Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький"
Впервые составлена карта растительности национального природного парка "Выжницкий". Легенда карты включает 20 номеров, базируется на эколого-фитоценотической классификации, которая трансформирована в легенду по типологическому принципу. Даны общие ботанико-географические сведения об основн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3840 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" / П.М. Устименко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 797-805. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3840 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Устименко, П.М. 2009-07-10T12:27:42Z 2009-07-10T12:27:42Z 2007 Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" / П.М. Устименко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 797-805. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3840 Впервые составлена карта растительности национального природного парка "Выжницкий". Легенда карты включает 20 номеров, базируется на эколого-фитоценотической классификации, которая трансформирована в легенду по типологическому принципу. Даны общие ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Делается вывод о том, что растительность является синтаксономически разнообразной, малонарушенной, с преобладанием фитоценозов субформаций Piceeto (abietis)-Fageto (sylvaticae)-Abieta (albaе) и Abieto (albaе)-Piceeto (abietis)-Fageta (sylvaticae). В настоящее время предложенная геоботаническая карта с пояснительным текстом является наиболее детальной обзорной картой растительности НПП "Выжницкий" и может служить основой мониторинга ее резерватогенных смен. First the map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" has been charted. A legend of the map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" consists of 20 numbers. It is based on ecologo-phytocoenotic classification, its transformation into the legend is made on the basis of typological principle. General botanical and geographical information about principal syntaxa of vegetation in researched area, their connection with main factors of environment are represented here. It is concluded that the vegetation is syntaxonomically diverse, slightly broken with predominance of phytocoenoses of subformation Piceeto (abietis)-Fageto (sylvaticae)-Abieta (albaе), Abieto(albaе)-Piceeto (abietis)-Fageta (sylvaticae). The set up geobotanical map with explanation text is the most detailed survey map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" and would be used as a basis of monitoring of its reserve-caused changes. uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" Территориальная дифференциация растительности национального природного парка "Выжницкий" Territorial differentiation of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" |
| spellingShingle |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" Устименко, П.М. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title_short |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" |
| title_full |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" |
| title_fullStr |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" |
| title_full_unstemmed |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" |
| title_sort |
територіальна диференціація рослинності національного природного парку "вижницький" |
| author |
Устименко, П.М. |
| author_facet |
Устименко, П.М. |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Территориальная дифференциация растительности национального природного парка "Выжницкий" Territorial differentiation of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" |
| description |
Впервые составлена карта растительности национального природного парка "Выжницкий". Легенда карты включает 20 номеров, базируется на эколого-фитоценотической классификации, которая трансформирована в легенду по типологическому принципу. Даны общие ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Делается вывод о том, что растительность является синтаксономически разнообразной, малонарушенной, с преобладанием фитоценозов субформаций Piceeto (abietis)-Fageto (sylvaticae)-Abieta (albaе) и Abieto (albaе)-Piceeto (abietis)-Fageta (sylvaticae). В настоящее время предложенная геоботаническая карта с пояснительным текстом является наиболее детальной обзорной картой растительности НПП "Выжницкий" и может служить основой мониторинга ее резерватогенных смен.
