Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Дата: | 2002 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38215 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького / В. Білобровець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 9-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859901998069972992 |
|---|---|
| author | Білобровець, В. |
| author_facet | Білобровець, В. |
| citation_txt | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького / В. Білобровець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 9-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| first_indexed | 2025-12-07T15:57:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
1
Володимир БІЛОБРОВЕЦЬ
БІОГРАФІЯ ТА НАУКОВІ ЗДОБУТКИ Є.М. КУДРИЦЬКОГО*
Є.М. Кудрицький з дружиною Олександрою Георгіївною та доньками –
старшою Оленою і молодшою Лесею. Фото 1949 р.
Талант науковця Є.М. Кудрицький успадкував від свого батька, Ми-
хайла Петровича, природодослідника, фізика, метеоролога, відомого у віт-
чизняних та європейських наукових колах, в першу чергу завдяки ґрунтов-
ному скрупульозному дослідженню «Клімат Коростишева». Трудова діяль-
ність М.П. Кудрицького пов’язана з викладанням в Коростишівській учи-
тельській семінарії, Житомирській 1-й гімназії, Волинському інституті на-
* Див. детальніше: Білобровець Володимир. Євген Михайлович Кудрицький – педагог,
мовознавець, перекладач // Волинь-
Житомирщина. Історико-філологічний
збірник з регіональних проблем. – Вип.
5. – Житомир, 2000. – С. 102-111.
Славетні житомиряни ����
Волинь-Житомирщина. Випуск 9.
2
родної освіти, а згодом з посадою наукового співробітника Житомирського
державного краєзнавчого музею [1]. Наукові інтереси сина, Євгена Михай-
ловича, стосувалися проблем гуманітарної галузі – мовознавчих, літерату-
рознавчих, педагогічних. Зокрема – це дослідження в різних аспектах твор-
чості Г.С. Сковороди, Т.Г. Шевченка, М.П. Старицького, М.П. Годованця,
І.А. Кочерги, розвідки про життя, діяльність І.Я. Посяди, Є.О. Ненадкевича,
Є.С. Шабліовського, аналіз особливостей і закономірностей розвитку укра-
їнської літературної мови, філологічних учень, статті з методики викладан-
ня української та російської мов у школі, рецензії на педагогічні, мовознавчі
та літературознавчі видання. Окрім того Є.М. Кудрицький виконував вели-
кий обсяг редакторської роботи і займався перекладацькою діяльністю. Про
значимість науковця для слов’янської культури свідчить стаття про нього в
бібліографічному словнику М.Г. Булахова «Восточнословянские языкове-
ды» [2].
В особистому листку по обліку кадрів ЖДПУ ім. І.Франка Євген Ми-
хайлович зазначає, що народився 18 лютого 1894 р. (за ст. ст., 3 березня
1894 р., за н. ст. – В.Б.) в Коростишеві, а в автобіографії пише лише, що
«народився і виріс в сім’ї викладача Коростишівської вчительської семінарії
Кудрицького Михайла Петровича». Якщо дата народження в різних джере-
лах збігається, то про місце народження свідчення розходяться. Так у копії
Свідоцтва, виданого імператорським Університетом Св. Володимира, чи-
таємо: «Предьявитель сего, Кудридкий Евгений Михайлович, православно-
го вероисповедания, сын чиновника, родился 18.02.1894 г. в с. Писках, Жи-
томирского уезда...». На Житомир, як місце народження Є.М. Кудрицького
вказують М.Г. Булахов [3]та М.А. Жовтобрюх [4]. В останньому випадку,
можливо, спрацювала тенденція до підміни «провінції» як місця наро-
дження адміністративним центром.
У віці 18 років Євген, після закінчення 2-ї Житомирської гімназії,
вступає до Київського імператорського університету Св. Володимира на
історико-філологічний факультет за спеціальністю класична філологія, де
вивчав курси старогрецької та латинської мов, логіки, психології, вступу до
філософії, вступу до мовознавства, історії Греції, історії Сходу, історії Риму,
історії давньої філософії, порівняльної граматики, індоєвропейських мов,
історії російської словесності, російської історії, та історії російської церкви,
написав дослідження на тему «До питання про джерела сатир Петронія», до
того ж виконав курсові роботи з богослов’я та французької мови. Окрім
набутих за фахом мов (старогрецької та латинської) Євген Михайлович
оволодів англійською, німецькою, французькою, польською, чеською, що
стало головним чинником його захоплення перекладацькою діяльністю.
Перший житомирський період педагогічної діяльності Є.М. Куд-
рицького припадає на 1918-1931 рр. Він викладає латинь та українську
філологію в Жіночій гімназії Міністерства освіти, вечірній гімназії для
дорослих МО, Другій чоловічій гімназії, Учительській семінарії (згодом –
Педагогічна школа), на Вищих трьохрічних курсах соціального виховання,
Володимир Білобровець. Біографія та наукові здобутки Є.М. Кудрицького.
3
вечірньому робітфаці, яким і завідував, у Торгівельній промисловій профе-
сійній школі, зрештою, у Волинському ІНО, де в кінці 1930 р. кваліфком
методсектору НКО затвердив його на посаду доцента.
