Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)

Висвітлено історію становлення і розвитку культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського від початку її заснування до 1964 р. – у період, коли, крім основної функції, а саме пропаганди фондів і знань, Бібліотека виконувала перш за все функцію ідеологічну...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Захарова, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського 2007
Schlagworte:	Загальні питання
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/385
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського: історія становлення і розвитку (1918 - 1964) / Н. Захарова // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 20-27. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859745558260875264
author	Захарова, Н.
author_facet	Захарова, Н.
citation_txt	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського: історія становлення і розвитку (1918 - 1964) / Н. Захарова // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 20-27. — укp.
collection	DSpace DC
description	Висвітлено історію становлення і розвитку культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського від початку її заснування до 1964 р. – у період, коли, крім основної функції, а саме пропаганди фондів і знань, Бібліотека виконувала перш за все функцію ідеологічну.
first_indexed	2025-12-01T21:02:52Z
format	Article
fulltext	ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 320 а роки існування Національна бібліотека Ук- раїни імені В. І. Вернадського неодноразово змінювала свої функції, напрями діяльності та назву. Разом із цими змінювалась і суть культурно- просвітницької діяльності. Відсутність дослідження саме культурно-просвітницької функції Бібліотеки, як одного з важливих напрямів роботи протягом усьо- го періоду її існування зумовило необхідність звер- нення до витоків його становлення і розвитку. Велике значення для правдивого всебічного ви- світлення історії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і, зокрема культурно- просвітницької, або, як її раніше називали, масової роботи, мали: колективна монографія «История Центральной научной библиотеки Академии наук Украинской ССР» (К., 1979), довідник «Історія Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернад- ського Академії наук України. Бібліографічний по- кажчик. 1918–1993 рр.» (К., 1993), укладений колек- тивом бібліографів під керівництвом І. Г. Шовкопля- са, наукові видання Л. А. Дубровіної та О. С. Они- щенка «Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–1941» (К., 1998) та «Історія Національної бібліотеки України іме- ні В. І. Вернадського. 1941–1964» (К., 2003). Упро- довж усього існування Бібліотеки цей напрям її роботи висвітлювався в окремих публікаціях. Во- ни частково відображені в бібліографічних покаж- чиках (1993 і 1998 рр.). Серед них – статті про масо- ву роботу з читачами, організацію книжкових та ін- ших виставок, про культурно-просвітницьку діяль- ність, як одну із функцій сучасної наукової бібліоте- ки (автори Р. А. Бухіна, Н. Б. Захарова, Г. М. Плесь- кий, С. П. Постернак, Н. Г. Солонська та інші). Проте узагальнювальних матеріалів щодо висвіт- лення історії створення, становлення та розвитку культурно-просвітницьої діяльності в НБУВ до сьо- годні немає. Створена в 1918 р. як Національна бібліотека Української держави, вже у 1919 р. мала назву На- ціональна бібліотека України у місті Києві при Ук- раїнській Академії наук, згодом її названо Всена- родна (Національна) Бібліотека України при Все- українській Академії наук у м. Києві, а з 1920 по 1934 рр. Бібліотека існувала як Всенародна бібліо- тека України в Києві. Історія заснування та розвит- ку НБУВ у 20–30-х роках тісно переплітається з долею України у період української революції 1918–1921 рр. і радянських часів. Вона залежала від політичного, соціально-економічного курсу СРСР, його культурної та національної політики. У середині 20-х років у бібліотечній справі Украї- ни почала відчуватися цілеспрямована переорієн- тація діяльності на масового читача, політосвітню роботу, завдання соціалістичного будівництва та ідейне виховання мас у дусі нової ідеології. З 1929 р. діяльність ВБУ докорінно змінилася. Почалися фронтальне зміцнення партійно-радянської влади у всіх сферах життя та побудова масової інтерна- ціональної радянської культури. Важливого зна- чення набула пропаганда політично спрямованих видань. Було здійснено перебудову наукових бібліо- тек та перетворення їх на загальнодоступні науко- ві та культурно-просвітницькі центри, активно впроваджувалися масові форми роботи з читачем, книгою, пропаганда літератури та здійснення до- помоги в освіті мас. У 1922 – початку 1923 рр. сформувалися нові структура, функції, принципи внутрішньої органі- зації, і, як наслідок, був затверджений новий Ста- тут Бібліотеки, розширена масово-інформаційна діяльність. Незважаючи на завантаженість, ВБУ УДК 02(477)(09) Наталія ЗАХАРОВА, наук. співробітник НБУВ Êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü Íàö³îíàëüíî¿ á³áë³îòåêè Óêðà¿íè ³ìåí³ Â. ². Âåðíàäñüêîãî: ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòêó (1918–1964) У статті розглядаються історія становлення і розвитку культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки Украї- ни імені В. І. Вернадського від початку її заснування до 1964 р. – у період, коли, крім основної