First the map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" has been charted. A legend of the map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" consists of 20 numbers. It is based on ecologo-phytocoenotic classification, its transformation into the legend is made on the basis of typological principle. General botanical and geographical information about principal syntaxa of vegetation in researched area, their connection with main factors of environment are represented here. It is concluded that the vegetation is syntaxonomically diverse, slightly broken with predominance of phytocoenoses of subformation Piceeto (abietis)-Fageto (sylvaticae)-Abieta (albaе), Abieto(albaе)-Piceeto (abietis)-Fageta (sylvaticae). The set up geobotanical map with explanation text is the most detailed survey map of vegetation of the national nature park "Vyzhnytsky" and would be used as a basis of monitoring of its reserve-caused changes.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3840 |
| citation_txt |
Територіальна диференціація рослинності національного природного парку "Вижницький" / П.М. Устименко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 797-805. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ustimenkopm teritoríalʹnadiferencíacíâroslinnostínacíonalʹnogoprirodnogoparkuvižnicʹkii AT ustimenkopm territorialʹnaâdifferenciaciârastitelʹnostinacionalʹnogoprirodnogoparkavyžnickii AT ustimenkopm territorialdifferentiationofvegetationofthenationalnatureparkvyzhnytsky |
| first_indexed |
2025-11-26T01:06:06Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:06:06Z |
| _version_ |
1850601158109822976 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 797
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
П.М. УСТИМЕНКО
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ, 01601, Україна
geobot.@ukr.net
ТЕРИТОРІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ
РОСЛИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ВИЖНИЦЬКИЙ»
К л ю ч о в і с л о в а: карта рослинності, легенда, структура легенди,
асоціація, комплекс асоціацій, Вижницький національний парк
З метою вивчення природних і антропогенних процесів,
що відбуваються нині в основних природно:географічних
зонах Землі, створюється глобальна система стеження та
контролю — екологічний моніторинг. Він є особливо ефек:
тивним у разі організації на базі об'єктів природно:за:
повідного фонду. З прийняттям рішення про глобальний
моніторинг у зв'язку з загрозливою екологічною ситуацією
у світі розгорнулися роботи з усіх основних програм, так чи
інакше пов'язаних із спостереженням, оцінкою і прогнозу:
ванням стану навколишнього середовища, а також регулю:
ванням його якості. Фітоценотичний моніторинг є части:
ною екологічного, отримані з його допомогою дані комплі:
ментарні з усіма суміжними дисциплінами біогеографічного
циклу та багатьма різновидами моніторингу [8]. Великомас:
штабне геоботанічне картування заповідних ділянок — це
ключова ланка фітоценотичного моніторингу резерват:
них сукцесій фітоценосистем.
Природно:заповідна мережа в Українських Карпатах
нині є досить розвинутою. Вона репрезентована одним біо:
сферним (БЗ) та одним природним (ПЗ) заповідником, 6
національними природними (НПП) і 8 регіональними
ландшафтними (РЛП) парками, 22 заказниками загаль:
нодержавного значення, 11 пам'ятками природи загаль:
Геоботаніка, екологія,
охорона рослинного світу
© П.М. УСТИМЕНКО,
2007
нодержавного значення та багатьма природно:заповідними об'єктами місцевого
значення. Геоботанічне картування природоохоронних об'єктів регіону розпоча:
лося значно пізніше, ніж їх ботанічне вивчення, і нині є на початковому етапі.
Першими були закартовані окремі заповідні масиви Карпатського БЗ [7, 14], піз:
ніше, після значної перерви, складено геоботанічні карти ПЗ «Ґорґани» [9] та за:
повідного масиву «Долина нарцисів» [5]. Рослинність НПП регіону поки що не
картували.
У літературі висвітлені результати фітоценотичних досліджень НПП «Виж:
ницький» [6, 10—12 та ін.]. У 2003 р. ми досліджували його рослинний покрив,
водночас здійснюючи великомасштабне (1 : 25000) геоботанічне картографуван:
ня. Вихідним матеріалом слугували геоботанічні описи корінної та похідної рос:
линності екосистем НПП «Вижницький». Картографічною основою були плани
лісовпорядкувань. За їх допомогою обирали оптимальні маршрути, отримували
інформацію зі спеціального навантаження геоботанічної карти та уточнювали ге:
оботанічні контури. Дослідження проводили загальноприйнятими польовими ме:
тодами, провідними були маршрутний і геоботанічного картування. Ми мали на
меті з'ясування просторової диференціації рослинного покриву НПП «Вижниць:
кий» та створення великомасштабної геоботанічної карти як основи моніторингу
його рослинного покриву.
