Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт"
Saved in:
| Published in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38239 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 127-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38239 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Конторчук, Г. 2012-11-01T15:29:34Z 2012-11-01T15:29:34Z 2002 Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 127-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38239 uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Текстологія Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| spellingShingle |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" Конторчук, Г. Текстологія |
| title_short |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| title_full |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| title_fullStr |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| title_full_unstemmed |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| title_sort |
етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" |
| author |
Конторчук, Г. |
| author_facet |
Конторчук, Г. |
| topic |
Текстологія |
| topic_facet |
Текстологія |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0097 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38239 |
| citation_txt |
Етно-культурологічні аспекти українських фразем із компонентом "кіт" / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 127-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kontorčukg etnokulʹturologíčníaspektiukraínsʹkihfrazemízkomponentomkít |
| first_indexed |
2025-11-24T15:56:15Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:56:15Z |
| _version_ |
1850849592873058304 |
| fulltext |
Ганна КОНТОРЧУК
ЕТНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКИХ
ФРАЗЕМ ІЗ КОМПОНЕНТОМ “КІТ”
Коли з’явився кіт у домівці предків східних слов’ян, не відомо (одо-
машнення кішки відбулося, ймовірно, майже 5 тисяч років у північно-схід-
ній Азії, та час переселення її у Європу не визначено) [1]. Але оскільки ця
тварина широко представлена у багатьох формах усної народної творчості,
то, напевно, це сталося дуже давно. Характер подачі матеріалу у фольклорі
свідчить про те, що українці досить толерантно ставляться до присутності у
домі кішок.
Вірування східних слов’ян пов’язували кішку з домовиком, котрий
“може показуватися бараном, коровою, котом, пташкою і ходити собі по
припічку, бо дуже любить домашніх тварин” [2] або відьмою [3].
Дослідники підкреслюють, що саме з образами котів слов’яни
пов’язували незрозумілі, найчастіше темні сили, здатні вплинути на
стосунки людей: “Вислів про суперечку, що виникла між друзями чи
знайомими: “між ними чорна кішка пробігла” – вказує на лукавого духа,
котрий стає між людьми і викликає у них ворожі почуття” [4]. Чорна кішка,
в уявленнях народу, – це неодмінний атрибут (якщо не втілення) нечистої
сили. Саме тому і досі серед поганих прикмет, у які неодмінно вірять
українці, є чорна кішка, яка перебігла дорогу.
О.М. Афанасьєв у контексті метеорологічної теорії розглядає народні
уявлення, пов’язані з кішкою. Так, очі кішки, що світяться вночі, стали
приводом для порівняння з цими тваринами похмурої хмари, яка виблискує
яскравими блискавицями. Російська загадка, що означає денне світло,
порівнює його з білою кішкою: “Белая кошка лезет в окошко”, але дим
метафоричною мовою загадок уподібнюється до чорної кішки [5].
В українських загадках через деякі особливості поведінки кішки
розкривається суть певних предметів: Сидить котик під лавкою, замурзався
сметаною (глиняник); Скорчиться – з кішку, розправиться – з доріжку
(вуж); Коли чорній кішці найлегше пробратися в хату? (коли відкрито
двері). Суть самого кота народ бачить теж через призму основних, на його
думку, ознак; деякі з них не позбавлені, треба підкреслити, певного
“оксиморонологічного” погляду на цю тварину і є своєрідним гумористич-
ним засобом: У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без
води умиється; Губить він живії душі, на печі він спить в кожусі.
Проте найглибше і найпослідовніше, на нашу думку, відбито
особливості давніх контактів людини і кішки у фразеологічних зворотах,
прислів’ях і приказках, які є квінтесенцією національного обличчя кожної
мови.
