Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості

Досліджено реакцію взаємодії сірки з метиловими ефірами ненасичених жирних кислот рослинних олій та вплив технологічних параметрів на властивості сірковмісних сполук. Вивчено активуючу дію різних добавок на хід реакції і вихід продукту, а також їх вплив на антикорозійний захист. Встановлено, що під...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2001
Автори:	Кравчук, Г.Г., Поп, Г.С., Главаті, Л.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України 2001
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3813
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості / Г.Г. Кравчук, Г.С. Поп, Л.О. Главаті // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 9-10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859720821396733952
author	Кравчук, Г.Г. Поп, Г.С. Главаті, Л.О.
author_facet	Кравчук, Г.Г. Поп, Г.С. Главаті, Л.О.
citation_txt	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості / Г.Г. Кравчук, Г.С. Поп, Л.О. Главаті // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 9-10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Досліджено реакцію взаємодії сірки з метиловими ефірами ненасичених жирних кислот рослинних олій та вплив технологічних параметрів на властивості сірковмісних сполук. Вивчено активуючу дію різних добавок на хід реакції і вихід продукту, а також їх вплив на антикорозійний захист. Встановлено, що під час сульфідування перегнаних метилових ефірів активатори одноразово виконують функції інгібітора корозії, тоді як у випадку неочищених вихідних продуктів для забезпечення необхідних антикорозійних властивостей слід додатково вводити пасиватори. Показано, що синтезовані продукти з підвищеним вмістом сірки забезпечують низький коефіцієнт тертя, що дає змогу рекомендувати їх до застосування в якості протизношувальних присадок до мастильних матеріалів, які працюють в зоні тертя в агресивних середовищах. Изучена реакция взаимодействия серы с метиловыми эфирами ненасыщенных жирных кислот растительных масел и влияние технологических параметров на свойства серосодержащих соединений. Исследовано активирующее влияние различных добавок на ход реакции и выход продукта, а также их влияние на антикоррозионную защиту. Установлено, что при сульфидировании перегнанных метиловых эфиров активаторы одновременно выполняют функции ингибитора коррозии, тогда как в случае неочищенных исходных продуктов для обеспечения необходимых антикоррозийных свойств следует дополнительно вводить пассиваторы. Показано, что синтезированные продукты с повышенным содержанием серы обеспечивают низкий коэффициент трения, что дает основание рекомендовать их к применению в качества противоизносных присадок к смазочным материалам, которые работают в зоне трения в агрессивных средах. Reaction of sulfurization of methyl esters of unsaturated fatty acids of vegetable oils and effect of technological parameters on properties of sulfur-containing compounds have been analyzed. Activation influence of various additives on the reaction course and product yield has been studied, as well as their influence on anti-corrosion protection. It has been stated that during sulfurization of distillated methyl esters activators perform also functions of corrosion inhibitor, while in case of undistillated raw material it is necessary to introduce additional passivators to insure needed anti-corrosion properties. It has been shown that synthesized products with high sulfur content insure low friction coefficient, and therefore can be used as anti-wear additives for lubricants for aggressive environment.
