Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв
The influence of irradiation on the process of iron oxidation in structures of sodium amphiboles magnesioarfvedsonite and magnesioriebeckite is studied by the NGR-spectroscopy. It is established that magnesioarfvedsonite possesses higher radiating stability. The difference in
 radiating stab...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3831 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв / В.П. Iваницький, А.С. Литовченко, Г.Н. Бондаренко, Е.В. Польшин // Доп. НАН України. — 2007. — № 12. — С. 111-115. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860105903485747200 |
|---|---|
| author | Іваницький, В.П. Литовченко, А.С. Бондаренко, Г.Н. Польшин, Е.В. |
| author_facet | Іваницький, В.П. Литовченко, А.С. Бондаренко, Г.Н. Польшин, Е.В. |
| citation_txt | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв / В.П. Iваницький, А.С. Литовченко, Г.Н. Бондаренко, Е.В. Польшин // Доп. НАН України. — 2007. — № 12. — С. 111-115. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | The influence of irradiation on the process of iron oxidation in structures of sodium amphiboles magnesioarfvedsonite and magnesioriebeckite is studied by the NGR-spectroscopy. It is established that magnesioarfvedsonite possesses higher radiating stability. The difference in
radiating stabilities of the minerals is explained from the point of view of the octahedral cation ordering and the alkaline cation contents in the A-position.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:31:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 549.643.25
© 2007
В.П. Iваницький, А.С. Литовченко , Г. Н. Бондаренко,
Е.В. Польшин
Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А-
та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть
натрiєвих амфiболiв
(Представлено академiком НАН України Е.В. Соботовичем)
The influence of irradiation on the process of iron oxidation in structures of sodium amphi-
boles — magnesioarfvedsonite and magnesioriebeckite is studied by the NGR-spectroscopy. It
is established that magnesioarfvedsonite possesses higher radiating stability. The difference in
radiating stabilities of the minerals is explained from the point of view of the octahedral cation
ordering and the alkaline cation contents in the A-position.
Технологiї захоронення радiоактивних вiдходiв (РВ) пов’язанi з використанням в якостi
матерiалiв захисних конструкцiй мiнеральної речовини та гiрських порiд, стiйких у ча-
сi до радiацiйного впливу. Поширенiсть амфiболiв як мiнеральних складових порiд земної
кори стимулює вивчення їх радiацiйної стiйкостi [1–3]. Радiацiйна стiйкiсть мiнералiв визна-
чається за складом, особливостями структури та умовами опромiнення. Вивчення впливу
складу та особливостей структури на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв — мета даної
роботи. Як критерiй радiацiйної стiйкостi амфiболiв нами прийнято сприйнятливiсть струк-
турних катiонiв залiза до радiацiйно-хiмiчного окиснення пiд впливом опромiнення [1–4].
Радiацiйно окиснене залiзо в ролi стiйкого в часi дефекту структури є показником взаємодiї
решiтки мiнералу з радiацiйною енергiєю. Для дослiдження використано зразки магнезiо-
арфведсонiту складу:
(Na1,60K0,37)1,97(Na1,57Ca0,06Mn0,37)2,00(Mg1,77Fe2+
1,46
Fe3+
1,29
Al0,41Ti0,07)5,00·
·(Si7,82Al0,18)8,00O22,00(OH0,55O1,06F0,35Cl0<04)2,00.
Особливостi його складу — пiдвищений, порiвняно зi стехiометричним, вмiст лужних
катiонiв (X + A) = 3,97 ат. од., що з надлишком достатньо для заповнення позицiй А
i М4 i що не укладається у вiдомi межi хiмiчного складу для амфiболiв натрiєвої групи.
Невизначенiсть у розшифровцi структур амфiболiв з (X + A) > 3,97 ат. од. (оскiльки i
(X + A) < 2) неподолана, i питання про подiбнi структури не вирiшено [5]. Вiдомi [2] показ-
ники радiацiйної стiйкостi для магнезiорибекiту — мiнералу однiєї групи з дослiдженим —
ми використали для зiставлення з отриманими для магнезiоарфведсонiту i обгрунтування
поглядiв на причини його стiйкостi.
Валентний стан катiонiв залiза та їх розподiл по октаедричних позицiях вивчено з вико-
ристанням спектроскопiї ядерного гамма-резонансу (ЯГР). Обробку спектрiв проведено на
основi моделi Дж. Банкрофта [6]. Вплив ближнiх катiонних координацiйних сфер (у тому
числi i характер заповнення позицiї А) модель не враховує. Комп’ютерна обробка спектрiв
виконана з використанням методу найменших квадратiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №12 111
Рис. 1. Спектри ЯГР вихiдного (а) та опромiненого D = 6,4 · 10
8 Гр (б ) зразкiв магнезiоарфведсонiту
Гамма-опромiнення проведено на установцi УК-250000. Дози опромiнення (D): 1,2 · 108,
2,8 · 108, 4,7 · 108, 5,7 · 108 i 6,4 · 108 Гр при середнiй потужностi дози (P ) — 23 Гр/с.
