інформації з
Канівського повіту Б. Грінченко 14. Відомо, що ця
забавка збереглася до початку ХХ ст.
Наведемо ще один приклад. У червні 1786 року
в с. Руднівка (Сумщина) діти підданих помі-
щика Олександра Лизогуба гралися в «цурки».
Дев’ятилітній Корній Трощиленко сказав своєму
напарнику Тимофію Балимову, що той грає «не
на правду» й ударив його палицею по лівій нозі.
Тимко дав здачі, а згодом від побоїв Трощиленко
помер 15. Зазначимо, що ця гра була однією з най-
поширеніших, про що існує чимало відомостей 16.
Слід зауважити, що соціалізація дитини в
окреслений період зумовлена історичними реа-
ліями. Суспільство було доволі мілітаризоване, у
багатьох населених пунктах «на постоях» перебу-
вали військові частини, часто навіть у небагатих
людей була зброя. Це не мог ло не вплинути на
ігри хлопців. Однією із забав було влаштуван-
ня вибухів. «Піротехнічні» ігри призводили до
каліцтва та пожеж. Так, 15 травня 1784 року на
вулиці Монастирській у Новгороді-Сіверському
загорілася комора з хлібом. Загасивши полум’я,
дорослі з’ясували причину пожежі: малолітній
служка Гнат Прищенко з приятелем купили по-
рох у міщанина Костенка, набили ним бузинове
дерево й вистрелили під стріху комори 17. У сло-
боді Межи річ поблизу Лебедина (Харківське
намісництво) у червні 1782 року два хлопчики
Петро Романенко і Степан Шелест поцупили в
сержанта Пашовкіна порох, набили очеретинки
75
Етнокультурні процеси в традиційному та сучасному суспільстві.
розвідки й польові матеріали
і, влаштувавши стрілянину, спалили речі солдата
Брянського піхотного полку Комісарова 18.
Як засвідчують документи, діти часом крали
зброю в батьків чи родичів, що інколи закінчува-
лося травмами або вбивствами через необереж-
не поводження з нею. Так, скажімо, сталося на
пасовищі поблизу с. Ков’яги Валківської округи
(Харківське намісництво). Улітку 1783 року під-
літок Іван Попович узяв без дозволу рушницю
(аби постріляти у пташок), а його приятель Сте-
пан Ковеженко зарядив її дробом. Між діть-
ми зав’язалася суперечка про те, що з рушниці
можна вбити лише качку, а вола вбити не можна.
Це обурило Івана Поповича, і він почав цілити
у вола. Однак рушниця була важкою, і хлопець
її не втримав. Через необережність смертельної
рани зазнав Іван Титар, що сидів поруч. Підліт-
ків було звинувачено в убивстві 19.
Отже, безпосереднє «наслідування» доросло-
го життя й тяга до мілітаризації були притаманні
дитячому світові. Так само слід визнати ще одну
важливу рису тогочасного життя – «втягнення»
підлітка у світ азартних ігор. Російська імперська
машина намагалася побороти картярство і гру на
гроші. Утім, ці ігри завойовували нові простори і
вторгалися у світ традиційних розваг. Приміром,
згаданий панич Ілько Тимковський надто захоп-
лювався грою на дрібні гроші під час Великодніх
розваг («катання крашанок»), що бентежило його
батька, і той примусив підлітка поклястися, що він
ніколи не буде грати в азартні ігри й не вживатиме
алкоголю до двадцяти восьми років 20. Існує згад-
ка й про те, що в слободі Мартова (Харківське
намісництво) 1788 року підлітки грали в карти 21.
Розглянутий аспект дитячих ігор спонукає до роз-
думів про вплив суспільства на дитячі забавки.
Ми згадали лише деякі дитячі ігри, а ось
«Енеїда» І. Котляревського (написана наприкінці
XVIII ст.) представляє широкий спектр народних
ігор на Полтавщині. Тут і «Панас», і «кітьки в кра-
шанки» на дрібні гроші 22, і багато інших забавок:
Тут всяку всячину іграли,
Хто як і в віщо захотів,
Тут інші журавля скакали,
А хто од дудочки потів,
І в хрещика, і в горю дуба,
Не раз доходило до чуба,
Як загулялися в джгута;
В хлюста, в пари, в візка іграли
І дамки по столу совали;
Чорт мав порожнього кута 23.
Останнім часом українських дослідників народної
культури найбільше непокоїть, чи можна «приклада-
ти» етнографічні відомості, зібрані переважно в другій
половині XІХ ст., до більш ранніх часів. Це питання
суперечливе. Свого часу Ф. Бродель запропонував
нове тлумачення часових тривалостей. Насамперед
ішлося про «квазізавмерлий час» (longue durée), що
залишає незмінними географічні, біо логічні, ментальні
структури, які утворюють напрочуд «нерухому істо-
рію» взаємовідносин людини і світу, межу застиглості
й царину звичаю 24. Методика виховання дитини в
традиційному суспільстві, напевно, може певним чи-
ном перебувати в зрізі тривалих історичних неперерв-
ностей. Гра та іграшки, можливо, залишалися незмін-
ними, так само як і «виростання» дитини з певного віку
поза батьківським домом, «у науці» чи на пасовищі.
Згадані приклади з XVIII ст. повторювали й пізніше.