first_indexed	2025-12-01T09:46:42Z
format	Article
fulltext	Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 67 УДК 665.7 : 621.891 (64.088.8) © 2001 Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості Г.Г. Кравчук, Г.С. Поп, Л.О. Главаті Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська,1; факс: (044) 573-25-52 Досліджено реакцію взаємодії сірки з метиловими ефірами ненасичених жирних кислот рослинних олій та вплив технологічних параметрів на властивості сірковмісних сполук. Вивчено активуючу дію різних доба- вок на хід реакції і вихід продукту, а також їх вплив на антикорозійний захист. Встановлено, що під час су- льфідування перегнаних метилових ефірів активатори одноразово виконують функції інгібітора корозії, тоді як у випадку неочищених вихідних продуктів для забезпечення необхідних антикорозійних властиво- стей слід додатково вводити пасиватори. Показано, що синтезовані продукти з підвищеним вмістом сірки забезпечують низький коефіцієнт тертя, що дає змогу рекомендувати їх до застосування в якості протиз- ношувальних присадок до мастильних матеріалів, які працюють в зоні тертя в агресивних середовищах. Здатність елементарної сірки вступати в реакцію з органічними речовинами з утворенням практично ва- жливих продуктів відома давно. Ще у стародавньому Римі для боротьби зі шкідниками виноградної лози широко застосовувалась суміш, яка утворювалась при нагріванні сірки з оливковою олією та смолою. Систематичні ж дослідження сульфідування нена- сичених жирних кислот як індивідуальних, так і у складі рослинних олій проведено у першій половині XIX ст. [1, 2]. Подальші дослідження реакції взаємодії елементарної сірки з різними органічними сполуками найбільш повно висвітлено у монографії [3]. Наведе- ний у ній експериментальний матеріал і встановлені закономірності дають змогу певною мірою передбачи- ти напрям перебігу реакції сульфідування з різними класами сполук. Проте у випадку складних сполук, до яких відносяться і рослинні олії та продукти їх пере- творень, процес сульфідування вивчений недостатньо. Це обумовлено складною структурою самої сірки та її здатністю реагувати у декількох паралельних напрямах одночасно внаслідок перебігу реакцій заміщення, при- єднання, гідрування, конденсації, полімеризації тощо [3]. При цьому, як правило, виділяються сірководень [1] і полісульфіди, що супроводжують більшість про- цесів сіркування та викликають нестійкість проміжних сполук, що часто перетворюються у смолоподібні ре- човини і спричинюють труднощі виділення бажаних кінцевих продуктів реакції. Відомо, що сірка плавиться при 112,8 °С і за зви- чайних умов у реакціях неактивна. Її реакційна здат- ність при підвищеній температурі в присутності акти- ваторів добре відома і описана в літературі [3, 4]. Зале- жно від умов проведення процесу та завдяки взаємним алотропним перетворенням вона може утворювати реакційно здатні частинки, які містять від одного до декількох мільйонів атомів [4]. Найбільшу термодина- мічну стійкість має циклічна молекула S8. Напрям реа- кції залежить від середовища, в якому вона протікає, та наявності речовин, що активують сірку і тим самим підвищують її реакційну здатність під час взаємодії з органічними ненасиченими сполуками. Найвідомішими каталізаторами процесу сульфіду- вання є аміни. В їх присутності сіркування проходить при 60 °С [5], тоді як без каталізаторів реакція протікає тільки при високій температурі. Аміносполуки та аміак реагують з сіркою з утворенням низки циклічних спо- лук [5, 6]: 2NH3 + S8 → NH4 + + H2N–-S8 – ; NH3 + H2N–S8 – → NH2SH + H2N–S7 – ; H2N–S7 + H2N-S-Sn → HNS7 + H2NSH + Sn 2– ; 64NH3 + 5S8 → 4N2S4 + 24(NH4)2S . Зв’язки C–C у молекулах сірки легко розщеплю- ються під дією електрофільних (Е+), нуклеофільних (N-) та вільних радикалів (R⋅) [4–7]. S8 + N– → N-S7 – S– ; S8 + E+ → E-S7 – S+ ; S8 + R⋅ → R-S7 – S⋅. Утворені полісульфідні ланцюжки мають більшу реакційну здатність, ніж стійка молекула S8. Як осно- вні каталізатори використовують сполуки, які при дисоціації спроможні утворювати аніони S2–, OH–, CN–, J–, S2O3 2– [5]. Сірка взаємодіє з органічними сполуками в присут- ності кислотних каталізаторів (HCl, H2SO4, H3PO4) і кислот Льюіса (AlCl3, FeCl3, SbCl3, Al I3), J2, SJ2, CuJ2 за схемою: S8 + AlCl3 → S+–S6–S→Al––Cl3. Утворені адукти можуть легко реагувати з арома- тичними вуглеводнями з одержанням діарилсуль- фідів [7]. У деяких випадках як активатори в реакціях з сір- кою застосовують метали Cu, Pt, Zn, активоване вугіл- 68 Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 ля, сульфіди цинку [8]. Одночасно вони проявляють відносно сірководню акцепторні властивості. Для прискорення вулканізації каучуку широко за- стосовують дитіокарбамати та меркаптобезотіазоляти цинку, свинцю та інших важких металів [5]. У реакці- ях, які проходять при підвищеній температурі (160– 220 °С), сірка сама виступає ініціатором і реагує у ви- гляді бірадикалів ˙S˙ [9]. До них відноситься процес сіркування різних сполук при високій температурі. Сірковмісні сполуки [10–18, 20–22], які виробляють переважно на синтетичній основі, дістали широке ви- знання через їх здатність зменшувати тертя і тим са- мим збільшувати термін роботи контактуючих повер- хонь. У трансмісійних оливах для цього використову- ють осіркований тетрамер пропілену [11] і присадку КІНХ–2 [12], яку одержують взаємодією ізобутилену з монохлористою сіркою з наступною обробкою водно- спиртовим розчином сульфіду натрію. Недоліком існуючих технологій виробництва тра- диційних сірковмісних присадок є багатостадійність і складність апаратурного оформлення через корозійну активність кислот, що виділяються в процесі реакції, необхідність використання токсичних реагентів і, як наслідок, утворення токсичних відходів сірководню і стічних вод. Враховуючи це та обмеженість ресурсів нафти і не- ухильне підвищення цін на неї, необхідно шукати нові джерела сировини для синтезу ефективних присадок. Техніко-економічний аналіз цієї проблеми показав, що перспективним шляхом її розв’язання є використання відновлювальної рослинної сировини [13, 14]. Для цьо- го Україна має великі площі родючих грунтів, на яких можна одержувати врожай понад 3 т/га. Особлива за- цікавленість є до 30-кілометрової Чорнобильської зони відчуження, оскільки у процесі переробки насіння рос- линних культур радіонукліди не переходять в олію, а залишаються у соломі. З використанням сірчистої ріпакової олії була роз- роблена трансмісійна олива Присол ТМ-3-78 [14]. Од- нак у разі приєднання великої кількості сірки до рос- линних олій (приблизно 17 %) утворюються еластичні каучукоподібні фактис-структури, які нерозчинні у вуглеводнях [15]. Встановлено, що у бурому фактисі частина сірки завдяки реакції приєднання зв’язана з утворенням похідних дитіану [3]: R' R'' R' CH CH R'' S S CH CH . (1) Далі було показано, що реакція сіркування ненаси- чених олій має стадію, яка протікає нижче початкової температури виділення сірководню, яку можна розгля- дати як процес приєднання сірки. Реакція сіркування лляної олії досить детально опи- сана у роботі [3]. Автори вирізняють три основні стадії перебігу реакції. Спочатку сірка взаємодіє з олією і внутрішньомолекулярно зв’язує триолеїнові ланцюги, відповідно до схеми (2): +S = = = = = = S S S S (2) Друга стадія включає помітне підвищення молеку- лярної маси, яке вказує на "зшивання" молекул гліце- ридів відповідно до схеми (3): +S = = = S S S S = = = S S S S = = S S S S S (3) На третій стадії відбуваються утворення і поступове накопичення