Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного

У статті досліджується візія міста як концептуальна ідея в прозі В. Підмогильного. Вона
 виявляється в протилежних ірраціональних образах-символах міста-Раю та міста-Пекла. Перший
 виникає як бажання повернути втрачене гармонійне буття і є суб’єктивним переживанням
 минулого...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Date:2010
Main Author: Михайлюк, Г.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38102
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного / Г.М. Михайлюк // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 448-457. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862653069866565632
author Михайлюк, Г.М.
author_facet Михайлюк, Г.М.
citation_txt Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного / Г.М. Михайлюк // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 448-457. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
description У статті досліджується візія міста як концептуальна ідея в прозі В. Підмогильного. Вона
 виявляється в протилежних ірраціональних образах-символах міста-Раю та міста-Пекла. Перший
 виникає як бажання повернути втрачене гармонійне буття і є суб’єктивним переживанням
 минулого та майбутнього. Другий стає наслідком драматичного чуттєвого сприйняття
 теперішнього часу. В уяві персонажів місто персоніфікується в активний суб’єкт й еволюціонує від
 образу небезпечної тварини до образу ідеальної жінки (від заперечення до прийняття
 урбаністичної реальності). Місто стає кодом для розкриття характерів героїв, а самі візії –
 спробою осмислення буття людини у світі.
 Ключові слова: візія міста, образ-символ, суб’єктивний час, екзистенція. В статье исследуется видение города как концептуальная идея в прозе В. Подмогильного.
 Она представлена двумя противоположными иррациональными образами-символами города-Рая и
 города-Ада. Первый есть желанием возвратить утерянное гармоничное бытие, а также
 субъективным переживанием прошлого и будущего. Второй является последствием
 драматического чувственного восприятия настоящего. В воображении персонажей город
 персонифицируется в активный субъект и эволюционирует из образа небезопасного существа в
 образ идеальной женщины (от отрицания до принятия урбанистической реальности). Город – это
 код для познания характеров героев, а сами видения – попытка осмыслить бытие человека в мире.
 Ключевые слова: видение города, образ-символ, субъективное время, екзистенция. The article explores the vision of a city as a concept of V. Pidmohylnyy’s prose. It manifests
 itself through the conflicting and irrational images-symbols of City-Heaven and City-Hell. The first one,
 emerging as a desire to restore existential harmony once lost, is a subjective tribute to the past and the
 future. The second one turns out to be the consequence of the dramatic perception of the present. In
 the characters’ imagination, the city personifies as an active subject and evolves from the image of a
 dangerous animal to that of the ideal woman (from denial to acceptance of urban reality). City becomes
 a characterization code, the visions of it being the attempt to understand an individual’s existence.
 Keywords: vision of a city, image-symbol, subjective time, existence.
first_indexed 2025-12-01T23:27:42Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38102
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0041
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T23:27:42Z
publishDate 2010
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Михайлюк, Г.М.
2012-10-30T18:38:04Z
2012-10-30T18:38:04Z
2010
Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного / Г.М. Михайлюк // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 2. — С. 448-457. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
XXXX-0041
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38102
821.161.2–3.09Під
У статті досліджується візія міста як концептуальна ідея в прозі В. Підмогильного. Вона
 виявляється в протилежних ірраціональних образах-символах міста-Раю та міста-Пекла. Перший
 виникає як бажання повернути втрачене гармонійне буття і є суб’єктивним переживанням
 минулого та майбутнього. Другий стає наслідком драматичного чуттєвого сприйняття
 теперішнього часу. В уяві персонажів місто персоніфікується в активний суб’єкт й еволюціонує від
 образу небезпечної тварини до образу ідеальної жінки (від заперечення до прийняття
 урбаністичної реальності). Місто стає кодом для розкриття характерів героїв, а самі візії –
 спробою осмислення буття людини у світі.
 Ключові слова: візія міста, образ-символ, суб’єктивний час, екзистенція.
В статье исследуется видение города как концептуальная идея в прозе В. Подмогильного.
 Она представлена двумя противоположными иррациональными образами-символами города-Рая и
 города-Ада. Первый есть желанием возвратить утерянное гармоничное бытие, а также
 субъективным переживанием прошлого и будущего. Второй является последствием
 драматического чувственного восприятия настоящего. В воображении персонажей город
 персонифицируется в активный субъект и эволюционирует из образа небезопасного существа в
 образ идеальной женщины (от отрицания до принятия урбанистической реальности). Город – это
 код для познания характеров героев, а сами видения – попытка осмыслить бытие человека в мире.
 Ключевые слова: видение города, образ-символ, субъективное время, екзистенция.
The article explores the vision of a city as a concept of V. Pidmohylnyy’s prose. It manifests
 itself through the conflicting and irrational images-symbols of City-Heaven and City-Hell. The first one,
 emerging as a desire to restore existential harmony once lost, is a subjective tribute to the past and the
 future. The second one turns out to be the consequence of the dramatic perception of the present. In
 the characters’ imagination, the city personifies as an active subject and evolves from the image of a
 dangerous animal to that of the ideal woman (from denial to acceptance of urban reality). City becomes
 a characterization code, the visions of it being the attempt to understand an individual’s existence.
 Keywords: vision of a city, image-symbol, subjective time, existence.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Текст міста у творчості Валер’яна Підмогильного
Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
Article
published earlier
spellingShingle Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
Михайлюк, Г.М.
Текст міста у творчості Валер’яна Підмогильного
title Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
title_full Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
title_fullStr Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
title_full_unstemmed Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
title_short Візія міста як концептуальна ідея в прозі Валер’яна Підмогильного
title_sort візія міста як концептуальна ідея в прозі валер’яна підмогильного
topic Текст міста у творчості Валер’яна Підмогильного
topic_facet Текст міста у творчості Валер’яна Підмогильного
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38102
work_keys_str_mv AT mihailûkgm vízíâmístaâkkonceptualʹnaídeâvprozívalerânapídmogilʹnogo