Деякi з отриманих спектрiв показанi на рис. 1, а визначенi параметри для використаної
моделi розкладу результуючих спектрiв на чотири дублети квадрупольного розщеплення
наведенi в табл. 1. Як вхiднi данi для процедури математичної обробки спектрiв викорис-
тано припущення про рiвнiсть iнтенсивностей i напiвширин лiнiй поглинання в кожному
дублетi квадрупольного розщеплення. При визначеннi вiдносних концентрацiй залiза (n) ви-
Таблиця 1. Параметри спектрiв ЯГР магнезiоарфведсонiту в процесi його опромiнення
D · 10
8 Гр Iон, позицiя δ, мм/с ∆, мм/с Γ, мм/с S, % (n, ат. од.) Fe
3+/Fe
2+
0 Fe
2+(M1) 1,38 2,86 0,28 24,0 (0,66) 1,041
Fe
2+(M3) 1,36 2,52 0,28 17,4 (0,48)
Fe
2+(M2) 1,38 1,85 0,26 7,6 (0,21)
Fe
3+(M1-3) 0,630 0,51 0,30 51,0 (1,40)
1,2 Fe
2+(M1) 1,43 3,00 0,28 21,9 (0,60) 1,099
Fe
2+(M3) 1,41 2,64 0,32 17,9 (0,49)
Fe
2+(M2) 1,44 1,98 0,32 7,7 (0,21)
Fe
3+(M1-3) 0,63 0,54 0,32 52,5 (1,45)
2,8 Fe
2+(M1) 1,44 3,09 0,30 16,9 (0,46) 1,283
Fe
2+(M3) 1,41 2,74 0,29 17,9 (0,49)
Fe
2+(M2) 1,45 1,99 0,28 9,0 (0,25)
Fe
3+(M1-3) 0,63 0,57 0,35 56,2 (1,55)
4,7 Fe
2+(M1) 1,43 2,94 0,26 17,4 (0,48) 1,283
Fe
2+(M3) 1,40 2,62 0,30 18,3 (0,50)
Fe
2+(M2) 1,42 1,92 0,26 8,1 (0,22)
Fe
3+(M1-3) 0,66 0,54 0,33 56,2 (1,55)
5,7 Fe
2+(M1) 1,43 2,94 0,23 17,8 (0,49) 1,252
Fe
2+(M3) 1,40 2,60 0,29 18,5 (0,51)
Fe
2+(M2) 1,39 1,96 0,29 8,1 (0,22)
Fe
3+(M1-3) 0,66 0,54 0,33 55,6 (1,53)
6,4 Fe
2+(M1) 1,37 2,89 0,23 17,5 (0,48) 1,283
Fe
2+(M3) 1,36 2,54 0,26 17,4 (0,48)
Fe
2+(M2) 1,40 1,86 0,34 8,9 (0,24)
Fe
3+(M1-3) 0,63 0,53 0,30 56,2 (1,55)
Примiтка: δ — iзомерний зсув вiдносно нiтропрусиду натрiю; ∆ — квадрупольне розщеплення; Γ — напiвши-
рина лiнiї поглинання; S — вiдносна площа компоненти; n — концентрацiя залiза в данiй позицiї. Похибка
визначення δ, ∆, Γ — ±0,03 мм/с, S, n — ±10%.
112 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №12
ходили з рiвностi коефiцiєнтiв резонансного поглинання рiзновалентних iонiв залiза в усiх
нееквiвалентних позицiях.
Приймаючи до вiдома iнтерпретацiю [6], дублети 1–4 (див. рис. 1) нами приписанi
резонансному поглинанню гамма-квантiв на ядрах iонiв залiза в октаедричних позицiях:
Fe2+(М1), Fe2+(М3), Fe2+(М2) й Fe3+(М1–3). Розподiл катiонiв залiза по позицiях вiдповiдає
схемi: Fe2+(M3) > Fe2+(M1) > Fe2+(M2). Перевага в заселеннi позицiї М3 iонами Fe2+ може
бути результатом переважного окиснення Fe2+(М1) у посткристалiзацiйних процесах [7, 8].
На це вказує висока ступiнь окиснення залiза та низький вмiст гiдроксильних груп.
