Цілісність художнього твору і його сприйняття
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38259 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Цілісність художнього твору і його сприйняття / А. Лісовський // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 220-222. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859679216486842368 |
|---|---|
| author | Лісовський, А. |
| author_facet | Лісовський, А. |
| citation_txt | Цілісність художнього твору і його сприйняття / А. Лісовський // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 220-222. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| first_indexed | 2025-11-30T17:18:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
1
Антон ЛІСОВСЬКИЙ
ЦІЛІСНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ І ЙОГО СПРИЙНЯТТЯ
Для того, щоб літературний твір міг духовно збагатити читача, він має
бути сприйнятий у його художньо-естетичній цілісності. Біля витоків цієї
ідеї стояли письменники і методисти, психологи і лінгвісти. Так, відомий
методист М.О. Рибникова звертала увагу вчителів на необхідність розкрит-
тя того шляху, “яким автор іде до своїх висновків” [1: 16], а Т.Ф. Бугайко і
Ф.Ф. Бугайко в одному із посібників виділяють окремий розділ, присвяче-
ний цілісному вивченню літературного твору [2: 52-67].
Г.О. Гуковський різко критикував шкільний аналіз за те, що “учні
привчаються розсікати твір на частини, вбиваючи його єдиний зміст і
не бачачи його цілісності” [3: 48]. “Художній твір повинен бути
сприйнятий учнями як цілісна ідейно-художня структура”, – зазначає
автор сучасного підручника з методики викладання української літератури
Є.А. Пасічник [4: 239]. “Означення “цілісний”, – підкреслює М.М. Гіршман, –
має на увазі загальний принцип будь-якого аналізу, оскільки його
предметом є естетичний організм” [5: 70]. Н.К. Гей пояснює
необхідність цілосності в аналізі і сприйнятті художнього твору
універсельною “цілісністю образу як результату художнього синтезу в
мистецтві” [6: 443].
Вимога цілісності пояснюється тим, що вона є суттєва, найважливіша
риса художнього твору як естетичного організму, в якому на основі худож-
нього синтезу відкривається духовна правда буття. А відтак вивчати твір як
мистецтво слова неможливо поза його літературно-естетичною цілісністю,
бо саме цією цілісністю зумовлена його художня, естетична природа і саме
завдяки їй “мовленнєве повідомлення стає твором мистецтва” [7: 194].
При цьому художнє ціле “стає суттєво відмінним від компонентів, що
злилися в ньому. Ми можемо застосовувати тут до мистецтва поняття емер-
джентності, яке означає виникнення у цілого нових якостей, відсутніх у еле-
ментах, з яких воно складається. Емерджентність мистецтва є головною йо-
го якістю, яку називають художністю. Художність – це якраз така специфіч-
на якість мистецтва, яка не зводиться... ні до пізнавальної інформації, ... ні
до системи оцінок, ... ні до конструктивної “зробленості”, ні до його комуні-
кативних характеристик. ... Художність є якість інтегративна, в оцінці якої
враховуються всі перераховані вище моменти, але не у вигляді їх простої
суми, не шляхом їх механічного додавання чи віднімання, а їх
співвідношенністю як різних граней одного цілого, що розглядається саме
як ціле” [8: 124-125]. Таким чином, ціле, про яке йде мова, більше від суми
його частин, що схематично можна записати у вигляді нерівності, яка
суперечить формальній логіці: 1+1< 2 (якщо 2 виступає як естетичне ціле).
Тому не можна не погодитися з відомим літературознавцем, на думку
якого художній твір “має ще більш “сильне” вираження цієї якості – есте-
тичну невичерпність. Художнє ціле не може бути зведене до кінцевого чис-
Волинь-Житомирщина. Випуск 9.
ла елементів, з яких воно складається... Загальна теорія систем Л.фон Берта-
ланфі, розвиваючи аксіому про зверхсумарність цілого, виходить із неспів-
вимірності частини і цілого” [6: 444]. Але коли головною якістю твору
мистецтва є його художність, що передбачає виникнення у цілого нових
якостей, відсутніх у його складових елементах, то потрібно знайти шлях,
який веде до цього цілого.
Вище вже згадувалось, що художній твір як носій духовного змісту
оживає лише у сприйнятті читача. Але коли в аналізі твір постає перед уч-
нями у вигляді роз’єднаних елементів, на які він розкладений, – образів, де-
талей, портретів тощо, – його жива духовна природа нерідко збіднюється. І
як би не збільшували кількість таких складників, феномен художності не
проявляється.
А тому цілісність аналізу – це не послідовний розгляд всіх без винятку
елементів, які лише може виділити у творі сучасний дослідник, а відкриття
тієї художньо-естетичної сутності, яка спонукала автора до творчості і
підпорядкувала своєму вираженню і деталі, і ситуації, і образи, і компози-
цію твору.
Так, розповідь візника про суд над сільським розбійником покликала
Панаса Мирного написати роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Задум
для написання “Хаджі Мурата” у Л.Толстого виник під впливом вигляду
придорожного лопуха, по якому проїхали тисячі коліс, але він знову і знову
піднімався до життя. У факті, події, побутовій деталі автор відкриває
здатність сказати про такі закономірності людського буття, які були не
помічені іншими і про які необхідно розповісти людям. Так література від-
криває правду життя: ставши на хибний шлях, герой Панаса Мирного ви-
роджується у пропащу силу і приносить горе і страждання людям, в першу
чергу тим, від яких бачив лише добро. А незнищимість рослинки, що ви-
стояла і залишилась жити всупереч безлічі коліс, які душили і нищили її,
допомогла Л.Толстому створити образи незламних борців за свободу.