гелеподібного полімеру, який під час по- дальшого нагрівання переходить у твердий полімер. У разі використання індивідуальних ненасичених кислот, наприклад олеїнової, сіркування без каталіза- торів проходить тільки при температурі 160–180 °С. Для одержання задовільних виходів реакцію проводять упродовж 15–25 год. І навіть за таких жорстких умов одержують присадку з вмістом сірки 5–15 % [16]. З попередніх досліджень випливає [1–10], що для прискорення процесу сіркування та максимального виключення побічних реакцій слід використовувати активатори. У роботі [6] вивчали вплив каталітичної активності низки сполук на швидкість реакції сіркування метил- олеату. В процесі одержання присадки із вмістом сірки 7–14 % найактивнішим у цій реакції виявився гексаме- тилендіамін. Сіркуванням рослинної олії хохоби в присутності активаторів SJO2, SJO3, SJO4 протягом 3 год при 185 °С у середовищі азоту одержали розчинний в оливі про- дукт із вмістом сірки 8–9 % [17, 18], який проявляє хо- роші протизношувальні властивості. Запропоновано механізм приєднання сірки до ненасиченого зв’язку. Тому мета цієї роботи – синтез сірковмісних сполук на основі продуктів перетворень рослинних олій і на- дання їм специфічних протизношувальних та антико- розійних властивостей. Для цього з ріпакової і соняшникової олії реакцією переетерифікації метанолом у присутності лужних ка- талізаторів – КОН і СаО одержують метилові ефіри жирних кислот. Метилові ефіри з йодним числом 107–118 г/100 г і їх суміші у співвідношенні 2:1 з оліями обробляли сір- кою з розрахунку мас. долей сірки 5–50 % на 100 г ви- хідного реагенту. Сірку до ефірів додавали поступово Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 69 для забезпечення прямої реакції та виключення побіч- них процесів. Кінець реакції визначали за здатністю кристалізації сірки під час охолодження. Після закін- чення процесу продукт вакуумували для видалення летучих продуктів і сірководню та очищали декількома шляхами. За першим з них продукт промивають водою, слаб- ким розчином соди, а далі фільтрацією через катіоніт КУ-2 агресивні сірчисті сполуки перетворюють у неак- тивні по відношенню до кольорових металів. Для син- тезу використовують безводні каталізатори та реаген- ти. У цьому разі введення сірки в молекулу ефіру мож- на представити схемою реакції: + 2S CH=CH(CH2)n COOCH3R CH n COOCH3R CH (CH2) S S , (I) де R = C8H16; n = 7. Реакція сіркування – екзотермічна. Рідина, потрап- ляючи на сірку, яка викристалізувалась на стінках кол- би, реагує з виділенням сірководню та підвищенням температури майже на 20 °С. Це пояснюється тим, що сірка каталізує процес заміщення водню в молекулі кислотного залишку ефіру [3]. Реакцію умовно можна записати такою схемою: + 2S CH=CH(CH2)n COOCH3R S - H2S n CHR C CH COOCH3(CH2) , CHR C CH COOCH3(CH2) (II) де R = C8H16; n = 7. Поруч з продуктами I і II утворюються полісульфі- ди III, які нерозчинні в олії: R CH CH(CH2)n COOCH3 Sm , (III) де m – 3, 4, 5 … 8 . Для виключення утворення зшитих полімерних продуктів (III) під час сіркування застосовують надли- шок ефіру. Для прискорення процесу сіркування вико- ристовують активатори. Помічено, що реакція в їх при- сутності починається при дещо нижчій температурі і протікає за механізмом приєднання сірки до подвій- ного зв’язку (схема I) з одержанням насичених сірко- вмісних сполук – рідких продуктів. Змінюючи умови синтезу та природу активаторів сіркування А, В, А + В, диметилформамід одержали низку сірковмісних про- дуктів, які досліджували різними методами: кислотне число – ГОСТ 11362, в’язкість кінематична – ГОСТ 33, вміст сірки [19], корозія на міді – ГОСТ 2917. Фізико- хімічні характеристики сірковмісних ефірів наведено у табл. 1. Під час сіркування суміші гліцериду