Опромiнення мiнералу викликає збiльшення вiдносної площi дублету Fe3+(М1-3) i вiд-
повiдне зменшення сумарного внеску дублетiв Fe2+. Цi змiни можуть бути пов’язанi з ра-
дiацiйно-хiмiчним окисненням Fe2+. Залежнiсть концентрацiї Fe3+ вiд дози опромiнення
може бути описана за допомогою функцiї n = a + b exp(D/c), де a, b, c — сталi. Аналогiчнi
закономiрностi властивi i для iнших натрiєвих (магнезiорибекiт), натрiєво-кальцiєвих (тара-
мiт) i кальцiєвих (чермакiт, еденiт, гастингсит, магнезiогастингсит i магнезiальна роговая
обманка) амфiболiв [2, 3].
Як результат впливу опромiнення зафiксовано збiльшення значень ∆ дублетiв Fe2+.
Ефект може бути пов’язаний зi структурними змiнами в найближчому оточеннi Fe2+.
Рiвень окиснення залiза в магнезiоарфведсонiтi при рiвних дозах опромiнення значно
менший (див. табл. 1), нiж в амфiболах iнших складiв [2, 3]. Причину цих вiдмiнностей
доцiльно шукати, зiсталяючи отриманi результати по магнезiоарфведсонiту та опублiко-
ванi данi по амфiболу спорiдненого натрiєвого типу — магнезiорибекiту, який описується
кристалохiмiчною формулою [2]:
(Ca0,37Na1,14K0,04Mn0,03)1,58(Mg2,33Fe2+
1,00
Fe3+
1,62
Ti0,05)5,00(Si7,40Al0,46Ti0,14)8,00O22,00·
·(OH1,32O0,68)2,00.
Для обох порiвнюваних вихiдних натрiєвих амфiболiв властивi близький вмiст закисного
i окисного залiза в октаедричнiх позицiях, iстотно рiзний вмiст лужних катiонiв в позицiях
А i М4. Рiвнi радiацiйно окисненого залiза при максимальнiй дозi опромiнення для магне-
зiоарфведсонiту та магнезiорибекiту становили 0,15 i 0,43 ат. од. або 5,2 i 16,4% вiдповiдно.
Причини вiдмiнностей в сприйнятливостi Fe2+ до радiацiйного окиснення в структурi порiв-
нюваних амфiболiв можуть бути поясненi впливом як розкритих, так i невiдомих факторiв,
серед яких: 1) спiввiдношення структуротвiрних катiонiв Fe i Mg, ступiнь окиснення за-
лiза, вмiст ОН-груп [3]; 2) упорядкованiсть (кластеризацiя) октаедричних катiонiв [2]; 3)
заселенiсть позицiї А лужними катiонами (нерозкритий фактор). Проаналiзуємо роль цих
факторiв у формуваннi радiопротекторних властивостей обох амфiболiв.
Для амфiболiв гастингситового складу продемонстрована тенденцiя до збiльшення ра-
дiацiйного виходу Fe3+ зi збiльшенням вмiсту сумарного залiза та Fe2+, а також зi зменше-
нням значень Fe3+/Fe2+ i Мg/(Мg+ Fe2+) [3]. Виходячи з близьких значень цих показникiв
для обох порiвнюваних мiнералiв — складових першого фактора — їх вклад у вихiд радiа-
цiйно-окисненого залiза буде також близьким. Бiльш значимою в збiльшеннi радiацiйної
стiйкостi магнезiоарфведсонiту, ймовiрно, є роль структурних ОН-груп як учасникiв про-
цесу окиснення залiза [10]:
2Fe2+ + 2OH− +
1
2
O2 → 2Fe3+ + 2O2− + H2O.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №12 113
Низький вмiст ОН-груп у магнезiоарфведсонiтi (0,55 ат. од.), порiвняно з магнезiори-
бекiтом (1,32 ат. од.), — вагомий бар’єр для розвитку реакцiї окиснення залiза i значима
складова високої радiацiйної стiйкостi першого з них.
Роль кластеризацiї катiонiв у формуваннi радiацiйної стiйкостi мiнералiв пов’язана
з меншою енергiєю зв’язку залiзистих областей з кристалiчною решiткою порiвняно з маг-
незiальними. Для рибекiту зафiксовано бiльш високу, порiвняно з арфведсонiтом, ступiнь
кластеризацiї октаедричних катiонiв [5]. Так, у рибекiтi Fe3+ заселяють тiльки позицiї М2,
а Fe2+ — М1 i М3, в арфведсонiтi Fe3+ i Fe2+ розосередженi по всiх трьох октаедричних
позицiях. У рибекiтах усi катiони Fe3+ зосередженi в комiрках з вакантною позиицiєю
А, а в арфведсонiтах вони утворюють змiшанi трiади в основному з заселеною позицiєю
А. Наведенi данi дозволяють розглядати внесок кластеризацiї октаедричних катiонiв як
одного з можливих факторiв зниження радiацiйної стiйкостi рибекiту, порiвняно з арфвед-
сонiтом.