В основі українських фразеологічних приказок і прислів’їв з ком-
понентом “кіт” лежить спостережливість людей, котрі помічали важливі і
другорядні деталі їх фізичного стану і такі ж чинники їх поведінки у світі
тварин і в колі людей. Зрозуміло, що фразеологізми дуже часто мають
“подвійне дно”, переносне (метафоричне) значення, а тому частина цих
стійких висловів своє первинне значення, пов’язане з життям домашньої
тварини, ніби проектує на життя людини. Семантика фразем із
компонентом “кіт” досить широка, як і коло тих особливостей, що лежать в
їх основі. Багато фразеологізмів, прислів’їв і приказок відбиває фізичні
особливості кішок [6]: колір (Вночі всі коти чорні, а корови сірі; Чорна
кішка пробігла між ними; Вночі всі коти сірі); вагу (Гладкий кіт мишей не
ловить; На то кіт і гладок, що поїв та й на бік); вік (Пізно старого кота учить
гопки; І старий кіт любить тепло; Старий кіт, а масло / сало любить);
розміри (Пошив на собаку мале, а на кота велике); спритність (Він – що
кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги встає; Біг пес через овес, а кіт че-
рез пліт; Кіт за пліт, а миші в танець).
Велика кількість фразем пов’язана з “гастрономічними” уподобаннями
котів, котрі люблять смачно поласувати салом, сметаною, рибою і т.п. (Не
для пса ковбаса, не для кота сало; Знає кіт, чиє сало з’їв; Любить кіт рибку,
та в воду лізти не хоче; Ні сіло ні впало: з’їв кіт сало; Сита кішка, коли сала
не їсть; Є сало, та не для кота; Коли суд да діло, а кошеня сало з’їло; Старий
кіт, а масло любить; Чує кіт, де сало лежить; Ласий на гроші, як кіт на сало;
Бачить кіт сало, та сили мало; Зліз кіт на сало та кричить: “Мало!”; Ласий,
як кіт до сала (ковбаси); Захотіли від кішки оладків, коли вона до них сама
ласа; Добрався, як кіт до сала; Не страши кота салом; Подружилося з котом
сало – відразу не стало; Чує кіт у глечику молоко солодке, а морда коротка;
Галу-балу, а кіт з’їв сало).
У народних уявленнях скоромна їжа (сало, сметана і подібне)
уживалася у період масниць, перед тривалим Великим постом, під час
якого переходили на пісні страви (особливо строго постили у середу і
п’ятницю) – це відбито у таких прислів’ях: Минулася котові масниця; Не
все котові масниця, буде й Великий піст; Не все коту масниця, прийде
середа і п’ятниця.
Стосунки котів з іншими тваринами (домашніми й дикими) засвідчено
у таких висловах: Піди, коте, піди, псе, піди, лисе, тобі ближче; Не грай,
кішко, з ведмедем, бо те задавить; Не жартуй, кішко, з псом; Жити, як кішка
з собакою. У цих виразах коти в основному протиставляються собакам як
Ганна Конторчук. Етно-культурологічні аспекти українських фразем …
одвічні “природні” вороги (звідси і приказка “Як чоловіка собака вкусить,
то й кота боїшся”). У приказці “Пес держиться чоловіка, а кіт – хати” підмі-
чено – через протиставлення – основні специфічні засади, що визначають
двох домашніх тварин у житті людини.
Основну роль у приказках та прислів’ях відведено стосункам котів з
мишами, котрі перебувають у стані вічної війни: гризуни – найбільш
поширений природний харч сімейства кошачих. Зрештою, котів тримають
у хаті здебільшого з прагматичною метою – щоб ловили мишей: Сильніше
звіра від кішки нема для мишки; Чують миші, що кота дома нема; Для миші
і кішка звір; Кішці смішки, а мишці слізки; Котові іграшки, а мишці смерть;
Якось-то буде! – сказала мишка в котячих зубах; Погрожує мишка кішці, та
здалека; На те кішка мишей учить, щоб самій голову не об’їли; Пішов кіт
спати, а миші танцювати; Кіт за пліт, а миші в танець; Втопили кота миші в
помиях, але тільки неживого; Побили кішку мишкині сльози; І кішка
мишку любить; Лякає мишка кішку, а сама з нори не вилазить; Кішки
гризуться – мишам привілля; Гратися в кота і мишку; Накинутися, як кіт на
мишу.