Результати досліджень та їх обговорення
НПП «Вижницький» (7928,4 га) розташований у Вижницькому р:ні Чернівецької
обл. За фізико:географічним районуванням України [13] значна частина досліджу:
ваної території належить до району низькогір'їв Покутсько:Буковинських Карпат
підобласті Покутсько:Буковинських Карпат області Зовнішніх Карпат, а північно:
східні ділянки — до Прут:Сіретського району області Передкарпаття.
Згідно з геоботанічним районуванням [1] територія парку розміщена у межах
Шешорсько:Красносільського геоботанічного району ялиново:ялицево:букових
і ялиново:буково:ялицевих лісів Карпатського округу Східнокарпатської гірської
підпровінції. За Я.П. Дідухом та Ю.Р. Шелягом:Сосонком [4] вона входить до
Мармаросько:Чорногірсько:Свидовецького округу скельно: та звичайнодубо:
вих, букових, модринових і ялинових лісів, субальпійської та альпійської рослин:
ності Східнокарпатської підпровінції листяних і хвойних лісів та високогірної
рослинності.
Рослинність парку представлена лісовою, лучною, болотною та водним типа:
ми. За характером є лісовою, оскільки ліси займають понад 90 % території. Особ:
ливість лісів — складна будова деревостанів, сформованих Abies alba Mill., Fagus syl�
vatica L., Picea abies (L.) Karst. з участю багатьох інших порід (Acer platanoides L.,
A. pseudoplatanus L., Betula pendula Roth., Carpinus betulus L., Cerasus avium (L.) Moench,
Populus tremula L., Ulmus glabra Huds., Quercus petraea (Mattuschka) Liebl. тощо).
Легенда геоботанічної карти НПП «Вижницький» являє собою перелік оди:
ниць рослинності, угруповання яких займають достатні площі, що дозволяє кар:
тувати їх в обраному масштабі. Вона базується на еколого:фітоценотичній кла:
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6798
сифікації рослинності, яка трансформована в легенду за типологічним принци:
пом із залученням екологічних критеріїв для конкретизації територіальної приу:
роченості виділених таксонів [2, 3, 15]. Таксономічний ранг і просторове відбиття
підрозділів, які складають легенду, різні. В обраному масштабі картуються оди:
ниці різного таксономічного значення і обсягу, що дає змогу відобразити всю
складність рослинного покриву. Основними одиницями картування рослинності
є асоціації, які переважають, проте частіше — їхні комбінації як наслідок мо:
заїчного і складного рослинного покриву. Кожна одиниця картування отримала
свій порядковий номер.
Внаслідок дрібноконтурності лучних асоціацій, розмитості їхніх меж, флукту:
аційних процесів основними категоріями лук виступає комплекс формацій, що
формуються у подібних екологічних умовах.
Поряд з угрупованнями природної рослинності легенда відображає і антро:
погенні — лісові культури та самовідновлювані ділянки лісу. Легенда геоботаніч:
ної карти налічує 20 номерів одиниць картування.
Ліси у легенді представлені 18 номерами. Найбільші площі (44,2 %) у парку
займають ліси формації Abieta albaе [12], репрезентованої в легенді 7 номерами.
Найпоширенішими є фітоценози асоціації Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�
Abietum (albaе) rubosum (hirti) (4)* та її комплекси з іншими асоціаціями (2, 3, 7).
Фітоценози даних виділів виявлені у центральній та південній частинах НПП.
Формуються на схилах різних експозицій, гіпсометричних рівнів (600—900 м над
р.м.) та крутості (15—20°), трапляються, здебільшого, на всій його протяжності.