функції, а саме пропаганди фон- дів і знань, Бібліотека виконувала перш за все функцію ідеологічну. К л ю ч о в і с л о в а: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, культурно-просвітницька діяльність, масова робота, виставкова робота. З ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü ÍÁÓÂ: ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòêó (1918–1964) 21 провадила й виставкову роботу. Так, у 1921 р. була організована виставка Шевченкіани; в 1922 р. на відзначення четвертої річниці ВБУ експонувалися найцінніші раритети Бібліотеки: рукописи, інкуна- були, унікальні видання, альбоми 1. ВБУ брала участь у Драгоманівській виставці в КІНО та Ско- вородинських святах, а з 20 лютого по 20 березня 1923 р. – у Всеукраїнській виставці видань україн- ського друку, яка проходила в Києві та Харкові 2. Розпочалося обговорення нового екслібрису ВБУ: були подані дві пропозиції тексту: «Книга як осно- ва держави» та «І на сторожі їх поставлю слово» 3. Першим, організаційним, періодом існування ВБУ можна вважати 1918–1923 р., коли створюєть- ся концепція національної бібліотеки, здійснюється формування основного фонду та з’являються перші структурні утворення культурного спрямування. При створенні бібліотечного фонду фундатори ВБУ розглядали її як національний книжковий скарб України, її культурне та наукове надбання, яке мало бути збережене та залучене до суспільно- го обігу. При цьому історична доля України, яка протягом віків не мала власної державності, а, зна- чить, пріоритетів таких основних національних категорій як державна мова, територія, культура, влада, вимагала створення національної книжко- вої бази для реконструкції національно-етнічної свідомості України і українців. У 1923–1925 рр. Бібліотека постійно вдоскона- лювала свою структуру, провадила активне ви- вчення зарубіжного та вітчизняного досвіду з орга- нізації бібліотечної справи, для чого було створено Кабінет бібліотекознавства – консультаційно-ви- ставковий підвідділ, що мав своїм завданням освіт- ню та бібліографічну роботу. В 1924 р. створений консультаційно-виставочний відділ. З 1926 по 1928 рр. його очолював Д. А. Ба- лика, а з 1928 р. – Л. О. Бондаренко. Тоді й були розроблені основні принципи консультаційно-ви- ставкової роботи, які пов’язувалися із проведенням різнопланової за методами науково-популяризацій- ної та просвітницької роботи Бібліотеки. Відділ не лише організовував виставки книг, а й проводив лекційну роботу, семінари, наради, зустрічі з чита- чами. Так, у зв’язку із затвердженими планами роз- витку продуктивних сил України спеціальним І Всеукраїнським з’їздом для дослідження продук- тивних сил і народного господарства у січні 1925 р. консультаційно-виставочний відділ працював у тісному контакті з академіками К. Г. Воблим та Є. П. Вотчалом. Його співробітники підготували не лише книжкову виставку «Продукційні сили та на- родне господарство України» (понад 4 тис. книг) для з’їзду у Харкові у 1925 р., а й провели спеціаль- ні Читання з 8 по 15 лютого цього ж року, на яких виступили відомі вчені з доповідями (Є. П. Вотчал «Наука про живу природу і розвиток продукційних сил», Б. Л. Личков «Значення науки та наукової ор- ганізації для вивчення продукційно-природних сил та народного господарства», Ю. О. Кривченко – «Шляхи вивчення продукційних сил в Америці та на Україні»). На Читаннях виступали С. П. Постер- нак та деякі делегати з’їзду. Під час роботи вистав- ки проводилось соціологічне опитування та анке- тування 2 тис. 572 відвідувачів, постійні екскурсії, публікувалася інформація в газетах 4. Бібліотека організовувала тематичні виставки, в тому числі й до визначних дат. Найбільшою серед них (понад 5 тис. книг) була виставка «Наука на Україні за 10 років революції», підготовлена в 1928 р. В 1926 р. Бібліотека брала активну участь у святкуванні сорокарічного ювілею наукової та громадської діяльності М. С. Грушевського, орга- нізувала виставку його наукових праць 5, в 1928 р. репрезентувала свої фонди на міжнародній ви- ставці друку в Кельні. У грудні 1925 р. Бібліотека організувала та про- вела у Києві Першу конференцію наукових бібліо- тек, на яку були запрошені найкращі бібліотечні фахівці з усієї України, а також колеги з Москви, Ленінграда, Мінська. Від початку існування НБУВ, як і іншим закла- дам науки і культури, відводилася одна з найважли- віших ролей в «ідеологічному вихованні мас» і «політичній пропаганді». І саме масова робота виконувала основну роль у цій діяльності. Після Х з’їзду РКП(б) (березень 1921 р.) та Третій Всеукра- їнській нараді з питань народної освіти (червень 1921 р.), коли вся культурно-просвітницька діяль- ність була підпорядкована Головполітосвіті, діяль- ність бібліотек почала розвиватися під гаслом прі- оритетів політико-просвітницької, агітаційно-про- пагандистської та культурно-масової роботи 6. По- чалася послідовна радянська ідеологізація суспіль- них процесів, усього життя, й незабаром ВБУ по- 1 Постернак С. Всенародня Бібліотека України при Всеукраїнській Академії наук. – К.: Друк. ВУАН, 1923. – С. 55. 2 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 5, арк. 134, 138. 3 Там само, арк. 22. 4 ІР НБУВ, ф. 52, № 2, арк. 5; Архів НБУВ, оп. 1, спр. 72, арк. 40. 5 ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, спр. 1162, арк. 128. 6 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 55, арк. 3. