Олесь Бабій - співець слави січових стрільців

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Datum:2001
1. Verfasser: Шинкарук, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2001
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38287
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Олесь Бабій - співець слави січових стрільців / В. Шинкарук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2001. — № 7. — С. 57-60. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860034445348700160
author Шинкарук, В.
author_facet Шинкарук, В.
citation_txt Олесь Бабій - співець слави січових стрільців / В. Шинкарук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2001. — № 7. — С. 57-60. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
first_indexed 2025-12-07T16:53:23Z
format Article
fulltext Володимир ШИНКАРУК ОЛЕСЬ БАБІЙ – СПІВЕЦЬ СЛАВИ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ Полісся завжди дарувало творче натхнення, викликало піднесення духовних і фізичних сил у багатьох майстрів художнього слова. Навіть ті, хто на дуже короткий час пов’язували свою долю з Житомирщиною, не могли не відчути на собі благодатного впливу цього на диво щедрого і живописного краю, його духовно багатих людей. Мабуть, варто згадати знаменитого французького письменника Оноре де Бальзака, котрий у маєтку своєї дружини Евеліни Ганської у Верхівні активно працював над новими прозовими і драматичними творами, польського письменника Ярослава Івашкевича, який у одній із своїх найпоетичніших новел “Сон- трава” відтворив юнацькі враження від перебування у Житомирі, російського письменника Олександра Купріна, у якого якраз під час недовгого перебування на Поліссі, склався задум знаменитої повісті “Олеся”. На все життя залишилися закоханими у наш край і багато українських письменників. Пережиті на Житомирщині миттєвості, яскраві життєві враження і факти у подальшому знаходили своє яскраве художнє втілення у літературних творах. Недавно, перебуваючи у Сполучених Штатах Америки, я випадково натрапив на зшиток старих журналів “Овид” української діаспори у місті Чикаго. В одному із журналів я прочитав невеличку статтю літературознавця Романа Завадовича про відомого українського поета, прозаїка, публіциста і дослідника літератури Олеся Бабія. Я вважав, що з творчістю цього письменника обізнаний достатньо, тому був приємно вражений, довідавшись із статті, що перші поетичні твори Олесь Бабій написав саме на Житомирщині. Народився Олесь Бабій у 1897 році у селі Середнє неподадік від міста Калуша, що на Івано-Франківщині. Початкову школу закінчив у містечку Войнилові, середню – у Калуші, вищу освіту здобув у Празі. У сімнадцятилітньому віці майбутній письменник записався на військову службу до Легіону українських січових стрільців. Легіон входив до складу австрійського війська. Але австрійська влада, боячись згуртованих і озброєних українців, розподілила стрільців по власних військових частинах. Під час першої світової війни Олесь Бабій воював у піхоті на італійському фронті. Після розпаду австрійської монархії він поступив військовим старшиною на службу до Української Галицької армії. Як відомо, влітку 1919 року Галицька і Наддніпрянська армії здійснили швидкий і успішний наступ на Київ. Стрілецький полк, у якому перебував Олесь Бабій, зупинився на кількаденний відпочинок у селі Соколівка біля самого Житомира. Значна частина населення активно допомогала українському війську. Втішений цим фактом і переживаючи особливе емоційне піднесення, тут, у Соколівці, Олесь Бабій пише два своїх патріотичних вірша “Привіт січовим стрільцям” та “На Київ”: Гей, волинськими шляхами І безмежними степами Горде військо в бій іде. Ідуть Стрільці Січовії Линуть орли степовії, Громом пісня їх гуде – Гей, бій буде! “На Київ”, І, с.22 Вірші стали визначальними у творчій долі Олеся Бабія, допомогли йому повірити у власні сили і можливості. Вони одразу були надруковані у газеті “Стрілецька думка”, яка видавалася у місті Старокостянтинові. Публікація цих двох поезій стала фактом загального визнання творчого обдарування молодого автора, і з того часу він уже ніколи не полишав літературної діяльності. За 18 наступних років у нього вийшло 6 збірок поезій, 5 збірок прози, а також монографія про Миколу Федюшку-Євшана. Серед книг Олеся Бабія, написаних у цей період, були і такі, які не тільки свідчили про поступальний розвиток таланту письменника, а