Дозвілля й дорослішання селянської дитини блискуче
й кумедно зобразив, наприклад, український класик
ХХ ст. Остап Вишня як програму «нашої освіти на
селі ... на підставі споконвічних традицій і на підставі
життьових умов» 25. Можливо, за збереженості сис-
теми дозвілля й дорослішання зберігалися й значення
та правила гри. На жаль, брак джерельного матеріалу
не дозволяє визначити, які особливості дитячих ігор,
поширених у другій половині ХVІІІ ст., збереглися
впродовж наступного століття, яких змін вони зазна-
вали, чи не порушувалися правила. Сподіваємось,
що ця публікація буде цікавою для дослідників світу
дитинства на шляху до більш вагомих студій у цьому
напрямі.
1 Див.: Кон И. С. Этнография детства: Исто-
риографический очерк // Этнография детства:
традиционные формы воспитания детей и под-
ростков у народов Восточной и Юго-Восточной
Азии. – М., 1983. – С. 49–51; Белик А. А. Культура
и личность. Учебное пособие. – М., 2001. – С. 87–90.
2 Найден О. Українська народна іграшка. Іс-
торія. Семантика. Образна своєрідність. Функ-
76
ISSN 01306936 * Народ На тВорчість та ЕтНографія* 6/2010
ціональні особливості. – К. : АртЕк, 1999; Дзиґа.
Українські дитячі й молодечі народні ігри та роз-
ваги / композиція П. Г. Черемського. – Х. : Друк,
1999; Дитинство і народна культура Слобожан-
щини. Матеріали фольклорно-етнографічних
експедицій 1992–2000 років. – Х., 2000; Грушев-
ський М. Дитина в звичаях і віруваннях україн-
ського народу. – К., 2001, ін.
3 Богданов В. В. К изучению игрушки.
Програмные заметки // Этнографическое обозре-
ние. – 1912. – № 1–2. – С. 222, 228. Змістовну пе-
редмову про етнографію українських ігор написав
В. Горленко до описів С. Ісаєвича: Горленко В. Пре-
дисловие // Исаевич С. Н. Малорусские народные
игры окрестностей Переяслава (опубліковано в
журналі «Киевская старина» 1887 року, т. XVIII).
4 Зязева Л. К. Предметы воспитания и обуче-
ния украинцев // «Мир детства» в традиционной
культуре народов СССР. – Ленинград, 1991. –
С. 28.
5 [Тимковский И. И.] Мое определение в служ-
бу. Сказание в трех частях 1850 года // Москви-
тянин. – 1852. – Т. 5. – № 17–18. – С. 3, 4.
6 Там само. – С. 31.
7 Капнист-Скалон С. В. Воспоминания // За-
писки и воспоминания русских женщин XVIII –
первой половины XIX века. – М., 1990. – С. 283,
284, 293.
8 Маслійчук В. До питання про ставлення до
дітей та підлітків у другій половині XVIII ст.
(Лівобережна та Слобідська Україна) // Київська
старовина (подано до друку).
9 Зязева Л. К. Предметы воспитания и обуче-
ния украинцев. – С. 28.
10 Супруненко О. Б. Іграшки XVIII ст. з Пол-
тави // Козацькі старожитності Полтавщини:
збірник наук. праць. – Полтава, 1993. – Вип. 1. –
С. 62–64.
11 Див.: Капица О. И. Библиография по дет-
скому быту, фольклору и языку // Детский быт
и фольклор. Сборник Первый / под ред. О. И. Ка-
пица. – Ленинград, 1930. – С. 45.
12 Державний архів Харківської області (далі –
ДАХО). – Ф. 56, оп. 1, спр. 307, арк. 1, 9.
13 Державний архів Сумської області. – Ф. 960,
оп. 2, спр. 1135, арк. 1.
14 [Грінченко Б.]. Словарь української мови.
Упорядкував, з додатком власного матеріалу,
Борис Грінченко. В чотирьох томах. – К.: Науко-
ва думка, 1996. – Т. 3. О – П. – С. 110.
15 ДАХО. – Ф. 56, оп. 1, спр. 246, арк. 1, 3.
16 Исаевич С. Н. Малорусские народные
игры окрестностей Переяслава – C. 473. Гра
була відома й першому систематизатору ди-
тячих ігор О. Терещенку, який описав її в
праці «Быт русского народа» (1848. – Т. 6).
У цій грі треба відбити «цурку» й попасти
нею в «ямку» (нині «цурки» порівнюють з
«городками»).
17 Центральний державний історичний архів
України в місті Києві. – Ф. 206, оп. 1, спр. 1118,
арк. 2.
18 ДАХО. – Ф. 56, оп. 1, спр. 96, арк. 1, 2.
19 ДАХО. – Ф. 56, оп. 1, спр. 135, арк. 1, 5, 5зв.
20 [Тимковский И. И.] Мое определение в служ-
бу. Сказание в трех частях 1850 года. – С. 31.
21 ДАХО. – Ф. 56, оп. 1, спр. 398, арк. 3зв. (Ідеть-
ся про ще один, також досить трагічний випадок.
Шістнадцятилітній Прокіп Стариков побив свого
дворічного родича Сидора Старикова, який пор-
вав йому карту.)
22 Котляревський І. Енеїда. – К., 1980. – С. 16,
105.
23 Там само. – С. 17.
24 Braudel F. On History. – Chica go: The
University of Chicago Press, 1982. – P. 25–38.
25 Остап Вишня. Як ми колись учились //
Остап Вишня. Фейлетони. Гуморески. Усміш-
ки. Щоденникові записи. – К.: Наукова думка,
1984. – С. 60, 61.
|