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Íàòàë³ÿ ÇÀÕÀÐÎÂÀ 22 мітно відчула на собі докорінні зміни в змісті та напрямах своєї діяльності. Х з’їзд КП(б)У (листо- пад 1927 р.) та ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад (тра- вень 1929 р.) проголосили залучення новітніх куль- турних надбань у пролетарські та селянські маси та орієнтували видавництва на радянську масову книжку, підручники, дитячу літературу, шкільну, для професійної освіти та науково-популярну, а культуру орієнтували на залучення цих книжок до широких робітничих та селянських мас 7. Цей про- цес, одночасно з позитивними рисами просвітниц- тва широких кіл неписьменного населення, мав тяжкі наслідки для розвитку наукових бібліотек. У листопаді 1928 р. було розглянуто проект реоргані- зації ВБУ. Вималювалася нова структура основних відділів. Виставкова робота була передана відділу книгокористування. В 1928 р. Бібліотека, на думку керівництва, від- повідала іміджу наукової та національної бібліоте- ки нового типу, що поєднувала в собі бібліотеку і науково-дослідну установу, розгорнула широку ак- тивну роботу з читачем. ВБУ було дозволено свят- кувати 10-річний ювілей та приурочити його до відкриття нової будівлі книгозбірні, затверджено план святкування, рекомендувалося підготувати серії виставок: «Освіта Радянської України», «Культура Радянської України», «Київ та Київщи- на», «Будівництво Радянської України», «Револю- ція на Україні», «Шляхи індустріалізації на Радян- ській Україні» 8. На початок 1930 р. знову у структурі ВБУ пра- цював консультаційно-виставочний відділ. З 15 грудня 1930 р. ВБУ стала працювати безпе- рервно протягом робочого тижня, і частина квалі- фікованих співробітників спеціалізованих підроз- ділів змушена була перейти до відділу книгоко- ристування для обслуговування читачів та поси- лення масової роботи. 1931–1934 рр. були складними в житті ВБУ. Зав- дання Бібліотеки були переглянуті відповідно до завдань радянської держави. На базі відділу украї- ніки з його бібліографічними підвідділами та кон- сультативно-виставочного відділу був утворений єдиний консультативно-бібліографічний відділ, функцією якого була також організація тематич- них виставок, що все разом звело нанівець роботу з українськими фондами. Тематика консультацій- ної, виставкової та бібліографічної роботи спрямо- вувалася, в першу чергу, на потреби соціалістич- ного будівництва. Консультаційно-бібліографіч- ний відділ спільно з відділом книгокористування організовували читацькі конференції і тематичні виставки. Утворений у травні 1932 р. при консультаційно- бібліографічному відділі виставочний сектор ак- тивно включився в пропаганду нової ідеології та масових знань. Тільки протягом 1932 р. його спів- робітники організували 36 тематичних та 153 ви- ставки поточної літератури з різних відділів ВБУ 9. Діяльність ВБУ була спрямована на пропаганду радянського способу життя, керівних матеріалів партійних органів країни. Тематика виставок від- повідала цим завданням: «До дня колективізації», «Економічне становище України на ХII річницю Жовтня», «Антирелігійна література», «Ленін», «Весняна засівна кампанія», «Міжнародний жіно- чий день». У 1931–1932 рр. комплектування та виставкова робота відображали процес рекон- струкції промисловості та сільського господарства відповідно до основних гасел п’ятирічок. Бібліо- тека брала участь у грандіозній за розмахом Пер- шій Київській оборонній виставці в 1931 р. 10 Роз- почалася пропаганда матеріалів з’їздів та кон- ференцій партії і радянських органів, а також класиків української й російської літератури, дозволених радянською владою (Т. Г. Шевчен- ка, І. Я. Франка, Лесі Українки, Максима Горько- го, В. В. Маяковського та інших); пропаганда кла- сиків марксизму-ленінізму, що стали частиною по- літосвітньої діяльності Бібліотеки 11. 1933 р. про- ходив під гаслом відзначення 50-ї річниці від дня смерті Карла Маркса. До цієї дати була підготов- лена комплексна виставка. Поняття «національна» як визначення зникає зі Статуту Бібліотеки. З 1934 р. вона має назву Бібліо- тека Академії наук УРСР. Бібліотека, як і всі закла- ди науки і культури того часу, перетворилася в ра- дянську ідеологічну установу. Період 1935–1941 рр. в історії бібліотечної спра- ви в Україні є поворотним для визначення основ- них принципів та положень діяльності бібліотек. Переорієнтування на масову роботу та на обслуго- вування читачів набули основного значення й у Бібліотеці АН УРСР. В ідеологічному розрізі по- няття «обслуговування» поєднувалося, по-перше, з поняттям «виховання» як керівництва читацьки- 7 Там само, спр. 1, арк. 242 зв., 247 зв. 8 Там само, арк. 4 зв. 9 Там само, арк. 4, 242 зв., 247 зв. 10 Звіт старшого бібліотекаря, завідуючого відділом рукописів Гната Павловича Житецького про його пра- цю у Всенародній Бібліотеці за перше півріччя (1 січня – 1 липня) 1921 р. // ІР НБУВ, оп. 1, од. зб. 6. 11 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 62, арк. 67–68. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü ÍÁÓÂ: ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòêó (1918–1964) 23 ми запитами усіх прошарків населення, по-друге, зі сприянням розвитку радянської науки на базі марксистсько-ленінської методології. Так, у бе- резні 1935 р. начальник Бібліотечної управи НКО Б. Кобленц розіслав для всіх обласних відділів на- родної освіти, директорів державних наукових та обласних бібліотек директивний лист щодо довід- ково-бібліографічної роботи та підготовки книж- кових виставок. Зважаючи на те, що під час прове- дення виставок до списків рекомендованої літера- тури потрапляли «політично шкідливі» та «заста- рілі» книги, вимогалося загострити більшовицьку пильність та ідейну якість довідково-бібліогра- фічної і виставкової роботи, спираючись винятко- во на видання Критико-бібліографічного інститу- ту, часопис «Книга і Пролетарська революція», бібліографічні покажчики Книжкової палати УСРР, бібліографічні відділи центральних газет та журналів. Найголовнішими підрозділами Бібліоте- ки стали створені в грудні 1934 р. сектори науко- вої бібліографії та систематичного каталогу, групи зведених каталогів, сектор масової роботи, який провадив виставкову роботу. Великого значення в цей період набули бібліографічна та масова робо- та. Сектор масової роботи включив до своїх фун- кцій не лише виставкову роботу, а й роботу кабіне- ту бібліотекознавства і книгознавства, підготовку кадрів, проведення екскурсій. У практику масової роботи з 1935 р. впроваджувалися нові методи ро- боти з читачами: очні та заочні конференції з чита- чами з приводу обслуговування книжкою, вистав- кової та консультаційної діяльності Бібліотеки 12. Упродовж 1936–1940 рр. виставкова робота набула значного розмаху: виставки формувалися до кож- ної визначної дати, що рекомендувалася офіційно надрукованими календарями пам’ятних дат: це бу- ли ювілеї класиків світової, вітчизняної літератури та лідерів комуністичного руху, революційні дати партійних конференцій, з’їздів, урядових рішень 13. З 1935 р. почали видаватися науково-бібліогра- фічні нариси з актуальної соціально-політичної тематики, що стали основою для створення тема- тичних покажчиків, виставок та екскурсій. Зміни- лися й пріоритети в обслуговуванні читачів: ос- новним завданням стало забезпечення кваліфіко- ваного обслуговування державних і наукових уста- нов, партійних і професійних організацій та окре- мих громадян книжковими фондами Бібліотек 14. У 1941–1943 рр. діяльність БАН була штучно ро- зірвана: Бібліотека одночасно працювала в евакуа- ції та окупації. В цей період широко практикуєть- ся організація тематичних книжкових та газетно- журнальних виставок про події на фронтах Вели- кої Вітчизняної війни, до річниць історичних по- дій, до відкриття наукових сесій, конференцій, за- гальних зборів АН УРСР, до ювілейних вечорів, присвячених видатним представникам українсь- кої науки та культури, зокрема Т. Г. Шевченкові, І. Я. Франкові, М. М. Коцюбинському, М. В. Ли- сенкові, М. Т. Рильському, П. Г. Тичині, І. А. Кочер- зі, К. А. Тімірязєву, В. І. Вернадському 15. У післявоєнний період розгортається виставко- ва робота. Протягом 1945–1946 рр. експонувалося 52 виставки з різних питань розвитку науки, полі- тичних подій, з нагоди ювілеїв. Традиційно готува- лися виставки до ювілеїв та пам’ятних дат класиків української літератури (у т. ч. 75-річчя від дня народження Лесі Українки, Василя Стефаника, 85-річчя від дня смерті Тараса Шевченка та інших). БАН оперативно реагувала на певні вимоги часу, зокрема, організувала бібліографічні картотеки з розвитку фізичної географії та важкої промисловос- ті й позапланові виставки, присвячені розвитку атомної енергії та буровугільної промисловості. В 1948 р. проводяться Всеросійська й Республі- канська наради бібліотечних працівників, які ви- значили головним завданням бібліотек пропаганду планів розвитку народного господарства, підви- щення ідейно-політичного рівня діяльності бібліо- тек, поліпшення якості обслуговування читачів, сприяння політичній та виробничій активності, спрямованій на успішне виконання народногоспо- дарських планів 16. Одночасно розпочинається пе- регляд функцій культурних закладів. Особлива увага до питань ідеологічної роботи, зокрема, до завдань розвитку науки й культури знову постави- ла діяльність бібліотек у центр політичного й культурного життя СРСР. 7 серпня 1948 р. ЦК КП України і РМ УРСР прийняли постанову про реорганізацію Бібліотеки АН УРСР у Державну публічну бібліотеку УРСР загальнореспубліканського значення з функціями академічної бібліотеки 17. 12 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 140, арк. 22. 13 Там само, арк. 55–57, 63 зв. 14 Книга и книжное дело в Украинской ССР. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 1. – С. 198–199. 15 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 360, арк. 7, 102; ІА НБУВ, ф. 210, оп. 2, спр. 13, арк. 24, 41, 46, 72, 81, 88–90, 101, 102, 107, 133, 134, 140, 144, 147, 152–154. 16 Культурно-освітня робота. – 1948. – № 12. – С. 15. 17 Про Державну публічну бібліотеку Української РСР // Культурне будівництво в Українській РСР. – К., 1961. – Т. 2. – С. 181, 182. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Íàòàë³ÿ ÇÀÕÀÐÎÂÀ 24 Значна увага приділяється масовій роботі. Діяль- ність самостійного масового відділу зорієнтована на завдання розвитку народного господарства та політичного виховання мас. У цей період вистав- кова діяльність набула подальшого політичного спрямування, а тематика виставок мала винятково суспільно-політичний характер: «30 років УРСР», «100 років «Маніфесту Комуністичної партії», «Техніка в післявоєнній Сталінській п’ятирічці», «СРСР у боротьбі за мир», «50 років І з’їзду РСДРП», «24 роки з дня смерті В. І. Леніна», «Ви- ще прапор передової Мічурінської біологічної станції», «10-річчя історії ВКП(б)», «10 років з дня виходу «Короткого курсу історії ВКП(б)», «Пам’яті Жданова», «30 років ВЛКСМ» та ін. 18 Наприкінці 1948–1949 рр. починається постій- ний адміністративний контроль за проведенням масових заходів, зокрема, конференцій з актуаль- них питань розвитку промисловості і сільського господарства в Українській РСР 19. Найінтенсивні- ше в цьому напрямі працював саме масовий від- діл. Так, відповідно до рішення ЦК КП(б)У «О ле- сонасаждениях» та постанови щодо гідробудів- ництва на півдні України підготовлено низку ви- ставок з питань гідротехніки та меліорації, селекції, ерозції ґрунтів, травопільної системи землероб- ства 20. Значна активізація виставкової діяльності за 1949–1951 рр. внаслідок перетворення Бібліотеки в Державну публічну простежується за статисти- кою масової роботи книгозбірні. Лише протягом 1949 р. відділ масової роботи підготував 10 виста- вок і 38 екскурсій з актуальних питань народного господарства та політичних подій, в 1950 р. було проведено вже 182 виставки і 434 екскурсії. Найзначнішою у масовій роботі 1950 р. була участь у загальноакадемічних та загальнореспуб- ліканських культурних заходах. Так, Бібліотеці було доручено допомогти в організації меморі- ального музею Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя та М. О. Максимовича 21. Разом із Комітетом у спра- вах мистецтв при РМ УРСР ДПБ провела велику роботу з організації та проведення виставки, при- свяченої видатній актрисі, діячеві української культури М. К. Заньковецькій з експозицією дру- кованих афіш за 1863–1917 рр. 22 Методична допомога в галузі виставкової діяль- ності знайшла відображення в підготовці бібліо- графічних матеріалів для виставок з теми «До ви- борів у Верховну Раду УРСР: Матеріали до книж- кових виставок» (К., 1950). Оскільки на масовий відділ було покладено завдан- ня проводити масово-пропагандистську роботу і вста- новлювати контакти з установами культури, почалася підготовка книжкових виставок, лекцій, бібліографіч- них оглядів з актуальної тематики, зміст книжкових виставок був орієнтований на обслуговування загаль- нореспубліканських та академічних заходів до полі- тичних, культурних та наукових подій. Деякі з них де- монструвалися поза межами Бібліотеки. Зокрема, вис- тавки «Комплексне використання бурого вугілля», «За Мічурінську передову науку», «Творча співдружність російського та українського народів: до 300-річчя возз’єднання України з Росією» експонувалися на се- сіях АН УРСР; «За бойову українську літературу» – у залі засідань Верховної Ради УРСР, де проходив III з’їзд письменників України. Виставка «Творча спів- дружність української науки і техніки» транспортува- лася у Дніпропетровськ на урочисту об’єднану сесію Відділу технічних наук АН СРСР і Відділу технічних наук УРСР 23. Тематичні виставки проводилися і в ме- жах окремих відділів та кабінетів. Було укладено посібники для масових бібліотек «Книжкові виставки» та «Літературні і читацькі конференції». Виставкова робота, починаючи від 1952 р., повністю підпорядкована завданням реко- мендаційної бібліографії і висвітлювала видатні історичні події, явища світової культури, ювілейні дати 24. Одним із дієвих засобів реклами були виїзні ви- ставки літератури. ДПБ АН УРСР у жовтні 1956 р. організовує загальнодоступну виставку вітчизня- них наукових журналів та видань із питань науко- во-технічної інформації, а також проводить рес- публіканський семінар для бібліотечних праців- ників про досвід роботи Бібліотеки з іноземною літературою. Завідувачка сектору масової роботи Н. А. Іванова спільно з працівниками Науково-ме- тодичного кабінету компонують книжкову ви- ставку «Видання Інституту наукової інформації АН УРСР і Держтехніки» 25. У 1955 р. відділ масової роботи зазнав реорганіза- ції. Від цього року він знову і на тривалий час став сектором, завданням якого була організація книж- 18 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 701, арк. 24. 19 Там само, спр. 722, арк. 79–81, 83, 84. 20 Там само, арк. 76. 21 Там само, спр. 758, арк. 3. 22 Там само, спр. 737, арк. 15. 23 Державна публічна бібліотека АН УРСР у 1954 р. – К., 1955. – С. 77, 78. 24 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 797, арк. 99–115. 25 Там само, спр. 1021, арк. 37–39, 41; спр. 1022, арк. 15; спр. 1061, арк. 22, 32, 33, 35, 45–45 зв., 65, 66. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü ÍÁÓÂ: ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòêó (1918–1964) 25 кових, зокрема, пересувних виставок, виставок у відділах та кабінетах, екскурсій, читацьких конфе- ренцій і лекцій. За 1955 р. ним було організовано 31 загальну і 9 пересувних виставок, 87 виставок у відділах та кабінетах, 41 екскурсія 26. Книжкові ви- ставки широко популяризувалися в центральних, республіканських, обласних та міських газетах 27. Бібліотека за своїм призначенням брала активну участь у всіх урочистих святкуваннях ювілеїв на- укових, культурних та політичних діячів, що прово- дилися різними державними інституціями, перед- усім шляхом підготовки виставок літератури та за- безпечення доповідачів необхідною інформацією. У липні 1956 р. ДПБ брала участь у підготовці до святкування ювілеїв видатних діячів світової куль- тури. Так, 16 липня 1956 р. згідно з рішенням Все- світньої Ради Миру Президія АН УРСР разом з Українським товариством культурних зв’язків із закордоном урочисто відзначила 350-річчя від дня народження великого голландського худож- ника Рембранта: ДПБ із цього приводу організу- вала книжкову виставку та спеціальну картотеку 28. 