Екотопи характеризуються мезотрофними лісорослинними умовами з добре дре:
нованими, легкосуглинистими, щебенистими ґрунтами. Деревостани нечітко
двоярусні із зімкнутістю крон 0,7—0,8: у першому ярусі (24—27 м) панують різно:
вікові Abies alba, Picea abies, які ростуть за І—ІІ бонітетом, другий ярус (20—22 м)
формує Fagus sylvatica (ІІ—ІІІ бонітет) з домішкою Acer platanoides, A. pseudopla�
tanus, Ulmus glabra. Досить рясний підріст Abies alba. Підлісок порівняно густий
(0,5:0,6), утворений Rubus hirtus Waldst et Kits. Поодиноко в ньому ростуть Lonicera
nigra L., Corylus avellana L., Sambucus racemosa L. Під густим підліском сформував:
ся розріджений (15—20 %) травостій, де представлені бореальні (Carex sylvatica
Huds., Dryopteris austriaca Woynar ex Schinz et Thell., Dryopteris filix�mas (L.) Schott,
Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm., Oxalis acetosella L.), неморальні (Actea spicata
L., Dentaria bulbifera L., D. glandulosa Waldst. et Kit., Lunaria rediviva L., Mycelis
muralis (L.) Dumort, Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L.) Scop., Mercurialis
perennis L.) та монтанні (Festuca altissima All., Polystichum aculeatum (L.) Roth, Telekia
speciosa (Schreb.) Baumg.) види.
Значного розвитку у південній частині НПП набули фітоценози формації
Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) festucosum (altissimae), що ростуть
у комплексі з фітоценозами P.�F.�A. rubosum (hirti) і входять до єдиного контуру
(3). Формуються переважно у нижній частині спадистих (5—20 %) схилів на добре
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 799
* Цифри у дужках — номер виділу у легенді карти рослинності.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6800
Карта рослинності національного природного парку «Вижницький». У м о в н і п о з н а ч е н н я:
Abieta albaе: 1 — Fageto�Abietum rubosum (hirti); 2 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе)
rubosum (hirti) у комплексі з P.�F.�A. mercurialidosum (perennis); 3 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvati�
cae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti) у комплексі з P.�F.�A. festucosum (altissimae); 4 — Piceeto (abietis)�
Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti); 5 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum
(albaе) caricosum (pilosae); 6 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) lunariosum (redivi�
vae); 7 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti) у комплексі з P.�F.�A. luzu�
losum (luzuloiditis); Fageta sylvaticaе: 8 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti); 9 — Fagetum (sylvaticae)
luzulosum (luzuloiditis); 10 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) у комплексі з F. asperulosum (odorati),
A.�F. rubosum (hirti); 11 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) у комплексі з F. luzulosum (luzuloiditis);
12 — Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) caricosum (pilosae); 13 — Abieto (albaе)�Piceeto
(abietis)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) у комплексі з A.�P.�F. mercurialidosum (perennis); 14 —
Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae); 15 — Abieto (albaе)�Piceeto
(abietis)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti); 16 — Abieto�Piceeto�Fagetum rubosum (hirti) у комплек:
сі з Abieto (albaе)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti), A.�P.�F. festucosum (altissimae), A.�F. festuco�
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 801
розвинутих, досить щебенистих оглеєних буроземних ґрунтах. Деревостани бага:
тоярусні, високозімкнуті (0,7—0,8) і високопродуктивні (І бонітет). Перший ярус
(0,3—0,4) формують Abies alba і Picea abies. Бук дещо відстає у рості і утворює другий
ярус (0,2—0,5). Рідкий (0,1) ярус підліску із Rubus hirtus, Lonicera nigra, Daphne mez�
ereum L. У густому (60—70 %) травостої переважає Festuca altissima (50 %), завжди ба:
гато Athyrium filix�femina (L.) Roth, Dryopteris cartusiana (Vill.) H.P. Fuchs, Geranium
robertianum L., Mycelis muralis, Galeobdolon luteum, Galium odoratum, Senecio jacobea L.
та інших видів, характерних також для попередніх асоціацій.