У 1923-1924 рр. Євген Михайлович поєднує педагогічну діяльність з
роботою на посаді літературного редактора газети «Радянська Волинь». В
ці роки він виконує переклад українською мовою діалогів Платона – пра-
цює у співавторстві з М.В. Хомичевським (Борисом Теном), щира дружба і
творча співпраця з яким тривала протягом всього життя [5]. Варто зазначи-
ти, що в ті часи Є.М. Кудрицький належав до общини Української
Автокефальної Церкви, священиком якої був Микола Васильович [6].
У 1931 р. викладач Кудрицький покидає Житомир у зв’язку з перехо-
дом на роботу до Запорізького педінституту профтехосвіти, де обіймає по-
саду доцента, а в 1932 р. стає керівником кафедри мовознавства. Тоді ж як
науковець зосереджує свої інтереси на лінгвістичних проблемах.
В Запоріжжі Є.М. Кудрицький пропрацював до 1933 р., а далі за кон-
курсом перейшов до Полтавського педінституту, де в різних рангах – до-
цента, старшого викладача, керівника кафедри українського мовознавства –
перебував до 1947 р. з перервами в 1937-1940 рр. і в 1941-1943 рр.
В процесі викладання дисциплін мовознавчого циклу Є.М. Кудриць-
кий більш конкретно визначився в напрямках дослідження, зосередившись
на питаннях історичної граматики та історії літературної мови. В полтавсь-
кий період науковець підготував ряд оригінальних доповідей: це зокрема
«Огляд джерел для побудови курсу історичної граматики української мови»
(1934 р.), «Про два шляхи розвитку української літературної мови в 40-х –
60-х рр. XIX ст.» (1941 р.), «Полтавщина в житті і творчості Т.Г.Шевченка»
(1944 р.), «Мова і стиль творів Г.Сковороди» (1945 р.). Останнє досліджен-
ня лягло в основу проспекту дисертації, до роботи над якою Євген Михай-
лович приступив, одержавши в червні 1945 р. від УВШ при РНК УРСР
звільнення від складання кандидатського мінімуму. Проте систематична ро-
бота над дисертаційним дослідженням згодом загальмувалась у зв’язку з
наступними змінами, які принесла доля. А до цього, працюючи над темою
дисертації «Мова і стиль творів Г.Сковороди» науковець студіює лірику і
листування письменника-філософа, написані латинською мовою, в руко-
писному відділі ДПБ АН УРСР вивчає рукописні латинські піїтики і рито-
рики Києво-Могилянської академії XVIII ст., зокрема перекладає розділи
«Мистецтва риторики» Ф.Прокоповича. Наслідки цих студій, як пише до-
слідник, були частково використані академіком І.К. Білодідом в його розвід-
ці «Вчення М.Д. Ломоносова про три стилі і його значення в історії російсь-
кої та української літературної мови».
Що ж до змін у житті Євгена Михайловича, то вони відбулись у 1947 р.
– за розпорядженням УША МО УРСР він був направлений в Житомирсь-
кий обласний інститут удосконалення кваліфікації вчителів на посаду заві-
дувача кабінетом української та російської мови і літератури.
Надзвичайно активною і плідною була діяльність Є.М. Кудрицького в
Волинь-Житомирщина. Випуск 9.
4
інституті вдосконалення, в якому пропрацював до 1962 р. з невеликою
перервою у два роки (1954-1956), коли вчителював у Житомирській
середній школі № 33. Євген Михайлович як завідуючий кабінетом виконує
величезний обсяг роботи: організовує зустрічі з кафедрами філологічного
факультету Житомирського педінституту, проводить творчі семінари для
вчителів, в т.ч. й виїзні в районних центрах області, редагує видання збір-
ників з методики викладання української та російської мови і літератури,
пише рецензії на шкільні підручники та методичні посібники з мови,
виступає з доповідями на педагогічні теми, публікує педагогічні нариси.
Незважаючи на велику завантаженість в інституті УКВ, Євген Михай-
лович продовжує мовознавчі та літературознавчі дослідження, перекладає,
рецензує переклади з античних мов та редагує перекладні видання. Особ-
ливо плідним на творчі здобутки був період кінця 50-х – початку 60-х рр. В
кількох виданнях у 1959-60 рр. з’являється друком оригінальне дослі-
дження «До питання про ідейний зміст поезії Т.Г. Шевченка «Світе ясний!
Світе тихий!» (Лінгвістичний етюд на історико-літературну тему), в якому
науковець розкриває семантику ключової лексеми «світ», розкриває бага-
тозначну метафорику цього образу, використовуючи метод компаративіс-
тики. Публікуються розвідки «Трактат Г.С. Сковороди «Потоп Зміїнъ»
(Спроба мовно-стилістичної характеристики), «Про деякі структурні особ-
ливості і закономірності в розвитку української літературної мови в другій
половині XVIII ст.», «Спроба лінгвістичної характеристики лірики
Г.С. Сковороди в його збірці «Сад божественних пісень», дві статті в УРЕ –
«Крилате слово» та «Лукіян». Під редакцією Є.М. Кудрицького виходить
переклад із старогрецької Ю.Ф. Мушкетика «Езоп. Байки». Поновлюється
творча співпраця з давніми друзями, зокрема з Є.О. Ненадкевичем у дослі-
дженнях творчості Т.Г. Шевченка, з Борисом Теном – в галузі перекладу.