25 липня 1956 р. відповідно до рішення Всесвіт- ньої Ради Миру Президія АН УРСР разом зі Спіл- кою письменників УРСР провела урочисте святку- вання 100-річчя від дня народження англійського письменника і драматурга Бернарда Шоу. Була ор- ганізована виставка літератури та екскурсії в руко- писному відділі з демонстрацією автографів ювіля- ра, у пресі опубліковані статті з оглядом докумен- тів і матеріалів драматурга 29. 17–18 грудня 1956 р. відбулася наукова сесія Відділу суспільних наук АН УРСР, Інституту історії партії та Вищої партій- ної школи при ЦК КПУ, присвячена 100-річчю від дня народження Г. В. Плеханова: в приміщенні му- зею В. І. Леніна ДПБ представила виставку праць видатного вченого і громадського діяча 30. Найфундаментальнішими були виставки до 40-річчя Жовтня. Перша з них була безпосередньо присвячена висвітленню революційних подій 1917 р., а друга – досягненням АН УРСР за 40 ро- ків радянської влади. Виставки були виїзними і де- монструвалися в приміщенні Президії під час юві- лейної сесії, а також у різних установах 31. Бібліотека не лише брала участь у відзначенні ювілеїв, а й передавала в дар книжки для відкриття меморіальних музеїв чи для допомоги в досліджен- ні життя і творчості видатних особистостей. Так, на прохання Міністерства культури Кабардинської АРСР у 1956 р. створити в м. Нальчику нову експо- зицію літературно-меморіальної кімнати Марка Вовчка в її відреставрованому будинку був складе- ний план експозиції, підібрані експонати і подарова- ні музею. Експозицію готували співробітники Дер- жавного музею Т. Г. Шевченка, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а також ДПБ УРСР, яка виділила з обмінно-резервних фондів дублети видань 32. ДПБ брала активну учать у міжнародних подіях, пов’язаних із виставковою діяльністю. Так, від 15 червня до 1 липня 1957 р. книгозбірня експону- вала в своїх приміщеннях виставку американської книги, привезеної з Москви 33. 1958 р. в зв’язку з підготовкою Х сесії Конференції ООН із питань науки, культури й освіти АН УРСР та її бібліотеки під керівництвом ДПБ виконували завдання з під- готовки матеріалів із різних галузей знань, зокре- ма, для участі в проекті Схід – Захід. Крім того, ДПБ готувала матеріали до ІV Міжнародного з’їз- ду славістів у Москві, до святкування 90-річного ювілею О. Г. Шліхтера, а також до всіх великих громадських подій, зокрема, виставки, яка працю- вала під час ХХ з’їзду КП України 34. Після позачергового ХХІ з’їзду КПРС, який проходив у Москві з 27 січня по 5 лютого 1959 р., 22 вересня 1959 р. було прийнято спеціальну По- станову ЦК КПРС «Про стан і заходи по вдоскона- ленню бібліотечної справи в країні», в якій діяль- ність бібліотек піддавалася критиці за недостатню участь у культурно-виховному процесі, особлива увага приділялася пропаганді бібліотечно-бібліо- графічних знань. Хоча ця постанова й була спрямо- вана передусім на масові бібліотеки, вона вплину- ла й на наукові, зокрема ДПБ. Одним із наслідків стало проведення комплексу заходів щодо органі- зації бібліотечного та бібліографічного обслугову- вання читачів із позицій нових вимог. Розглядаючи науку як частину виробництва, науко- во-дослідні установи АН УРСР збільшили приклад- ні дослідження, а результати цих досліджень демон- струвалися на виставках передового досвіду. Почи- наючи з 1959 р., АН УРСР – постійний учасник Ви- ставки передового досвіду УРСР. ДПБ брала безпосе- редню участь не лише в підготовці власної експози- ції, що складалася з бібліографічних видань, а й до- помагала інститутам у підборі відповідної літерату- 26 Там само, спр. 864, арк. 87. 27 Там само, арк. 89. 28 Там само, спр. 887, арк. 49. 29 Там само, арк. 48. 30 Там само, арк. 65. 31 Там само, спр. 935, арк. 48, 49. 32 Там само, спр. 887, арк. 16–18. 33 Там само, спр. 935, арк. 29. 34 Там само, спр. 978, арк. 5, 6, 24, 25, 35. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Íàòàë³ÿ ÇÀÕÀÐÎÂÀ 26 ри з обмінного фонду АН УРСР, бібліографічному консультуванні. На виставці було широко представ- лено науково-бібліографічну та науково-дослідну дія- льність Бібліотеки. Найважливішою серед експози- цій 1959–1960 рр. була виставка технічної літерату- ри, виданої в капіталістичних країнах, підготовлена за пропозицією ВІНІТІ, де була представлена літера- тура останніх п’яти років, а також бібліографічні по- кажчики 35. Опрацювання фондів картографічної лі- тератури дало змогу підготувати в листопаді 1959 р. ґрунтовну виставку географічних та картографічних видань, яка демонструвалася на III всесоюзному з’їз- ді Географічного товариства СРСР 36. У зв’язку з тим, що Бібліотека набула статусу депозитарію ООН, у жовтні 1959 р. з нагоди Дня Організації Об’єднаних Націй була проведена перша в Україні виставка дру- кованих видань цієї організації 37. У березні 1960 р. з нагоди урочистого святковання 50-річного ювілею творчої діяльності поета-академіка було організова- но виставку «М. Т. Рильський» 38. Продовжувалася підготовка ювілейних виста- вок, присвячених класикам літератури та мисте- цтва. Серед них: виставка видань до 100-річчя від дня народження А. П. Чехова; до 150-річчя М. В. Гоголя у відділі рукописів, де експонувались рукописні оригінали «Мертвых душ», «Тараса Бульбы», «Портрета» та інших творів