Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету
Saved in:
| Published in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38263 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету / Н. Янчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 238-240. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38263 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Янчук, Н. 2012-11-01T16:37:46Z 2012-11-01T16:37:46Z 2002 Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету / Н. Янчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 238-240. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38263 uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Лінгводидактика Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| spellingShingle |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету Янчук, Н. Лінгводидактика |
| title_short |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| title_full |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| title_fullStr |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| title_full_unstemmed |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| title_sort |
роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету |
| author |
Янчук, Н. |
| author_facet |
Янчук, Н. |
| topic |
Лінгводидактика |
| topic_facet |
Лінгводидактика |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0097 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38263 |
| citation_txt |
Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу до вивчення лексики студентами філологічного факультету / Н. Янчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2002. — № 9. — С. 238-240. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT ânčukn rolʹtekstuvrealízacíífunkcíonalʹnokomuníkativnogopídhodudovivčennâleksikistudentamifílologíčnogofakulʹtetu |
| first_indexed |
2025-11-25T22:17:42Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:17:42Z |
| _version_ |
1850562023017938944 |
| fulltext |
1
Наталія ЯНЧУК
РОЛЬ ТЕКСТУ В РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНО-
КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКИ
СТУДЕНТАМИ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
У світлі нових вимог до викладання української мови (“Концепція мов-
ної освіти 12-річної школи (українська мова): Проект”) підготовку вчителя
необхідно ґрунтувати на вченнях, наближених до потреб шкільної практи-
ки, адже “мета навчання української мови в школах з українською мовою
навчання полягає у створенні умов для формування національно свідомої,
духовно багатої мовної особистості, яка володіє виражальними засобами
рідної мови, всіма її видами, типами, стилями і найважливішими жанрами,
акумульованими в ній духовними скарбами, вміє орієнтуватися в потоці
різноманітної, нерідко суперечливої інформації і спроможна вільно, в не-
повторній мовленнєвій формі виражати власну позицію патріота і громадя-
нина щодо певних життєвих явищ, самостійно визначати цілі самонавчан-
ня, самовиховання й саморозвитку, добирати відповідні для досягнення ме-
ти засоби і способи навчання ” [4: 5].
Досягнення цієї мети неможливо уявити без вироблення в учнів умінь і
навичок вільного користування всіма мовними одиницями (а лексико-фра-
зеологічними – особливо!) у процесі мовленнєвої діяльності, а для цього
треба знати основи їх функціонування, зокрема особливості використання
для передачі інформації у процесі спілкування; це вимагає якісно нової під-
готовки майбутніх учителів, які, крім засвоєння основних теоретичних відо-
мостей з мови, самі повинні бездоганно володіти мовою і мовленням.
Тому фахова підготовка майбутніх учителів-словесників повинна спи-
ратися на функціонально-комунікативний підхід, що передбачає доцільне
використання мовних одиниць, зокрема лексико-фразеологічних, у мовлен-
нєвій діяльності. Адже реалізація функціонально-комунікативного підходу
до вивчення мовних одиниць якраз і покликана сприяти формуванню вчи-
теля, здатного творчо працювати і навчати цьому своїх учнів. “Функціо-
нально-комунікативний метод навчання є тим основним методом, що допо-
магає засвоїти мову як засіб спілкування на основі практичного застосуван-
ня мовного матеріалу, розширення і поглиблення пізнавальних здібностей
студентів” [3: 12], “бо він передбачає доцільне використання мови, що ви-
вчається, вибір прийомів, способів подання матеріалу і зміст” [3: 27].
У методиці викладання української мови спостерігається тенденція до
практичного використання набутих знань, умінь і навичок у мовленнєвій ді-
яльності, складовою частиною якої виступає комунікативний акт, який реа-
лізується у процесі мовлення, що завжди звернене до когось, хто сприймає
певне повідомлення. Процес мовлення, як явище надзвичайно складне, ви-
магає від мовців аналізу комунікативної ситуації, виділення в ній окремих
елементів, серед яких особливе місце займає слово як основна одиниця мо-
ви і мовлення, яка забезпечує процес мовленнєвої комунікації. Адже слово
виникає у спілкуванні і служить для забезпечення потреб спілкування.
Найважливішою функцією мови, як відомо, є комунікативна; слово ж
як основна одиниця мовної системи хоча і не виконує комунікативної функ-
ції, але сприяє забезпеченню потреб спілкування. Воно виступає основною
номінативною одиницею мови, яка покликана називати певні предмети,
явища, факти, процеси, дії, про які щось повідомляється; з іншого боку, пев-
ні висловлювання, які виступають одиницями мовлення, покликані щось
називати. Отже, між номінативними та комунікативними одиницями існу-
ють такі зв’язки, які дозволяють нам розглядати слово як одиницю, що, ви-
конуючи номінативну функцію, виступає основною одиницею комуніка-
тивного процесу зокрема і мовної діяльності взагалі.
Такий висновок можна зробити лише зрозумівши характер взаємозв’яз-
ків між мовою і мовленням: як мова реалізується в мовленні, так і слово, що
виконує номінативну функцію, у процесі спілкування набуває ознак міні-
мальної комунікативної одиниці, або, за визначенням В.Г. Вариної, “номі-
нативно-комунікативної одиниці мови”, яку розуміють як комунікативну
діяльність, хоча ще О.О. Потебня розглядав слово з позицій контекстно-ко-
мунікативного підходу як елемент комунікації [1: 153]; слово – це не щось
самостійне, воно може бути лише частиною мовлення: “всяке значення ви-
значається лише за контекстом” [5: 74], що ще раз підкреслює тезу про те,
що реалізація функціонально-комунікативного підходу до вивчення слова
здійснюється лише в тексті.