Саме Євген Михайлович – прекрасний знавець античних мов – постійно
надавав допомогу колезі у роботі над перекладами «Одісеї» та «Іліади»,
«Поетики» (1967) Арістотеля та ін.
В 1962 р. Є.М. Кудрицький переходить на роботу в Житомирський
педагогічний інститут ім. І.Франка на кафедру української мови, якою
завідував тоді чудовий викладач і науковець М.М. Богдан. Незважаючи на
похилий вік, Євген Михайлович активно продовжує дослідницьку і пере-
кладацьку діяльність, в 1956 р. публікується чергова розвідка «Латинська
мова в поетичній спадщині Г.С. Сковороди». І хоча дисертаційна робота
так, на жаль, і не була завершена, проте вагомість внеску Є.М. Кудрицького
в дослідження творчості видатного письменника-філософа незаперечна.
В 1966 р. Кудрицького-викладача обрано на посаду в.о. доцента.
Наступного року йому надають творчу відпустку. А в 1970 р. виходить
друком чи не найзначніша в науковому і перекладацькому доробку праця –
Володимир Білобровець. Біографія та наукові здобутки Є.М. Кудрицького.
5
унікальна пам’ятка староукраїнської мови «Граматика словенська»
І.Ужевича. За дорученням Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН
УРСР Євген Михайлович переклав латинський текст цієї пам’ятки на
українську мову, склав до нього науковий коментар, словопокажчик,
бібліографію і у співавторстві з академіком І.К. Білодідом написав вступну
статтю. Окрім того науковець опублікував в журналі «Мовознавство»
(1970, №1) спеціальну статтю про цю пам’ятку: «Іван Ужевич – українсь-
кий граматист і його праця» [7]. Готував він і монографію про цього
цікавого вченого XVII століття [8]. Розпочав, також, дослідження
«Розмови» – визначної пам’ятки староукраїнської літературної мови XVI
століття [9]. До останнього дня працював Євген Михайлович Кудрицький.
Давалися взнаки літа, насідали хвороби, але він працював, реалізуючи
талант, що дарований був йому Богом. На 82 році 15 січня 1976 р. пішов з
життя педагог, мовознавець, перекладач – Людина. Поховано Є.М. Куд-
рицького в Житомирі на Смолянському кладовищі.
1. Архів Житомирського державного педа-
гогічного університету ім. І.Франка. Спр.
№ 18. Кудрицький Євген Михайлович
(Матеріали Справи і зокрема автобіогра-
фії використовуються протягом всієї
статті ).
2. Булахов М. Восточнословянские языко-
веды / Библиографический словарь. –
Т. ІІ (А-К). – Минск, 1977. – С. 308-309.
3. Ibidem.
4. Жовтобрюх М. Євген Михайлович Куд-
рицький // Мовознавство. – К., 1976. –
№ 2. – С. 93.
5. Концевич Є. Щедротний паростку мо-
гутнього коріння..! // Кожному мила
своя сторона. – Житомир, 1997. – С. 15.
6. Мороз В. Людина українського відро-
дження // Кожному мила своя сторона. –
Житомир, 1997. – С. 30.
7. Жовтобрюх М. Op. сit.; Булахов М. Op.
сit.; Бевзенко С. Історія українського мо-
вознавства / Історія вивчення українсь-
кої мови. – К., 1991. – С. 165; Кучерук М.
М.Є. Кудрицький – дослідник “Словен-
ской граматики” Івана Ужевича // Кож-
ному мила своя сторона. – Житомир,
1997. – С. 36-37.
8. Кізуб К. Сім’я студентська // Радянська
Житомирщина. – 1969. – 15.Х.
9. Жовтобрюх М. Op. сit.; Булахов М. Op. сit.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38215 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:57:42Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білобровець, В. 2012-11-01T14:16:47Z 2012-11-01T14:16:47Z 2002 Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького / В. Білобровець // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 9-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38215 Дивись детальніше: Білобровець Володимир. Євген Михайлович Кудрицький – педагог, мовознавець, перекладач // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 5. – Житомир, 2000. – С. 102-111. uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Славетні Житомиряни Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького Article published earlier |
| spellingShingle | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького Білобровець, В. Славетні Житомиряни |
| title | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького |
| title_full | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького |
| title_fullStr | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького |
| title_full_unstemmed | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького |
| title_short | Біографія та наукові здобутки Є. М. Кудрицького |
| title_sort | біографія та наукові здобутки є. м. кудрицького |
| topic | Славетні Житомиряни |
| topic_facet | Славетні Житомиряни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38215 |
| work_keys_str_mv | AT bílobrovecʹv bíografíâtanaukovízdobutkiêmkudricʹkogo |