Відтак свідченням цілісного сприйняття твору є проникнення в авторський
задум, розуміння його художньо-естетичної позиції.
Відомо, що Л.Толстой створював “Війну і мир” крізь призму “думки
народної”, а єдність авторської моральної позиції вважав основою, що пере-
творює твір в єдине ціле. Звідси бере початок і єдність форми та змісту, по-
дії – і втіленої в ній узагальнюючої думки, образу – і тієї духовної суті, яку
він виражає.
Автор підбирає деталі, ситуації, образи, необхідність яких диктується
задумом, тим змістом, який він хоче донести до людей. А тому це дало змо-
гу Л.Тимофеєву розглядати образ як зміст слова і форму ідеї. Так, cлово
“дзвінок” стало частиною радощів і тривог шкільного життя. Є “перший
дзвінок” для першокласників і “останній дзвінок” для випускників, – у яких
втілились і тривожна радість зустрічі із школою і душевний щем прощання
з нею. А в оповіданні Б.Грінченка про життя дівчинки-сироти дзвінок
виступає як страшна сила, що підкоряє, мучить, відбирає волю героїні.
Оповідання так і зветься “Дзвоник”.
Взаємозв’язок образів вовків Акбари і Ташчайнара з людським життям
Антон Лісовський. Цілісність художнього твору і його сприйняття.
у “Пласі” Ч.Айтматова виступає засобом розкриття нерозривності долі лю-
дини і долі природи.
Так по-різному проявляє себе в цілісності художнього тексту окреме
слово, образ, деталь, метафора, ситуація і т.д.
В цьому плані можна послатись на думку В.В. Виноградова про те, що
одна й та сама метафора одержує різні смисли в залежності від контексту і
на його приклад розгляду вірша С.Єсеніна “Колокольчик хохочет до слез”.
“Образ дзвіночка на шиї коня на початку вірша виступає як вираження
швидкої, відчайдушної їзди по степу, – зауважує автор. – А в кінці вірша та
сама метафора виражає жорстокий, іронічний регіт долі над подіями людсь-
кого життя, –
Бо над тим, що було й минуло,
Лиш дзвіночок регоче до сліз” [9: 159].
Розглянуті приклади показують, що для вираження свого творчого за-
думу письменник підбирає деталі, ситуації слова, які у створюваній ним ху-
дожній цілісності набирають прирощеного узагальнюючого значення, і хоч
це значення й виражене в слові, але належить не слову, а художньому ціло-
му [5: 4]. Так, згадане вище слово про перший дзвоник для першокласників
і останній – для випускників, “дзвоник” в оповіданні Б.Грінченка і в вірші
С.Єсеніна – мають не тільки різний, а часто й протилежний зміст, зумовле-
ний контекстом, зображеного ситуацією. Отже, розуміння цього змісту є
свідченням розуміння і того смислу, для вираження якого створено твір як
художню цілісність – з її зверхсумарністю та іншими особливостями, про
які сказано вище. А в значенні словесного образу може виступати окреме
слово, сполучення слів, абзац, розділ літературного твору як естетично орга-
нізований структурний елемент стилю [9: 119].
В такому тексті слово про світ стає світом, відображеним у слові, бо
прочитаний сьогодні, завтра і через сто чи тисячу років, текст оживає в чи-
тацькій уяві з усіма втіленими в ньому тривогами і проблемами, які стають
тривогами і проблемами читача і входять у світ людей відповідної епохи як
реальність духовного життя.
Отже, сприйняти літературний твір як мистецтво слова – значить спри-
йняти той ідейно-емоційний смисл, який виражає зверхсумарність естетич-
ного цілого, той узагальнюючий людський смисл, який може бути не вира-
жений вербально, але заради якого й створюються твори мистецтва.
1. Рыбникова М.А. Очерки по методике
литературного чтения. – М., 1963.
2. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і
виховання засобами літератури. – К., 1973.
3. Гуковский Г.А. Изучение литературного
произведения в школе. – М., 1973.
4. Пасічник Є.А. Методика викладання ук-
раїнської літератури в середніх навчаль-
них закладах. – К., 2000.
5. Гиршман М.М. Литературное произведе-
ние. Теория и практика анализа. – М., 1991.
6. Гей Н.К. Художественность литературы.
Поэтика. Стиль. – М., 1975.
7. Якобсон Роман. Лингвистика и поэтика
// Структурализм: “за” и “против”. – М.,
1975.
8. Каган М.С. Человеческая деятельность.
– М., 1974.
9. Виноградов В.В. Стилистика.
Теория поэтической речи, поэтика. – М.,
1963.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38259 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0097 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T17:18:38Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лісовський, А. 2012-11-01T16:27:40Z 2012-11-01T16:27:40Z 2002 Цілісність художнього твору і його сприйняття / А. Лісовський // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 220-222. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38259 uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Мова письменства Цілісність художнього твору і його сприйняття Article published earlier |
| spellingShingle | Цілісність художнього твору і його сприйняття Лісовський, А. Мова письменства |
| title | Цілісність художнього твору і його сприйняття |
| title_full | Цілісність художнього твору і його сприйняття |
| title_fullStr | Цілісність художнього твору і його сприйняття |
| title_full_unstemmed | Цілісність художнього твору і його сприйняття |
| title_short | Цілісність художнього твору і його сприйняття |
| title_sort | цілісність художнього твору і його сприйняття |
| topic | Мова письменства |
| topic_facet | Мова письменства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38259 |
| work_keys_str_mv | AT lísovsʹkiia cílísnístʹhudožnʹogotvoruíiogospriinâttâ |