й активно впливали на літературний процес на Західній Україні. До таких книг, без сумніву, належать збірки “Ненависть і любов” (1921), “Поезії” (1923), “Перехрестя” (1930), “За щастя оманою” (1937) та інші. Уже у 1934 році у статті “Поезія по цей бік барикади” Богдан-Ігор Антонич назвав Олеся Бабія “найздібнішим поетом” нового покоління письменників, у творчому доробку якого є твори “непересічної вражаючої сили” (ІІ, с. 114). Після поразки національно-визвольного руху в Україні колишній січовий стрілець жив у Чехії і Словаччині, згодом перебрався до Львова. Разом із молодими письменниками- символістами Василем Бобинським, Юрком Шкрумеляком, Романом Купчинським та іншими організував літературний гурток “Митуса”, випустив чотири номери мистецького альманаху з аналогічною назвою. У 1925 році Олесь Бабій увійшов до складу редакції журналу “Національна думка”, а згодом став його редактором. У січні 1928 року він починає редагувати друкований орган проводу Організації Українських націоналістів “Розбудова нації”, стає учасником І Конгресу українських націоналістів, який відбувся у січні-лютому 1929 року у Відні. За організацію і проведення Конгресу, а також “за антидержавну діяльність” польська влада у листопаді 1931 року засудила Олеся Бабія до тюремного ув’язнення строком на 4 роки. Покарання письменник відбував у Дрогобицькій в’язниці. Після звільнення Олесь Бабій друкувався у львівських часописах “Діло” та “Українські вісті”, а у 1939 році, напередодні приєднання території Західної України до складу Радянського Союзу, він перебрався углиб Польщі.Працював шкільним інспектором та викладачем гімназії у місті Холмі. На жаль, спішно виїжджаючи зі Львова, письменник не зміг забрати з собою багатий літературний архів, тому декілька майже завершених поетичних і прозових творів було втрачено назавжди. У роки Великої Вітчизняної війни Олесь Бабій активно співпрацював з ОУН, але у липні 1944 року, із зрозумілих причин, відправився в еміграцію. Після кількох літ поневірянь у таборах для переміщених осіб він оселяється у Німеччині, згодом переїздить до Сполучених Штатів Америки у місто Чікаго. Тут він прожив майже 30 років. Помер письменник у 1975 році. В останні роки життя Олесь Бабій викладав в університеті, працював у редакції місцевого часопису. В еміграції він створив поеми “Жнива” (1946), “Повстанці” (1956), видав збірку поезій “Світ і людина” (1947), надзвичайно цікаву монографію про В.Шекспіра (1965). У 1969 році вийшла з друку його збірка “Вибране з творів”, до якої увійшло усе краще, що написав автор протягом 50 років творчої діяльності. Знаменно і символічно, що відкривали збірку два невеликих вірша, які з’явилися в Олеся Бабія за відомих подій влітку 1919 року у живописному селі Соколівка біля Житомира… І. Бабій О. Зродились ми великої години: Вибрані поезії. Спогади. Матеріали. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 22. ІІ. Антонич Б.-І. Поезія по цей бік барикади. // Дзвін. – Львів, 1990. – № 5. – С. 114.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-38287
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0097
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:53:23Z
publishDate 2001
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Шинкарук, В.
2012-11-01T20:26:37Z
2012-11-01T20:26:37Z
2001
Олесь Бабій - співець слави січових стрільців / В. Шинкарук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2001. — № 7. — С. 57-60. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
XXXX-0097
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38287
uk
Інститут української мови НАН України
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Літературознавство
Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
Article
published earlier
spellingShingle Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
Шинкарук, В.
Літературознавство
title Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
title_full Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
title_fullStr Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
title_full_unstemmed Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
title_short Олесь Бабій - співець слави січових стрільців
title_sort олесь бабій - співець слави січових стрільців
topic Літературознавство
topic_facet Літературознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38287
work_keys_str_mv AT šinkarukv olesʹbabíispívecʹslavisíčovihstrílʹcív