Цікаво, що у цих висловах простежується двояке ставлення до
поєдинку “кішка-мишка”: з одного боку, задоволення, оскільки миші –
шкідники у господарстві людини, котрі завдають збитків, з другого, у них
висловлюється ніби співчуття до мишей; зрозуміло, що в переважній
більшості випадків ці вислови мають фігуральне значення з гумористично-
іронічним забарвленням, як-от: Кішка мишку любить.
Частина прислів’їв і приказок містить прямі паралелі типу “кішка-
людина”, які дозволяють лаконічно, яскраво і навіть дотепно передавати
певні аспекти (найчастіше сімейні) у стосунках людей: Без жінки – що без
кішки, а без мужа – що без собаки; Дві невістки в хаті – два коти в мішку;
Кішку б’ють, а невістці докоряють; Приймак п’ятнадцять років тещиного
кота на “Ви” зве; Як Івана женили, чотири воли дарили, а прийшлося до то-
го, дали кота сліпого; Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті.
Кілька прислів’їв містять прямі негативні характеристики людей: Сало
гамкнув, та на кота звернув; Сама баба сметанку злизала, а на кота сказала;
Жінка сало гамкнула, та на кота звернула. “Порівняльні” фраземи особливо
виразні в оцінці певних явищ і людей: Дав (заробив), як кіт наплакав;
Запишався, як кіт на глині.
Деякі сталі вислови несуть оцінку соціальних явищ: Цар у державі, як
кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв; Коли б можна буть через зиму котом,
через літо пастухом, а на Великдень попом; Добре в світі жить попові і
котові; Що піп, що кіт: не поворчавши, не з’їсть; Налагодив дід бабі хижку:
то лазили коти, стали лазити собаки.
Прислів’я і приказки інколи передають народні прикмети (на зразок кіт
умивається – жди гостей): Як кіт на печі, холодно надворі; Кіт мурличе –
гостей кличе.
Семантика фразеологізмів з компонентом “кіт” в основному пов’язана з
виразними оцінними характеристиками людей і явищ, оскільки вони
являють собою специфічні вторинні номінації, створені на базі
переосмислення первинного значення утворень, причому в переважній
більшості випадків експресія метафори посилюється гумористичним та
іронічним підтекстом: Добрався, як кіт до сала; Ще й кіт не валявся; На
серці коти шкребуть; Купити кота в мішку; Тягти кота за хвіст; Жити, як
кішка з собакою.
Фразеологізми з лексемою “кіт” мають своєрідні модифікації, що
проявляються у змінності лексичного наповнення або внутрішньої
синтаксичної організації: Ласий, як кіт до сала (ковбаси); Вночі всі кішки
чорні(сірі); Сало гамкнув, та на кота звернув; Жінка сало гамкнула, та на
кота звернула. Серед аналізованих фразем багато синонімічних висловів:
Кіт за пліт, а миші в танець; Пішов кіт спати, а миші танцювати; Кішці
смішки, а мишці слізки; Котові іграшки, а мишці смерть.
Як правило, в українських фраземах з компонентом “кіт” відчувається
прихильне ставлення до цієї домашньої тварини, тільки одна приказка
(Котюзі по заслузі) має негативну оцінність, але, мабуть, більш
метафоричного плану (можливо, ще й через паронімічне зіставлення кіт-
кат). Усі ці вислови – розмовного плану, а тому функціонують вони у
розмовно-побутовому і художньому стилях.
1. Див.: Мой ласковый и нежный зверь. –
М., 1991. – С. 4-16, 20-23.
2. Войтович В.М. Сокіл – Род. Легенди та
міфи стародавніх українців. – Рівне,
1997. – С. 282.
3. Персонажи славянской мифологии. Рис.
словарь / Сост. А.А. Кононенко,
С.А. Кононенко. – К., 1993. – С. 34.
4. Афанасьев А.Н. Древо жизни. – М.,
1983. – С. 156.
5. Ibidem. – С. 155-156.
6. Українські прислів’я та приказки. – К.,
1984. – 390 с.
|