і метилового ефіру соняшникової олії у співвідношенні 2:1 до вмісту сірки 20 % одержали типовий еластичний полімерний продукт. Це підтверджується літературними дани- ми [18]. З табл. 1 випливає, що всі сполуки є рідкими речо- винами і характеризуються незадовільною корозією. Встановлено, що кислотність продуктів не обумовлює корозійну агресивність на міді, оскільки у порівнянні з аналогічною імпортною присадкою Англамол-6085, кислотне число якої становить 15 мг КОН/г, корозія на міді у балах дорівнює 1а. У дослідах 4–9 випадав осад, тобто частина сірки не прореагувала. Поява осаду можлива внаслідок кількох обставин. Великий надлишок сірки, температурні умо- ви та невдалий активатор сульфідування сприяють утворенню каучукоподібних структур. У результаті даного дослідження зроблено висновок, що залежно від температурних умов та активатора сірка зв’язується з метиловими ефірами, утворюючи сірковмісні проду- кти з однаковим вмістом сірки, але з різними властиво- стями. Теоретичні розрахунки на основі визначення кількості ненасичених зв’язків у молекулі ефіру пока- зали, що максимально можна приєднати по подвійно- му зв’язку приблизно 2 моль сірки на 1 моль ефіру, що становить мас. долей 24–25 %. Подальші дослідження синтезу підтвердили це припущення. Процес проводили, виходячи з розрахун- ку приєднання сірки до концентрації у суміші мас. до- лей 25–30 % у присутності активаторів А і В. Для по- кращання антикорозійних властивостей на стадії очис- тки вводили хімічні сполуки – пасиватори К, С, П. Їх дія зводиться до утворення сполук, неактивних до міді. Результати дослідження синтезу сірчистих сполук на- ведено у табл. 2. Встановлено, що найефективнішим є каталізатор В. У цьому разі вихід продукту кількісний (зразок 2). У випадку неочищених ефірів ріпакової олії (зразок 3) вихід продукту теж високий і становить мас. долей близько 90 %. Результати елементного аналізу осаду (10 %) показали, що в основному він складається із сірки (до 88 %) та полімерного продукту (зшитих три- гліцеридів). Очищений продукт відстоювали за норма- льних умов протягом 3 діб. В результаті виділився осад, який відокремлювали, промивали ізопропанолом і висушували. Аналіз осаду свідчить про наявність сір- ки, розчиненої у сірчистих ефірах. Сірковмісні очище- ні продути містять агресивні сполуки, які перетворю- ють у неактивні за допомогою поверхнево-активних добавок (пасиваторів). Очевидно, останні реагують із сіркою та меркаптанами, утворюючи антикорозійні сполуки. У зразках продуктів 1–4 показники корозії 70 Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 змінились з 3–4 b балів до 1а. Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 71 Таблиця 1. Фізико-хімічні характеристики сірковмісних ефірів рослинних олій Показники В’язкість, мм2/с, Темпера- тура, °С Номер досліду Метиловий ефір, олія Кількість сірки на 100 г ефіру Мас. доля сірки, % Активатор 40 100 Кислотне число, мгКОН/г Корозія на міді, бали 1 Соняшникова (перегнана) 5 4,76 А+В 6,85 4,8 3,3 4b 2 Те саме 5 4,76 А+В 6,85 4,8 2,8 2c 3 –“– 18 15,3 А+В 30,4 5,9 5,9 4b 4 –“– 24 19,3 А+В 54,0 8,5 9,6 4b 5 –“– 32 24,2 А+В 75,7 10,9 10,9 4b 6 –“– 50 33,3 А+В 56,8 9,1 9,1 Суцільна 7 Ріпакова (неперегнана) 50 33,3 ДМФА – 9,0 6,0 4b 8 Те саме 29 22,2 ДМФА – 8,8 5,5 3b 9 –“– 50 33,3 ДМФА – 10,9 10,0 4b 10 Присадка Англамол-6085 – Знайдено: 21,72 – – – 15,93 1a Таблиця 2. Вплив активаторів на вихід сірковмісних ефірів рослинних олій та їх антикорозійні властивості Мас. доля сірки, % Корозія на міді, бали без пасиватора з пасиватором № пп Метиловий ефір Актива- тор Вихід про- дукту, мас. доля, % Розраховано Знайдено Кислотне число, мгКОН/г 1 2 К С П 1 Соняшникова (перегнана) А 72 24 18,9 7,6 3b 2a 1a 1a 1a 2 Те саме В 100 24 23,3 2,76 3a 2a 