Виходячи з наведених кристалохiмiчних формул, вмiст i розподiл лужних катiонiв —
найбiльш iстотнi вiдмiнностi цих мiнералiв. Вони, ймовiрно, є головними факторами, якi
спричиняють рiзницю в рiвнях радiацiйно-окисненого залiза. Правомiрнiсть цього припу-
щення витiкає iз термiчних властивостей натрiєвих амфiболiв. На кривих ДТА арфведсо-
нiтiв установлено вiдсутнiсть екзотермiчного ефекту (∼ 520 ◦С), який властивий рибекiтам
i пов’язаний з окисненням залiза [11]. Окиснення потребує дифузiї кисню по каналах, що
утворюються позицiєю А [9]. Згiдно з вмiстом лужних катiонiв (Х+ А), що становить 3,97
для магнезiоарфведсонiту i 1,58 для магнезiорибекiту, позицiя А для першого з них засе-
лена, для другого — вакантна. Заселенi позицiї А затруднюють дифузiю кисню i, таким
чином, блокують процес окиснення залiза, забезпечуючи високий рiвень радiацiйної стiй-
костi арфведсонiту. Отже, вмiст лужних катiонiв, на наш погляд, є домiнуючим фактором
формування радiацiйної стiйкостi (сприйнятливостi Fe2+ до радiацiйного окиснення) маг-
незiоарфведсонiту.
Таким чином, на пiдставi викладеного можна стверджувати таке. Вивчено розподiл ка-
тiонiв по нееквiвалентних октаедричних позицiях структури натрiєвого амфiболу — магне-
зiоарфведсонiту. Визначено рiвнi радiацiйно-хiмiчного окиснення залiза в його структурi
залежно вiд дози опромiнення. На пiдставi зiставлення отриманих результатiв для магне-
зiоарфведсонiту та лiтературних даних для магнезiорибекiту — мiнерального виду тiєї ж
групи — констатовано бiльш високу радiацiйну стабiльнiсть структури першого з них. Роз-
крито причини, що впливають на енергетичний стан катiонiв Fe2+ i визначають їх сприйнят-
ливiсть до радiацiйного окиснення. Причини головних вiдмiнностей в радiацiйнiй стiйкостi
цих амфiболiв iнтерпретованi з точки зору наявностi упорядкованостi (розупорядковано-
стi) катiонiв в октаедричних позицiях М1-3 i вакантностi (заселення) позицiй А у рибекiтах
(арфведсонiтах).
Роль лужних катiонiв, що заповнюють позицiї А, у формуваннi радiацiйної стiйкостi
магнезiоарфведсонiту пов’язана з блокуванням ними каналiв, за якими кисень дiстається
до катiонiв Fe2.
Результати можуть бути використанi при оцiнцi придатностi кристалiчних порiд в яко-
стi бар’єрiв при захороненнi РВ, а також для оцiнки ступеню радiацiйного метаморфiзму
навколорудних мiнералiв.
1. Матяш И.В., Калиниченко А.М., Литовченко А.С. и др. Радиоспектроскопия слюд и амфиболов. –
Киев: Наук. думка, 1980. – 188 с.
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №12
2. Иваницкий В.П., Вознюк П.О., Легкова Г. В., Литовченко А.С. Кинетика окислительно-восстано-
вительных реакций железа в структурах кальций-натриевых амфиболов, подвергнутых воздействию
радиационных и тепловых полей // Наносистеми, наноматерiали, нанотехнологiї. Зб. наук. праць.
Т. 2; вип. 1. – Київ: ВД “Академперiодика”, 2004. – С. 315–337.
3. Iваницький В.П., Литовченко А.С., Бондаренко Г.М. та iн. Кiнетика радiацiйно-хiмiчного окис-
нення залiза в структурах гастингситiв // Мiнерал. журн. – 2007. – 29, № 4. – С. 58–66.
4. Литвин А.Л., Иваницкий В.П., Остапенко С.С. Влияние радиационного и термического воздей-
ствия на структуру железосодержащего Са-амфибола // Там же. – 1994. – 16, № 1. – С. 75–84.