письменни- ка з його автографами 39. Відділ рідкісної та цінної книги організував виставку «Українські альмана- хи першої половини ХІХ ст.» 40. У другій половині 50-х років започатковано нову форму масової роботи – зустрічі з письменниками – делегатами ІV з’їзду письменників України. Се- ред них: І. Ле, Я. Баш, М. Тарновський, О. Ковінь- ко, О. Ільченко, В. Кашин, а також гості з Грузії Карл Каладзе та Хуто Берулава 41. На початку 60-х років у практику Бібліотеки впроваджено виставки нових надходжень, опера- тивні тематичні виставки, які організовувалися без- посередньо у читальних залах і були присвячені ак- туальним питанням, важливим датам. У 1962 р. на сесії Відділу суспільних наук було прийнято рішен- ня про підготовку відзначення 150-річчя вітчизня- ної війни 1812 р. 42; ювілеїв видатних діячів науки, зокрема, 100-річчя з дня народження В. І. Вернадсь- кого. У 1961 р., відповідно до рішення Президії про святкування 250-річчя з дня народження М. В. Ломо- носова, в Жовтневому палаці культури підготов- лено велику книжкову виставку 43; «Сучасна пое- тична творчість народів СРСР» до Всесоюзного з’їзду фольклористів, а також книжкову виставку до V міжнародного з’їзду славістів 44. Центральною подією 1962 р. були Шевченків- ські читання та інші заходи, приурочені 100-річчю з дня смерті поета. У березні відбулося розширене засідання Вченої ради Бібліотеки, присвячене пам’яті Великого Кобзаря, підготовлено спеціаль- ну виставку, до якої були надіслані книжки з рес- публік СРСР, країн «народної демократії», видан- ня Шевченка мовами цих країн, а також виставки в підрозділах Бібліотеки. Відзначення 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка відбувалося на державному рівні: Шевченківські читання, юві- лейна конференція, численні лекції, книжкові ви- ставки та екскурсії. У 60-ті роки активно використовувалась така форма роботи, як пересувні книжкові виставки. Лише в 1963 р. організовано 9 пересувних виста- вок літератури, три лекції та зустріч із доктором філологічних наук, письменником Іраклієм Анд- ронніковим, а також читацькі конференці 45. Зага- лом пересувні виставки протягом 1963 р. експону- вались: на Загальних зборах АН УРСР фундамен- тальна виставка «Наукові видання АН УРСР за 1962–1963 рр.»; на науковій сесії Відділу суспіль- них наук АН УРСР – «100 років польського пов- стання»; на урочистих зборах Відділу суспільних наук АН УРСР та Республіканської медичної біб- ліотеки – «90 років з дня народження С. В. Рудан- ського»; у Спілці письменників України – «100 ро- ків з дня народження О. Ю. Кобилянської» тощо 46. Сектор масової роботи традиційно організовував виставки, присвячені ювілейним датам у житті й діяльності визначних політичних діячів, видатних учених, письменників-класиків, а саме: С. М. Кіро- ва, В. Я. Чубаря, С. І. Вавілова, В. Г. Бєлінського, Р. Тагора та ін. У 1963 р. урочисто відзначено 50-річчя М. Ф. Ахундова, засновника нової азербайджанської літератури 47; в 1964 р. – 100-річчя з дня народження М. М. Коцюбинського та П. А. Грабовського 48.35 Там само, спр. 1021, арк. 21. 36 Там само, арк. 47. 37 Там само, спр. 1061, арк. 52. 38 Там само, арк. 16. 39 Там само, спр. 1030, арк. 22–25. 40 Там само, арк. 29. 41 Там само, арк. 69. 42 Там само, спр. 1104, арк. 17. 43 Там само, спр. 1146, арк. 19. 44 Там само, спр. 1181, арк. 15. 45 Там само, спр. 1188, арк. 2. 46 Там само, спр. 1152, арк. 5. 47 Там само, спр. 1146, арк. 19. 48 Там само, спр. 1181, арк. 80. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 3 Êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü ÍÁÓÂ: ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòêó (1918–1964) 27 З 1964 р., використовуючи досвід великих бібліо- тек (ДБЛ, БАН СРСР), виставки нових надхо- джень експонуються не лише для керівного скла- ду, а й для всіх читачів 49. Продовжується популя- ризація рідкісних фондів Бібліотеки по телебачен- ню. Зокрема, проведено телепередачу, присвячену раритетам, серед яких інкунабули: «Закони» Гра- ціана, «Всесвітня хроніка» Шеделя, «Про тварин» Аристотеля тощо 50. Бібліотека бере участь у робо- ті Народного університету культури Радянського району м. Києва. До кожного заняття підбирається література і відкриваються тематичні виставки 51. Таким чином, якщо протягом першого десяти- річчя, крім формування фондів, перш за все украї- ніки, коли ідея створення Національної бібліоте- ки була тісно пов’язана з розробкою різних кон- цепцій організації національної науки, та організа- ції системи обслуговування, Бібліотека проводила в основному просвітницьку роботу, то вже початок 30-х років характеризує її як науковий заклад, дія- льність якого спрямована на тісну співпрацю з Академією наук і науковими закладами, про що свідчать тематика книжкових виставок і заходів, які проводились у той час. Переходячи у повне підпорядкування Академії наук УСРР, Бібліотека продовжувала роботу зі створення наукових това- риств із питань бібліотекознавства та бібліографії, скликати наукові з’їзди, наради та конференції. Ра- зом із тим, Бібліотека за своїм загальним значен- ням, функціями та завданнями залишалася універ- сальним загальнодержавним закладом, який до то- го ж виконував загальнополітичні та ідеологічні функції в державі. Зокрема, за ідейно-політичну спрямованість та якість рекомендаційних списків і книжкових виставок відповідальність покладалась на директора Бібліотеки. Особлива увага