1a 1b 2a 3 Ріпакова (не- перегнана В 90 30 28 2,73 – 2b 1a 1b 1b 4 Те саме А 68 30 24,7 6,54 4b 2c 1b 1b 1b Примітка: 1 – вихідний, 2 – після вакуумування. Встановлено, що обробка сірковмісного ефіру па- сиваторами позитивно вплинула на антикорозійні вла- стивості продукту. Для зменшення тертя, зношування та запобігання схоплюванню майже у всіх трансмісій- них оливах застосовують сірковмісні присадки [11– 18, 20–22]. Незважаючи на широке використання осірко- ваних продуктів у композиціях мастильних матеріалів вплив молекулярної структури на трибохімічну взає- модію з поверхнею тертя вивчено недостатньо. Нами перевірена ефективність антизношувальної дії сірко- вмісних ефірів в оливі І-20А (концентрація 1 % за ма- сою розчиненої сірки) на чотирьохкульковій машині тертя (за ГОСТ 9490-74) при осьовому навантаженні 196 Н. Для порівняння в однакових умовах випробува- ли аналогічну імпортну присадку Англамол-6085 та оливу І-20А (без присадок). Результати випробувань зразків оливи з присадкою, що містять мас. долей 1 % сірки, наведені у табл. 3. Низький коефіцієнт тертя розробленої присадки (f = 0,045) спостерігається в інтервалі навантажуваль- но-швидкісних умов тертя, тоді як без присадки від- повідно становить f = 0,12. Таблиця 3. Мастильні властивості композицій сірковміс- них присадок в оливі І-20А на чотирьохкульковій маши- ні тертя № п/п Продукт Критичне наванта- ження, Н Діаметр плями зношення (мм) при осьовому на- вантаженні 196 Н Коефіці- єнт тертя f при 196 Н 1 Англамол–6085 1235 ≥0,7 0,045 2 Сірковмісний ефір соняшни- кової олії 920 ≥0,8 0,045 3 Олива І–20А 620 ≥0,8 0,120 Таким чином, поєднанням дешевої відновлюваної сировини і наданням специфічних властивостей про- дуктам перетворення рослинних олій (антикорозійних і протизношувальних) можна розширити галузі застосування сірковмісних сполук в якості присадок при виготовленні виробів, які працюють в агресивних середовищах (підшипники ковзання, зубчатки та ін.) [10–18, 20–22]. 72 Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 Література 1. Scheele C.W., Chemische Abhandlungen van der Luft und den Feuer, Berlin, 1793. 2. Romwalter, Math arz un-gar, Acad. Wiss, 1942, 61, 122. C.A. 1945, 39, 3251. 3. Воронков М.Г., Вязанкин Н.С., Дерягина Э.Н. и др., Реакции серы с органическими соединениями, Но- восибирск, Наука, 1979. 4. Meyer B., Chem. Rev, 1964, 64, 429–431. 5. Блох Г.А., Органические ускорители вулканиза- ции каучуков, Москва, Химия,1964. 6. Уткин В.А., Серов В.А., Кузнецов В.А. и др., Не- фтепереработка и нефтехимия, 1976, Вып.11, 96–98. 7. Марковский Л.Н., Федюк Г.С., Левченко Е.С. и др., Журн. орган. химии, 1973, 9, 2502–2510. 8. Пищемука П.С., Там же, 1951, 21, 1689–1699. 9. Elemental Sulfur, Chemistry and Physics, Ed. B. Meyer, New York: Interscience Publ., 1965. 10. Кулиев А.М., Химия и технология присадок к маслам и топливам, Москва, Химия, 1972. 11. Равикович А.М., Петякина Е.И., Маслова И.Д., Химия и технология топлив и масел, 1968, 1, 510–511. 12. Гордаш Ю.Т., Литовченко Н.Р., Яценко А.Л. и др., Пластичные смазки, присадки, СОЖ, В/О "Неф- техим", Сб. трудов, Москва, 1973, 5, 207–212. 13. Бурлака Г.Г., Поп Г.С., Нефть и газ, 2001, 6 (32), 94–96. 14. Василькевич І.М., Кобилянський Є.В., Федоре- нко Л.Г. та ін., Мастильні матеріали, Тези доп. Між- нар. наук.-техн. конф. Бердянськ, 2–6.09.1997, Бер- дянськ, 1997, 126. 15. Kammann K.P., Fillips A.I., J. Amer. Oil Chem. Soc., 1985, 62 (5), 917–923. 16. Пат. США 4137187, МКИ С10М 1/48, L. Warren. Заявл. 10.08.77. Опубл. 30.01.79. 17. Miwa T.K., Bothfus J.A., Dimitroff E., J. Amer. Oil Chem. Soc, 1979, 56 (8), 765–770. 18. Bhatia V.K., Chaundry A., Maschan A. et al., Ibid, 1988, 65 (9), 1502–1508. 19. Климова В.А., Основные микрометоды анализа органических соединений, Москва, Химия, 1975. 