У південній частині НПП на обмежених площах сформувалися фітоценози
Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) caricosum (pilosae), що трапляють:
ся у регіоні зрідка. Приурочені до південних стрімких схилів із середньосуглинко:
вими дрібнощебенистими середньоглибокими ґрунтами. Лісостан двоярусний: у
першому ярусі (0,2—0,4) ростуть ялина та ялиця І бонітету, у другому (0,3) — па:
нує бук ІІ бонітету. Добре відновлюються ялиця і бук. Підлісок не сформований,
поодиноко зростають Rubus hirtus, Daphne mezereum. Для травостою (30—35 %) ха:
рактерне переважання неморальних видів з домінуванням Carex pilosa Scop. (20 %)
та постійною участю Astrancia major L., Galium odoratum, Paris quadrifolia L., Micelis
muralis, Galeobdolon luteum, Mercurialis perennis тощо.
Фітоценози Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti) (1) поширені фраг:
ментарно і трапляються у низькогірних південній і східній частинах НПП у межах
висот 700 м над р.м. Раритетні фітоценози Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abie�
tum (albaе) lunariosum (redivivae) (6) формують невеликі масиви (здебільшого у
sum (altissimae); Alneta incanaе: 17 — Alneta incanaе (з перважанням у травостої Aegopodium poda�
graria, Petаsitеs albus у комплексі з лучними формаціями (Deschampsieta caespitosae, Alopecureta
pratensis); 18 — лісові культури та самовідновлені молоді ділянки лісу; Луки: 19 — лучні формації
(Festuceta rubrae, Agrostideta tenuis, Nardeta strictae, Deschampsieta caespitosae); 20 — населені
пункти, агрофітоценози, синантропна рослинність
Map of Vegetation of the national nature park «Vyzhnytsky». S y m b o l s i n d i c a t e: Abieta albaе: 1 —
Fageto�Abietum rubosum (hirti); 2 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti)
in complex with P.�F.�A. mercurialidosum (perennis); 3 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum
(albaе) rubosum (hirti) in complex with P.�F.�A. festucosum (altissimae); 4 — Piceeto (abietis)�Fageto (syl�
vaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti); 5 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) carico�
sum (pilosae); 6 — Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) lunariosum (redivivae); 7 —
Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abietum (albaе) rubosum (hirti) in complex with P.�F.�A. luzulosum
(luzuloiditis); Fageta sylvaticaе: 8 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti); 9 — Fagetum (sylvaticae) luzulo�
sum (luzuloiditis); 10 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) in complex with F. asperulosum (odorati), A.�
F. rubosum (hirti); 11 — Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) in complex with F. luzulosum (luzuloiditis);
12 — Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) caricosum (pilosae); 13 — Abieto (albaе)�Piceeto
(abietis)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) in complex with A.�P.�F. mercurialidosum (perennis); 14 —
Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) lunariosum (redivivae); 15 — Abieto (albaе)�Piceeto
(abietis)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti); 16 — Abieto�Piceeto�Fagetum rubosum (hirti) in complex
with Abieto (albaе)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti), A.�P.�F. festucosum (altissimae), A.�F. festucosum
(altissimae); Alneta incanaе: 17 — Alneta incanaе (with prevailing in grass Aegopodium podagraria,
Petаsitеs albus complex of meadow formation (Deschampsieta caespitosae, Alopecureta pratensis); 18 —
forest cultures and self:recovered young locations of forest; meadows: 19 — complex of meadow forma:
tion (Festuceta rubrae, Agrostideta tenuis, Nardeta strictae, Deschampsieta caespitosae); 20 — settlemets,
agrophytocoenoses, synanthropic vegetation
східній та південній частинах) на дренованих ділянках гірських вершин. Ці ліси
відзначаються високоповнотними (0,7—0,8) та продуктивними (І—ІІ бонітет) де:
ревостанами. Їх основу складають Abies alba, Picea abies (перший ярус, висота 24—
28 м) та Fagus sylvatica (другий ярус, 20—22 м). Густий травостій (75—80 %) формує
Lunaria rediviva з участю видів, характерних для вищеописаних фітоценозів.