5. Литвин А.Л. Кристаллохимия и структурный типоморфизм амфиболов. – Киев: Наук. думка, 1977. –
236 с.
6. Bancroft G.M. Quantitative estimates of site populations in an amphibole by the Mossbauer effect //
Phys. Lett. A. – 1967. – 26, No 1. – P. 17–18.
7. Иваницкий В.П., Калиниченко А.М., Матяш И.В. и др. Распределение ионов железа в структуре
роговых обманок по данным ЯГР и ПМР // Там же. – 1980. – 2, № 5. – С. 34–39.
8. Канепит В.Н., Нозик Ю. З. Распределение катионов в кристаллической структуре арфведсонита по
данным дифракции нейтронов // Геохимия. – 1982. – № 10. – С. 1523–1525.
9. Adisson W.E., Sharp J. H. A mechanism for the oxidation of ferrous iron in hydroxylated silicates // Clay
Miner. Bull. – 1962. – 5, No 1. – P. 73–79.
10. Лапидес И.Л., Коваленко В.И., Брандт С.Б. Термические эффекты в щелочных амфиболах //
Экспериментальное исследование минералообразования. – Москва: Наука, 1971. – Т. 1. – С. 91–95.
11. Лапидес И.Л., Валетов Т.А. Упорядоченность катионов в амфиболах. – Москва: Наука, 1986. – 124 с.
Надiйшло до редакцiї 10.05.2007Iнститут геохiмiї, мiнералогiї
та рудоутворення НАН України, Київ
УДК 550.834
© 2007
В.С. Мостовой
Оптимальные оценки параметров микросейсмического
фона
(Представлено академиком НАН Украины В. И. Старостенко)
The structural analysis and identification of the dynamic parameters of structures, whose
spectral characteristics occupy the seismic and lower parts of acoustic spectral bands are the
extremely important themes in models of the monitoring of such structures with the purpose of
a prediction of essential changes in dynamic characteristics. From the point of view of geometric
sizes, these objects are large man-made or natural geological objects. The method of dynamic
identification provides an opportunity to investigate the behaviour of a structure by means of
non-destructive tests, allows estimating „the health” of this structure and a possible requirement
for more detailed monitoring. The article gives a methodology for the identification of main
structural parameters, such as the main eigenfrequencies and the Q-factor of a structure on
these frequencies.
Пассивный мониторинг представляет интерес для объектов с источниками эмиссионных
сигналов, таких как геологические разломы, являющиеся источниками эмиссии сейсмичес-
ких сигналов [1–3], параметры которых подлежат определению и являются характеристи-
кой структуры [4]. При оценке параметров модели пассивного мониторинга в геофизических
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №12 115
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3831 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:31:03Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іваницький, В.П. Литовченко, А.С. Бондаренко, Г.Н. Польшин, Е.В. 2009-07-10T12:17:48Z 2009-07-10T12:17:48Z 2007 Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв / В.П. Iваницький, А.С. Литовченко, Г.Н. Бондаренко, Е.В. Польшин // Доп. НАН України. — 2007. — № 12. — С. 111-115. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3831 549.643.25 The influence of irradiation on the process of iron oxidation in structures of sodium amphiboles magnesioarfvedsonite and magnesioriebeckite is studied by the NGR-spectroscopy. It is established that magnesioarfvedsonite possesses higher radiating stability. The difference in
 radiating stabilities of the minerals is explained from the point of view of the octahedral cation ordering and the alkaline cation contents in the A-position. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Науки про Землю Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв Іваницький, В.П. Литовченко, А.С. Бондаренко, Г.Н. Польшин, Е.В. Науки про Землю |
| title | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| title_full | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| title_fullStr | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| title_full_unstemmed | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| title_short | Вплив упорядкування розподiлу катiонiв у А- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| title_sort | вплив упорядкування розподiлу катiонiв у а- та октаедричних позицiях на радiацiйну стiйкiсть натрiєвих амфiболiв |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3831 |
| work_keys_str_mv | AT ívanicʹkiivp vplivuporâdkuvannârozpodilukationivuataoktaedričnihpoziciâhnaradiaciinustiikistʹnatriêvihamfiboliv AT litovčenkoas vplivuporâdkuvannârozpodilukationivuataoktaedričnihpoziciâhnaradiaciinustiikistʹnatriêvihamfiboliv AT bondarenkogn vplivuporâdkuvannârozpodilukationivuataoktaedričnihpoziciâhnaradiaciinustiikistʹnatriêvihamfiboliv AT polʹšinev vplivuporâdkuvannârozpodilukationivuataoktaedričnihpoziciâhnaradiaciinustiikistʹnatriêvihamfiboliv |