20. Пат. 2483600 США J.B. Stucker, E.T. Fronczak, G. Wolfram, Publ. 9 Oct. 1949. 21. Трение, изнашивание и смазка, Справочник в 2-х книгах, Под ред. И.В. Крагельского, Москва, Машино- строение, Кн.1, 1978. 22. Виноградова И.Э., Противоизносные присадки к маслам, Москва, Химия, 1972. Надійшла до редакції 20 листопада 2001 р. Синтез сероорганических соединений на основе ефиров растительных масел и их свойства Г.Г. Кравчук, Г.С. Поп, Л.О. Главати Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская,1; факс: (044) 573-25-52 Изучена реакция взаимодействия серы с метиловыми эфирами ненасыщенных жирных кислот расти- тельных масел и влияние технологических параметров на свойства серосодержащих соединений. Ис- следовано активирующее влияние различных добавок на ход реакции и выход продукта, а также их влияние на антикоррозионную защиту. Установлено, что при сульфидировании перегнанных метило- вых эфиров активаторы одновременно выполняют функции ингибитора коррозии, тогда как в случае неочищенных исходных продуктов для обеспечения необходимых антикоррозийных свойств следует дополнительно вводить пассиваторы. Показано, что синтезированные продукты с повышенным со- держанием серы обеспечивают низкий коэффициент трения, что дает основание рекомендовать их к применению в качества противоизносных присадок к смазочным материалам, которые работают в зоне трения в агрессивных средах. Synthesis of sulfurized compounds on the base of esters of vegetable oils and their properties G.G. Kravchuk, G.S. Pop, L.O. Glavati Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, 1, Murmanska Str., Kyiv, 02094 Ukraine, Fax.: (044) 573-25-52 Reaction of sulfurization of methyl esters of unsaturated fatty acids of vegetable oils and effect of technological parameters on properties of sulfur-containing compounds have been analyzed. Activation influence of various additives on the reaction course and product yield has been studied, as well as their influence on anti-corrosion protection. It has been stated that during sulfurization of distillated methyl esters activators perform also func- tions of corrosion inhibitor, while in case of undistillated raw material it is necessary to introduce additional pas- sivators to insure needed anti-corrosion properties. It has been shown that synthesized products with high sulfur content insure low friction coefficient, and therefore can be used as anti-wear additives for lubricants for aggres- Катализ и нефтехимия, 2001, №9–10 73 sive environment.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3813
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T09:46:42Z
publishDate	2001
publisher	Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
record_format	dspace
spelling	Кравчук, Г.Г. Поп, Г.С. Главаті, Л.О. 2009-07-10T11:18:41Z 2009-07-10T11:18:41Z 2001 Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості / Г.Г. Кравчук, Г.С. Поп, Л.О. Главаті // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 9-10. — С. 67-72. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3813 665.7 : 621.891 (64.088.8) Досліджено реакцію взаємодії сірки з метиловими ефірами ненасичених жирних кислот рослинних олій та вплив технологічних параметрів на властивості сірковмісних сполук. Вивчено активуючу дію різних добавок на хід реакції і вихід продукту, а також їх вплив на антикорозійний захист. Встановлено, що під час сульфідування перегнаних метилових ефірів активатори одноразово виконують функції інгібітора корозії, тоді як у випадку неочищених вихідних продуктів для забезпечення необхідних антикорозійних властивостей слід додатково вводити пасиватори. Показано, що синтезовані продукти з підвищеним вмістом сірки забезпечують