приділя- лася роботі сектору масової роботи, який організо- вував книжкові виставки і ніс відповідальність за їх тематику і добір літератури. У цей час до фун- кцій сектору масової роботи було включено робо- ту кабінету бібліотекознавства і книгознавства, підготовка кадрів і проведення екскурсій. Упро- довж 1936–1940 рр. виставкова робота набула над- звичайного розмаху. До кожної визначної дати, що рекомендувалася офіційно надрукованими кален- дарями, формувалися книжкові виставки. Для ви- ставкової роботи саме ця практика була притаман- ною майже до середини 80-х років ХХ ст. У післявоєнний період з 1948 по 1964 рр. тепер вже не Бібліотека Академії наук, а Державна пуб- лічна бібліотека або, як її тривалий час називали «публічка», перетворюється на центр рекомендо- ваної бібліографії і науково-методичний центр із питань бібліотечної справи України. Крім інших завдань, було також передбачено «керівництво чи- танням», упровадження диференційованого обслу- говування, зокрема масового читача, науковців та спеціалістів. Проте основна увага приділялась оперативному обслуговуванню читачів літерату- рою громадсько-політичного змісту. Для подаль- шого розвитку основних функцій Бібліотеки, зок- рема культурно-просвітницької, на початку 50-х ро- ків було здійснено реорганізацію довідково-по- шукового апарату. Досвід роботи в галузі підготов- ки читацьких конференцій узагальнив Я. Н. Прай- сман 52. На масовий відділ було покладено завдан- ня проведення масово-пропагандистської роботи. Ця робота координується з іншими установами культури. Поєднання обслуговування масового чи- тача та науки було тимчасовим і вимагало від ко- лективу Бібліотеки значних додаткових зусиль. Проте цей досвід мав і позитивне значення, ос- кільки мав вплив на вдосконалення форм і методів бібліотечно-бібліографічної роботи і, культурно- просвітницької діяльності зокрема. ДПБ розгляда- лась як академічна установа, що забезпечує не ли- ше розвиток природничих і технічних наук, а й суспільних наук і відіграє важливу роль у пропа- ганді суспільно-політичного знання. Зі середини 50-х років і до другої половини 80-х років відділ масової роботи знову був реорганізований у сек- тор. У цей період не тільки організовуються книж- кові виставки, а й, починаючи з 1959 р., активно проводиться лекторська робота спільно з товарис- твом «Знання». На початку 60-х років простежу- ється тенденція активного зростання науки, вдос- коналення диференційованого обслуговування і поступового переходу на пріоритетне обслугову- вання науковців і наукових установ. Завершився період, коли було впроваджено по- слідовну систему управління формуванням соціа- лістичної свідомості через нав’язування керівниц- тва читанням, проблематики виставкової та масо- вої роботи, період, коли були майже знівельовані специфічні національні аспекти розвитку бібліо- течної справи в Україні. 49 Там само, спр. 1152, арк. 14. 50 Там само, спр. 1100, арк. 19. 51 Там само, спр. 1152, арк. 6. 52 Плеський Г. М., Прайсман Я. Н. Літературні чи- тацькі конференції: Посібник для масових бібліотек / АН УРСР. ДПБ. – К., 1953. – 50 с.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-385
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1029-7200
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T21:02:52Z
publishDate	2007
publisher	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
record_format	dspace
spelling	Захарова, Н. 2008-04-18T12:00:01Z 2008-04-18T12:00:01Z 2007 Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського: історія становлення і розвитку (1918 - 1964) / Н. Захарова // Бібл. вісн. — 2007. — N 3. — С. 20-27. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/385 02(477)(09) Висвітлено історію становлення і розвитку культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського від початку її заснування до 1964 р. – у період, коли, крім основної функції, а саме пропаганди фондів і знань, Бібліотека виконувала перш за все функцію ідеологічну. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964) Cultural and educational activities of the V. Vernadsky National Library of Ukraine: history of development and progress (1918–1964) Article published earlier
spellingShingle	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964) Захарова, Н. Загальні питання
title	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
title_alt	Cultural and educational activities of the V. Vernadsky National Library of Ukraine: history of development and progress (1918–1964)
title_full	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
title_fullStr	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
title_full_unstemmed	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
title_short	Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
title_sort	культурно-просвітницька діяльність національної бібліотеки україни імені в. і. вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
topic	Загальні питання
topic_facet	Загальні питання
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/385
work_keys_str_mv	AT zaharovan kulʹturnoprosvítnicʹkadíâlʹnístʹnacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogoístoríâstanovlennâírozvitku19181964 AT zaharovan culturalandeducationalactivitiesofthevvernadskynationallibraryofukrainehistoryofdevelopmentandprogress19181964

Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)

Institution

Ähnliche Einträge