Букові ліси (42,3 %) [12] у легенді представлені 9 номерами. Поширені повсюд:
но на дослідженій території, але найбільші масиви знаходяться у північній частині.
Тут переважають фітоценози Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) (8) та її комплекси з
іншими асоціаціями (10, 11). Формування чистих букових лісів у цій частині НПП,
часто молодих і середньовікових, зумовлене, вірогідно, антропогенним фактором,
оскільки вони межують з великими населеними пунктами (м. Вижниця, с. Вижен:
ка) і містить видимі ознаки недавніх рубок. Тому під наметом розріджених дере:
востанів (0,5—0,6), де панує бук, утворився досить густий ярус підліску із Rubus
hirtus і розріджений травостій.
Фітоценози Fagetum (sylvaticae) luzulosum (luzuloiditis) (9) є малопоширеними і
трапляються на порівняно великих площах лише в західній частині НПП, де фор:
муються переважно на південних схилах.
Змішані букові ліси поширені нерівномірно: найбільші їхні площі виявлені у
центральній та південній частинах. Найпоширенішими є фітоценози Abieto(albaе)�
Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) rubosum (hirti) та їхні комплекси з іншими асо:
ціаціями (A.�P.�F. mercurialidosum (perennis), A.�P.�F. festucosum (altissimae), Abieto
(albaе)�Fagetum (sylvaticae) festucosum (altissimae)), що входять до єдиного контуру
(13, 16). Приурочені переважно до верхніх частин схилів (20—300) з буроземними
ґрунтами різної щебенистості. Деревостани цих лісів із зімкнутістю 0,6—0,7 фор:
мують Abies alba і Picea abies (перший ярус зімкнутістю 0,2—0,3, заввишки 23—26 м),
Fagus sylvatica (другий ярус, відповідно, 0,5, 21—22 м). У його складі відзначені по:
одинокі Acer platanoides, Ulmus glabra. Густий підлісок (0,3—0,5) формує Rubus hir�
tus. Розріджений травостій (10—20 %) складають, переважно, неморальні види, ха:
рактерні і для вищеописаних асоціацій. У менш порушених фітоценозах ярус
підліску не виявлений, а в травостої домінують Festuca altissima, Mercurialis perennis.
Фітоценози Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fagetum (sylvaticae) caricosum (pilosae)
(12) та A.�P.�F. lunariosum (redivivae) (14) поширені фрагментарно, але є характер:
ним елементом лісів. Перші трапляються на схилах південних, південно:східних
та східних експозицій у південній частині НПП, мають дещо менші зімкнутість
(0,5) і продуктивність (ІІ бонітет) деревостану. Другі ростуть на плоских вершинах
гір у північній частині.
Сіровільхові ліси (Alneta incani) в легенді представлені одним номером. Най:
більші їхні масиви трапляються вздовж русла струмка Стебник, що протікає у пів:
денній частині НПП. Тут Alnus incana (L.) Moench знаходиться в оптимальних для
росту умовах. Деревостани високопродуктивні (І—ІІ бонітет) і середньоповнотні
(0,5—0,6). Характеризуються переважанням фітоценозів Alnetum (incanae) aegopo�
diosum (podagrariae) та A. petasitosum (albi). Як наслідок рубок у минулому — на
місці цих лісів утворилися луки формацій Deschampsieta caespitosae та Alopecureta
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6802
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 803
pratensis, які трапляються у комплексі з сіровільховими лісами і входять до єдино:
го контуру (17).
З метою лісовідновлення суцільнолісосічних ділянок на території НПП ство:
рювалися лісові культури з переважанням насаджень Abies alba, Picea abies, Fagus
sylvatica (17 %), частину таких площ залишали для природного відновлення (18).
Лісовідновлювані та штучні ділянки трапляються по всій території парку, але
найбільші їх площі зосереджені по її периметру.
