Людина і місто: художня антропологія в українській прозі 20-х років ХХ століття

У статті робиться спроба аналізу мистецьких рефлексій образів найбільших вітчизняних міст в українській прозі 20-х років ХХ століття та їхніх впливів на психологію мешканців. Переважна частина тогочасних літературних творів не прагнула пізнати людину як складну неповторну особистість. Лише поодин...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
Datum:2010
1. Verfasser: Тимошенко, Т.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38319
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Людина і місто: художня антропологія в українській прозі 20-х років ХХ століття / Т.С. Тимошенко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 3. — С. 223-230. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті робиться спроба аналізу мистецьких рефлексій образів найбільших вітчизняних міст в українській прозі 20-х років ХХ століття та їхніх впливів на психологію мешканців. Переважна частина тогочасних літературних творів не прагнула пізнати людину як складну неповторну особистість. Лише поодинокі письменники, зокрема О. Копиленко, В. Підмогильний, Є. Плужник та ін. наважилися оголосити антропоцентризм домінантною рисою своєї творчості. Автор дослідження звертається до прозового спадку цих митців як до яскравих ілюстрацій динаміки внутрішніх змін окремої особи, спричинених урбаністичними процесами. Ключові слова: урбаністична проза, відчуття самотності, розколота свідомість, осередок культури та освіти. В статье совершается попытка анализа творческих восприятий образов отечественных городов в украинской прозе 20-х годов ХХ века и их влияния на психологию жителей. Значительная часть литературных произведений того времени не стремилась изучить человека как сложную и неповторимую личность. Только некоторые писатели, в частности А. Копыленко, В. Пидмогильный, Е. Плужник и др., осмелились провозгласить антропоцентризм доминирующей особенностью своего творчества. Автор исследования обращается к их наследию как к ярким иллюстрациям динамики внутренних изменений отдельной личности, вызванных урбанистическими процессами. Ключевые слова: урбанистическая проза, чувство одиночества, расколотое сознание, центр культуры и образования. The article is an attempt to analyze the perception of the biggest cities in the Ukrainian prose of the 20th century and their iinfluents on the psychology of people. Most of the literary works of that had no mission to examine the person as an intricate and unique person. Only a few writers, in particular A. Kopylenko, V. Pidmogilny, E. Pluzhnik and others, dared to proclaim the anthropocentrism as the dominant feature of their works. The author of the present research paid much attention to their novels as the bright and dramatic illustrations of the dynamics of inner changes of the individual, caused by urbanization. Keywords: the urbanistic prose, the scence of the lonlyness, broken awareness, the center of the culture and the science.
ISSN:XXXX-0041