низький коефіцієнт тертя, що дає змогу рекомендувати їх до застосування в якості протизношувальних присадок до мастильних матеріалів, які працюють в зоні тертя в агресивних середовищах. Изучена реакция взаимодействия серы с метиловыми эфирами ненасыщенных жирных кислот растительных масел и влияние технологических параметров на свойства серосодержащих соединений. Исследовано активирующее влияние различных добавок на ход реакции и выход продукта, а также их влияние на антикоррозионную защиту. Установлено, что при сульфидировании перегнанных метиловых эфиров активаторы одновременно выполняют функции ингибитора коррозии, тогда как в случае неочищенных исходных продуктов для обеспечения необходимых антикоррозийных свойств следует дополнительно вводить пассиваторы. Показано, что синтезированные продукты с повышенным содержанием серы обеспечивают низкий коэффициент трения, что дает основание рекомендовать их к применению в качества противоизносных присадок к смазочным материалам, которые работают в зоне трения в агрессивных средах. Reaction of sulfurization of methyl esters of unsaturated fatty acids of vegetable oils and effect of technological parameters on properties of sulfur-containing compounds have been analyzed. Activation influence of various additives on the reaction course and product yield has been studied, as well as their influence on anti-corrosion protection. It has been stated that during sulfurization of distillated methyl esters activators perform also functions of corrosion inhibitor, while in case of undistillated raw material it is necessary to introduce additional passivators to insure needed anti-corrosion properties. It has been shown that synthesized products with high sulfur content insure low friction coefficient, and therefore can be used as anti-wear additives for lubricants for aggressive environment. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості Синтез сероорганических соединений на основе ефиров растительных масел и их свойства Synthesis of sulfurized compounds on the base of esters of vegetable oils and their properties Article published earlier
spellingShingle	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості Кравчук, Г.Г. Поп, Г.С. Главаті, Л.О.
title	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
title_alt	Синтез сероорганических соединений на основе ефиров растительных масел и их свойства Synthesis of sulfurized compounds on the base of esters of vegetable oils and their properties
title_full	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
title_fullStr	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
title_full_unstemmed	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
title_short	Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
title_sort	синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3813
work_keys_str_mv	AT kravčukgg sintezsírkoorganíčnihspoluknaosnovíefírívroslinniholíitaíhvlastivostí AT popgs sintezsírkoorganíčnihspoluknaosnovíefírívroslinniholíitaíhvlastivostí AT glavatílo sintezsírkoorganíčnihspoluknaosnovíefírívroslinniholíitaíhvlastivostí AT kravčukgg sintezseroorganičeskihsoedineniinaosnoveefirovrastitelʹnyhmaseliihsvoistva AT popgs sintezseroorganičeskihsoedineniinaosnoveefirovrastitelʹnyhmaseliihsvoistva AT glavatílo sintezseroorganičeskihsoedineniinaosnoveefirovrastitelʹnyhmaseliihsvoistva AT kravčukgg synthesisofsulfurizedcompoundsonthebaseofestersofvegetableoilsandtheirproperties AT popgs synthesisofsulfurizedcompoundsonthebaseofestersofvegetableoilsandtheirproperties AT glavatílo synthesisofsulfurizedcompoundsonthebaseofestersofvegetableoilsandtheirproperties

Синтез сіркоорганічних сполук на основі ефірів рослинних олій та їх властивості

Репозитарії

Схожі ресурси