Невід'ємною частиною ландшафтів НПП виступають луки, хоча і займають
незначні площі (2 %) [12]. Вони сформувалися на місці лісової рослинності і трап:
ляються на вершинах гір, схилах серед лісових масивів, по берегах струмка Сухий.
Представлені трьома класами формацій: справжніми, торф'янистими, пустищни:
ми. Трапляються у комплексі і входять до єдиного контуру (19). Переважають
справжні луки з домінуванням фітоценозів формацій Agrostideta tenuis, Alopecureta
pratensis, Anthoxantheta odorati, Festuceta rubrae та інші. Для них властиві густі (90—
95 %) та флористично багаті травостої. На лучних ділянках з ознаками порушен:
ня сформувалися фітоценози формацій Deschampsieta caespitosae та Nardeta strictae.
Контур урбофітоценозів (20) включає комплекси рослинності населених пунк:
тів. Представлені зеленими насадженнями, фруктовими садами, городами, руде:
ральними угрупованнями. Зелені насадження створені з аборигенних видів, а са:
ди — із традиційних районованих сортів яблунь, слив, малини, смородини тощо.
Городи засаджені здебільшого картоплею, озимими зерновими, овочами та ін. Ру:
деральні угруповання сформувалися на порушених субстратах (вилучених із сіль:
госпвикористання землях, відвалах, уздовж доріг).
Таким чином, рослинність НПП «Вижницький» є мало зміненою, лише в
північній частині вона зазнала активного господарського впливу, що призвело до
формування чистих букових лісів. Фітоценотичною особливістю національного
парку є територіальне переважання угруповань субформацій Piceeto (abietis)�Fage�
to (sylvaticae)�Abieta (albaе) та Abieto (albaе)�Piceeto (abietis)�Fageta (sylvaticae), знач:
ними є площі раритетних фітоценозів з домінуванням у травостої Lunaria rediviva.
Вирубування лісів у минулому сприяло переважанню на великих площах фітоце:
нозів з домінуванням у підліску Rubus hirtus Waldst. et Kit. Створена геоботанічна
карта з пояснювальним текстом нині є найдетальнішою оглядовою картою рос:
линності НПП «Вижницький». Вона слугуватиме точкою відліку спостережень за
резерватогенними змінами рослинного покриву за умов заповідного режиму.
Висловлюємо щиру вдячність канд. геогр. наук. В.П. Коржику за допомогу в орга�
нізації картування рослинності НПП «Вижницький» та Л.П. Єременко — за техніч�
ну підготовку картографічного матеріалу.
1. Геоботанічне районування Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 304 с.
2. Грибова С.А., Исаченко Т.И. Картирование растительности в съемочных масштабах // Поле:
вая геоботаника. — Л.: Наука, 1972. — Т. 4. — С. 137—330.
3. Дидух Я.П., Еременко Л.П., Куковица Г.С., Шеляг�Сосонко Ю.Р. Крупномасштабная геобота:
ническая карта как модель для изучения антропогенных сукцессий растительности // Геобот.
картограф. — Л.: Наука, 1984. — С. 25—33.
4. Дідух Я.П., Шеляг�Сосонко Ю.Р. Нове геоботанічне районування України та суміжних тери:
торій // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 6—17.
5. Дубина Д.В., Устименко П.М. Карта рослинності заповідного масиву «Долина нарцисів» (За:
карпатська обл.) // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 4 — С. 553—564.
6. Заповідники і національні природні парки України. — К.: Вища шк., 1999. — 232 с.
7. Попович С.Ю., Устименко П.М., Шеляг�Сосонко Ю.Р. Карта рослинності Чорногірського маси:
ву Карпатського біосферного заповідника // Укр. ботан. журн. — 1998. — 55, № 2. — С. 195—
200.
8. Ткаченко В.С. Фітоценотичний моніторинг резерватних сукцесій в Українському степовому
природному заповіднику. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 184 с.