Важливою проблемою мовлення є передача змісту, адже мовленнєве
спілкування вимагає передачі інформації адресатові мовлення, який пови-
нен її зрозуміти. І тому на певному етапі дослідження та з’ясування суті ро-
зуміння мовлення необхідно звернутися до поняття значення слова, яке ви-
вчається як компонент цілісної системи мови. Кожне слово наділене пев-
ним значенням, що формується у процесі спілкування й існує завдяки тому,
що воно щось повідомляє. Але конкретні значення слова, що існують у мо-
ві, реалізуються в мовленні і можуть бути визначені тільки у певному кон-
тексті, і тому в мовленнєвому висловлюванні внаслідок сполучуваності слів
виникає зміст як результат взаємодії всіх мовних елементів, що беруть
участь у процесах породження мовлення. Так у конкретному вжитку слово
завжди однозначне, тому значення багатозначного слова завжди реалізуєть-
ся у певному контексті, тобто в тому словесному оточенні, яке дає можли-
вість зрозуміти, з яким значенням слово виступає у тексті; адже саме в текс-
ті якнайповніше розкриваються всі відтінки значення слова, його суть, про-
являються його функціональні можливості: слово поза контекстом лише
щось називає, тобто, як уже зазначалося, виконує передусім номінативну
функцію, у тексті ж може виконувати ще й такі функції, як емотивну, екс-
пресивну, оціночну тощо.
Різні функціональні можливості слова проявляються і при вживанні
слів одного синонімічного ряду, що можливо лише в тексті, адже поза ним
ці слова виконують знову ж таки номінативну функцію; синоніми урізнома-
нітнюють та збагачують текст, служать для зв’язку його частин в одне ціле,
Наталія Янчук. Роль тексту в реалізації функціонально-комунікативного підходу …
а також, крім усього іншого, служать для вираження почуттів, емоцій і є
ефективним засобом впливу на співрозмовника, що досягається саме до-
речним вживанням слів одного синонімічного ряду (добрішати, лагідніти,
лагіднішати, м’якшати, м’якнути, обм’якати, добріти, уласкавлюватися тощо).
Але слово саме по собі, як уже зазначалося, не може забезпечити по-
треб спілкування. Для цього воно повинно увійти до більш складних струк-
турних одиниць – таких як речення або текст, що виступають одиницями
висловлювання.
Висловлювання цікавлять і нас, але це повинні бути не просто речення
як комунікативні одиниці, а текст як складна комунікативна одиниця найви-
щого порядку, що породжується учасниками комунікативного акту, органі-
зовує та спрямовує їх комунікативну діяльність. На рівні тексту відбува-
ється взаємодія мови і мислення; саме завдяки тексту реалізується задум ви-
словлювання. Спілкування здійснюється в ході породження текстів, а не
окремих слів як елементів мовної системи, що функціонують з певною
комунікативною метою.
І.Р. Гальперін розглядає текст лише як надбання писемного мовлення:
“текст – витвір мовленнєвотворчого процесу, якому властива завершеність,
об’єктивування у вигляді писемного документа”, складається з назви (заго-
ловка) та особливих одиниць, що об’єднані різними типами лексичного,
граматичного, логічного та стилістичного зв’язку, а також має цілеспрямо-
вану практичну настанову, тобто це особливий різновид мовленнєвої твор-
чості, яким не може виступати фіксоване на письмі усне мовлення [2: 18].
Але текст як зв’язне висловлювання функціонує і в усному, і в писем-
ному мовленні як мовна одиниця, що складається з сукупності речень,
об’єднаних спільною думкою, і утворює змістове ціле. Тексту властиві такі
ознаки, як завершеність, зв’язність, логічна цілісність, структурна оформле-
ність та певна спрямованість, завдяки яким текст і функціонує як одиниця
зв’язного мовлення.
У процесі мовленнєвої діяльності людина завдяки мові проявляє себе у
комунікації, елементами якої виступає текст. Засобами реалізації тексту
служать одиниці мови, серед яких чи не найважливіше місце займають оди-
ниці лексико-фразеологічного рівня. Саме від знання цих одиниць та вміння
їх правильно, точно, доречно використовувати у мові залежить уміння
висловлювати власні думки та почуття, передавати їх найтонші відтінки,
що може бути реалізовано лише в тексті.
1. Варина В.Г. Коммуникативный статус
слова // Коммуникативные единицы
языка / Сб. науч. тр. Вып. 252. – М.,
1985. – С. 151-155.
2. Гальперин И.Я. Текст как объект линг-
вистического исследования. – М., 1981.
– 138 с.
3. Паламар Л.М. Функціонально-комуніка-
тивний принцип формування мовної
особистості / Автореферат дис … д-ра
пед. наук. – К., 1997.
4. Скуратівський Л. Концепція мовної осві-
ти 12-річної школи (українська мова) //
Українська мова і література в школі. –
2002. – № 2. – С. 4-10.
5. Харитонов А.Н. Аспекты
лингвистической концепции А.А.
Потебни и некоторые вопросы речевого
общения // Психологические
исследования. – М., 1985. – С. 68-81.
|