9. Устименко П.М., Климук Ю.В. Карта рослинності природного заповідника «Ґорґани» як
основа фітоценотичного моніторингу // Укр. ботан.журн. — 2006. — 63, № 4. — С. 470—
479.
10. Фіторізноманіття національних природних парків України / За заг. ред. Т.Л. Андрієнко,
В.А. Онищенка. — К.: Наук. світ, 2003. — 143 с.
11. Чорней І.І., Буджак В.В., Скільський І.В. Сучасний стан флори, рослинності та фауни
національного природного парку «Вижницький» // Мат:ли. наук.:практ. конф., присв. 10:
річчю природ. запов. «Ґоргани». — Надвірна, 2006. — С. 261—265.
12. Чорней І.І., Буджак В.В., Якушенко Д.М. та ін. Національний природний парк «Вижниць:
кий». Рослинний світ // Природно:заповідні території України. Рослинний світ. Вип. 4. —
К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 248 с.
13. Цысь П.Н. Область Внешних Карпат // Физико:географ. районир. Украинской ССР. — Ки:
ев: Изд:во Киев. ун:та, 1968. — С. 597—608.
14. Шеляг�Сосонко Ю.Р., Попович С.Ю., Устименко П.М. Ценотична різноманітність // Біоріз:
номаніття Карпатського біосферного заповідника. — К.: Інтерекоцентр, 1997. — С. 114—
162.
15. Шеляг�Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. География растительного покрова Украи:
ны. — Киев: Наук. думка, 1982. — 288 с.
Рекомендує до друку Надійшла 04.05.2007
Я.П. Дідух
П.М. Устименко
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ РАСТИТЕЛЬНОСТИ
НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА «ВЫЖНИЦКИЙ»
Впервые составлена карта растительности национального природного парка «Выжниц:
кий». Легенда карты включает 20 номеров, базируется на эколого:фитоценотической клас:
сификации, которая трансформирована в легенду по типологическому принципу. Даны
общие ботанико:географические сведения об основных синтаксонах растительности тер:
ритории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Делается вывод о
том, что растительность является синтаксономически разнообразной, малонарушенной, с
преобладанием фитоценозов субформаций Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abieta (albaе) и
Abieto(albaе)�Piceeto (abietis)�Fageta (sylvaticae). В настоящее время предложенная геобота:
ническая карта с пояснительным текстом является наиболее детальной обзорной картой
растительности НПП «Выжницкий» и может служить основой мониторинга ее резервато:
генных смен.
К л ю ч е в ы е с л о в а: национальный природный парк «Выжницкий», карта раститель�
ности, легенда, структура легенды, ассоциация, комплекс ассоциаций.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6804
P.M. Ustymenko
M.G. Kholodny Institute of Botany,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev
TERRITORIAL DIFFERENTIATION OF VEGETATION
OF THE NATIONAL NATURE PARK «VYZHNYTSKY»
First the map of vegetation of the national nature park «Vyzhnytsky» has been charted. A legend of
the map of vegetation of the national nature park «Vyzhnytsky» consists of 20 numbers. It is based
on ecologo:phytocoenotic classification, its transformation into the legend is made on the basis of
typological principle. General botanical and geographical information about principal syntaxa of
vegetation in researched area, their connection with main factors of environment are represented
here. It is concluded that the vegetation is syntaxonomically diverse, slightly broken with predom:
inance of phytocoenoses of subformation Piceeto (abietis)�Fageto (sylvaticae)�Abieta (albaе),
Abieto(albaе)�Piceeto (abietis)�Fageta (sylvaticae). The set up geobotanical map with explanation
text is the most detailed survey map of vegetation of the national nature park «Vyzhnytsky» and
would be used as a basis of monitoring of its reserve:caused changes.
K e y w o r d s: nature park «Vyzhnytsky», map of vegetation, legend, legend's structure, associa�
tion, complex of associations.
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 805
|